Роз’яснення за контекстом твору: це афоризм взятий з монологу Фауста коли він нарешті зіштовхнувся з тією самою миттю яку б він бажав зупинити назавжди, та сама мить які і була головною умовою контракту між Фаустом та Мефістофелем. (умова контракту полягала в тому, що Мефістофель буде виконувати бажання Фауста, до поки той не зустріне мить в якій побажає залишитися, в замін Фауст віддає свою душу Мефістофелю)
Таким чином, Фауст, що пройшов величезний шлях в одну ногу з дияволом
поруч, який дав йому прожити усі можливі найкращі миті для самого себе (для фауста). Але лише той момент коли Фауст відчув, що він пережив досвід в якому він прожив та доклав зусиль не заради себе, а для чогось колективно- суспільного блага, відчувши цей момент, Фауст, з своєрідною ейфорією від своїх трудів по яким він бачить, вони залишать коріння в майбутнє. В цей момент Фауст і відчув таку мить, яка стала для нього вартою усього. В цей момент душа Фауста перейшла до Мефістофеля. Роз’яснення за власним баченням та розумінням: в житті всіх людей присутні як миті агонії та розпачу, так і миті духовного піднесення, оптимізму та сповнення бажанням до життя, але є і особливо унікальні миті, ті самі які вартують якщо не всього прожитого життя, то хоча б його велику частину за обсягом. Миті коли людина може відчути баланс з ідеальністю, баланс при котрому вона не почуває себе обтяженою чимось, або ж навпаки сповненою та зарядженою силами та рішучістю і готовністю до якихось дій. Це просто мить в якій можна відчути стан невагомості, затишшя всього, смирення, та спокій. Мить в якій відчувається повне задоволення тим ходом справ і подій як воно є.
2. Всяка річ, що постає, кінець кінцем нічим стає
3. Діла — це суть, а слава — тінь 4. Важливо що, байдуже як…. 5. Неначе йде за волю боротися, а придивись — дубасить раб раба 6. Не може дурень зрозуміть, що щастя треба заслужить 7. Блаженний той, хто ще надію має 8. Для правдивих мудреців не треба вишуканих слів 9. У себе тільки вір, і ти доб’єшся щастя 10.Лише в теперішнім знаходимо ми щастя 11.Я застарий, щоб тільки гратись, замолодий, щоб не бажать 12.Старі звичаї і права — все повертається в насмішку