Поняття "підприємництво" відоме з ХІІІ століття. Згідно із словником Робера,
підприємець є особистість, що управляє підприємством, веде його за власний рахунок, використовуючи різні фактори виробництва (природні ресурси, працю, капітал) з метою продажу продукції чи надання послуг.Підприємцями є господарі, землероби, комерсанти, промисловці, в тому числі дрібні ремісники, власники торгових точок. До підприємців у той час, не відносили службовців, чиновників та інших осіб, оскільки за свою роботу вони одержували заробітну плату. Тільки у XVІІІ ст. підприємця почали ототожнювати з новаторством, винахідництвом, інтелігентністю та іншими ознаками, якими характеризують підприємця сучасного До важливих рис підприємництва слід віднести: – самостійність та незалежність господарюючих суб’єктів. Будь-який підприємець вільний в прийнятті рішення з любого питання, природно, в межах правових норм; – економічну зацікавленість. Головна мета підприємництва – отримання максимального прибутку. Разом з тим, намагаючись досягти свої особисті цілі у вигляді отримання високого доходу, підприємець сприяє й досягненню суспільних інтересів; – господарський ризик та відповідальність. За будь-яких перевірених розрахунків невизначеність, ризик залишаються; – ініціативність, яка пов’язана з прийняттям нестандартних рішень щодо розв’язання проблем, які виникають постійно в підприємницькій діяльності. Ініціативність підприємців можна визначити не тільки як невід’ємну рису їх діяльності, але й як потребу; – новаторство.
Наукова економічна література розглядає підприємництво з різних сторін: як
економічну категорію, як метод господарювання, як тип економічного мислення. Як економічна категорія підприємництво виражає відносини між його суб'єктами з приводу виробництва, розподілу і привласнення благ та послуг. Суть підприємництва як методу господарювання розкривають його основні функції: ресурсна, організаційна та творча. Ресурсна функція підприємництва передбачає, що воно націлене на найбільш ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва. Організаційна функція зводиться до діяльності по організації виробництва, збуту, маркетингу, менеджменту і реклами. Творча функція полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком. Для підприємництва як методу господарювання характерні такі основні ознаки: самостійність і незалежність господарюючих суб'єктів, господарський ризик; економічна відповідальність. Підприємництво як особливий тип економічного мислення характеризується оригінальними поглядами і підходами до прийняття рішень, які реалізуються у практичній діяльності. Центральну роль тут відіграє особа підприємця. Підприємництво розглядається не як рід занять, а як особливість розуму і людської натури.