5 питання: сексуальна модель особистості Фрейда

У Фрейда є теорія особистості яка складається з:

- Структурна

- Топографічна

- Сексуальна концепція особистості.

Зигмунд Фрейд розробив теорію про сексуальну модель особистості, відому як

психосексуальний розвиток. Зігмунд Фрейд вважав, що розвиток психіки і поведінки
дитини має залежність від сексуальної енергії (лібідо), яка концентрується в різних
ерогенних зонах (певних областей тіла). В результаті їх задоволення або незадоволення
розвиваються певні психічні властивості особистості.

Згідно з цією моделлю, розвиток особистості відбувається через послідовні фази, пов'язані
з різними видами сексуальних енергій і стимулів. Основні етапи цього розвитку
включають:

- Оральна

- Анальна

- Фаллічна

- Латентна

- Генітальна

Оральна фаза:

- Триває з народження до 1 року

- Ерогенна зона задоволення – рот. (отримає задоволення від смоктання, кусання)
- Рот залишається важливою ерогенною зоною протягом усього життя людини,
навіть в зрілості спостерігаються залишкові прояви орального поведінки у вигляді
вживання жувальної гумки , обкушуванням нігтів, куріння, поцілунків, переїдання,
вживання алкоголю.
- Тобто, Фрейд вважав, що в цей період дитина отримує задоволення через ротову
діяльність і розвиває відношення залежності від матері.
- Ті діти, які отримували недостатню стимуляцію у дитинстві, на думку вченого,
швидше за все, сформується орально-пасивний тип особистості: очікує від
навколишнього світу "материнського відносини" до себе, постійно шукає
підтримки і схвалення, надмірно залежний і довірливий.
- Також сюди відноситься 2 фаза оральної стадії - орально-агресивна, або орально-
садистична. Оральна-агресивна фаза проявляє в собі невдоволення діти за
допомогою своїх зубів (кусання, гризання), а оральна-садистична фаза вносить
риси песимізму, домінування, цинізму, експлуатування інших.
Анальна фаза:

Від 1 року до трьох. Це період задоволення від напруги і розслаблення тіла, в тому
числі розслаблення сфінктера.
- Ерогенна область - слизова кишечника (навколо ануса)
- За думкою Фрейда, спосіб, яким батьки привчають дитину до туалету, впливає на
його пізніше особистісний розвиток. Наприклад: якщо батьки змушують свою
дитину постійно піти на горщик, у дитини виникає протест, тенденція "утримання",
починаються запори, може сформуватися анально-утримуючий тип особистості,
якому притаманні упертість, скупість, пунктуальність, методичність, роздратування,
тощо.
- Другий тип цієї фази є анально-відразливий тип, який характеризується схильністю
до деструкції, тривожністю, імпульсивністю, навіть садистською жорстокістю.
- Якщо батьки заохочують своїх дітей до регулярного спорожнення кишечника і
хвалять їх за це, то, на думку З. Фрейда, такий підхід сприяє розвитку здібності
дитини до самоконтролю, виховує позитивну самооцінку і навіть розвиває творчі
здібності дитини.

Фаллічна фаза:

- з 3 років до 6. Період зацікавленості в сексуальних відносин.

- Ерогенна область – геніталії. До цього лібідо було направлено на себе, а тепер - на
інших.
- Діти можуть розглядати свої статеві органи, виявляти зацікавленість у питаннях
народження і статевих відносин.
- Ось так розвивається комплекс Едіпа (або Електри в дівчаток), що означає
несвідоме сексуальне бажання до батьків протилежної статі і агресивної поведінки
стосовно батькові своєї статі.
- На думку З. Фрейда, діти розлучаються пізніше з Едіпового тенденціями. Хлопці
витісняє зі свідомості свої сексуальні бажання щодо матері і починає
ідентифікувати себе з батьком, а дівчата навпаки: пригнічують тяжіння до батька і
ідентифікуються з матір'ю.
- Дорослі чоловіки з фіксацією на фалічної стадії поводяться необачно, хочуть
доводити свою мужність, прагнуть домагатися успіху. У жінок фаллическая фіксація
приводить до схильності фліртувати, зваблювати, до безладних статевих зв'язків,
до прагнення панувати над чоловіком, проявляти напористість і самовпевненість.

Латентна фаза:

- з 6 – 12 років. Поява соціальних ролей.

- Інтереси дитини направлені на навчання, спілкування.
- ерогенна область – спілкування з іншими
- В результаті задоволення потреби в пізнанні з'являються доброзичливість, чуйність,
врівноваженість у спілкуванні, товариськість, а незадоволення - протилежні якості.
Генітальна фаза:

- Віковий діапазон: Статева зрілість до смерті. З підліткового віку до кінця життя.

- Ерогенна область – обєднання всіх ерогенних зон.
- Під час заключного етапу психосексуального розвитку людина розвиває сильний
сексуальний інтерес до протилежної статі.
- В результаті інтимно-особистісного спілкування розвиваються прагнення до
контакту з людьми, до роботи, бажання бути корисним суспільству, а
незадоволення потреби в статевому взаємодії знову до появи
внутрішньоособистісних комплексів, а також до агресії, почуття самотності,
гомосексуальності (у юнаків).

Загалом, Успішне завершення кожного етапу веде до здорової дорослої особистості.

Однак якщо конфлікт залишається невирішеним на будь-якій конкретній стадії, індивід
може залишатися фіксованим або застрягти на цій конкретній точці розвитку.

Мета цієї стадії полягає в тому, щоб встановити баланс між різними життєвими
областями.

Проте сексуальна модель особистості Фрейда кілька критичних зауважень, а саме:

- Відсутність наукових доказів: теорія Фрейда в основному базується на його власних

спостереженнях і прикладах, і існує мало емпіричних доказів на підтримку його
ідей.

- Обмежена зосередженість на досвіді дитинства: Фрейд вважав, що досвід

раннього дитинства має великий вплив на поведінку дорослих, але деякі критики
стверджують, що він приділяв занадто багато уваги цьому аспекту розвитку та
нехтував іншими важливими факторами.

- Надмірний акцент на сексуальних і агресивних імпульсах: теорія Фрейда робить

сильний акцент на сексуальних і агресивних імпульсах як основних мотиваторах
людської поведінки, яку деякі критики стверджують, що вона занадто вузька і
обмежена.

- Гендерні упередження: теорія Фрейда базується на досвіді його пацієнтів-чоловіків,

і деякі критики стверджують, що вона недостатньо враховує досвід жінок і дівчат.

- Відсутність урахування культурних відмінностей: теорія Фрейда ґрунтується на

досвіді віденців із середнього класу наприкінці 19-го та на початку 20-го століть, і
вона може бути незастосовна до осіб з інших культур і періодів часу.

Загалом, хоча теорія психосексуального розвитку Фрейда була впливовою в галузі

психології, вона також піддається значній критиці та дискусіям.