ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ Коли українські

29 січня 2018 року відбувся війська відступили до

бій під Крутами, в якому станції Крути, на їх
українські студенти підтримку було
пожертвували своїм життям, направлено Першу
аби спинити армію більшовиків Українську юнацьку
при наступі на Київ. Цей (юнкерську) школу ім. Б.
приклад самопожертви молоді багато в чому Хмельницького у складі
нагадує подвиг Небесної сотні та "кіборгів". чотирьох сотень (400–450
Бій українських вояків проти більшовицької армії на курсантів і 20 старшин
станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином (офіцерів) та першу сотню
добровольці утримали столицю на час, необхідний для (116–130 осіб)
укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав новоствореного
міжнародне визнання української незалежності. Минуло добровольчого Помічного
майже сто років, а ми знову змушені обороняти власну Студентського куреня
незалежність ціною людських жертв. А ще завжди січових стрільців. До них
пам’ятати свою історію та те, якою ціною давалась приєдналися ще близько
українському народові власне держава та незалежність. 80 добровольців з
На початку січня 1918 року більшовики встановили підрозділів місцевого
контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській Вільного козацтва із
губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 Ніжина.
року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
 Після запеклого Андрiй Соколовський,
багатогодинного бою, Євген Тернавський,
користуючись присмерком, Володимир Гнаткевич (з 6-
українські війська го класу), Григiр Пiпський
організовано відступили зі (галичанин), Іван
станції Крути до своїх Сорокевич (з 7-го класу),
ешелонів. 27 студентів та Павло Кольченко
гімназистів, які перебували гімназистів. На сьогодні (прапорщик), Микола
у резерві, під час відступу вiдомi прізвища 20 з них. Ганкевич (з 8-го класу).
потрапили у полон. Це студенти Народного Втрати
Наступного дня вони були університету Олександр бiльшовицьких військ під
розстріляні або Шерстюк, Ісидор Пурик, Крутами були значними,
замордовані. Згодом їх Борозенко-Конончук, сягали тільки вбитими 300
поховали на Аскольдовій Головащук, Чижов, Сiрик, вояків. Досі біографічні
могилі у Києві. Омельченко (сотник); дані були відомі лише про
студенти університету Св. вісьмох крутянців.
Утрати українських Володимира Олександр Нещодавно віднайдені
військ під Крутами Попович, Володимир архівні та газетні
оцінюють у 70–100 Шульгин, Микола Лизогуб, матеріали розкривають
загиблих, за сучасними Божко-Божинський, життєпис ще одного із
підрахунками. Серед них – Дмитренко, Андрiїв; вояків Студентського
37–39 вбитих у бою та гімназисти 2-ї Кирило- куреня – Олександра
розстріляних студентів i Мефодiївської гiмназiї Борозенка-Конончука.
 Ще Скальський знайшов у архівах дані для біографії ще
про одного з "перших кіборгів".
кількох Олександр Борозенко-Конончук народився 8 липня
крутянців 1903 р. у с. Антонів Сквирського повіту Київської губернії
знаємо (нині - село Сквирського району Київської області) у
лише селянській родині Остапа (Євстафія) Ісидоровича та
прізвище. Агафії Іванівни. Навчався в Антонівському двокласному
Решта сільському училищі. 1905 р. планував вступати у Велико-
були поховані Сорочинську вчительську семінарію, однак обрав
невпізнаними. професію медика і з 1906 по 1910 р. навчався у Київській
Встановлення їхніх земській фельдшерській школі при Кирилівській лікарні
життєписів та вшанування (нині - Київський перший медичний коледж).
пам’яті героїв на Після закінчення навчання працював у лікарнях
належному рівні є нашим Київської губернії. 1912 р. призваний на військову службу.
боргом перед захисниками Під час Першої світової війни як солдат Російської
України. У 2014 р. імператорської армії брав участь в окупації росіянами
науковий співробітник Галичини. З початком Української революції 1917-1921 рр.
Інституту історії України став активним діячем фельдшерського руху. Учасник
НАН України Віталій з’їздів медико-санітарного персоналу, член Всеукраїнської
спілки лікарських помічників. Восени 1917 р. вступив на
правничий факультет Українського народного
університету. Під час бою під Крутами 29 січня 1918 р.
потрапив у полон і був
розстріляний
більшовиками. 19 березня
1918 р. похований на
Аскольдовій могилі у
Києві.