МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

ФАКУЛЬТЕТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА КІБЕРБЕЗПЕКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Лабораторна робота 6

з дисципліни: «Технологія організації збору та обробки інформації в

кіберпросторі»

на тему: «Середні величини»

Виконала:

студентка групи Б19-1

Брила К.С.

Перевірила:

Каткова Т.І.

Дніпро

2020
 Брила Каріна Б19-1

ЗМІСТ

Задача 1.........................................................................................................................3
Задача 2.........................................................................................................................4
Відповіді на контрольні питання................................................................................9
Висновок.....................................................................................................................13
Список використаних джерел...................................................................................14

2
 Брила Каріна Б19-1

Тема: Середні величини.

Мета лабораторної роботи: навчитись розраховувати середню величину, моду

і медіану в дискретних і інтервальних рядах розподілу та робити висновки на
основі їх розрахункових значень.

Хід роботи

Задача 1. Є дані про кількість робочих місць у магазинах:

Кількість робочих місць 2 3 4 5 6 7 8
Кількість магазинів 13 18 23 26 11 7 3

Обчислити середню кількість робочих місць на один магазин, моду, медіану.

Зробіть висновки.

Розв’язання.

1) Визначимо середню кількість робочих місць на один магазин за

формулою середньої арифметичної зваженої:

X=
∑ X i∗f i
∑ fi
де X – середнє значення ознаки;

X i – окремі варіанти ознаки;

f i – окремі частоти ознаки.

Підставимо значення у формулу:

2∗13+3∗18+4∗23+5∗26+6∗11+7∗7+ 8∗3
X= =¿
13+ 18+23+26+11+7+3

26+54+ 92+130+66+ 49+24 441

¿ = =4 , 37 ≈ 4 місця .
101 101

Отже, середня кількість робочих місць становить 4 місця на один магазин.

3
 Брила Каріна Б19-1

2) Визначимо модальне значення:

Мо = 5, оскільки ця величина у досліджуваній сукупності має найбільшу

частоту (f = 26 магазинів).

Отже, найбільша кількість магазинів (26 магазинів) містить 5 робочих місць.

3) Визначимо медіану:

У нашому прикладі кумулятивна частота 54 перевищує половину об’єму ряду

(101/2=50,5), відповідне їй значення варіанти є медіаною, тобто Ме = 4.

Отриманий результат говорить про те, що у 50% магазинів кількість робочих

місць менше 4, а у 50% – більше 4 робочих місць.

Задача 2. По даним лабораторної роботи 2-3, що представлені рядами

розподілу, знайти: середнє значення ряду, моду та медіану. Зробіть висновки.
1. Визначення середньої арифметичної зваженої, моди і медіани в
дискретному ряді розподілу.

Хімічний аналіз 50 партій молока в пляшках дав наступні показники

кислотності (в градусах Тернера). За стандартом кислотність молока не повинна
перевищувати 21°.

Побудуємо дискретний ряд розподілу:

Показник кислотності (°) Кількість партій Кумулятивні частоти
Варіанти(𝑥_𝑖) Частоти(𝑓_𝑖) 𝑥_𝑖 〖∗𝑓〗 _𝑖
𝑆_𝑖
17 7 119 7
18 12 216 19 (7+12)
19 9 171 28 (7+12+9) > 25
20 8 160 -
21 7 147 -
22 7 154 -

Розв’язання.

4
 Брила Каріна Б19-1

1) Визначимо середній показник кислотності молока на одну партію за

формулою середньої арифметичної зваженої:

x=
∑ x i∗f i
∑ fi
де x – середнє значення ознаки;

x i – окремі варіанти ознаки;

f i – окремі частоти ознаки.

Підставимо значення у формулу:

17∗7+18∗12+ 19∗9+ 20∗8+21∗7+ 22∗7

x= =¿
50

119+216+171+160+ 147+154 967

¿ = =19 ,34 19 ° .
50 50

Отже, середній показник кислотності молока становить 19° на одну партію.

2) Визначимо модальне значення кислотності:

Мо = 18, оскільки ця величина у досліджуваній сукупності має найбільшу

частоту (f = 12 партій).

Отже, найбільша кількість партій (12 партій) містить показник кислотності

молока 18°.

3) Визначимо медіану:

У нашому прикладі кумулятивна частота 28 перевищує половину об’єму ряду

(50/2=25), відповідне їй значення варіанти є медіаною, тобто Ме = 19.

Отриманий результат говорить про те, що у 50% партій молока показник

кислотності менше 19°, а у 50% – більше 19°.

5
 Брила Каріна Б19-1

2. Визначення середньої арифметичної зваженої, моди і медіани в

інтервальному ряді розподілу.

Інтервальний ряд розподілу магазинів за розміром товарообігу

Середина інтервалу,
Розмір товарообігу (тис. Кількість магазинів
тис. грн. 𝑥_𝑖 〖 ∗
грн)
Частоти(𝑓_𝑖) Варіанти(𝑥_𝑖) 𝑓〗 _𝑖
180-240 5 210 1050
240-300 6 270 1620
300-360 7 330 2310
360-420 6 390 2340
420-480 4 450 1800
480-540 2 510 1020
Разом 30 - 10140

Розв’язання.
1) Визначимо середній розмір товарообігу на один магазин за формулою
середньої арифметичної зваженої:

x=
∑ x i∗f i
∑ fi
де x – середнє значення ознаки;

x i – окремі варіанти ознаки;

f i – окремі частоти ознаки.

Підставимо значення у формулу і отримуємо:

10140
x= =338 тис . грн .
30

Отже, середній розмір товарообігу становить 338 тис. грн. на один магазин.

2) Визначимо модальне значення розміру товарообігу:

За даними таблиці модальним є інтервал 300 – 360 з частотою 7. Розрахуємо

моду за формулою:

6
 Брила Каріна Б19-1

i Mo∗f Mo −f Mo−1
Mo=x Mo +
( f Mo −f Mo−1 ) +( f Mo−f Mo +1)

де x Mo – нижня межа модального інтервалу;

i Mo – ширина модального інтервалу;

f Mo – частота модального інтервалу;

f Mo−1 – частота передмодального інтервалу;

f Mo +1 – частота післямодального інтервалу.

За даними таблиці: x Mo =300, iMo =60, f Mo =7, f Mo−1=6, f Mo +1=6.

Підставимо значення у формулу:

60∗7−6
Mo=300+ =300+60∗0 , 5=300+30=330 тис . грн
( 7−6 ) + ( 7−6 )

Отже, найбільша кількість магазинів (7 магазинів) має розмір товарообігу

330 тис. грн.

3) Розрахуємо медіану за даними таблиці:

Насамперед знайдемо медіанний інтервал. Таким інтервалом є інтервал (300

– 360), оскільки його кумулятивна частота дорівнює 18 (5+6+7), що перевищує
половину суми всіх частот (30/2 = 15). Нижня границя інтервалу x Me =300 , його
частота f Me =7 , кумулятивна частота попереднього інтервалу дорівнює S Me−1=¿
=5+6 = 11, ширина медіанного інтервалу iMe =60 , ∑ f i=30.

Підставивши дані у формулу медіани, одержимо:

i Me∗
∑ f i −S
Me−1
2
Me=x Me +
f Me

7
 Брила Каріна Б19-1

30
60∗ −11
2
Me=300+ =300+60∗0 , 57=300+34 , 2=334 ,2 тис . грн
7

Отриманий результат говорить про те, що 50% магазинів мають розмір

товарообігу менше 334 тис. грн., а 50% – більше 334 тис. грн.

8
 Брила Каріна Б19-1

Відповіді на контрольні питання

2 варіант
2. Чому середню величину розглядають як типовий рівень ознаки в
сукупності?

Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує

однорідну сукупність явищ за якою-небудь кількісною варіаційною ознакою в
даних умовах місця і часу. Тільки за допомогою середньої можна
охарактеризувати сукупність за кількісною варіаційною ознакою.

Середні величини використовують для порівняння показників двох і більше

об’єктів (порівняння урожайності окремих культур по господарствах області,
порівняння цін на деякі товари на ринках певного регіону і т.п.).

Середніми величинами користуються для характеристики зміни рівнів явищ

в часі.

До середніх звертаються при вивченні взаємозв’язків між явищами та їх

ознаками.

Середні величини застосовують для проведення факторного аналізу явищ, з

метою виявлення невикористаних резервів.

Велике значення мають середні величини в плануванні і прогнозуванні

завдань для економіки в цілому і окремих його галузей. Багатогранність
суспільних явищ обумовлює виняткову важливість застосування середніх
величин в економіко-статистичних дослідженнях. Вони є активним засобом
управління, планування і прогнозування економіки держави.

5. Які види середніх найчастіше використовують у статистичному

аналізі? Що є критерієм вибору середньої?

Статистика розглядає наступні види середніх величин:

9
 Брила Каріна Б19-1

 середня арифметична;
 середня гармонійна;
 середня геометрична;
 середня квадратична;

Кожна з цих середніх може розраховуватися як для не згрупованих даних –

проста середня, так і для згрупованих даних – зважена середня.

 середня хронологічна;
 порядкові середні (мода, медіана, квартилі, децилі).

Застосування того чи іншого виду середньої залежить від виду ряду

розподілу, змісту ознаки і мети використання. Критерієм правильного вибору
виду середньої величини є запис логічної формули розрахунку.

8. Коли використовують середню арифметичну просту, а коли середню

арифметичну зважену?

Середня арифметична застосовується у формі простої середньої і зваженої

середньої.

Середня арифметична проста застосовується в таких випадках, коли всі

варіанти зустрічаються один раз, або мають однакові частоти в досліджуваній
сукупності. Її отримують шляхом додавання окремих варіантів і діленням суми
на число доданків.

У великих за обсягом сукупностях окремі значення ознаки (варіанти) можуть

повторюватись. У такому разі їх можна об’єднати в групи, а обсяг значень
ознаки визначити як суму добутків варіанти на відповідні їм частоти. Такий
процес множення у статистиці називають зважуванням, а число елементів
сукупності з однаковими варіантами – вагами. Сама назва “ваги” відбиває факт

10
 Брила Каріна Б19-1

різновагомості окремих варіант. Значення ознаки осереднюються за формулами

середньої арифметичної зваженої:

Формально між середньою арифметичною простою і середньою

арифметичною зваженою немає принципових відмінностей. Адже багаторазове
підсумовування значень однієї варіанти замінюється множенням варіанту на
вагу. Проте функціонально середня зважена більш навантажена, оскільки
враховує поширеність, повторюваність кожної варіанти і певною мірою
відображає склад сукупності. Значення середньої зваженої залежить не лише від
значень варіант, а й від структури сукупності. Чим більшу вагу мають малі
значення ознаки, тим менша середня, і навпаки.

11. Як зміниться середня арифметична, якщо всі варіанти зменшити

вдвічі?

Якщо всі варіанти збільшити або зменшити в одне й теж число (В) раз, то й
середня арифметична відповідно збільшиться (зменшиться) в (В) раз. Тому,
якщо всі варіанти зменшити вдвічі, то й середня арифметична зменшиться
вдвічі.

14. Що називається модою ряду розподілу? Які величини

використовуються при розрахунку моди?

Модою називається величина ознаки (варіанта), яка найчастіше зустрічається

в даній сукупності.

У дискретному ряду моду визначають безпосередньо за найбільшою

частотою (часткою).

В інтервальному ряду за тим самим принципом визначається модальний

інтервал, а потім конкретне модальне значення в середині інтервалу
обчислюється за інтерполяційною формулою:

11
 Брила Каріна Б19-1

i Mo∗f Mo −f Mo−1
Mo=x Mo +
( f Mo −f Mo−1 ) +( f Mo−f Mo +1)

де x Mo – нижня межа модального інтервалу;

i Mo – ширина модального інтервалу;

f Mo – частота модального інтервалу;

f Mo−1 – частота передмодального інтервалу;

f Mo +1 – частота післямодального інтервалу.

Для моди як домінанти число відхилень (х – Мо) мінімальне. Оскільки мода

не залежить від крайніх значень ознаки, то її доцільно використовувати тоді,
коли ряд розподілу має невизначені межі.

12
 Брила Каріна Б19-1

Висновок
На даній лабораторній роботі я навчилася розраховувати середню величину,
моду і медіану в дискретних і інтервальних рядах розподілу та робити висновки
на основі їх розрахункових значень.

13
 Брила Каріна Б19-1

Список використаних джерел

1. Бек В.Л. Теорія статистики. – К., 2002.
2. Гончарук А.Г.Основи статистики: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2004. – 125 с.
3. Горькавий В.К. Статистика: Підручник. – К.:Вища школа, 1993.
4. Теорія статистики: Підручник. Затверджено МОН / Ковтун Н.В. – К., 2012. –
399 с.
5. Вашків П.Г., Пастер П.Л., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Теорія статистики:
Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – 320 с.
6. Лугінін О.С. Статистика: Підручник. – К.:Центр учбової літератури, 2007. –
608 с.
7. Мазуренко В.П. Теорія статистики: Навчальний посібник – К.: Видавничо-
поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – 232 с.
8. Матковський C.O., Гальків Л.І., Гринькевич О.С, Сорочак О.З. Статистика:
Навчальний посібник – Львів.: “Новий Світ”, 2009. – 430 с.

14