Практичне заняття №2

"Українські січові стрільці - перше в новітній історії

національне військо"
Практичне заняття №2 "Українські січові стрільці -
перше в новітній історії національне військо"
1. Ще в ті часи наш український народ був наповнений патріотизмом, любов’ю до рідної
держави, і їх не зупиняв ніякий віковий ценз ні їх майнове або політичне положення, тому
ставати на захист України було багато охочих.
Були створені українські добровольчі формування і населення підтримувало цей рух тобто їх
почалось збиратися більше і більше аж до 20 тисяч національно свідомого квіту ,що хотів
здобути рідній українській нації кращу долю. Якщо ми жили б в ті час то я теж підтримала б
їх бо за незалежність та суверенітет треба боротися як і за націю, державу та мову.
2. 1) УСС захищали українські цінності, дух, історію України.
2) УСС зіштовхувався з багатьма труднощами такі як недостача одягу, зброї та іншого, але
це їх не зупиняло та не ламало їх духу українців ,працею та наполегливістю вони долали всі
перешкоди.
3) Для УСС братерство було дуже важливим тому чуючи рідну мову вони розчулювалися та
не могли затримувати почуття.
3. Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби
куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових
відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво
як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів,
зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський
орган при командирові. Було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові
інтереси, а за національні. Ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням
національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу
національним інтересам.
5. Правдива історія про Другу світову війну та її складову – німецько-радянську – постійно
наштовхується на "дружню відсіч" поборників славного минулого Радянського Союзу.
Насамперед, це стосується Росії, де процес "непарадного" розуміння війни поступово
загальмувався, де міф про "Велику Вітчизняну" вважають останньою барикадою і трактують
як один з ефективних засобів консолідації нації. Розпочалася "повзуча", а потім відверта
героїзація комуністичного минулого, апологетика "вождя народів", радянської спецслужби,
"художній свист" про "романтику" війни.
6. Кадри УСС вийшли з українських парамілітарних організацій Галичини, що діяли перед I
СВ (т-ва «Українські Січові Стрільці», створеного Кирилом Трильовським в березні 1913 у
Львові при Українському Січовому Союзі, 1914 р. — вже 94 таких товариств у Галичині), а
також «Січей», товариств «Сокіл» і Пласт. Легалізація добровільного рекрутингу
популяризувала формування, проте знівелювало його ідеологічний характер.