+Міжгруповий конфлікт - це протиборство в колективі або в різних

соціальних групах, що відстоюють протилежні інтереси, мають

несумісні цілі і своїми практичними діями групи заважають одна одній
їх досягти.

В міжгруповому конфлікті сторонами протиборства виступають групи.

В основі такого протиборства лежить зіткнення протилежних інтересів,
цінностей, цілей.

При вивченні міжгрупових конфліктів використовують різні підходи.

При мотиваційному підході поведінка груп і її відношення до інших
груп розглядається як відображення її внутрішніх проблем.
Направлена на зовнішнє оточення ворожість (аутгрупова) є наслідком
внутрішнього напруження і проблем в самій групі, її власних протиріч і
конфліктів. Група має потребу в зовнішніх конфліктів, тому, що такі
конфлікти дозволяють їй вирішити власні проблеми.
При зростанні рівня добробуту, матеріального, соціального статусу,
змінюється і планка, у відповідності до якої людина, група оцінює свої
досягнення. Майєрс доводить, що відносна деривація виникає в
результаті „порівняння направленого вверх” і стає для групи джерелом
фрустрації, можливо агресії. При цьому об’єктом агресії може стати не
тільки той, хто безпосередньо викликав фрустрацію, але будь-яка
людина або група людей, що асоціюються з ним по ознаці групової
належності або по іншим причинам виявились в ролі „козла
відпущення”. Відносна деривація завжди потенційно присутня в
соціальних порівняннях, а тому існує і небезпека аут групової
ворожості. Групова деривація складніша за індивідуальну ( індивід
може змінити індивідуальну ситуацію), бо вимагає зміни соціальної
позиції групи.

Будь-яка організація складається з певних формальних і

неформальних груп, між якими можуть виникати конфлікти.
Найчастіше конфлікт виникає через розбіжності в цілях чи інтересах
функціональних структурних груп, які просто не в змозі мирно
співіснувати, оскільки всередині будь-якої групи постійно відбувається
динамічний розвиток, змінюються цілі, завдання, що поступово
входять у суперечки з аналогічними показниками інших груп.

Хочеться виділити такі типи міжгрупових конфліктів в організації:

- керівництво організації – персонал ( можливі причини – порушення
правових норм, незадовільні умови праці, низька заробітна плата і
т.д.);

- адміністрація-профспілки (порушення трудового законодавства з боку

адміністрації, незадовільні умови праці, низька заробітна плата і т.д.);

- конфлікт між підрозділами всередині організації (взаємна залежність

по виконуваним задачам, розподіл ресурсів, структурна перебудова і
т.д.);

- конфлікт між мікрогрупами всередині колективу (протилежність

інтересів, цінностей, цілей, амбіції лідерів).

+Міжгрупові конфлікти можуть виконувати наступні функції:

згуртування групи, що відстоює справедливі інтереси; розкол групи, що
відстоює незаконні інтереси, утвердження статусу особистості в групі, і
т.д.