Італія

Конституційна монархія – Королівство Італія

Столиця – Рим
Династія – Сардинська
Монарх – Вітторіо Еммануіл ІІ
Парламент – Національні збори
Період Державний лідер Основні події
1 Повоєнна доба Вітторіо Еммануіл ІІ 1. Італія – «переможена серед
(1919-1922) => королівські уряди переможців» (не отримала бажаних
на чолі з прем’єр- нових територій)
міністрами
2. Соц.-еконм. криза = масове безробіття
ветеранів + урядові кризи
3. Падіння рівня ЗП на 25% = інфляція
4. Безробітні ветерани, борючись з
соціальною несправедливістю, почали
об’єднуватися у ватаги «сміливців» –
ардіті (одним з лідерів міланських
ардіті став Б.Муссоліні) => займалися
політичним рекетом
5. Б.Муссоліні – харизма = маніпуляція *
(демагогія + популізм) = дуче
6. «Конфлікт у Ф’юме» – 1919 р.
Антанта вирішила віддати
«італійське» місто Ф’юме КСХС, але
місцевий громадський діяч Габріель
Д’Анунціо розробив ідеологію
фашизму (фасціо/фашіо з лат. – пучок,
зв’язка) – систему колективної
самооборони: фашіо n=корпорація (де
фашіо – мешканці одного житлового
будинку, а корпорація – квартал /
житловий масив, фашизм же, по суті,
єдність всіх мешканців Ф’юме)
7. Після захоплення югославами Ф’юме
фашистську ідею привласнює собі
Б.Муссоліні і створює 1919 р. у Мілані
першу фашистську партію – Союз
боротьби (Фашіо ді компбатіменто),
яка 1921 р. була перейменована на
НФП (нац.фашист.партію) і отримала
7% депутатських місць у НацЗборах –
 «35 покидьків», котрі постійно
блокували роботу парламенту і стали
нац. героями трудящих.
8. Ударна сила НФП – загони
чорносорочечників – сквадри
(«штурмові/ударні фашистські
загони») = 400 тис.осіб
9. населення Італії бідне, селяни –
арендарі землі у земел.магнатів –
латифундистів (саме вони
фінансували НФП з метою отримання
доступу до бюджету та ресурсів)
2 Встановлення 1. Через чергову урядову кризу
фашистської королівська влада стала слабкою і
диктатури Б.Муссоліні 27-28.Х.1922 р. силами
(1922-1926) 300 тис. чорносорочечників здійснив
«похід на Рим» => король Віктор
Еммануіл ІІ, боючися громадянської
війни 29.Х.1922 р. призначив
Б.Муссоліні прем’єр-міністром
корол.уряду = «революція у вагоні».
2. 31.Х.1922 р. НацЗбори передали всю
Беніто Муссоліні повноту влади Національній Раді НФП
(= Національному Конгресу) =>
демагог та популіст
2/3 місць у парламенті переходить тій
партії, яка набере 50% голосів
виборців.
3. Вищим органом влади стає Вища
Фашист.рада на чолі з дуче (вождем)
італ. народу – Б.Муссоліні
4. Х.1924 р. – розгром Авентинського
блоку (союзу антифашист.партій) та
вбивство його лідера Джакомо
Матеотті
5. 24.ХІІ.1925 р. – прем’єр-міністра
(=Б.Муссоліні) звільнено від звітності
перед королем та від відповідальності
перед парламентом, посада = довічною
6. оголошено війну сицилійській мафії
3 Фашизація 1. 03.IV.1926 – закон про урядовий
Італії (1926- контроль за профспілками
1934)
2. 05.ХІ.1926 – всі нефашистські ПП =
 «антинаціональні» партії + заборонено
+ створено таємний фашистський
трибунал + введено смертну кару =>
встановлено тоталітарну фашистську
диктатуру
3. IV.1927 – створено таємну
фашистську поліцію (ОВРА)
+ прийнято «Хартію праці» –> вся
держава та суспільство офіційно були
поділені на 22 фашистських
корпорації (лише корпорації мали
право обирати депутатів до НацЗборів)
4. 14.ІІ.1929 – Б.Муссоліні + Папа
Римський Пій ХІ = Латеранський
конкордат (Ватикан стає незалежною
державою + дозволено другу у Італії
партію – ХДП, христ.-демокр.партію,
а в замін – у школах почали викладати
богослов’я + католицизм визнавав
«божественну визначеність та
місіонерську вагу» італ.фашизму)
5. => 100% італ. депутатів були
фашистами
6. Італія дуже залежна від кредитів
США, тому вже у ХІ-ХІІ.1929 Італію
вражає Клінічна депресія
7. Італійсько-фашистський варіант
подолання депресії:
– створено Інститут промислової
реконструкції;
– скорочено ЗП;
– землю конфісковано у латифундистів та
роздано без викупу селянам-фермерам;
– введено ідею «ФІКС» – емоційно-
психологічне відволікання населення від
економ.проблем:
1) вся молодь зобов’язана займатися
спортом, особливо боксом;
2) анексовано Ф’юме у Югославії;
3) оголошено міфічні битви: «за
врожай», «проти мишей, горобців та
 кімнатних мух», «за
народжуваність».
4 Корпоративна 1. 1934 р. – Велика Фашист. Рада
система (1934- проголосила Італію «корпоративною
1943) державою», яка поділялася на 22
корпорації, що об’єднувалися у 8
фашист. синдикатів на чолі з
префектами, що призначалися дуче.
2. 1935-1936 рр. – Італо-Аббісінська
війна = окупація Італією Аббісінії
(Ефіопії) протягом 1935-1941 рр. =>
корона аббісінського імператора
передана королю Італії, Б.Муссоліні
планує відродити Римську імперію
3. 7.IV.1939 р. – анексія Італією Албанії