MODERN RESEARCH IN WORLD SCIENCE Proceedings of IX

International Scientific and Practical Conference Lviv, Ukraine 28-30

November 2022

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА

ВНУТРІШНЬОСІМЕЙНІ СТОСУНКИ

Вишневська Олена Павлівна к.психол.н. Міжнародний Європейський

Університет м. Київ, Україна Вступ. Сучасне суспільство зазнає безліч
змін у кожній із сфер нашого повсякденного життя. У даний час
найголовніша проблема нашої країни, яка стосується кожної окремої
людини та українського соціуму взагалі – це війна. Війна залишає свій
відбиток у свідомості будь-якої людини, яка стає її свідком: будь то
маленька дитина або людина похилого віку. Ця трагедія охоплює всіх.
Психологи, як науковці, які працюють безпосередньо із соціальною
складовою життя людини, розуміють, що нервова система кожної окремої
особистості відрізняється від іншої, тому будь-який фактор зовнішнього
середовища впливає на кожного по-різному. Знаходячись у важких
військових умовах, єдиний порятунок, який ми можемо знаходити, - це
наша сім’я. Це наші половинки, які допомагають нам переживати невзгоди
та яким допомагаємо ми, та наші діти, за для яких ми живемо та які
надають нам сенс змагатися та йти далі. Але після того, як війна
втрутилася до нашого повсякденного життя, вона так само сильно
вплинула на наші внутрішньосімейні стосунки. Мета роботи. Аналіз
психологічного впливу війни в Україні на внутрішньосімейні стосунки з
подальшою розробкою практичних рекомендацій щодо подолання
проблем, які виникають у подружніх парах під впливом військового стану.
Матеріали та методи. Сім’я – це багатогранна система, успішне
функціонування якої залежить від великої кількості чинників. Сім’я є
єдиним складним організмом, що складається з окремих членів.
Ключовими поняттями є структура сім’ї, підсистема сім’ї та межі. До
структури входять правила, що визначають взаємодію в сім’ї. Якщо
прийняті правила працюють, то поведінка 1039 членів сім’ї
передбачувана, а система ефективно функціонує. ЇЇ головною функцією є
задоволення потреб подружжя без збитку для емоційної атмосфери,
необхідної для зростання та розвитку двох індивідів. Кажучи про
військовий час, не можна не зауважити, що правила, які працювали у
соціумі та в сім’ї, як його частині, дуже змінилися. Це тісно пов’язано з
вимушеною та дуже швидкою переоцінкою сімейних цінностей кожної
людини. Поняття «сімейні цінності» зустрічається доволі часто у різній
літературі, але при його формулюванні автори зіштовхуються з
проблемою: що саме, якій зміст може бути вкладено до цього поняття. Це
пов’язано з тим, що у кожної людини своє розуміння слова «цінність».
Якщо раніше перше, що нам приходило на думку, коли ми міркували над
цим, були такі поняття як: довіра, кохання, доброта, вірність, повага,
взаєморозуміння, любов до дітей і т.д., то тепер перше слово – життя. Це
саме те слово, яке, як ніколи, об’єднує всю нашу країну взагалі і кожну
сім’ю в окремості. Результати та обговорення. Нами було проведено
соціальне дослідження у вигляді опитування серед населення протягом
жовтня місяця 2022 року. У дослідженні приймали участь 150 людей: 87
жінок та 63 чоловіків віком від 30 до 50 років. Вибір віку опитуваних був
зумовлений тим фактором, що у даному віковому проміжку люди,
зазвичай, вже знаходяться або знаходились у постійних стосунках.
Опитування проводилося у місті Київ та Київській області (Броварський
район). Нами були сформульовані наступні питання: «Чи вплинув початок
війни в Україні на Ваші сімейні стосунки? Якщо вплинув, то яким чином?
Що змінилося?». Були отримані наступні результати (Див. мал.1). Мал. 1.
Наявність змін у внутрішньосімейних стосунках 11,00% 21,00% 43,00%
25,00% Група 1 Група 2 Група 3 Група 4 1040 Група 1 - 11% (17)
випробуваних відповіли, що сімейні стосунки не змінилися або вони цього
не помітили. Група 2 - 21% (31) висловились про те, що взаємовідносини
взагалі змінилися, але їм важко сформулювати яким саме чином. Група 3 -
43% (65) досліджуваних відповіли, що сімейні стосунки змінилися. Вони
підкреслили, що не тільки взаємовідносини, але й загальні почуття та
сприймання одним одного стали іншими, «нібито перейшли на більш
високий та близький рівень». Деякі респонденти розповідали про те, що
стала дуже помітною різниця у відношенні партнерів до побутових
обов’язків, що ситуації, які раніше викликали негативні емоції, зараз
навіть не помічаються. Тобто ці люди зазначали, що сімейні стосунки
стали набагато теплішими та міцнішими. Також досліджувані зазначили,
що почали більше цінувати партнера, тому що раніше не замислювалися
над ситуацією його втрати, смерті. Група 4 - 25% (37) опитуваних
зазначили, що війна вплинула на сімейні стосунки негативно. Вони
підкреслили, що це пов’язано з тим, що вони перестали розуміти один
одного взагалі, у більшості випадків партнери по-різному реагують на
події, по-різному їх сприймають. Це може викликати обурення та, як
наслідок, конфліктні ситуації. Необхідно зауважити, що проблема таких
сімей полягає саме слові «сприйняття». Це проявляється у тому, що, один
із партнерів більш врівноважений, тобто його нервова система більш
стабільна, тому він сприймає ситуацію, яка відбувається, спокійніше,
розсудливіше. Нервова система іншого більш вразлива, збуджена, тому
йому складніше заспокоюватися, не панікувати, приймати врівноважені
рішення. Це пов’язано з великою кількістю факторів: - по-перше –
життєвий досвід людини: протягом життя кожна людина переживає
великий спектр почуттів та емоцій, різних ситуацій, які залишають свій
відбиток на характері людини, її поведінці; - по-друге: тип нервової
системи – вона може бути сильною або слабкою. Вони відрізняються тим,
що людина з сильним типом набагато краще 1041 адаптується до змін
навколишнього середовища, зі слабкою процес пристосування дуже
повільний, майже відсутній. Як ми розуміємо для військового часу ці
характеристики виявляються одними із найголовніших; - по-третє:
ситуація, саме з якою прийшлося зіштовхнутися сім’ї. Наслідки пережитих
людьми подій дуже відрізняються. Одні втратили все: житло, майно,
здоров’я, інші були вимушені взагалі переїхали жити в інші країни. Але,
нажаль, є й саме страшне у війні - велика кількість людей втратила своїх
близьких. Ми пропонуємо наступні рекомендації щодо подолання
вищезазначених проблем у внутрішньосімейних стосунках. Життєвий
досвід. Усі люди дійсно мають свій особистий, неповторний життєвий
досвід. У даній ситуації потрібно зауважити, що для більшості людей
молодшого та середнього віку, які проживають у нашій країні, саме такий
досвід – перший. Це каже про те, що усі члени сім’ї відчувають на собі
неповторний, новий вид стресової ситуації. Саме тому перше, чому
необхідно навчитися кожному члену сім’ї розвивати емпатію. Емпатія -
розуміння стосунків, почуттів, психічних станів іншої людини у формі
співпереживання. Спочатку необхідно ретельно проаналізувати особисті
відчуття, усвідомити та прийняти їх. Потім за допомогою емпатії зробити
все можливе для того, щоб зрозуміти що відчуває, може або хоче
відчувати партнер. Після цього необхідно зіставити результати рівня та
глибини своїх відчуттів та партнера. Під час війни у багатьох людей
емоції, які вони відчувають, співпадають з іншими. Саме таким чином
можна знайти спільні переживання, та ті, які відрізняються. Необхідно їх
проговорити, поділитися ними, та разом знайти способи боротися із
стресом, який виникає у кожного члена сім’ї внаслідок війни. Тип
нервової системи. Коли ми кажемо про типи нервової системи, ми перш за
все кажемо про способи реагування нашої психіки на навколишні
подразники. Сама головна її функція – захист. Тому логічно передбачити,
що під час війни кожна клітина нашого тіла хоче захищатися і відчувати
себе у 1042 безпеці. Дуже важливо зрозуміти від кого саме ми
захищаємось. Нам необхідно усвідомити, що захищатися нам потрібно від
ворога та наслідків, які він приносить у наше життя. Але наш організм
настільки зляканий та дестабілізований, що наша психіка починає не
розуміти як діяти в тій чи іншій ситуації, тому ми починаємо шукати
причини наших страждань там, де їх немає, не повинно бути – у самому
собі та оточуючих нас близьких людях. Настає час вмикати механізми
самоконтролю та самоаналізу. Відчути, що наші близькі люди – це і є наш
захист, наша підтримка, яку необхідно приймати. Наслідки війни. Цей
фактор відрізняється від інших тим, що він пов’язаний не тільки з тим, що
ми відчуваємо в даний момент, що з нами відбувається саме зараз, а й
концентруємось на думках про те, що буде далі, у майбутньому. Саме на
цьому етапі усвідомлення у людей найчастіше проявляється ПТСР.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це крайня реакція на
сильний стресор, що загрожує життю людини. Найбільш уразливими є
люди у віці старше 30 років (саме таку вибірку ми досліджували). Його
небезпечність полягає у тому, що він не виникає відразу. Він може
поступово формуватися протягом доволі довгого проміжку часу. Тому у
даному аспекті дуже важлива повноцінна взаємодія партнерів у сім’ї. Саме
члени сім’ї, які знаходяться у безпосередньому контакті більшу частину
часу, можуть помітити зміни у поведінці людини, помітити ознаки
розвитку ПТСР. Для цього партнерам потрібно працювати над довірою,
взаємодопомогою. Перше що ми можемо зробити – звернути увагу
близької нам людини на те, що у неї можуть бути проблеми, які можна
вирішувати разом. Це необхідно робити дуже обережно та поступово,
наша мета допомогти людині зрозуміти, усвідомити, що у неї є проблеми.
Коли людина почала розуміти наявність і глибину своїх переживань та
відчувати загрозу для себе та оточуючих, настає етап, коли сім’я повинна
допомогти людині знайти спеціаліста та обов’язково звернутися за
допомогою. Зараз, особливо під час війни, в Україні працює безліч
спеціалістів: психологи, психотерапевти, реабілітологи. Кожна людина
має можливість звернутися за допомогою. 1043 Потрібно бути уважними
до себе і своєї сім’ї, тому що внутрішньосімейні стосунки завжди, а
особливо зараз, відіграють дуже важливу роль у повернені кожного із нас
до повноцінного мирного життя. Висновки. Внутрішньосімейні стосунки,
як і усі сфери нашого життя без виключень, зазнали перелік змін,
пов’язаних з початком війни на території України 24 лютого 2022 року. У
даному випадку слово «сім’я» як ніколи відіграє найважливішу роль у
житті кожного жителя країни. Сім’я - це наш дім, ще наш захист, це наш
зміст. Дивлячись на наше дослідження можна з упевненістю сказати, що
дуже велика кількість (90%) людей відчули зміни в особистому житті, у
функціонуванні їх сімей. Коли ми розглядаємо ситуацію, в якій стосунки
подружжя у стресовій ситуації покращуються, міцнішає підтримка (Група
3), можна казати про те, що це є показником високого рівня сумісності
партнерів, яка характеризується когнітивною, емоційною та поведінковою
сферами сумісного життя, що допомагає партнерам разом впоратися із
проблемами, які виникають під час війни. Під час дослідження ми виявили
частину людей (25%), які зазначили, що війна вплинула на сімейні
стосунки негативно. Нами було визначено декілька факторів, які
впливають під час війни на якість стосунків: життєвий досвід людини, тип
її нервової системи та наслідки війни, які вплинули на цю людину. По
кожному з них ми зазначили на що потрібно звернути увагу, а також
зазначили яку важливу роль в усіх воєнних ситуаціях відіграє саме сім’я.
Це пов’язано з тим, що якщо стосунки в сім’ї будуть повноцінними і
будуть стабільно працювати, партнери будуть уважними один до одного, і
завдяки цьому вони своєчасно зможуть зрозуміти проблему і допомогти
своїй сім’ї