Задача 1

1) проста - ч. 1 ст. 125 «Умисне легке тілесне ушкодження», ч. 1 ст. 146

«Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»
2) описова – ч.1 ст. 185 «Крадіжка», ч.1 ст. 186 «Грабіж»
3) відсильна – ч.2 ст. 120 «Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка
перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох
або більше осіб», ч.2 ст. 122 «Ті самі дії, вчинені з метою залякування
потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової,
національної чи релігійної нетерпимості».
4) бланкетна - ст. 271 «порушення вимог законодавства про охорону
праці», ст. 286
5) відносно визначені санкції - ст. 116 «Умисне вбивство, вчинене в
стані сильного душевного хвилювання», 117 «Умисне вбивство матір’ю своєї
новонародженої дитини»
6) альтернативні санкції – ст. 123 «Умисне тяжке тілесне ушкодження,
заподіяне у стані сильного душевного хвилювання», ст. 125 «Умисне легке
тілесне ушкодження».

Задача 3

Стаття 263 КК України. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими

припасами або вибуховими речовинами
Предмет злочину:
1) вогнепальна зброя (крім гладко ствольної мисливської), бойові
припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої ( ч.1 ст. 263)
2) кинджали, фінські ножі, кастети та інша холодна зброя (ч.2 ст. 263)
Об'єктивна сторона:
1) носіння - є умисними, вчиненими без передбаченого законом
дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при
собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
 2) зберігання - умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від
тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-
яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею
місці.
3) придбання - дії, пов’язані з їх набуттям (за винятком викрадення,
привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання
службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку –
в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як
подарунок, на відшкодування боргу тощо.
4) виготовлення - умисні, вчинені без передбаченого законом
дозволу дії по їх створенню чи переробленню, внаслідок чого вони
набувають відповідних характерних властивостей.
Такими діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового,
будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для
відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну
до стрільби, або мисливської (у тому числі гладкоствольної) рушниці - в
обріз, виготовлення вибухових речовин, вибухових пристроїв чи
боєприпасів з використанням будь-яких компонентів, які самі по собі не є
вибухівкою, але внаслідок цих дій набувають здатності до вибуху.
Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути
використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій
незалежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних
(оброблювальних) робіт.

Стаття 201. Контрабанда

Предметом контрабанди можуть виступати:
1) культурні
2) отруйні речовини
3) сильнодіючі речовини
 4) вибухові речовини - це хімічні речовини, здатні під впливом
зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається
з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів.
5) радіоактивні матеріали
6) зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та
бойових припасів до неї)
Бойові припаси – це пристрої або предмети, які конструктивно
призначені для пострілу зі зброї відповідного виду.
Об'єктивна сторона :
1) формальний склад злочину, що виражається в переміщенні предметів
через кордон(ввіз, вивіз, транзит).
Митний кордон – це межі митної території України. Митний кордон
збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів,
установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні
України, на які поширюється виключна юрисдикція України.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними
органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм
МК, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної
справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом
порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК митному контролю підлягають усі
товари і транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються
через митний кордон України.
Під переміщенням слід розуміти переміщення відповідних предметів на
митну територію України або з цієї території чи по такій території транзитом.
Митну територію України становлять: територія України, зайнята сушею,
територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території
вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній
(морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна
юрисдикція України.
Злочин вважається закінченим з моменту фактичного незаконного
переміщення предметів контрабанди через митний кордон України, а до цього
моменту, згідно зі ст. 17 КК, особа може добровільно відмовитися від
доведення злочину до кінця.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Мотив і мета не мають значення для кваліфікації контрабанди.
Суб’єкт контрабанди – особа, яка досягла 16-річного віку.
Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого
службового становища кваліфікується за ч. 2 ст. 201 КК.

Стаття 115 КК України. Умисне вбивство

Вбивство передбачає наявність трьох обов’язкових ознак:
1) діяння - вбивство може бути вчинено як шляхом дії (тобто активної
поведінки), так і шляхом бездіяльності (наприклад, мати не годує своє
немовля). Для позбавлення життя людини може бути застосований як фізичний
вплив (удар ножем, постріл з пістолета, задушення тощо), так і психічний вплив
(заподіяння душевної травми особі, у якої, наприклад, хворе серце, що
викликало її смерть; підбурювання до самогубства особи, що хворіє на
психічну хворобу тощо).
2) суспільно небезпечні наслідки. Суспільно небезпечними наслідками є
настання смерті людини. Якщо смерть не настала, то вчинене, при наявності
необхідних підстав, слід кваліфікувати як готування чи замах на вбивство.
3) причинний зв’язок між діянням та суспільно небезпечними
наслідками. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має
бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння
винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.
При кваліфікації вбивства обов’язковому з’ясуванню підлягають і такі
ознаки об’єктивної сторони, як спосіб та час вчинення вбивства, а також
обстановка його вчинення, оскільки ці ознаки суттєво впливають на
кваліфікацію вчиненого (вбивство способом небезпечним для життя багатьох
осіб, під час сильного душевного хвилювання, в обстановці захисту та інші).
Суб’єктивна сторона:
1) прямий умисел
 Суб’єкт:
1) Особа віком з 14 років.

Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна

Предметом знищення чи пошкодження у злочині, передбаченому ст. 194,

може бути тільки чуже майно.
Об'єктивна сторона:
1) суспільно - небезпечні дії, які полягають у знищенні чи пошкодженні
майна.
2) наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах.
3) причинний зв'язок між вказаними діями і наслідками.
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1
ст. 194) або 14-річного (ч. 2 ст. 194) віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим
умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в
результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода

Згідно ч.3 ст. 4 КК України Часом вчинення кримінального

правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про
кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Відповідно до ч.2-3 ст. 6 КК України Кримінальне правопорушення
визнається вчиненим на території України, якщо його було почато,
продовжено, закінчено або припинено на території України.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України,
якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території
України.

Отже:
Початковий варіант розвитку подій (теща загинула) – злочин вважається
вчиненим на території України, бо Устинов діяв на території України.
 Варіант 1 - злочин вважається вчиненим на території України, бо Устинов
діяв на території України.
Варіант 2 - злочин вважається вчиненим на території України, бо Устинов
діяв на території України.
Варіант 3 - злочин вважається вчиненим на території України, бо було
почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Таким чином, усі злочини були вчинені на території України.