Professional Documents
Culture Documents
Тема 9. Міжнародні Організації Азії Та Африки
Тема 9. Міжнародні Організації Азії Та Африки
Економічні організації:
Організація країн – експортерів нафти (ОПЕК)
Організація арабських країн-експортерів нафти (ОАПЕК)
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС)
Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС)
Економічне співтовариство країн Центральної Африки (ЕКОЦАС)
Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК)
Банк держав Центральної Африки.
Шанхайська організація співробітництва (ШОС)
1. Передумови створення:
по-перше, атмосфера війни була сприятливою для активізації
опозиційних рухів у підмандатних арабських країнах. Тоді виникла
необхідність встановлення певного балансу між різними політичними
силами арабських країн, активну роль серед яких відіграв Єгипет;
необхідність об'єднання була зумовлена небезпекою сіоністського
руху, масовою еміграцією єврейського населення на палестинські землі,
планами створення держави Ізраїль;
існував значний обсяг торговельного обміну та обміну робочою
силою між арабськими країнами, що міг забезпечити матеріальну,
духовну і культурну основу майбутнього об'єднання.
Ліга арабських держав: історія та діяльність.
Арабська ліга –– одна з регіональних організацій арабських держав Південно-
Західної Азії, Північної і Північно-Східної Африки. Створена в Каїрі 22 березня
1945 р. Єгиптом, Сирією, Іраком, Ліваном, Трансйорданією, Саудівською
Аравією. Ємен приєднався 5 травня 1945 р. На разі нараховує 22 члени.
Провідна мета Ліги:
створення тісніших відносин між державами-членами і координація
взаємодії між ними задля захисту своєї незалежності і суверенітету, і
вирішення загальних питань й інтересів арабських країн.
Ліга арабських держав бере участь в політичних, економічних,
культурних і соціальних програмах, спрямованих на сприяння реалізації
інтересів своїх держав-членів.
Кожна держава-член має один голос при голосуванні в Раді Ліги, а
рішення мають обов'язкову силу лише для тих держав, які проголосували за
них.
Ліга арабських держав зіграла важливу роль у формуванні шкільної
програми; підвищенні ролі жінок в арабському суспільстві, сприянні
соціального захисту дітей; заохоченні молодіжних і спортивних програм,
збереженні арабської культурної спадщини і розвитку культурного обміну між
державами-членами. Заохочування літературної й інтелектуальної творчості,
сучасний переклад технічних термінів для використання в державах-членах.
Ліга пропонує заходи по боротьбі із злочинністю і наркоманією, а також
займається питаннями праці, особливо серед арабських заробітчан-емігрантів.
Фактично, Ліга пройшла кілька етапів свого розвитку і «пережила» кілька
спроб реорганізації, які довели прагнення модернізувати саму арабську
регіональну систему.
ЛАД бере свій початок з підписання договору "Про дружбу та союз" між
Саудівською Аравією та Іраком ще 2 квітня 1936 р. В преамбулі договору
сказано: «Обидві високі договірні сторони працюватимуть у напрямку
об'єднання ісламської та арабської культур, а також військових організацій
їхніх країн шляхом обміну науковими та військовими місіями». Цей договір
був відкритий до підписання для інших арабських країн. 29 квітня 1937 р. до
нього приєдналась Народно-демократична Республіка Ємен.
Наступним кроком на шляху до зближення арабських країн було підписання 7
травня 1936 р. "Договору про дружбу" між Єгиптом і Саудівською Аравією,
яким вперше встановлено дипломатичні відносини між цими двома країнами.
Початок другого етапу утворення арабського союзу пов'язаний з виступом
британського міністра закордонних справ Ідена в Палаті громад 29 травня
1941 р. У своїй промові він висловив підтримку арабським країнам у створенні
такої організації, яка б об'єднала їхні інтереси. Через рік після цього ініціативу
створення арабського об'єднання взяв у свої руки єгипетський прем'єр-міністр
Мустафа Нахас-паша. "Його Величність запросила сирійського прем'єр-
міністра Жаміля Мірідіна і президента Ліванського національного пакту
відвідати Каїр з метою проведення тристоронніх переговорів під назвою
"Створення Арабської ліги з метою розширення співпраці арабських
країн".
Це було першим обговоренням ідеї створення Арабської ліги. З того часу
проводилась серія двосторонніх переговорів між Єгиптом з однієї сторони і
представниками Іраку, Сирії, Лівану, Саудівської Аравії, Йорданії та Ємену —
з другої. Результатом переговорів стали два основні проекти арабського
утворення:
майбутнє об'єднання могло мати назву "Субрегіональне об'єднання" під
опікунством "Великої Сирії";
другий проект мав загальніший характер об'єднання, яке охопило всі
незалежні арабські країни.
Банк держав Центральної Африки (фр. Banque des États de l'Afrique Centrale,
BEAC) — центральний банк, що обслуговує шість держав Центральної
Африки, що входять до складу Економічного й валютного співтовариства
країн Центральної Африки: Габон, Камерун, Республіка Конго,
Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.
Шанхайська організація співробітництва (ШОС)
Ця регіональна міжнародна організація, заснована в 2001 р. лідерами Китаю,
Росії, Казахстану, Таджикистану, Киргизії й Узбекистану. За винятком
Узбекистану, інші країни були учасницями «Шанхайської п'ятірки»,
заснованої в результаті підписання в 1996—1997 рр. між Казахстаном,
Киргизією, Китаєм, Росією й Таджикистаном угод про зміцнення довіри у
військовій галузі й про взаємне скорочення збройних сил у районі кордону.
Після включення Узбекистану в 2001 р. учасники перейменували організацію.
Загальна територія країн що входять до ШОС, становить 30 млн км. кв, тобто
60% території Євразії. Її сукупний демографічний потенціал — 1/4 населення
планети, а економічний потенціал включає найпотужнішу, після США,
китайську економіку.