Вікова періодизація розвитку співацького голосу.

Діапазон i регістри
співацького голосу. Класифікація голосів та їx співацьких діапазонів.
Перехідні ноти. Методи розвитку діапазону та згладжування peгicтpiв.

Вікова періодизація розвитку співацького голосу.

Мутаційний період, його динаміка, протікання залежить від багатьох причин
(кліматичні умови, загальний фізичний розвиток організму, фізіологічні
особливості,
психоневрологічної та ендокринної системи). Зміна голосового апарату
відбувається в результаті збільшення резонаторних порожнин і язика та
активного росту гортані. Для голосового апарату характерна диспропорція
окремих частин під час росту. Яскравіше це проявляється у хлопчиків. У них
голосові зв’язки дуже збільшуються в довжину, швидко і стрімко росте
гортань, але повільніше ростуть резонаторні порожнини. Ці явища
спричиняють диспропорцію в роботі мовленевих органів, дихання й гортані.
Зміни голосу виникають в період від 11 — 12 до 16 – 18 років. Інколи
період мутації проходить ще довше. Але трапляється, що у хлопчиків мутація
не настає, і голос залишається дитячим, інфантильним. Рахується нормою,
коли мутація у підлітків триває від 6 – 8 місяців до 2 – 3 років. У дівчат
мутація не довга, але можливе повторення у 15 – 16 років.
Мутацію можна поділити на три етапи: передмутаційний, мутаційний і
післямутаційний. Зупинемося на мутаційному етапі.
Для мутаційного періоду (13 – 15 років) характерний раптовий ріст
гортані. Хлопчача гортань в цей період може збільшитись на дві третини, а
дівчача – на третину. Голосові зв’язки робляться товстішими, розтягуються,і
голос змінюється. Хлопчачі голоси знижуються на октаву. У дівчат не
відбуваються різкі зміни, але голоси у них в цей період більш насичені,
яскраво проявляється тембр та збільшується діапазон.
У дівчат під час перехідного віку спостерігаються хриплість,
нестійкість інтонації у звучанні голосу, тільки в менш вираженій формі, ніж у
хлопців. Рідко, але бувають випадки,коли у дівчаток мутація проявляється
дуже хворобливо. Спів упродовж певного часу стає неможливим. Голос
дівчат не так різко змінюється, як у хлопчиків і стає сильнішим, збагачується
обертонами та переходить із фальцетного в грудний. Формування жіночого
голосу завершується до 17 – 20 років.
Мутацію хлопців можна умовно поділити на три періоди: початковий,
основний та завершальний.
Під час початкового етапу хлопчачий голос втрачає верхні тони
діапазону та знижується, але зниження залежить від індивідуальних
фізіологічних особливостей голосу. Хлопці ще співають у першій та другій
октаві, але внизу вже зʼявляються звуки малої октави. Це характерно для
даної стадії.
У основний мутаційний період хлопчачий голос стає хриплим, інколи
переходить з високого тону раптово на нижній і навпаки. Такий складний
етап триває зазвичай 3 – 4 місяці. Хлопці стають соромʼязливіші не тільки під
час співу, а й при спілкуванні. Вони не знають, який звук пролунає в даний
час — у теситурі чоловічого чи дитячого голосу. Інколи гострий період може
проходити дуже хворобливо, навіть з втратою голосу, що супроводжується
великою кількістю слизу, почервонінням гортані, порушенням функцій
дихання.
По закінченню основного періоду мутації голоси хлопчиків робляться
сильнішими, діапазон розширюється до октави та нони, але тембр чоловічого
голосу визначити ще важко.
Післямутаційний етап (15—18 років) – найважливіший. В цей час
юнаки, навчаються по-новому утворювати звуки та співати. Проте не зникає
почервоніння звʼязок і гортані, залишковий слиз ще залишається та
характерна малоактивна мʼязова робота гортані. У дівчат явища мутації до 17
років відступають, а в юнаків частково зберігаються. Діапазон дівчачого
голосу значно розширюється, голос набуває сили звуку, яскравіше
проявляється тембральне забарвлення. У юнаків голос ще обмежений,
невелика сила, але яскравіше проявляється тембр майбутніх тенорів та
баритонів. Після певного завершення мутації зміцнювання голосу триває.
Після мутації повільний ріст гортані не дає можливості швидко
перейти з фальцетного співу на грудний, отож потрібен певний час, аби
юнаки звикли до свого голосу та вміли перебудовуватися на резонування
низького голосу. Важко буває баритонам, що мали до мутації високий голос.
У хорі юнаки відчувають теситурні труднощі тоді, коли тон дається жіночим
голосом. Труднощі в голосоутворенні пояснюються інерцією голосу, котрий
не відразу здатний пристосуватися до інших умов.

Діапазон i регістри співацького голосу.

Специфічною особливістю вокальної мови є використання різних співочих
регістрів - у звичайній мові вони використовуються тільки у випадках
крайніх емоційних станів.

Співочий регістр - природна характеристика голосу; ділянка діапазону

співочого голосу, що характеризується єдиним тембром і єдиним
фізіологічним механізмом голосоутворення.

У чоловічому голосі розрізняють:

- грудний регістр у нижній частині діапазону, що відрізняється силою і

багатством звучань;

- слабкий і бідний за тембром фальцетний регістр у верхній частині

діапазону.

У жіночому голосі розрізняють:

- грудний регістр;

- центральний регістр, у якому сполучається головне і грудне звучання;

- головний регістр у верхній частині діапазону, що звучить світло, відкрито.

. Регістри чоловічого голосу
Під регістром співочого голосу розуміється ряд однорідно звучних звуків,
виконаних єдиним фізіологічним механізмом. У наслідку різної анатомічної
будівлі чоловічої і жіночої гортані, реєстрова будівля чоловічого і жіночого
голосів теж різна. Чоловічий голос має 2 основних регістри (грудний і
фальцетний) і один перехід. Жіночі голоси мають 3 регістри (грудний, центр
і головний) і 2 переходи. Є педагоги, що розрізняють більше регістрів. Однак
є, і такі які взагалі заперечують їхню наявність. Щоб пояснити ці явища,
треба проаналізувати фізіологію регістрів.

Грудний регістр характеризується повним змиканням голосової щілини,

участю в коливальному русі всієї маси зв'язувань, можливістю розвитку
найбільшої амплітуди коливання і передачі коливань не тільки в надставну
трубку, але й у бронхіальне дерево.

Вище перехідних нот починається фальцетний регістр. Саме слово "фальцет"

означає "помилковий голос.

Фальцет, Фістула, італ.Falsetto, від лат.Falso - підроблений - звук найвищого

(головного) регістра співочого голосу. При співі фальцетом вібрують тільки
краї голосових зв'язувань, між якими утворюється щілина. В оперному і
концертному співі фальцет служить для особливого фарбування звуку.

Фальцет у чоловіків розширює діапазон приблизно на половину октави

нагору і здатний опускатися вниз до середини грудного регістра. Деякі
тенори, виконуючи гранично високі ноти, користуються "озвученим"
фальцетом, що наближається до міксту.

Оскільки при фальцетному голосоутворенні "відлунює" голова, такий регістр

називають "головним ". Як показали наукові дослідження, грудне і фальцетне
звучання голосу залежить від характира роботи голосових складок. Щільне
змикання складок і їхнє повне включення в роботу створює тембр, багатий
обертонами. Так само треба сказати, що в співочій практиці часто під словом
"мікст" розуміється недостатньо якісний звук, не повноцінний співочий
голос.

Мікст - змішане прикрите звучання голосу - відкрило нові можливості для

чоловічих голосів. І до наших днів це один із прийомів вирівнювання всього
діапазону і придбання повноцінних верхніх звуків. Мікст - це не полегшене
формування верхнього регістра, а принцип побудови всього діапазону При
верхній мікстовій побудові голос не має перехідних звуків і природно
розвивається в змісті діапазону.

Змішаний регістр характеризується сполученням елементів грудного і

фальцетного (головного) голосоутворення. Протягом усього діапазону
співаки фактично користуються змішаною формою голосоутворення.

2. Регістри жіночого голосу

Жіночий голос у реєстровому відношенні організований інакше, ніж
чоловічий. Це пов'язано насамперед з анатомо-фізіологічними властивостями
жіночої гортані. Грудний регістр, що у чоловіків займає майже півтори
октави, у жіночих голосів мається тільки на найнижчих звуках діапазону,
охоплюючи в низьких голосів приблизно квінту, а у високих - терцію. Вище
грудного регістра, після перехідних нот йде центральна ділянка діапазону,
що поширюється на октаву нагору, а іноді і більш. Вище в жіночих голосів
розташовується головний регістр до граничних верхніх нот. У високих
сопрано граничні верхні звуки приймають флажелотний характер. Таким
чином, у жіночому голосі розрізняють три регістри і два переходи.

Верхній регістр жіночого голосу - це, фактично, теж змішаний регістр із

перевагою головного звучання. Тому він багатий тембром, динамичніший,
чим фальцет чоловіків. Фальцет зустрічається в колораторних сопрано на
крайніх верхніх звуках (мі, фа третьої октави), що називають "флейтовими"
звуками, а іноді "фістулою".

Основні принципи роботи над рівністю діапазону в жінок ті ж, що й у

чоловіків: удосконалювання змішаного голосоутворення на центрі, вірна
динаміка звуку, плавна подача подиху. Основним правилом у вихованні
рівнозвучного по всьому діапазоні голосу є культивування вільного,
природного змішаного звучання центра. Для цього треба звернути увагу на:
м'якість атаки, гарну підтримку спокійним подихом, одночасне,
відлунювання грудного і головного резонаторів, повна вимова голосних.

У жіночих голосів найбільш помітний "перелом" голосу при переході від

грудного резонатора до медіума. Перехід від середнього регістра до
верхнього менш помітний, тому що тут відбувається не зміна механізму
голосоутворення, а лише посилення і перебудова головного резонування.
Регістри чоловічих і жіночих голосів у натуральному виді застосовувалися в
художньому співі до XІ століття, їх можна почути й у наші дні в співі деяких
народних і ненавчених співаків. Більшість педагогів домагається рівного
звукоутворення без зміни тембру, завдяки чому весь діапазон добре
обробленого голосу являє собою як би єдиний регістр.

Головна задача вокальної педагогіки - зробити перехід від одного регістра до

іншого плавним, зменшити варіації тембру так, щоб цей перехід був майже
непомітний при сприйнятті

Класифікація голосів та їx співацьких діапазонів.

Тембр голосу – це індивідуальне, не схоже ні на кого звучання голосу кожної
людини окремо, яке визначається основним тоном та додатковими звуками –
обертонами. Чим більше обертонів, тим яскравіше буде голос. Найбільш
приємним тембром вважається голос, якому властива правильна модуляція як
по високому, так і по низькому тонам.
Спів, як і будь-який інший вид музикування, можна класифікувати різними
способами.
Голос – інструмент, який можна розділити на кілька параметрів. Які ж
існують види голосів у співі і що таке вокальний діапазон?
Найбільш поширеною є класифікація за статтю і діапазоном. Таким чином,
ми виділяємо основні типи: Чоловічі голоси бас Баритон тенор Жіночі голоси
Контральто Меццо-сопрано Сопрано Також, існує класифікація дитячих
голосів в найвищому і середньому регістрі, їх всього два види, так як дитячі
зв’язки набагато менші, то і голоси дітей набагато вище – це дискант і альт.
Жіночі співочі голоси
Отже, основні види жіночих співочих голосів - це сопрано, меццо-сопрано і
контральто. Вони розрізняються, перш за все, діапазоном, а також тембрової
забарвленням. До числа тембрових властивостей можна віднести, наприклад,
такі, як прозорість, легкість або, навпаки, насиченість, сила голосу.
сопрано - жіночий найвищий співочий голос, його звичайний діапазон - дві
октави (цілком перша і друга октава). В оперних спектаклях часто партії
головних героїнь виконуються саме співачками з таким голосом. Якщо
говорити про художніх образах, то краще за все високий голос характеризує
молоду дівчину або якого-небудь фантастичного персонажа (наприклад,
фею).
Сопрано за характером звучання поділяють на ліричний і драматичне - ви і
самі легко можете уявити собі, що партії дівчата дуже ніжною і дівчата
сильно пристрасної не може виконувати одна і та ж виконавиця. Якщо голос
з легкістю справляється з швидкими пасажами і фіоритурами в своєму
високому регістрі, то таке сопрано називають колоратурним.
Меццо-сопрано - жіночий голос з більш густим і сильним звучанням.
Діапазон цього голосу - дві октави (від ля малої октави до ля другої). Меццо-
сопрано зазвичай доручаються партії зрілих жінок, сильних і вольових за
характером.
контральто - вже говорилося про те, що це найнижчий з жіночих голосів,
при тому дуже красивий, оксамитовий, до того ж і дуже рідкісний (в деяких
оперних театрах немає жодного контральто). Співачці з таким голосом в
операх нерідко доручають партії хлопчиків-підлітків.
Чоловічі співочі голоси
Основних чоловічих голоси всього три - це тенор, бас і баритон. тенор з них
найвищий, його висотний діапазон - ноти малої і першої октав. За аналогією з
тембром сопрано, виконавців, що володіють цим тембром, поділяють
на тенорів драматичних і тенорів ліричних. Крім того, іноді згадують такий
різновид співаків, як "Характерний" тенор. "Характер" йому надається
якимось фонічними ефектом - наприклад, сріблястістю або брязкотом.
Характерний тенор просто незамінний там, де потрібно створити образ
сивочолого старця-старця або якого-небудь хитруна-пройдисвіта.
баритон - цей голос відрізняється своєю м'якістю, густотою і оксамитові
звучання. Діапазон звуків, які може заспівати баритон, полягає в межах ля
великої октави до ля першої октави. Виконавцям з таким тембром часто
доручаються мужні партії персонажів опер героїчного або патріотичного
плану, проте м'якість голосу дозволяє розкривати і любовно-ліричні образи.
бас - голос найнижчий, може співати звуки від фа великої октави до фа
першої. Баси бувають різні: одні розкотисті, "гудуть", "дзвіниці", інші
жорсткі і дуже "графічні". Відповідно і партії персонажів для басів
відрізняються різноманітністю: це і героїчні, і "батьківські", і аскетичні, і
навіть комічні образи.
Напевно, вам цікаво дізнатися, який же з чоловічих співочих голосів самий-
самий низький? це бас-профундо, Іноді співаків з таким голосом називають
також октавісти, Так як вони "беруть" низькі ноти з контроктави. До речі, ми
ще не згадали про найвищому чоловічому голосі - це тенор-
альтіно або контртенор, Який абсолютно спокійно співає майже жіночим
голосом і з легкістю досягає високих нот другої октави.
Робочий діапазон голосу професійно навченого вокаліста в середньому
зазвичай становить дві октави, іноді, правда, співаки і співачки мають куди
більш широкими можливостями. Для того, щоб ви добре орієнтувалися в
теситурах при виборі нот для занять, пропоную вам познайомитися з
малюночком, наочно демонструє допустимі діапазони для кожного з голосів:

Що впливає на тембр голосу? Чи є можливість його змінити?

Є декілька важливих аспектів, завдяки яким ми чуємо та відрізняємо тембри
голосів. В першу чергу на становлення тембру впливає наш голосовий
апарат, який складається з багатьох органів – зв’язки, ротова порожнина,
горло, гортань з голосовими складками, трахея, бронхи. Усі ці частини
нашого тіла беруть участь в утворенні резонансної системи, завдяки якій ми
чуємо наш голос.
Ви коли-небудь чули свій голос зі сторони? Напевно ви не впізнали себе на
запису! Авжеж, адже ми чуємо себе ніби з середини, а всі інші люди чують
зовні. Це пов’язано зі специфікою роботи нашого резонансного апарату та
сприйняття звукових хвиль нашим слухом.
У кожної людини свій індивідуальний організм, всі люди різні та їх голосові
апарати теж різні. У чоловіків, наприклад, зв’язки довші, ніж у жінок, тому,
згідно з законами фізики, вони можуть видавати звуки на нижчих частотах,
тому що їх зв’язки здатні коливатися на нижчих хвилях.
Таким чином і сукупність частот, які утворюються в нашому голосовому і
резонансному апаратах різна, звідси і різноманітність тембрів. Багато людей
хотіли б, щоб їх голос звучав по іншому. В особливості це стосується
співаків, акторів, телеведучих та усіх, кому доводиться подовгу спілкуватися.
Тембр голосу у багатьох залежить від особливостей організму людини.
Велике значення мають об’єм, форма трахеї та ротового резонатора, а також
щільність змикання голосових зв’язок. Тому радикально змінити звучання
голосу не є можливим. Однак можна надати тембру необхідну фарбу,
додавши низьких або високих обертонів і домігшись їх ідеального балансу.
Для цього існують різні вправи, наприклад, вимова м’якого фрикативного
звуку «г». Великий вплив на тембр має форма губ та положення язика.
Можна експериментувати, наприклад, змінювати положення щелепи та
розмовляти з зафіксованою нижньою губою.
Фізичний та штучний вплив на зміну тембру голосу
Вважається, що тембр голосу дається людині від природи, але все-таки є
низка спеціальних вправ та правил, які допоможуть його поліпшити.
1. В першу чергу потрібно зазначити паління. Чим більше стаж такої звички,
тим нижче буде тембр голосу.
2. Неправильне харчування, хронічне недосипання. Треба розуміти, що будь-
який настрій, хороший або поганий, також впливає на тембр голосу.
3. Також тембр змінюється, якщо ви застуджені. Це відбувається через те, що
органи дихання можуть бути запалені, може з’явитися нежить, а це сильно
змінює будову голосового апарату, але, як ви розумієте, тимчасово. Потрібно
берегти себе від холоду, намагатися не пити крижаних напоїв та відмовитись
від морозива.
4. Період дорослішання. У перехідному віці тембр голосу стає більш грубим.
Безумовно змінити цей процес неможливо.
5. На тембр та красоту голосу також мають вплив постава, ступінь втоми,
швидкість мови (чим вона стриманіша, тим голос нижче та багатіше).
Постава сильно впливає на голос. Добра постава – добре дихання. А добре
дихання – добрий голос.
Багатий голос – це наслідок внутрішнього спокою та розслабленості людини.
Якщо людина внутрішньо спокійна та розслаблена, у неї голос буде звучати
соковитіше та багатіше. Навчіться увійти в такий стан, а при цьому
залишатися бадьорим та пильним. Тоді голос зазвучить максимально добре, а
швидкість мови буде природною.