Вазоспастична

стенокардія

СРІБРАНЕЦЬ АЛЕСЯ 8116

Вазоспастична стенокардія, інша назва –
Принцметала або варіантна,рідкісна форма
коронарної хвороби, при якій ангінозний
біль викликається спонтанним спазмом
коронарної артерії.
 стенокардія, що лікується
нітратами

Існують три основні елементи,

на основі яких встановлюється тимчасові ішемічні зміни на
діагноз вазоспастичної ЕКГ за відсутності очевидних
стенокардії причин підвищеної потреби
міокарда в кисні

ангіографічного підтвердження
спазму коронарних артерій
 ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА
ТРИГЕРИ

Харчовий ботулізм Балонна дилатація Дефіцит магнію

під час
черезшкірного
коронарного
втручання; Вживання препаратів, що
Зміни активності .
мають мультинаправлений
вегетативної нервової
механізм дії, включаючи
системи(виявлені за
препарати на основі
допомогою моніторингу
ефедрину, кокаїн,
серцебиття) незадовго до
марихуану, алкоголь,
епізоду стенокардії;
суматриптан та амфетаміни
.
Клінічні прояви:

У пацієнтів із вазоспастичною стенокардією зазвичай спостерігаються

періодичні епізоди болю в грудях протягом тривалого періоду.

Патерн болю в грудях не відрізняється від такого ж під час класичної

стенокардії, пов’язаної з ішемічною хворобою; однак умови, в яких виникає
напад, відрізняються. Зокрема, пацієнти з вазоспастичною стенокардією
повідомляють, що епізоди болю виникають переважно в стані спокою в
період із півночі до настання ранку, тоді як толерантність до фізичних
навантажень зазвичай зберігається. Кожен епізод болю в грудях, як
правило, триває від 5 до 15 хвилин, але епізоди можуть тривати довше в
деяких випадках, які є рефрактерними до початкової медичної терапії.
 Характерні особливості вазоспастичної стенокардії:

Частіше описується як відчуття "дискомфорту". Також поширені відчуття

стискання, удушення, печії, відчуття клубка в горлі, болю та великої ваги на
грудях.
Кожен епізод, як правило, має поступовий початок та кінець.
Характеристики болю не змінюються під час дихальних рухів чи зміни
положення.
У пацієнта можуть виникнути певні труднощі з описом локалізації болю,
хоча загалом він виникає за грудиною. Можлива іррадіація в ділянку шиї,
горла, нижньої щелепи, зубів, верхньої кінцівки або плеча.
Під час кожного епізоду можуть виникати нудота, пітливість,
запаморочення, задишка та серцебиття.
 ДІАГНОСТИКА:
Електрокардіографія

Класичною ознакою варіантної стенокардії на ЕКГ є елевація сегмента ST, що свідчить

про наявність вираженої трансмуральної ішемії міокарда, обумовленою минущою
динамічною оклюзією коронарних артерій
Рідше спостерігається ішемічна депресія сегмента ST, що вказує на відсутність повної
оклюзії великої коронарної артерії або наявність спазму більш дрібних артерій і
артеріол при гарному розвитку колатералей.

Холтеровске моніторування ЕКГ

зсув сегмента ST на початку нападу відбувається дуже швидко, стрибкоподібно і так
само швидко зникає після закінчення спастичної реакції. Для стенокардії напруги,
навпаки, характерно плавний поступовий зсув сегмента ST на тлі збільшенні ЧСС і
настільки ж повільне повернення його до вихідного рівня після купування нападу.
 Коронарографія

Спазм коронарної артерії зазвичай призводить до стенозу >70 % просвіту

протяжністю 2–20 мм. Це може бути індуковано провокаційним тестом з
внутрішньокоронарним введенням ергоновіну (0,05–0,4 мг, зазвичай доза <0,2 мг
викликає спазм; з огляду на ризик персистуючого артеріоспазму та порушень
ритму і провідності тест виконують лише в тому разі, якщо при коронарографії
відсутні атеросклеротичні ураження, а дозу поступово збільшують, починаючи з
дуже низької) або ацетилхоліну (вводять ін'єкційно протягом 1-ї хвилини у
зростаючих дозах: 10, 25, 50 і 100 мкг, з інтервалом у 5 хвилин).
 Лікування
1. Лікування "за потребою"
Для припинення епізоду болю можна використовувати
нітрат у формі сублінгвальної таблетки або аерозолю.

2. Тривале консервативне лікування

1) модифікація факторів ризику — головним чином відмова від тютюнопаління,

споживання кокаїну та амфетаміну

2) застосування блокаторів кальцієвих каналів — дилтіазем 120–360 мг/добу, верапаміл

240–480 мг/добу, амлодипін 5–10 мг/добу, ніфедипін пролонгованої дії 30–90 мг/добу.

Якщо це лікування неефективне, слід додати другий блокатор кальцієвих каналів, але з
іншої групи, або нітрат тривалої дії (ізосорбіду мононітрат 30–60 мг/добу).
3. Інвазивне лікування

Розміщення стента в місці розташування атеросклеротичної бляшки, відповідальної

за артеріоспазм, може полегшити симптоми, але у 50% пацієнтів після такої операції
вони повторюються в результаті спазму в іншому сегменті артерії. Після процедури
фармакологічне лікування слід продовжувати.
Імплантація кардіостимулятора або кардіовертера-дефібрилятора показана у разі
клінічно значущої брадикардії або небезпечних індукованих ішемією шлуночкових
тахіаритмій, коли судинорозширювальна реакція на консервативну терапію не є
оптимальною.
 Препарати, призначення яких
слід уникати
Неселективні бета-блокатори, такі як пропранолол, можуть посилити вазоспазм.
Крім того, аспірин слід застосовувати обережно і в малих дозах, оскільки він є
інгібітором продукції простацикліну у високих дозах. Однак пацієнтам із
атеросклерозом ми рекомендуємо аспірин від 75 до 81 мг щодня.

Суматриптан для перорального прийому використовується для лікування гострого

нападу мігрені. Однак його використання було пов'язане з коронарним
вазоспазмом та інфарктом міокарда. Ми пропонуємо уникати призначення
триптанів пацієнтам із встановленим або підозрюваним спазмом коронарної
артерії.

Описано, що 5-фторурацил викликає спазм коронарних артерій.

 Прогноз

Взагалі довгостроковий прогноз для пацієнтів із вазоспастичною стенокардією

сприятливий, особливо у пацієнтів, які отримують медикаментозну терапію.
Виживання протягом п'яти років може становити до 94%. Незалежні предиктори
виживання без інфаркту включають: відсутність важкого захворювання коронарних
артерій, (б) відсутність спазму багатьох судин та (в) використання блокаторів
кальцієвих каналів. Повідомлялося також, що у половини пацієнтів симптоми
зберігаються протягом наступних трьох років.

Для пацієнтів, стан яких ускладнюється порушенням ритму, особливо фібриляцією

шлуночків і раптовою зупинкою серця під час епізоду спазму, прогноз
несприятливий. Медикаментозна терапія блокаторами кальцієвих каналів у тих, хто
пережив раптову зупинку серця внаслідок спазму, може бути недостатньою, оскільки
ця терапія зменшує, але не запобігає епізодам спазму.
 якую за увагу
Д !