КАФЕДРА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЛЕКЦІЯ
ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
ТА ПОРОДЖЕНІ НИМИ ФАКТОРИ
КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

План:

1. Природно-соціальні небезпеки.
2. Природно-техногенні небезпеки.
3. Соціально-техногенні небезпеки.

Література

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К., “Каравела”,
2002. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.,
“Каравела”, 2002. – с.324.
2. Станіславчук О.В., Горностай О.Б., Марич В.М. Безпека життєдіяльності. Практикум. –
Львів: ЛДУ БЖД, 2016. – 187 с.
3. І.П. Пістун “Безпека життєдіяльності”. – Львів, 1995. – с.212.
4. Бедрій Я.І., Нечай В.Я. Безпека життєдіяльності.
5. Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності. –К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. -384 с.

КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:

1. ПРИРОДНО-СОЦІАЛЬНІ
2. ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННІ
3. СОЦІАЛЬНО-ТЕХНОГЕННІ

1. Природно-соціальні небезпеки

Проблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чинники природного та

антропогенного походження, які у великих кількостях перебувають у природному середовищі,
на виробництві і в побуті. Біологічне забруднення пов'язане з присутністю у воді, повітрі і
ґрунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів тощо.
Деякі мікроорганізми викликають масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій і
пандемій.
Епідемії — масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій
місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.
Окрім того розповсюдження захворювань спричиняють певні соціальні умови,
викликаючи так звані соціальні хвороби.
Соціальні хвороби — це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язане
переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання,
туберкульоз та т.).
Отже, до природно-соціальних небезпек належать: епідемії інфекційних захворювань,
 венеричні захворювання, СНІД, наркоманія тощо.
В Україні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворювань на рік. Розглянемо
деякі найвідоміші інфекційні хвороби, викликані Вірусами. ~
Найбільш поширена вірусна інфекція — грип, яка виникає як епідемія щорічно. В
розвинених країнах грип залежно від сезону займає перше-друге місця в статистиці причин
смертності вад інфекційних захворювань, а за соціальною значимістю впевнено утримує першу
позицію серед всіх хвороб, які вражають людський організм. В Україні на грип та гострі
респіраторні інфекції хворіє вад 10 до 16 млн. осіб на рік, що приблизно складає 95% серед всіх
інфекційних захворювань. Перша в історії епідемія грипу була відмічена 1889 р., інша — охопила
практично всю Європу в 1918-1920 роках, при цьому загинуло 20 млн. осіб.
Вірус грипу дуже мінливий, має типи А, В, С, Д а також багато інших підтипів. Найбільш
розповсюджені віруси групи А (гонконзький грип, китайський грип). Грип передається при
контакті з хворими людьми через дрібні крапельки, які потрапляють в повітря при кашлі та чханні
хворого. Інкубаційний період становить 1-2 дні. Симптоми грипу: хворого морозить, піднімається
висока температура, відчувається сильний головний біль, біль в м'язах. [існує небезпека
ускладнення вторинною інфекцією (наприклад, пневмонією, запаленням середнього вуха,
плевритом тощо), яка може призвести навіть до смерті. В окремих випадках грип викликає
ускладнення у вигляді ураження серця, суглобів, нирок, мозку та мозкових оболонок. Щорічно в світі
хворіє на грип вод 5 до і5% населення, смертельних випадків від грипу налічується біля 2млн.
Усім добре відомо, що захворювання легше попередити, ніж вилікувати. Найбільш
ефективною та доступною формою профілактики грипу є завчасна активізація захисних сил
організму. Комплексні гомеопатичні препарати, такі як афлубін та імунал, можуть надати в
цьому неоціненну допомогу.
Одним з найефективніших засобів профілактики грипу в світі вважається імунізація
актуальними інактивованими протигрипозними вакцинами. При застосуванні вакцини захист
від захворювання досягає рівня 90-98%.
Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит є досить поширеною вірусною інфекцією.
Відомо як мінімум сім збудників захворювання —А, В, С, D, Е, G і V, різних за симптоматикою та
серйозністю наслідків. Найрозповсюдженіший і найменш небезпечний — гепатит А. Його з
повним правом можна віднести до так званих хвороб «брудних рук», пов'язаних із нехтуванням
правил гігієни. Збудник гепатиту А потрапляє в організм людини також із забрудненою водою
та їжею. Як правило, гепатит А не дає важких і хронічних форм. Хворі виліковуються вже через
два тижні.
Дуже небезпечний і, на жаль, досить розповсюджений гепатит В, їм вражено 350 млн.
мешканців планети. Вірус гепатиту В характеризується тривалим інкубаційним періодом,
персистенцією в організмі й важкими наслідками (цироз і рак печінки). Достатньо сказати, що
рак печінки в 9 з 10 випадків є наслідком перенесеного раніше гепатиту.
Передається вірус через більшість рідин організму (кров, слину, статеві секрети). Ризик
з'являється, коли ці рідини від інфікованої людини потрапляють до здорової при:
• статевих контактах;
• ін'єкційному вживанні наркотиків;
• переливанні крові та її компонентів;
• від інфікованої матері до її дитини (при вагітності та пологах);
• при нанесенні татуювання, пірсингу та інших немедичних процедурах, коли ушкоджується
шкіра та слизові оболонки.
Стовідсотковий результат заразитися дають переливання крові та статеві контакти. Молоді
люди від 15 до 29 років найчастіше заражаються саме так, а також внаслідок ін'єкційного
вживання наркотиків.
Вірус гепатиту В здатний тривалий час не виявляти своєї присутності, очікуючи моменту
ослаблення захисних реакцій організму. Активізацію вірусу викликають простудні захворювання,
грип, невиправданий прийом антибіотиків.
Вірус С, який спеціалісти називають «ласкавим вбивцею», — найпідступніший. Досить
тривалий час захворювання проходить безсимптомно, але в більшості випадків закінчується
важким ураженням печінки. Тільки носіями гепатиту С являються 150 млн. чоловік. Зараження
вірусом гепатиту С відбувається аналогічно зараженню гепатитом В. Але найчастіше цією
формою гепатиту заражаються при медичних маніпуляціях, особливо при переливанні крові.
Гепатити — це одна з найпоширеніших інфекцій у світі. Вже зараз на нього хворіє 2млрд.
чоловік — це кожен третій мешканець планети. Щорічно від гепатиту помирає 2 млн. чоловік. Дуже
багато людей хворіють хронічно. Ті, що одужують, до кінця життя відчувають відгомін
захворювання.
Що робити, щоб запобігти цей небезпечній хворобі? Ось основні правила: мийте руки
перед їжею, кип'ятіть воду, обливайте кип'ятком овочі і фрукти, при сексуальних контактах
користуйтесь презервативами. Можна ще додати рекомендацію по застосуванню
індивідуальних засобів захисту від захворювань, які передаються через кров. Найнадійніший
захист від гепатиту В — вакцинація.
Кінець XX сторіччя та початок XXI ознаменувалися поверненням туберкульозу,
особливо в східноєвропейських країнах. Україна не стала винятком, за офіційними даними, в
2000 році виявлено 30 тис. нових випадків захворювань на туберкульоз, 11 тис. наших
співвітчизників Пішли з життя через цю хворобу. В 1995 р. в Україні офіційно оголошена епідемія
туберкульозу. Епідеміологічна ситуація загострюється і соціально-економічними негараздами,
Міграційними процесами, наркоманією, СНіДом, а також послабленням контролю за
протитуберкульозними заходами. Понад 122 тис. осіб в Україні хворі на активну форму
туберкульозу. За останні 10 років захворюваність на туберкульоз зросла в 1,8 рази і в 2000 році
досягла показників 60,2 на 100 тис. населення. Смертність за цей період збільшилася в 2,7 разу
і становить 22,3 на 100 тис. Більш як 65% хворих у яких уперше виявили паличку Коха
(збудник туберкульозу), — соціально незахищені безробітні, студенти, учні, пенсіонери,
мігранти, особи, які звільнились з місць ув'язнення.
За всю історію людства від туберкульозу померло понад 300 млн. осіб.
Паличкою Коха (збудник туберкульозу) інфіковано 2 млрд. осіб, тобто майже третина
населення Землі, 10% інфікованих захворіє.
Хворий на відкриту форму туберкульозу інфікує 10-15 осіб за рік.
Від туберкульозу помирає більше дорослих, ніж від усіх інших інфекційних разом узятих.
26% всіх померлих в слаборозвинених країнах загинуло від туберкульозу.
Третина хворих на СНіД помирає від туберкульозу.
На туберкульоз хворіють частіше люди віком від 15 до 44 років, тобто найбільш працездатна
частина населення, це збільшує негативний економічний ефект хвороби.
Неправильне застосування анти туберкульозних препаратів призвело до того, що понад 50 млн.
осіб хворіють на стійку до ліків форму туберкульозу.
 У світі щорічно з'являється не менше 8млн. хворих на туберкульоз і помирає близько 2 млн. За
прогнозами ВООЗ кількість хворих у найближчі часи може зрости до 90млн., 30млн з них
можуть померти ще в цьому десятиріччі. Тому з 1993 р. ВООЗ оголосила цю хворобу
«глобальною небезпекою для людства».
Туберкульоз (сухоти) — це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання.
Туберкульозна паличка (паличка Коха) може викликати ураження не тільки органів
дихання (легень, бронхів, гортані), а й кишечника, сечостатевих органів, наднирників, шкіри,
кісток, суглобів, головного мозку тощо, але в переважній більшості випадків (80-90%)
спостерігається ураження легень. Основне джерело розповсюдження інфекції — хворий на
туберкульоз, який виділяє мокроту з бактеріями. Зараження відбувається, коли здорова людина
вдихає дрібні крапельки рідкої або частки висохлої мокроти хворого на туберкульоз. Палички Коха
можуть потрапити і через ушкоджену шкіру або слизову оболонку носа чи рота, а також при
вживанні в їжу молока, м'яса від хворої туберкульозом худоби.
Прояви хвороби залежать від стану організму, характеру та ступеня ушкодження
окремих органів і систем. Загальними ознаками для всіх форм хвороби є: підвищення
температури, потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги, дратівливість,
зниження працездатності. При туберкульозі легень також спостерігається кашель, сухий або з
виділенням мокроти, може виникнути легенева кровотеча.
Як же можна запобігти захворюванню на туберкульоз? Насамперед щепленням. Існуюча
вакцина (так звана БЦЖ) була запропонована французькими дослідниками А.Кальметом і
К.Гереном 1921 р. Це жива послаблена культура бактерій туберкульозу. Вакцинована людина,
отримавши послаблений штам туберкульозної палички, виробляє на неї імунітет. Але навіть
невелике послаблення імунітету, наприклад, теля грипу, призводить до того, що вакцинована
людина стає беззахисною перед туберкульозом.
Визначимо ще деякі досить поширені захворювання.
Кишковий тракт — це природне місце існування багатьох видів бактерій, і більшість з них
при звичайних умовах нешкідливі. Однак багато мешканців кишечнику — небезпечні патогенні
мікроорганізми, до них належать збудники черевного тифу, паратифу, дизентерії, холери і
сальмонельозу.
Розрізняють дві групи харчових захворювань мікробного походження: харчові інфекції і
харчові отруєння (інтоксикації).
* Харчові інфекції. Харчові інфекції (дизентерія і холера) виникають при активному
розмножені і утворенні токсинів збудників в організмі. Ці заразні захворювання передаються від
однієї! людини до іншої через харчові продукти, воду, рідше іншими шляхами. Разом з їжею в
організм вносяться збудники різних захворювань. Найбільшу небезпеку становлять збудники
шлунково-кишкових захворювань. Їжа служить для них лише переносником, доставляє їх в ті
органи людини (наприклад, в шлунково-кишковий тракт), де вони здатні активно
розмножуватись і виробляти токсини.
Харчові інфекції заразні та дуже небезпечні через те, що більшість продуктів
харчування, з якими вони можуть розповсюджуватись, вживаються людьми кожного дня.
* Харчові отруєння. Збудники харчових отруєнь, на відміну від збудників харчових
інфекцій, здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають
отруйними внаслідок накопичення в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий
прояв ознак хвороби. Через 2-24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі
в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі
симптоми з наслідками.
Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають
стафілококи.
* Харчові токсикоінфекції. Ця група захворювань посідає проміжну позицію між
харчовими інфекціями та харчовими отруєннями. Проходять вони подібно отруєнням, як гострі
шлунково-кишкові захворювання, але вони заразні. Пояснюється це здатністю збудників
розмножуватись як у продуктах харчування, так і організмах людини.
Викликаються токсикоінфекції різними бактеріями, але найчастіше сальмонелами.
Харчові токсикоінфекції, які викликаються сальмонелами, називають сальмонельозами. Серед
харчових бактеріальних отруєнь вони посідають перше місце. Природним джерелом патогенних
сальмонел е тварини: худоба, свині, коні, собаки та різні гризуни.
Захворювання, які передаються статевим шляхом. В останні роки в Україні різко
погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом
(ЗПСШ). Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30
захворювань, які передаються статевим шляхом. В цю категорію входять декілька груп,
наприклад:
• хвороби, які викликають віруси, — генітальний герпес, СНіД, вірусні генітальні бородавки та
ін.;
• паразитарні — короста та т.; оптимально умови для передавання створюються при
статевих контактах;
• бактеріальні — сифіліс; гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;
• грибкові — кандидоз на статевих органах та ін. Можуть виникати і без зараження, а як
наслідок антибіотикотерапії, але передаються і статевим шляхом.
Враховуючи складну ситуацію в Україні щодо розповсюдження цих захворювань, слід
зазначити, що важливе значення має профілактика, а саме: слід уникати випадкових зв'язків,
користуватись презервативами, дотримуватись санітарно-гігієнічних правил.
Розглянемо найбільш поширені захворювання, які передаються статевим шляхом.
• Сифіліс — це хвороба всього організму, перші прояви якої найчастіше бувають на
статевих органах. Людина заражається сифілісом від хворого. Зараження, як правило,
відбувається статевим шляхом, дуже рідко можливе зараження через поцілунки, а також через
предмети домашнього вжитку (ложки, чашки, цигарки тощо).
Збудник сифілісу — бліда трепонема, яка не стійка в зовнішньому середовищі. Висока
температура, різні дезінфікуючі засоби згубно діють на трепонему. Вона дуже швидко гине при
висиханні. Проте в організмі людини трепонема досить стійка.
Під час статевих контактів з хворою людиною бліда трепонема потрапляє на мікротравми
слизової оболонки статевих органів і проникає в кров'яне русло. При класичному перебігу сифілісу
розрізняють чотири періоди: інкубаційний та три клінічних (первинний, вторинний та третинний).
інкубаційний період хвороби триває 3-4 тижні. Потім, як провило, на статевих органах
утворюється безболісна кругла ранка, або виразка, червоного чи брудно-жовтого кольору, тверда
на дотик, яка зовсім не турбує хворого. Це так званий твердий шанкер. Через 7-8днів після появи
шанкеру збільшуються найближчі до нього лімфатичні вузли, найчастіше — пахвини. Через деякий
час починають збільшуватись лімфатичні вузли. Це і є первинний сифіліс.
Значне розмноження блідих трепонем та їх розповсюдження по організму відбувається наприкінці
первинного періоду сифілісу. Наступає своєрідний трепонемний сепсис, який досить часто
супроводжується слабкістю, нездужанням, безсонням, головним болем, втратою апетиту, іноді
болем у метках та суглобах, підвищенням температури тіла до 37-38°.
Якщо в цей період не розпочати лікування, то через 3місяці з часу зараження хвороба
переходить у вторинний сифіліс. Його тривалість становить зазвичай 2-4роки, але може
розтягнутися і до 20років. На шкірі, слизових оболонках, на статевих органах з'являються
блідорожеві плями або тверді мідночервоні вузлики, які не турбують хворого. Якщо хворого не
лікувати, то через 2-3 місяця ці ознаки зникають, але це не означав, що хворий одужав. Ознаки
хвороби зникають із зовнішніх ділянок тіла, але уражаються серце, печінка, кровоносні судини,
кістки, нервова система, суглоби.
Через декілька років (3-5-і0) з являються ознаки третинного періоду хвороби — горбинки й вузлики
(так звані гуми), які, розпадаючись, зумовлюють глибокі виразки. У хворих, крім шкіри і видимих
слизових оболонок, вражаються печінка, серце, нирки, кістки, суглоби, а також нервова та
ендокринна системи, органи чуття. При цьому нерідко хворий вмирає. До тяжких форм сифілісу
належить і прогресивний параліч, при якому у хворих виникають важкі психічні розлади.
Слід пам'ятати, що сифіліс виліковується. Лікування тим ефективніше, чим раніше воно
розпочате. Від зараження сифілісом можна вберегтися. Для цього треба уникати випадкових
статевих контактів, користуватись презервативами.
* Гонорея. Збудником гонореї є бактерія — гонокок. Заражаються гонореєю найчастіше при
статевому контакті з хворою людиною. Перші прояви хвороби з’являються через 3-5 днів після
зараження. Перебіг хвороби у чоловіків і жінок має деякі відмінності.
У чоловіків, коли починається хвороба, свербить і пече у сечівнику, виникає різкий біль під
час сечовипускання. Потім з'являються гнійні виділення. При цьому спостерігаються
почервоніння і набряк слизової оболонки біля зовнішнього отвору сечівника. Якщо хворого не
лікувати, то хвороба прогресує і уражається весь сечівник.
У більшості жінок, на відміну від чоловіків, гонорея проходить без суб’єктивних симптомів,
але з ураженням майже всіх відділів сечостатевої системи, а також прямої кишки. Інфекція
спочатку проникає в сечівник і шийку матки. При цьому з'являються гнійні виділення із
сечівника і статевих органів. Подразнюється слизова оболонка піхви. Якщо хвора не лікується,
то процес запалення переходить на слизову оболонку матки, труб і яєчників. Внаслідок
запалення звужується просвіт труб. Якщо уражені обидві труби, то жінка не може завагітніти.
Коли інфекція потрапляє в черевну порожнину, може розвинутися перитоніт (запалення
очеревини). У жінок іноді уражаються суглоби, м'язи, кістки, внутрішні органи і нервова
система.
Дуже небезпечний безсимптомний перебіг захворювання, коли хворий не має ніяких
суб’єктивних відчуттів. Це створює великий резервуар інфекції. В зв'язку з малосимптомним
та безсимптомним перебігом процесу хворі продовжують статеві зв'язки, своєчасно не
звертаються за медичною допомогою, що сприяє розповсюдженню інфекції.
Гонорею виліковують. I чим швидше розпочато лікування, тим кращі наслідки. Уберегти себе
від зараження можна. Для цього потрібно пам’ятати про небезпеку випадкових статевих
контактів. Також уберегтись від гонореї можна, застосовуючи презервативи.
* Онкологічні захворювання. В останні роки збільшилась кількість хворих на рак як в
Україні, так і в усьому світі. Кожна четверта людина в світі має шанс захворіти на рак, котрий
посідає друге місце серед причин смертності. Щорічно в Україні фіксується 160 тисяч нових
 випадків, на обліку перебуває більше 700 тисяч онкохворих.
Сутність природи раку полягає в тому, що клітини тканини перероджуються і можуть
розповсюджуватись на інші органи. Звичайно, клітини завжди ростуть, діляться і вмирають.
Ракова клітина — це така клітина, яка виходить з-під контролю власного організму: її
ростом організм не керує.
Зараз відомі деякі механізми переродження клітин, і тому лікарі впевнені, що 60- 70% всіх ракових
захворювань можна запобігти, якщо уникати тих факторів, які провокують клітини до ненормального
росту. Такі причини, як куріння та забруднення довкілля, відомі давно. 3'ясували також: що вплив
ультрафіолетового випромінювання на шкіру збільшує ризик виникнення раку шкіри. їжа людини містить
багато мутагенів та канцерогенів — речовин, які викликають рак. Нещодавно встановили зв’язок між
харчуванням з великою кількістю жирів і раком молочної залози. Відомо, що харчування з великою
кількістю клітковини суттєво знижує вірогідність раку кишечнику. Деякі види раку — спадкові, в своїй
основі мають ген, який відповідає за схильність до раку в майбутньому житті. Серед них і такі
розповсюджені, як рак молочної залози, поліпоз кишечнику, рак легень та інші. Серед тих, хто належить
до так званих ракових родин, це захворювання трапляється в 2-3рази частіше. Але не слід вважати, що
хвороба неминуча. Велике значення мають профілактика, спосіб життя. Таке важке захворювання, як
сімейний поліпоз, передається майже в 100% випадків. В таких випадках необхідно регулярно
перевірятися у лікаря. Раннє діагностування захворювання дозволяє ефективніше його лікувати.
Основний критерій ефективності в онкології — так зване п’ятирічне виживання. Якщо за
цей період часу хвороба не рецидивує, рак рахується вилікуваним, тому що після 5років рецидиви
бувають у дуже небагатьох пацієнтів онкологічних лікарень.
Успіхи в лікуванні різних форм раку неоднакові деякі форми, як і раніш, надзвичайно важко
піддаються лікуванню. Тим важливіше знати фактори ризику й прагнути уникати їх.
Отже, небезпеки комбінованого характеру сьогодні є надзвичайно поширеними, постійно
оточують людину, несуть приховану та очевидну загрозу для життя і здоров‘я, а також для
середовища існування. Тому ніколи не варто нехтувати заходами запобігання цим небезпекам,
основний з яких – дотримання правил особистої гігієни.

1. Природно-техногенні небезпеки

У наш час практично будь-який катастрофічний процес (забруднення, селі, зсуви, пилові
бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив сполучається з природними
явищами.
■ Природні стихійні явища є відхиленнями від звичайних природних процесів. Вони можуть
порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Але природне середовище загалом,
наприклад, в масштабі ест біосфери, може впоратись з наслідками природних стихій за рахунок
саморегулювання за досить невеликий термін. Але для людини вони становлять небезпеку через
те, що загрожують здоров'ю та завдають економічних збитків.
■ Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в багатьох випадках
спричиняють процеси, не властиві природним системам, формують стійкі за часом відхилення
від нормального стану екосистем. Особливо небезпечні процеси, які призводять до накопичення
забруднень у заключних ланках ланцюгів живлення.
До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпеки. В багатьох районах
планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми
набули глобального характеру: ► порушення озонового шару, ► посилення парникового ефекту,
► кислотні дощі, ► забруднення Світового океану, ► зниження родючості ґрунтів, ► деградація
лісів та ландшафту, ► зменшення біологічного різноманіття.
* Парниковий ефект. Парниковий ефект на Землі був завжди. Без парникового ефекту,
зумовленого наявністю вуглекислого газу в атмосфері, Земля була б приблизно на 30оС
холоднішою, океани давно б замерзли, і вищі форми життя не з'явилися б. Люди тисячоліттями
намагались впливати на погоду, а зараз ми раптом опинились на порозі суттєвої зміни клімату,
спричиненої людиною. Розглянемо цю проблему детальніше. Світлова енергія проникає крізь
атмосферу, поглинається поверхнею Землі, перетворюється в теплову і виділяється у вигляді
інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ, на відміну від інших природних компонентів
атмосфери, інфрачервоне випромінювання поглинає. При цьому він нагрівається і в свою чергу
нагріває атмосферу. Тобто, чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних
променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли,
забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03%. В наш час люди
збільшують концентрацію вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне
паливо, внаслідок чого концентрація вуглекислого газу за XX ст. зросла приблизив на 20%, що
може призвести до потепління клімату. Якщо допустити збереження існуючих тенденцій, то до
2050року концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвояться. Комп'ютерні моделі різних
кліматичних параметрів показують, що це призведе до повсюдного потепління на 1,5-4,5°С. На
перший погляд воно здається помірним. Але підвищення навколишньої температури на 4,5-5,5 С
вище піків, які досягають 38 С, може виявитись катастрофічним.
Підвищення концентрації парникових газів в атмосфері привело до того, що середня
температура повітря підвищилася порівняно з доіндустріальним періодом на 0,5 - 0,6 ° С. А до
2025 року може зрости 2,2 - 2,5 ° С. При такому потеплінні катастрофічно почнуть танути
льодовики в Арктиці, Гренландії та Антарктиді. Західна частина Антарктичного крижаного
щита нестійка і може зруйнуватися протягом найближчим часом, що підвищить рівень океану ≈
на 5 м. За останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-20 см.
Підняття рівня океану, навіть незначне, може мати досить негативні екологічні та соціально-
економічні наслідки:
1. Будуть затоплені приморські рівнини, погіршиться водопостачання прибережних районів.
Підраховано, що при підйомі рівня світових вод на 1м буде затоплено 20% території
Бангладеш, сільськогосподарські землі Єгипту, деякі великі міста Китаю, катастрофічних
повеней піддасться Венеція. При більш сильному піднятті рівня океану, затопленими
виявляться території, де проживає 7/10 населення Землі.
2. Температура морів підвищиться, що призведе до затоплення низинних областей узбережжя і
до збільшення числа сильних штормів.
3. Скоротяться родючі та житлові землі, порушиться водо сольовий баланс океанів.
5. Зміняться траєкторії руху циклонів і антициклонів.
6. У тропіках буде випадати більше опадів, оскільки додаткове тепло підвищить зміст водяної
пари в повітрі.
У посушливих районах дощі стануть ще більш рідкісними і вони перетворяться на пустелі в
результаті чого людям і тваринам доведеться їх покинути.
Багато рослин загинуть від нестачі вологи і тваринам доведеться переселиться в інші місця в
пошуках їжі та води або загинути.
Врожай може бути знищений хворобами, викликаних шкідливими комахами, оскільки
підвищення температури прискорить їх розмноження. Глобальне потепління прискорить
розкладання органічної речовини в грунтах, що призведе до додаткового надходження в
атмосферу двоокису вуглецю і метану і прискорить парниковий ефект.
Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопного палива, що в
недалекому майбутньому значне надходження вуглекислого газу в атмосферу неминуче. Однак
існують заходи зменшення вуглекислого газу в атмосфері зокрема:
• збільшення к.к.д. використання пального на транспорті;
• енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю базується на спалюванні
викопного палива);
• розробка та впровадження сонячних та інших без паливних джерел енергії;
 • припинення вирубки лісів, особливо тропічних;
• організація та підтримка компаній, які насаджують дерева.
Усі ці дії сприяють вирішенню й інших природоохоронних завдань. Енергозбереження та
розвиток альтернативних джерел енергії сприяють зниженню забруднення. Насадження дерев —
метод охорони ґрунтів та водних ресурсів, а також підтримка біологічного різноманіття.
У 1997 р. на зустрічі в Кіото (Японія), делегатами 160 країн була прийнята конвенція, що
зобов'язує 38 індустріально розвинених країн скоротити до 2008-2012 років викиди СО2 на 5-
8% від рівня 1990 року.
• Порушення озонового шару. З початку 20 століття вчені спостерігають за
станом озонового шару атмосфери, який єприродним фільтром, що перешкоджає проникненню
в нижні шари атмосфери жорсткого космічного УФ випромінювання. Озон утворюється у
верхніх шарах атмосфери з атомарного кисню під впливом сонячної радіації. Найгустіше озон
на висоті 22-24 км над Землею. Якби цей газ зрідити, то він утворив би плівку лише 2-4 мм
завтовшки. Без неї життя збереглося б лише в глибинах вод більше 10 м і в тих шарах грунту,
куди не проникає сонячна радіація.
З кінця 70-х років учені стали відзначати неухильне виснаження озонового шару. У 80-х
роках над Антарктидою утворилася озонова діра розміром площі США, діри поблизу
Північного полюса і південніше (частково над Санкт-Петербургом), періодично утворюються
над районами Сибіру, на території від Криму до Камчатки. Кожен втрачений % озону викликає
до 150 тис. випадків сліпоти через катаракти, на 2,6% збільшується кількість ракових
захворювань шкіри, меланоми, значно зростає кількість хвороб, викликаних ослабленням
імунної системи людини. Руйнування озону відбувається через вплив ультрафіолетової радіації,
космічних променів, деяких газів: сполук азоту, хлору і брому, фторхлоруглеродов (фреонів).
Ультрафіолетове випромінювання (компонент сонячного випромінювання) проникає
крізь атмосферу, поглинається тканинами живих організмів і викликає руйнування молекул
бика та ДНК. Ми захищені від агресивного впливу ультрафіолетового випромінювання шаром
озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні Землі. Цей шар зазвичай називають озоновим
екраном. Необхідність його збереження не потребує доведення. Але деякі антропогенні
забруднювачі його руйнують. За оцінками спеціалістів, озоновий шар зменшився за останні
десять років на 4-8%, а над полярними шапками виникли так звані озонові діри. Крім збільшення
ризику ракових захворювань, зменшення озонового шару навіть на 1% може, за даними ООН,
призвести до того, що 100 тисяч осіб осліпне від катаракти.
Серйозну загрозу озоновому шару становлять хлорфторвуглеводні (фреони). Вони
використовуються як холодоагенти в холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах.
Фреони використовують також для очищення електронних пристроїв і виготовлення твердих
полі стиролових ізоляційних матеріалів. I, нарешті, в деяких країнах їх використовують як носи в
аерозольних балончиках.
Багато країн почали вживати заходів, направлені на скорочення виробництва і
використання ФХВ.
День захисту озонового шару - 16 вересня 1987 - був прийнятий Монреальський
протокол про речовини, що руйнують озоновий шар.
З 1978 р. в США було заборонене використання ХФУ в аерозолях (замінили на пропан-
бутанову суміш - вогненебезпечна), сьогодні вже й у багатьох країнах. Складніше йде справа з
холодильними установками та кондиціонерами - другим по величині споживачем фреонів. У
багатьох країнах ведуться розробки нових замінників і вже досягнуті непогані практичні
результати (фторовані вуглеводні), але повністю ця проблема ще не вирішена. При збереженні
сучасного рівня викиду ХФВ, до середини XXI ст. вміст озону в стратосфері може впасти
вдвічі.
Кислотні опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотними називають будь-які
опади — дощі, тумани, сніг, — кислотність яких вища за нормальну. На значних територіях промислово
розвинених країн випадають опади, кислотність яких перевищує нормальну в 10-1000 разів. Хімічний аналіз
кислотних опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внаслідок
 сполучення оксидів арки та азоту з парами води. Кислотні опади пов'язані насамперед з роботою
вугільних електростанцій, транспорту і промислових підприємств.
Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми. рН прісноводних озер, річок,
ставків зазвичай складає 6- 7, і організми адаптовані саме до цього рівня. Коли середовище водних
екосистем підкислене, практично всі організми швидко вимирають, якщо не від прямого впливу іонів водню,
то через неможливість розмноження організмів. Додаткові збитки виникають у зв'язку з тим, що
кислотні опади, проходячи крізь ґрунт, здатні вимивати алюміній та важкі метали, які досить токсичні
для тварин та рослин. Зокрема, алюміній викликає аномалії розвитку та загибель ембріонів риб.
Під впливом кислотних опадів також відбувається деградація лісів. Можливі наступні
шляхи їх впливу на рослинність:
• порушення поверхні при прямому контакту,
• вимивання мінеральних речовин;
• вимивання алюмінію та інших токсичних елементів.
Ще один з наслідків кислотних опадів — руйнування творів мистецтва. Деякі спеціалісти
занепокоєні тим, що вимивання кислотними опалами алюмінію та інших токсичних елементів
може призвести до забруднення як поверхневих, так і ґрунтових вод.
Марганець може бути у дощовій воді у великих кількостях: який провокує сильну
стомлюваність, зменшення працездатності, сонливість, раптову слабкість, запаморочення,
нудоту.
Алюміній : причина різноманітних захворювань неврологічного характеру.
Інші фатальні домішки можуть викликати злоякісні пухлини.
Раніше люди могли спокійно збирати дощову води і вмиватися їй щоб надати шкірі
обличчя молодості, сьогодні це може мати згубний вплив на шкіру обличчя і здоров'я загалом.
Під час дощу не виходити без парасолі або плаща. Після дощу - теплий душ з милом чи гелем,
старанно вимити голову шампунем, а після душа випити гарячий чай з молоком, або тепле
молоко. Також рекомендують вживати різні абсорбенти, які допоможуть нейтралізувати і
вивести із організму все непотрібні домішки.
Виникнення пустель. Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та
посилених людиною, завдає ґрунтам величезної, шкоди непоправної шкоди. Найбільш руйнівний вплив на
ґрунт має ерозія, тобто процес вивітрювання або вимивання часток ґрунту. Потоки води або вітру
виносять з ґрунту гумус, глину, роблять його все більш грубим. Пісок — це те, що залишається. іншими
словами, внаслідок ерозії земля може втрачати родючий шар ґрунту доти, поки не перетвориться в
пустелю, тобто відбувається її опустелювання.
Страждає від ерозії ґрунт, не захищений рослинним покровом. Найважливішими
причинами, які призводять до оголення ґрунту внаслідок ерозії та виникнення пустель, е:
• часта оранка;
• перевипас худоби;
• вирубка лісів;
• засолення ґрунтів внаслідок зрошення.
Ерозія набирає силу через те, що ріст населення та економічні труднощі штовхають людей на
вирубку лісів, оранку схилів і малородючих посушливих територій, а також на використання
методів інтенсивного землеробства, яга ненадовго збільшують врожай за рахунок додаткової
ерозії. Ерозія та виникнення пустель — результат недбалого ставлення до навколишнього
середовища. Ці процеси можна контролювати та попереджати.

2. Соціально-техногенні небезпеки

На цей час в Україні загострилася і стає все більш актуальною проблема професійної
захворюваності. Умови праці і життя формують специфічний психофізіологічний стан
населення. В умовах кризових ситуацій в окремих верствах населення можливі виникнення
психічних відхилень та захворювань. У зв'язку з тим, що кожна людина реагує на події
виходячи з свого стану здоров'я, розуміння і уявлення сьогодення, то її реагування і дії можуть
відхилятися від відповідної реакції багатьох членів суспільства. Загострення ситуації може
формуватися впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та соціальними
технічними засобами.
Професійні хвороби є наслідком патологічного впливу на працівників певних факторів
шкідливого виробництва. Нозологічні форми їх визначені затвердженим "Списком професійних
захворювань". До нього входять 27 груп хвороб і окремі захворювання (отруєння,
пневмоконіоз, бериліоз, хронічний пиловий і хронічний токсичний бронхіт, пневмосклероз,
емфізема легенів, бронхіальна астма, інфекційні та паразитарні хвороби, гостре і хронічне
перегрівання, тепловий удар, судорожні стани, кесонна хвороба, облітеруючий ендартеріїт,
тромбофлебіт, варикозне розширення вен, вібраційна хвороба, кохлеарний неврит, бурсит,
шийні і попереково-крижові радикулопатії, в тому числі радикуліти, новоутвори, писальний
спазм, захворювання м'язів, зв'язок і суглобів, захворювання шкіри, променева хвороба,
захворювання, спричинені іонізуючим випромінюванням, катаракта, електроофтальмія,
кон'юктивіт, психоневроз та ін.). Список має перелік професій, у яких ця хвороба трапляється, а
також виробництв і шкідливих факторів, які спричиняють професійні захворювання.
Усі виявлені випадки професійних захворювань реєструються в санітарно-
епідеміологічних установах.
В основу сучасних класифікацій професійних хвороб покладено етіологічний принцип.
1. Професійні хвороби, зумовлені впливом фізичних виробничих факторів.
2. Хвороби, спричинені впливом хімічних виробничих факторів.
3. Хвороби, зумовлені нераціональною організацією праці, нервово-емоційним і фізичним
навантаженням, монотонною працею та ін.
4. Хвороби, зумовлені дією біологічних виробничих факторів.
Фактори матеріально-виробничого середовища вагомо впливають на стан здоров'я
працівників, хоча в кожному конкретному випадку цей вплив на рівень здоров'я дуже складний.
Тим більше, що вплив виробничого оточення на організм людини, особливо сьогодні, здійс-
нюється на фоні погіршення якості навколишнього середовища — забруднення атмосферного
повітря, питної води та продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих звичок
(зловживання спиртними напоями, тютюнопаління, наркоманія та ін.).
Відомо, що підприємства, в основному, зосереджені у великих містах і на працівників
може негативно впливати комплекс факторів сучасного міста. Великі міста характеризуються
власним мікрокліматом, переважно більш теплим. Сучасні промислові підприємства уявляють
собою комплекс виробництв, кожне з яких відрізняється своїм специфічним «спектром»
шкідливостей. Окремі виробництва, цехи та ділянки, які розташовані на одному промисловому
майданчику, навіть при дотриманні його зонування та необхідної відстані між заводськими
спорудами, своїм спектром шкідливостей перекривають (накладаються на) шкідливості сусідніх
виробництв (ділянок, цехів), через що працівники даного виробництва в тій чи іншій мірі
можуть наражатися на дію сукупності техногенних та природних факторів як власного, так і
сусіднього виробництв Найбільше цим факторам піддаються особи, які обслуговують
виробниче устаткування, або працюють просто неба. Їх організм зазнає дії не лише всього
комплексу професійних шкідливостей, але й метеорологічних умов, що коливаються. В той же
час, як правило, в першу чергу враховується дія основного (негативного) фактора виробничого
середовища
Більш чітко цей фактор реалізується у формі професійних захворювань — патологічних
станів людини, що обумовлені роботою і пов'язані з надмірним напруженням організму чи
несприятливим впливом шкідливих виробничих факторів
В міру впровадження нових видів енергії, нових матеріалів та технологій, заміни
застарілого обладнання та технологічних процесів, одні професійні хвороби зникають або
частота їх вагомо знижується (наприклад, приглухуватість клепальників), інші, навпаки,
починають переважати (наприклад, пневмоконіози електрозварювальників, хронічні
інтоксикації у працівників хімічного виробництва).
 Вплив виробничих факторів не обмежується лише їх роллю як причини професійних чи
виробничо зумовлених захворювань. Виявлено що особи, які контактують з токсичними
речовинами, частіше хворіють загальними хворобами (грипом, запаленнями верхніх дихальних
шляхів та легенів, розладами органів травлення), що ці захворювання проходять у них важче,
процес одужання йде повільніше, частіше трапляються рецидиви хронічних захворювань, у цих
осіб повільніше загоюються післяопераційні рани та частіше реєструються загострення
хвороби. За даними медоглядів, люди, які працюють з хімічними речовинами, незалежно від їх
походження, висувають скарги на втому, дратівливість, безсоння, пригнічений настрій,
хвилювання, відсутність апетиту, болю в суглобах, м'язах. Вони погано переносять як спеку,
так і холод, їх дратує шум і поведінка оточення, хоча до роботи з ними вони на це не реагували.
Дія ряду факторів виробничого середовища може призвести до пошкоджень —
порушення анатомічної цілісності чи функції організму людини, викликати дискомфортні або
екстремальні умови в трудовій діяльності працівників. Ось чому проблема підвищення безпеки
життєдіяльності людини посідає головне місце у стратегії виживання людства.

4. Керування свідомістю і підсвідомістю людей

Наша планета зараз переживає незвичайний час - багато людей стають бранцями,
нездатними виявляти свободу волі. Психіка більшості людей є об'єктом вторгнення ззовні, а їх
розум потрапляє під контроль надлишкової негативної енергії. Ментальне і духовне
поневолення стало нормою, і ми спостерігаємо дивовижне зловживання незвичайними
психічними здібностями. Історія показує, що зловживання вищим знанням завжди тягло за
собою серйозні наслідки, такі як зникнення високорозвинених культур і загибель цивілізацій.
Якщо не припинити сучасне зловживання знанням і не перенаправляти потоки енергії в
позитивному напрямку, наша планета втратить життєздатність.
Подумайте про те, наскільки обмежений людина в своєму нормальному стані. Само по
собі людське тіло має дуже обмежені можливості. Наші почуття безперервно обманюють нас.
Наші зір і слух зовсім не так гострі, як ми вважаємо. Ми не чуємо і не бачимо того, що
відбувається зовсім поруч - в сусідньому будинку. Іноді ми не бачимо навіть того, що
відбувається у нас під носом. Деякі явища ми можемо спостерігати тільки за допомогою
мікроскопів, телескопів та інших пристосувань. Без них ми абсолютно безпорадні. Ми не здатні
вловити запах предмета, що знаходиться в протилежному кінці кімнати, а іноді і за кілька футів
від нас. Ми не можемо усвідомлено сприйняти дотик одягу до тіла. Коло того, що ми
сприймаємо як реальність, надзвичайно вузьке. Навколо нас відбуваються події, про які ми
навіть не підозрюємо, існує цілий світ, що лежить за межами нашого сприйняття і надає на нас
вплив. Беручи до уваги ці факти, неважко зрозуміти, як можна здійснювати психологічний
контроль над людьми.
Один з найбільш популярних методів управлінь розумом - підсвідоме навіювання. Його
можна визначити як процес подання інформації на підпорогових рівнях свідомого сприйняття,
щоб відповідним: чином направити мислення і дії людини. Хоча цей метод застосовують
таємно, більшість з нас знає, що він широко використовується, особливо в рекламі.
Рекламні оголошення в журналах, газетах, на дошках оголошень, на телебаченні
спеціально розроблені так, щоб впливати на підсвідомість за допомогою різні образів, частіше
всього сексуального характеру. Сексуальний підтекст пов'язує рекламований продукт із
задоволенням, і саме підсвідоме передчуття приємних переживань стимулює бажання купити
цей продукт.
Фахівці-психологи створюють ілюзію потреби в товарах, які насправді нікому не
потрібні. Рухомий почуттями споживач перетворюється в маріонетку, якою з легкістю
маніпулюють засоби масової інформації. В рамках одного дослідження глядачам у кінотеатрі
пропонували фільм, в який була включена інформація про певний напій, що впливає на
підсвідомому рівні. Ефективність впливу підтверджувалася тим, що глядачі під час сеансу
купували цей напій частіше, ніж інші.
 Особливо результативна телевізійна реклама, так як телебачення має велику і постійну
аудиторію. Мільйони людей щодня в один і той же час дивляться одні й ті ж передачі і рекламу.
З розвитком супутникового зв'язку програми стали транслюватися по всьому світу, охоплюючи
мільйони глядачів. Ефективність телереклами - одна з причин її дорожнечу. Нерідко
рекламодавці платять тисячі доларів за кілька секунд реклами - тільки гіганти бізнесу можуть
дозволити собі витрачати астрономічні суми. Вони платять ці гроші, намагаючись здійснити і
нав'язати всім свій власний план панування, першими пунктами в якому зазвичай є багатство і
влада, а останніми - контроль над людьми і їх експлуатація.
Ще один важливий фактор, що обумовлює силу впливу телебачення на маси, - його
гіпнотичні властивості. У нормальному стані неспання ваш мозок працює в так званому бета-
ритмі. Коли ж ви дивитеся телевізор, він починає працювати в альфа-ритмі, тобто знаходиться в
більш спокійному і розслабленому стані. В цей час ви повинні бути особливо обережні, тому
що в такому стані мозок більш сприйнятливий до інформації, він буквально вбирає її, як губка
вбирає воду. У звичайній розмові ви оцінюєте те, що вам говорять, ви зібрані, ви вирішуєте,
прийняти або відкинути пропоновані вам ідеї. А телевізор ви дивитеся вдома, сидячи в
улюбленому кріслі або на самому зручному дивані і поїдаючи улюблені ласощі. Ви розслаблені.
Ви перебуваєте в приємній обстановці, і тому набагато більш пасивні, ніж зазвичай. А в цей час
в ваш мозок впроваджують найрізноманітніші ідеї. По суті, телевізор - один з найефективніших
способів гіпнозу.
Ви, напевно, помічали, як важко привернути увагу людини, яка дивиться телевізор.
Якщо ви гукає його по імені, зазвичай потрібен якийсь час, щоб він вийшов зі свого
одурманеного стану. Навіть коли ви просто проходите мимо телевізора, не маючи наміру нічого
дивитися, вас до нього тягне. Телевізор робить дуже сильний вплив на людину. У Каліфорнії
провели наступний експеримент. П'яти, шестирічним дітям задавали питання: «Кого ти більше
любиш: тата чи телевізор?» Більшість дітей вважали за краще телевізор! Середня людина
отримує велике задоволення від телевізійних програм і щодня проводить біля телевізора кілька
годин. У програмах, які нам показують, переважають теми насильства, експлуатації, збочень,
тобто телебачення безперервно піддає і дорослих, і дітей впливу негативної інформації, зокрема
що стосується таких важливих моментів, як життєві цілі і засоби їх досягнення.
Інший спосіб маніпулювати свідомістю людей - наповнити ефір нечистими звуковими
вібраціями, і зокрема певного роду музикою. Це дуже потужний засіб контролю, тому що звук
діє на найглибшому рівні людської свідомості. Підсвідоме навіювання за допомогою музики -
засіб контролю над психікою. Для самовдосконалення застосовуються записи, які діють на
підсвідомість і сприяють духовному зростанню. Однак негативну інформацію можна
впровадити в підсвідомість так само легко, як позитивну. Минаючи свідомість, вона може
проникати в підсвідомість і програмувати його. Супермаркети і універмаги користуються
підсвідомим навіюванням за допомогою прихованої апаратури, щоб збільшити попит на товари.
Вплив на підсвідомість використовується і в позитивних цілях. Результати експериментів
показують, що завдяки навіюванню не красти в магазинах значно зменшилася кількість
крадіжок. Постійне програвання звукозапису заощадило власникам магазинів мільйони доларів.
Одна з найлегших форм впливу маніпулятора - людина, соромиться вчасно вимовити
слово «ні». Краще іноді виявитися неправим, ніж сумніватися весь час. Чи не сподобався
співрозмовнику "ні" потрібно говорити рішуче. Тримайте дистанцію. Найціннішу інформацію
про потенційну жертву дає маніпуляторам надлишкова довірливість і наближеність. Михайло
Булгаков недарма писав: "Не розмовляйте з незнайомцями".
Будьте непередбачувані. Якщо людина веде себе з потенційним маніпулятором
непередбачувано, якщо його неможливо "прорахувати" - він невразливий, маніпулятор втрачає
можливість впливу на нього. Неможливо виграти, якщо правила гри постійно змінюються.
Безумовно, тут не йдеться про відносини з близькими людьми.
Утримайтеся від хвастощів. Хвастощі - один з кращих способів викликати заздрість.
Людині ж, що поставив собі за мету маніпулювати кимось - це вказівка на слабкі сторони
потенційної жертви, на мішень впливу. Знаючи це, багато нарочито демонструють скромність.
 Чи не виявляйте своїх слабкостей. Використання слабкостей співрозмовника незмінно
лежить в основі будь-якої маніпуляції. Кому хочеться виглядати боягузом, невігласом,
нерішучим, жадібним, нерозумним, позбавленим смаку? Навпаки, всякий бажає здаватися
гідним, схвалюваних, шляхетним, значущим, в чомусь переважаючим, мати хороший імідж і т.
д.
Все афери - від маленьких до глобальних - зазвичай використовують:
• жадібність;
• бажання швидко розбагатіти;
• цікавість, зокрема, бажання дізнатися про своє майбутнє, долю;
• спрагу гострих відчуттів;
• бажання справити враження, покрасуватися;
• нерішучість.
Найважливіше у протидії маніпуляції над Вами - усвідомлення, що Вами маніпулюють.
Важливо не змиритися з цим, не допустити, щоб потім виникло огидне відчуття, що Вас
"надули". Істотний ознака маніпуляції - з'являється почуття незручності. Ви не бажаєте
виконувати будь-які дії, але в силу якихось моральних обставин змушені їх виконати: в іншому
випадку буде "незручно", "егоїстично", "по-хамськи", "негарно", "незручно", "Ви не
виправдаєте чиєїсь довіри", "будете виглядати в поганому світлі "і т.п.
Одне лише тільки усвідомлення факту спроби маніпуляції суттєво знижує, а то і зводить
нанівець будь-яку з них. Досить сказати собі: "Стоп, маніпуляція!" (Неодмінно використовуючи
слово "маніпуляція" - саме воно діє витвережувально). Розум швидко підкаже, що Вами грають,
порушують Вашу незалежність і здійснюють психологічне насильство над Вашою особистістю.
Майже в кожній ситуації прихованого управління можна виявити порушення
маніпулятором будь-якого з правил етики, зокрема, маніпулятор може звертатися до Вас в
незручний для Вас момент. Тим самим він посилює Ваш недолік часу ще й тим, що відводить
короткий час на прийняття Вами рішення, нав'язуючи маніпулятивний темп розмови. Як
правило, при цьому маніпулятор вибачається, що, мовляв, розуміє, що Вам колись, але відніме
"тільки пару секунд".
Висновок: відчувши подібне незручність, потрібно негайно запитати себе, чому воно
виникло. Порушення етичних норм і правил - вірна ознака маніпулювання. Таку неетичність
краще відразу припиняти. Придивившись під час розмови до жестів співрозмовника, неважко
виявити його нещирість, скритність, приховані перевагу і загрозу. Яскраве свідчення цього -
жестикуляція лівою рукою. Це пояснюється тим, що ліва рука управляється правим півкулею
мозку, тобто підсвідомістю, і тим самим видає таємні помисли людини. Співрозмовник, більше
жестикулює лівою рукою, повинен насторожувати: не виключений обман або прихована
недружня позиція.
Крім того, на можливі спроби маніпуляції може вказати і деяка неприродність у
поведінці співрозмовника - зайве збудження або ж навмисне байдужість.
З дитинства нам прищеплюється звичка узгодити свої дії з думкою оточуючих,
залежність від їх оцінок. Хочемо ми цього чи ні, але виховання закладає в нас програму:
потрібно домагатися прихильності оточуючих. Витрати цієї програми проявляються в тому, що
нам незручно говорити "ні", щоб когось не образити. Вимовивши ж "так", трохи пізніше ми
ненавидимо себе за слабовілля. Як захиститися від такого роду залежності? Просто скажіть
собі, що Ви маєте право:
• сказати "ні" або "не хочу" будь-якого кожен раз, коли Вам це хочеться;
• бути самому собі суддею;
• не залежати від ставлення до Вас інших;
• не виправдовуватися і не вибачатися за свої дії і наміри.
Кожна людина самостійно, цілком і повністю відповідає за своє благополуччя і успіх в
житті. Якщо Ви не в повній мірі усвідомлюєте своє право відповідати тільки за себе, то цим
неодмінно скористаються любителі навішувати на когось свої проблеми. Як не приймати на
себе чужу відповідальність? Усвідомте правило, що Ви маєте право:
 • не пояснювати свою поведінку;
• сказати: "Мене це не турбує"; "Мені це не цікаво"; "Поговоримо про інше"; "У нас є
більш цікаві теми для розмови"; "Це твої проблеми".
Метод "Стоп-кран". Кожен раз, коли Ви зустрічаєтеся з стороннім судженням,
пропозицією або радою, тут же оцінюйте його з точки зору своїх інтересів. Якщо
запропоноване або висловлене не збігається з Вашими інтересами, то сміливо відмовляйтесь від
них. Рекомендується наступний алгоритм. Внутрішньо викривши маніпулятора в
маніпулюванні, дозвольте собі здаватися настільки поганим, наскільки Вам цього хочеться, про
що і повідомте співрозмовнику. Скажіть йому відкрито: "Боюся, Ви переоцінюєте моє
безкорисливість (інтелект, доброту, талант, привабливість і т. Д.). Я зовсім не готовий зробити
те, про що Ви мене просите". Як тільки ризикнете розчарувати свого співрозмовника, Вам
відразу стане спокійно і легко. Відгородившись від хибних уявлень про себе, Ви знайдете
внутрішню свободу і станете невразливим для маніпуляції.
Пасивний захист застосовується, коли людина не знає, як вчинити, що робити, як
відповісти маніпулятору або коли не хоче псувати з ним стосунки. Основні методи здійснення
пасивного захисту наступні:
• Зовсім не реагуйте на слова маніпулятора, зберігайте мовчання, роблячи вигляд, що не
розчули або не помітили.
• Робіть вигляд, що Ви "тупуваті", "тугодум", не взяли в толк, не зрозуміли, про що
йдеться.
• Переведіть розмову на іншу тему.
• "Погоджуючись" з пропозицією маніпулятора, обов'язково обговоріть, що остаточне
рішення або виконання залежить від Вас, - це дає можливість при бажанні "відіграти назад".
• Повторюйте прохання маніпулятора, але вже у формі питання, тим самим спонукаючи
продовжити його мова; якщо ж застосовується маніпуляція дією, то просто повторіть цю дію
(тим самим Ви перекладаєте небезпеку, що загрожує Вам, на що маніпулює).
• Головна умова застосування пасивного захисту - прояв самовладання. Втративши його
- знахідка для маніпуляторів. Ось деякі способи збереження витримки.
Зробіть так, щоб агресору стало зрозуміло: він своїх цілей не досягне, боротися
невигідно для нього ж самого. Вірте в здатність партнера відмовитися від протистояння.
Утримайтеся від підозр всіх і кожного в спробах маніпулювання: манія переслідування Вам ні
до чого.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке комбіновані небезпеки, як вони поділяють і що до них належить?

2. Що таке соціальні хвороби, епідемії. В чому їх небезпеки.
3. Ситуація у світі та Україні з інфекційними хворобами, проблеми в Україні, причини високої
захворюваності.
4. Грип, його види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки,
профілактика.
5. Гепатит А, його види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки,
профілактика.
6. Гепатит В, його види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки,
профілактика.
7. Гепатит С, його види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки,
профілактика.
8. Туберкульоз, його види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки,
профілактика.
9. Харчові інфекції, види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки,
профілактика.
10. Харчові отруєння, види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми,
наслідки, профілактика.
11. Харчові токсикоінфекції, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми,
наслідки, профілактика.
12. Туберкульоз, його види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування, симптоми,
наслідки, профілактика.
13. Венеричні захворювання, види, характеристики, небезпека, шляхи інфікування,
симптоми, наслідки, профілактика.
14. СНІД, небезпека, шляхи інфікування, симптоми, наслідки, профілактика.
15. Шляхи інфікування грипом, гепатитами, туберкульозом.
16. Симптоми грипу, туберкульозу, гепатитів.
17. Які інфекційні хвороби передаються повітро-крапельним шляхом та через засоби гігієни
і особисті речі. Охарактеризувати їх.
18. Кислотні опади. Причини виникнення. В чому полягають негативні наслідки. Шляхи
запобігання. Заходи з боку світової спільноти.
19. Що належить до техногенно-соціальних небезпек, причини виникнення.
20. Що таке виробнича травма, як часто вони стаються і з яких причин.
21. Парниковий ефект. Причини виникнення. В чому полягають негативні наслідки. Шляхи
запобігання. Заходи з боку світової спільноти.
22. Що таке професійне захворювання, причини виникнення.
23. Зменшення озонового шару. Причини виникнення. В чому полягають негативні наслідки.
Шляхи запобігання. Заходи з боку світової спільноти.
24. Основні причини нещасних випадків зі смертельними наслідками в Україні.
25. Опустелювання. Причини виникнення. В чому полягають негативні наслідки. Шляхи
запобігання. Заходи з боку світової спільноти.
26. Назвіть професії та характерні для них професійні захворювання.
27. В чому полягає негативний вплив для держави виробничого травматизму і
профзахворювань.
28. Розподіл профзахворювань по галузям промисловості та за структурою профзахворювань.
29. Кроки світової спільноти щодо зменшення таких екологічних проблем як зменшення
озонового шару, виникнення парникового ефекту та кислотних опадів.
30. Професії, в яких найчастіші профзахворювання.
31. Небезпеки від вживання генно-модифікованих продуктів.
32. На які групи поділяються профзахворювання в Україні.
33. Що належить до природно-техногенних небезпек. Шляхи запобігання кислотним опадам
та парниковому ефекту. Причини виникнення.
34. Методи впливу реклами на підсвідомість.
35. Методи впливу ЗМІ на підсвідомість.
36. Методи впливу ток-шоу на підсвідомість.
37. З якою метою здійснюється вплив на підсвідомість.