Перша письмова згадка про населені пункти Маневиччини є в «Літописі

Руському» за 1100 рік. Село Маневичі вперше згадується в описі

Луцького замку від 1545 року. Тоді в селі Чернечому Городку та
його приліску – Маневичах всього було 25 дворів. Містечко
виникло у 1892 році. Найбільш визначною спорудою є залізничний
вокзал на станції Маневичі залізниці Ковель – Сарни, будівництво
якого розпочалося у 1906 році, а закінчилося в 1914р.
Костел Преображення Господнього був побудований у 1925 – 1937 роках.
Настоятелем його був ксьондз Болеслав Ястшембскі. Після ІІ світової війни
радянська влада зачинила храм, влаштувавши у ньому склад мінеральної
солі. Першу Св. Месу після багатьох років відправив у 1990 р. на сходах
зруйнованого костелу о. Ян Мухарський ОFMCap. Костел був повернутий
вірянам у 1992 р. 3 листопада 2001 настоятелем парафії в Маневичах та
Любешові є кс. Анджей Мацєй Квічаля.
Перший православний храм у містечку Маневичі був побудований у 1990
році. Першим настоятелем Свято – Воскресенської церкви став протоієрей
Петро Бумазюк (упокоївся у Господі 24 вересня 2012 року). 2001 року
Маневицьким благочинним призначено свящ. Тараса Огородника, клірика
Свято- Воскресенського храму смт. Маневичі. Також було призначено
клірика – свящ. Івана Артемука. Настоятелем Свято – Воскресенського храму
смт. Маневичі з 2013 року став протоірєрей Сергій Шемчук.
Значну роль у задоволенні культурних запитів населення відіграє бібліотека,
яка розпочала свою роботу 1939 року при школі. Нове приміщення було
збудовано у 1983 році. Книжковий фонд нині складає 78321 примірників.
Перша згадка про районну бібліотеку датується 1947 роком.
У 1982 році в Маневичах було відкрито середню загальноосвітню школу,
якій у 1985 році було присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу
партизанського командира А.П.Бринського. У 2018 році заклад
перейменували на навчально-виховний комплекс «Маневицька
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія» На базі школи працює
інклюзивно-ресурсний центр та діє пришкільний інтернат.
Перший у Маневичах шкільний чотирикласний навчальний заклад було
відкрито в 1924 році за часів Другої Речі Посполитої. У 1944 році у селищі
відкривається початкова школа, а 1945 року школа отримує статус неповної
середньої. 1 вересня 1951 року Маневицька школа отримує середній рівень і
першовересневий дзвінок 1955 року відкрив двері нової школи №1.
З березня 1944 року в Маневичах почав діяти районний відділ освіти.
Першим повоєнним завідувачем відділу було призначено Н. К. Касьяненка.
Увідділі працювали інспектори і методисти. Головне завдання відділу
полягало в організації відкриття сільських шкіл, на кінець 1944 року в районі
діяло 14 шкіл.
Після визволення Маневицького району від фашистських загарбників в
районі в 1944 році був утворений народний суд. На посаді судді працював
Кушнір, першим секретарем судового засідання працювала Цимбалова,
судовим виконавцем був Гнатюк. Суд розмістився у колишньому приміщенні
санаторію. В архіві Маневицького районного суду зберігаються в архіві,
перебувають цивільні та кримінальні.
У 1982 році на північній околиці райцентру виросло справжнє навчальне
містечко. Тут розмістились навчальний корпус, виробничі майстерні,
гуртожитки, господарські приміщення професійно-технічного училища
лісового господарства №8. У 1992 році навчальний заклад перейменовано в
професійно-технічне училище №28, а в жовтні 2002 році – у професійний
ліцей, який готує кваліфікованих робітників.
Організовано колонію у березні 1958 року, планове наповнення установи –
1100 осіб (чоловічої статі). У 1958 р. розпочала роботу середня школа,
розташована на території установи. У травні 1959 р. розпочалося
виготовлення меблів. Крім цього, налагоджено випуск понад 90 видів
продукції: паркет, шлакоблоки, швейні вироби, двері та вікнні блоки. 20
серпня 1968 р. в установі організовано училище, яке у 1971 р.
перепрофільоване в профтехучилище № 9.
Маневицький краєзнавчий музей відкритий 5 листопада 1967 року на
громадських засадах. У жовтні 1968 року музею присвоєно звання
«народний». З 16 березня 1979 року по 24 квітня 1992 року працює як відділ
Волинського краєзнавчого музею, а від 27 січня 1997 року зареєстрований як
Маневицький районний краєзнавчий музей, у якому налічується 8 тисяч
оригінальних пам’яток матеріальної і духовної культури краю, речових і
документальних джерел археології і природи, зразків образотворчого
мистецтва, виробів народних умільців. 27 серпня 2015 року у с. Старосілля
був знайдений старовинний човен-довбанка, вік якого від 300 до 500 років.
Ця унікальна знахідка датується 1223-1295 роками.
Почав працювати Будинок культури у 1939 році. На початку 1988 року в
Маневичах відкрили новий Будинок культури. При ньому діє хор, чоловічий
гурт «Маневицька сотня», вокальне тріо «Троянда», фольклорні колективи,
які беруть участь районних, обласних та міжнародних фестивалях.
Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) Маневицької
райдержадміністрації модернізовано у рамках проекту Європейського Союзу
«Центр надання адміністративних послуг як інноваційний інструмент
взаємодії влади та громади». Відкрили ЦНАП 18 серпня 2017 року. Будівлю
було побудовано у 1989 році.
1939 року на базі колишнього Троянівського та Чорторийського
надлісництва створили Маневицький лісгосп з площею лісів 33 тисячі
гектарів. Нині Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» -
це 15 підрозділів і 9 лісництв, площа лісів становить 52225 га.
З 1929 року як лікувальна установа діє пансіонат «Варшав’янка», а в 1944
році у Маневичах було відкрито лікарню на 20 ліжок.У 1953 році цей заклад
отримав перший санітарний автомобіль. Крім лікарні функціонував
протитуберкульозний диспансер. На території Маневич був розташований
кістково-туберкульозний санаторій на 150 місць та Маневицька центральна
районна лікарня на 195 ліжок. Сучасну лікарню на 10 відділень відкрили у
1976 році. Амбулаторно – поліклінічне відділення функціонує з 1949 року.
Нове (на 4 поверхи) відкрили у 1990 році.
У 1983 році засноване Маневицьке лісництво. Загальна площа земель
лісового фонду становить 5631,8 га. Значну увагу лісництво приділяє охороні
та збереженню особливо цінних та унікальних деревостанів, диких птахів і
звірів. У 2011 році на базі Маневицького лісництва було засноване шкільне
лісництво, учні якого вивчають життя лісу, здобувають перемогу конкурсах.
Черемський прироодний заповідник розташований у північній частині
Маневицького району Волинської області. Загальна площа 2975,7 га.
Створено його 19 грудня 2001 року з метою збереження типових та
унікальних природних комплексів українського Полісся. На базі Черемського
заповідника, діє також три заказники місцевого значення: орнітологічний
заказник «Урочище Сузанка», загальнозоологічний заказник «Карасинський»
та ботанічний заказник «Карасинський ялинний-1». Це перший заповідник,
створений у Волинській області.
19 вересня 1939 року гміни було відмінено і встановлено орган народовладдя
– тимчасове управління і народну міліцію. У Маневичах почав діяти
райвиконком і райком партії. У 1967 році побудували Маневицьку ратушу.
22 вересня 1939 року в селищі було створено тимчасове селищне управління.
Маневицька селищна рада утворена в 1940 році. Приміщення теперішньої
селищної Ради побудували в 1958 році. У 1960 році під час адміністративної
реформи було приєднано Маневицький, Цуманський та Колківський райони
до Ківерцівського, а у 1965 році наш район знову було відновлено у сучасних
межах. Він є одним із найбільших на Волині за територією – 2196 кв. км.
Населених пунктів – 72.
1950 року в Маневичах відкрито музичну дитячу школу у старому корпусі
санаторію. 1970 році було побудовано приміщення музичної школи. Школа
випускає талановитих музикантів, які отримують перемоги на всеукраїнських
та міжнародних конкурсах.

Центр творчості дітей та юнацтва працює із 1963 року. У ньому функціонує

12 творчих об’єднань, які об’єднані в 27 навчальних груп. У Центрі – три
зразкових колективи: художня студія «Палітра», школа художніх ремесел
«Полісяночка» та дитячий хор «Перлина Волині».З 2002-го року цей заклад
функцінував у приміщенні дитячого садка «Сонечко», а 2012 році
розмістився у відремонтованому приміщенні кінотеатру «Жовтень».
Наріжний камінь майбутнього храму Мучениць Віри, Надії, Любові та матері
їх Софії освятив єпископ Михаїл 30 вересня 2006 року. Сам храм освячений у
2018 році. Настоятель парафії протоїрей Михайло Мельничук.
25 травня 2013 році в смт. Маневичі відбулася велична подія: освячення
храму на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело». Настоятель храму
– протоієрей Тарас Огородник.
Зміст
1. Маневицький залізничний
вокзал………………………………………………….5
2. Маневицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Героя
України Андрія
Снітка……………………………………………………………………….7
3. Костел Преображення Господнього…………………………………………..9
4. Маневицька центральна районна лікарня……………………………………
11
5. Маневицька районна державна адміністрація…………………………….13
6. Маневицька селищна
рада……………………………………………………….15
7. Державне підприємство «Маневицьке лісове
господарство»…………...17
8. Маневицька центральна районна
бібліотека………………………………..19
9. Маневицький районний будинок
культури…………………………………..21
10. Маневицький районний
суд……………………………………………………..23
11.Відділ освіти Маневицької районної державної
адміністрації………….25
12.Маневицька районна школа
мистецтв……………………………………….27
13.Маневицька виправна колонія (№42)
………………………………………….29
14.Центр творчості дітей та юнацтва………………………………………..31
15.Маневицький краєзнавчий
музей……………………………………………….33
16.Навчально-виховний комплекс «Маневицька загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів №2-гімназія»……………………………………………………………
35
17.Маневицький професійний
ліцей………………………………………………..37
18.Маневицьке лісництво……………………………………………………………
39
19.Свято – Воскресенський
храм…………………………………………………..41
20.Черемський прироодний заповідник………………………………………….43
21.Храм Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії………………..45
22.Храм ікони Божої Матері «Живоносне джерело»……………………….47
23.Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП)………………………49

Маневичі в ароматі кави з історичним присмаком. Путівник рідного

краю. НВК «Маневицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2-гімназія». 52 с.

Анотація:
Даний методичний посібник має мистецьку цінність та
пізнавальне значення. У ньому досліджуються та демонструються
світлинами споруди містечка Маневич Волинської області й
ілюструються за оригінальною технікою кавовим живописом. Зібраний
матеріал, вражає оригінальністю й легко запам’ятовується.
Матеріали будуть цікавими для маневичан і гостей містечка. Дані
рекомендації можуть використати вчителі історії, географії, художньої
культури та мистецтва для використання на уроках та під час
проведення виховних заходів, а також як путівник.

Розробник:
Ходорчук Оксана Миколаївна, вчитель історії, вчитель вищої категорії.

Рецензент:
Таран Жанна Василівна, заступник директора школи з навчально-
виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.
 Навчально-методичне видання затверджено методичною радою
методичного кабінету відділу освіти Маневицької
райдержадміністрації.
Протокол № 2 від 21.01.20р.

Вступ

Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з

рідного краю, частинки великої України.
Де б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але рідний
край світитиме далеким вогником, оповитим щемним спогадом про
дитинство, домівку, рідну мову і те оточення, серед якого вона зросла,
тих людей, які допомогли стати на ноги і навчили добру.
Маневичі…У зеленому обрамленні лісу затишно почувається
поліське містечко. Воно вслухається в його таємничий шепіт,
милується красою в будь-яку пору року. А ліс…Він ділиться з
маневичанами своїми скарбами.
Містечко відносно молоде, але вже має славну історію.
Розпочалася вона саме з лісу і увіковічена в пам’ятках від залізничної
станції, католицького костелу, що є найдавнішими спорудами, до
сучасних - навчальні заклади , медичні установи, адміністративні та
релігійні споруди.