Проект вноситься народними

депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
окремих питань правового захисту військовослужбовців

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України
(ВВР), 1992, № 15, ст.190 із наступними змінами):
1) статтю 9 доповнити пунктом 9 такого змісту:
«9. На період дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно
виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень не залежно від
покладених на таких військовослужбовців завдань чи районів проходження
служби. Для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових
діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони,
відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх
ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією
території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ
держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі
військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди
збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі
у таких діях та заходах.
Військовослужбовцям строкової військової служби щомісячно
виплачується додаткова винагорода у розмірі, що становить дві мінімальні
заробітні плати, встановленої на 1 січня календарного року.
Військовослужбовці, які отримали травму (поранення, контузію, каліцтво,
захворювання), пов’язану із захистом Батьківщини під час ведення бойових дій,
та які зараховані у розпорядження відповідного командира під час тимчасової
непридатності до військової служби, встановленої військово-лікарською
комісією, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі:
за останніми займаними посадами – протягом двох місяців з дня
зарахування у розпорядження командира;
 2

у розмірі, що становить дві мінімальні заробітні плати, встановленої на 1

січня календарного року – з третього місяця перебування у розпорядженні та
протягом всього часу перебування у розпорядженні.»;
2) пункт 18 статті 10-1 викласти в такій редакції:
«18. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям
можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за
сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового
забезпечення.
Безперервна тривалість частини щорічної основної відпустки, що надається
військовослужбовцю під час дії воєнного стану, становить не більше 10 днів
календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України
до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Сумарна тривалість щорічної основної відпустки, що надається
військовослужбовцю під час дії воєнного стану протягом календарного року,
становить не більше 30 календарних днів без урахування часу, необхідного для
проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше
двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана
за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності
військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із
збереженням грошового забезпечення надається надана тривалістю не більш як
10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах
України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один
кінець.»
2. Статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416 із
наступними змінами) доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Громадяни України, призвані на військову службу під час мобілізації,
які раніше не проходили військову в Збройних Силах України та/або службу в
інших військових формуванням та правоохоронних органах, обов’язково
направляються на спеціальні курси підготовки до навчальних частин (центрів) з
урахуванням наявної військово-облікової спеціальності.»
3. Пункт 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,
затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 22-23, ст.194 із наступними змінами)
доповнити новими абзацами такого змісту:
 3

«особисто направляти на спеціальні курси підготовки до навчальних

частин (центрів) військовослужбовців, які прибули для доукомплектування
частин під час дії воєнного стану, раніше не проходили військову службу в
Збройних Силах України за призовом під час мобілізації та/або службу в інших
військових формуваннях та правоохоронних органах;
не допускати залучення до ведення бойових дій військовослужбовців з
числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на
особливий період, які повинні були пройти спеціальні курси підготовки, але не
пройшли їх;».
4. У Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу»
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 38, ст.324 із наступними
змінами):
1) у статті 26:
підпункт «б» пункту 2 частини четвертої викласти у такій редакції:
«б) за станом здоров’я у таких випадках:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про
непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
після двох місяців з дня зарахування у розпорядження командира або
звільнення від посади військовослужбовця, визнаного військово-лікарською
комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби (якщо
військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу).
Право на звільнення за цією підставою набувають військовослужбовці, визнані
військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до
військової служби, яких протягом двох місяців з дня зарахування у
розпорядження командира або звільнення від посади не призначено на інші
посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби з
урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби.»;
підпункт «б» пункту 3 частини п’ятої викласти у такій редакції:
«б) за станом здоров’я у таких випадках:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про
непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
після двох місяців з дня зарахування у розпорядження командира або
звільнення від посади військовослужбовця, визнаного військово-лікарською
комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби (якщо
військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу).
Право на звільнення за цією підставою набувають військовослужбовці, визнані
 4

військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до

військової служби, яких протягом двох місяців з дня зарахування у
розпорядження командира або звільнення від посади не призначено на інші
посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби з
урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби.»;
2) частину другу статті 39 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час
мобілізації, на особливий період, та які раніше не проходили військову в
Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуванням та
правоохоронних органах, обов’язково направляються на спеціальні курси
підготовки до навчальних частин (центрів). Особливості та тривалість навчання
(підготовки) залежно від військово-облікової спеціальності визначається
Генеральним штабом Збройних Сил України і не може бути меншою одного
місяця.»;
3) главу XII «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
«7-1. Установити, що військовослужбовці, що проходять строкову
військову службу під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №
64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №
2102-IX, і у яких закінчився строк проходження строкової військової служби,
установлений частиною першою статті 23 цього Закону, за їх заявами
звільняються зі строкової військової служби не пізніше як на п’ятий день з дня
подання заяви про звільнення зі служби. Такі особи у день звільнення зі строкової
військової служби зобов’язані прибути до районного (міського) територіального
центру комплектування та соціальної підтримки за місцем розташування
військової частини, в якій така особа проходила строкову військову службу, для
взяття на військовий облік, вирішення питання щодо призову на військову
службу під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу
за контрактом, звільнення у запас чи у відставку з підстав та у порядку
визначених законом. Транспортне забезпечення прибуття до районного
(міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки
здійснюється військовими частинами, в яких такі військовослужбовці проходили
військову службу.»
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через два тижні з дня його опублікування.
2. Рекомендувати Президенту України привести свої нормативно-правові
акти у відповідність із цим Законом.
 5

3. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо приведення у

відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів,
забезпечивши набрання ними чинності одночасно із набранням чинності цим
Законом, шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим
Законом;
приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої
влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради

України