Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»

Гавриш Ірина Володимирівна

Доценко Світлана Олексіївна
Горьков Олексій Андрійович
Скиба Світлана Борисівна

АЛГЕБРА
Карти знань

7–8 класи
Зошит з друкованою основою
до зошита «Алгебра»

Харків
2023
 ЗМІСТ
Карта знань 1А «Множина раціональних чисел (Q)».............................................................................................................3
Карта знань 2А «Математичні вирази».................................................................................................................................4
Карта знань 3А «Порядок виконання арифметичних дій у виразі».........................................................................................5
Карта знань 4А «Пропорція»...............................................................................................................................................6
Карта знань 5А «Рівняння».................................................................................................................................................7
Карта знань 6А «Перетворення виразу»................................................................................................................................8
Карта знань 7А «Степінь із цілим показником»....................................................................................................................9
Карта знань 8А «Одночлен»............................................................................................................................................... 10
Карта знань 9А «Многочлен» ........................................................................................................................................... 11
Карта знань 10А «Формули скороченого множення»........................................................................................................... 12
Карта знань 11А «Розкладання многочлена на множники».................................................................................................. 13
Карта знань 12А «Функція».............................................................................................................................................. 14
Карта знань 13А «Прямокутна система координат»............................................................................................................. 15
Карта знань 14А «Лінійна функція».................................................................................................................................. 16
Карта знань 15А «Розміщення графіка лінійної функції на координатній площині»............................................................. 17
Карта знань 16А «Взаємне розміщення графіків лінійних функцій».................................................................................... 18
Карта знань 17А «Обернена пропорційність»....................................................................................................................... 19
Карта знань 18A «Рівняння з однією змінною».................................................................................................................. 20
Карта знань 19А «Лінійне рівняння з двома змінними»...................................................................................................... 21
Карта знань 20А «Система двох лінійних рівнянь з двома змінними».................................................................................. 22
Карта знань 21А «Способи розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змінними»................................................ 23
Карта знань 22А «Задачі на рух»...................................................................................................................................... 24
Карта знань 23А «Задачі на рух за течією та проти течії ріки». ......................................................................................... 25
Карта знань 24А «Раціональний дріб» ............................................................................................................................... 26
Карта знань 25А «Найбільший спільний дільник та найменше спільне кратне» ................................................................... 27
Карта знань 26А «Найбільший спільний дільник та найменше спільне кратне одночленів»................................................... 28
Карта знань 27А «Основна властивість раціонального дробу»............................................................................................... 29
Карта знань 28А «Арифметичні дії над алгебраїчними дробами»......................................................................................... 30
Карта знань 29A «Основна властивість звичайного дробу»................................................................................................... 31
Карта знань 30А «Додавання/віднімання раціональних дробів»............................................................................................ 32
Карта знань 31А «Раціональні рівняння»........................................................................................................................... 33
Карта знань 32А «Квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь»........................................................................... 34
Карта знань 33А «Дійсні числа»........................................................................................................................................ 35
Карта знань 34А «Множина раціональних чисел»............................................................................................................... 36
Карта знань 35А «Арифметичний квадратний корінь та його властивості»........................................................................... 37
Карта знань 36А «Квадратне рівняння».............................................................................................................................. 38
Карта знань 37А «Способи розв’язування квадратного рівняння»......................................................................................... 39
Карта знань 1А «Множина раціональних чисел (Q)» 3

МНОЖИНА РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ (Q)

Q дробові

Множина цілих чисел (Z) числа,

Z протилежні Множина дробових чисел
натуральним
Натуральні числа, числа,
протилежні їм числа Z протилежні
натуральним
нуль N
й нуль. нуль N
Множина натуральних
чисел є підмножиною Від’ємні та додатні дроби
цілих чисел (N ⊂ Z ).

Звичайні Десяткові
дроби дроби
m Спеціальний запис
Множина Числа, протилежні Запис виду , звичайних дробів,
Нуль n
натуральних чисел Ні додатне, натуральним де m — ціле число, знаменники яких
Усі числа, ні від’ємне Числа, а n — натуральне дорівнюють 10;
які використовують число. які відрізняються число. 100; 1 000 й т. д.
під час лічби від натуральних Наприклад: Наприклад:
предметів або лише знаком «–». 2 7 1 4
; − . = 0,1 ; = 0, 8 .
визначення порядку Число, протилежне 5 9 10 5
їх розташування. числу n,
Множина позначають –n.
натуральних чисел Наприклад:
є нескінченною. 5 і –5.
Карта знань 2А «Математичні вирази» 4

МАТЕМАТИЧНІ ВИРАЗИ

Числовий вираз Вираз зі змінними (буквений вираз)

Запис, складений із чисел, Запис, складений із чисел та букв,

знаків арифметичних дій і дужок. знаків арифметичних дій і дужок.
Наприклад: 8 ∙ (5 – 2); 3 ∙ 4 + 2 ∙ 7. Наприклад: 5у; 3b + 2с; (а – b) ∙ (а + b); a + 4b + c.

Раціональний Ірраціональний

Цілий Дробовий
Раціональний вираз, який не містить дії Раціональний вираз, який містить дію
ділення на вираз зі змінною. ділення на вираз зі змінною.
2x + 9 2 3+ c
Наприклад: 5х – 4у; 1,2а; . Наприклад: ; .
3 x 2a + 5

Область допустимих значень змінної (ОДЗ)

Множина значень змінної, за яких можливі всі арифметичні дії у виразі зі змінною.

Знаходження області допустимих значень змінної

Зразок 1. Вираз 8x – 1. 5 + 3a
Зразок 2. В
 ираз .
Областю допустимих значень змінної цього виразу є всі 2a + 7
З’ясуємо, за яких значень а знаменник 2a + 7 дорівнює нулю:
раціональні числа, оскільки дії множення та відніман­
5 + 3a
ня, які містить поданий вираз, є завжди можливими. 2a + 7 = 0; a = –3,5. Отже, для виразу допустимими
2a + 7
ОДЗ: x ∈ Q (усі раціональні числа). є всі значення а, крім а = –3,5.
ОДЗ: a ≠ –3,5 (усі раціональні числа, крім a = –3,5).
Карта знань 3А «Порядок виконання арифметичних дій у виразі» 5

Ступені арифметичних дій

І ступінь — додавання та віднімання; ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
ІІ ступінь — множення та ділення; АРИФМЕТИЧНИХ ДІЙ У ВИРАЗІ
ІІІ ступінь — піднесення до степеня.

1.  Виконай дії третього ступеня (якщо вони є).

2.  Виконай дії другого ступеня (якщо вони є).
3.  Виконай дії першого ступеня (якщо вони є).
Дії одного ступеня виконують у тому порядку,
у якому вони записані.

Вираз
без дужок
Виконай дії відповідно
до порядку виконання 1.  Виконай дії в дужках
арифметичних дій.
2.  Виконай дії поза
Вираз Вираз
із дужками із подвійними дужками
Алгоритм виконання Алгоритм виконання
1.  Виконай дії у внутрішніх
відповідно до дужках відповідно до
порядку виконання порядку виконання
арифметичних дій. арифметичних дій.
2.  Виконай дії в зовнішніх
дужками відповідно
дужках відповідно до
до порядку виконання
порядку виконання
арифметичних дій.
арифметичних дій.
3.  Виконай дії поза дуж­ками
відповідно до порядку ви­
конання арифметичних дій.
Вираз, записаний
у вигляді дробу
Алгоритм виконання
1.  Якщо дріб скоротний,
скороти його.
2.  Виконай усі арифметичні
дії в чисельнику відпо­
відно до порядку вико­
нання арифметичних дій.
3.  Виконай усі арифметичні
дії в знаменнику відпо­
відно до порядку вико­
нання арифметичних дій.
4.  Поділи перший результат
на другий.
2 ⋅ 3 + 6 6 + 6 12
= = =4
7 − 2⋅2 7 − 4 3
Карта знань 4А «Пропорція» 6

Частка чисел Взаємно обернені відношення

Кратне порівняння величин а:b a b
Показує, у скільки разів одна Поділити число а на число b та
величина більша (менша) за іншу. означає знайти таке число с, b a
за якого с · b = а.
Значення відношення
Масштаб а:b
Відношення
1 : 10 000 Якщо число а поділити
а:b
на число b, то отримаємо
значення відношення.
Прямо пропорційна
залежність (↓↓) ПРОПОРЦІЯ
Зі збільшенням (зменшенням) a:b = c:d середні члени пропорції
значення однієї з величин
у кілька разів значення іншої a c а:b=c:d
=
збільшується (зменшується) b d крайні члени пропорції
в стільки ж разів.

Обернено пропорційна залежність (↓↑)

Основна властивість пропорції
Відсотки (%) Зі збільшенням (зменшенням) значення
однієї з величин у кілька разів значення Добуток крайніх членів
іншої зменшується (збільшується) пропорції дорівнює добутку
в стільки ж разів. її середніх членів.
Знаходження
відсотків від числа

Невідомий Невідомий Утворення нових пропорцій

Знаходження числа середній член крайній член а:b=c:d
за його відсотком пропорції пропорції
Добуток крайніх членів Добуток середніх членів а:c=b:d
пропорції поділити пропорції поділити
Знаходження на відомий середній на відомий крайній d:b=c:a
відсоткового член пропорції. член пропорції.
відношення чисел b:a=d:c
Карта знань 5А «Рівняння» 7

РІВНЯННЯ
Рівність, що містить змінну.

Розв’язування рівняння
Розв’язати рівняння означає
знайти всі його корені
Властивості
або довести, що їх немає.
Якщо a = b Якщо a = b Якщо a = b (k ≠ 0)

то a + k = b + k то a – b = 0 то a · k = b · k
Корінь рівняння
Значення змінної, й a–k=b–k й 0=b–a й a:k = b:k
що перетворює рівняння
на правильну числову рівність.

Зразок:
Алгоритм розв’язування рівняння 2(x – 3) = 5x;
Перед використанням алгоритму застосуй властивості рівняння та потім виконай 2x – 6 = 5х;
дії відповідно до поданого алгоритму. 2х – 5х = 6;
1. Розкрий дужки (якщо вони є) в лівій та правій частинах рівняння. –3х = 6;
2. Перенеси доданки, які містять невідоме, до однієї частини рівняння (зазвичай –3х : (–3) = 6 : (–3);
переносять до лівої), а решту доданків — до іншої, змінивши їх знаки на х = –2.
протилежні. Перевірка:
3. Зведи подібні доданки в правій та лівій частинах рівняння. 2(–2 – 3) = 5 ∙ (–2);
4. Поділи обидві частини рівняння на коефіцієнт при невідомому. –10 = –10.
5. Запиши відповідь та зроби перевірку. Відповідь: –2.
Карта знань 6А «Перетворення виразу» 8

ПЕРЕТВОРЕННЯ ВИРАЗУ

Розподільний закон множення

a(b + с) = ab + ас
a(b – с) = ab – ас

Розкриття дужок Винесення спільного множника за дужки

(m ± t) · p = m · p ± t · p mp ± tp = (m ± t) · p

Заміна виразу виду a(b ± с) на вираз виду ab ± ас. Заміна виразу виду ab ± ас на вираз виду a(b ± с).
Наприклад: –3(а + 2с) = –3 ∙ а + (–3) ∙ 2с = –3а – 6с. Наприклад: 4x + xу = x(4 + у).

Знак «+» Знак «–» Подібні доданки

перед дужками перед дужками Доданки є подібними, спільна буквена частина
Знак кожного доданка Знак кожного доданка якщо вони мають спільну
залишаємо без змін. змінюємо буквену частину. 3a –15a 4a
Наприклад: на протилежний.
2 + (5 – 3) = 2 + 5 – 3. Наприклад: коефіцієнт
2 – (5 – 3) = 2 – 5 + 3.

Алгоритм зведення подібних доданків

3a – 15a + 4a =
1. Підкресли подібні доданки.
2. Згрупуй подібні доданки. спільний буквений множник
3. Додай коефіцієнти відповідної групи доданків
та помнож отриману суму на їх спільну буквену = (3 – 15 + 4) · a = –8a
частину.
сума коефіцієнтів
4. Запиши відповідь.
Карта знань 7А «Степінь із цілим показником» 9

Добуток n множників, кожен з яких дорівнює а.

якщо натуральне число n > 1, a = aa ... a ;
n
аn — степінь числа,
аn = а · а · а · … · а 
а — основа степеня,
n множників якщо n = 1, а = a;
1 n множникiв

n — показник степеня. а
n

якщо n = 0 і а ≠ 0, а0 = 1;
1
якщо n — ціле від’ємне число й а ≠ 0, −n
.
Властивості степеня a
an · am = an + m
an : am = an – m, а ≠ 0
(an)m = an · m
n n СТЕПІНЬ Степінь із цілим додатним показником: аn.
 a a Степінь із нульовим показником: а0.
  = n , b ≠ 0 ІЗ ЦІЛИМ ПОКАЗНИКОМ
b b Степінь із цілим від’ємним показником: а–n.
(ab)n = anbn
a = 1, а ≠ 0; a1 = a.
0

Стандартний
вигляд числа Рівняння зі степенем
Піднесення до степеня Запис числа х = 0 має єдиний корінь х = 0;
n
Обчислення значення степеня. у вигляді а · 10n, х2n – 1 = 1 має єдиний корінь х = 1;
Це п’ята арифметична дія та де 1 ⩽ а < 10; х2n – 1 = –1 має єдиний корінь х = –1;
дія третього ступеня. n — ціле число. х2n = 1 має два корені: х = –1; х = 1;
У виразах піднесення х2n = –1 не має коренів.
до степеня є першою дією.

Алгоритм запису числа в стандартному вигляді

1. Постав у поданому числі кому так, щоб отримане число задовольняло умову: 1 ⩽ а < 10 (тобто
більше або дорівнює 1 та менше за 10).
2. Визнач, на скільки цифр у записі числа перенесено кому ліворуч / праворуч (n — кількість цифр).
42 43 3. Помнож отримане число:
• на 10n, якщо кому перенесено в числі на n цифр ліворуч;
• на 10–n, якщо кому перенесено в числі на n цифр праворуч.
4. Запиши відповідь у вигляді а · 10n (або а · 10–n).
Карта знань 8А «Одночлен» 10

Степінь Стандартний вигляд

Сума показників степенів усіх змінних, які він містить.
Наприклад: 3а4b3c5 — одночлен дванадцятого степеня,
оскільки 4 + 3 + 5 = 12.
Якщо одночлен не містить змінних (тобто є числом), то
вважають, що його степінь дорівнює нулю.
Одночлен, який містить тільки один числовий множник,
що стоїть на першому місці, і до якого кожна змінна
в певному степені входить тільки один раз.
Наприклад: 3ас; 2x2y.
Числовий множник одночлена, записаного
в стандартному вигляді,
є коефіцієнтом цього одночлена.
Наприклад: коефіцієнти одночленів 15xу; ab2; –n5
відповідно 15; 1 і –1.

ОДНОЧЛЕН
Числа, змінні, їх степені й добутки.
8
Наприклад: 5; d; 43; а ; 2ас; 5x2y.

Множення Піднесення до степеня

Щоб перемножити одночлени, потрібно окремо
перемножити числові множники й окремо —
буквені множники, застосовуючи властивість
множення степенів з однаковими основами.
Наприклад: 2аb5 · 3а4b2 = (2 · 3)(а · а4)(b5 · b2) = 6а5b7.
Щоб піднести одночлен до степеня, потрібно
кожний з його множників піднести до степеня,
а отримані результати перемножити.
Наприклад: (–3а2b3с)4 = (–3)4(а2)4(b3)4с4 = 81а8b12с4.

Алгоритм запису одночлена в стандартному вигляді

1. Перемнож усі числові множники й постав їх добуток на перше місце.
2. Перемнож буквені множники, застосовуючи властивість множення степенів з однаковими
основами.
3. Запиши результат як добуток числового та буквених множників.
Карта знань 9А «Многочлен» 11
Двочлен Тричлен Алгоритм зведення многочлена Степінь многочлена
2x + 3y2 2x + 3y2 + 5 до стандартного вигляду
Найбільший зі степенів
члени члени 1. З
 веди кожен член многочлена до стандартного
одночленів, що входять до
многочлена многочлена вигляду.
многочлена.
2. Зведи подібні доданки.
Наприклад:
Члени многочлена 5х – 7 — многочлен першого
Одночлени, з яких складається Стандартний вигляд многочлена степеня;
многочлен. Многочлен, що є сумою одночленів стандартного 2nm + m — другого степеня;
2x + 3y2 + 5 вигляду, серед яких немає подібних доданків. 2x4 + x5 – x2 — п’ятого степеня.
Наприклад: 2; а; а – b; а2 + 2ab2 + b2; 0,7 – а; 0.
члени многочлена

Властивості Додавання / віднімання

МНОГОЧЛЕН
1.  Члени многочлена можна міняти місцями.
Наприклад: 2x + 3y2 + 5 = 3y2 + 2x + 5. Сума одночленів.
2.  Додавання до многочлена нуля (нульового 1.  Склади відповідний вираз,
многочлена) не змінює многочлен. узявши многочлени в дужки, та
Наприклад: 7xy – 8y = 7xy – 8y + 0. постав між ними знак «+»/«–».
3.  У многочлені можна зводити подібні доданки. Множення 2.  Перетвори одержаний вираз:
Наприклад: 2a + 3b – 4c + 8a – 7b = 10a – 4b – 4c. розкрий дужки та зведи подібні
доданки.

многочлени
одночлена на многочлен многочлена на многочлен
одночлени

числа 1.  Помнож кожен член од­

1.  Помнож поданий одночлен
на кожен член многочлена.
2.  Додай отримані результати.
а ∙ (5 + с + a) = 5a + ac + a2
ного многочлена на кожен
член іншого многочлена та ( + )( 1 + 2 )
запиши суму цих добутків.
2.  Подай кожен член отриманого многочлена
в стандартному вигляді.
3.  Зведи подібні доданки, якщо вони є.
Карта знань 10А «Формули скороченого множення» 12

Добуток різниці двох виразів та їх суми: (a – b)(a + b) = a2 – b2

Квадрат суми двох виразів: (а + b)2 = a2 + 2ab + b2

ФОРМУЛИ СКОРОЧЕНОГО МНОЖЕННЯ

Квадрат різниці двох виразів: (а – b)2 = a2 – 2ab + b2

Куб суми двох виразів: (а + b)3 = а3 + 3а2b + 3ab2 + b3

Куб різниці двох виразів: (а – b)3 = а3 – 3а2b + 3ab2 – b3

Сума кубів двох виразів: а3 + b3 = (а + b)(а2 – ab + b2)

Різниця кубів двох виразів: а3 – b3 = (а – b)(а2 + ab + b2)

Карта знань 11А «Розкладання многочлена на множники»
РОЗКЛАДАННЯ МНОГОЧЛЕНА НА МНОЖНИКИ
Многочлен
Сума одночленів.
Винесення спільного
множника за дужки
Алгоритм
1. Знайди найбільший спільний
дільник модулів усіх коефіцієнтів
членів поданого многочлена.
2. Знайди змінні, що містяться
в кожному члені многочлена,
та визнач їх найменші показники.
3. Знайди спільний множник, що
є добутком числового множника
та змінних з їх найменшими
показниками.
4. Запиши перед дужками спільний
множник, а в дужках — многочлен,
який отримаємо при діленні
поданого многочлена на спільний
множник.
Наприклад: 10ах2 – 5х3 = 5х2 · (2а – х).
Представлення многочлена
у вигляді добутку кількох многочленів
(або одночлена та многочленів).
Способи розкладання
Групування
Алгоритм
1. Об’єднай члени многочлена
в групи доданків, кожна з яких
містить спільний множник.
2. У кожній групі винеси спільний
множник за дужки.
3. Спільний для всіх груп множник,
що утворився, винеси за дужки.
Наприклад: 15 – 5х – 3х2 + х3 =
= (15 – 5х) – (3х2 – х3) =
= 5(3 – х) – х2(3 – х) =
= (3 – х)(5 – х2).
13
Не кожен многочлен
можна розкласти
на множники.
Наприклад: х2 + 5; у 2 + 27.
Використання формул
скороченого множення
Формули скороченого множення
Різниця квадратів: a2 – b2 = (a – b)(a + b)
Квадрат суми: (a + b)2 = a2 + 2ab + b2
Квадрат різниці: (a – b)2 = a2 – 2ab + b2
Куб суми: (а + b)3 = а3 + 3а2b + 3ab2 + b3
Куб різниці: (а – b)3 = а3 – 3а2b + 3ab2 – b3
Сума кубів: a3 + b3 = (a + b)(a2 – ab + b2)
Різниця кубів: a3 – b3 = (a – b)(a2 + ab + b2)
Карта знань 12А «Функція»
у = f (х), де х — незалежна змінна (аргумент), у — залежна змінна (функція).
Задання функції
• Формулою (аналітично);
• таблицею;
• описово (словесно);
• графічно (графіком);
• схематичним малюнком.
Графік функції
Зображення на координатній
площині всіх точок, абсциси
яких є значеннями аргументів,
а ординати — відповідними
значеннями поданої функції.
Алгоритм побудови
1. Знайди область визначення
поданої функції.
2. С
 клади таблицю значень функції
для кількох значень аргументу.
3. На координатній площині
побудуй точки за їх
координатами з таблиці.
4. Проведи через ці точки лінію
і побудуй графік.
Позначення
ФУНКЦІЯ
Правило, за яким кожному елементу
однієї множини (Х) ставиться
у відповідність не більше ніж один
елемент іншої множини (Y).
y1
x1
y2
x2
x3 y3
X Y
Область значень
Множина відповідних значень
залежної змінної (у).
Позначають: Е (f) або Е (у).
Значення функції
Певному значенню х
відповідає значення у.
Наприклад, обчисли значення
функції y = f (x), якщо х = –2,
f (x) = х2 – 2х.
Розв’язання
f (x) = х2 – 2х, х = –2,
тоді f (–2) = (–2)2 – 2 ∙ (–2) = 4 + 4 = 8.
Відповідь: якщо х = – 2, то у = 8.
14
Область визначення
Множина допустимих значень
незалежної змінної (х).
Позначають: D (f) або D (у).
Наприклад: f (x) = 5x2.
Вираз 5x2 має зміст
при будь-якому значенні х.
D (f): х — будь-яке число.
За формулою можна визначити, при
якому значенні аргументу функція
набуває певного значення.
Наприклад, функція задана
формулою у = 5х – 3.
Визнач, при якому значенні
аргументу значення функції дорівнює 7.
Розв’язання
у = 7, отримаємо рівняння:
5х – 3 = 7; х = 2.
Відповідь: якщо у = 7, то х = 2.
Карта знань 13А «Прямокутна система координат» 15

вісь ординат
Координатні чверті Координати y
(або координатні кути) Величини, які Осі 3

Координатні осі розбивають визначають Горизонтальна вісь — 2

місцезнаходження вісь абсцис (Ох).
1
площину на чотири частини вісь абсцис
об’єкта.
(чверті). Їх нумерують Вертикальна вісь — –3 –2 –1 O 1 2 3 x
–1
римськими цифрами проти вісь ординат (Оу). –2
напрямку руху годинникової –3
стрілки. ПРЯМОКУТНА
СИСТЕМА КООРДИНАТ
y (декартова
3
IІ чверть
2
I чверть система координат)
(–; +) (+; +)
1
Запис координат
–3 –2 –1 O1 2 3x
–1 Алгоритм побудови точки А (х; у)
(–; –) (+; –) за її координатами
–2 Абсцису завжди ставлять
ІІI чверть –3 IV чверть
1.  На осі абсцис познач точку з поданою на перше місце,
абсцисою та проведи через неї а ординату — на друге.
перпендикуляр до осі Ох. Коротко записують так:
2.  На осі ординат познач точку з поданою А (3; 2).
ординатою та проведи через неї Читають: «Точка А
Алгоритм знаходження
перпендикуляр до осі Оу. з координатами 3 і 2»
координат точки А
3.  Знайди точку перетину проведених або «3 — абсциса,
1.  Проведи з точки А перпендикуляр перпендикулярів. Це і є шукана точка. 2 — ордината точки А».
на вісь Ох і знайди точку перети­
ну цього перпендикуляра
з віссю Ох. Це абсциса точки (х). y
3
2.  Проведи з точки А перпендикуляр А
2
на вісь Оу й знайди точку перети­
1
ну цього перпендикуляра з віссю
Оу. Це ордината точки (у). –2 –1 O 1 2 3x
–1
3.  Запиши координати точки А (х; у). –2 А (3; 2)
Карта знань 14А «Лінійна функція» 16

Область визначення Область значень Пряма пропорційність

Множина всіх чисел. Множина всіх чисел або одне число (y = b). y = kx

Графік — пряма. ЛІНІЙНА ФУНКЦІЯ y = kx + b

y b Функція виду y = kx + b, Число b — ордината точки
+ перетину графіка лінійної функції
kx де x — незалежна змінна,
y= α k і b — будь-які числа. з віссю Оу.
О x • Додатна ордината, якщо b > 0;
• від’ємна ордината, якщо b < 0.

Алгоритм побудови y = kx + b
1. Склади таблицю для двох значень аргументу. Число k — кутовий коефіцієнт.
2. На координатній площині побудуй точки Графік функції утворює з додатним напрямком осі Ох:
з поданими координатами. • гострий кут, якщо k > 0;
3. Проведи через ці точки лінію. • тупий кут, якщо k < 0.

Зростає / спадає / стала

k > 0, функція зростає k < 0, функція спадає k = 0, функція стала
y y y

1 1 1

О 1 x О 1 x О 1 x
Карта знань 15А «Розміщення графіка лінійної функції на координатній площині» 17

РОЗМІЩЕННЯ ГРАФІКА ЛІНІЙНОЇ ФУНКЦІЇ

k=0 k>0 k<0

y
y y

kx y=
y=0 y= kx
b=0 О α α
О x
x О x

графік співпадає з Ox

y y y
b y=b +b
b kx
y= b
b>0 α α
О x О x О y= x
kx
+b

y y
y
y=
b kx
k x+ +b
y= α α О
b<0
О x О x
x
b y=b b b
Карта знань 16А «Взаємне розміщення графіків лінійних функцій» 18

ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ГРАФІКІВ ЛІНІЙНИХ ФУНКЦІЙ

у = k1х + b1 та у = k2х + b2

k1 ≠ k2, прямі перетинаються. k1 = k2 та b1 ≠ b2, прямі паралельні. k1 = k2 та b1 = b2, прямі співпадають.

Наприклад: у  = х + 3, Наприклад: у  = 2х + 5, Наприклад: y = 0,6x + 2,4 ,
у = 2х + 3. у = 2х – 3. 3 2
y = x+2 .
y 5 5
y y

– 3
5

2x
y=
5
1 1

+
2x
О 1 x О 1 x

y=
1

О x

–3
Карта знань 17А «Обернена пропорційність» 19

Дві величини є обернено пропорційними,

якщо при збільшенні (зменшенні) однієї з них у кілька разів
інша зменшується (збільшується) у стільки ж разів.

ОБЕРНЕНА ПРОПОРЦІЙНІСТЬ
Область значень Область визначення
Усі числа, крім нуля. k Усі числа, крім нуля.
Функція виду у = (або ху = k), де k ≠ 0.
x

Графік — гіпербола. Властивості

Якщо k > 0, то вітки гіперболи розташовані k>0 k<0
в I і III координатних чвертях.
Якщо k < 0, то вітки гіперболи розташовані 1. О
 бласть визначення 1. О
 бласть визначення
в II та IV координатних чвертях. функції — усі числа, функції — усі числа,
крім нуля. крім нуля.
2.  кщо х > 0, то y > 0.
Я 2.  кщо х > 0, то у < 0.
Я
y k y 3.  кщо х < 0, то у < 0.
Я 3.  кщо х < 0, то у > 0.
Я
у=
x 4. Ф
 ункція спадає на 4. Ф
 ункція зростає на
k>0 k<0 проміжках (–∞; 0) проміжках (–∞; 0)
та (0; +∞). та (0; +∞).

О x О x
Карта знань 18A «Рівняння з однією змінною» 20

Приклади
Рівняння, що зводяться Квадратні,
ax + b = c ; до лінійних кубічні
(x − a )(x − b) = 0 . тощо.

Рівносильні рівняння
РІВНЯННЯ
Рівняння, які мають рівні між собою корені. Нелінійні рівняння
Рівняння, які не мають коренів. З ОДНІЄЮ ЗМІННОЮ

Основні властивості рівняння Лінійні рівняння

Рівняння виду ах = b,
1)  Якщо до обох частин рівняння
де а і b — деякі числа,
додати (або від обох частин відняти)
х — змінна (невідоме число).
те саме число, то отримаємо рівняння,
рівносильне поданому.
2)  Якщо один з доданків перенести
з однієї частини рівняння в іншу,
змінивши його знак на протилежний,
a≠0 a=0
то отримаємо рівняння, рівносильне
поданому. b — будь-яке число b=0 b≠0
3)  Якщо обидві частини рівняння
aх = b 0∙х=0 0∙х=b
помножити або поділити на те
саме число, відмінне від нуля, х=b:a х — будь-яке число ∅
то отримаємо рівняння, рівносильне
поданому. Один корінь Безліч коренів Немає коренів
Карта знань 19А «Лінійне рівняння з двома змінними» 21

ЛІНІЙНЕ РІВНЯННЯ З ДВОМА ЗМІННИМИ

Визначення Коефіцієнти, вільний член рівняння

Рівняння виду ax + by = c, де x та y — змінні; Коефіцієнти лінійного рівняння з двома
a, b та c — деякі числа. змінними ax + by = c, де a та b — коефіцієнти при
Наприклад: 5x + 6у = 1, 3x – 8у = 0. змінних, число с — вільний член.

Рівняння першого степеня з двома змінними

Рівняння виду аx + bу = с, де а ≠ 0, b ≠ 0.
Графік — пряма.
Наприклад: 4x + 6у = 8.

Алгоритм побудови графіка

ах + bу = с, де а ≠ 0, b ≠ 0
1. Візьми будь-яких два значення x (x1 та x2) та y
знайди відповідні їм значення у (у1 та у2). 3
2. Побудуй на координатній площині точки А (x1; у1) 6
2 y=
та В (x2; у2). –3
1
2x
3. Проведи через ці точки пряму.
O 1 3 x
–1
Зверни увагу: для спрощення побудови часто
беруть значення x = 0, а потім у = 0 та знаходять
відповідні значення, тобто точки, що належать
осі Оу та осі Оx відповідно.
Карта знань 20А «Система двох лінійних рівнянь з двома змінними» 22

Запис системи

СИСТЕМА ДВОХ ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ З ДВОМА ЗМІННИМИ a1x + b1y = c1,

a x + b y = c .
 2 2 2

Розв’язок системи рівнянь — пара значень змінних (x; у), що перетворює

кожне рівняння системи на правильну числову рівність.
Розв’язати систему рівнянь означає знайти всі її розв’язки або довести,
що їх немає.

Кількість розв’язків

Один розв’язок Немає розв’язків Безліч розв’язків

a1 b1 a1 b1 c1 a1 b1 c1
Умова: ↑ . Умова: = ≠ . Умова: = = .
a2 b2 a2 b2 c2 a2 b2 c2

Прямі перетинаються, Прямі паралельні, Прямі співпадають.

тобто мають одну спільну точку. тобто не мають спільної точки.

y y y

1 1 1 1 1 1
O x O x O x
Карта знань 21А «Способи розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змінними» 23

СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СИСТЕМИ ДВОХ ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ З ДВОМА ЗМІННИМИ

Графічний Спосіб підстановки Спосіб додавання

Алгоритм Алгоритм Алгоритм

1. П обудуй в одній системі координат 1. Визнач, у якому рівнянні та яку
графіки обох рівнянь системи. змінну зручніше виразити через
2. Знайди координати точок їх пере­ іншу.
тину (якщо вони є). 2. В
 ирази в обраному рівнянні одну
3. Запиши відповідь. змінну через іншу.
1. В
 иконай перетворення рівнянь
так, щоб у рівняннях коефіцієнти
при одній змінній були
протилежними числами.
2. Д
 одай отримані рівняння та

{
3. П ідстав знайдений вираз в інше знайди значення однієї змінної.
x − y = −1, рівняння системи. 3. В
 иконай перетворення рівнянь
Наприклад:
2x + y = 4. 4. Р
 озв’яжи отримане рівняння. так, щоб у рівняннях коефіцієнти
у=x+1 у = 4 – 2x 5. З найди відповідне значення іншої при іншій змінній були
х 0 2 змінної. протилежними числами.
х 0 –1
6. З
 апиши пару чисел, яка є 4. Д
 одай отримані рівняння та
у 1 0 у 4 0 розв’язком системи. знайди значення іншої змінної.
Наприклад: 5. З
 апиши відповідь.

{
y Наприклад:
3x + 2y = 27,
–1

x + 5y = 35;
{
=

4
3x + 2y = 10, 3 5
y

{
–

5x + 3y = 12; −2 −3
x

2
3x + 2y = 27,

{ {
x = 35 − 5y; 9x + 6y = 30, 15x + 10y = 50,
–2
3(35 − 5y ) + 2y = 27 ; + +
−10x − 6y = −24; −15x − 9y = −36;
O 1 2 4 6 x
105 − 15y + 2y = 27 ; −x = 6; y = 14.
2x

–2
−13y = −78 ;
+y

x = –6.
y = 6.
=4

–4 Відповідь: (–6; 14).

x = 35 − 5 ⋅ 6 = 5 .
Відповідь: (1; 2). Відповідь: (5; 6).
Карта знань 22А «Задачі на рух» 24

s s=v∙t
s — шлях (км; м; дм; см; мм тощо);
v=s:t
v — швидкість (км/год; м/хв; м/с тощо);
t=s:v
t — час (год; с; хв тощо). v t

ЗАДАЧІ НА РУХ

Рух за течією та проти

Напрямок руху (початок руху одночасно)
течії ріки

Рух назустріч Рух у протилежних Рух в одному Швидкість течії — vт

одне одному напрямках напрямку Власна швидкість — vвл

З різних З різних З одного З одного З різних

За течією Проти течії
пунктів пунктів пункту пункту пунктів

Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість vза т. р = vвл + vт

зближення віддалення віддалення зближення віддалення
vзбл = v1 + v2 vв = v1 + v2 vв = v2 – v1 vзбл = v1 – v2 vв = v2 – v1
(v2 > v1) (v1 > v2) (v2 > v1) vпроти т. р = vвл – vт
Карта знань 23А «Задачі на рух за течією та проти течії ріки» 25

s — шлях (км; м; дм; см; мм тощо); s=v∙t

v — швидкість (км/год; м/хв; м/с тощо); s v=s:t
t — час (год; с; хв тощо). t=s:v
v t

ЗАДАЧІ НА РУХ ЗА ТЕЧІЄЮ ТА ПРОТИ ТЕЧІЇ РІКИ

Швидкість течії — vт.

Власна швидкість (vвл) — швидкість об’єкта в стоячій воді (наприклад, на озері).

За течією Проти течії

Швидкість об’єкта за течією ріки Швидкість об’єкта проти течії ріки
дорівнює сумі власної швидкості та дорівнює різниці власної швидкості та
швидкості течії ріки. швидкості течії ріки.

vза т. р = vвл + vт vпроти т. р = vвл – vт

vза т. р – vпроти т. р = 2vт

vза т. р + vпроти т. р = 2vвл
Карта знань 24А «Раціональний дріб» 26

РАЦІОНАЛЬНИЙ ВИРАЗ
Вираз, складений зі скінченної кількості чисел і букв за допомогою знаків дій додавання,
віднімання, множення, ділення, а також дужок.

Цілий Алгебраїчний дріб Дробовий

Раціональний вираз, що не містить Раціональний вираз, що є дробом, Раціональний вираз, що містить
дії ділення на вираз зі змінною. чисельник і знаменник якого — дію ділення на вираз зі змінною.
x многочлени. 7 y
Наприклад: ; 2х; 5 + а — цілі c+4 a+2 Наприклад: ; — дробові
вирази. 7 Наприклад: ; . вирази. x x+5
d − 3 3a + 5b

Значення раціонального виразу Алгебраїчний дріб дорівнює нулю,

У раціональному виразі змінні можна замінити на числа (значення змінних), якщо чисельник дорівнює нулю,
тоді раціональний вираз перетвориться на числовий. а знаменник — відмінний від нуля.
Значення цього числового виразу є значенням раціонального виразу A
= 0 , якщо А = 0; В ≠ 0.
для заданих значень змінних. B

Область допустимих значень змінної (ОДЗ)

Значення змінної, за яких алгебраїчний вираз має зміст.

ОДЗ (цілий вираз) ОДЗ (дробовий вираз)

Має зміст за будь-яких Не має змісту при тих значеннях змінної,
значень змінної. при яких знаменник дорівнює нулю.
Наприклад: х – 3. x +1
ОДЗ: х — будь-яке число. Наприклад: .
x −3
ОДЗ: х — будь-яке число, крім х = 3 (або х ≠ 3).
Карта знань 25А «Найбільший спільний дільник та найменше спільне кратне» 27

Прості числа Складені числа

Числа, що мають лише два ПРОСТІ ТА СКЛАДЕНІ ЧИСЛА Числа, що мають більш
дільники — 1 та саме число. ніж два дільники.

НАЙБІЛЬШИЙ СПІЛЬНИЙ ДІЛЬНИК (НСД (а; b)) НАЙМЕНШЕ СПІЛЬНЕ КРАТНЕ (НСК (а; b))

Найбільшим спільним дільником кількох чисел Найменшим спільним кратним кількох чисел
є найбільше натуральне число, на яке ділиться є найменше натуральне число, яке ділиться
кожне з поданих чисел. на кожне з поданих чисел без остачі.

Алгоритм знаходження НСД (а; b) Алгоритм знаходження НСК (а; b)

Наприклад: знайди НСД (72; 156). Наприклад: знайди НСК (72; 156).
1. Розклади подані числа (72 і 156) на прості множники. 1. Розклади подані числа (72 і 156) на прості множники.

722 1562 722

362 1562
782
362
182 782
393 182 393
93 131 13 93
33 131 13
33
1 1
72 = 23 · 32 156 = 22 · 3 · 13 72 = 23 · 32 156 = 22 · 3 · 13
2. Випиши множники більшого числа (156), допиши
2. Випиши їх спільні множники: 2; 2 і 3. з розкладу іншого числа (72) ті множники, яких
3. Знайди добуток спільних множників: 2 · 2 · 3 = 12. не вистачає: 2;  2; 3; 13; 2 і 3.
4. Запиши відповідь: НСД (72; 156) = 12. 3. Знайди добуток усіх записаних простих множників:
23 · 32 · 13 = 936.
4. Запиши відповідь: НСК (72; 156) = 936.
Карта знань 26А «Найбільший спільний дільник та найменше спільне кратне одночленів»
СПІЛЬНИЙ ДІЛЬНИК
Якщо одночлен abc та одночлен abd діляться
на одночлен ab, то ab є спільним
дільником цих одночленів.
Наприклад, 4а3b2 та 5a2b3 діляться на одночлен ab;
4а3b2 : ab = 4a2b; 5a2b3 : ab = 5ab2,
тому ab — спільний дільник цих одночленів.
Найбільший спільний дільник (НСД) двох одночленів
Спільний дільник цих одночленів,
який має в кожній зі змінних найменший степінь.
Алгоритм знаходження найбільшого спільного дільника
(НСД) двох одночленів
1.  Визнач спільні змінні поданих одночленів.
2.  Вибери з показників степенів спільних змінних
найменший (якщо степені не однакові) та найбільший
спільний дільник коефіцієнтів поданих одночленів.
3.  Знайди добуток змінних та чисел, що знайдені в п. 2.
4.  Запиши відповідь: НСД (...) = ...
Наприклад, НСД (6а2bс7; 11a6b) = a2b.
28
СПІЛЬНЕ КРАТНЕ
Якщо одночлен abc ділиться на одночлен ab
та одночлен bс, то abc є їх спільним кратним.
Наприклад, 8а3b6с4 ділиться на 2a2b4с3 та a3b3с,
тому 8а3b6с4 є спільним кратним
для одночленів 2a2b4с3 та a3b3с.
Найменше спільне кратне (НСК) двох одночленів
Спільне кратне цих одночленів,
яке має в кожній зі змінних найбільший степінь.
Алгоритм знаходження найменшого спільного кратного
(НСК) двох одночленів
1.  Визнач спільні змінні поданих одночленів.
2.  Вибери з показників степенів спільних змінних най­
більший (якщо степені не однакові) та множники, які
входять до складу другого одночлена, але не входять
до складу першого.
3.  Знайди добуток змінних та чисел, що знайдені в п. 2.
4.  Запиши відповідь: НСК (...) = ...
Наприклад, НСK (6а3b4с2; 8a5b4d) = a5b4с2d.
Карта знань 27А «Основна властивість раціонального дробу» 29

Якщо чисельник або ОСНОВНА ВЛАСТИВІСТЬ Якщо чисельник

знаменник дробу замінити РАЦІОНАЛЬНОГО ДРОБУ і знаменник дробу
на протилежний вираз замінити на протилежні
і при цьому змінити знак Якщо чисельник і знаменник раціонального вирази, то отримаємо дріб,
перед дробом, дробу помножити або поділити на той самий рівний поданому.
то отримаємо дріб, ненульовий многочлен, то отримаємо дріб, A −A
рівний поданому. рівний поданому. =
B −B
A −A A A A⋅C
=− =− = , де С ≠ 0
B B −B B B⋅C

Зведення дробу до нового знаменника Скорочення дробів Зведення дробів до спільного знаменника

Алгоритм зведення дробу Алгоритм скорочення дробу Алгоритм зведення дробів

до нового знаменника 1.  Розклади чисельник і зна­ до спільного знаменника
1.  Розклади, якщо потрібно, новий знамен­ менник дробу на множники, 1.  Розклади на множники кожний знамен­
ник на множники. застосувавши один зі спосо­ ник.
2.  Знайди доповняльний множник, поді­ бів перетворення виразів. 2.  Знайди найменше спільне кратне число­
ливши новий знаменник на знаменник 2.  Визнач ОДЗ раціонального вих коефіцієнтів, що містяться в отри­
початкового дробу. дробу. маних розкладах.
3.  Помнож чисельник і знаменник почат­ 3.  Визнач спільний множник 3.  Запиши добуток, що містить числовий
кового дробу на знайдений доповняль­ чисельника та знаменника. коефіцієнт (п. 2) та всі множники-
ний множник. 4.  Скороти дріб, поділив­ вирази, що входять у розклади.
4.  Виконай, якщо потрібно, дії в чисель­ ши чисельник і знамен­ 4.  Отриманий добуток є спільним знамен­
нику та знаменнику отриманого дробу. ник дробу на їх спільний ником дробів.
5.  Запиши шуканий дріб, ураховуючи ОДЗ. множник. Наприклад, зведи до спільного знаменни­
3n Наприклад, скороти дріб 3 1
Наприклад, зведи до знаменника 14m7. ка дроби та .
7m 3
2a − 2c
. 2x 3x
2m4/
3n 3n ⋅ 2m4 6nm4 8a 3/ 2/
Розв’язання: = = . 3 9 1 2
Розв’язання: Розв’язання: = ; = .
7m3 14m7 14m7 2x 6x 3x 6x
2a − 2c 2 ⋅ (a − c) a − c
= = .
8a 8a 4a
Карта знань 28А «Арифметичні дії над алгебраїчними дробами» 30

АРИФМЕТИЧНІ ДІЇ НАД АЛГЕБРАЇЧНИМИ ДРОБАМИ

Множення Піднесення до степеня Ділення

Щоб помножити два раціональних Щоб піднести дріб до степеня, Щоб поділити один раціональний
дроби, слід перемножити окремо їхні потрібно окремо піднести до цього дріб на інший, потрібно перший
чисельники та окремо знаменники степеня чисельник й окремо — дріб помножити на дріб,
й записати перший добуток знаменник, записуючи перший обернений до другого.
у чисельник, а другий — результат у чисельник, а другий —
A C A D A⋅D
у знаменник нового дробу: у знаменник нового дробу. : = ⋅ = ,
B D B C B⋅C
A C A⋅C  A
n
An
⋅ = ,   = , де А, В, С і D — многочлени стан­
B D B⋅ D B Bn дартного вигляду; B ≠ 0; С ≠ 0; D ≠ 0.
де А, В, С, D — многочлени; B ≠ 0; D ≠ 0.
де А і В — многочлени стандартного 1 1 1 d 1⋅ d d
Після запису чисельника та Наприклад:  : = ⋅ = = ;
вигляду; B ≠ 0; n — натуральне число.
знаменника дробу у вигляді добутку a d a 1 a ⋅1 a
3
потрібно, якщо це можливо,  a  a3 a3 1 1 y 1 1 1
Наприклад:  2  = = . :y = : = ⋅ = .
виконати скорочення дробу.  3b  (3b2 )3 27b6 x x 1 x y xy
2 a 2 ⋅ a 2a
Наприклад:  ⋅ = = ;
3 5 3 ⋅ 5 15
1 1 y y
⋅y = ⋅ = .
x x 1 x
Карта знань 29A «Основна властивість звичайного дробу» 31

Ділення чисельника ОСНОВНА ВЛАСТИВІСТЬ Множення чисельника та

та знаменника дробу ЗВИЧАЙНОГО ДРОБУ знаменника дробу
на натуральне число на натуральне число
Якщо чисельник і знаменник дробу
a⋅n a помножити або поділити на те саме a a⋅n
= натуральне число, то отримаємо дріб, =
b⋅n b b b⋅n
рівний поданому дробу.

Скорочення дробу = = Зведення дробу

Ділення чисельника та до нового знаменника
знаменника дробу на їх спільний 4 2 1
дільник, відмінний від нуля. 8 2
4 Зведення дробів
до спільного знаменника
Нескоротний дріб
Якщо чисельник і знаменник Алгоритм зведення дробів
дробу — взаємно прості числа.
4
3
4
— нескоротний дріб.
до найменшого спільного знаменника
1.  Знайди найменше спільне кратне знаменників
дробів (найменший спільний знаменник).
16 =
244
3
2.  Знайди для кожного дробу додатковий множник.
Для цього найменший спільний знаменник поділи
на знаменники дробів.
58 = 15
24
Використання 3.  Помнож чисельник та знаменник кожного дробу
ознак подільності на його додатковий множник.
Способи

Ділення чисельника та знаменника

дробу на найбільший
спільний дільник
Представлення чисельника та
знаменника дробу у вигляді добутку
Алгоритм додавання / віднімання дробів
з різними знаменниками
1.  Зведи дроби до найменшого спільного знаменника.
2.  Виконай додавання / віднімання дробів.
3.  Скороти отриманий дріб (якщо можливо).
4.  Виділи цілу частину (якщо отриманий дріб — неправильний).
Карта знань 30А «Додавання/віднімання раціональних дробів» 32

Щоб знайти суму або різницю раціонального дробу й цілого виразу, потрібно записати цілий вираз
у вигляді дробу зі знаменником 1.

Якщо чисельник або знаменник алгебраїчного дробу Якщо чисельник та знаменник алгебраїчного дробу
замінити на протилежний вираз і при цьому замінити на протилежні вирази, то отримаємо дріб,
змінити знак перед дробом, то отримаємо дріб, рівний поданому.
рівний поданому. A −A
=
A A −A B −B
=− =−
B −B B

ДОДАВАННЯ/ВІДНІМАННЯ
З однаковими знаменниками З різними знаменниками
РАЦІОНАЛЬНИХ ДРОБІВ

Алгоритм додавання/віднімання Алгоритм додавання/віднімання дробів

раціональних дробів з різними знаменниками
1.  Залиши знаменник той самий. 1.  Розклади, якщо можливо, кожний знаменник на
2.  Додай/відніми чисельники поданих дробів та отриману множники.
суму/різницю запиши в чисельнику. 2.  Знайди найменше спільне кратне (НСК) знаменників
3.  Скороти отриманий дріб, якщо це можливо. дробів (найменший спільний знаменник).
A B A±B 3.  Запиши доповняльні множники для кожного дробу.
± = 4.  Помнож чисельники на відповідні доповняльні
C C C
множники.
5.  Виконай перетворення в чисельнику.
6.  Якщо можливо, скороти дріб.
Карта знань 31А «Раціональні рівняння» 33

x −1 2 2−x
Наприклад, x + 4 = 12; =1. Цілі рівняння Дробові рівняння Наприклад, =1; = 0.
4 x x

Рівняння РАЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ Щоб розв’язати дробово-раціональне

рівняння, потрібно звести рівняння до
P (x)
вигляду = 0 , де P (x) і Q (x) — цілі
Рівняння є раціональним, якщо його ліва та права частини — Q (x)
раціональні вирази. раціональні вирази, причому Q (x) ≠ 0.

Основні властивості рівняння Алгоритм розв’язування

дробово-раціональних рівнянь
1.  Перенеси всі члени рівняння в одну
1.  Якщо до обох 2.  Якщо один 3.  Якщо обидві частину, змінюючи їхні знаки на
частин рівняння з доданків частини рівняння протилежні.
додати (або від перенести з однієї помножити 2.  Зведи до спільного знаменника.
обох частин частини рівняння або поділити 3.  Застосуй умову рівності дробу нулю.
відняти) те саме в іншу, змінивши на те саме число 4.  Розв’яжи отримане в п. 3 рівняння.
число, то отримаємо його знак на (або вираз), відмінне 5.  Перевір корені рівняння.
рівняння, протилежний, (відмінний) від
рівносильне то отримаємо нуля, то отримаємо
поданому. рівняння, рівняння,
рівносильне рівносильне
Якщо a = b поданому. поданому.

то a + k = b + k Якщо a = b Якщо a = b (k ≠ 0)

й a–k=b–k то a – b = 0 то a · k = b · k

й 0=b–a й a:k= b : k
Карта знань 32А «Квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь» 34

КВАДРАТНИЙ КОРІНЬ АРИФМЕТИЧНИЙ КВАДРАТНИЙ КОРІНЬ

Позначення
Квадратним коренем із числа a Арифметичним квадратним коренем
є таке число, квадрат із числа a є невід’ємне число,
(радикал)
якого дорівнює a. квадрат якого дорівнює a.

Квадратний корінь із числа 0 Обчислення арифметичного значення квадратного кореня

дорівнює нулю. є добуванням квадратного кореня.
Квадратний корінь
a має зміст лише при a 0.
із додатного числа
має два значення:
одне з них додатне, інше —
протилежне йому від’ємне число.
Квадратного кореня Властивості Тотожності
з від’ємного числа не існує.
( a)
2
Наприклад, квадратні корені ab = a ⋅ b , a 0, b 0. = a ; a 0.
з числа 9 — це 3 та –3.
4 a a a2 = a .
Квадратний корінь із — = , a 0, b > 0 .
9 b b a2k = ak .
2 2
це − та .
3 3
Квадратний корінь із 0 — це 0.
Квадратний корінь із –4 — не існує.
Рівняння виду x2 = a
має такі розв’язки:
• якщо a > 0 — два корені: x1 = a і x2 = − a ;
• якщо a = 0 — єдиний корінь: x = 0;
• якщо a < 0 — коренів немає.
Карта знань 33А «Дійсні числа» 35

Дійсні

Раціональні

ДІЙСНІ ЧИСЛА Цілі

Раціональні та ірраціональні числа утворюють множину дійсних чисел.
Множину дійсних чисел позначають R. Натуральні
Ірраціональні з нулем

Раціональні числа Ірраціональні числа

Числа, які можна подати Числа, які не можуть бути
Ірраціональне число
m виражені за допомогою
у вигляді дробу , можна подати
n відношення цілого числа
у вигляді нескінченного
де m — ціле, n — натуральне. до натурального.
десяткового
Наприклад, 0; 5; 0,(25), Наприклад, 2 ; 5 ; 8 ; 10 ; неперіодичного дробу.
2 0,3030030003; π; 1,134213422… —
— раціональні числа.
5 ірраціональні числа.

Арифметичні дії з дійсними числами На практиці для виконання обчислень

З дійсними числами виконують ірраціональні числа округлюють — записують
усі арифметичні дії, для них застосовують усі у вигляді скінченних десяткових дробів,
правила округлення й порівняння чисел. залишаючи після коми певну кількість знаків.
Карта знань 34А «Множина раціональних чисел» 36

Нуль
Від’ємні
Ні додатне, ні від’ємне.

Додатні
Множина натуральних
чисел (N)
Протилежні
Звичайні й десяткові
Числа, Числа, які відрізняються дроби
протилежні натуральним одне від одного лише знаками.

Множина МНОЖИНА Дробові

цілих чисел (Z) РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ (Q) числа
N⊂Z⊂Q

Координатна пряма Модуль числа a( )

Пряма, на якій позначено Відстань від початку відліку до точки,
початок відліку, одиничний відрізок і напрямок. що позначає це число на координатній прямій.
Додатні числа на координатній прямій
Модуль додатного числа
розташовані праворуч від початку відліку,
від’ємні — ліворуч. дорівнює самому числу: 5 = 5 .
від’ємні числа О додатні числа Модуль від’ємного числа
дорівнює протилежному числу: −5 = 5 .
–1 0 1 х Порівняння Модуль числа 0 дорівнює нулю: 0 = 0 .
a = а, якщо а 0;
З двох раціональних чисел більше те, a = –а, якщо а < 0.
яке лежить на координатній прямій праворуч,
а менше — те, що лежить ліворуч.
Додатне число більше за 0. З двох від’ємних чисел
Від’ємне число менше від 0. більшим є те, модуль якого менший, і навпаки:
Додатне число більше за від’ємне. меншим — те, модуль якого більший.
Карта знань 35А «Арифметичний квадратний корінь та його властивості» 37

АРИФМЕТИЧНИЙ КВАДРАТНИЙ КОРІНЬ Позначення

Арифметичним квадратним коренем із числа a є невід’ємне число,
квадрат якого дорівнює a. (радикал)

Винесення множника Властивості Внесення множника під знак кореня

з-під знака кореня
a2 = a при будь-яких значеннях a; a b = a 2b
a b = a b для будь-яких значень a,
2

якщо b 0 ( a )2 = a , якщо а 0;

ab = a ⋅ b , якщо а 0, b 0;
a b = ab , якщо а 0, b 0;
Алгоритм винесення множника
з-під знака кореня
1. Р
 озклади підкореневий вираз на
множники так, щоб хоча б один із
них був точним квадратом.
2. З
 астосуй до отриманого виразу фор­
мулу знаходження кореня з добут­
ку.
3. В
 иконай добування кореня із множ­
ника, який є точним квадратом.
Якщо таких множників декілька,
знайди значення всіх коренів та об­
числи їх добуток.
4. З
 апиши результат у вигляді добут­
ку множника, винесеного з-під зна­
ка кореня, і множника-радикала.
Алгоритм внесення множника
під знак кореня
1. В
 изнач знак виразу, який необхідно
a a
= , якщо а 0, b > 0 ; внести під знак кореня.
b b 2. В
 неси множник під знак кореня за
правилом:
a a • я кщо множник невід’ємний, то під­
= , якщо а 0, b > 0 .
b b неси його до квадрата й запиши як
множник під знаком кореня;
• я кщо множник від’ємний, то подай
його у вигляді добутку двох множ­
ників, один з яких дорівнює (–1).
Після цього додатний множник підне­
си до квадрата й запиши як множник
під знаком кореня, а перед знаком ко­
реня залиш знак «–».
Карта знань 36А «Квадратне рівняння» 38

Квадратне
ax2 + bx + c = 0 рівняння
КВАДРАТНЕ РІВНЯННЯ
Вільний член
Рівняння виду ax2 + bx + c = 0, де x — змінна, a, b, c — числа. Другий коефіцієнт
Старший коефіцієнт, a ≠ 0

Неповне
Повне
Квадратне рівняння, у якому хоча б один із коефіцієнтів (b або c)
або обидва ці коефіцієнти дорівнює/дорівнюють нулю.

ax2 + bx + c = 0, ax2 + bx = 0, ax2 = 0, ax2 + с = 0,

де a ≠ 0, b ≠ 0, c ≠ 0. де a ≠ 0, b ≠ 0, c = 0. де a ≠ 0, b = 0, c = 0. де a ≠ 0, b = 0, c ≠ 0.

x(ax + b) = 0, x=0
x=0
або
D = b2 – 4ac ax + b = 0,
b c
x=− . ax2 = –с, x2 = − .
a a
c
Якщо − < 0 — коренів немає.
a
c
D < 0, D = 0, D > 0, Якщо − > 0 — два корені:
коренів b a
x=− , −b ± D
немає x1, 2 = , c c
2a 2a x1 = − , x2 = − − .
один корінь два корені a a
Карта знань 37А «Способи розв’язування квадратного рівняння» 39

Зведене
Рівняння виду x2 + px + q = 0.
Незведене квадратне рівняння завжди можна перетворити на зведене.
Для цього потрібно поділити обидві його частини на коефіцієнт при x2.

КВАДРАТНЕ РІВНЯННЯ
Рівняння виду ax2 + bx + c = 0, де x — змінна, a, b, c — числа, a ≠ 0.

Загальна формула Теорема Вієта Загальна формула

Сума коренів зведеного квадратного з парним коефіцієнтом
рівняння дорівнює другому
коефіцієнту, узятому
з протилежним знаком,
а їх добуток — вільному члену.
D = b2 – 4ac

ax2 + 2kx + c = 0.
Якщо D1 ⩾ 0,
x2 + px + q = 0, D ⩾ 0
−k ± D1
x1 + x2 = − p, x1, 2 = ,
 2
D < 0, D = 0, D > 0, x1 ⋅ x2 = q де D1 = k2 – ac.
коренів b −b ± D
немає x=− , x1, 2 = ,
2a 2a
один корінь два корені
УДК [512:373.5](076.1)
A45
«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
(лист ДНУ «ІМЗО» Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 № 22.1/12-Г-633)
A45  Алгебра. Карти знань. 7–8 класи : зошит з друкованою основою до зошита «Алгебра» / І. В. Гавриш,
С. О. Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба. — Харків : Інтелект України, 2023. — 40 с.
ISBN 978-966-447-084-8
 [512:373.5](076.1)

Алгебра
Карти знань
7–8 класи
Зошит з друкованою основою до зошита «Алгебра»
Гавриш Ірина Володимирівна
Доценко Світлана Олексіївна
Горьков Олексій Андрійович
Скиба Світлана Борисівна

Редактор М. О. Білобородова
Комп’ютерне макетування М. О. Трубаєва

Підп. до друку 17.05.2023. Формат 60х90/8.

Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 5.
Наклад 6600 прим. Зам. № 404.

Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України»,

а/с 11899, м. Харків, 61037.
Тел.: (057) 757-09-40. E-mail: office@intellect-ukraine.org
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 4508 від 19.03.2013.

Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України».

Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,

вул. Восьмого березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ХК № 91 від 25.12.2003.
© Т
 ОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ISBN 978-966-447-084-8 «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2023