Proceedings of the 13th International

Scientific and Practical Conference

«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

Особливості міграційної політики

Ізраїля щодо мігрантів з України

Плющ Валентина Анатоліївна1

1
аспірантка;
Інститут соціології Національної академії наук України; Україна

Анотація. Стаття присвячена огляду особливостей законодавчих актів та показників

індексу адаптаційної складової міграційної політики Ізраїля по відношенню до трьох
категорій мігрантів з України в Ізраїлі: мігрантів-юдеїв, мігрантів-неюдеїв та
біженців-неюдеїв. З'ясовано, що міграційна політика Ізраїля є диференційованою та
включає: політику асиміляції щодо українських мігрантів-юдеїв, політику
диференційного включення щодо українських мігрантів-неюдеїв, та політику
сегрегації або повного виключення щодо українських біженців-неюдеїв.
Ключові слова: адаптація мігрантів, індекс MIPEX, етнічна стратифікація.

Згідно даних міжнародних досліджень індексу адаптаційної

складової міґраційної політики країн (MIPEX) серед 56
досліджуваних країн імміграції Ізраїль відноситься до
категорії країн «сприятливої комплексної інтеграції
міґрантів», тобто застосовує комплексний підхід до адаптації
та інтеграції міґрантів до приймаючого суспільства (Рис.1)
[1, c. 10-11].
За більш детальним аналізом даних MIPEX та ізраїльських
теоретичних та емпіричних розвідок, релевантних до тематики
дослідження, з’ясовано, що це твердження є не зовсім вірним.
Державні постанови та закони Ізраїля, що підпадають під
визначення міграційної політики асиміляції, стосуються лише
етнічних та релігійних мігрантів-юдеїв, в той час як
приховують експліцитну та імпліцитну дискримінацію мігрантів
інших етнічних груп, які проживають у країні [2; 3, с. 8-9].
Станом на сьогодні в Ізраїлі налічується дві категорії
українських міґрантів:
- Українські міґранти-юдеї, до яких належать: українські
етнічні міґранти-юдеї згідно юдейського релігійного закону та
українські світські міґранти-юдеї, які прибувають під егідою
поправки до Закону «про повернення» 1970 року [4];
- Українські міґранти-неюдеї, а саме: українські трудові
міґранти-неюдеї, українські напівлегальні міґранти-неюдеї,

This work is distributed under the terms of the Creative

Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License 159
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

діти-неюдеї, народжені на території Ізраїля та українські

біженці-неюдеї.

Рисунок 1
Рейтинг країн імміграції за індексом адаптаційної
складової міґраційної політики MIPEX 2020

Позначення на карті:
1. Країни найсприятливішої комплексної інтеграції, до
яких відносяться: Канада, Фінляндія, Нова Зеландія,
Португалія, Швеція, Австралія, Бельгія, Бразилія, Ірландія та
США.
2. Країни сприятливої комплексної інтеграції, до яких
відносяться: Ісландія, Люксембург, Норвегія, Іспанія та
Ізраїль.
3. Країни дещо сприятливої тимчасової інтеграції, до яких
відносяться: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди,
Великобританія.
4. Країни напівсприятливої комплексної інтеграції, до
яких відносяться: Чехія, Естонія, Корея, Мальта, Туреччина.
5. Країни дещо сприятливої інтеграції та рівності на
папері, до яких відносяться: Аргентина, Мексика, Сербія,
Південна Африка, Словенія, Україна.
6. Країни несприятливої тимчасової інтеграції, до яких
відносяться: Австрія, Данія, Швейцарія.
7. Країни імміґрації без інтеграції, до яких відноситься

This work is distributed under the terms of the Creative

160 Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

лише Японія.
8. Країни дещо несприятливої інтеграції та рівності на
папері, до яких відносяться: Болгарія, Чилі, Угорщина,
Молдова, Північна Македонія, Румунія, Словаччина.
9. Країни несприятливої інтеграції та рівності на папері,
до яких відносяться: Албанія, Хорватія, Греція, Латвія,
Литва, Польща.
10. Країни найменш сприятливої імміґрації без інтеграції,
до яких відносяться: Китай, Кіпр, Індія, Індонезія, Йорданія,
Росія, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія.
[Джерело: 1, c. 10-11]

Міґраційна політика щодо перерахованих категорій

міґрантів з України в Ізраїлі варіюється міністерством
абсорбції, - державним органом, що займається розробкою
програм адаптації міґрантів до прибуваючого населення.
Міністерство визначає три основні міґраційні політики щодо
міґрантів з України в Ізраїлі:
- Політику асиміляції по відношенню до категорії
українських етнічних міґрантів-юдеїв, а також їхніх
неюдейських членів родин, сімей та нащадків;
- Політика диференційного включення по відношенню до
українських міґрантів-неюдеїв: трудових міґрантів,
напівлегальних міґрантів-неюдеїв та дітей-неюдеїв, народжених
на території Ізраїля;
- Політика сегрегації або повного виключення по
відношенню до біженців-неюдеїв.
Розглянемо державні акти, програми та заходи щодо
адаптації міґрантів-юдеїв та мігрантів-неюдеїв з України в
Ізраїлі.
З моменту утворення держави Ізраїль, її уряд проголошує
та впроваджує міґраційну політику асиміляції для міґрантів-
юдеїв з усіх країн світу. Це стало поштовхом для затвердження
трьох основних державних програм, направлених на адаптацію
міґрантів-юдеїв: програма адаптації через абсорбційні центри,
програма «прямої абсорбції» та програма «кошику абсорбції»,
що відзначаються наявністю державних пільг та привілеїв, як-
от державної фінансової допомоги, забезпечення міґрантів-
юдеїв безкоштовним навчанням, пільговим або безоплатним
соціальним житлом [5, c. 378-379].
Урядові репатріаційні програми надають значну соціальну
та економічну підтримку спільноті міґрантів-юдеїв з метою
успішної інтеграції в ізраїльське суспілство тих міґрантів,
які прибувають відповідно до Закону «про повернення» та

This work is distributed under the terms of the Creative

Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License 161
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

поправки до Закону 1970 року [6, c. 3-7].

Міґраційна політика по відношенню до українських
міґрантів-неюдеїв істотно відрізняється від асиміляційної
політики українських міґрантів-юдеїв та має два вектори:
«диференційного включення» та «сегрегації».
Міґраційна політика «диференційного включення» передбачає
наявність обмежувальних заходів щодо обсягів міґраційних
потоків міґрантів-неюдеїв, їх можливості бути включеними до
обмежених сфер суспільного життя, як-от до ринку праці та
інституту освіти [7, с. 8]. Політика диференційного включення
Ізраїля стосується наступних категорій українських міґрантів-
неюдеїв: українських трудових міґрантів; українських
напівлегальних міґрантів, що прибули в країну за туристичною
візою без дозволу на роботу, але працюють в Ізраїлі; членів
сімей трудових та напівлегальних мігантів-неюдеїв, а також
дітей, що були народжені під час перебування українських
міґрантів-неюдеїв на території Ізраїля [8].
Трудова міґрація українських мігрантів-неюдеїв є
найбільшою за кількістю в’їзду українських міґрантів-неюдеїв
на територію Ізраїля. Цей тип міграції базується на
контрактній основі максимального строку на 1 рік, з правом
подовження контракту, але без прав на постійне проживання
поза визначеним контрактним строком, отримання громадянства,
возз’єднання сім’ї на час перебування в Ізраїлі навіть в межах
контрактного терміну, чи в’їзду до Ізраїля разом зі своїм
подружжям або будь-якими іншими родичами першого ступеня. Щоб
запобігти подовженню проживання на території Ізраїля, уряд не
дозволяє іноземним трудовим міґрантам-неюдеям працювати в
країні більше 5 років, за виключенням трудових міґрантів-
неюдеїв у сфері догляду за літніми людьми [9, c. 19-21; 10,
c. 12-14; 11].
Держава не дозволяє подовження перебування на території
Ізраїля без чинного чи подовженого дозволу на роботу, навіть
якщо міґрант вирішить звільнитись з поточної роботи на шукати
іншу. Одним з основних результатів такої системи є те, що
легально найняті українські трудові міґранти, які бажають
залишити своїх роботодавців, автоматично стають
«нелегальними» [10, c. 14; 12].
Трудові міґранти не мають право на медичне обслуговування
в державних клініках Kupat Holim Meuchedet, оскільки не є
резидентами країни. Їхні дозволи на роботу дають їм право
лише до обмежених державних медичних послуг [10, c. 31]. Лише
після інтенсивного лобіювання лікарів за права людини в
Ізраїлі та інших неурядових організацій, деякі медичні

This work is distributed under the terms of the Creative

162 Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

послуги стали доступними для трудових міґрантів та їх дітей

в державних клініках Kupat Holim Meuchedet [9, c. 20-21; 10,
c. 31].
Другий вектор державної міграційної політики щодо
українських міґрантів-неюдеїв стосується міграційної політики
«сегрегації» або «повного виключення» та проводиться по
відношенню до українських біженців-неюдеїв. Цей вектор
міграційної політики передбачає проведення заходів «закритих
кордонів» та сегрегації за етнічними, расовими та іншими
ознаками. За таких умов країна-реципієнт обмежує права
міґрантів, створює перешкоди для їхнього доступу у різні сфери
соціокультурного життя, включаючи медичне обслуговування та
ринок праці [13].
Внаслідок російської збройної агресії, яка спустошила
східну частину України у 2014 році та повномасштабне військове
вторгнення 24 лютого 2022 року, Ізраїль стикається з хвилею
біженців-неюдеїв з України. В 2014 році понад 5,000
українських міґрантів переважно зі сходу України переїхали до
Ізраїля в пошуках притулку. Ця хвиля міґрації склала
двохсотвідсоткове збільшення міґрантів з України порівняно з
кількістю українських міґрантів в Ізраїлі за 2013 рік [14,
с. 3; 15].
Правовою основою, на якій Ізраїль визначає свою політику
щодо біженців з України є закон Про боротьбу з нелегальною
міґрацією 1954 року, що є чинним до сьогодні [Law for
Prevention, посилання].
Відповідно до цього закону, будь-яка особа, яка в’їжджає
на територію Ізраїля нелегально, включаючи біженців-неюдеїв
з країн з безвізовим режимом (як Україна) або за туристичною
візою, визначається як «нелегальний міґрант» та може бути
затриманий терміном до 60 днів, відповідно до пункту «про
відмову у співпраці», якщо їхнє громадянство оскаржується
Міністерством внутрішніх справ або через їхнє небажання чи
неможливість повернутись до країни походження [16].
Незважаючи на те, що Ізраїль підписав Конвенцію про статус
біженців 1951 року та Протокол 1967 року, а також є членом
Виконавчого комітету Верховного комісаріату ООН у справах
біженців (УВКБ ООН), де-факто держава не готова до надання
притулку біженцям-неюдеям на теріторії своєї країни [8].
23 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне
військове вторгнення в Україну і відразу тисячі українських
біженців почали шукати притулку в різних країнах світу, в
тому числі і в Ізраїлі. Проте сучасний уряд Ізраїля на чолі
з прем’єр міністром Яір Лапідом офіційно заявив, що буде

This work is distributed under the terms of the Creative

Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License 163
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

продовжувати політику виключення щодо біженців-неюдеїв з

будь-якої країни, подібно до позиції Ізраїля щодо біженців-
неюдеїв із Сирії, Судану, Еритреї та будь-яких інших країн,
охоплених війнами [15; 17].
В серпні 2022 року 24 тисячі українських біженців прибули
до Ізраїля, третина з яких (близько 8000) є біженці-юдеї,
інші дві третіх (близько 16,000) - українські біженці-неюдеї
[17; 18]. Ізраїль тимчасово дозволив українським біженцям-
неюдеям, а також чотирьом тисячам українцям-неюдеям, які вже
перебували на території Ізраїлю за туристичними візами або
нелегально до моменту повномасштабного вторгнення Росії на
територію України 24 лютого 2022 року, але лише за двох умов.
По-перше, українські біженці-неюдеї можуть залишитись в
Ізраїлі до кінця війни Росії з Україною, якщо у них є родичі
чи знайомі в Ізраїлі, котрі можуть їх прийняти; та по-друге,
якщо вони не будуть працювати в Ізраїлі, оскільки станом на
4 вересня 2022 року уряд Ізраїля не планує надавати дозволи
на роботу українським біженцям-неюдеям [13].
Міністр внутрішніх справ, Аєлет Шакед, відповідальна за
міґраційну політику країни щодо біженців, підкреслила сталу
позицію Ізраїля щодо біженців з будь-яких країн, включаючи
біженців-неюдеїв Україну. За словами пані Шакед в березні
2022 року, «наплив українських біженців-неюдеїв може
поставити під загрозу статус Ізраїля як країни з
етнонаціональною юдейською більшістю» [19].
Станом на травень 2022 року уряд Ізраїля обмежив квоту на
кількість українських біженців-неюдеїв, яких країна може
прийняти - до 5,000 осіб; та дозволив в’їзд в Ізраїль
необмеженій кількості українських біженців до припинення
військових дій, за умови наявності в них родичів, друзів чи
знайомих в Ізраїлі, які візьмуть на себе відповідальність за
їх перебування в Ізраїлі без дозволу на роботу; та прийняв
законопроект щодо готовності Ізраїля прийняти 100,000
українських біженців-юдеїв, які мають право на громадянство
Ізраїля відповідно до Закону «про повернення» [17].
Отже, як висновок зазначимо, перебіг та результат процесу
адаптації міґрантів часто залежать від державних заходів,
спрямованих на стимулювання або стримання успішної адаптації
міґрантів [20, с. 65]. Етнонаціональний устрій, заснований на
етнічній стратифікації ізраїльської держави, заохочує
міґрацію українських юдеїв та надає значну державну підтримку
українській юдейській спільноті і водночас ускладнює, майже
унеможливлює вірогідність успішного поселення та повноцінної
інтеграції в ізраїльське суспільство українських міґрантів-

This work is distributed under the terms of the Creative

164 Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

неюдеїв.
Міґранти-юдеї мають право на автоматичне отримання
громадянства після прибуття до країни, а також мають доступ
до спеціальних програм адаптації. Щодо міґрантів-неюдеїв, на
яких не поширюється поправка до Закону «про повернення»
міґраційний режим Ізраїля є надзвичайно обмеженим та
виражається через два вектори міґраційної політики: політику
диференційного по відношенню до українських трудових
мігрантів-неюдеїв, та політику сегрегації по відношенню до
українських та інших біженців-неюдеїв на території Ізраїля,
що характеризується відсутністю законодавства чи
цілеспрямованих державних програм підтримки шукачів притулку,
а також наявністю регулярних депотраційних заходів по
підношенню до біженців та напівлегальних мігрантів.

References:
[1] Solano G., Huddleston T. Migrant integration policy index. MIPEX.
2020. Retreaved from: https://www.mipex.eu/sites/default/files/down
loads/pdf/files/a5/mipex-2020-book-a5.pdf.
[2] MIPEX. Migrant Integration Policy Index. Israel. 2020. Retrieved
from: https://www.mipex.eu/israel.
[3] Harpaz Y., Herzog B. Report on Citizenship Law. Global Citizenship
Observatory. Robert Schuman Centre for Advanced Studies. Edinburgh
University Law School. European University Institute. 2018. P. 25.
[4] Law of Return. The Law of the State of Israel. The Knesset National
Legislative Database. 1970. Retrieved from: https://main.
knesset.gov.il/Activity/Legislation/Laws/Pages/LawPrimary.aspx?t=la
wlaws&st=lawlaws&lawitemid=2000587.
[5] Segal Uma A., Doreen Elliott, Nazneen S. Mayadas (eds). Immigration
Worldwide: Policies, Practices, and Trends. New York. Google Books.
2009. Oxford Academic.
[6] Lav Y. The integration process in Israel. OIF Dossier. 2009. № 1.
P. 36.
[7] Rudiger A., Spenser S. Social Integration of Migrants and Ethnic
Minorities. Policies to Combat Discrimination. The Economic and
Social Aspects of Migration: Conference Jointly organised by The
European Commission and the OECD. 2003. Retrieved from:
www.oecd.org/dataoecd/15/4/15516956.pdf.
[8] Raijman R. A Warm Welcome for Some: Israel Embraces Immigration of
Jewish Diaspora, Sharply Restricts Labor Migrants and Asylum Seekers.
Migration Policy Institute Europe, Brussels. 2020. Retrieved from:
https://www.migrationpolicy.org/article/israel-law-of-return-asylum
-labor-migration.
[9] Raijman R., Kushnirovich N. Labor migrant recruitment practices in
Israel. Final report for the Emek Hefer Ruppin Academic Center and
the Center for International Migration and Integration. 2012. P. 171.
[10] Ellman M., Laacher S. Migrant Workers in Israel - A Contemporary Form
of Slavery. Report from a joint mission to Israel investigating the
situation of migrant workers. International Federation for Human

This work is distributed under the terms of the Creative

Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License 165
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 13th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Research in XXI Century» No
(December 6-8, 2022). 135
Ottawa, Canada

SOCIOLOGY AND SOCIETY

Rights. Euro-Mediterranean Human Rights Network. 2003. P. 51.

[11] Foreign workers’ handbook 2021. Kol Zchut (‫)כל זכות‬. The Foreign
Workers' Employment Rights Commissioner. 2021. Retrieved from:
https://www.gov.il/BlobFolder/generalpage/foreign_workers_rights_bo
oklets/he/foreign_workers_handbook_2021_en.pdf.
[12] Foreign workers statistics in Israel. Population and Immigration
Authority. Policy and Strategy Planning Division. Edition No. 2022/1.
April 2022. (in Hebrew). Retrieved from: https://www.gov.il/
BlobFolder/generalpage/foreign_workers_stats/.
[13] Kav LaOved Policy Brief. New Regulations for the Employment of
Asylum-Seekers in Israel. Workers Hotline. 2022. Retrieved from:
https://www.kavlaoved.org.il/en/new-regulations-for-the-employment-
of-asylum-seekers-in-israel-kav-laoved-policy-brief/.
[14] Immigration to Israel 1948-2017. Immigrants by period of migration,
country of birth and last country of residence. Central Bureau of
Statistics. 2018. Retrieved from: https://www.cbs.gov.il/he/
publications/doclib/2018/4.%20shnatonimmigration/st04_04.pdf.
[15] Rosen R., Bard M. Ukraine Virtual Jewish History Tour. Jewish virtual
library. A Project of AICE. 2022. Retrieved from:
https://www.jewishvirtuallibrary.org/ukraine-virtual-jewish-
history-tour.
[16] Law for Prevention of Infiltration. Crimes and Judging. Penal and
criminal law. 1954. (in Hebrew). Retrieved from:
https://www.nevo.co.il/law_html/law01/247_001.htm.
[17] Rubin S. As Ukrainians flee to Israel, a debate over who is allowed
to stay. The Washington Post. Democracy Dies in Darkness. April 19.
2022. Retrieved from: https://www.washingtonpost.com/world/
2022/04/19/israel-ukraine-war-refugees-identity/.
[18] Цензор.Нет. З лютого до Ізраїлю прибуло понад 20 тисяч українських
біженців. Новини за кордоном. Ізраїль. Посол Бродський. Випуск 21
серпня 2022. URL: https://censor.net/ua/n3362161.
[19] Gross J. A. New poll finds Israelis split on Ukrainian refugees based
on religiosity, politics. The Times of Israel. 25 March 2022. Retrieved
from: https://www.timesofisrael.com/new-poll-finds-israelis-split-
on-ukrainian-refugees-based-on-religiosity-politics/.
[20] Плющ В. Соціокультурна адаптація мігрантів: концептуалізація, етапи
та їхня динаміка. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2021.
№ 31. С. 59-68.

This work is distributed under the terms of the Creative

166 Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).