Метод Сузукі

Метод Сузукі, який ще має назву «метод рідної мови», зараз дуже популярний у
світі. Японський педагог і скрипаль Шинічі Сузукі створив свою методику в 30-
х роках минулого століття, аби навчити грі на скрипці будь-яку дитину. Він
вважав, що всі діти талановиті, але кожна вчиться і розвивається зі своєю
швидкістю. Відсутність педагогічного тиску, доброзичлива атмосфера на
уроках за методикою Сузукі сприяє насамперед вихованню любові до музики
на все життя.

Ідея прийшла в дорослому віці, коли Сузукі почав вивчати німецьку мову.
Скрипаль зауважив, що хоча йому самому мова давалася дуже важко, але
маленькі діти опановували її надзвичайно швидко. Японець припустив: мозок
дитини влаштований таким чином, що дозволяє їй скоро вивчити розмовну
мову, лише слухаючи і повторюючи те, що чує. Після цього Сузукі усвідомив,
що музична мова так само базується на звуках, тож мозок дитини, мабуть, може
скористатися тими ж механізмами. Почавши займатися з маленькими дітьми,
японець підтвердив правильність свого припущення.

Система розрахована на дуже маленьких дітей віком від півтора до трьох років.
Їх навчають грати на скрипці. Звичайно ж, вашу дитину ніхто не поставить на
годину і більше перед пюпітром і не змусить "возити" струнами. Малюка ніхто
не пришвидшуватиме, він може спочатку подивитися, як грають інші діти і
включитися в заняття, коли буде готовий до цього, коли в нього з'явиться
бажання щось повторити. Причому перші заняття можуть тривати лише 2–3
хвилини. Крихітки не лякатимуть іспитами і лаятимуть за невчені гами: тут
панує атмосфера творчості та поваги до маленьких музикантів. Зазвичай у
таких групах дітей вчать грати на скрипці, але є розробки для віолончелі,
фортепіано, флейти.

Система Судзукі побудована на тому, що батьки беруть активну участь у

процесі навчання. Якщо у вас немає слуху і ви не в змозі відтворити правильно
жодної ноти, не засмучуйтесь: слух можна розвинути (якщо не до абсолютного,
то хоча б до середнього рівня), а вчитися ви будете разом із малюком.
Викладачі за методом Судзукі кажуть, що у класі нас не двоє, а троє – дитина,
учитель та мама (тато). І всі втрьох «грають із скрипкою».

З 18 місяців до 3 років ваша дитина може розвинути такі музичні навички:

• розуміти різницю між гучною та тихою музикою, швидкою та повільною;

• стежити та розрізняти ритми музики, вдаряючи в такт;

• вивчити слова найпростіших пісень.

• навчатися разом із іншими дітьми.

Крім раннього навчання грі на скрипці, цікаво у системі Судзукі і те, що ці

заняття багато в чому сприяють загальному розвитку дитини.

• У грі на скрипці здійснюється стимуляція пальчиків дитини. Це сприяє

включенню мовної зони, тобто – розвитку промови. Майже на кожному уроці
малюкові пропонують «пальчикові ігри» під якийсь віршований текст. Ці ігри
дуже популярні у логопедів. Практика показує, як відзначають фахівці, що чим
раніше дитина з проблемами мовлення почала займатися на скрипці, тим
ефективніше і швидше відбувається процес корекції мовлення. Причому у
дворічних дітей може займати від 1 місяця до чотирьох, у трирічних –
розтягнутися до року. Чим старша дитина, тим довше процес і більше
знадобиться зусиль.

• Розвивається дрібна моторика рук, кисті рук набувають більшої рухливості,

зникає скутість рухів, і це згодом полегшує навчання письма.

• Розвивається координація рухів. Фахівці називають скрипку чудовою

розвиваючою іграшкою для покращення координації. Під час гри на цьому
інструменті кожна рука виконує різні рухи. Усі центри мозку у своїй активно
стимулюються.

• Удосконалюється вміння поєднувати слухове, зорове сприйняття та рухову

координацію, що, своєю чергою, допомагає дитині бути уважною та
посидючою.
• Скрипка дає активний багатоканальний розвиток. Багатоканальність - це
вміння дитини чути те, що їй кажуть, виконувати це і не відволікатися на щось
інше. У три роки діти, як правило, одноканальні. Вони можуть слухати тільки
одну людину і відразу відволіктися, при цьому важко повернутися «на
колишній канал». За системою Судзукі вчитель спонукає дитину до
багатоканального ™. Разом з цим триває активний розвиток обох півкуль
мозку.

Багато прийомів із методики Судзукі ви можете використовувати в

повсякденному житті з малюком. Наприклад, знаючи про одноканальності
сприйняття у маленьких дітей, просіть дитину щось зробити повільно, коротко і
безпосередньо. Не вимагайте його одночасно, наприклад, доторкнутися,
подивитися, послухати. Ви лише ризикуєте внести хаос у сприйняття
інформації та нерозуміння, чого від нього хочуть ці дорослі.

Шинічі Сузукі у своїй книзі «Виплекані любов’ю» писав, що його мета –

зробити з дитини не музиканта, а хорошу, шляхетну людину: «Не вимагайте
від дитини, щоб вона стала професіоналом і заробляла музикою великі
гроші. Людина з добрим і чистим серцем завжди знайде своє щастя».

Японець казав, що, полюбивши якісну музику, його учні будуть прагнути до
краси та гармонії у всіх сферах життя: «І якщо вся нація візьметься за
правильне виховання дітей, то, можливо, вдасться уникнути війни».