БЕРДЯНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ КОЛЕДЖ

БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗАТВЕРДЖУЮ
Заст. директора з НВР БЕГК БДПУ
_________________ О.А.Ліпанова
_____________________ 2017 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ»

Галузь знань: 01 «Освіта»

Спеціальність: 017 «Фізична культура і спорт»

2017– 2018 навчальний рік

 Робоча програма навчальної дисципліни «Основи філософських знань»
для студентів за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт»

Розробник: Топорчук Олена Сергіївна, викладач, кваліфікаційна категорія

«спеціаліст»

Робочу програму схвалено на засіданні методичної комісії викладачів

загальноосвітньої підготовки

Протокол від 31.08.2017 року № 1

Голова комісії________________________ О.П. Селезньова

(підпис)
 1. Опис навчальної дисципліни

Характеристика
навчальної
Найменування Галузь знань, спеціальність,
дисципліни
показників освітньо-кваліфікаційний рівень
денна форма
навчання

Кількість
Галузь знань: Нормативна
кредитів – 1,5
01 «Освіта»
Семестр
Модулів – 1
4
Змістовних Лекції
модулів – 2 Спеціальність: 14 годин
017 «Фізична культура і спорт» Семінарські заняття
Загальна
14 годин
кількість
Самостійна робота
годин – 54
26 години
Тижневих годин
для денної форми
навчання: Вид вихідного
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
аудиторних – 1,5 контролю – залік
«молодший спеціаліст»
самостійної
роботи
студента – 1,5

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і
індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 52:48 %.
 2. Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи філософських

знань» є забезпечення засвоєння специфіки філософського осягнення
дійсності, ознайомлення з наявними філософськими концепціями, які
розкривають поліфонізм і плюралізм філософського мислення. Створити
умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.
Завдання дисципліни:
– формування наукового світогляду;
– формування філософської культури мислення і пізнання;
– набуття навичок науково-філософського аналізу;
– набуття навичок духовного самовдосконалення; свідоме
застосування в професійній діяльності філософської методології та знань;
виховання активної життєвої позиції; виховання творчої особистості, яка має
високий рівень культури, громадську відповідальність, національну гідність,
патріотизм.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
– основні поняття розділів;
– предмет, джерела виникнення. Функції та призначення філософії;
– форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і
світорозуміння;
– основні галузі філософського знання;
– ознайомлення з основними етапами історії розвитку філософської
думки: основні парадигми філософування, значення і сенс основних
досягнень кожної філософської епохи;
– видатних мислителів кожної філософської епохи;
– основні форми буття;
– сутність діалектики як людський критерій розвитку, принципи,
категорії. закони;
 – походження, форми, структура, функції свідомості;
– зміст філософського вчення про пізнання, істину;
– основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності;
– основні положення філософської концепції суспільства;
– основні положення філософської концепції людини, співвідношення
понять «людина-індивід-особистість-індивідуальність»;
– основні положення філософської проблеми цінностей в житті
людини і суспільства;
– закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії;
– взаємозв’язок релігії з міфологією, наукою, філософією;
– особливості і загальну характеристику первісних вірувань, світових,
локальних, нетрадиційних і традиційних релігій;
– становище релігійного життя сучасної України.
вміти:
– розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної
культурно-історичної епохи;
– давати наукову характеристику філософським вченням видатних
мислителів минулого і сучасності;
– порівнювати, пояснювати, аналізувати, критично оцінювати духовні
і релігійні явища. Орієнтуватись в багатому світі духовної культури;
– користуватись науковою термінологією;
– самостійно працювати з додатковою літературою, складати
конспекти лекцій, тези, готувати реферати, доповіді, брати участь у
дискусіях, семінарах;
– застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань
та в особистому житті;
– порівнювати цінності національні, загальнолюдські, особистісні;
– науково пояснювати, аналізувати, порівнювати основні
характеристики та риси релігій світу;
 – визначати ступінь впливу релігійної свідомості на суспільств,
молодь, різні верстви населення.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Гуманістичний зміст історії виникнення та
розвитку філософії.
Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
Поняття «філософія». Місце філософії у самореалізації людини.
Світогляд, його структура і функція. Типи світогляду. Світогляд і філософія.
Світогляд і професія медичного працівника.
Об’єкт і предмет філософії. Філософські методи. Структура та функції
філософії. Філософія в системі культури. Взаємозв’язок філософії та
медицини. Історико-філософський процес. “Основне питання філософії”:
різноманітність підходів.
Тема 2. Філософія Стародавнього світу.
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання.
Стародавня філософія як зародок та колиска всіх наступних типів філософії.
Людина змістовне ядро всіх проблем стародавньої філософії.
Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої індії.
Філософія Стародавнього Китаю: даосизм, конфуціанство. Антична
філософія: особливості розвитку, морально – етична спрямованість.
Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи
Відродження.
Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час
переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні
середньовічної філософії. Основні проблеми та досягнення філософії доби
середньовіччя у Європі та Візантії.
Тема 4. Філософія Нового часу. Філософія ХIХ-ХХ століть.
Новий філософський ідеал у філософії в епоху Просвітництва.
Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення. Перегляд
класичної моделі світорозуміння у філософії ХIХ-ХХ століть. Філософія
марксизму. Позитивізм, філософія життя. Некласична філософія ХIХ
століття: основні напрямки та їх особливості. Німецька класична філософія.
Тема 5. Філософська думка в Україні.
Джерела української філософської культури. Філософська думка
українського ренесансу. Специфіка реформації в Україні. Зародження
професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та
Києво-Могилянській академіях. Особливості, напрями та основні
філософські ідеї. «Культурне відродження» 20-х та філософське відродження
60-х років ХХ ст.
Змістовний модуль 2. Онтологія та гносеологія. Соціальна
філософія. Аксіологія. Релігієзнавство.
Тема 1. Проблема буття у філософії. Основи філософського вчення
про розвиток.
Поняття «онтологія», «буття». Фундаментальне значення проблеми
буття у філософії. Основні виміри людського буття(буття речей, природи,
людини, духовного і соціального). Єдність природи, суспільства та людини,
матеріального буття та людського духу.
Практичні витоки людського поділу реальності на об’єктивну та
суб’єктивну. Єдність матерії, руху, простір.
Свідомість та самосвідомість. Діалектика вчення про розвиток та
універсальні зв’язки. Загальні ознаки та людський критерій розвитку.
Принципи діалектики. Категорії діалектики.
Тема 2. Основний зміст пізнавальної діяльності.
Поняття «гносеологія». Проблема пізнання у філософії. Поняття
пізнання та його рівні. Об’єкт та суб’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне;
емпіричне та теоретичне пізнання. Опосередковане та безпосереднє
пізнання. Логіка та інтуїція. Пізнання та творчість. Пізнання та знання.
Проблема істини. Практика, як критерій істини.
Тема 3. Філософська концепція людини.
Філософська концепція людини – основа наук про людину. Сутність
людини. Праця та мова – фактори становлення та розвитку людини.
Проблема людини в історії філософії. Філософський зміст понять «індивід»,
«індивідуальність», «особистість». Типологія особи.
Сутність людини. Праця та мова – фактори становлення та розвитку
людини. Проблема людини в історії філософії. Сенс життя людини.
Тема 4. Цінності в житті людини та суспільства.
Поняття «аксіологія». Місце аксіології в системі культури. Цінності як
визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей.
Структура цінностей. Сімейні цінності.
Тема 5. Світові та локальні релігії.
Поняття та сутність релігії. Функції релігії. Класифікація релігії та її
географії. Первісні вірування. Релігії стародавніх цивілізацій. Світові релігії:
буддизм, християнство, іслам та їх течії. Загальна характеристика релігій.
Нові світові релігії – загальна характеристика.
Локальні релігії: іудаїзм, синтоїзм, сикхізм, зороастризм, ведизм,
джайнізм, брахманізм – загальна характеристика.
Тема 6. Релігійні конфесії в Україні.
Дохристиянські вірування східних слов’ян. Розвиток християнства в
Україні. Християнські конфесії. Церковні розколи та їх вплив на сучасну
релігійну ситуацію в Україні.
Нехристиянські релігії в Україні. Нетрадиційні релігії. Секти.
 4. Структура навчальної дисципліни
Кількість годин
№з/п Тема Семінарсь- Самостій-
Всього Лекції
кі заняття на робота
Змістовий модуль 1.
Гуманістичний зміст історії виникнення та розвитку
філософії
1 Вступ. Філософія як
специфічний тип знання. 4 2 2

2 Філософія
Стародавнього світу. 4 2 2

3 Філософія
європейського
4 2 2
середньовіччя та епохи
Відродження.
4 Філософія Нового часу.
Філософія ХIХ-ХХ 4 2 2
століть.
5 Філософська думка в
4 - 2 2
Україні
ЗМ 1. Всього годин 20 8 2 10
Змістовний модуль 2.
Онтологія та гносеологія. Соціальна філософія. Аксіологія.
Релігієзнавство.
1 Проблема буття у
філософії. Основи
6 2 2 2
філософського
вчення про розвиток
2 Основний зміст
8 2 2 4
пізнавальної діяльності
3 Філософська концепція
людини. 6 2 2 2
4 Цінності в житті людини
та суспільства. 6 2 4
6 Світові та локальні
4 2 2
релігії.
7 Релігійні конфесії в
4 2 2
Україні.
ЗМ 2. Всього годин 34 6 12 16
Всього годин 54 14 14 26
 5. Теми лекційних занять
Кількість
№ Назва теми
годин
1 Вступ. Філософія як 2
специфічний тип знання.
2 Філософія Стародавнього світу. 2
3 Філософія європейського 2
середньовіччя та епохи
Відродження.
4 Філософія Нового часу. Філософія ХIХ-ХХ століть. 2
5 Проблема буття у філософії. Основи філософського 2
вчення про розвиток
6 Основний зміст пізнавальної діяльності 2
7 Філософська концепція людини. 2
Всього 14

6. Теми семінарських занять

№ Кількість
Назва теми
годин
1 Філософська думка в Україні 2

2 Проблема буття у філософії. Основи філософського 2

вчення про розвиток
3 Основний зміст пізнавальної діяльності 2
4 Філософська концепція людини. 2
5 Цінності в житті людини 2
та суспільства.
6 Світові та локальні релігії. 2
7 Релігійні конфесії в Україні. 2
Всього 14
 7. Самостійна робота

Кількість
№ Назва теми
годин
1 Вступ. Філософія як специфічний тип знання. 2

2 Філософія Стародавнього світу. 2

3 Філософія європейського середньовіччя та епохи 2

Відродження.
4 Філософія Нового часу. Філософія ХIХ-ХХ століть. 2

5 Філософська думка в Україні 2

6 Проблема буття у філософії. Основи філософського 2

вчення про розвиток
7 Основний зміст пізнавальної діяльності 4

8 Філософська концепція людини. 2

9 Цінності в житті людини та суспільства. 4

10 Світові та локальні релігії. 2

11 Релігійні конфесії в Україні. 2

Всього годин 26

8. Методи навчання
Розповідь, бесіда, пояснення, дискусія, лекція, семінарське заняття,
науково-дослідні роботи, репродуктивні та проблемно-пошукові методи,
ігрові методи тощо.
9. Методи контролю
Семінарське заняття: фронтальне опитування, вибіркове усне
опитування, письмове опитування, історичний диктант, співбесіда, захист
доповідей (рефератів), дискусія, круглий стіл, тестові завдання.
Самостійна робота студентів: перевірка конспекту, перевірка
відповідей на проблемні питання, творчі завдання.
 Оцінювання знань студентів відбувається на основі результатів:
– поточного контролю знань;
– підсумкового контролю знань (залік).
Поточний контроль знань студентів включає наступні складові:
– контроль систематичного відвідування занять, активності роботи
студента та рівня засвоєння знань програмного матеріалу протягом
тривалості дисципліни;
– контроль за виконанням самостійних завдань.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Оцінка за
За 4-бальною
шкалою Критерії оцінювання
шкалою
ECTS
Студент виявляє особливі творчі
здібності, вміє самостійно здобувати знання,
без допомоги викладача знаходить і
опрацьовує необхідну інформацію, вміє
5 (відмінно) А використовувати набуті знання і вміння для
прийняття рішень у нестандартних ситуаціях,
переконливо аргументує відповіді,
самостійно розкриває власні обдарування і
нахили.
Студент вільно володіє вивченим
обсягом матеріалу, застосовує його на
В практиці, вільно розв’язує вправи і задачі у
стандартних ситуаціях, самостійно виправляє
допущені помилки, кількість яких незначна.

4 (добре) Студент уміє зіставляти,

узагальнювати, систематизувати інформацію
під керівництвом викладача, в цілому
С самостійно застосовувати її на практиці;
контролювати власну діяльність; виправляти
помилки, серед яких є суттєві, добирати
аргументи для підтвердження думок.
 Студент відтворює значну частину
теоретичного матеріалу, виявляє знання і
розуміння основних положень; з допомогою
D викладача може аналізувати навчальний
матеріал, виправляти помилки, серед яких є
3 (задовільно) значна кількість суттєвих.
Студент володіє навчальним
матеріалом на рівні, вищому за початковий,
E
значну частину його відтворює на
репродуктивному рівні.
Студент володіє матеріалом на рівні
FX окремих фрагментів, що становлять незначну
частину навчального матеріалу.
2
(незадовільно) Студент володіє матеріалом на рівні
відтворення окремих фактів, елементів,
F об'єктів, фрагментів навчального матеріалу.

11. Методичне забезпечення

1. Навчальна типова програма дисципліни «Основи філософських знань».

2. Робоча навчальна програма дисципліни «Основи філософських знань».
3. Комплект лекцій з дисципліни.
4. Інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять.
5. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів.
6. Комплекс модульних контрольних робіт.
7. Питання до заліку.
 12. Рекомендована література

Базова
1. Історія філософії: Підручник. // А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.Г.
Табачковський. - Київ: Либідь, 2001.
2. Філософія. Курс лекцій: Навч. Посібник / І.В.Бичко. – К. 1991
3. Філософія. Навчальний посібник / Надольний І.Ф. та ін, К. 2001
4. Філософія. Навчальний посібник / Петрушенко В.Л. К.,Львів 2001
5. Курс лекцій з основ філософських знань. Навчальний посібник.
Частина ІІ. / Укл. Шевченко В.Г. - Ніжин: Вид-во Міланік, 2012
6. Черній А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К. 2005.

Допоміжна
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія.
Курс лекцій. - К.: Генеза, 2006
2. Антична культура і вітчизняна філософська думка. Серія 2.
«Світогляд», № 11, – К. 1990
3. Горський В.С. Історія української філософії: підручник. – К., 2004.
4. Лубський В.І. Історія релігії: підручник. – К., 2004.
5. Релігієзнавство: Навч. посібник / А.Г.Баканурський та інші. 2006.
6. Современная западная философия: Словарь. / Сост. Малахов В.С.,
Филатов В.П. – М., 2003.
7. Спиркин А.Г. Основы философии. – М., 1988.
8. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч.
посібник / Упорядники В.М.Лях, В.С.Пазенок. – К. 1996.
9. Философия: Учеб. пособие для студентов вузов / Под общ. ред.
Ю.А. Харина. Мн. 2000.
10. Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В.,
Табачковський В.Г. та ін. – 2002.
 Інформаційні ресурси
1. Публічна електронна бібліотека «Прометей»: каталог книг
філософія. – Електронний ресурс. – [Режим доступу]:
http://lib.prometey.org/?sub_id=39
2. Litportal: літературний мережевий ресурс: каталог «філософія». –
Електронний ресурс. – [Режим доступу]: https://litportal.ru/genre208/
3. Lib.com.ua. – електронна бібліотека: рубрика «філософія». –
Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://lib.com.ua/9/0.html