Есе

Реалізація ідей Просвітництва у творі Ф.Шиллера «Ода до радості»

Що є радістю? Можливо кохання,або їжа? Впевненість у тому, що Бог завжди
поруч? Чи безпека ваших рідних? Ми трактуємо радість як прояв певного
задоволення від приємних для нас речей. Що ж, доволі легко розтлумачити це
поняття, доки ми не поставимо питання: «Це почуття, чи емоційне ставлення до
чогось?» На думку Ф.Шиллера це і те, і інше. Також радість – це емоція, і
неабияка:
«Радість – Всесвіту пружина,
Радість – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша»
А як же в творі розкриваються ідеї Просвітництва? Як вони пов’язані з радістю?
По-перше, у цій поезії прослідковується внутрішнє протиставлення автором
«природної» людини «культурній» людині, наголошується на небезпеці відходу
від природного, тобто гармонійного, такого, що відповідає законам розуму,
справедливості й моралі життя. А по-друге, радість займає важливу ланку серед
емоцій людей, і у поданому уривку вище показано те, як глибоке почуття стану
«первісної» людини є основою Всесвіту. І тому, важливо вміти радіти, бо, на
жаль, багато хто втратив це вміння, звичайно, що автора це гнітить : буржуазія
бере верх над простотою та сердечністю людини, в той час як серед
Просвітителів вимальовується концепція «природної людини», що відштовхує
подібні речі.
Отже, радість є важливою? Залишається лише впевнено погоджуватись, так як
вона гармонійна, дарує незабутнє відчуття щастя, та краси у всьому
природньому, що не дає забути нам про щирість людських почуттів.