Professional Documents
Culture Documents
Zbirnyyk Tez Konfer 27 10 2023
Zbirnyyk Tez Konfer 27 10 2023
Науково-дослідний центр
службово-бойової діяльності Національної гвардії України
Науково-дослідна лабораторія
забезпечення службово-бойової діяльності
Національної гвардії України
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР
СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
ХIІ МІЖНАРОДНА
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Члени оргкомітету:
Кайдалов Р.О., д.т.н., професор, заступник начальника Національної академії
Національної гвардії України з наукової роботи, полковник;
Подригало М.А., д.т.н., професор, завідувач кафедри технології
машинобудування і ремонту машин Харківського національного автомобільно-
дорожнього університету;
Sergiyenko Oleg, д.т.н., професор, завідувач кафедри прикладної фізики
автономного університету Нижньої Каліфорнії, Енсенда, Meксика;
Баулін Д.С., к.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії службово-бойового застосування Національної гвардії України
Національної академії Національної гвардії України;
Горєлишев С.А., к.т.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії забезпечення службово-бойової діяльності Національної
гвардії України;
Павлов Д.В., к.військ.н., с.н.с., старший науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії забезпечення службово-бойової діяльності Національної
гвардії України Національної академії Національної гвардії України
2
ХІІ Міжнародна науково-практична конференція:
Мета конференції:
Тематика конференції
3
ЗМІСТ
Аврамчук С.К., Волкогон В.М., Кравчук А.В., Кутрань Т.М.
Дослідження в напрямку вдосконалення технології отримання легкої
керамічної броні …………………………………………………………... 16
Аврамчук С.К., Волкогон В.М., Кравчук А.В., Кутрань Т.М.
Розвиток напрямків досліджень по створенню легких броньових
матеріалів ………………………………………………………………….. 17
Альбощій О.В. Аналіз відповідності предметів речового та
продовольчого майна, визначених нормами забезпечення
військовослужбовців НГУ, умовам сучасної війни ……………………. 20
Андреєв І.М., Зубков А.М., Мартиненко С.А., Цицик М.В. Нова
методика імітації радіолокаційних засобів контрбатарейної боротьби 23
Афанасьєв В.В., Компанієць О.М., Пужай-Череда С.К.,
Мартиненко С.В., Коробецький О.В., Литвинчук Д.В.
Формалізація координації дій складових сил оборони і безпеки при
виконанні завдань із залученням авіації ………………………………… 24
Babarytskyi O., Ignatievа A. Features of the organization of the work of
law enforcement agencies of Ukraine for performing service and combat
missions in emergency situations …………………………………………... 27
Бабенко О.І., Сізон Д.О., Коваленко М.М., Косенко В.П.
Системний аналіз і синтез системи управління військових формувань . 29
Бабков Ю.П. Комплексний підхід до використання інформаційно-
розрахункових задач та моделей при виконанні розрахунково-
графічної роботи з дисципліни “Основи теорії прийняття рішень
органами державного та військового управління в сфері забезпечення
державної безпеки” ……………………………………………………….. 31
Баландін М.В., Дорохов О.М., Марценюк С.М., Мілочкін В.В.
Досвід застосування електронних систем управління вогнем
підрозділів артилерії в процесі навчання ……………………………….. 32
Баулін Д.С. Можливість відновлення балістичних характеристик
піроксилінових порохів тривалих термінів експлуатації ………………. 34
Башкиров О.М., Коротченко Л.А. Завдання формування єдиного
мережецентричного інформаційного середовища з метою розвитку
ОВТ Збройних сил України ……………………………………………… 35
Бігун Н.С. Методи покращення якості зображень та ефективності
передачі даних безпілотними системами ………………………………. 37
Білаш О.В., Величко Л.Д., Сорокатий М.І. Електронні навчальні
платформи та інтерактивні методи навчання, як один із основних
аспектів використання інформаційних технологій у професійній
підготовці військовослужбовців ………………………………………… 40
Біленко О.І., Марченко В.В., Гриняк В.П. Дослідження впливу
швидкості та твердості елемента, що уражає на дію по цілі ………….. 41
Білюга А.Д. Досвід застосування авіації НАТО під час проведення
антитерористичних операцій …………………………………………….. 43
4
Бойков І.В. Використання новітніх матеріалів в ходової частині
автомобіля ………………………………………………………………… 46
Бондар В.В. Методика застосування методів призначення траєкторій
повітряних об’єктів під час траєкторної обробки інформації про
повітряну обстановку …………………………………………………..… 46
Бречка М.М., Попадюк Р.В., Оленюк А.Р. Підвищення
розвідувальних можливостей зенітних підрозділів Сухопутних військ
за допомогою засобів радіоелетронної розвідки ……………………….. 48
Бубенщиков Р.В., Бондаренко С.В., Грабчак В.І. Верифікація
математичної моделі польоту снаряда як модифікованої моделі
матеріальної точки ………………………………………………………... 49
Будзинський М.П., Бакал В.П., Приходько В.І. Організаційні
аспекти проведення випробувань транспортних засобів ……………. 50
Букоємський С.Л., Башинський А.Л. Оцінка стійкості системи
технічної підтримки парку машин до змін у середовищі
функціонування ………………………………………………………….. 52
Василенко В.В., Хижняк І.А., Неймирок О.К., Зливка Г.А. Аналіз
змін в алгоритмі дій при наданні догоспітальної допомоги пораненим
при кровотечах в умовах ведення бойових дій …………………………. 55
Вахнін О.В., Вознюк В.В., Мельников О.В., Подлєсний О.В. Досвід
застосування засобів імітації виконання вогневих завдань в процесі
навчання спеціалістів наземної артилерії ………………………………. 57
Величко Л.Д., Войтович М.І., Сорокатий М.І., Ліщинська Х.І.,
Сеник А.П. До дослідження несної здатності рамних елементів
військових мостів на жорстких опорах в умовах дії статичних і
динамічних навантажень ………………………………………………… 59
Власюк В.В., Ясінський В.Н. Проблемні питання щодо оцінювання
можливості виконати бойове завдання безпосередньою охороною
щодо недопущення раптового нападу противника на підрозділ
Національної гвардії України ……………………………………………. 61
Воїнов В.В., Кириченко М.І., Вівташ А.Р. Використання алгоритмів
штучного інтелекту у прицільно-оптичному обладнанні зенітного
засобу ближньої дії ……………………………………………………….. 62
Войтович М.І., Ліщинська Х.І., Сеник А.П., Степанюк О.І.,
Сеник Ю.А. Моделювання розмірних ефектів при застосуванні
тонкоплівкових технологій ………………………………………………. 64
Волков А.Ф., Федьо Т.Т. Удосконалення методу формалізації знань
про повітряну обстановку з використанням системи підтримки
прийняття рішень …………………………………………………………. 66
Вотяков О.І., Жартовський Д.М., Наконечний О.А.,
Птащенко В.В. Розподілена система виявлення та протидії БПЛА в
умовах підрозділів ППО сухопутних військ …………………………. 68
Галузінський А.Г., Ясинський О.М., Нєкрасов С.В., Федченко С.І.
Пропозиції по створенню мішеней (хибних цілей), що імітують
реальні цілі ………………………………………………………………… 69
5
Гапоненко Г.М., Гапоненко Н.П. Науково-технічне супроводження
зразків роботизованих комплексів (систем), вдосконалення системи
бойового злагодження ……………………………………………………. 71
Германенко Л.М., Шинкаренко О.М. Актуальні питання організації
системи закупівель в оборонному секторі …………………………….... 72
Гіверц П.В. Вплив сучасних технологій на криміналістичну
експертизу вогнепальної зброї …………………………………………… 75
Глєбов В.В., Дашков Д.Л., Роленко С.О., Нефьодова Н.В.
Результати дослідження методик розрахунку довговічності
клинопасових передач ……………………………………………………. 78
Голенковська Т.І., Мацюк В.О. Застосування бортової
інформаційної системи “Hermes-c2” для забезпечення автоматизації
функцій управління засобами бронетанкової техніки …………………. 79
Горгуленко В.А. Обґрунтування застосування стеку прикладних
інформаційних технологій для комп’ютерного моделювання дій сил
та засобів кіберборотьби ……………………………………………….. 81
Гордієнко О.О. Методичний підхід до ураження вертольотів
армійської авіації сухопутних військ в сучасних умовах ведення
бойових дій ………………………………………………………………... 82
Горєлишев С.А. Розсіювання електромагнітного поля моделлю з
двох еліпсоїдальних срібних наночастинок у оптичному діапазоні ….. 85
Городнов В.П., Дружинін В.С. Комплексна модель, показники,
метод та методика оцінки та прогнозу можливостей системи
забезпечення військ пальним оперативно-тактичного угруповання ….. 87
Грабчак З.М., Косовцов А.Ю. Вплив розрядності АЦП когерентної
радіолокаційної станції на точність визначення координат польоту
снаряда …………………………………………………………………….. 90
Григоренко В.А., Мацюк О.О. Організація захисту інформаційно-
телекомунікаційних систем управління у підрозділах військово-
морських сил ……………………………………………………………… 92
Гризо А.А., Костиря О.О., Пономаренко А.А., Білецький С.С.
Перспективи набуття спроможностей підрозділами радіотехнічних
військ з розвідки малорозмірних, маловисотних цілей ………………… 93
Гудков М.В., Невеський А.І. Дообладнання мультимедійного
комплексу підготовки передового авіаційного навідника ……………... 95
Гурін О.М., Леках А.А., Старцев В.В., Міхалева Л.В. Аналіз
підходів сучасності, щодо тилового забезпечення в системі
логістичного забезпечення об’єднаних Збройних Сил НАТО ………… 97
Диких О.В., Кисіль М.В. Основні напрямки модернізації БТР-60, 70
в умовах сьогодення ……………………………………………………... 99
Дриньов Д.М. Доцільність та проблеми розгортання NATO LOGFAS
в тиловому забезпеченні військових частин України ………………… 103
Д’яков А.В. Система моделювання як фактор розвитку
правоохоронних органів ………………………………………………….. 105
6
Жадан В.А., Каторгін О.М., Нефьодова Н.В., Василець М.К.
Особливості дослідження трансмісійних олив для редукторів колісних
бронетранспортерів ………………………………………………………. 107
Жирний В.А., Чередник Ю.М., Чередніков О.М. Підготовчий етап
функційно-вартісного аналізу трофейної бронетехніки ……………….. 109
Задерієнко С.І. Проблемні питання заправлення скрапленим газом
запасних балонів до примусів газових ………………………………... 111
Заровна І.О. Броньовані автомобілі: історія та сучасність створення 114
Засядько А.А., Рижков О. В., К узнецов В.О., Цуря Е.І., Юла О.В.
Узгодження вимірювань, отриманих радарною системою MFTR-
2100/40, у складі мобільного полігонного вимірювально-
обчислювального комплексу ……………………………………………... 115
Зінченко С.В. БПЛА змінюють малюнок сучасного бою ……………... 118
Зубков А.М., Красник Я.В., Мартиненко С.А., Середенко М.М.
Технічні шляхи підвищення безпеки пошуку замаскованих в ґрунті
мін ………………………………………………………………………… 120
Зубков А.М., Красник Я.В., Оніщенко В.А., Янов С.Г. Підвищення
дальності спостереження низьколітаючих малорозмірних цілей в
межах міської інфраструктури ………………………………………… 121
Зьома А.А., Штаненко С.С. Підхід до проектування розподіленої
системи прийняття рішень при відновленні функціонування
інформаційно-комунікаційних мереж …………………………………… 122
Іванець М.Г., Горєлишев С.А., Гордієнко А.М., Артикула А.Г.
Системний підхід до розробки математичної моделі оцінки та
забезпечення боєздатності підрозділів ………………………………….. 124
Іванець М.Г., Горєлишев С.А., Куценко В.В. Алгоритм реалізації
гуманітарного розмінування небезпечних територій України ………… 126
Kalachova V., Misіura O., Sizon D., Pylypenko V., Karmannyi Y.
Information technologies and their role in the organization of the
educational process in the higher military educational institutions of
Ukraine in the conditions of the operation of legal regime of the martial
law ………………………………………………………………………….. 128
Каменцев С.Ю., Хаустов Д.Є., Зубков А.М., Прокопенко В.В.,
Сірий Ю.І. Малогабаритна переносна РЛС розвідки поля бою ………. 131
Канчуга М.К., Дуфанець І.Б., Зеленюх О.М. Перспективи розвитку
автомобільних колон сучасності ………………………………………… 133
Каршень А.М., Стаднічук О.М., Мельник Н.В. Перспективи
використання 3D-друку для виготовлення елементів фортифікаційних
споруд ……………………………………………………………………… 135
Каторгін О.М., Бондар О.І., Дєєв С.Г., Нефьодов А.В.,
Стрімовський С.В. Вибір електроприводу для випробувального
стенду вузлів трансмісії бронетранспортера ……………………………. 137
Кицу Н.М., Штаненко С.С., Османов Р.Н. Підхід до проектування
електронних комунікаційних систем на основі експертних оцінок …… 139
7
Кільменінов О.А., Чопа Д.А. Розподілене імітаційне моделювання як
технологічна основа сучасної системи практичної підготовки
військових фахівців ………………………………………………………. 141
Клепацький С.В., Кудряшов Т.А. Окремі аспекти технічного
забезпечення кінологічних підрозділів складових сектору безпеки і
оборони України ………………………………………………………….. 143
Ковалько О.Є., Оникієнко Л.С. Пропозиції щодо застосування
інформаційних систем підтримки прийняття рішень на основі
багатокритеріальних альтернатив ……………………………………….. 146
Ковальчук Р.А., Сокульська Н.Б., Гузик Н.М. Вплив пружно-
інерційних властивостей каната на ефективність роботи підіймальних
установок спеціальних машин …………………………………………… 147
Ковбасюк О.В., Орел В.М. Завдання органів військового управління
стосовно діяльності в кіберпросторі України …………………………... 148
Кожин О.В., Василець Д.О., Мокринський О.В. Наукове
супроводження розроблення навчально-тренувальних засобів та
спеціальних тренажерів для підготовки фахівців з експлуатації та
бойового застосування озброєння бойових модулів військовими
формуваннями …………………………………………………………….. 150
Коломійцев О.В. Обґрунтування концепції альтернативного критерію
оцінки вражаючих властивостей еластичних куль травматичної дії …. 152
Коломійцев О.В., Балабуха О.С., Качуровський Г.М.,
Ясинський О.М., Хроль Л.О., Кітов В.С. Математича модель
визначення просторово-часових обмежень та граничних умов
проведення комплексу заходів бойової роботи в процесі бойового
застосування мобільних вогневих груп протиповітряної оборони в
умовах застосування противником розвідувально-ударних систем … 155
Коломійцев О.В., Комаров В.О., Катунін А.М., Пустоваров В.В.
Використання безпілотних літальних апаратів для моніторингу
об’єктів критичної інфраструктури ……………………………………… 157
Коломієць Ю.М., Базіло С.М., Василенко О.А., Кулініч І.І. Шляхи
захисту повітряних суден від ураження ракетами ……………………… 159
Комаров В.О., Головко О.Є. Роль патентної інформації в розвитку
винахідництва у підрозділах Національній гвардії України …………... 160
Корсунов С.І. Математичне моделювання діаграм зворотного
вторинного випромінювання ракет класу “повітря-поверхня” у
сантиметровому діапазоні довжин хвиль ………………………………. 163
Костина О.М., Доманов І.О. Загальні тенденції розвитку систем і
мереж зв’язку за досвідом розвинених країн …………………………… 164
Кравець Т.М., Кущик П.В. Підвищення ефективності самостійної
роботи курсантів та об’єктивності оцінки знань з використанням
системи дистанційного навчання Moodle ………………………………. 166
Кравець Т.М., Лазурко Д.В. Точність картографічного забезпечення
програмно-апаратного комплексу “МАПА” ……………………………. 168
8
Кравець Т.М., Полець О.П. GPS-спуфінг: зміни в вразливості і
захисті від атак ……………………………………………………………. 170
Краснокутський В.М., Кав’юк В.В., Вахнюк С.А. Аналіз шляхів
підвищення технічних показників енергетичного силового агрегату
блоку приводу контуру обладнання аеродромного багатоцільового
кондиціонера АМК-24/56-131 ……………………………………………. 171
Кривцун В.І. Перспективні методи виявлення вибухонебезпечних
предметів ………………………………………………………………… 174
Кривцун В.І., Голушко С.Л. Застосування уламкових вибухових
пристроїв направленої дії для підвищення ефективності ураження
рухомих повітряних цілей (ударних БПЛА) ……………………………. 176
Кудряшов В.Є., Коломійцев О.В., Кулєшов О.В., Клівець С.І.
Результати математичного моделювання значень загального
показника ефективності стрільби ракетою бойової машини зенітного
ракетного комплекса ……………………………………………………… 179
Кузнєцов О.Л., Нос А.І., Карлов В.Д., Коломійцев О.В. Кореляційні
властивості сигналів аеродинамічного об’єкта, що знаходиться
усередині тропосферного радіохвилеводу ………………………………. 180
Кузьменко В.О., Третяк Н.М., Чорнай В.І. Підвищення
ефективності застосування боєприпасів шляхом використання
програмованих підшивачів ……………………………………………….. 181
Кулєшов О.В., Коломійцев О.В., Клівець С.І., Кулєшова Т.В.
Особливості застосування підрозділів протиповітряної оборони
сухопутних військ при участі у прикритті підрозділів Національної
гвардії Україні від ударів з повітря ……………………………………… 183
Купріненко О.М., Нагачевський В.Й., Кривцун В.І., Кузубяк О.В.
Перспективний засіб для пророблення проходів в мінно-вибухових
загородженнях противника …………………………………………….. 184
Кучер М.В., Гавура П.В. Сучасні погляди на застосування
підрозділів сил підтримки (бойового забезпечення) ………………… 186
Кучер М.В., Дзюма Х.С. Обладнання місця розташування
електротехнічних засобів загальновійськового призначення, які
забезпечують резервним електроживленням район розташування
підрозділів ………………………………………………………………. 187
Лаврінчук О.В., Заїка Л.А. Система імітаційного моделювання
JCATS: практика використання та дослідження адекватності моделі … 188
Литовченко В.В., Рижков О.В., Юла О.В. Теоретичний аналіз
комплексного методу виявлення вибухових пристроїв та речовин …… 190
Літовченко П.І., Сало В.А., Нечипоренко В.М. Про один підхід до
автоматизованого синтезу структури і розрахунку параметрів
механічного приводу ……………………………………………………... 193
Ліщенко В.М., Кравченко І.І., Бардаков М.В. Пропозиції щодо
об’єднання РЛС розвідки ближньої дії у мультирадарну систему для
підвищення якості виявлення малопомітних об’єктів …………………. 194
9
Ліщинська Х.І., Сеник А.П., Хобор О.Р., Сеник Ю.А.,
Севериненко Д.Ю. Інформаційна система попередження
метеорологічних ризиків при моделюванні службово-бойових дій ….. 197
Лось А.М., Олійник О.Ю., Хоменко Є.В. Визначення периметру
спостереження для систем безперервного моніторингу з
використанням БПЛА …………………………………………………….. 199
Лук’яненко С.В., Єфімов Д.В., Осташевський І.І. Використання
системи імітаційного моделювання JCATS в наукових дослідженнях у
військовій сфері …………………………………………………………… 200
Лук’янчиков А.А., Лісогорський Б.А., Пилипович О.М.,
Прокопенко Л.В. Досвід проведення навчальних зборів (підготовки)
з особовим складом виконуючим спеціальні завдання, за стандартами
підготовки провідних країн НАТО ………………………………………. 204
Малюк В.Г., Оленченко В.Т., Тимченко С.Ю. Програмний засіб для
аналізу умов працездатності каналу радіозв’язку VHF/UHF діапазону
з урахуванням зон електромагнітної доступності джерел
радіовипромінювання …………………………………………………….. 206
Манзяк М.О., Грубель М.Г., Андрієнко А.М. Науково-методичний
підхід до експериментальної оцінки ефективності підвісок зразків
військової автомобільної техніки ………………………………………... 209
Маренко Г.М., Рікунов О.М. Оцінки достатності системи технічного
забезпечення Національної гвардії України …………………………….. 210
Мартинюк І.М., Ємельянов О.В., Шматов Є.М. Застосування
модульних вогневих мобільних споруд в ході сучасної війни ………… 211
Меленко Ю.Я., Каніщев В.В. Проблемні питання розвитку
перспективних зразків озброєння та військової техніки збройних сил
за досвідом провідних країн світу ………………………………………. 214
Мельников О.В., Шрамко О.В. Посилення спроможностей
внутрішнього аудиту процесів логістики та забезпечення Збройних
сил України та інших військових формувань ………………………… 215
Мордвинцев М.В., Хлєстков О.В. Застосування засобів фото- та
відеозапису на безпілотних літальних апаратах в Національній поліції
України …………………………………………………………………….. 217
Мормило Я.М., Федоренко Є.В., Дашков Д.Л., Нефьодов А.В.,
Лисенко О.Ю. Розробка та впровадження випробувального стенду
агрегатів трансмісії бронетранспортера ………………………………… 219
Наконечний О.А., Сидоров В.В., Ляшок О.О. Шляхи удосконалення
технічної експлуатації озброєння та військової техніки підрозділу
протиповітряної оборони сухопутних військ …………………………… 221
Науменко М.О. Методика забезпечення конкурентоздатноcтi
органiзацiї в умовах здiйcнення тендерних закупiвель для потреб
вiйcькових пiдроздiлiв Нацiональної гвардiї України …………………. 222
Неклонський І.М., Гноєва М.В. Варіативність як концептуальна
основа впровадження багатофункціональних тренажерних комплексів
в систему підготовки рятувальників …………………………………….. 223
10
Нечипоренко В.М., Сало В.А., Літовченко П.І. Базовий критерій
вибору проектного рішення при автоматизованому проектуванні
посадок з натягом …………………………………………………………. 225
Ніколайчук Л.Г., Манзяк О.М. Характер взаємодії сил логістики за
смугами логістичного забезпечення ………………………………….. 227
Новічонок С.М., Леоненко О.М., Кравчук Д.О. Застосування
програмного забезпечення RAMUS для концептуального
моделювання службово-бойової діяльності …………………………….. 229
Оборонов М.І., Корсунов С.І. Шляхи удосконалення системи
управління силами і засобами ППО за рахунок використання
спеціального програмного забезпечення ………………………………... 232
Обрядін В.В., Горєлишев С.А., Побережний А.А. Інформаційні
технології в роботі органу управління частини в процесі оцінювання
смуги (району) бойових дій ……………………………………………. 234
Одейчук М.П., Ільченко М.І., Одейчук А.М. Багатошарові металеві
бронеелементи з підвищеною масовою ефективністю та
бронестійкістю для засобів індивідуального бронезахисту та
легкоброньованої техніки ………………………………………………… 237
Олексенко О.О. Метод прогнозування маршрутів просування
диверсійно-розвідувальних груп противника на основі мурашиного
алгоритму ………………………………………………………………….. 240
Онопрейчук Д.В., Ремарчук М.П., Башкатов Є.Г., Фурман О.Л.
Модернізація полкової землерийної машини ПЗМ-2 ………………….. 241
Опенько П.В. Напрями формування концептуальних основ побудови
організаційної системи управління життєвим циклом озброєння та
військової техніки ………………………………………………………… 242
Орел С.М. Технології, що сприяють гуманітарному розмінуванню … 245
Орєхов С.В., Лезік О.В. Пропозиції щодо удосконалення системи
розвідки повітряного противника ППО військ …………………………. 248
Остапенко О.П., Андрієнко О.О. Практичні питання обліку руху,
втрат та нестач військового майна умовах режиму воєнного стану ….. 251
Павлов Д.В. Напрямки підвищення ефективності використання
стрілецької зброї для забезпечення захисту військ від малорозмірних
дронів противника ………………………………………………………… 254
Pаrаshchuk L., Коrdік E., Pаrаshchuk S. The benefits and prospects of
using artificial intelligence in the service of the armed forces of Ukraine … 255
Парфило О.А., Гайдаманчук Р.С. Завдання бортової інформаційно-
керівної системи для покращення керування автомобільною технікою 257
Побережний А.А. Досвід застосування безпілотних літальних
апаратів у збройній агресії російської федерації проти України ……… 259
Подригало М.А., Кайдалов Р.О., Сергіенко О., Омельченко В.І.
Раціональний вибір співвідношення потужностей двигунів
автомобіля-тягача та активної причіпної ланки ………………………… 260
11
Подригало М.А., Клец Д.М., Дубінін Є.О., Байдала В.Ю.,
Литвин В.А., Ковальов І.В. Вплив фактора монтажної похибки
датчиків на точність оцінювання прискорень колісних машин ………. 262
Подригало М.А., Молодан А.О., Артьомов М.П.,
Пушкаренко О.Ю. Оптимізація процесу зарядки електромобілів для
підвищення ефективності їх роботи …………………………………….. 265
Подригало М.А., Молодан А.О., Соколовський О.В., Бєлов Д.О.
Підвищення надійності автомобілів за допомогою сучасних
технологій обробки їх компонентів ……………………………………... 267
Подригало М.А., Нікорчук А.І., Шеїн В.С., Біша В.М. Побудова
типорозмірного ряду малогабаритних транспортних засобів
подвійного призначення …………………………………………………. 269
Подригало М.А., Павлов С.П., Яровий Г.Г. Застосування двовісних
поворотних платформ на спеціальних броньованих автомобілях ……. 270
Подригало М.А., Полянський О.С., Дубінін Є.О.,
Побережний А.А., Краснокутський М.В. Особливості управління
гібридного автомобіля динамікою розгону ………………………….….. 271
Поляков В.Ю. Використання інтерактивних наочних посібників під
час проведення занять з курсантами вищих військових навчальних
закладів на прикладі вивчення загальної тактики ……………………… 273
Потапов Г.М., Гайдаманчук С.П. Моніторинг впливу різних
факторів на забезпечення заданого рівня кібербезпеки військового
навчального закладу ……………………………………………………… 275
Приходько В.І. Організаційні аспекти проведення підконтрольної
експлуатації озброєння та військової техніки ……………………..…… 276
Руснак В.М., Руснак В.В. Науково-технічне супроводження зразків
роботизованих комплексів (систем), вдосконалення та розширення їх
можливостей ………………………………………………………………. 278
Руснак Ю.І. Правове забезпечення діяльності військових формувань
та правоохоронних органів в антитерористичній операції: історична
ретроспектива …………………………………………………………….. 280
Sagradian M., Ivanets H. Forecasting emergency situations and possible
resulting damages by using the organizational and technical method ……... 282
Сало А.А., Чужченко М.А., Зінченко М.О., Яковчук О.В.,
Плугова О.Б. Деякі напрями відновлення та реорганізації системи
зв’язку Збройних Сил України в умовах повномасштабної війни …….. 284
Сало В.А., Нечипоренко В.М., Літовченко П.І. Дослідження
міцності анізотропних оболонкових елементів конструкцій військової
техніки …………………………………………………………………….. 287
Сафонов І.Є. Підхід до оптимізації процесу технічної експлуатації
вертольотів ………………………………………………………………… 289
Семенюк В.І., Василенко В.В., Сидоренко І.І. Обгрунтування
критеріїв визначення рівня знань військових фахівців під час
проведення занять у режимі off- та onlinе ……………………………….. 290
12
Семенюк В.І., Фрунт Р.М., Сидоренко І.І. Використання передових
технологій та інтерактивних комплексів для підготовки військових
фахівців під час дистанційного навчання ……………………………….. 293
Сендецький М.М., Сащук С.І., Коломійцев О.В., Комаров В.О.
Можливості використання технологій безпілотних літальних апаратів
для проведення диверсійних операцій на залізничній інфраструктурі
противника ………………………………………………………………… 296
Сідченко С.О., Ревін О.В., Залкін С.В., Хударковський К.І.
Інформаційний простір сучасного збройного конфлікту …………… 299
Сілко О.В., Коломійцев О.В., Комаров В.О., Сендецький М.М.,
Сащук С.І. Щодо можливості ідентифікації в польоті безпілотних
літальних апаратів по неконтрольованому випромінюванню їх
бортової апаратури ………………………………………………………... 302
Скиба О.В., Доманов І.О., Брянкін С.С., Рибачок Д.В. Методи
підвищення ефективності випробувань машин (обладнання),
призначених для операцій гуманітарного розмінування ……………… 304
Скляров А.В., Тітаренко А.В., Комаров В.О. Шляхи вирішення
проблемних питань у напрямку створення багатофункціональних
безпілотних літальних апаратів ………………………………………….. 307
Соломаха О.В., Сітков О.М., Телятник Б.А. Вдосконалення
програмного забезпечення для тренажно-моделюючого комплексу
“Віраж-РД” ………………………………………………………………… 310
Сорокатий М.І., Войтович М.І., Білаш О.В. Інформаційні технології
у сучасній військовій підготовці: новітні тенденції та ефективність …. 312
Споришев К.О. Математичні моделі системи імітаційного
моделювання JCATS ………………………………….………………….. 314
Стадніченко В.Г., Павловський В.А. Технічне забезпечення та
сучасні умови забезпечення ракетами та боєприпасами зенітних
підрозділів військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ……... 315
Старцев В.В., Побережний Л.Л., Сальна Н.Є., Титова А.В.
Застосування інформаційних технологій в управлінні логістичним
забезпеченням військ в сучасних збройних конфліктах ……………….. 316
Стасєв Ю.В., Гончаренко К.Г., Романюк В.А. Метод удосконалення
аутентифікації користувачів інформаційних систем під час
кібернетичного впливу противника ……………………………………... 320
Стасєв Ю.В., Козюберда К.В., Гончаренко А.О. Стеганографічне
перетворення як метод підвищення рівня захищеності від
несанкціонованого доступу ……………………………………………… 322
Стасєв Ю.В., Козюберда М.Р., Непокритов Д.М. Метод підвищення
імітостійкості каналу управління безпілотним літальним апаратом …. 323
Степанов М.С., Літовченко П.І., Корнієнко В.О. Дослідження
властивостей МОР при шліфуванні прокатних валків у виробництві
ОВТ ………………………………………………………………………… 324
13
Суконько С.М., Недільський В.В., Мясников О.В. Визначення
чинників, з урахуванням гендерного підходу, які впливають на
логістичне забезпечення Національної гвардії України (за окремими
його видами) ………………………………………………………………. 326
Твердохлібов В.В., Кадет Н.П. Забезпечення вимог електромагнітної
сумісності під час створення озброєння та військової техніки на
підприємствах ОПК України ……………………………………………. 328
Ткачук М.М., Грабовський А.В., Ткачук М.А., Васильєв А.Ю.,
Кравченко С.О. Міцність, жорсткість та захищеність елементів
бойових броньованих машин ……………………………………………. 329
Ткачук М.М., Грабовський А.В., Ткачук М.А., Васильєв А.Ю.,
Рікунов О.М. Процеси і стани у високообертових елементах бойових
броньованих машин ……………………………………………………… 330
Товма Л.Ф., Касьянов І.В. Удосконалення логістичного
забезпечення підрозділів НГУ в екстремальних умовах ………………. 331
Токар О.А., Черкашин С.В. Повітряна розвідка об’єктів на
цифрових аерофотознімках та їх розпізнавання в сучасних умовах … 334
Торопчин Д.Г. Створення засобів індивідуального захисту для поля
бою: сучасні тенденції …………………………………..……………….. 335
Турінський О.В., Місайлов В.Л., Головняк Д.В., Маліновська І.Л.
Аналіз розвитку тренажерної бази збройних сил України та
обґрунтування впровадження стандартів НАТО в галузі розроблення
тренажерних комплексів ………………………………………………… 337
Угрімов С.В., Кобильнік В.А.Скління для літальних апаратів та
наземної техніки. Особливості проектування, проблеми та
перспективи ………………………………………………………………. 339
Угрімов С.В., Ярещенко О.В. Дослідження процесів
нестаціонарного деформування однорідних та багатошарових
структур при ударному навантаженні …………………………………… 342
Фалько С.А. Особливості проведення аналітичних досліджень з
допомогою сучасної воєнно-історичної літератури в вищих
військових навчальних закладах ………………………………………… 344
Федоров А.В., Додух О.М., Гризо Д.А., Ляшенко О.І. Менеджмент
логістичної підтримки засобів радіолокації на підставі концепції
вартості життєвого циклу ………………………………………………… 346
Цюкало Л.В., Андрієнко О.О. Цифровізація процесу організації
виплати військовослужбовцям Збройних сил України та інших
військових формувань підйомної допомоги ………………………….. 349
Чернявський П.С. Актуальні питання побудови системи зенітного
ракетного прикриття під час ведення бойових дій із спільним
застосуванням зенітного ракетного озброєння власного та іноземного
виробництва ………………………………………………………………. 351
Чмир В.М. Практичні рекомендації щодо прогнозування динаміки
змін та готовності автомобільної техніки до експлуатації в умовах
воєнного стану ……………………………………………………………. 351
14
Чорний А.М. Деякі питання можливого розвитку в Україні галузі
виробництва дронів та їх подальшого застосування …………………… 354
Шебанов А.С. Проблемні питання системи тилового забезпечення …. 355
Шевченко М.О., Кашпуренко А.В. Вплив незаконного обігу
вогнепальної зброї, вибухових речовин та пристроїв на зростання
злочинності в умовах воєнного стану …………………………………… 358
Шейгас О.К., Степанко О.С., Сітков О.М. Особливості
використання комплексного тренажеру для підготовки авіаційного
персоналу ………………………………………………………………….. 360
Шейгас О.К., Федюк С.В., Єлісєєв Є.С. Актуальність тренажерних
технологій у освітньому процесі льотного складу ……………………... 362
Шишкін О.Ю., Нікорчук А.І. Актуальні питання оснащення
наземними безпілотними комплексами підрозділів Національної
гвардії України …………………………………………………………… 364
Шпак С.В., Маліновський Н.О., Гембарський О.С. Особливості
логістичного забезпечення підрозділів сил оборони України під час
ведення маневрених бойових дій ………………………………………. 365
Шпак С.В., Фещин В.В. Рекомендації щодо логістичного
забезпечення підрозділів сил оборони України під час ведення
бойових дій з врахуванням набутого досвіду ………………………… 367
Якимець Р.М., Штаненко С.С., Сердюк П.Є. Застосування новітніх
технологій при побудові електронних комунікаційних мереж нового
покоління …………………………………………………………………. 370
Ярощук В.В., Ярощук Р.В. Новітні технології, які змінюють хід
війни ………………………………………………………………………. 372
15
УДК 621.762
Аврамчук С.К., к.т.н., с.н.с., старший науковий співробітник лабораторії
інструментального матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім.
І.М. Францевича НАН України, Волкогон В.М., д.т.н., проф., завідуючий
лабораторією інструментального матеріалознавства Інституту проблем
матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Кравчук А.В., к.т.н.,
старший науковий співробітник лабораторії інструментального
матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича
НАН України, Кутрань Т.М., провідний інженер лабораторії
інструментального матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім.
І.М. Францевича НАН України
УДК 621.762
Аврамчук С.К., к.т.н., с.н.с., старший науковий співробітник лабораторії
інструментального матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім.
І.М. Францевича НАН України, Волкогон В.М., д.т.н., проф., завідуючий
лабораторією інструментального матеріалознавства Інституту проблем
матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Кравчук А.В., к.т.н.,
старший науковий співробітник лабораторії інструментального
матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича
НАН України, Кутрань Т.М., провідний інженер лабораторії
інструментального матеріалознавства Інституту проблем матеріалознавства ім.
І.М. Францевича НАН України
УДК 355.66
Альбощій О.В., к.військ.н., доцент, старший науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії забезпечення службово-бойової діяльності Національної
гвардії України Національної академії Національної гвардії України
21
Таблиця 1 – Перелік запропонованих предметів речового майна
№ Пропозиції щодо норм
Назва предметів речового майна
з/п забезпечення
1. Рюкзак на 25,45,60 л у зв’язку з поставленою Розширити їх кількість в
задачею залежності від об’єму
2. Устілки з підігрівом Ввести до норм
3. Вологі серветки Ввести до норм
4. Чохли гумові для взуття Ввести до норм
5. Пакети з сумішшю для просушки взуття Ввести до норм
6. Форма одягу з наколінниками та налокітники Замінити на вшиті
7. Грілка (хімічна) для тіла (від павербанку) Ввести до норм
8. Сухий одноразовий душ Ввести до норм
9. Підмінні зимові черевики водонепроникні Збільшення кількості
10. Запасні стільки 2 пари Збільшення кількості
11. Підмінне взуття та одяг (за сезоном) Збільшення кількості
12. Тактичні печатки (в тому числі і запасні) Збільшення кількості
13. Натільна білизна (запасний комплект) Збільшення кількості
14. Трекінгові шкарпетки (запасні) Збільшення кількості
15. Сірники вологостійкі Ввести до норм
22
УДК 621.396
Андреєв І.М., старший науковий співробітник науково-дослідного відділу
(ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Зубков А.М., д.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру
Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Мартиненко С.А., начальник науково-дослідного відділу
(ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник, Цицик М.В., науковий співробітник науково-дослідного відділу
(ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 681.324
Афанасьєв В.В., к.т.н., доцент, начальник науково-дослідної лабораторії
Наукового центру Повітряних Сил Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Компанієць О.М., к.т.н.,
докторант науково-організаційного відділу Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Пужай-
Череда С.К., провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
Наукового центру Повітряних Сил Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, полковник, Мартиненко С.В., старший
науковий співробітник науково-дослідної лабораторії льотного факультету
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
підполковник, Коробецький О.В., старший науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії Наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Литвинчук Д.В., науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил
ім. Івана Кожедуба, майор
UDC 351.74
Babarytskyi O., PhD in Economics, colonel, deputy head of the institute for
educational and scientific work – the head of the educational department of the
Military Law Institute Yaroslav Mudryi National Law University, Ignatievа A., PhD.
in Pedagogy, lecturer of the department of general military disciplines of the Military
Law Institute Yaroslav Mudryi National Law University
УДК 355/359.07
Бабенко О.І., к.військ.н., доцент, провідний науковий співробітник наукового
центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних
Сил ім. Івана Кожедуба, Сізон Д.О., начальник науково-дослідницького відділу
наукового центру Повітряних Сил Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Коваленко М.М., науковий
співробітник наукового центру Повітряних Сил Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, майор, Косенко В.П.,
науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
УДК 357
Бабков Ю.П., к.т.н., доцент, професор кафедри державної безпеки та
оперативного мистецтва Національної академії Національної гвардії України
УДК 358.111.1
Баландін М.В., д-р філософії, професор кафедри наземної артилерії
Національної академії сухопутних військ, підполковник, Дорохов О.М.,
заступник начальника кафедри наземної артилерії Національної академії
сухопутних військ, полковник, Марценюк С.М., начальник кафедри наземної
артилерії Національної академії сухопутних військ, полковник, Мілочкін В.В.,
32
заступник начальника кафедри наземної артилерії Національної академії
сухопутних військ, полковник
УДК 623.44:623.4.023:004.4
Баулін Д.С., к.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії службово-бойового застосування Національної гвардії України
Національної академії Національної гвардії України
УДК 623.618
Башкиров О.М., к.т.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу Центрального науково-дослідного інституту озброєння та
військової техніки ЗС України, Коротченко Л.А., провідний науковий
співробітник науково-дослідного відділу Наукового центру зв’язку та
інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім.
Героїв Крут
36
УДК 656.01.65
Бігун Н.С., ад’юнкт Центрального науково-дослідного інституту озброєння та
військової техніки Збройних Сил України, капітан 3 рангу
УДК 378.2
Білаш О.В., к.е.н., доцент, професор кафедри інженерної механіка (озброєння
та техніки інженерних військ) Національної академії сухопутних військ ім.
гетьмана Петра Сагайдачного, Величко Л.Д., к.ф.-м.н., доцент, ТВО завідувача
кафедри інженерної механіка (озброєння та техніки інженерних військ)
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Сорокатий М.І., к.ф.-м.н., доцент, старший викладач кафедри інженерної
механіка (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 623.44
Біленко О.І., д.т.н., професор, професор кафедри оперативного та логістичного
забезпечення оперативного факультету Національної академії Національної
гвардії України, Марченко В.В., ад’юнкт докторантури та ад’юнктури
Національної академії Національної гвардії України, Гриняк В.П., ад’юнкт
докторантури та ад’юнктури Національної академії Національної гвардії
України
45
УДК 629.113.002
Бойков І.В., к.т.н., доцент, доцент кафедри автобронетанкової техніки
Національної академії Національної гвардії України
УДК 623.618+004.6
Бондар В.В., ад’юнкт кафедри радіотехнічних та спеціальних військ інституту
авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони
України, полковник
УДК 356/358
Бречка М.М., к.т.н. старший викладач кафедри тактики військ протиповітряної
оборони Сухопутних військ, підполковник, Попадюк Р.В., викладач кафедри
тактики військ протиповітряної оборони Сухопутних військ, майор,
Оленюк А.Р., курсант факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
УДК 623.546
Бубенщиков Р.В., ад’юнкт штатний науково-організаційного відділу
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник, Бондаренко С.В., к.т.н., доцент, докторант штатний науково-
організаційного відділу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана
Петра Сагайдачного, підполковник, Грабчак В.І., д.т.н., професор, заступник
начальника Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, полковник
УДК 629.3
Будзинський М.П., к.ю.н., ст. досл., заступник директора Державного науково-
дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України, Бакал В.П.,
к.ю.н., ст. досл., завідувач науково-дослідної лабораторії Державного науково-
дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України, Приходько В.І.,
к.ю.н., ст. досл., провідний науковий співробітник Державного науково-
дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України
УДК 65.011.8
Букоємський С.Л., к.т.н., директор Департаменту матеріального та технічного
забезпечення адміністрації Державної прикордонної служби України, генерал-
майор, Башинський А.Л., к.т.н., професор кафедри інженерного та технічного
забезпечення Національної академії Державної прикордонної служби України,
полковник
УДК 614.8
Василенко В.В., завідувач кафедри загальновійськової та гуманітарної
підготовки факультету підготовки офіцерів запасу за контрактом Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Хижняк І.А.,
викладач кафедри загальновійськової та гуманітарної підготовки факультету
підготовки офіцерів запасу за контрактом Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Неймирок О.К., старший викладач кафедри загальновійськової та гуманітарної
підготовки факультету підготовки офіцерів запасу за контрактом Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Зливка Г.А.,
старший викладач кафедри тактики та загальновійськових дисциплін
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
підполковник
УДК 358.111.1
Вахнін О.В., викладач кафедри наземної артилерії Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Вознюк В.В., доцент
кафедри наземної артилерії Національної академії сухопутних військ ім.
гетьмана Петра Сагайдачного, Мельников О.В., викладач кафедри наземної
артилерії Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Подлєсний О.В., доцент кафедри наземної артилерії
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 539.377
Величко Л.Д., к.ф.-м.н, доцент, ТВО завідувача кафедри інженерної механіки
(ОТІВ) Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Войтович М.І., к.ф.-м.н, доцент, старший викладач кафедри
інженерної механіки (ОТІВ) Національної академії сухопутних військ ім.
гетьмана Петра Сагайдачного, Сорокатий М.І., к.ф.-м.н, доцент, старший
викладач кафедри інженерної механіки (ОТІВ) Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Ліщинська Х.І., к.т.н,
доцент, професор кафедри інженерної механіки (ОТІВ) Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Сеник А.П., к.ф.-м.н.,
доцент, доцент кафедри прикладної математики Національного університету
“Львівська політехніка”
УДК 355.535.1
Власюк В.В., к.військ.н., начальник кафедри тактики та тактико-спеціальної
підготовки факультету службово-бойової діяльності Київського інституту
Національної гвардії України, полковник, Ясінський В.Н., курсант факультету
забезпечення державної безпеки Київського інституту Національної гвардії
України
УДК 623.4.023
Воїнов В.В., к.т.н., доцент, начальник науково-дослідної лабораторії
факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Кириченко М.І., молодший науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
старший лейтенант, Вівташ А.Р., курсант факультету протиповітряної оборони
Сухопутних військ Харківського національного університету Повітряних Сил
ім. Івана Кожедуба, старший солдат
63
УДК 539.3
Войтович М.І., к.ф.-м.н, доцент, старший викладач кафедри інженерної
механіки (ОТІВ) Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Ліщинська Х.І., к.т.н, доцент, професор кафедри інженерної
механіки (ОТІВ) Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Сеник А.П., к.ф.-м.н., доцент, доцент кафедри прикладної
математики Національного університету “Львівська політехніка”,
Степанюк О.І., к.ф.-м.н., доцент, завідувач кафедри інформаційних технологій
ЛНУВМБ ім. С. З. Ґжицького, Сеник Ю.А., асистент кафедри математики і
фізики Національного лісотехнічного університету України
65
УДК 623.618
Волков А.Ф., начальник кафедри Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, полковник, Федьо Т.Т., курсант
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
УДК 623.4
Вотяков О.І., к.т.н., директор ТОВ “ЦКБ “Протон”, Жартовський Д.М.,
провідний інженер ТОВ “ЦКБ “Протон”, Наконечний О.А., к.т.н., доцент,
професор кафедри озброєння військ протиповітряної оборони Сухопутних
військ Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана
Кожедуба, Птащенко В.В., начальник науково-дослідної лабораторії ТОВ
“ЦКБ “Протон”
УДК 621.396
Галузінський А.Г., провідний науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
підполковник, Ясинський О.М., старший науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
підполковник, Нєкрасов С.В., старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Федченко С.І., науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, майор
69
ПРОПОЗИЦІЇ ПО СТВОРЕННЮ МІШЕНЕЙ (ХИБНИХ ЦІЛЕЙ), ЩО
ІМІТУЮТЬ РЕАЛЬНІ ЦІЛІ
УДК 355
Гапоненко Г.М., к.пед.н., провідний науковий співробітник науково-
дослідного управління експериментальних досліджень роботизованих
комплексів (систем) Державного науково-дослідного інституту випробувань і
сертифікації озброєння та військової техніки, полковник, Гапоненко Н.П.,
викладач вищої категорії відокремленого структурного підрозділу Кам’янець -
Подільський фаховий коледж навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти
“Кам’янець-Подільський державний інститут”
УДК 355.61:328.02
Германенко Л.М., к.е.н., доцент, старший науковий співробітник Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, Шинкаренко О.М., к.е.н., доцент, науковий співробітник
Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації
озброєння та військової техніки
УДК 343.98
Гіверц П.В., доктор філософії, експерт балістичної лабораторії поліції Ізраїлю
УДК 623.4
Глєбов В.В., д.т.н., Головний конструктор з нової техніки та науки ДП “ХКБМ
ім. О.О.Морозова”, Дашков Д.Л., начальник відділу ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”, Роленко С.О., начальник відділу ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”, Нефьодова Н.В., провідний інженер-конструктор ДП “ХКБМ
ім. О.О.Морозова”
УДК 623.618
Голенковська Т.І., старший науковий співробітник науково-дослідного відділу
Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС
України, підполковник, Мацюк В.О., молодший науковий співробітник
науково-дослідного відділу Центрального науково-дослідного інституту
озброєння та військової техніки ЗС України, старший лейтенант
80
УДК 004.02:004.056
Горгуленко В.А., ад’юнкт штатний Центрального науково-дослідного
інституту Збройних Сил України, майор
УДК 358.4:519.2
Гордієнко О.О., ад’юнкт наукового відділу організації підготовки та атестації
науково-педагогічних кадрів науково-методичного центру організації наукової
та науково-технічної діяльності Національного університету оборони України,
полковник
УДК 535.39
Горєлишев С.А., к.т.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії забезпечення службово-бойової діяльності Національної
гвардії України Національної академії Національної гвардії України
УДК 355.242
Городнов В.П., д.військ.н., професор, професор кафедри тактико-спеціальної
підготовки Національної академії Національної гвардії України,
Дружинін В.С., ад’юнкт Військової академії (м.Одеса), майор
УДК 623.546
Грабчак З.М., д-р філософії, науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії (розвитку польової та навчально-тренувальної бази військових
навчальних закладів Сухопутних військ) факультету бойового застосування
військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, майор, Косовцов А.Ю., ад’юнкт штатний науково-
організаційного відділу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана
Петра Сагайдачного, майор
91
УДК 355.4
Григоренко В.А., провідний науковий співробітник відділу Українського
науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ,
полковник, Мацюк О.О., старший науковий співробітник науково-дослідного
відділу Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової
техніки ЗС України, полковник
УДК 621.396.96
Гризо А.А., к.т.н, доцент, начальник науково-дослідної лабораторії
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
підполковник, Костиря О.О., д.т.н, с.н.с., провідний науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Пономаренко А.А., начальник відділу –
заступник начальника управління в/ч А0215г, полковник, Білецький С.С.,
начальник відділу в/ч А0215г, полковник
93
засобами радіолокаційного спостереження значно ускладнено через низку
об’єктивних факторів, основними з яких є:
– обмеження дальності прямої видимості до 40-45 км при виявленні
БПЛА та КР на висотах менше 100 м;
– виявлення таких цілей наземними оглядовими РЛС здійснюється в зоні
суттєвого впливу віддзеркалень від місцевих предметів, радіус якої може
становити 30-40 км, що вимагає застосування системи селекції рухомих цілей
(СРЦ) у всій зоні виявлення БПЛА та КР;
– мала ефективність системи СРЦ через малу швидкість цілей такого
класу.
Традиційно систему радіолокаційного спостереження будують у два
яруси: великих та середніх і малих висот, це обумовлено економічною
доцільністю.
Верхній ярус радіолокаційного поля (РЛП) створюється за допомогою
високопотенціальних РЛС радіолокаційних батальонів, типові параметри зони
виявлення яких складають: за дальністю – 400-500 км, за висотою – 30-35 км, за
кутом місця 30-55 градусів. Використання таких РЛС потенційно дозволяє
створити РЛП, яке покриває всю територію держави та прилеглі райони
суміжних держав на глибину 200-300 км.
Для створення нижнього ярусу РЛП до висот 4-5 км призначені
маловисотні РЛС, які перебувають на озброєнні радіолокаційних рот, при
цьому потенційно досяжна нижня межа суцільного РЛП складає 300-500 м.
РЛП на гранично малих висотах (нижче 300 м) економічно, доцільно
створювати за потребою в окремих районах або навколо окремих об'єктів за
допомогою рухомих маловисотних радіолокаційних взводів.
Аналіз технічних рішень, розрахунки та досвід використання оглядових
РЛС радіотехнічних військ для виявлення тактичних БПЛА та КР показує
недоцільність їх використання через значні обмеження з виявлення цілей
зазначеного класу та є економічно невиправданим через високу вартість таких
РЛС та надлишкові можливості з дальності виявлення, які не реалізуються при
виявленні БПЛА та КР через фізичні обмеження (дальність прямої видимості).
Аналіз сучасного стану розробок та пропозицій закордонних та
вітчизняних виробників радіолокаційних засобів показує, що ця проблема
відома та приймаються міри для її вирішення.
Для своєчасного виявлення і стійкого супроводження таких
малорозмірних та маловисотних цілей пропонуються спеціалізовані РЛС з
невеликою дальністю виявлення (40-50 км), ефективною системою СРЦ,
орієнтованою на виявлення малошвидкісних цілей. Такі вимоги обумовлюють
використання в РЛС високої частоти посилок зондувальних сигналів або
безперервного випромінювання та введення програмних режимів огляду зі
змінним темпом оновлення інформації навіть до режиму безперервного
слідкуючого спостереження, типовим є час оновлення інформації 1 с. За
допомогою подібних засобів до висот 300-500 м можливо оперативно
створювати полоси виявлення або осередкове РЛП з метою виявлення БПЛА та
КР в районах розташування важливих інфраструктурних та державних об'єктів.
94
З огляду на невелику дальність виявлення такі РЛС потрібно розміщувати
близько до лінії розмежування, фактично у бойових порядках військ.
Виробники приймають низку заходів щодо підвищення живучості та
ефективності використання цих РЛС.
В першу чергу це скорочення часу згортання (розгортання) до 10 хв.,
обладнання автоматичними системами електронної компенсації нахилу та
орієнтування, розміщення антенної системи на щоглі, що дає змогу працювати
з укриття, на вимогу замовників РЛС може бути розміщена на броньованій
платформі. Намагання підвищити відношення ефективність-вартість призвело
до того, що для сучасних РЛС малої та середньої дальності західного
виробництва характерною рисою є введення режимів ПРО та контрбатарейної
боротьби. Практично всі сучасні оглядові РЛС здатні функціонувати в режимі
дистанційного керування та працювати як в автономному режимі, так і у складі
радіолокаційних мереж та національних систем ППО, що суттєво розширює
область їх застосування.
Таким чином, набуття підрозділами РТВ спроможностей зі своєчасного
виявлення і неперервного супроводження таких складних цілей як БПЛА та КР
можливе через оснащення їх спеціалізованими РЛС з виявлення БПЛА типу
Giraffe AMB, Giraffe-4a, AN/MPQ-64F1 (А3), GM200, KRONOS Land, TRML-
3D, TRML-4D, XENTA-M5, Х1-М “Око” (СЗТФ “ПРОГРЕС”) та “Снов”
(“Укрспецтехніка”). Конкретний тип РЛС та їх кількість потребує окремого
обговорення, але світова практика свідчить про доцільність обрання
вітчизняного виробника або за умов значної долі локалізації виробництва
закордонних РЛС в Україні (до 30-50%). Доцільним є додаткове створення
окремого ярусу РЛП – гранично малих висот. Потребує подальшого
обговорення та законодавчого визначення поділ частотного ресурсу і
відповідальності суб’єктів добування радіолокаційної інформації про повітряну
обстановку, їх логістичне забезпечення, оперативне та структурне
підпорядкування.
УДК 615.9
Гудков М.В., к.т.н., старший науковий співробітник Факультету перенавчання
та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Невеський А.І., начальник
кафедри Факультету перенавчання та підвищення кваліфікації авіаційного
персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана
Кожедуба
УДК 355.415
Гурін О.М., к.військ.н., старший науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії наукового центру Повітряних Сил Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Леках А.А., к.т.н., начальник
науково-дослідної лабораторії наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Старцев В.В., науковий співробітник науково-дослідної лабораторії наукового
центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних
Сил ім. Івана Кожедуба, Міхалева Л.В., молодший науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
97
– по-третє, забезпечення частин і підрозділів ресурсами, наданими
іншими країнами, в зв’язку з тим що національні системи ТлЗ оперативно
сумісні.
Всі МтЗ, призначені для задоволення потреб військ (сил) НАТО,
підрозділяються на п’ять класів:
1. Продовольство і предмети особистої гігієни;
2. ОВТ, інженерне і медичне обладнання та майно, обмундирування,
спорядження, запасні частини та інструменти для ремонту і технічного
обслуговування;
3. Всі види пального (крім твердого ракетного палива) і мастильних
матеріалів, рідкі гази, охолоджуючі рідини і вугілля;
4. Будівельні та фортифікаційні матеріали, включаючи обладнання для
інженерних загороджень;
5. Всі види боєприпасів, підривники і детонатори, піротехнічні засоби,
вибухові речовини, тверде ракетне паливо.
Облік всіх видів МтЗ в ОВС НАТО автоматизований. Для цього кожному
предмету постачання присвоєно 13-ти розрядний кодифікаційний номер і всі
вони зведені в спеціальні каталоги. Контроль за дотриманням вимог єдиної
системи кодифікування предметів постачання ОВС НАТО покладено на групу
кодифікації МтЗ при консультативній раді Північно-Атлантичного союзу. Така
система дозволяє автоматизувати процеси обліку МтЗ і тим самим скоротити
терміни обробки заявок.
Потреби військ (сил) альянсу в МтЗ визначаються виходячи з добового
споживання одним військовослужбовцем, а при плануванні конкретних видів
військових дій – на основі норм витрат боєприпасів, ПММ, запасних частин,
окремими системами зброї та інших матеріальних засобів з урахуванням
коефіцієнтів, встановлених з урахуванням конкретного виду і характеру
військових дій і втрат.
При розрахунку боєприпасів в збройних силах держав – членів НАТО
використовуються дві розрахунково-постачальницькі одиниці – боєкомплект і
норма постачання.
Боєкомплект – це встановлена кількість боєприпасів на одиницю
озброєння або одного військовослужбовця. Боєкомплект частини (підрозділу)
визначається з розрахунку на все наявне озброєння. Для визначення
планованого витрати боєприпасів використовуються коефіцієнти, що
враховують характер військових (бойових) дій, тобто кількість боєприпасів в
одному боєкомплекті множиться на відповідний коефіцієнт.
Норма постачання – це кількість боєприпасів, які щодня виділяються
підрозділу. Для розрахунку кількості боєприпасів, що виділяються на добу бою,
в НАТО використовуються коефіцієнти інтенсивності бойових дій, які
встановлюють обмеження їх добової витрати в залежності від тривалості
бойових дій.
Всі запаси МтЗ підрозділяються в НАТО на основні і довготривалі.
Основні запаси призначені для реалізації оперативних планів ведення
98
військових дій в початковий період війни (протягом 30 діб), довгострокові –
для ведення військових дій в наступний період.
Для складування і зберігання запасів матеріальних засобів в Європі
створена мережа військових складів, розосереджених в зонах бойових дій і
комунікацій.
Безпосереднє забезпечення військ (сил) МтЗ організовано наступним
чином:
– частини і підрозділи, що входять до складу командувань логістики
збройних сил (командувань МТО, територіальних командувань), обслуговують
центральні склади і доставляють вантажі на склади армійських корпусів (АК);
– тилові органи АК, дивізій, бригад і батальйонів розгортають пункти
постачання для безпосереднього забезпечення частин і підрозділів.
Поповнення запасів МтЗ в ході бойових (військових) дій на корпусних
пунктах постачання здійснюється за рахунок поставок з центральних складів
засобами вище стоячих командувань, а на дивізійних пунктах постачання – з
корпусних пунктів транспортними засобами корпусів, в окремих випадках –
дивізій. На бригадні пункти постачання МтЗ доставляються з дивізійних
пунктів транспортом бригад, в окремих випадках – дивізій.
В умовах зменшення ведення великомасштабних військових дій і діючій
тенденції широкої участі військових контингентів блоку НАТО в миротворчих і
інших операціях обмеженого масштабу в збройних силах держав – членів
НАТО застосовується пряме постачання МтЗ військам, які беруть участь в
операціях. Зокрема, в ЗС США розроблена концепція “Цілеспрямоване тилове
забезпечення”, що передбачає доставку МтЗ безпосередньо в частини і
підрозділи, що ведуть бойові дії.
ТлЗ тісно пов’язане з іншими видами ЛЗ військ (сил) НАТО – технічним,
медичним та транспортним.
Таким чином, з проведеного стислого аналізу організації ТлЗ ОЗС НАТО
на міжнародної науково-практичної конференції проводимо порівняння і
обговорення існуючої системи тилового забезпечення військових формувань та
правоохоронних органів України. За висновками обговорення виробляємо
пропозиції, щодо удосконалення системи тилового забезпечення військових
формувань та правоохоронних органів.
УДК 629.5
Диких О.В., д-р філософії, начальник відділу Державного науково-дослідного
інституту Міністерства внутрішніх справ України, Кисіль М.В., старший
науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту Міністерства
внутрішніх справ України
УДК: 355.6
Дриньов Д.М., старший науковий співробітник науково – дослідного відділу
перспектив розвитку та проблем супроводження моделей операцій центру
імітаційного моделювання Національного університету оборони України,
підполковник
УДК 004.942
Д’яков А.В., к.т.н., доцент кафедри інформаційного та аналітичного
забезпечення діяльності правоохоронних органів факультету №2 ІПФПНП
Львівського державного університету внутрішніх справ
УДК 623.4
Жадан В.А., к.т.н., Генеральний конструктор ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова”,
Каторгін О.М., Головний конструктор з серійних виробів ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”, Нефьодова Н.В., провідний інженер-конструктор ДП “ХКБМ
ім. О.О.Морозова”, Василець М.К., провідний інженер-конструктор ДП
“ХКБМ ім. О.О.Морозова”
107
Фахівці ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова” при відновленні працездатності
редукторів колісних бронетранспортерів поряд з ремонтом механічної частини
виконують також випробування редукторів при різних фіксованих частотах від
750 об/хв до 2600 об/хв впродовж фіксованого часу з обов’язковим контролем
температури нагріву картера редуктору, у найбільш термічно навантаженій
частині. При цьому були випробувані оливи різних марок та виробників, а саме:
– Леол ТАД-17і Gl-5 80W-90 (Україна);
– ТАД-17і Gl-5 85W-90 (Польща, колір чорний);
– YUKO ТАД-17і Gl-5 85W-90 (Україна);
– Fuchs Gl-4/Gl-5 Titan Super Gear 80W-90 (Польща);
– МГЕ-46 (Україна);
– MOTYL GEAR 75W-80 (Франція).
Під час експерименту фіксувалась відносна в’язкість оливи до та після
випробування. У якості пристосування використовувалась мірна ємність
(аналог так званої чашки Форда) з каліброваним отвором діаметром 2 мм, через
який фіксувався час протікання оливи об’ємом 100 мл. Також фіксувалась зміна
кольору оливи до та після випробування. В’язкість оливи у розмірних одиницях
за результатами експерименту можна визначити при певних припущеннях
розрахунковим методом з допомогою використання значення гідравлічного
опору каліброваного отвору.
Температура нагріву картера редуктора під час випробувань для всіх олив
не перевищила – 900С. Найменша температура нагріву картера редуктора (690С)
відповідає оливі МГЕ-46 та MOTYL GEAR, при цьому олива МГЕ-46 показала
зменшення в’язкості приблизно на 20 %, також у обох олив трапилися зміни
кольору зі світло-жовтого до чорного, що непрямо вказує на підвищене тертя і
недостатню товщину та міцність змащувальної плівки на поверхнях.
Оливи YUKO ТАД-17і Gl-5 85W-90 (Україна, колір жовто-зелений) та
ТАД-17і Gl-5 85W-90 (Польща, колір чорний) не змінили кольору і практично
не змінили в’язкість, але при цьому температура картера склала (80 0С).
Вірогідною причиною більшої температури нагріву є більша в’язкість оливи, на
більш рідких оливах температура менше але і змащування гірше.
Іншим випробуваним трансмісійним оливам відповідають гірші
результати (вони всі змінили колір на чорний, та стали більш рідкими). Олива
МГЕ-46 не забезпечує достатню товщину змащувальної плівки і взагалі не
підходить для змащування, незважаючи на найкращі температурні
характеристики, що непрямо показала зміна кольору та в’язкості.
З випробуваних олив, найбільш придатними для змащування є YUKO
ТАД-17і Gl-5 85W-90 (Україна, колір жовто-зелений) та ТАД-17і Gl-5 85W-90
(Польща, колір чорний).
Олива MOTYL GEAR може бути рекомендованою за умови додаткових
досліджень причин зміни кольору.
Таким чином, результати випробувань, що виконані фахівцями ДП
“ХКБМ” при досить обмеженій наявності тестового обладнання, дозволяють
зробити висновки щодо якості низки трансмісійних олив і сформувати
108
рекомендації відносно їх подальшого використання у вузлах трансмісії
бронетранспортера.
УДК 623.438
Жирний В.А., начальник науково-дослідного відділу Державного науково-
дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової
техніки, полковник, Чередник Ю.М., старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу Державного науково-дослідного інституту випробувань і
сертифікації озброєння та військової техніки, підполковник, Чередніков О.М.,
к.т.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу
Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації
озброєння та військової техніки
109
Важливо залучити до аналізу трофейних зразків висококваліфікованих
фахівців, які мають досвід у сфері бронетехніки та військових операцій. Їхні
знання та експертні оцінки можуть виявитися надзвичайно корисними при
аналізі зразків. Після завершення підготовчого етапу ФВА проводиться
документальне оформлення робіт, вимоги до яких, обсяг і порядок їх
проведення, полягають у тому що проводиться огляд (без розбирання або з
розбиранням), опис загального стану зразка, фотографування (при
необхідності) зразка, його певних вузлів, деталей, місць корозії, а також
характерних ушкоджень та несправностей.
Удосконалення бронетанкової техніки може бути визначено на основі
аналізу бойових дій і оцінки ефективності використання існуючих зразків
техніки.
Комплексний підхід до оцінки та управління якістю трофейної
бронетехніки радянського виробництва допомагає забезпечити високу
продуктивність, надійність та безпеку цих технічних систем у різних умовах
експлуатації. Це вимагає систематичного аналізу, планування, контролю та
постійного вдосконалення якості на всіх етапах життєвого циклу бронетехніки.
Проведення детального технічного аналізу зразків трофейної техніки,
включаючи розбирання, вивчення систем, компонентів та конструкцій дозволяє
з’ясувати принципи роботи, технології, матеріали що використовуються та
можливості модернізації.
Аналіз функціональних можливостей трофейних зразків, їх систем
управління, зброї, спеціального обладнання та інших аспектів, дослідження
функціональності та можливостей зразків допомагає розробити стратегії
використання та вдосконалення.
Визначення тактичних переваг і недоліків трофейних зразків та їх
потенціалу в умовах бойових дій, аналізується їхній вплив на ефективність
бойових операцій, тактичні можливості, маневреність, захист і ударну
потужність.
Вивчення уразливості трофейних зразків і розробка заходів для їх
протидії, аналізується бронювання, системи захисту, системи керування,
зв’язку та інші слабкі місця, які використовуються противником.
Проведення практичних випробувань трофейних зразків для визначення
їхньої ефективності та можливостей, може включати випробування на
спеціальних полігонах, в умовах бойових дій або тренуванні військових
підрозділів.
Математичні методи можуть бути застосовані для аналізу зразків
трофейної військової бронетехніки з метою визначення їхніх характеристик,
властивостей та можливостей. Використання статистичних методів для обробки
даних, отриманих під час аналізу зразків.
Використання цих математичних методів допомагає отримати об’єктивну
та кваліфіковану інформацію про зразки трофейної військової бронетехніки,
вони дозволяють зробити аналітичні розрахунки, виявити закономірності,
з’ясувати залежності та зробити науково обґрунтовані висновки.
110
Такий аналіз допомагає військовим кадрам та розробникам визначити
переваги та недоліки трофейної техніки, встанвлювати її ефективність у різних
сценаріях використання, та розробляти стратегії використання та модернізації.
Математичні методи аналізу допомагають підвищити точність, об’єктивність та
наукову обґрунтованість аналітичних досліджень трофейних зразків військової
бронетехніки.
УДК 355.657.2
Задерієнко С.І., к.військ.н, доцент, професор кафедри управління
повсякденною діяльністю військ та тилового забезпечення Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, підполковник
111
Автомобільні балони відрізняються від побутових балонів будовою. Так
перші мають спеціальні запобіжні клапани, що не дозволяють переповнити
балонну систему, а подача газу в автомобільний балон відключається на АГЗС
і АГЗП автоматично при досягненні норми вмісту (≈ 80%). У побутових
газових балонах, таких запобіжних клапанів не передбачено. Без запобіжного
клапана існує імовірність переповнення газової ємності, що може стати
причиною настання аварійної ситуації. Ще однією відмінністю є те, що
автомобільні балони заповнюються в літрах, а побутові – в кілограмах.
Побутовий газовий балон наказано заправляти на газонаповнювальних
пунктах (ГНП) або газонаповнювальних станціях (ГНС), де його наповнюють
на вагах.
Заправлення побутових газових балонів на ГНП і ГНС регламентоване
Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом
Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015
року №285.
Балон, що заправляється газом на ГНП і ГНС обов’язково перевіряється
на безпечність, можливий витік, термін експлуатації, наявність залишків
важких фракцій. На АГЗС, АГЗП такі перевірки не виконуються.
Посадові особи Управління нагляду в промисловості та на об’єктах
підвищеної небезпеки у разі виявлення побутових газових балонів на АГЗС,
АГЗП попереджають працівників цих автозаправок про порушення вимог
законодавства, а населення застерігають заправляти побутові балони СВГ
лише на спеціально призначених для цього ГНП і ГНС.
По-друге, слід відмітити недостатню обізнаність посадових осіб органів
управління тилом з правильним відображенням в обліку операцій із
заправлення побутових балонів СВГ, а також – списання витраченого газу на
приготування їжі. На взвод чисельністю від 21 до 30 осіб передбачено нормою
6 примусів газових з 6 балонами.
Для того щоб у підрозділі, який готує їжу за допомогою примусів,
проводити облік роботи примусу і документальне відображення витраченого
газу треба у продовольчій службі виписати, зареєструвати, видати в підрозділ
робочий лист агрегату на кожен примус. Це тягне за собою значний обсяг
паперової роботи, якої намагаються уникати як начальники служб так і
командири підрозділів.
По-третє, при веденні обліку можуть виникнути певні складнощі
упродовж переведення одиниць обліку газу з літрів в кілограми і навпаки.
Норма витрати газу вказана в літрах (0,120 л на 1 людину на добу), на АГЗС,
АГЗП газ можна купувати літрами, але це, як зазначено вище, протизаконно. В
свою чергу, на ГНП і ГНС відпускання газу відбувається в кілограмах і саме
тому виникає питання переведення одних одиниць виміру в інші.
Щільність газу залежить від температури навколишнього середовища і
атмосферного тиску та не є величиною сталою. При температурі Т= 15ºС, і
атмосферному тиску 760 мм рт.ст., щільність рідкого пропану дорівнює
0,51 кг/л, бутану – 0,573 кг/л. Відповідно, 1 кг скрапленого пропану – це
1/0,51 = 1,961 л, а 1 кг бутану – 1/0,573 = 1,745 л.
112
У більшості випадків СВГ це суміш пропану і бутану. З таблиці 1 в
ДСТУ 3245-95 “Балони стальні зварні для скраплених вуглеводневих газів на
тиск до 1,6 МПа. Загальні технічні умови” можна вивести усереднене
значення щільності газу 0,528 кг/л. Така щільність може відповідати як
чистому пропану при температурі Т= 0ºС, так і сумішам пропан/бутан, 90/10
при Т= +5ºС, або 80/20 при Т= +10ºС. Саме це значення щільності газу –
0,528 кг/л пропонується використовувати для проведення розрахунків у
службах тилу.
Керуючись вищенаведеними міркуваннями можемо розрахувати вміст
будь-якого побутового газового балона, а наповнювати його більше ніж на
80% об’єму забороняє наведений ДСТУ 3245-95:
– балон на 50 л вміщує 40 л (80%) газу або ≈21,1 кг (40 л×0,528 кг/л);
– балон на 27 л вміщує 21,6 л (80%) газу або ≈11,4 кг (21,6 л×0,528 кг/л);
– балон на 12 л вміщує 9,6 л (80%) газу або ≈5,0 кг (9,6 л×0,528 кг/л);
– балон на 5 л вміщує 4,0 л (80%) газу або ≈2,0 кг (4 л×0,528 кг/л).
Нарешті, для побутових газових балонів має проводитися гідравлічне
випробування на рідше 1 разу на 5 років з відміткою в паспорті балона, що не
завжди вдається зробити вчасно. Якщо в паспорті на побутовий газовий балон
прострочений термін чергового гідравлічного випробування, його
експлуатація категорична заборонена.
Особовий склад допущений до приготування їжі на газових примусах з
побутовими газовими балонами має бути обізнаним з заходами безпеки, а це
додаткова відповідальність для окремих посадових осіб. Забороняється:
залишати газові балони під прямими сонячними променями; утримувати
балони вентилем вниз; нагрівати балони або самостійно ремонтувати;
розміщувати поруч з балонами боєприпаси або інші легкозаймисті і горючі
речовини; допускати до технічного обслуговування балонів осіб, які не мають
спеціального посвідчення; експлуатувати балони з витоками газу та іншими
несправностями; залишати заправлені балони без нагляду незалежно від того
використовується він чи ні.
Крім того, проводити офіційні закупівлі газу за КЕКВ 2274 “Оплата
природного газу” може лише розпорядник бюджетних коштів, який отримав
для закупівлі відповідні бюджетні асигнування шляхом своєчасного подання
розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня заявки на виділення
бюджетних призначень з відповідним обґрунтуванням необхідного обсягу
бюджетних асигнувань.
Таким чином, практика продовольчого забезпечення виявляє ряд
проблемних питань при заправленні скрапленим газом запасних балонів до
примусів газових. Для розв’язання проблем пропонується підвищувати
обізнаність посадовців органів управління і командирів підрозділів та інших
відповідальних осіб з порядком експлуатації газового обладнання польових
пунктів харчування, веденням обліку витраченого скрапленого
вуглеводневого газу, складанню звітно-заявочних документів (донесень) про
витрати і потребу газу на приготування їжі.
113
УДК 623
Заровна І.О., аспірант Інституту права ім. Володимира Великого МАУП,
науковий співробітник відділу спеціального транспорту науково-дослідної
лабораторії спеціального транспорту та форменого одягу ДНДІ МВС України
УДК 623.462.23
Засядько А.А., д.т.н., професор , науковий співробітник науково-дослідного
відділу трасових систем та спеціалізованих програмних засобів Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, Рижков О. В., начальник науково-дослідної лабораторії
супутникових навігаційних систем вимірювань та їх випробувань Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, підполковник, Кузнецов В.О., начальник науково-
технічного комплексу Державного науково-дослідного інституту випробувань і
сертифікації озброєння та військової техніки, полковник, Цуря Е.І., старший
науковий співробітник науково-дослідної лабораторії радіолокаційних систем
та їх випробувань науково-дослідного відділу трасових систем та
спеціалізованих програмних засобів Державного науково-дослідного інституту
випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, підполковник,
Юла О.В., старший науковий співробітник, начальник науково-дослідної
лабораторії радіолокаційних систем та їх випробувань науково-дослідного
відділу трасових систем та спеціалізованих програмних засобів Державного
115
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, підполковник
117
– абсолютний – з використанням UTC (Coordinated Universal Time) по
супутнику.
Через виконання сумісного аналізу однієї події, що зареєстрована
різними засобами реєстрації, отримується різниця між часу вимірювання
різними засобами, що є нев’язкою по часу.
При проведенні випробувань випробувальними бригадами ДНДІ ВС
ОВТ остаточні параметри руху вільно падаючих тіл розраховуються на основі
траєкторної інформації, що отримана за допомогою радіолокаційного каналу
MFTR-2100/40. Проте наявність інших джерел траєкторної інформації, і,
відповідно, вищевказаних методик, дозволяють скоригувати остаточний
результат вимірювальної вертикальної швидкості зниження вільно падаючого
тіла. Наразі немає можливості ефективно вирішувати задачу узгодження
траєкторних вимірювань вільно падаючих тіл за інформацією декількох
засобів реєстрації.
Висновки. Проведено узгодження обробки вимірювань за інформацією
декількох засобів реєстрації, що оптимізує обробку даних на етапі
ідентифікації координатної інформації про параметри руху об’єктів. Така
попередня обробка дозволяє скоротити час обробки інформації і підвищити
результуючу точність комплексу вимірювальних засобів у складі мобільного
полігонного вимірювально-обчислювального комплексу, що надасть
можливість більш якісного і ефективного проведення випробувань і
сертифікації озброєння та військової техніки, яка пропонується на постачання
до Збройних Сил України.
УДК 355
Зінченко С.В., старший викладач кафедри тактики та тактико-спеціальної
підготовки факультету службово-бойової діяльності Київського інституту
Національної гвардії України, підполковник
119
УДК 621.396
Зубков А.М., д.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру
Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Красник Я.В., старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру
Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Мартиненко С.А., начальник науково-дослідного відділу
(ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного ,
підполковник, Середенко М.М., провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (підготовки військ) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
120
індикатор фіксує тип і орієнтіровочні геометричні розміри міни, а також
глибину залягання.
До безумовних переваг запропонованої методології слід віднести
універсальний характер застосування. Ефективність пошуку мін не залежить
від геометричних властивостей замінованої поверхні (рельєфу) і
місцерозташування міни.
Слід також відмітити широкі можливості способу для автоматизації
процесу пошуку мін на протяжних ділянках місцевості.
Безсумнівною перевагою запропонованого способу геомоніторингу
замінованої території є можливість автоматизації для виключення оператора.
УДК 621.396
Зубков А.М., д.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру
Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Красник Я.В., старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру
Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Оніщенко В.А., к.т.н., провідний науковий співробітник
науково-дослідного відділу (застосування роботизованих комплексів)
Наукового Центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ
ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Янов С.Г., к.т.н.
УДК 681.3.62:004.383
Зьома А.А., слухач Військового інституту телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут, старший лейтенант, Штаненко С.С., доцент кафедри
телекомунікаційних систем та мереж Військового інституту телекомунікацій та
інформатизації ім. Героїв Крут, підполковник
123
основних функціональних підсистем: інформаційного обміну, диспетчеризації
задач, лінгвістичного процесору й ЕС.
Так, підсистема інформаційного обміну визначає стратегію обміну
даними між експертними вузлами і являє собою так звану «дошку оголошень»,
яка призначена для здійснення обміну інформацією про факти, логічні
висновки і цілі між різними локальними ЕС. Підсистема диспетчеризації задач
надає кожному експертному вузлу РЕСАУ можливість самостійно вирішувати,
яку з можливих цілей (задач) слід відпрацьовувати. Лінгвістичний процесор
забезпечує взаємодію користувача або експерта з програмно-апаратною
частиною ЕС. І останнє, це експертна система, яка призначена для аналізу
функцій адміністративно-диспетчерського управління мережею і дозволяє
інтерпретувати архітектуру ЕС у вигляді ієрархічної композиції наступних
підсистем: стандартних (підсистеми спілкування, пояснення, логічного
висновку, навчання і управління базою знань) і функціональних.
Підсумовуючи, сформулюємо основну мету розглянутої РЕСАУ: система
призначена для оперативного забезпечення адміністраторів інформаційно -
комунікаційних мереж великими знаннями і досвідом, що дозволить
оперативно приймати обґрунтовані рішення по управлінню мережею, підтримці
її життєдіяльності та реалізації поставлених задач в конкретних умовах.
Створення інтелектуальних засобів адміністративно-диспетчерського
управління на основі об’єднання останніх досягнень в області сучасної теорії
управління, теорії прийняття рішень в умовах невизначеності, методології
штучного інтелекту дозволить створити новий клас систем, що забезпечують
високоефективне функціонування сучасних обчислювальних систем, локальних
і розподілених інформаційно-комунікаційних мереж.
УДК 614.8
Іванець М.Г., к.т.н., старший дослідник, провідний науковий співробітник –
провідний інженер-випробувач науково-дослідного відділу Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, підполковник, Горєлишев С.А., к.т.н., доцент, старший
науковий співробітник науково-дослідного центру Національної академії
Національної гвардії України, Гордієнко А.М., к.військ.н., заступник
начальника Державного науково-дослідного інституту випробувань і
сертифікації озброєння та військової техніки з випробувань, Артикула А.Г.,
старший науковий співробітник-старший інженер випробувач Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки
УДК 614.8
Іванець М.Г., к.т.н., провідний науковий співробітник – провідний інженер-
випробувач науково-дослідного відділу Державного науково-дослідного
інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки,
126
підполковник, Горєлишев С.А., к.т.н., доцент, доцент кафедри тактики
Національної академії Національної гвардії України, Куценко В.В., к.т.н.,
начальник науково-дослідного відділу випробувань озброєння Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, підполковник
УДК 681.3:681.5
Kalachova V., PhD in Engineering, Senior Researcher, Associate Professor, Leading
Researcher of Scientific Research Department of Air Force Scientific Center of Ivan
Kozhedub Kharkiv National Air Force University (KNAFU), Misіura O., PhD in
Engineering, Senior Researcher, Head of Air Force Scientific Center of Ivan
Kozhedub Kharkiv National Air Force University (KNAFU), colonel, Sizon D., Head
of Scientific Research Department of Air Force Scientific Center of Ivan Kozhedub
Kharkiv National Air Force University (KNAFU), lieutenant colonel, Pylypenko V.,
Deputy Head of Scientific Research Department of Air Force Scientific Center of
128
Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University (KNAFU), colonel,
Karmannyi Y., PhD in Engineering, Associate Professor, Leading Researcher of
Scientific Research Department of Air Force Scientific Center of Ivan Kozhedub
Kharkiv National Air Force University (KNAFU), lieutenant colonel
The russian-Ukrainian war, which began in 2014 and turned into a large-scale
aggression by the occupying forces of the russian federation after February 24, 2022,
led to significant changes in the priority forms of the educational process in the
Higher Educational Institutions of Ukraine, with the aim of saving the lives of all
those involved in this process. In the conditions of martial law, introduced in the
country on the day of the start of the large-scale invasion, mixed and distance
learning became the forms of providing educational services that, based on the active
use of information technologies, were able to ensure a quick recovery of the
educational process with minimal financial costs for its organization.
Educational Institutions were recommended to use in their work the following
information technologies (IT): learning management systems (LMS) (MOODLE,
Google Workspace for Education, Microsoft Office 365 Education, etc.); applications
for conducting video conferences and webinars (BigBlueButton, ZOOM, Microsoft
Teams, Google Meet, etc.); e-mail; messengers (WhatsApp, Signal, etc.); electronic
versions of textbooks; video-lessons from leading Ukrainian and foreign lecturers;
live broadcasts-streams; forums; chat rooms; placement of tasks and
recommendations on the institution’s own website; the resources of the educational
platforms Coursera, Udemy and EdX; simulation models of objects and processes (3-
D models, flesh-animation, educational cartoons and computer educational games)
visualize information and make the content of distance courses (DC) as visual and
understandable as possible for the user, regardless of the degree of c omplexity of the
material that need to learn; educational simulators which use technologies of
augmented reality; the alternative Internet communication networks (Intranet, special
networks with limited user access); IT for additional password protection, thorough
identification, cryptographic protection of information are widely used Higher
Military Educational Institutions (HMEI) of Ukraine in their work on the
organization of the educational process at a distance in order to ensure the defense of
information with limited access and much more different IT.
Ivan Kozhedub KNAFU is one of the leading HMEI of Ukraine in matters of
application and development of the latest IT for the automation of the educational
process and, in particular, for the organization and implementation of educational
programs. At the moment, the main IT used/developed by the educational institution
are: messengers WhatsApp та Signal, which are more protected from possible
unauthorized access by hackers to users’ information resources; the distance learning
129
system with the open source code LMS MOODLE; BigBlueButton and ZOOM
platforms for conducting and participating in scientific conferences in their distance
version and for the acquisition of knowledge in various disciplines by the staff of
educational institutions through distance courses for professional development; some
aviation training simulators; software application GoogleMeet for defense of
qualification works by reserve officers in online mode; KNAFU own developments:
the informational and educational environment “DIALOG”, the universal system for
the development and conducting of computer tests, the complex of designing the
academic schedule “CASCAD”, an interactive educational and training complex for
fire training “Learn to shoot accurately”.
As a result of conducting research on increasing the effectiveness of combat
training through the use of distance learning technologies, the informational and
educational environment (IEE) “DIALOG” has been developed by KNAFU scientists
in 2008, and is DLS which allows: to plan training by distributing subjects by type of
training; to study as a group according to the subjects for which they are studying;
organize classes in accordance with the requirements of the orders of the Ministry of
Defense Ukraine regarding the training of military specialists; to carry out automated
control of testing of those who learn with automatic fixing of time and results of
passing tests; control the process of learning by the average score for the group, the
course through the system of statistical data generation. The universal system for the
development and conducting of computer tests has been developed and implemented
in KNAFU. The developed software application allows to solve the following tasks:
locally, on separate PCs, to develop computer tests and conduct testing and self-
control of those who study; choose the types of answers to questions (with one
correct answer, with a few correct answers, with a response in the form of a record);
divide the questions by category and type of answers and give the corresponding
number of points for the correct answer; to randomly distribute questions by
categories; use as a matter of a variety of document fragments (graphic, formulas,
etc.) from other programs (MS Word, MS Excel, etc.); enter type of time limit and
time limit; to pass the test and return to the questions; at the end of the test, analyze
the responses. The main advantages of the software complex “CASCAD” are: it is an
unique software product, created at the university, which fully corresponds to the
content of all stages of the planning of training sessions for the semester; automatic
control of the formation lessons schedule according to the defined criterions of the
quality of the lessons planning; automatic fixing of all user actions to change data;
automated formation of reporting (statistical) documents for the planned learning
process.
The scientific and methodological recommendations on the use of the (an
interactive educational and training complex for fire training “Learn to shoot
accurately”) were developed by specialists of the KNAFU in co-authorship with
colleagues from the NTU (KPI) already after beginning of the large-scale armed
aggression of the rf. Its aim is in to give cadets and university personnel, within the
limits of the relevant DC, the opportunity to learn how to use this simulator as
efficiently as possible, while reducing the time for high-quality training in matters of
accurate shooting and significantly reducing the material and financial costs of this
130
process. The software of the complex was created for the preparation of data for
firing with various types of weapons and the possibility of reproducing the trajectory
of the bullet in space, taking into account the ballistic data of the weapon and selected
weather conditions. This scientific and methodological recommendations on the use
of the training complex for fire training is a part of DC which is a resource located on
the “DLS KNAFU” service.
For the training of military pilots on helicopters, KNAFU actively uses the
complex aviation training simulator. The complex helicopter simulator is a set of
equipment consisting of a helicopter cockpit with real controls, a visualization
system, and an instructor’s workplace. The simulator is intended for training and
training of crew members in accordance with the “Flight Operations Manual” using
training concepts: LOFT (Line Oriented Flight Training) – training in real conditions
and on a real time scale; CRM (Crew Resource Management) – crew resource
management, information sharing methods, and crew member interaction. This
aviation training simulator is a modern digital helicopter simulator. It is a complex
dynamic system built on the principle of a multi-channel electronic circuit. This
system is managed by a large number of programs based on various algorithms and
mathematical models. The correct application of theories generally accepted in the
practice of helicopter construction and adequate mathematical models made it
possible to simulate the flight dynamics of a real helicopter with a high degree of
accuracy on the simulator. Exercise machines of this series “on mobility” are of
particular interest. When training pilots, the maximum effect is achieved on them.
Such a simulator gives more realistic sensations: overload; effects of inertial and
centrifugal forces; a vortex ring and various “visual” phenomena are simulated.
When the simulation of the vortex ring works, there is a very strong vibration,
overloads are felt and there is even the possibility of hearing sound. Realistic feelings
during piloting on the simulator – guarantees the acquisition of full-fledged long-term
skills by those who undergo training on them.
Thus, at this time, there are a large number of platforms, software applications
and services on the market of IT products, and they allow to help lecturers of HMEIs
of Ukraine in the conditions of the operation of the legal regime of the martial law to
make the educational process as modern, knowledge-intensive and rich in
impressions as possible, which contributes to increasing the motivation of cadets
when receiving remote educational content and allows to improve the quality of the
provision of educational services in HMEIs in general.
УДК 621.396
Каменцев С.Ю., провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу
(ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Хаустов Д.Є., начальник Наукового Центру Сухопутних військ Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, полковник,
Зубков А.М., д.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру
Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
131
Сагайдачного, Прокопенко В.В., заступник начальника науково-дослідного
відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник, Сірий Ю.І., науковий співробітник науково-дослідного відділу
(ракетних військ та артилерії) Наукового Центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 378.147.018.43
Канчуга М.К., викладач кафедри водіння бойових машин та автомобілів
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
майор, Дуфанець І.Б., доцент кафедри водіння бойових машин та автомобілів
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник, Зеленюх О.М., доцент кафедри водіння бойових машин та
автомобілів Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, підполковник
136
макет деталей) і насос, які можна транспортувати будь-куди в транспортному
контейнері стандартного розміру.
Автоматизуючи процес будівництва, зменшується також потреба в їжі
для персоналу, паливі та електроенергії. Якщо використовуватимуться бетон і
матеріали місцевого виробництва, то витрати на транспортування матеріалів і
логістику стають незначними.
Додатковою перевагою 3D-друку перед звичайними технологіями є
можливість мінімізувати негативний вплив на довкілля, спричинений
відходами матеріалів, споживанням енергії та викидами парникових газів.
Недоліками елементів конструкції, надрукованих 3D-друком, є :
– відсутність кодексів і стандартів, що регулюють галузь: існуючі
стандарти проєктування та конструкції не застосовуються до методів 3D-друку.
Однак армування конструкцій, незалежно від способу виготовлення, вимагає
ручного розміщення арматури;
– більша сприйнятливість до змін навколишнього середовища.
Наприклад, важко екстрадувати та укладати бетон у вологих умовах, тоді як
роботу над дерев’яним каркасом можна продовжувати в дощову погоду;
– зниження попиту на робочу силу, що при промисловому виготовлення
захисних конструкцій негативно впливатиме на забезпечення соціально-
економічної стабільності.
– якість конструктивного матеріалу, що необхідний для 3D-друку:
– більша чутливість до реології матеріалу.
Отже, використання елементів захисних конструкцій фортифікаційного
обладнання, надрукованих на 3D-принтері, є швидшим, безпечнішим, менш
трудомістким і структурно ефективнішим, ніж тих, що виготовляються
традиційно.
Крім того, виготовлення елементів конструкції можливе як в
контрольованих умовах (наприклад на підприємстві), так і в польових, де
принтер можна встановити всередині укриття та друкувати невеликі
компоненти. Перспективи наступних досліджень будуть спрямовані на пошук
необхідних матеріалів, розробку надійної та зручної технології 3D-друку,
здатної створювати спеціально спроєктоване військове фортифікаційне
обладнання в польових умовах з використанням місцевих матеріалів. Крім того,
активним є питання виготовлення великомасштабних 3D принтерів, з
допомогою яких можна створювати суцільні елементи великих розмірів. Це
дозволить виготовляти міцні, довговічні конструкції, скоротити тривалість
будівництва, зменшити використання матеріалів, мінімізувати потреби в
робочій силі, а також знизити потреби у матеріально-технічному забезпеченні
та постачанні.
УДК 623.4
Каторгін О.М., Головний конструктор з серійних виробів ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”, Бондар О.І., начальник відділу ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова”,
Дєєв С.Г., начальник сектору ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова”, Нефьодов А.В.,
137
к.т.н., начальник сектору ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова”, Стрімовський С.В.,
к.т.н., начальник сектору ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова”
УДК 681.3.62:004.383
Кицу Н.М., слухач Військового інституту телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут, старший лейтенант, Штаненко С.С., доцент кафедри
телекомунікаційних систем та мереж Військового інституту телекомунікацій та
інформатизації ім. Героїв Крут, підполковник, Османов Р.Н., начальник
кафедри військової підготовки Військового інституту телекомунікацій та
інформатизації ім. Героїв Крут, полковник
УДК: 355.45
Кільменінов О.А., к.т.н., начальник науково-дослідної лабораторії центру
імітаційного моделювання Національного університету оборони України,
полковник, Чопа Д.А., к.т.н., с.н.с., провідний науковий співробітник центру
імітаційного моделювання Національного університету оборони України
142
Рисунок 1 – Комплекс багаторівневого імітаційного моделювання
УДК 358/636.7
Клепацький С.В., старший викладач кафедри кінології Національної академії
Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, капітан,
Кудряшов Т.А., здобувач вищої освіти за освітньою програмою “Організація
діяльності кінологічних підрозділів Державної прикордонної служби України”
143
Національної академії Державної прикордонної служби України ім.
Б.Хмельницького
УДК 355.4
Ковалько О.Є., науковий співробітник науково-дослідного відділу
Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС
України, полковник, Оникієнко Л.С., науковий співробітник науково-
дослідного відділу Центрального науково-дослідного інституту озброєння та
військової техніки ЗС України, майор
УДК 621.27
Ковальчук Р.А., к.т.н., доцент, професор кафедри інженерної механіки
(озброєння та техніки інженерних військ) факультету Сил підтримки
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Сокульська Н.Б., к.ф.-м.н, доцент, доцент кафедри інженерної механіки
(озброєння та техніки інженерних військ) факультету Сил підтримки
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Гузик Н.М., к.ф.-м.н, доцент, доцент кафедри інженерної механіки (озброєння
та техніки інженерних військ) факультету Сил підтримки Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 004.056
Ковбасюк О.В., к.т.н., начальник науково-дослідного відділу Центрального
науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України,
полковник, Орел В.М., заступник начальника науково-дослідного відділу
Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС
України, полковник
УДК 623.592
Кожин О.В., начальник науково-дослідного відділу Державного науково-
дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової
техніки, підполковник, Василець Д.О., старший науковий співробітник –
старший інженер-випробувач Державного науково-дослідного інституту
випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, майор,
Мокринський О.В., науковий співробітник – інженер-випробувач Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, майор
150
до складу, так до алгоритмів дій тих, хто навчається. Усі зміни повинні бути
своєчасними та науково обґрунтованими.
Завдання щодо обґрунтування та своєчасного коригування дій військових
підрозділів з підвищення ефективності і освоєння нововведень у сфері
застосуванні озброєння БМ вирішується комплексом заходів з наукового
супроводження. В рамках наукового супроводження проводяться наукові
дослідження форм та способів бойового застосування озброєння БМ. За
результатами досліджень сучасних збройних конфліктів розробляються
рекомендації і проводяться роботи, спрямовані на впровадження результатів
наукової роботи. Отримані результати можуть бути додатково досліджені на
навчаннях та інших заходах бойової підготовки військових підрозділів, що є
важливою формою перевірки та уточнення нових питань теоретичного і
практичного бойового застосування озброєння БМ, а також виявлення
проблемних питань і пошуку шляхів їх подальшого вирішення.
Впровадження результатів наукової роботи призводить до перегляду
принципових положень статутних документів, організаційно-штатної структури
військових формувань та системи управління підрозділами. Отримані зміни
вимагають коригування програм і процесів підготовки фахівців з бойового
застосування озброєння БМ з метою здобуття ними нових навичок та прийомів
ведення бойових дій. Дані фактори формують вимоги до тренажерів, які
повинні задовольняти потреби, обумовлені учбовим процесом. На підставі
даних вимог розробляється технічне завдання на проведення ДКР по створенню
тренажерів, впровадження яких повинне формувати відповідні знання та
навички в умовах максимального відтворення сучасних умов бойового
застосування озброєння БМ.
Як було зазначено вище, сучасні умови вимагають гнучкості як в
алгоритмах дій того, хто навчається, так і в структурі самих тренажерів. Це
дозволяє під час наукового супроводження тренажеру на всіх стадіях його
життєвого циклу вносити необхідні зміни та підтримувати його
характеристики, що будуть відповідати сучасним вимогам.
На стадіях життєвого циклу “задум”, “розроблення”, “виробництво”
головна роль у науковому супроводженні належить профільним науковим
установам замовника, розробника та виробника внаслідок можливості
систематичного накопичення та узагальнення досвіду бойового засто сування
стрілецького озброєння та досягнень науки. На стадії “використання”
головуюча роль у науковому супроводженні переходить до наукових установ
військового формування, яке безпосередньо експлуатує даний тренажер та
відповідні зразки озброєння БМ. Внаслідок активного проведення заходів
бойової підготовки та бойового застосування озброєння БМ проходить
накопичення досвіду експлуатації та виявлення проблемних питань у
підготовці фахівців, що дозволяє оперативно вносити відповідні зміни як в
структуру самих тренажерів, так і в реалізовані в них алгоритми. Водночас
через зворотній зв’язок з розробником/виробником проводиться виявлення та
аналіз нових можливостей щодо модернізації чи модифікації тренажеру, які
151
виходять за технічні межі створеного зразка і реалізація яких можлива тільки в
заводських умовах.
Висновок: наукове супроводження розроблення навчально-тренувальних
засобів та спеціальних тренажерів дозволяє отримати замовнику сучасні засоби
тренування фахівців з бойового застосування озброєння БМ, які забезпечують
високий рівень техніко-економічних показників і підтримання цього рівня
протягом тривалого часу експлуатації.
УДК 531.58:343.983
Коломійцев О.В., к.т.н., старший науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії
України Національної академії Національної гвардії України
УДК 629.114.3
Коломійцев О.В., Заслуж. винахід. України, д.т.н., проф., професор кафедри
комп’ютерної інженерії та програмування Національного технічного
університету “Харківський політехнічний інститут”, Балабуха О.С., к.т.н.,
провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії факультету
протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Качуровський Г.М., к.т.н., науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
155
підполковник, Ясинський О.М., старший науковий співробітник науково-
дослідної лабораторії факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
підполковник, Хроль Л.О., науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
майор, Кітов В.С., старший викладач кафедри озброєння військ
протиповітряної оборони Сухопутних військ факультету протиповітряної
оборони Сухопутних військ Харківського національного університету
Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, підполковник.
УДК 625.717
Коломійцев О.В., Заслуж. винахід. України, д.т.н., проф., професор кафедри
комп’ютерної інженерії та програмування Національного технічного
університету “Харківський політехнічний інститут”, Комаров В.О., Заслуж.
винахід. України, к.т.н., провідний науковий співробітник наукового центру
зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій і
інформатизації ім. Героїв Крут, Катунін А.М., к.т.н., с.н.с., доцент кафедри
пожежної та техногенної безпеки об’єктів і технологій Національного
університету цивільного захисту України, Пустоваров В.В., к.т.н., провідний
науковий співробітник – провідний інженер-випробувач науково-дослідного
відділу випробувань озброєння та військової техніки системи космічної
підтримки Збройних сил України Державного науково-дослідного інституту
випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, підполковник
УДК 623.418.4
Коломієць Ю.М., доктор філософії, заступник начальника науково-дослідного
відділу застосування авіації та протиповітряної оборони Національного
університету оборони України, підполковник, Базіло С.М., доктор філософії,
старший науковий співробітник науково-дослідного відділу застосування
авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони
України, підполковник, Василенко О.А., ад’юнкт Центрального науково-
дослідного інституту Збройних Сил України, підполковник, Кулініч І.І.,
старший науковий співробітник, науково-дослідного відділу розробки моделей
операцій та бойових дій центру імітаційного моделювання Національного
університету оборони України, підполковник
УДК 623.462.4:621.3.029.64]:519.87
Корсунов С.І., доцент кафедри Харківського національного університету
Повітряних сил ім. Івана Кожедуба
УДК 621.3
Костина О.М., к.військ.н., доцент, старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу Центрального науково-дослідного інституту озброєння та
військової техніки ЗС України, полковник, Доманов І.О., старший науковий
співробітник – старший інженер-випробувач Державний науково-дослідний
164
інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки,
підполковник
УДК 378.147.46:004.738.5
Кравець Т.М., к.геогр.н., доцент, викладач кафедри комплексів та приладів
артилерійської розвідки факультету ракетних військ і артилерії Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, капітан,
Кущик П.В., курсант кафедри комплексів та приладів артилерійської розвідки
факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК: 621.39.03
Кравець Т.М., к.геогр.н., доцент, викладач кафедри комплексів та приладів
артилерійської розвідки факультету ракетних військ і артилерії Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, капітан,
Лазурко Д.В., курсант кафедри комплексів та приладів артилерійської розвідки
факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 621.396.96:004.056.5
Кравець Т.М., к.геогр.н., доцент, викладач кафедри комплексів та приладів
артилерійської розвідки факультету ракетних військ і артилерії Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, капітан,
Полець О.П., старший викладач кафедри комплексів та приладів
артилерійської розвідки факультету ракетних військ і артилерії Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, підполковник
УДК 629.3.07
Краснокутський В.М., к.т.н., доцент, професор кафедри автомобіле- і
тракторобудування Національного технічного університету “Харківський
політехнічний інститут”, Кав’юк В.В., начальник кафедри Аеродромно-
технічного забезпечення авіації Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, полковник, Вахнюк С.А., аспірант
кафедри Технології машинобудування і ремонту машин Харківського
національного автомобільно-дорожнього університету, підполковник
N
с i – середня інтенсивність відмов
i1
1
tсер – середнє напрацювання до відмови
сер
14
Кількість відмов,
12
10
8
6
4
2
0
охолодженн
живлення
Генератор
змащення
Cистема
Система
Система
БСУ
tсер 108
Кг 0, 40
tсер tв 108 159
1 8
2 9
5 6 7 12
3 10
4 11
УДК 621.31:623.368
Кривцун В.І., к.т.н., с.н.с., докторант штатний науково-організаційного відділу
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
полковник
ПЕРСПЕКТИВНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ
ПРЕДМЕТІВ
УДК 623.746.591
Кривцун В.І., к.т.н., с.н.с., докторант штатний науково-організаційного відділу
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
полковник, Голушко С.Л., ад’юнкт штатний науково-організаційного відділу
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник
УДК 623.462.22(075.8)
Кудряшов В.Є., к.т.н., с.н.с., старший науковий співробітник Інституту
радіофізики та електроніки Національної академії наук України ім. О.Я.
Усікова, Коломійцев О.В., Заслуж. винахід. України, д.т.н., проф., професор
кафедри комп’ютерної інженерії та програмування Національного технічного
університету “Харківський політехнічний інститут”, Кулєшов О.В., к.військ.н.,
доц., провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Наукового
центру Повітряних сил Харківського національного університету Повітряних
сил ім. Івана Кожедуба, Клівець С.І., к.т.н., науковий співробітник науково-
дослідного відділу Наукового центру Повітряних сил Харківського
національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба
УДК 621.396
Кузнєцов О.Л., к.т.н., доц., професор кафедри Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Нос А.І., к.т.н., доц.,
професор кафедри Харківського національного університету Повітряних Сил
ім. Івана Кожедуба, Карлов В.Д., д.т.н., проф., завідувач кафедри Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
Коломійцев О.В., Заслужен. винахід. України, д.т.н., проф., професор кафедри
комп’ютерної інженерії та програмування Національного технічного
університету “Харківський політехнічний інститут”
182
Станом на сьогодні, в ході ведення бойових дій, Україна активно
використовує боєприпаси з програмованим підривачем, які надано в рамках
міжнародної допомоги країнами-партнерами.
Збройні сили України отримали на озброєння (постачання) 120-мм
осколково-фугасні боєприпаси з програмованим підривачем DМ11, 155-мм
боєприпаси М982 Excalibur та інші.
Водночас в Україні проводиться дослідження питання щодо застосування
програмованих підривачів в реактивних снарядах калібрів 122-220-мм для
існуючих РСЗВ “Град”, “Ураган”.
Використання програмованих підривачів дасть можливість підвищити
точність влучення, що призведе до зменшення кількості використання пострілів
для ураження цілі.
УДК 655.
Кулєшов О.В., к.військ.н., доц., провідний науковий співробітник наукового
центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних
Сил ім. Івана Кожедуба, Коломійцев О.В., Заслуж. винахід. України, д.т.н.,
проф., професор кафедри комп’ютерної інженерії та програмування
Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”,
Клівець С.І., к.т.н., науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
Кулєшова Т.В., науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
183
– своєчасне виявлення ЗПН противника та оповіщення про них
підрозділів НГУ, що прикриваються;
– посилення ППО у визначених районах бойових дій підрозділів НГУ;
– виконання заходів, які спрямовані на безпосереднє зенітне ракетно -
артилерійське прикриття підрозділів НГУ;
– протидія розвідки та прикриття від ударів з повітря підрозділів НГУ
шляхом знищення літаків, вертольотів, крилатих ракет, ударних БпЛА,
авіаційних елементів розвідувально-ударних (вогневих) комплексів та інших
засобів ураження в повітрі;
– боротьба з повітряними десантами та аеромобільними військами
противника в польоті тощо.
Підрозділи ППО СВ під час прикриття підрозділів НГУ будуть
знаходиться у готовності до виконання завдань одночасно або послідовно в
районах бойових дій підрозділів НГУ. В ході бойових дій найбільш
поширеними будуть дії зенітних мобільних вогневих груп підрозділів ППО СВ
із засідок.
Застосування підрозділів ППО СВ при виконанні завдань прикриття
підрозділів НГУ від ударів противника з повітря мають наступні особливості:
– обмеження на застосування засобів озброєння та способів і районів
бойових дій підрозділів ППО СВ;
– поєднання бойових дій підрозділів ППО СВ і дій щодо забезпечення
функціонування державних установ, комунікацій, економіки та життєдіяльності
населення;
– можлива автономність бойових дій підрозділів ППО СВ.
Підготовка підрозділів ППО СВ щодо виконання завдань прикриття
підрозділів НГУ від ударів противника з повітря здійснюється з урахуванням
місцевості району бойових дій, обмежень щодо застосування засобів озброєння
підрозділів ППО СВ, особливо засобів ураження повітряних цілей та ін.
Протиповітряний бій під час прикриття підрозділів НГУ від ударів
противника з повітря може матиме обмежений характер та здійснюватиметься з
урахуванням установлених заборон для району бойових дій.
Для участі у прикритті підрозділів НГУ від ударів противника з повітря зі
складу підрозділів ППО СВ можуть виділятися окремі підрозділі, які будуть
діяти мобільними вогневими групами, до складу яких повинні придавитись
підрозділи НГУ для охорони та оборони безпосереднє підрозділів ППО СВ.
Таким чином, у доповіді розглянути основні завдання підрозділів ППО
СВ при участі у прикритті підрозділів НГУ від ударів противника з повітря, а
також особливості застосування підрозділів ППО СВ при виконанні цих
завдань.
УДК 623.365
Купріненко О.М., д.т.н., с.н.с., професор кафедри інженерної техніки
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Нагачевський В.Й., к.т.н., доцент, начальник кафедри інженерної техніки
184
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
полковник, Кривцун В.І., к.т.н., с.н.с., докторант науково-організаційного
відділу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, полковник, Кузубяк О.В., слухач Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, лейтенант
185
УДК 621.311.6
Кучер М.В., старший викладач кафедри інженерної техніки факультету Сил
підтримки, підполковник, Гавура П.В., курсант факультету Сил підтримки
186
УДК 621.311.6
Кучер М.В., старший викладач кафедри інженерної техніки факультету Сил
підтримки, підполковник, Дзюма Х.С., курсантка факультету Сил підтримки
189
користувачів щодо прийняття або акредитації імітаційної моделі для певної
мети: аналізу проведених бойових дій в умовах MOUT.
Отже, можна зазначити, що JCATS дає змогу отримати достатньо
достовірні результати моделювання під час розіграшу тренувальних сценаріїв
бойових дій у районах міської забудови. Зазначене може бути корисним під час
підготовки військових фахівців на різних рівнях ланки управління у Збройних
Силах України та інших складових Сил безпеки і оборони України, враховуючи
характер військових дій сьогодення. Використання валідованих та
верифікованих систем імітаційного моделювання, таких як JCATS, є також
доречним підґрунтям для розширення напрямків наукових досліджень, що
пов’язані із застосуванням різних зразків озброєння та військової техніки під
час бойових дій у складних умовах місцевості. Подібні дослідження
супроводжуються ще більшими складностями, порівняно із випробуваннями
окремих дослідних зразків, через практичну складність створення близької до
реальної бойової обстановки та урахування важливих факторів, що впливають
на бойову ефективність досліджуваної бойової системи (протидії противника,
впливу середовища, способів бойового застосування, тощо).
УДК 623.674
Литовченко В.В., молодший науковий співробітник науково-дослідного
відділу трасових систем та спеціалізованих програмних засобів Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, Рижков О.В., начальник науково-дослідної лабораторії
супутникових навігаційних систем вимірювань та їх випробувань Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, підполковник, Юла О.В., начальник науково-дослідної
лабораторії радіолокаційних систем траєкторних вимірювань та їх випробувань
Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації
озброєння та військової техніки, підполковник
190
Узагальнено, процедура виявлення ВП та ВЗБ, ділиться на декілька
етапів: визначення території ймовірного встановлення та розміщення;
попереднє обстеження небезпечних територій; проведення технічних та
нетехнічних заходів локалізації потенційної зони ураження; вибір та
узгодження способів та засобів очищення території від штучних аномалій;
вибір методів виявлення небезпечних об’єктів; безпосереднє знешкодження ВП
та ВЗБ механічним шляхом; розвідка територій дистанційними методами
виявлення надґрунтових та підґрунтових аномалій; маркування потенційно
небезпечних об’єктів; знешкодження залишків ВП та ВЗБ (застосовуються
різноманітні способи та засоби, в залежності від факторів небезпеки для
людей); контрольна перевірка на виявлення небезпечних об’єктів; додаткові
заходи знешкодження, при необхідності; маркування очищеної зони;
проведення заходів відновлення територій до цивільного стану.
На практиці доведено, що жоден з існуючих методів не може
задовольнити ймовірність виявлення та знешкодження ВП та ВЗБ на 97%, яку
вимагає ООН. Вагома властивість, яка спрощує ідентифікацію ВП та ВЗБ – це
наявність ВР в складі маси просторового матеріалу на небезпечній території. За
цією ознакою можна визначити розміщення небезпечних об’єктів, як
небезпечну аномалію в середовищі. Мета даної публікації – розглянути
комплексний метод виявлення ВП та ВР на основі комбінації декількох
існуючих. В перспективі, розглянутий метод можливо застосовувати в бойових
умовах, після практичної апробації. Методи (такі як: контактні електричні;
магнітометричні, біометричні і т.д.), які дають низьку ефективність не
розглядаються.
Розглянемо дієві та актуальні методи виявлення ВП та ВЗБ:
1. Спектроскопічний метод в основі якого полягає аналіз дослідження
спектрів поглинання або випромінювання речовинами електромагнітних хвиль
– сукупності значень певних величин, що характеризують речовину та процеси,
які в ній відбуваються.
2. Газохроматографічний метод аналізу покладено в основу більшості
високочутливих детекторів парів ВР, що розробляються. Але даний метод
передбачає лабораторні умови.
3. Дрейф-спектрометричний метод ґрунтується на спектрометрії
рухливості іонів утворених після іонізації молекул досліджуваної речовини.
Іонізовані іони розділяються відповідно до свого розміру та маси і
спрямовуються до детектора.
4. Раманівська спектроскопія – технологія, яка ідентифікує склад
невідомих хімічних речовин завдяки реєстрації розсіювання падаючого
лазерного випромінювання молекулярними ланцюгами з розділенням його на
окремі частоти в унікальному процесі коливання. Коливання хімічних зв’язків
усередині молекули прирівнюють до класифікованих, які залежать як від
складу речовини, так і від молекулярної структури кожного її компонента.
5. Метод когерентного антистоксового розсіювання світла, полягає у
застосуванні чітко сфокусованих променів для досягнення умов збіжності фаз,
необхідних для когерентності процесу. Ідентифікація ВР із заданою
191
коливальною частотою може бути використана для визначення просторового
розподілу активних коливальних Раманівських переходів на цій частоті.
6. Радіолокаційне зондування напівпровідних середовищ. За даним
методом надвисокочастотні електромагнітні поля мають високу проникаючу
здатність через напівпровідні середовища (ґрунт, рослинність, сніг, воду), під
якими можуть знаходитися небезпечні об’єкти.
7. Метод нелінійної радіолокації, який полягає в тому, що деякі
об’єкти або їх елементи (напівпровідникові радіоелементи, точкові притискні
металеві контакти) при опроміненні електромагнітною хвилею мають здатність
генерувати спектральні складові, відсутні в спектрі падаючої електромагнітної
хвилі.
8. Метод виявлення ВР та їх залишків на відстані за допомогою
терагерцової спектроскопії, який базується на розрахунку кількості THz-
імпульсів, які відбиваються або проходять крізь досліджуваний зразок
(речовину або матеріал), внаслідок зміни електричного поля цих імпульсів.
9. Сейсмоакустична локація підземних об’єктів. Можливість
використання цього методу заснована на наявності різниці в механічних
характеристиках (щільності та твердості) між матеріалом об’єкта пошуку та
середовищем, що вкриває. Ці методи ґрунтуються на реєстрації
сейсмоакустичних сигналів, відображених від об’єктів пошуку в діапазоні
звукових та інфразвукових частот.
10. Теплолокаційний метод виявлення. При розміщенні будь-якого
об’єкта в середовище, неминуче з’являється порушення його структури, перш
за все в щільності. Виникає відмінність у ступені теплового випромінювання
маскуючого шару середовища та навколишнього середовища або інших
природніх матеріалів.
11. Індукційний метод виявлення провідних металевих тіл заснований
на реєстрації вторинних полів вихрових потоків, що виникають у цих тілах під
впливом первинного низькочастотного магнітного поля.
12. Ядерно-фізичні методи розрізняють за типом і енергією, що
використовує джерело нейтронів, а також видом і енергією вторинного гамма-
випромінювання, що виникає при взаємодії нейтрона з об’єктом пошуку –
азотом (вуглецем чи киснем), який входить до складу ВР.
13. Метод молекулярних ядер конденсації полягає в тому, що іонізовані
молекули ВР сприяють створенню в реакційній камері аерозольних часток,
наявність яких реєструється за зміною світлопропускання.
14. Резонансно-хвильовий метод виявлення. Він поєднує методи
ядерного магнітного і квадрупольного резонансів, що дозволяє надійно
виявляти безкорпусні ВР за прямою ознакою – наявність нітрогруп. Такі
прилади дозволяють реєструвати ВР у кількості декілька грамів при невеликій
потужності (декілька десятків мВт) збуджуючого електромагнітного поля.
15. Мас-спектрометричний метод дозволяє досягти найвищої на цей
час чутливості виявлення парів ВР. У аналізаторі первинне виділення
виконується за допомогою позитивної або негативної іонізації. У результаті
відбувається відокремлення парів, що не відносяться до пошукових.
192
16. Хемілюмінесцентний метод зводиться до того, що молекули ВР
зазнають паралелізму з утворенням окису азоту NO, який, реагуючи з
отриманим в приладі озоном О 3, утворює збуджені молекули NO 2. Переходячи
в основний стан, ці молекули виділяють інфрачервоне випромінювання, яке
реєструється фотозбільшувачем. Головний принцип роботи цього детектора
полягає в термічному розкладанні молекул ВР із послідовною реєстрацією NO 2
-груп.
17. Біосенсорний метод ґрунтується на виявленні азотовмісних ВР за
допомогою спеціальних тварин: собак, свиней тощо.
18. Метод механічного зондування ґрунту реалізується з
використанням щупів-зондів. За допомогою щупів проколювання поверхневого
шару землі здійснюється пошук мін та уточнюється характер виявленого
предмета.
19. Оптичний метод виявлення прихованого об'єкта можна здійснювати
за непрямими ознаками – порушення структури природного фону
навколишнього середовища в місці встановлення цього об’єкта (колір
рослинності або ґрунту, мікрорельєфу і т.д.).
20. Параметричний метод зондування, заснованих на збудженні
корпусів ВП сейсмічними хвилями та зчитуванні вібрації поверхні ґрунту за
допомогою радіолокатора або лазера. Цей метод дозволяє отримати додаткову
ознаку виявлення мін з використанням власних частот механічних коливань
корпусів, що в комплексі з радіохвильовим методом покращує тактико-технічні
параметри пошуку.
Комбінуючи радіолокаційний, оптичний, параметричний методи з
Раманівською спектроскопією, можливо покращити результати виявлення ВП
та ВЗБ, так як природа їх дій одноманітна, тим самим спростити технічну та
апаратну реалізацію пошукових пристроїв. Порівнюючи результати огляду
різними методами, є необхідність створення спеціалізованого програмного
забезпечення для виведення комплексного виявлення ознак ВП та ВЗБ.
УДК 621.81.85
Літовченко П.І., к.т.н., доцент, доцент кафедри інженерної механіки
Національної академії Національної гвардії України, Сало В.А., д.т.н.,
професор, професор кафедри інженерної механіки Національної академії
Національної гвардії України, Нечипоренко В.М., к.т.н., доцент, доцент
кафедри інженерної механіки Національної академії Національної гвардії
України
УДК 621.396.96
Ліщенко В.М., д-р філософії, старший викладач кафедри факультету
радіотехнічних військ протиповітряної оборони Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Кравченко І.І., старший науковий співробітник науково-дослідного відділу
науково-дослідного управління наукового центру Повітряних Сил,
підполковник, Бардаков М.В., здобувач кафедри факультету радіотехнічних
194
військ протиповітряної оборони Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, майор
УДК 004.413.4
Ліщинська Х.І., к.т.н, доцент, професор кафедри інженерної механіки (ОТІВ)
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
Сеник А.П., к.ф.-м.н., доцент, доцент кафедри прикладної математики
Національного університету “Львівська політехніка”, Хобор О.Р., аспірант
Національного університету “Львівська політехніка”, Сеник Ю.А., асистент
кафедри математики і фізики Національного лісотехнічного університету
України, Севериненко Д.Ю., аспірант Національного університету “Львівська
політехніка”
198
ризиків (рис. 2), які можуть враховуватися при моделюванні службово-бойових
дій.
УДК 623
Лось А.М., молодший науковий співробітник науково-дослідного управління
експериментальних досліджень роботизованих комплексів (систем)
Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації
озброєння та військової техніки, капітан, Олійник О.Ю., начальник відділу –
заступник начальника управління науково-дослідного управління
експериментальних досліджень роботизованих комплексів (систем)
Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації
озброєння та військової техніки, підполковник, Хоменко Є.В., старший
науковий співробітник науково-дослідного управління експериментальних
199
досліджень роботизованих комплексів (систем) Державного науково-
дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової
техніки, підполковник
УДК 004.94
Лук’яненко С.В., начальник науково-дослідної лабораторії проблем
супроводження моделей операцій та бойових дій науково-дослідного відділу
перспектив розвитку та проблем супроводження моделей операцій центру
імітаційного моделювання Національного університету оборони України,
підполковник, Єфімов Д.В., старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу перспектив розвитку та проблем супроводження моделей
операцій центру імітаційного моделювання Національного університету
оборони України, підполковник, Осташевський І.І., науковий співробітник
200
науково-дослідного відділу розробки моделей операцій та бойових дій центру
імітаційного моделювання Національного університету оборони України,
майор
УДК 355.5
Лук’янчиков А.А., старший науковий співробітник Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, полковник,
Лісогорський Б.А., к.т.н., старший науковий співробітник Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Пилипович О.М., науковий співробітник Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, майор, Прокопенко Л.В.,
молодший науковий співробітник Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
204
Порівняно з традиційними методами навчання військовослужбовців,
стандарти НАТО забезпечують більш глибоке розуміння та аналіз ситуації на полі
бою, розвивають навички прийняття рішень та лідерські якості.
Стандарти та методики НАТО для навчання військових мають декілька
переваг порівняно з традиційними методами. Одна з головних переваг – це
застосування активних методів навчання, які дозволяють військовим не лише
засвоювати теоретичні знання, але й перевіряти їх на практиці. В сучасних умовах
підготовки на теоретичну частину відводиться близько двадцяти відсотків часу і
біля восьмидесяти – на практичну підготовку. Такий підхід дозволяє військовим
краще зрозуміти теорію, засвоїти навички та вміння, а також підвищити рівень
мотивації до навчання. Аналіз змісту навчання показує, що воно засновано на
моделі емпіричного навчання дорослих.
Впровадження та ефективність такої моделі навчання обумовлюють
визначені у ході попереднього аналізу існуючі умови та фактори:
1. Високий рівень самосвідомості і відповідальності слухачів.
2. Наявність у слухачів життєвого досвіду (побутового, соціального,
професійного) – це одна з визначальних ознак дорослої людини.
3. Висока мотивація навчання, яка визначається прагненням за допомогою
навчання досягти певної, конкретної мети.
4. Короткий термін навчання, який вимагає застосування інтенсивних форм
навчання. Прагнення до швидкої реалізації отриманих знань, умінь, навичок та
якостей є визначальним при виборі шляхів навчання.
Загалом, у структурі заняття, побудованого за моделлю емпіричного
навчання дорослих, можна виділити п’ять етапів:
1. Досвід. Слухачі виконують практичне завдання з невеликою допомогою
або без допомоги інструктора.
2. Обмін. Слухачі обговорюють отриманий досвід, свої результати, реакцію
та зауваженнями з іншими.
3. Аналіз. За участю інструктора слухачі обговорюють, аналізують і
обмірковують досвід. Інструктор надає критичний аналіз дій, своє бачення того,
як була проведена практична робота, які теми, проблеми і питання виникли в
результаті роботи.
4. Узагальнення. Слухачі пов’язують виконану практичну роботу з
реальними прикладами, узагальнюють отримані знання та навички,
розповсюджують їх на контекст реальної діяльності.
5. Застосування. Слухачі застосовують результати поточного досвіду та
досвіду і практики минулих років у схожій або іншій ситуації. Крім того,
проводиться обговорення, як можна застосувати набуті знання в інших ситуаціях,
як підняті питання можуть бути корисні в майбутніх ситуаціях і як можна
розвинути більш ефективні моделі дій, спираючись на результати досвіду.
Основними завданнями підготовки вважається:
– набуття індивідуальних навичок щодо умілого володіння навичками
тактичної та вогневої підготовки в основних видах бою;
– підтримання та покращення лідерських, психологічних і фізичних
якостей;
205
– отримання, поглиблення та реалізація знань, умінь і навичок у виконанні
своїх функціональних обов’язків;
– вивчення нових способів дій підрозділів відповідно до досвіду, набутого
під час відбиття збройної агресії рф;
– освоєння та експлуатація зразків озброєння і військової техніки,
виконання споріднених завдань по взаємозаміні.
Підготовка проводиться в комплексі здобуття знань та умінь за програмами
з тактичної підготовки та тактичної медицини, операторів БПЛА, ведення
штурмових дій позицій противника, в населених пунктах, лісосмугах та посадках.
В основу принципів підготовки покладено:
– вчити тому, що необхідно на війні;
– свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається;
– колективізм та індивідуальний підхід у підготовці;
– тісний зв’язок теорії і практики;
– поєднання різних форм, методів навчання і видів занять, постійний їх
розвиток на основі аналізу результатів підготовки та впровадження бойового
досвіду.
Отже, аналіз стандартів та методик НАТО для навчання військових
свідчить, що в їх основі лежить трансформація й інтерпретація набутого досвіду
слухачів. При цьому інструктор відіграє роль куратора або тренера. Такий підхід
формує у слухачів компетенції, яких вони потребують у контексті своєї
професійної діяльності. У цілому, досвід навчання за стандартами НАТО є більш
ефективним та сучасним порівняно з традиційними методами військового
навчання. Він дозволяє військовим отримати практичний досвід та знання, які
можуть бути вирішальними під час реальних бойових дій.
УДК 623.55.02
Малюк В.Г., к.т.н., доцент, доцент кафедри військового зв’язку та прикладних
інформаційних технологій командно-штабного факультету Національної академії
Національної гвардії України, Оленченко В.Т., к.т.н., начальник кафедри
військового зв’язку та прикладних інформаційних технологій командно-штабного
факультету Національної академії Національної гвардії України, полковник,
Тимченко С.Ю., ад’юнкт докторантури та ад’юнктури Національної академії
Національної гвардії України, підполковник
а б
Рисунок 2 – Допустимий розкид кута азимуту ДС радіопередавача мобільного
підрозділу
208
жорсткішими і залежать від ширини головної пелюстки ДС спрямованої антени
радіопередавача.
УДК 629.331
Манзяк М.О., ад’юнкт штатний науково-організаційного відділу Національної
академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, підполковник,
Грубель М.Г., д.т.н., професор, начальник кафедри автомобілів та
автомобільного господарства Національної академії сухопутних військ ім.
гетьмана Петра Сагайдачного, полковник, Андрієнко А.М., к.т.н., с.н.с.,
професор кафедри автомобілів та автомобільного господарства Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, полковник
УДК 623.11/.12
Мартинюк І.М., к.біол.н., начальник науково-дослідної лабораторії
тренажерних та імітаційних засобів Сил підтримки факультету Сил підтримки
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник, Ємельянов О.В., д-р філософії, провідний науковий
співробітник науково-дослідної лабораторії тренажерних та імітаційних засобів
Сил підтримки факультету Сил підтримки Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, підполковник, Шматов Є.М., старший
науковий співробітник науково-дослідної лабораторії тренажерних та
211
імітаційних засобів Сил підтримки факультету Сил підтримки Національної
академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
212
комплектів на одному автомобілі ЗІЛ-131, встановлюється п’ятьма
військовослужбовцями за 10 годин.
Споруда кулеметна металева СПМ-2 призначена для ведення вогню з
7,62-мм кулеметів та автомата з сектором стрільби 3600. Перевозиться 2
комплекти на одному автомобілі ЗІЛ-131, встановлюється шістьма
військовослужбовцями за 6 годин.
Споруда кулеметна металева СПМ-3 призначена для ведення вогню з
7,62-мм кулеметів та автомата з сектором стрільби 3600. Перевозиться 2
комплекти на одному автомобілі ЗІЛ-131, встановлюється шістьма
військовослужбовцями за 6 годин.
Споруда кулеметна металева СПМ-4 призначена для ведення вогню з
кулеметів калібру від 7,62-мм до 12,7-мм та автомата з сектором стрільби 3600.
Перевозиться 2 комплекти на одному автомобілі ЗІЛ-131, встановлюється
шістьма військовослужбовцями за 6 годин.
Споруда кулеметна спеціальна СПС-2М призначена для ведення вогню
з кулеметів калібру від 7,62-мм до 12,7-мм та автомата з сектором стрільби
3х600. Перевозиться на одному автомобілі КрАЗ-260, встановлюється десятьма
військовослужбовцями з екскаватором ЕОВ-4421 за 6 годин.
Споруда кулеметна спеціальна СПС-3М призначена для ведення вогню
з кулеметів калібру від 7,62-мм до 12,7-мм та автомата з сектором стрільби 600.
Перевозиться на автомобілі КрАЗ-260 за 3 машино рейси, встановлюється
десятьма військовослужбовцями з екскаватором ЕОВ-4421 за 11 годин.
Споруда кулеметна спеціальна СПС-4 призначена для ведення вогню з
кулеметів калібру від 7,62-мм до 12,7-мм та автомата з сектором стрільби 500.
Перевозиться на автомобілі КрАЗ-260 за 2 машино рейси, встановлюється
десятьма військовослужбовцями з екскаватором ЕОВ-4421 за 5 годин.
Закрита кулеметна споруда із збірного залізобетонну УФС-3
призначена для ведення вогню з 7,62-мм кулеметів та автомата з сектором
стрільби 2×600. Перевозиться на одному автомобілі КАМАЗ-5320,
встановлюється сім’ю військовослужбовцями з екскаватором ЕОВ-4421 за 5
годин.
Споруда із збірного залізобетонну УФС-4 призначена для ведення
вогню з протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) 9К11, 9К111, 9К115 або
СПГ-9м або АГС-17 і кулеметів НСВ-12,7, ПКМ, а також для ведення вогню із
зенітних ракетних комплексів (ЗРК) 9К32, 9К34 і захисту обслуги з сектором
стрільби 3600. Перевозиться на одному автомобілі КаМАЗ-5320 з причепом
2-П-8 за 2 машино рейси, встановлюється сім’ю військовослужбовцями з
екскаватором ЕОВ-4421 і краном типу КС-3572 за 15 годин.
Споруда із збірного залізобетонну (уніфікована фортифікаційна
споруда) УФС-5 призначена для ведення вогню з башт танків Т-44М, Т-54,
Т-55 і захисту обслуги з сектором стрільби 3600. Перевозиться на одному
автомобілі КаМАЗ-5320 з причепом 2-П-8 за 6 машино рейсів, встановлюється
обслугою з чотирнадцяти військовослужбовців з екскаватором ЕОВ-4421,
бульдозером Д-686, зварювальним агрегатом САК-2 і краном типу КС-3572 за
70 годин.
213
З характеристик вогневих споруд можна зробити висновок, що для
встановлення одних можна не залучати будівельну техніку, для встановлення
інших – без землерийної та підйомної техніки просто неможливо обійтись. Все
залежить від того, якого типу захисну споруду необхідно обладнати. Широко
застосовують модульні вогневі споруди при фортифікаційному обладнанні
рубежів прикриття державного кордону, а також при завчасному обладнанні
позицій військ. Велика перевага таких конструкцій – їх мобільність, невеликий
час на обладнання та простота зборки і розборки, що сьогодні дуже важливо
при маневреній обороні.
Отже, в умовах сьогодення забезпечення Збройних Сил України
модульними вогневими мобільними спорудами та розробка покращених
вогневих споруд із застосуванням новітніх матеріалів є актуальним і дуже
важливим питанням.
УДК 355.4
Меленко Ю.Я., к.т.н., начальник науково-дослідного відділу Центрального
науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України,
полковник, Каніщев В.В., начальник науково-дослідного управління
Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС
України, полковник
УДК 657.01
Мельников О.В., викладач кафедри фінансового забезпечення військ
військового факультету сил підтримки та забезпечення Військового інституту
КНУ ім. Тараса Шевченка, молодший лейтенант, Шрамко О.В., доцент
кафедри фінансового забезпечення військ військового факультету сил
підтримки та забезпечення Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка,
підполковник
216
військових формувань та збільшити ефективність аудиторських заходів під час
проведення перевірок процесів логістики та забезпечення.
Подальший процес підвищення рівня автоматизації процесів обліку в
Збройних Сил України та інших військових формуваннях породжує нові
виклики для системи внутрішнього аудиту з одного боку та створює нові
можливості вдосконалення власних аудиторських процедур та інструментів з
іншого. Тому важливим завданням та пріоритетом розвитку спроможностей
Служби внутрішнього аудиту Міноборони залишається збільшення рівня
цифровізації процесів аудиту, розвитку відповідних компетенцій та навичок
внутрішніх аудиторів.
УДК 351.741
Мордвинцев М.В., к.т.н., доцент, провідний співробітник науково-дослідної
лабораторії з проблем інформаційних технологій та протидії злочинності у
кіберпросторі Харківського національного університету внутрішніх справ,
Хлєстков О.В., старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
з проблем інформаційних технологій та протидії злочинності у кіберпросторі
Харківського національного університету внутрішніх справ
УДК 623.4
Мормило Я.М., д-р філософії, Директор ДП “ХКБМ ім. О.О.Морозова”,
Федоренко Є.В., Головний конструктор з ракетно-артилерійських систем ДП
“ХКБМ ім. О.О.Морозова”, Дашков Д.Л., начальник відділу ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”, Нефьодов А.В., к.т.н., начальник сектору ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”, Лисенко О.Ю., провідний інженер-дослідник ДП “ХКБМ ім.
О.О.Морозова”
УДК 621.396
Наконечний О.А., к.т.н., доцент, професор кафедри озброєння військ
протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського національного
університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба, Сидоров В.В., к.т.н., старший
науковий співробітник, старший науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана
Кожедуба, Ляшок О.О., курсант Харківського національного університету
Повітряних сил ім. Івана Кожедуба
УДК 311.110
Науменко М.О., д-р фiлоcофiї економiчного напряму, доцент, профеcор
кафедри менеджменту та фiнанciв факультету логicтики Нацiональної академiї
Нацiональної гвардiї України
УДК 351:37.02
Неклонський І.М., к.військ.н., доцент кафедри організації та технічного
забезпечення аварійно-рятувальних робіт Національного університету
цивільного захисту України, Гноєва М.В., здобувач вищої освіти
Національного університету цивільного захисту України
223
Потреба у застосуванні передових технологій обумовлена необхідністю
вирішення проблеми, яка полягає в тому, що існуючі тренувальні комплекси (в
першу чергу такі як тепло та димокамери, смуги психологічної підготовки), а
також наявні методи і засоби підготовки особового складу до роботи не
відтворюють реальних умов, а тільки створюють наближений ефект. Крім того,
застарілі методики тренувань дають змогу призвичаїтись до них. Це ставить під
сумнів ефективність таких тренувань.
В умовах комбінованого підходу до вирішення проблеми для підготовки
фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту активно
впроваджуються прикладні інформаційні технології моделювання дій
рятувальних підрозділів в різних умовах, багатофункціональні тренажерні
комплекси як мобільного так і стаціонарного типу, а також спеціальні смуги
психологічної підготовки модульного типу.
Наприклад, активно застосовуються в навчальному процесі відповідні
програмні тренажери – комп’ютерні симулятори формування навичок
прийняття рішення керівником рятувального підрозділу, який першим прибув
до місця надзвичайної ситуації [https://nuczu.edu.ua/ukr/prohramni-trenazhery].
Як показує зарубіжна практика в системі підготовки рятувальників
активно використовуються мобільні тренувальні комплекси – це передова
комп’ютеризована система навчання, яка дає змогу у безпечних,
контрольованих та екологічно чистих умовах підготувати працівників аварійно-
рятувальних служб, підвищити їх боєздатність під час ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій. Досвід застосування таких комплексів як “Mobile
respiratory protection training galler”, “Combined training system”, “КІО”
(Німеччина), “Mobile Fire Trainer ML 2000” (Польща) показує, що вони є
реальними симуляторами небезпечних факторів, а їх мобільність сприяє
зручності проведення тренувань будь-де і будь-коли.
В рамках виконання спільного польсько-українського проекту
“Регіональні тренінгові центри порятунку – підтримка системи підготовки
добровільної пожежної охорони та професійних аварійних служб в Україні”
впроваджуються багатофункціональні тренажери контейнерного типу.
Багатофункційний тренажер контейнерного типу – це навчальний, мобільний
тренажер, який складається з одного або декількох 40-футових (12 м)
стандартних металевих контейнерів, що з’єднані між собою спеціальними
кріпленнями. Використання подібної технології дає можливість здійснити
монтування та планування тренувального комплексу заввишки приблизно в
15-20 м, що відповідатиме висоті 4-5-ти поверхового будинку, при цьому
імітуючи приміщення різної площі, конфігурації та планування. Безперечною
перевагою подібних тренажерів є можливість здійснити: задимлення приміщень
справжніми продуктами згорання, подачу вогнегасної речовини на гасіння
справжнього осередку займання, відпрацювання рятування постраждалих на
висоті та в обмеженому просторі тощо.
Наукове супроводження впровадження таких тренажерних комплексів
дозволило дослідити сучасні методи та засоби підготовки особового складу на
тренажерах (симуляторах) та обґрунтувати конструкцію і оснащення
224
тренажера. На основі проведеного аналізу та досліджень розроблена методика
проведення занять для виконання навчальних вправ особовим складом
пожежно-рятувальних підрозділів під час виконання завдань за призначенням.
Разом з тим, основна проблема, яка залишається актуальною, під час
впровадження відповідних технологій – це варіативність їх практичної
реалізації. Варіативність – це концептуальна основа дидактики. Саме
варіативність дає можливість диференційованого підходу до всіх категорій
рятувальників, які навчаються, а також дозволяє побороти фактор звикання під
час навчання.
З цієї точки зору стає актуальним розроблення не тільки конструктивних
особливостей тренажерних комплексів і методик проведення занять, а й
моделей імітації дії небезпечних факторів, наприклад таких як явища Flashover,
Backdraft, Flameover (Rollover), утворення нейтральної зони під час внутрішньої
пожежі, зони забруднення тощо. Застосування таких моделей дає можливість
керівнику занять використовуючи вихідні дані, які відповідають певній
конструкції тренажера, досить точно відтворити необхідну реальну обстановку,
а в процесі відпрацювання вправ – моделювати її розвиток.
В цілому, варіативна модель практичної підготовки із застосуванням
багатофункціональних тренажерних комплексів має містити чотири
взаємопов’язаних компоненти: концептуальний, технологічний, змістовий та
регуляторний. Сутність концептуального компоненту моделі – це варіативність.
Технологічний компонент передбачає застосування моделі на практиці і
включає систему дій інструктора, спрямованих на застосування різноманітних
організаційних форм і технологій навчання. Змістовий компонент передбачає
відповідність змісту, складності та обсягу навчального тренінгу. Регуляторний
компонент включає узгодження методів, засобів навчання і змісту практичної
підготовки.
УДК 621.8
Нечипоренко В.М., к.т.н., доцент, доцент кафедри інженерної механіки
Національної академії Національної гвардії України, Сало В.А., д.т.н.,
професор, професор кафедри інженерної механіки Національної академії
Національної гвардії України, Літовченко П.І., к.т.н., доцент, доцент кафедри
інженерної механіки Національної академії Національної гвардії України
226
УДК 658.78
Ніколайчук Л.Г., к.т.н, доцент, доцент кафедри управління повсякденною
діяльністю військ та тилового забезпечення Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Манзяк О.М., викладач кафедри
управління повсякденною діяльністю військ та тилового забезпечення
Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
227
Порядок застосування сил логістики: застосування сил логістики під час
виконання завдань оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної
цілісності та недоторканності здійснюється ешелоновано за рівнями
підпорядкованості сил логістики. Ешелонування сил і засобів логістичного
забезпечення здійснюється відповідно до оперативної побудови угруповань
військ (сил) за смугами логістичного забезпечення.
У межах першої смуги логістичного забезпечення розгортаються та
виконують завдання сили логістики підрозділів та військових частин, які
безпосередньо ведуть бойові дії у смузі забезпечення, на передньому краї
оборони (на лінії зіткнення), діють у першому ешелоні угруповання військ
(сил). Сили логістики першої смуги логістичного забезпечення включаються до
систем всебічного забезпечення військових частин.
У межах другої смуги логістичного забезпечення розгортаються та
виконують завдання сили логістики, які безпосередньо підпорядковані
командувачу (командиру) угруповання військ (сил), підрозділи логістичного
забезпечення військових частин (підрозділів) другого ешелону (резервів)
угруповання військ. Зі зміною оперативної побудови угруповання військ сили
логістики військових частин та підрозділів здійснюють перегрупування разом зі
своїми військовими частинами, підрозділами. За рахунок сил логістики, які
безпосередньо підпорядковані командувачу (командиру) угруповання військ,
створюються елементи оперативної побудови угруповання військ –
угруповання сил і засобів логістичного забезпечення та резерв сил логістики.
У межах третьої смуги логістичного забезпечення виконують завдання
сили і засоби, які безпосередньо підпорядковані Головнокомандувачу ЗСУ,
військові частини (установи) логістичного забезпечення Командування Сил
логістики ЗСУ, сили логістики стратегічних резервів, які перебувають у
районах зосередження та військ що відновлюють боєздатність поза межами
операційних зон угруповань військ.
Військові частини (установи) логістичного забезпечення Командування
Сил логістики ЗСУ складають основу угруповання та резерву сил і засобів
логістичного забезпечення сил оборони. За рішенням Головнокомандувача ЗСУ
до складу угруповання сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони
можуть входити військові частини (установи) логістичного забезпечення, які
підпорядковані органам управління інших складових сил оборони. За рішенням
Верховного Головнокомандувача ЗСУ до складу угруповання сил і засобів
логістичного забезпечення сил оборони можуть бути включені державні
підприємства та установи з ремонту ОВТ та постачання ресурсів.
Сили та засоби логістичного забезпечення другої та третьої смуг
логістичного забезпечення у залежності від оперативної обстановки можуть
залучатися до виконання окремих та невідкладних завдань забезпечення
підготовки та ведення бойових дій у смугах логістичного забезпечення що
наближені до противника.
Аналізуючи вище викладений матеріал, можна виділити наступні основні
шляхи розвитку системи логістичного забезпечення:
228
– удосконалення організаційно-штатної структури військових частин,
установ, підрозділів логістичного забезпечення, приведення її у відповідність
оснащенню та заданням що на них покладаються;
– запровадження у діяльності сил логістики з організації та здійснення
логістичних процедур та стандартів прийнятих в ЗС держав-членів НАТО;
– оснащення військових частин, установ, підрозділів логістики сучасними
зразками техніки, технологічного обладнання, інвентарю та устаткування;
– запровадження комплексних автоматизованих систем управління
запасами МтЗ та їх обліку;
– удосконалення процесів логістичного забезпечення Збройних Сил
України у особливий період для оперативного і повного задоволення потреб у
постачанні МтЗ та послуг, відновленні (ремонті) ОВТ та МтЗ, розквартируванні
військ (сил);
– будівництво та вдосконалення логістичної інфраструктури що
забезпечує надійне зберігання МтЗ та підвищення виробничих можливостей;
– комплектування сил логістики мотивованим та професійно
підготовленим особовим складом відповідно до потреб військових частин,
установ, підрозділів логістичного забезпечення;
– відпрацювання та впровадження нормативних (доктринальних)
документів щодо застосування сил логістики.
УДК 629.7.08
Новічонок С.М., к.т.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (аеродромно-технічного забезпечення авіації Повітряних
Сил) науково-дослідного управління (розвитку, застосування та забезпечення
авіації Повітряних Сил) наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
Леоненко О.М., к.т.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-
дослідного відділу (аеродромно-технічного забезпечення авіації Повітряних
Сил) науково-дослідного управління (розвитку, застосування та забезпечення
авіації Повітряних Сил) наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Кравчук Д.О., начальник науково-дослідного відділу (аеродромно-технічного
забезпечення авіації Повітряних Сил) науково-дослідного управління
(розвитку, застосування та забезпечення авіації Повітряних Сил) наукового
центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних
Сил ім. Івана Кожедуба, полковник
232
– поява та постановка на озброєння новітніх систем та засобів ураження
повітряного противника, в першу чергу, дешевих та завадозахищених;
– насичення підрозділів ППО засобами РЕБ та масове їх застосування для
протидії засобам повітряного нападу противника;
– створення нових та удосконалення існуючих систем управління силами
і засобами протиповітряної оборони, які б мінімізували час на прийняття
рішення по знищенню повітряної цілі, від моменту її виявлення до моменту
відкриття по ній вогню.
Одним із пріоритетних напрямків удосконалення системи управління
силами і засобами протиповітряної оборони є насичення підрозділів
протиповітряної оборони (бойових обслуг та мобільних вогневих груп, які
виконують завдання з протидії нападу повітряного противника) необхідною
кількість засобів засобів захищеного зв’язку і пристроями відображення
інформації про повітряного противника та автоматизація цього процесу шляхом
застосування спеціального програмного забезпечення.
На даний час у підрозділах протиповітряної оборони, на рівні відділення-
бригада широке застосування отримали програмні продукти “Віраж”,
“Кропива” у поєднанні із засобами відображення інформації (планшети,
смартфони, ноутбуки та інші).
Використання спеціального програмного забезпечення “Віраж”,
“Кропива” надає змогу начальникам ППО (командирам підрозділів ППО), у
режимі закритої мережі:
– до бою – проводити планування протиповітряної оборони;
– оцінювати місцевість в районах виконання бойових завдань та
проводити оцінку можливих напрямків нальоту повітряного противника;
– проводити побудову бойових порядків підрозділів ППО та аналізувати
їх ефективність;
– проводити оцінку зони розвідки та зони ураження повітряного
противника;
– обмінюватися інформацією про положення та склад сил і засобів;
– в ході ведення протиповітряного бою, всім складовим системи ППО –
отримувати інформацію про повітряну обстановку, в режимі реального часу;
– аналізувати напрямки нальоту повітряного противника та типи
літальних апаратів (засобів ураження), які застосовуються, їх кількість;
– своєчасно приводити в готовність до бойового застосування систему
зенітного ракетно-артилерійського прикриття і систему винищувально
авіаційного прикриття;
– проводити вибір підрозділів (вогневих одиниць) для постановки
вогневого завдання на ураження повітряних цілей, як в автоматизованому так і
в ручному режимі;
– можливість підрозділів (вогневих одиниць) самостійно вибирати для
ураження повітряні цілі, у зонах своєї відповідальності, відповідно до
заздалегідь отриманих бойових наказів (бойових розпоряджень).
Проблемними питаннями удосконалення системи управління силами і
засобами ППО, за рахунок використання спеціального програмного
233
забезпечення, які потрібно вирішувати, на даний час можуть бути: недостатня
кількість пристроїв відображення інформації про повітряного противника,
пристроїв доступу до мережі “Інтернет” та засобів захищеного зв’язку у
підрозділах, які забезпечують виконання завдань з ППО і необхідність
навчання особового складу, що залучається ло виконання завдань з ППО
вмінню користуватися програмними продуктами і спеціальним програмним
забезпечення.
Таким чином, удосконалення системи управління силами і засобами
ППО, надасть змогу підвищити надійність і ефективність системи
протиповітряної оборони та унеможливить ураження прикриваємих військ та
знищення об’єктів інфраструктури нашої держави.
УДК 355.421:528.91
Обрядін В.В., к.військ.н., доцент, доцент кафедри державної безпеки та
оперативного мистецтва оперативного факультету Національної академії
Національної гвардії України, Горєлишев С.А., к.т.н., доцент, доцент кафедри
тактики Національної гвардії України Національної академії Національної
гвардії України, Побережний А.А., науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії службово-бойового застосування Національної гвардії України
Національної академії Національної гвардії України, підполковник
235
Модуль Spatial Analyst призначений для створення й аналізу цифрових
моделей поверхонь просторово розподілених даних. Стосовно до бойового та
тилового забезпечення військ, за допомогою цього модуля можна створювати
цифрові моделі рельєфу району бою, зон ураження та забруднення, виконувати
аналіз створених поверхонь (визначення схилів, побудова ізоліній, створення
поперечних профілів), проводити гідрологічне моделювання водозбірних
басейнів, визначати характеристики поверхневого стоку та ін.
За допомогою модуля Spatial Analyst можна створити двовимірну
цифрову модель рельєфу (поверхні) з текстового файлу значень висот
(показників щільності процесів, подій) на заданій території, отриманого в
результаті оцифрування великомасштабної топографічної карти, що містить
значення прямокутних координат X, Y і абсолютні оцінки висот (показників
щільності) точок як координати Z. Зазначений текстовий файл із оцінками
висот (показників щільності) завантажується у Вид / View як тема Подія / Add
Event Theme й потім перетворюється в шейп-файл командою Перетворити в
шейп-файл / Convert to Shapefile із меню Тема / Theme.
Модуль 3D Analyst додає до ArcVіew GIS підтримку нових типів об’єктів
– 3D об’єктів, функції моделювання поверхонь і перспективного відображення
їх у реальному часі. З його допомогою можна створювати й візуалізувати
просторові дані з використанням третього виміру, який забезпечує об’ємне
зображення. 3D об’єкти – новий тип об’єктів, які разом з координатами X і Y
зберігають координату Z для кожної точки, яка використовується для підняття
об’єкта.
Модуль 3D Analyst дає можливість: створювати реалістичні моделі
поверхні з різного роду вихідних даних; візуалізувати векторні дані в 3D формі;
розраховувати об’єми між двома поверхнями; будувати поперечні профілі
поверхонь по заданому напрямку або маршруті руху; визначати висоту
поверхні в будь-якій точці.
Крім засобів створення й аналізу поверхонь, модуль 3D Analyst надає
потужний інструментарій для створення й візуалізації тривимірних
перспективних зображень. Перспективні зображення більш інформативні, їх
легше сприймати й інтерпретувати.
3D Analyst додає новий тип документа до інтерфейсу ArcVіew GIS –
документ 3D Scene / 3D Вид. Цей документ надає можливість використання
інтерактивного вікна перегляду Viewer / вьюера, що представляє дані в
перспективному виді. За його допомогою можна: відображати й обновляти 3D-
дані в перспективі; бачити 2D-об’єкти в 3D-вимірі; в інтерактивному режимі
змінювати масштаб, нахил і повертати об’єкти в реальному часі, щоб змінити
перспективу розгляду поверхні зображення або об’єктів.
Модуль 3D Analyst додається в ArcVіew GIS у якості окремого додатка й
завантажується за допомогою опції Модулі / Extension з меню Файл / File при
активному вікні проекту. Компоненти інтерфейсу користувача модуля 3D
Analyst завантажуються в інтерфейс Виду. Багато з інструментальних засобів,
що використовуються для роботи з документом Вид, доступні в модулі 3D
Analyst.
236
Останній дозволяє проводити різні види аналізу поверхонь просторово
розподілених даних, у тому числі просторових моделей рельєфу й місцевості:
одержувати інформацію з поверхні, створювати теми ухилів і експозицій,
будувати ізолінії, створювати 3D об’єкти, вимірювати висоту уздовж лінії,
проводити аналіз видимості, проводити аналіз поверхневого стоку, вимірювати
площі й об’єми.
Висновок. Застосування в складі програмного ГІС-продукту ArcVіew GIS
модулів Spatial Analyst та 3D Analyst поширює можливості в роботі секцій
персоналу органу управління частину на етапі аналізу отриманого завдання
стосовно повноти та якості оцінювання смуги (району) бойових дій.
УДК 623.445
Одейчук М.П., к.т.н., старший науковий співробітник Національного
наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут”, Ільченко М.І.,
начальник сектора вакуумної прокатки Національного наукового центру
“Харківський фізико-технічний інститут”, Одейчук А.М., к.т.н., старший
науковий співробітник Національного наукового центру “Харківський фізико -
технічний інститут”
237
Посилення вимог до захисту сучасних та перспективних зразків ЛБМ,
викликане появою і широким поширенням високоефективних стрілецьких
засобів ураження (збільшення калібру, кулі з термозміцненими,
твердосплавними осердями та ін.), викликає необхідність пошуку нових
підходів до підвищення стійкості броньових сталей з використанням сучасних
металургійних, матеріалознавчих і конструктивних рішень. В теперішній час
традиційні металургійні і матеріалознавчі підходи до виробництва гомогенного
листового прокату з броньових сталей практично вичерпали свої можливості і
вже не в змозі забезпечити високу їх стійкість проти сучасних засобів ураження
без збільшення товщини броні і, відповідно, маси конструкції в цілому.
Сталева броня ще довгий час буде залишатися основою конструкцій
бронемашин. У зв’язку з цим завдання зниження маси броні при забезпеченні
високої динамічної стійкості, яка традиційно вирішується за рахунок
зменшення критичної товщини бронеелементів, не втрачає своєї актуальності.
Вельми перспективним напрямком, націленим на зниження товщини
броні, є заміна традиційного гомогенного листового прокату на двошарові або
багатошарові (гетерогенні) композити з м’яким тильним і твердим
фронтальним шаром.
Протиріччя, притаманні гомогенним бронесталям, позбавлені гетерогенні
бронезахисні шаруваті металеві композити (БШМК). Основні два шари, з яких
складається такий композит, виконано із різнорідних сталей: зовнішній
(фронтальний) шар – із високовуглецевої сталі з твердістю ≈ 62-65 НRС, а
внутрішній (тильний) шар – із низьковуглецевої сталі з твердістю ≈ 35-50 НRС.
Ці шари з’єднано один з одним по всій площі їх контакту між собою за методом
твердофазного зварювання металів (використання вакуумно-деформаційної
технології). Це дозволило отримати суцільні БШМК з високими показниками
живучості та низькими масо-габаритними параметрами (захист від ураження
калібром 7,62-мм забезпечує композит з поверхневою густиною 78,5 кг/м 2, а
захист від ураження калібром 12,7-мм забезпечує композит з поверхневою
густиною 121,7 кг/м2), що зменшує вагу суцільного бронеелемента в 1,5-2 рази.
Результати проведених ННЦ “ХФТІ” експериментальних досліджень
балістичної стійкості сталевих бронеелементів, що складаються з шару
високотвердої, але крихкої сталі, і шару м’якої, високов’язкої сталі, довели
можливість отримання нетрадиційних шаруватих сталевих композитів,
функціональна придатність (бронестійкість) яких значно вища за ту, яку мають
навіть кращі зарубіжні гомогенні бронесталі. Наприклад, за однакового рівня
бронестійкості фінські сталі марок Ramor 550 і Ramor 500 повинні мати
товщину (а відтак, і поверхневу густину) більшу, ніж у розроблених нами
біметалів, на 48% і 69% відповідно. Розробка нових засобів захисту зі
зменшеною вагою та габаритами на основі багатошарових металевих
бронеелементів дозволить створити нові або суттєво модернізувати існуючі
засоби індивідуального захисту, які будуть легкознімальними
(швидкозмінними) та забезпечать надійний захист кінцівок, шиї та голови
військовослужбовців від осколкових поранень та будуть мати більшу
238
захищеність та значно меншу вагу та габарити, що є вельми важливим та
актуальним.
Для ще більшого зниження ваги стальних бронеелементів набуває спосіб
застосування перфорування бронесталей, що дозволяє знизити вагу ще на 40%
при збереженні рівня бронестійкості. Так, розроблені в ННЦ “ХФТІ”
перфоровані БШМК з високими показниками живучості та низькими масо-
габаритними параметрами (захист від ураження калібром 7,62-мм забезпечує
композит з поверхневою густиною 44,0 кг/м 2, а захист від ураження калібром
12,7-мм забезпечує композит з поверхневою густиною 76,9 кг/м 2), що зменшує
вагу перфорованого бронеелемента відносно суцільної бронесталі в 2,7-3,2
рази. Показник ефективності маси броні Em для розроблених суцільних БШМК
складає 2,16, а для перфорованих БШМК – 2,66, що корелює з найкращими
зразками композиційної кераміки на основі оксиду алюмінію, для яких цей
показник складає 2,33. Це наближає такі стальні бронеелементи за параметром
ефективності маси броні до керамічних систем.
Проте для керамічних систем одним з недоліків є неприйнятно низька
багатоударна характеристика, що характеризується тим, що кераміка захищає
від першої кулі, а друга вже може зробити отвір в цілі. Це вимагає розробки
комбінованих багатоелементних керамічних систем, створення яких досить
складне, витратне і знаходиться на стадії відпрацювання.
Для перфорованих шаруватих металевих бронеелементів, які позбавлені
попереднього недоліку, однією з найбільш затребуваних характеристик, значно
перевершуючих за параметрами керамічні системи, є їх здатність витримувати
множинні попадання. В ННЦ “ХФТІ” розроблені перфоровані шаруваті
металеві композити, що забезпечують захист за 6-м класом бронестійкості до
ДСТУ В 4103 при натурних балістичних випробуваннях (7,62×54-мм
бронебійно-запальна гвинтівкова загострена куля зі сталевими загартованим
осердям Б-32, дистанція 30 м) показали рекордний показник живучості 221
постріл/м2 (відповідно сталь і кераміка – 40-70 пострілів/м2).
В процесі проведення натурного тестування функціональної придатності
експериментальних зразків ШМК встановлено відповідність балістичної
стійкості:
– суцільних зразків розроблених БШМК за 5-м класом бронестійкості по
ДСТУ В 4103 (7,62-мм автомат Калашникова АКМ і 7,62×39-мм патрони зразка
1943 року БЗ (57-БЗ-231, бронебійно-запальна загострена куля зі сталевим
загартованим осердям) та за 6-м класом бронестійкості по ДСТУ В 4103 та
Level 3 за Stanag 4569 (7,62-мм снайперська гвинтівка СГД і 7,62×54-мм
патрони Б-32 (57-БЗ-323, бронебійно-запальна гвинтівкова загострена куля зі
сталевим загартованим осердям);
– суцільних та перфорованих зразків розроблених БШМК у складі
рознесеної бронезахистної структури за класом бронестійкості Level 3 (7,62-мм
снайперська гвинтівка СГД і 7,62×54-мм патрони Б-32 (57-БЗ-323, бронебійно-
запальна гвинтівкова загострена куля зі сталевим загартованим осердям) та
Level 3+ (12,7-мм кулемет НСВ “Утес” і 12,7×108-мм патрони Б-32 (57-БЗ-542,
239
бронебійно-запальна загострена куля зі сталевим загартованим осердям) за
Stanag 4569.
Ці рішення є реальними як для національного промислового виробництва,
так і для експорту на світовий ринок новітніх вітчизняних броньових матеріалів
та виробів з них (готових бронезахисних модулів) з високим рівнем доданої
вартості. Також цю броню можливо легко додати або швидко зняти при
необхідності.
УДК 355.4
Олексенко О.О., д-р філософії, начальник воєнно-наукового відділу штабу
Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, полковник
240
(наряду сил та засобів), необхідних для ураження об’єкту удару (впливу) з
заданою ймовірністю або ступенем впливу сил противника.
Проведена перевірка працездатності методу прогнозування маршрутів
просування ДРГ противника на основі мурашиного алгоритму. Встановлено,
що в усіх випадках метод забезпечує найкоротшу довжину маршруту від
вихідної до кінцевої точки маршруту ДРГ. Результати досліджень позитивні і
вказують на можливість вирішення поставленого завдання з використанням
мурашиного алгоритму.
УДК 621.879.34
Онопрейчук Д.В., к.т.н., доцент, доцент кафедри машинобудування та
технічного сервісу машин Українського державного університету залізничного
транспорту, Ремарчук М.П., д.т.н., професор, професор кафедри
машинобудування та технічного сервісу машин Українського державного
університету залізничного транспорту, Башкатов Є.Г., к.військ.н., доцент,
начальник кафедри тактики Національної академії Національної гвардії
України, полковник, Фурман О.Л., бакалавр кафедри машинобудування та
технічного сервісу машин Українського державного університету залізничного
транспорту
УДК 623.418(043)
Опенько П.В., к.т.н., старший дослідник, докторант кафедри логістики
Повітряних Сил інституту авіації та протиповітряної оборони Національного
університету оборони України, полковник
243
В доповіді наведено, що в основу управління якістю (експлуатаційною
надійністю) СОВТ покладено ідею цілеспрямованого управління процесами
шляхом їх систематизації та просторово-часового збалансування, що забезпечує
формування та виконання комплексу скоординованих організаційних і
технічних заходів, які реалізуються вподовж усіх стадій ЖЦ СОВТ з
використанням управлінських, інженерних і інформаційних технологій,
спрямованих на отримання синергетичних економічного та цільового ефектів.
Визначено основні принципи управління якістю (експлуатаційної
надійності) СОВТ вподовж усіх стадій їх ЖЦ: принципи зовнішнього
доповнення; принципи декомпозиції системи на підсистеми (складові системи),
відповідно до якого визначені система управління, система забезпечення та
виконавча система; принцип комплексності, відповідно до якого розглядається
сумісний вплив усіх систем на якість (експлуатаційну надійність) існуючих
СОВТ; принцип одночасності задуму та виробництва СОВТ сумісно з
системою технічної експлуатації і ремонту (в тому числі під час модернізації);
принцип універсальності та мінімізації часу, тобто застосування до СОВТ та
його складових частин комбінованих (адаптивних та регламентованих)
стратегій технічної експлуатації і ремонту у відповідності до пристосованості
виробу до їх застосування; принцип мінімуму сумарних витрат на забезпечення
усіх стадій ЖЦ СОВТ.
На підставі наведених вище принципів управління якістю
(експлуатаційною надійністю) СОВТ запропоновано в цільовій системі “задум-
виробництво-використання-підтримка-утилізація” стадій ЖЦ СОВТ
досліджувати питання забезпечення якості (експлуатаційної надійності) СОВТ,
при цьому серед усіх стадій ЖЦ СОВТ в якості визначальної запропоновано
обрати стадії ЖЦ “використання” та “підтримка”, на яких, по перше,
реалізується, підтримується і відновлюється якість (експлуатаційна надійність)
СОВТ та їх складових частин, по друге, визначаються умови та режими
експлуатації СОВТ та застосування їх за призначенням, проведення технічного
обслуговування та ремонту (відновлення), з метою підтримання встановлених
рівнів надійності та працездатного стану при прийнятих стратегіях технічної
експлуатації і ремонту.
Дослідження та подальша реалізація механізму управління якістю
(експлуатаційною надійністю) СОВТ потребують вирішення низки наукових
задач, спрямованих на побудову раціональної структури організаційної системи
управління ЖЦ СОВТ та ефективне управління процесами, що виникають в
рамках вертикальної та горизонтальної взаємодії різних учасників процесу
управління якістю (експлуатаційною надійністю) СОВТ, з метою підвищення
рівня спроможності Сил оборони України виконувати поставлені завдання
шляхом забезпечення визначеною кількістю боєздатних СОВТ за рахунок
мінімізації сукупних витрат, пов’язаних з постачанням матеріальних засобів
(ресурсів) та наданням послуг, ураховуючи види завдань та діяльності органів
управління різних рівнів, місця розташування (оперативну побудову) та норми
забезпечення різними типами матеріальних засобів (ресурсів) і видами послуг,
наявності і можливостей автоматизованої системи управління, можливості
244
постачальників та об’єктів системи логістичного забезпечення, інші параметри
процесу постачання в умовах обмеженого фінансування та часових показників.
Отже, в ході формування концепції управління якістю (експлуатаційною
надійністю) в організаційній системі управління ЖЦ СОВТ визначені:
характерні властивості управління якості (експлуатаційної надійності), що
впливають на його моделювання; принципи та цілі управління якості
(експлуатаційної надійності) в організаційній системі управління ЖЦ СОВТ;
особливості оптимізації процесів управління якістю (експлуатаційною
надійністю) СОВТ; основні методологічні підходи і методи, що складають
методологічну основу моделювання процесів управління якістю
(експлуатаційною надійністю) СОВТ.
Таким чином, в доповіді сформульовані загальні положення, які
визначають особливості концепції управління якістю (експлуатаційною
надійністю) в організаційній системі управління ЖЦ СОВТ, підсумовуючі в
собі загальне розуміння, головний задум та систему поглядів на вирішення
міждисциплінарної проблеми моделювання управління якістю шляхом
комплексного поєднання моделей у цілісному процесі опису та оптимізації
структури ієрархічної складної системи спеціального призначення та
управління потоковими процесами постачання різноманітних та територіально
розподілених органів управління Сил оборони держави в сучасних умовах, під
впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.
На підставі сформульованих концептуальних положень управління
якістю (експлуатаційною надійністю) в подальшому необхідно обґрунтувати
підходи, які застосовуються для формування моделей надійності, які
використовуються при управлінні ЖЦ СОВТ.
УДК 004.89:623.67
Орел С.М., к.т.н., с.н.с., доцент кафедри управління повсякденною діяльністю
військ та тилового забезпечення Національної академії сухопутних військ ім.
гетьмана Петра Сагайдачного
247
дослідила проблему, наприклад, саперу, який оглядає територію за допомогою
камер із дистанційним керуванням на пристрої.
Щоб переконатися, що робота була виконана ретельно, четвертий
пристрій на стрілі повинен виконувати перевірку якості. Він може
використовувати датчики, щоб виявити, чи не була інша міна похована під
першою. Датчик якості також може сканувати смугу руху та проводити тести у
вибраних точках. Він міг би чинити тиск на землю, щоб перевірити, чи не
залишилося нерозірваних мін. Лише тоді смугу можна оголосити успішно
“очищеною” до того, як машина для розмінування буде переміщена на одну
смугу вперед.
Висновок. Україна потребує значних робіт по розмінуванню, в першу
чергу по гуманітарному розмінуванню сільськогосподарських територій.
Тривале розмінування призведе до забруднення ґрунтів вибухівкою та важкими
металами, що знаходяться у мінах та боєприпасах, які не розірвалися, це, в
свою чергу, погіршить якість сільськогосподарської продукції, що виросла на
них. Для прискорення процесу розмінування та підвищення безпеки праці
сапера слід інтенсифікувати цей процес, шляхом розробки і впровадження
нових технологій для розмінування, принципи яких розглянуті вище.
УДК 623.76(07)
Орєхов С.В., к.т.н., доцент кафедри Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Лезік О.В., к.військ.н., доцент кафедри
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
248
повітряних цілей); видача цілевказівок по повітряним цілям; оповіщення військ
про повітряного противника.
До основних проблем організації радіолокаційної розвідки у військах
ППО СВ слід віднести наступні:
– низький рівень автоматизації інформаційного забезпечення (процесу
отримання, обробки, передачі і аналізу радіолокаційної інформації про
повітряні цілі);
– моральне та фізичне старіння основних радіолокаційних комплексів,
відпрацювання закладеного ресурсу їх функціонування , та , як наслідок, низька
надійність, ремонтопридатність та технічна готовність озброєння;
– недостатньо високий рівень бойових можливостей з виявлення,
супроводження та точності визначення координат і параметрів руху цілей в
умовах впливу активних і пасивних перешкод, та уразливість від високоточної
зброї (ВТЗ), зокрема протирадіолокаційних ракет (ПРР);
– практична відсутність в підрозділах ППО СВ альтернативних (крім
активної радіолокації) джерел інформації про повітряні цілі (зокрема – систем
радіотехнічної розвідки по сигналам джерел радіовипромінювань повітряних
цілей);
– значний час проходження радіолокаційної інформації в режимі
централізованого управління від первинних джерел (зокрема радіолокаційної
роти) до споживачів, на приклад – зенітних підрозділів;
– слабкі маневрені можливості засобів радіолокаційної розвідки, зокрема
значний час розгортання (згортання) РЛС та неможливість ведення розвідки в
русі.
Визначимо можливі напрямки удосконалення систем розвідки
повітряного противника в військах ППО СВ. До основних напрямків
удосконалення систем розвідки повітряного противника в військах ППО СВ
слід віднести наступні:
– розробка комплексної автоматизованої системи контролю повітряного
простору сумісно з силами і засобами розвідки Повітряних сил, частин
спеціальних військ (зокрема, радіоелектронної боротьби), управлінням
повітряним рухом;
– розробка перспективних і модернізація існуючих радіолокаційних
систем і комплексів за напрямками підвищення надійності, потужності,
перешкодозахищеності, точності вимірювання координат повітряних цілей,
ступеню автоматизації процесу отримання, обробки та передачі радіолокаційної
інформації про повітряні цілі;
– удосконалення систем технічного обслуговування, ремонту та
відновлення ресурсу радіолокаційного озброєння;
– розробка та удосконалення методів оцінки радіоелектронної обстановки
(РЕО), організаційно-технічних та технічних заходів радіоелектронного захисту
(РЕЗ) від активних перешкод (АП), пасивних перешкод (ПП), самонавідної
зброї (СНЗ), методів протидії технічним засобам розвідки (ПДТЗР) противника,
забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних систем і
засобів (РЕСЗ);
249
– більш ефективна організація взаємодії з організації інформаційного
забезпечення та зв’язку с Повітряними Силами (частинами і підрозділами РТВ і
ЗРВ), з частинами і підрозділами радіоелектронної боротьби, на озброєнні яких
знаходяться станції радіотехнічної розвідки “Кольчуга”;
– оснащення підрозділів ППО СВ станціями радіотехнічної розвідки, які
ефективно діють в умовах застосування противником активної РЕБ;
– розробка і прийняття на озброєння РЛС які мають кращі маневрені
можливості, ніж існуючий парк.
При організації системи радіолокаційної розвідки та її подальшого
розвитку необхідно дотримуватись таких основних принципів:
цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність, прихованість,
стійкість, повнота і достовірність даних розвідки.
Крім того, необхідно зазначити, що поряд з комплексами активної
радіолокації в умовах інтенсивного радіоелектронного придушення
радіоелектронних систем і засобів (РЕСЗ) слід ширше використовувати
інформацію з пасивних комплексів, зокрема станцій радіотехнічної ро звідки,
які в теперішній час є на озброєнні підрозділів РЕБ.
Відмітимо, що для ефективної організації системи радіолокаційної
розвідки в умовах застосування засобів РЕБ необхідна своєчасна оцінка
радіоелектронної обстановки і розробка організаційно тактичних і технічних
заходів щодо радіоелектронного захисту радіолокаційного озброєння при
прийнятті рішення на ведення бойових дій.
До організаційно – тактичних заходів щодо радіоелектронного захисту
від РЕБ та СНЗ слід віднести наступні:
– дотримання правил радіо і радіотехнічного маскування;
– отримання інформації про засоби повітряного нападу (ЗПН) від
взаємодіючих підрозділів;
– використання захисних властивостей місцевості, інженерне обладнання
позиції для захисту від СНЗ;
– визначення порядку переходу на запасні частоти;
– організація дублюючих каналі зв’язку;
– періодична зміна позиції;
– уточнення взаємодії з підрозділами Повітряних сил по знищенню
літаків РЕБ;
– створення додаткових постів візуального спостереження на напрямках
нальоту цілей, що низько летять;
– обладнання запасних та хибних позицій з імітацією РЕСЗ.
До технічних заходів по захисту від АП, ПП слід віднести:
– автоматичну та ручну зміну робочих частот РЕСЗ;
– автоматичний аналіз завадової обстановки, пеленгацією джерел завад;
– використання апаратури захисту від АП та апаратури селекції рухомих
цілей;
– використання режиму напівавтоматичного супроводження цілей з
оптичними засобами (ТОВ);
250
– використання засобів підвищення достовірності передачі інформації по
каналам зв’язку.
Результати проведеного аналізу дозволили сформулювати пропозиції
щодо удосконалення системи розвідки повітряного противника у військах ППО
СВ:
– комплексна автоматизація системи збору, обробки та доведення до
споживачів інформації про повітряні цілі;
– модернізація існуючих та розробка перспективних радіолокаційних
комплексів з кращими бойовими, маневреними можливостями та
перешкодозахищеністю, у тому числі побудованих на інших фізичних
принципах функціонування;
– удосконалення системи технічного обслуговування, ремонту,
відновлення ресурсу радіолокаційного озброєння;
– більш ефективна організація взаємодії по інформаційному
забезпеченню бойових дій підрозділів ППО СВ, зокрема, з Повітряними
Силами, частинами і підрозділами РЕБ та ППО ВМС;
– розробка та удосконалення методів оцінки РЕО, і на її основі заходів
щодо радіоелектронного захисту від активних та пасивних перешкод,
самонавідної зброї і забезпечення електромагнітної сумісності сучасних
радіоелектронних систем і засобів.
УДК 657.01
Остапенко О.П., к.е.н., професор кафедри фінансового забезпечення військ
військового факультету сил підтримки та забезпечення Військового інституту
КНУ ім. Тараса Шевченка, підполковник, Андрієнко О.О., старший викладач
кафедри фінансового забезпечення військ військового факультету сил
підтримки та забезпечення Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка,
підполковник
253
УДК 634
Павлов Д.В., к.військ.н., с.н.с., старший науковий співробітник науково-
дослідного центру Національної академії Національної гвардії України
254
По-третє, здійснення модернізації, удосконалення та розробки
пристосувань, до наявних зразків стрілецької зброї та відповідних
боєприпасів, з метою підвищення ефективності веденні вогню з них по цілям,
що за розмірами та характером руху відповідають сучасним повітряним
дронам.
UDК 004.056
Pаrаshchuk L., PhD., аssociаte professor, аssociаte professor of Depаrtment of
Electromechanics and electronics Hetman Petro Sahaidachnyi National Army
Academy, Коrdік E., student of the Institute of Information and Communication
Technologies and Cyber Defense The Nаtionаl Defense University of Ukrаine,
lieutenant colonel, Pаrаshchuk S., student of the Institute of Information and
Communication Technologies and Cyber Defense The Nаtionаl Defense University
of Ukrаine, маjor
255
special services, including the use of cyberweapons and other special means of
influence in cyberspace (in particular, indirectly by concealing sources their origin);
actions in cyberspace – a set of measures aimed at protecting one’s own
cyberspace, exerting influence on cyberspace and the actions of the enemy, as well as
regarding the use of cyberspace in the interests of the functioning of military
management bodies of all levels, the performance of tasks assigned by troops (forces)
in the interests of achieving a certain goal in environment of global information
networks;
unified intelligence and information environment – a set of information
processes and information relations regarding the creation, collection, receipt,
storage, use, distribution, protection and protection of intelligence information;
millitary cyber threats – real and potential cyber threats to national interests in
the military sphere;
cyber warfare – a set of mutually coordinated actions by designated troops
(forces) in terms of purpose, tasks, place and time, aimed at obtaining information
about the enemy’s cyber infrastructure, destroying it with all types of weapons or
capturing it (disabling it, gaining control), causing damage to it through cyber
actions, conducting cyber operations and radio-electronic suppression, protecting
one’s cyber infrastructure from cyber intelligence and cyber actions of the enemy;
cyberoperations – organized use of specified forces and means within the
scope of the operation of the defense forces or separately to influence the enemy's
cyberspace or to protect one’s own cyberspace;
cyberintelligence – activities related to the detection of vulnerabilities in
software, telecommunications equipment, automated force control systems, weapons
and/or technological processes of a specified target (cyber infrastructure object);
cyberweapon – a cyber means of warfare, which by design, current or
anticipated use poses a threat to the life and health of people, is capable of disabling
or disrupting the functioning, damage or destruction of critical infrastructure facilities
and leads to consequences that are qualified as cyber attack.
Аs we see that ICTs are widely spread in the military sphere as well. Often, in
the conditions of conducting a battle, there is a need for means of displaying
cartographic information in real time, reducing the time from the moment of target
detection to opening fire on damage, assessing the situation and speeding up
decision-making. Various software and hardware complexes make it possible to cope
with all such and similar tasks. The most striking examples of the use of modern
software for the collection of information and the implementation of operational level
management are the software and hardware complex the “MAPA”, the “Kropyva”
and the equally used the “Delta”. Although at first glance the development data looks
like software, but with a high degree of confidence it can be attributed to artificial
intelligence, because according to some definitions, artificial intelligence – systems
that are created by humans and operate in the physical or digital world, take into
account a complex goal and choose the best actions (according to predetermined
parameters) that need to be performed to achieve the goal based on the perception of
their environment, the interpretation of collected structured or unstructured data.
According to the classification adopted by NATO countries, “Kropyva” is a type C2
256
(command and control) system. The core of the computing subsystem "Kropyva" is a
software and hardware complex “MAPA”.
For example, with the help of “Kropyva” system provides:
– access to an electronic map of the area showing your GPS position;
– data exchange with other subscribers of the system. The data generally
includes the positions of allied units, the coordinates of detected targets, and short
text messages;
– solutions of separate calculation tasks, such as calculation of the march, the
zone of fire damage or artillery corrections;
– ensuring interaction and transmission of data from intelligence means –
UAVs, radar and sound-metric systems – in automatic mode.
Delta is an online system that provides real-time information on the tactical and
operational situation on the battlefield. Thanks to Delta, warriors can see the
battlefield online with the location of enemy forces. Data from aerial reconnaissance,
satellites, drones, stationary cameras, radars, chats, etc. are pulled to the platform.
Delta is an important component during the planning of military operations. In
general, Delta is not a single program, but a system with several components. One of
them is a digital map, where information is exchanged from various units and
branches of the military. Another component is a streaming service for broadcasting
video surveillance from drones and cameras. Delta also interacts with the chatbots of
the Ministry of Digital Affairs and the Security Service of Ukraine – eVorog and
STOP russian War.
Without the above-mentioned systems, modern operational command and the
conduct of hostilities are almost impossible to imagine. They not only affect the
speed of data transfer, the operational situation, but also significantly speed up the
decision-making process, and accordingly, the destruction of enemy positions. The
use of artificial intelligence during hostilities is a promising direction for the
development of the combat power of the troops, and the modernization and
improvement of the software in the future will determine who will have an advantage
on the battlefield.
УДК 623.618
Парфило О.А., начальник відділу Українського науково-дослідного інституту
спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, полковник, Гайдаманчук Р.С.,
науковий співробітник науково-дослідного відділу Центрального науково-
дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України, майор
258
УДК 623.746.-519
Побережний А.А., науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
службово-бойового застосування Національної гвардії України Національної
академії Національної гвардії України, підполковник
259
Отриманий досвід застосування БЛА свідчить про:обмежені можливості
щодо виконання завдань вогневого ураження противника; недостатню кількість
БЛА у підрозділах; високий коефіцієнт втрат БЛА; неможливість забезпечити
ураження об’єктів ППО противника без входу в їх зону ураження; відсутність
на БЛА системи попередження про опромінення від ворожої РЛС;
неможливість здійснювати безпечно польоти над бойовими порядками ворога
прикритих засобами ППО. Складні погодні умови також суттєво знижують
ефективність застосування БЛА.
Для підвищення ефективності застосування БЛА пропонується:
– здійснювати розподіл цілей із урахуванням зон ураження зенітних
ракетних комплексів (ЗРК) противника;
– для знищення ЗРК противника застосовувати БЛА сумісно з наземними
засобами ураження;
– намагатися використовувати БЛА під час зміни вогневої позиції або при
знаходженні ЗРК противника у районі очікування;
– польоти БЛА при подоланні системи ППО противника здійснювати за
маршрутом польоту, який забезпечуватиме мінімальний час знаходження БЛА
у зоні ураження ворожого ЗРК;
– при знаходженні ЗРК на бойовій позиції виявляти їх оптико-
електронними засобами БЛА не входячи в зону ураження;
– залучати міні БЛА (більш дешеві) для прикриття БЛА що виконують
основні завдання здійснюючи політ на паралельних курсах на невеликих
відстанях від основних БЛА;
– намагатися використовувати БЛА після знищення ешелонованої
системи ППО противника.
УДК 629.017
Подригало М.А., д.т.н., професор, головний науковий співробітник науково-
дослідного центру службово-бойової діяльності Національної гвардії України
Національної академії Національної гвардії України, Кайдалов Р.О., д.т.н.,
професор, заступник начальника Національної академії Національної гвардії
України з наукової роботи, полковник, Сергіенко О., д.т.н., професор,
завідувач кафедри прикладної фізики автономного університету Нижньої
Каліфорнії, Енсенда, Meксика, Омельченко В.І., аспірант, начальник відділу
міжнародних зв’язків, інформації та комунікації Національної академії
Національної гвардії України, підполковник
виконалася нерівність:
d 2 мит
d I2
руш 0, (1)
при значенні
І І
opt
.
В результаті проведення вказаних дій було визначено, що
1 CкругII / CкругI .
CкругI 1
(2)
І opt CкругI CкругII
261
Розглянемо різноманітні варіанти розподілу тягових моментів
(потужностей) для поєднання автомобілів-тягачів та причепів (напівпричепів) з
різним поєднанням числа ведучих коліс. Приймемо допущення того, що всі
колеса автопоїзда мають однакову кругову жорсткість.
З урахування прийнятого допущення, формулу (3) можна представити у
вигляді:
opt 1 nII / nI 1 ,
І
(3)
УДК 629.016
Подригало М.А., д.т.н., професор, головний науковий співробітник науково-
дослідного центру Національної академії Національної гвардії України,
Клец Д.М., д.т.н., проф., провідний науковий співробітник кафедри технології
машинобудування та ремонту машин Харківського національного
автомобільно-дорожнього університету, Дубінін Є.О., д.т.н., проф., професор
кафедри технології машинобудування і ремонту машин Харківського
національного автомобільно-дорожнього університету, Байдала В.Ю., аспірант
кафедри технології машинобудування та ремонту машин Харківського
національного автомобільно-дорожнього університету, Литвин В.А., аспірант
кафедри технології машинобудування та ремонту машин Харківського
національного автомобільно-дорожнього університету, Ковальов І.В., аспірант
кафедри технології машинобудування та ремонту машин Харківського
національного автомобільно-дорожнього університету
z z1 z z1
M M x x1
M
az 1
az 1
ax 1
az ayz az axz
ax ayx
0 ay M M1 ay 0 ax M M1 ax ax 0
0 0
1
y 2 x 0 M M1 ay
M M
ay y
ay ax 1
0
1
M
y1 x1 ay
g g 1
az
0
az
0
y1
а б в
263
Кут повороту системи координат датчиків щодо системи координат
машини в даному випадку визначається за величиною тестового сигналу
1 a g
м arctg z 0 . (1)
a у0 a у0
a yz
2
a z21 a y21 a z2 a y2 ; (2)
a z tg ;
ay
м
a z1 tg ;
a y1 м1
м1 м м .
a z21 a2
a 2y1 1 2
a y 1 z2 . (3)
2
a y1 a
y
Звідки одержимо
a z2
1
a 2y 1 tg 2 м cos м м
a y1 a y ay ay
a z21 1 tg 2 м м cos м
1 (4)
a 2y1
a
a y cos м 1 z tg м a y y ,
ay
264
Враховуючи раніш отримані співвідношення, визначимо
a x2 a z2
1
a 2y a 2y
a y1 a y 2 2
ay y . (6)
ax az
tg м tg м
ay ay
1
a a
1 x tg м 1 z tg м
ay ay
УДК 629.111
Подригало М.А., д.т.н., професор, головний науковий співробітник науково-
дослідного центру Національної академії Національної гвардії України,
Молодан А.О., д.т.н., доцент, професор кафедри технології машинобудування
та ремонту машин Харківського національного автомобільно-дорожнього
університету, Артьомов М.П., д.т.н., професор, завідувач кафедри оптимізації
технологічних систем в рослинництві факультету мехатроніки та інжинірингу
Державного біотехнологічного університету, Пушкаренко О.Ю., аспірант
кафедри оптимізації технологічних систем в рослинництві факультету
мехатроніки та інжинірингу Державного біотехнологічного університету
265
Динамічне ціноутворення для зарядки електромобілів набуває
популярності, оскільки воно може вирішити проблеми, пов’язані з інтеграцією
електромобілів у мережу та зробити їх економічно вигідними для громадських
зарядних станцій. Дедалі більше досліджень присвячується різним методам
динамічного ціноутворення для зарядки електромобілів, які враховують
потреби різних користувачів. Один із таких підходів – регулювання графіка
зарядки, яке може бути використано для розподіленого керування з допомогою
динамічного ціноутворення.
Можливість використання батарей автомобілів як накопичувачів є ще
однією функцією, яку можна впровадити через динамічні схеми ціноутворення.
Заохочення користувачів давати свої батареї електромобілів для послуг V2G
(від автомобіля до мережі) може бути корисним для операторів мереж, а також
для операторів зарядних станцій чи агрегаторів.
Інтелектуальне заряджання електромобілів або інтелектуальне
заряджання – це система, в якій електромобіль і зарядний пристрій спільно
використовують з’єднання для передачі даних, і зарядний пристрій
підключається до оператора зарядки.
У відміну від звичайних зарядних пристроїв, які не мають підключення
до хмари, інтелектуальна зарядка дозволяє власнику зарядної станції
дистанційно керувати, контролювати та обмежувати використання своїх
пристроїв з метою оптимізації споживання енергії.
Інтелектуальне заряджання електромобілів передбачає використання
інтелектуального внутрішнього рішення, яке передає дані в режимі реального
часу з підключених зарядних пристроїв і інформацію про події заряджання до
власника зарядної станції.
Оскільки ці зарядні станції підключені до хмари, ними можна керувати на
основі різних сигналів, таких як змінне виробництво енергії, місцеве
споживання електроенергії, кількість заряджених інших транспортних засобів
або використання електричних пристроїв у навколишньому середовищі. Щоб
створити більш стійку енергетичну систему, яка базується на відновлювані
джерела енергії, заряджання електромобілів повинно бути інтелектуальним.
Для інтелектуального заряджання водій електромобіля повинен
ідентифікувати себе на зарядній станції. Ідентифікація об’єднує водія
електромобіля, точку заряджання і інформацію про подію заряджання.
Правильна оплата буде стягнута від відповідного клієнта, і кошти будуть
спрямовані власнику зарядної станції. Оскільки це система “розумних“
технологій, весь процес відбувається автоматично.
Для досягнення оптимальної ефективності інтелектуального планування
зарядки електромобілів потрібен централізований сервер, який приймає
стратегічні рішення для оптимізації всієї системи. Інші, менш важливі рішення
можуть бути прийняті локально без необхідності чекати на відповідь від
сервера.
Головними функціями системи керування є спостереження за
електромобілем (незалежно від того, чи ідентифікує його водій, чи автомобіль
сам по собі) під час підключення до зарядної станції, а також под альше
266
планування та контроль процесу зарядки електромобіля. Після впровадження
системи спостереження, кожний графік зарядки може бути налаштований
відповідно до вимог користувача, характеристик зарядного пристрою для
електромобілів, місцевих умов або вимог мережі.
Помимо обов’язкових вимог до збереження енергоспоживання в рамках
безпеки, система зарядки електромобілів є гнучкою щодо фактичного
планування зарядки. Будь-яка відповідна інформація може бути використана
для впливу на будь-який відповідний тип алгоритму для планування
тарифікації. Високорозвинені алгоритми можуть використовувати
прогнозування всіх вищезазначених умов для подальшого вдосконалення
планування заряду. Таким чином, алгоритми планування будуть обмежені
доступними ресурсами, такими як обчислювальна потужність, пропускна
здатність і доступність даних. Враховуючи ці обмеження, алгоритми повинні
бути налаштовані відповідно до місцевих вимог або конкретних ситуаційних
вимог.
Складний графік заряджання може бути оптимізований для досягнення
різних цілей. Деякі з цих цілей можуть включати стабілізацію мережі,
задоволення потреб споживачів на найкращому рівні або максимальне
використання стійких джерел енергії, таких як вітер і сонце.
УДК 629.083
Подригало М.А., д.т.н., професор, головний науковий співробітник науково-
дослідного центру Національної академії Національної гвардії України,
Молодан А.О., д.т.н., доцент, професор кафедри технології машинобудування
та ремонту машин Харківського національного автомобільно-дорожнього
університету, Соколовський О.В., аспірант кафедри технології
машинобудування та ремонту машин Харківського національного
автомобільно-дорожнього університету, Бєлов Д.О., аспірант кафедри
технології машинобудування та ремонту машин Харківського національного
автомобільно-дорожнього університету
УДК 629.018
Подригало М.А., д.т.н., професор, завідувач кафедри технології
машинобудування та ремонту машин Харківського національного
автодорожнього університету, Нікорчук А.І., к.т.н., начальник кафедри
автобронетанкової техніки Національної академії Національної гвардії України,
полковник, Шеїн В.С., к.т.н., доцент, докторант та доцент (за сумісництвом)
кафедри технології машинобудування та ремонту машин Харківського
національного автомобільно-дорожнього університету, Біша В.М., асистент
кафедри технології машинобудування та ремонту машин Харківського
національного автодорожнього університету
УДК629.017
Подригало М.А., д.т.н., професор, головний науковий співробітник науково-
дослідного центру Національної академії Національної гвардії України,
Павлов С.П., к.т.н., доцент, начальник оперативного факультету Національної
академії Національної гвардії України, полковник, Яровий Г.Г., ад’юнкт
докторантури та ад’юнктури Національної академії Національної гвардії
України, майор
270
Класичне компонування бойової колісної машини, особливо при
виконанні завдань у межах міста, є недостатня обертаність, маневреність. На
озброєнні Національної гвардії найбільш поширеним є БТР 70 та його
модифікації. Мінімальний радіус повороту по колії переднього зовнішнього
колеса становить 12,6 м. Конструкція із двох поворотних двовісних платформ
дозволить скоротити цей показник. Також така конструкція дозволить,
особливо в умовах міської забудови, розташовувати двох платформну бойову
машину буквою “Г” або “V” для прикриття особового складу з загрозливого
спрямування. А побудова двох машин із такою конфігурацією забезпечить
круговий захист особового складу під час виконання бойових завдань чи
завдань з охорони громадського порядку.
Застосування на чотиривісних автомобілях передньої та задньої
двовісних поворотних платформ з балансирним підвісом провідних мостів
забезпечує (на відміну від традиційної конструкції ходової частини) стійкість
проти занесення при будь-якому положенні центру мас та мають більш високу
курсову стійкість у порівнянні з автомобілями, що мають традиційну ходову
частину.
Таким чином, дослідження стійкості чотиривісних автомобілів з двома
двовісними поворотними платформами є актуальною проблемою та потребує
додаткового вивчення.
УДК 629.016
Подригало М.А., д.т.н., професор, завідувач кафедри технології
машинобудування та ремонту машин Харківського національного
автомобільно-дорожнього університету, Полянський О.С., д.т.н., професор,
професор кафедри технології машинобудування та ремонту машин
Харківського національного автомобільно-дорожнього університету,
Дубінін Є.О., д.т.н., професор, професор кафедри технології машинобудування
та ремонту машин Харківського національного автомобільно-дорожнього
університету, Побережний А.А., науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії службово-бойового застосування Національної гвардії України
Національної академії Національної гвардії України, підполковник,
Краснокутський М.В., аспірант кафедри технології машинобудування та
ремонту машин Харківського національного автомобільно-дорожнього
університету
УДК 35.355.5
Поляков В.Ю., старший викладач кафедри тактики та тактико-спеціальної
підготовки факультету службово-бойової діяльності Київського інституту
Національної гвардії України
УДК 623-9
Приходько В.І., к.ю.н., ст. досл., провідний науковий співробітник Державного
науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України
277
УДК 623
Руснак В.М., к.військ.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-
дослідного управління експериментальних досліджень роботизованих
комплексів (систем) Державного науково-дослідного інституту випробувань і
сертифікації озброєння та військової техніки, полковник, Руснак В.В.,
викладач-інструктор циклової комісії підготовки фахівців розмінування
Навчального центру ім. Василя Вишиваного Національної гвардії України,
в/ч 3007, майор
278
Мета доповіді – окреслити перспективні напрямки вдосконалення та
розширення можливостей роботизованих комплексів (систем) (РК(С)) з точки
зору службово-бойової діяльності підрозділів НГУ та військової доцільності.
Аналізуючи світові погляди на теоретичні аспекти роботизації
Національних Сил оборони виявляється, що на першу позицію стосовно
новітніх перспективних видів озброєнь, спроможних кардинально змінити
якість воєнних дій, характер сучасної війни західні експерти ставлять автономні
озброєння, тобто нове покоління РК(С) повітряного, наземного та морського
базування. На їх думку інтенсивне впровадження РК(С) свідчить про поступове
“стирання принципових відмінностей між людиною-воїном та знаряддям її
воїнської праці, – зброєю”.
В Україні на теперішній час вдосконалення та розширення можливостей
РК(С), як правило, ведеться самими розробниками з їх власної ініціативи з
“цивільнимˮ поглядом на цю проблему без чіткого розуміння службово -
бойових завдань та військової доцільності або стратегії розвитку “бойових дій”.
Цивільні підприємства, при створенні різнопланових РК(С), не в повній
мірі враховують особливості ведення сучасної збройної боротьби та специфіку
виконання службово-бойових завдань. Під час вибору компонувальних рішень і
параметрів зразків РК(С) розробники часто спираються на власний
невійськовий досвід, або використовують принципи побудови існуючих зразків
озброєння, військової та спеціальної техніки екіпажного типу тощо.
На даний час напрямками вдосконалення РК(С), з врахуванням специфіки
службово-бойової діяльності підрозділів НГУ та військової доцільності, можуть
бути:
1. Для РК(С) повітряного базування:
– вдосконалення безпілотних літальних апаратів (далі – БпЛА) –
“камікадзе” для знищення (нейтралізації) ворожих (недружніх) дронів (дронів
противника);
– розроблення нанодронів (мікродронів) розвідувального типу;
– вдосконалення тактично малих ударних дронів (носіїв стрілецької
зброї);
– вдосконалення міні розвідувальних БпЛА типу “Полоз” компанії
“Armorum Solutions”, Україна для підствольного гранатомету.
2. Для РК(С) наземного базування:
– підвищення стійкості наземних роботизованих комплексів (далі – НРК)
до впливу зовнішніх факторів (метеорологічні умови, рельєфні умови,
рослинний покров, наявність невеликих водних акваторій та болотистих
ґрунтів, ураження стрілецьким боєприпасом, ураження дією вибухової хвилі,
дія засобів радіоелектронної боротьби противника і т.п.);
– розроблення дистанційно керованої універсальної (з можливістю
швидкої зміни завдань) базової платформи НРК (для середніх возимих НРК) під
установку різнотипних бойових, спеціальних, допоміжних, інженерних модулів
та спеціального обладнання;
– розроблення дистанційно керованої універсальної всюдихідної базової
платформи НРК (для важких возимих (самохідних) НРК) з можливістю
279
самостійно переправлятися через водні перешкоди, як десантний засіб для
виконання різнотипних бойових, службово-бойових, логістичних, інженерних
завдань тощо;
– вдосконалення інженерних НРК розмінування (первинного огляду
вибухонебезпечних предметів та саморобних вибухових пристроїв):
3. Для РК(С) водного базування:
– розроблення надводних та підводних розвідувальних морських
(річкових) безекіпажних апаратів (систем, комплексів);
– розроблення надводних та підводних морських (річкових) безекіпажних
апаратів (систем, комплексів) для пошуку, встановлення та знешкодження мін;
– розроблення надводних та підводних пошуково-рятувальних морських
(річкових) безекіпажних апаратів (систем, комплексів);
– розроблення надводних та підводних морських (річкових) безекіпажних
апаратів (систем, комплексів) забезпечення.
НГУ є військовим формуванням з правоохоронними функціями, яке
виконує як правоохоронну функцію так і військову.
Тому у НГУ використання РК(С) має свої особливості, де необхідно
враховувати специфіку службово-бойових завдань, які покладені на підрозділи.
УДК 547
Руснак Ю.І., к.ю.н., заслужений юрист України, заступник начальника центру
– начальник науково-дослідного управління проблем ресурсного забезпечення
у воєнній сфері, сфері оборони та військового будівництва Національного
університету оборони України, полковник юстиції
UDC 614.8
Sagradian M., doctor of science, professor, professor of the Department of
Mathematics and Statistics Macquarie University, Sydney, NSW Australia,
Ivanets H., PhD (technical sciences), associate professor, associate professor of the
Department of Fire Tactics and Rescue Operations of National University of Civil
Defence of Ukraine
The experience of the developed countries of the world shows that the costs of
measures related to the prevention of emergency situations are much less than the
costs of restoring the losses caused by them and the damage to the environment.
The effectiveness of planning and implementing measures to prevent
emergencies is determined by the quality of forecasting emergencies threats and
possible consequences as their results. Disaster prevention is based on analysis, early
detection, forecasting and early response to emergencies. A systematic approach to
solving the problem of forecasting emergency situations and possible losses caused as
their results provides for forecasting emergency situations in the whole country and
its regions; forecasting natural emergencies in general, by type and level; forecasting
emergency situations of a technogenic nature; forecasting emergency situations of a
282
social nature by types, levels; forecasting possible losses as a result of emergency
situations.
Information containing information on the predicted number of emergencies,
possible damage and consequences as their results is important for the development
of measures to prevent and respond to emergencies. Emergency forecasting methods
depend on the available statistical information about emergency situations and the
dynamics of their development after some previous monitoring period, as well as the
causes and factors that cause emergencies of a different nature.
Forecasting emergencies of various nature and consequences as their results is
carried out on the basis of the analysis of statistical information about emergencies in
the state after some previous monitoring period. When predicting emergency
situations, consider:
– statistical information on man-made and natural sources of emergency
situations;
– possible options for the emergence and development of emergencies;
– results of extrapolation of the identified trends;
– expert assessments.
To implement a systematic approach based on a formalized mathematical
model, an organizational and technical method (OTM) has been developed for
predicting emergencies and possible losses caused as their results.
The method is a combination of a variable order polynomial regression
method, a weighted least squares method, and a probabilistic statistical method. This
allows to compensate for the shortcomings of some at the expense of others, which
will lead to an increase in forecasting accuracy.
A control algorithm has been developed for the implementation of an
organizational and technical method for predicting emergency situations and possible
losses caused as their results. Its use involves the implementation of a number of
interrelated procedures. At the first stage, the collection, processing and analysis of
information on emergency situations in the country for a certain period of monitoring
is carried out. This is the basis for predicting the processes of emergencies in general,
in nature, level and types, as well as losses due to them both in the state and its
regions. The information received is taken into account when forming a decision on
the actions of civil protection units in order to adequately respond to emergency
situations and eliminate their consequences. Based on the analysis of the
effectiveness of the actions of the response units, the decisions on the elimination of
emergency situations are adjusted.
The features of the use of OTM for forecasting emergencies and the damage
caused as their results in different countries will be determined by the following
factors:
– availability and reliability of emergency statistics;
– regional structure of the state;
– specifics of the classification of emergency situations by type and level.
Based on the statistical data on emergencies, studies of the effectiveness of the
use of OTM were carried out on the example of Ukraine. As an efficiency criterion,
let’s choose the module of the relative forecast error.
283
In the results of experimental studies, it was found that OTM makes it possible
to forecast emergency situations as a whole, by type and level for a year ahead with
an average relative forecast error of no more than 8%. The error in estimating
possible losses caused as a result of an accident is no more than 6.2%. This is due to
the combination of various methods, in particular the polynomial-regression method
with variable order, the weighted least squares method and the probabilistic-statistical
method, allowing to compensate for the shortcomings of some at the expense of
others. The developed OTM allows reasonably, taking into account predictive
information about the processes of emergencies in the state, regions, to approach the
planning and implementation of organizational and technical measures aimed at
preventing emergencies and minimizing possible consequences.
The advantage of the developed OTM is that it has a combined character. OTM
allows to forecast the processes of emergencies in a complex manner, by nature,
types, levels, and to assess possible losses as their results, both in the state and in its
regions. The model for forecasting the number of emergency situations for a certain
warning period makes a forecast taking into account the systematic (trend), periodic
and random components of this process. Evaluation of these components of the
forecasting process allows for a deeper analysis of the causes of their occurrence.
Restrictions on the use of OTM may be caused by the insufficient volume or
incorrectness of reliable statistical data on emergencies in the state and its regions.
Further development of research in this direction should be focused on
studying the influence of various destabilizing factors, both separately and in their
totality. As such factors, it is possible to consider the frequency and cyclicality of the
processes of emergencies (in particular, their seasonal fluctuations) in the state and its
various regions of the country.
Thus, the aforementioned confirms the prospects of applying OTM to solving
the problem of forecasting emergencies and the damage caused as their results.
УДК 623.61(075.8)
Сало А.А., старший помічник начальника зв’язку 164 радіотехнічної бригади
Служби зв’язку штабу військової частини А1451, капітан, Чужченко М.А.,
начальник зв’язку 164 радіотехнічної бригади Служби зв’язку штабу військової
частини А1451, майор, Зінченко М.О., начальник науково-дослідного
управління Військового інституту телекомунікацій і інформатизації ім. Героїв
Крут, підполковник, Яковчук О.В., заступник начальника науково-дослідного
управління Військового інституту телекомунікацій і інформатизації ім. Героїв
Крут, підполковник, Плугова О.Б., науковий співробітник науково-дослідного
відділу Військового інституту телекомунікацій і інформатизації ім. Героїв Крут
УДК 539.3
Сало В.А., д.т.н., професор, професор кафедри інженерної механіки
Національної академії Національної гвардії України, Нечипоренко В.М., к.т.н.,
доцент, доцент кафедри інженерної механіки Національної академії
Національної гвардії України, Літовченко П.І., к.т.н., доцент, доцент кафедри
інженерної механіки Національної академії Національної гвардії України
УДК 623.441/443
Семенюк В.І., доцент кафедри Харківського Національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Василенко В.В., завідувач кафедри
Харківського Національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
Сидоренко І.І., к.пед.н., доцент, доцент кафедри фундаментальних дисциплін
Національної академії Національної гвардії України
УДК 623.441/443
Семенюк В.І., доцент кафедри Харківського Національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Фрунт Р.М., старший викладач кафедри
Харківського Національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
Сидоренко І.І., к.пед.н., доцент, доцент кафедри фундаментальних дисциплін
Національної академії Національної гвардії України
296
Обладнання, що розміщено на БПЛА, забезпечує виконання наступних
основних задач: проведення розвідки (розвідка цілей на сухопутному,
повітряному та морському театрі воєнних (бойових) дій; розвідка повітряних
цілей, у тому числі, балістичних ракет у складі протиракетної оборони; розвідка
місцевості, у тому числі, мін та мінних полів; радіаційна, хімічна та біологічна
розвідка; метеорологічна розвідка; радіо- і радіотехнічна розвідка тощо).
Ударні БПЛА виконують завдання щодо: нанесення ударів по наземних,
морських та повітряних цілях; ураження елементів протиповітряної оборони
(ППО) та протиракетної оборони, забезпечення бойових дій (радіоелектронна
боротьба; керування вогнем та цілевказівка засобам ураження; ретрансляція та
транспортування). Однак, обладнання, що розміщене на ударних БПЛА, не в
повній мірі забезпечує виконання завдань терористичного характеру у тилу
противника, зокрема, виведення з ладу залізничної контактної мережі. За
умови, якщо застосувати засоби ураження, які розміщена на БПЛА, то можна
знищити (вивести з ладу) тільки окремі ланки залізничної контактної мережі,
що швидко можуть бути полагоджені, а якщо знищити провід контактної
мережі на ланці не менше 1-10 км так, щоб його неможливо було відновити за
незначний проміжок часу, практично неможливо. ЛЗ військ (сил) на окремих
етапах операції (бойових дій) потребує чіткої дії залізничного транспорту, його
безперервної роботи щодо перевезення озброєння та військової техніки,
особового складу та боєприпасів у регіонально оперативній зоні.
У сучасних умовах залізничний транспорт, який є одним з головних видів
у дорожньо-транспортному комплексі будь-якої держави, включаючи державу
агресора, забезпечує основний обсяг загальних перевезень до 80% загального
вантажообігу збройних сил. Тому, пріоритетним завданням ЛЗ є підтримання
залізничної інфраструктури у безпечному стані, оскільки виведення з ладу її
об’єктів або їх руйнування може суттєво впливати на національну безпеку та
оборону, призвести до великих фінансових збитків і, насамперед, до зриву
бойових завдань. Виходячи з цього, знищення (виведення з ладу) елементів
залізничної інфраструктури противника є одним із завдань сил оборони.
Зазначене може бути здійснено шляхом нанесення ударів по об’єктах
залізничної інфраструктури з метою їх знищення (виведення з ладу), як із
застосуванням авіації, включаючи БПЛА, так і артилерії й реактивних систем
залпового вогню. Нанесення вогневих ударів по об’єктах залізничної
інфраструктури (контактної мережі, верхньої будови колії, штучних споруд
тощо) засобами артилерійського озброєння, ракетними комплексами середньої
дальності, а також застосування авіації приводить до руйнування відносно
незначних ділянок, які можливо відновити у короткий термін.
Практика бойових дій показала, що вказаними вище засобами ураження
можна зруйнувати лише ділянки контактної мережі та верхньої будови колії
довжиною не більше 2-5 м. Для збільшення довжини ділянки потрібна значна
витрата боєприпасів. Застосування авіаційних бомб літаками обмежена
наявністю глибоко ешелонованої системи сил ППО противника. До того ж,
зруйновані ділянки є видимими та легко встановлюються ремонтними
підрозділами. Тому, потрібні інші засоби ураження, за допомогою яких можна
297
було б руйнувати об’єкти залізничної інфраструктури на ділянках довжиною
від 10 до 50 км і більше та здійснювати це приховано.
Таким засобом може бути БПЛА (як літакового типу, так і типу
“квадрокоптер”), на якому встановлено відповідне обладнання щодо
нетрадиційного вражаючого впливу на елементи конструкції об’єктів
залізничної інфраструктури, що виконані з металу, насамперед, контактної
мережі – контактного проводу та верхньої будови залізничної колії – рейок.
В доповіді для виконання поставлених завдань запропоновано варіант
модернізації БПЛА шляхом розміщення на його фюзеляжі (корпусі) пристрою
типу пантографа, що виконаний з можливістю підйому контактної частини
пантографа на висоту, що перевищує висоту виступаючих конструктивних
елементів БПЛА. Таке конструктивне виконання забезпечить притискання
контактної частини пантографа до контактного проводу контактної мережі при
прольоті під ним БПЛА. Встановлення аналогічного пантографа під фюзеляжем
(корпусом) БПЛА забезпечить притискання контактної частини пантографа до
рейки верхньої будови залізничної колії при його розкритті у бік від нижньої
поверхні фюзеляжу (корпусу).
Передбачається встановити пантографи таким чином, щоб вони мали
можливість підйому контактної частини вище вертикального оперення – для
БПЛА літакового типу, та нижче його шасі, а при розміщенні на квадрокоптері
– вище площини обертання несучих гвинтів та нижче його стійок. В контактних
частинах обох пантографів передбачається розміщення суміші спеціальних
матеріалів, за допомогою яких буде відбуватися їх дія на матеріали, з яких
виконані елементи конструкції об’єктів залізничної інфраструктури – різні за
складом суміші для різних матеріалів.
Сутність технологічного процесу знищення елементів конструкції
об’єктів залізничної інфраструктури полягає у наступному. БПЛА виходить на
ціль – об’єкт залізничної інфраструктури противника на глибині більше 50 км
та здійснює політ уздовж контактної мережі. Оператором здійснюється підйом
верхнього пантографа і маневрування БПЛА до контакту контактної частини
пантографа з контактним провідом. Продовжуючи політ уздовж контактної
мережі, БПЛА буде наносити на контактний провід плівку суміші спеціальних
матеріалів протяжністю від сотень метрів до десятків кілометрів.
Через відповідний проміжок часу матеріал контактного провіду за
рахунок фізичних процесів перетвориться на потерть і елемент контактної
мережі (контактний провід) залізничної інфраструктури буде виведено з ладу.
Щоб відновити її потребується певний час. Здійснення перевезення вантажів
тяговим складом (електровозом) стане неможливе, а залучення тепловозів для
перевезення вантажів потребує їх зняття з інших напрямків, на що також буде
потрібний деякий час. Аналогічним чином виводяться з ладу рейкова колія (при
застосуванні нижнього пантографа), що унеможливлює застосування тягового
складу (тепловоза, електровоз а та газотурбовоза).
Таким чином, шляхом модернізації БПЛА для знищення об’єктів
залізничної інфраструктури противника, з використанням спеціальних
матеріалів, що впливають на структуру матеріалів на молекулярному рівні,
298
можна ефективно впливати на процес здійснення оперативних перевезень
противника. За результатами таких дій залізничне сполучення на території
противника в певних умовах регіонального конфлікту практично припинить
своє функціонування.
УДК 623.618:519.686
Сідченко С.О., к.т.н., с.н.с., начальник науково-дослідної лабораторії
наукового центру Повітряних Сил Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Ревін О.В., заступник
начальника науково-організаційного відділу Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Залкін С.В.,
к.військ.н., с.н.с., провідний науковий співробітник наукового центру
Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних Сил
ім. Івана Кожедуба, Хударковський К.І., к.т.н., доцент, с.н.с., старший
науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
299
– фізичний, що включає географічне положення, клімат, населення,
обладнання та інші матеріальні об’єкти, які можна відчувати на фізичному
рівні.
В структуру інформаційного простору входять:
– інформація, тобто будь-які відомості та / або дані, які можуть бути
збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
– інформаційна інфраструктура – сукупність різноманітних
інформаційних (автоматизованих) систем, інформаційних ресурсів,
телекомунікаційних мереж і каналів передачі даних, засобів комунікацій і
управління інформаційними потоками, а також організаційно-технічних
структур, механізмів, що забезпечують їх функціонування.
Основними характеристиками інформаційного простору є:
– глобальний, багатогранний характер інформаційного середовища;
– відсутність фізичних кордонів, які обмежують потік інформації;
– великі за обсягом та складні набори даних, програми для обробки яких
потребують постійної актуалізації;
– споживачі інформації виступають у ролі її розповсюджувачів, при
цьому традиційні ЗМІ втрачають актуальність;
– сучасні інформаційні системи містять різноманітні компоненти, що
визначають значні виклики для стандартизації та сумісності;
– засоби для здійснення впливу на інформацію та інформаційні системи
доступні практично всім;
– цілеспрямовані дії в інформаційному середовище інколи призводять до
не прогнозованих ефектів;
– суб’єкти в інформаційному середовище можуть діяти анонімно, що
ускладнює визначення ініціаторів інформаційного приводу та їх наміри.
Особливостями, що характеризують сучасний інформаційний простір є
доступність, анонімність, швидкість передачі великих обсягів інформації, якою
обмінюються користувачі, відсутність жодних кордонів і обмеженість
нормативно-правового регулювання в цій сфері.
Характеристики й особливості інформаційного простору визначають
вимоги до планування і проведення інформаційних (психологічних) операцій
(впливів), розробки сценаріїв інформаційних кампаній, моніторингу
ефективності їх реалізації.
Інформаційні (психологічні) операції в ході збройних конфліктів і війн
використовувались здавна, але лише наприкінці ХХ – початку ХХІ століття
набули глобального розмаху і стратегічного значення.
Сучасні технології інформаційної війни здатні завдавати противнику не
менші збитки, ніж витрати, пов’язані із збройною агресією, а інформаційна
зброя, створена на основі технологій психологічного впливу, має не меншу
руйнівну здатність, ніж сучасні системи високоточної зброї.
В інформаційній сфері для України загрозами з боку рф залишаються
інформаційно-комунікаційні технології маніпулювання людською свідомістю,
спрямовані на створення нестійкого стану в середовищі українського
суспільства, руйнування усталених моральних, етичних та культурних
300
цінностей, підрив політичної, економічної та соціальної стабільності нашої
держави.
Досвід країн-членів НАТО щодо активного застосування “м’якої сили”
для вирішення політичних та військових завдань у різних регіонах світу
продемонстрував високу ефективність цілеспрямованого інформаційного
(психологічного) впливу на учасників збройних конфліктів. Відповідно до
польового статуту FM 3-13 “Інформаційні операції: доктрина, тактика,
технологія та методи” під час військового конфлікту інформаційний вплив
покликаний забезпечити:
– підтримку з боку вітчизняної та світової аудиторії;
– формування прихильної позиції громадян країн, біля яких відбувається
конфлікт (місцевого населення);
– вплив на прийняття рішень противником та іншими недружніми
силами, підрив їхньої волі до опору.
Вважається, що виконання цих завдань повинно забезпечити досягнення
інформаційної переваги в інформаційному просторі в ході збройного
конфлікту.
Інформаційна перевага (у воєнній сфері) – перевага над протидіючою
стороною в оперативності та якості інформаційного забезпечення процесів
управління військами (силами), зброєю і діями противника на свою користь.
Тобто, інформаційна перевага досягається не передачею більшого обсягу
інформації елементам бойового порядку, а:
– забезпеченням глибокого аналізу інформаційного середовища, яке
полягає в постійному підтриманні повної обізнаності щодо кількісних та
якісних характеристик як окремих елементів інформаційного середовища, так і
їх сукупності та взаємодії задля своєчасного виявлення змін у цьому стані для
вживання відповідних заходів з корегування діяльності підрозділів та установ
збройних сил в інформаційному просторі;
– здійсненням глибшого, відповідного обстановці розуміння ситуації на
полі бою, більш точного з’ясування своїх переваг і недоліків противника;
– здатністю сформувати задум дій, в якому ці переваги будуть в
максимальному ступені реалізовані, а недоліки противника використані у
власних цілях;
– випереджаючим прийняттям і негайним доведенням до підрозділів
рішень, повністю адекватних поточній ситуації на полі бою;
– безперервним контролем їх виконання.
Іншими словами, інформаційна перевага – це “гра на випередження”:
випередження в розвідці, в ухваленні рішення про оптимальне застосування сил
і зброї, в нанесенні удару, в маневрі, тобто у всьому тому, що становить суть
збройної боротьби.
Агресія рф проти України має багато вимірів – військовий,
дипломатичний, економічний, інформаційний (психологічний), кібернетичний
тощо. Розуміння взаємодії цих вимірів дозволяє системно оцінювати їх вплив
на Україну та прогнозувати подальший перебіг подій на певний проміжок часу.
При цьому перевага в інформаційному просторі стала визначальним чинником.
301
УДК 629.7.052
Сілко О.В., к.т.н., заступник начальника Військового інституту
телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, полковник,
Коломійцев О.В., Заслужений винахідник України, д.т.н., професор, професор
кафедри Національного технічного університету “ХПІ”, Комаров В.О.,
Заслужений винахідник України, к.т.н., провідний науковий співробітник
наукового центру Військового інституту телекомунікацій та інформатизації
імені Героїв Крут, Сендецький М.М., Заслужений винахідник України, к.т.н.,
старший науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту
озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Сащук С.І., начальник
науково-дослідної лабораторії Центрального науково-дослідного інституту
озброєння та військової техніки Збройних Сил України, полковник
ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ПОЛЬОТІ БЕЗПІЛОТНИХ
ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПО НЕКОНТРОЛЬОВАНОМУ
ВИПРОМІНЮВАННЮ ЇХ БОРТОВОЇ АПАРАТУРИ
Необхідність ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БпЛА) в
умовах малопунктної мережі (в зоні ведення бойових дій) вимірювальних
засобів полягає в тому, що кількість БпЛА в повітрі постійно збільшується. Це
призводить до того, що високоточних даних про параметри їх польоту
недостатньо для виконання завдань контролю та аналізу повітряної обстановки.
Особливо це важливо усунути в умовах ведення бойових дій.
Підвищення ефективності прийняття рішення щодо ідентифікації
безпосередньо в польоті повітряних суден, включаючи безпілотні літальні
апарати (БпЛА), можливе за рахунок здійснення автоматизації відповідного
процесу з використанням інтелектуальної системи ідентифікації повітряних
об’єктів, що дозволить підвищити якість функціонування системи контролю
повітряного простору, що особливо важно в умовах бойових дій. При цьому
треба зазначити, що процеси прийняття рішень щодо ідентифікації БпЛА у ході
контролю повітряного простору традиційно вважаються найбільш складними з
точки зору формалізації на етапі розробки системи контролю повітряного
простору. Це пов’язане, в першу чергу, з наявністю невизначеності та
нечіткості знань і даних про процеси прийняття рішень щодо ідентифікації
БпЛА по їх ознаках – по інформації неконтрольованого випромінювання
постійно діючих блоків бортової апаратури БпЛА. Здійснення даного процесу
дозволить класифікувати БпЛА по особливостям роботи його внутрішніх
систем, що функціонують у пасивному режимі локації.
В даний час для ідентифікації БпЛА застосовують технологію, згідно якої
здійснюють, послідовно, пошук радіотехнічними засобами не ідентифікованого
БпЛА, приймають/отримують радіотехнічними засобами випромінювання
бортової апаратури БпЛА, реєструють сигнали, обробляють різнорідну вхідну
інформацію, по якій ідентифікують БпЛА. Але при цьому не забезпечується
автоматизація процесу ідентифікації БпЛА, а склад та структура системи, що
забезпечує реалізацію зазначеного способу, не забезпечує підтримку прийняття
302
рішення щодо ідентифікації БпЛА, а сам процес їх ідентифікації є тривалим за
часом.
Другим, більш ефективним напрямком щодо ідентифікації БпЛА, які
можуть використовуватись для нанесення бойових ударів, є технологічний
процес, що складається з таких операцій: зондування за допомогою
радіолокаційного комплексу ППО повітряного простору, отримання по N
каналах інформації про БпЛА (N – число/кількість інформаційних даних),
реєстрація сигналів, класифікація цілі, обробка різнорідної вхідної інформації,
зберігання інформації про БпЛА, введення допоміжної/додаткової інформації
про характеристики БпЛА, оброблення різнорідної вхідної та додаткової
інформації. Після обробки зазначеної інформації приймають рішення про
достовірність всіх видів інформації, та ідентифікують БпЛА по його
характеристиках. Але й цій спосіб ідентифікації БпЛА має суттєві недоліки, до
яких відноситься те, що складовими частинами системи не забезпечується
повнота вхідної інформації, достовірність класифікації БпЛА, використовується
незначна кількість та деталізація ознак, що використовуються у ході
ідентифікації. Зазначене не забезпечує точності ідентифікації БпЛА, а система,
що забезпечує здійснення способу, має малу швидкодію процесу ідентифікації.
Автоматизація процесу ідентифікації (при відомому конструктивному
виконанні системи, що забезпечує здійснення способу) не забезпечує
оперативності обробки інформації щодо ідентифікації БпЛА, яке являє собою
загрозу нанесення удару.
На підставі визначених способів ідентифікації БпЛА та їх недоліків,
пропонується новий напрямок, де дані можна отримати, якщо аналізувати,
наприклад, такі інформаційні потоки, як неконтрольовані випромінювання
постійно діючих блоків бортової апаратури (а саме, частоти коливань
задавальних генераторів). Це дає можливість забезпечити ідентифікацію БпЛА
в умовах зазначеної малопунктної мережі вимірювальних засобів (з метою
підвищення істинності аналітичної інформації про БпЛА).
Тому ідентифікація БпЛА на основі аналізу особливостей
неконтрольованого випромінювання бортового обладнання (аналіз характеру
зміни параметрів коливань гетеродинів та виділення ознак, які відрізняють
коливання одного генератору від іншого) отримує виняткову актуальність.
Згідно із зазначеним пропонується здійснювати ідентифікацію БпЛА
шляхом послідовного виконання технологічних операцій, які полягають в
наступному:
– здійснюють пошук радіотехнічними засобами не ідентифікованого
БпЛА;
– приймають/отримують радіотехнічними засобами випромінювання
бортової апаратури БпЛА;
– обробляють отриману інформацію, по якій ідентифікують БпЛА.
Новизною є те, що до системи розпізнавання/ідентифікації БпЛА
додатково вводиться математична модель, яка може виділити шуми із
загального потоку шумів обуреної іоносфери. Це забезпечить повноту
інформації, достовірності класифікації БпЛА, збільшення та деталізації ознак,
303
що використовуються у ході ідентифікації БпЛА, що, у комплексі, дозволить
забезпечити підвищення точності ідентифікації БпЛА при одночасному
підвищенні швидкодії процесу ідентифікації та його автоматизації, та, у свою
чергу, якості функціонування системи контролю повітряного простору.
Для вирішення поставленого завдання в способі ідентифікації в польоті
БпЛА по неконтрольованому випромінюванню їх бортової апаратури, що
пропонується, використане спектральне визначення нестабільності, при якій
розглядається розподіл щільності потужності фази чи частоти сигналу
генератора, який знаходиться на борту БпЛА. Щільність розподілення
потужності процесу нестабільності занадто важко оцінити безпосередніми
вимірюваннями тому, що її складові малі по відношенню до потужності
складової основної частоти. Більш доступним є вимірювання тимчасових
характеристик нестабільності частоти.
Таким чином спосіб ідентифікації БпЛА по неконтрольованому
випромінюванню їх бортової апаратури в узагальненій формі полягає в аналізі
випромінювання бортової апаратури виявленого БпЛА та порівнянні з
математичними моделями процесів, які ідентифікуються. Зазначене дозволить
підвищити якість функціонування системи контролю повітряного простору, а
також забезпечить додаткову інформацію про роботу бортової апаратури
безпілотного літального апарату. Новим в технології ідентифікації БпЛА є те,
що спосіб ідентифікації БпЛА по неконтрольованому випромінюванню
бортової апаратури дозволить класифікувати БпЛА по особливостям роботи їх
внутрішніх систем у пасивному режимі локації.
Висновки. Підвищення ефективності застосування способу ідентифікації
БпЛА по неконтрольованому випромінюванню їх бортової апаратури, що
пропонується, у порівнянні із зазначеними вище, досягається шляхом введення
у процес ідентифікації БпЛА додаткових операцій, за допомогою яких
здійснюються заходи щодо забезпечення повноти інформації, достовірності
класифікації БпЛА, збільшення та деталізації ознак, що використовуються у
ході ідентифікації БпЛА, що, у свою чергу, дозволить при застосуванні цього
способу в зоні ведення бойових дій забезпечити надійне підвищення точності
ідентифікації ворожих БпЛА, шляхом визначення марки і типу БпЛА – БпЛА
розвідник чи ударний БпЛА, при одночасному підвищенні швидкодії процесу
ідентифікації та його автоматизації, та, у свою чергу, якості функціонування
системи контролю повітряного простору в зоні ведення бойових дій.
УДК 623.365
Скиба О.В., начальник науково-дослідного відділу Державного науково-
дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової
техніки, полковник, Доманов І.О., старший науковий співробітник Державного
науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та
військової техніки, підполковник, Брянкін С.С., д-р філософії, старший
науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту випробувань
і сертифікації озброєння та військової техніки, підполковник, Рибачок Д.В.,
304
молодший науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту
випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, старший лейтенант
305
Тобто, машини з гуманітарного розмінування насправді можуть
зіткнутися з достатньо серйозними викликами, які здатні суттєво знизити
ефективність їх роботи (ступінь очищення місцевості).
Це означає, що на етапі випробування таких машин (обладнання)
необхідно створювати такі умови, які відповідатимуть реальним ситуаціям
їхнього застосування.
Авторами тез, на основі власного досвіду, приділена увага окремим
аспектам, які необхідно врахувати при проведенні випробувань машин
(обладнання) для гуманітарного розмінування.
Тип і щільність ґрунту.
І керівні документи, і погляди експертів схиляють до того, що
випробування повинно проходити на таких трьох типах ґрунтів: земляний,
піщаний та з гравієм. Автори тез повністю підтримують таку позицію. Під час
занурення ВНП у ході випробування обов’язковою вимогою є перебування
саме такого типу ґрунту з усіх сторін ВНП (з боків, зверху та знизу).
Піщаний ґрунт є порівняно м’яким. З одного боку, це забезпечує більш
легке та гарантоване проникнення ланцюгів до заглибленого ВНП. З іншого
боку, у разі несправності підривника, ударяння грузил (бойків) може не
зруйнувати фізично ВНП, а ще більше заглибити його. І цьому сприятиме саме
м’який пісок. Тобто, за таких обставин, навісне обладнання не знешкодить
ВПН ні шляхом сапопідриву, ні руйнування.
Твердий земляний ґрунт є протилежністю піщаному. Його щільність
чинить достатньо сильний опір ланцюгам, які намагаються проникнути до
заглибленого ВНП, тому цей ґрунт стає перепоною для успішного виконання
завдання з розмінування. Практичний досвід авторів тез засвідчує, що
проникнення ланцюгів в земляний ґрунт далеко не завжди призводить до
бажаного ефекту через те, що ланцюги і грузила від моменту ударяння по
земній поверхні до контакту з ВНП втрачають свою силу. Наслідком такого
залишаються лише подряпини на корпусі міни.
У зв’язку з цим, коли міна для випробування встановлюється у твердий
ґрунт, вона повинна поміщатися в спеціально створено лунку, яка відповідає
розмірам проєкції цієї міни. Такі підходи застосовуються для того, щоб
надмірно не розпушити землю в місці розташуванні міни – інакше це буде
послаблення умов випробування і зниження об’єктивності їх результатів.
Для перевірки навісного обладнання у більш реальних умовах можливо
здійснити спроби очищення не випробувальної ділянки, а місцевості, де дійсно
тривалий час знаходяться міни, які не вибухнули і несуть небезпеку. У тако му
разі доцільно обирати місцевість подалі від населених пуктів та місць
можливого перебування людей, де гарантовано тривалий час перебувають міни
або інші ВНП, у т.ч. під земною поверхнею.
Для з’ясування наявності мін (інших ВНП) на ділянці та глибини їх
перебування можливо застосовувати дрони, які оснащені приладами активної
радіолокації для виявлення реального місцеположення мін або інших ВНП.
Стан та положення ВНП
306
Оскільки зазвичай навісне обладнання машини гуманітарного
розмінування здатне знешкоджувати міни і самопідривом, і руйнуванням, під
час випробування необхідно створювати такі умови, які забезпечать перевірку
обох способів.
Для цього лише половина ВНП на випробуваннях повинна бути із
зарядом, решта – повинна бути непридатною до детонації. Саме ця умова
дозволить перевірити здатність навісного обладнання знешкоджувати ВНП
руйнуванням.
Тоді ступінь очищення місцевості (DОМ ) від ВНП буде обчислюватися за
формулою:
УДК 629.73(477)
Скляров А.В., начальник науково-дослідної лабораторії БПЛА Військового
інституту телекомунікацій і інформатизації ім. Героїв Крут, майор,
Тітаренко А.В., науковий співробітник Військового інституту телекомунікацій
і інформатизації ім. Героїв Крут, майор, Комаров В.О., Заслужений винахідник
України, к.т.н., провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
БПЛА Військового інституту телекомунікацій і інформатизації ім. Героїв Крут
308
передньо покладених на них завдань у сучасних військових конфліктах, а й
обсягу фінансування.
За даними зарубіжних джерел на виробництво БпЛА в період з 2014 по
2023 рік США загалом було витрачено близько $70 млрд, зокрема на
виробництво БпЛА – $14,2 млрд, на виробництво наземних станцій
управління – $6,6 млрд, на випуск бортових корисних навантажень $14,8
млрд, на проведення НДДКР у галузі безпілотної техніки – $28,7 млрд. За
прогнозами українських експертів очікується, що фінансування виробництва
БпЛА за типами буде спрямоване на виробництво наступних типів БпЛА:
середньовисотних БпЛА великої тривалості польоту, тактичних БпЛА,
висотних БпЛА великої тривалості польоту, БпЛА вертикального зльоту та
посадки, ударних БпЛА, портативних БпЛА, що запускаються з руки тощо.
Розширення переліку завдань, покладених на БпЛА, найбільш ясно видно з
аналізу програми UCAV, що розробляється в рамках концепції застосування
збройних сил США (Блискавичний глобальний удар), яка передбачає
наступний перелік завдань, що покладаються на БпЛА: радіоретрансляція,
радіоелектронне придушення засобів ППО противника, повітряна розвідка,
морське патрулювання, дозаправка паливом у повітрі (у польоті), ураження
засобів ППО та наземних цілей противника, управління бойовими діями
авіації, ураження повітряних цілей противника, повітряні перевезення,
поразка засобів ППО, наземних та повітряних цілей противника.
Аналіз завдань, що покладаються на БпЛА, напрямів розробки БпЛА та
можливих термінів їх поставки до військ, дозволив виявити одне з основних
проблемних питань, пов’язане з відсутністю в даний час належної уваги до
створення БпЛА на основі модернізації серійних тактичних бойових літаків
шляхом переобладнання їх у безпілотні, що викликано, насамперед,
недостатнім опрацюванням існуючої методологічної основи.
При аналізі закономірностей розвитку авіаційної техніки встановлено,
що у цій галузі є характерним постійне зростання покоління до покоління
розмірів літальних апаратів та їх бойових возможностей. У свою чергу, це
тягне за собою збільшення вартості ЛА та тривалості їхньої розробки, що
може призвести до зниження ефективності ЛА на момент їх надходження до
військ. Тому в умовах обмеженого фінансування вибір того чи іншого
напряму створення ЛА має ґрунтуватись, у тому числі, і на оцінці
ефективності життєвого циклу (ЖЦ) авіаційного комплексу (АК). В цьому
напрямку необхідно розглянути і оцінити доцільність випуску певних типів
АК (літак, вертоліт і т.д.) або виробництва комбінації типів авіації. Також на
етапі обґрунтування АК необхідно розглянути і економічно оцінити
доцільність розгортання в країні повного життєвого циклу АК. Тому
ефективність ЖЦ АК пропонується визначати з урахуванням наступних
чинників: можливостей забезпечення ефективності АК не нижче необхідної
протягом усього ЖЦ, вартості, тривалості та частки, коли АК може
застосовуватися за прямим призначенням.
Структура зразка військової техніки, у тому числі авіаційного
комплексу, складається з наступних взаємопов’язаних стадій: пошукова НДР,
309
прикладна НДР, розробка, виробництво, експлуатація, капітальний ремонт і
утилізація. Тому, рішення про створення БпЛА на основі модернізації
існуючих серійних тактичних бойових літаків, доцільно приймати, якщо
значення ефективності повного авіаційного комплексу, що модернізується,
більше значення ефективності повного новоствореного безпілотного
авіаційного комплексу (БПАК). В даний час існують всі передумови для
реалізації цього твердження, що підтверджується такими основними
обставинами – використання серійних ЛА попереднього покоління у варіанті
безпілотних ЛА дозволяє говорити про економію коштів, які будуть
витрачені на обслуговування знятої з озброєння авіаційної техніки на базах
зберігання.
Однак використання як технічної бази одного ЛА для створення іншого
ЛА, за категорією БпЛА, характеристики якого були оптимізовані для
виконання інших завдань, може призвести до зниження ефективності
уніфікованого ЛА. Отже, нині існує суперечність між об’єктивно необхідною
вимогою підвищення бойової ефективності перспективних ЛА, що
диктується як розвитком та вдосконаленням систем ППО противника та
можливим її зниженням у результаті так само об’єктивно необхідної їх
уніфікації, так і економічними можливостями реалізації програми озброєння.
Для створення дослідних зразків БПАК необхідно розгорнути дослідне
виробництво і створити інфраструктуру ОКР у вигляді: дослідного
виробництва; системи льотно-конструкторських випробувань; системи
державних перевірок (атестація, випробування) тощо. Крім БпЛА необхідно
розробляти засоби зв’язку й управління цими БпЛА.
Аналіз причинно-наслідкових зв’язків між уніфікацією та бойовою
ефективністю показав, що даний зв’язок здійснюється через тактико-технічні
характеристики уніфікованих БпЛА. Чим ближче значення уніфікованого
БпЛА до оптимальних значень, отриманих за умови його оригінальної
розробки, тим вище його бойова ефективність. В даних умовах є
правомірний висновок у тому, що виникає наступне проблемне питання,
пов’язане з уніфікацією БпЛА, що полягає у необхідності максимального
наближення значень уніфікованих ЛА до значень оригінальних БпЛА різного
призначення. Отже, стрімкий розвиток безпілотної авіації в сучасних умовах
породив цілий ряд проблемних питань по її концептуальному, теоретичному,
методичному і термінологічному забезпеченню, які вимагають свого
оперативного і якісного вирішення.
УДК 623.592:004.4]:378:351.814.33
Соломаха О.В., старший викладач кафедри повітряної навігації та бойового
управління авіацією льотного факультету Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Сітков О.М.,
старший викладач кафедри повітряної навігації та бойового управління
авіацією льотного факультету Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Телятник Б.А., викладач
кафедри повітряної навігації та бойового управління авіацією льотного
310
факультету Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана
Кожедуба
311
кількості інцидентів з причин незадовільного управління польотами та
позитивно вплинуло на безпеку польотів і авіаційну систему в цілому.
Впровадження (удосконалення програмного забезпечення) практичних
рекомендацій особам групи управління польотами, щодо надання допомоги
екіпажам повітряних суден при виникненні особливих випадків ( ситуацій ) на
землі і в повітрі в систему тренажерної підготовки, значно підвищило авіаційну
безпеку, виключило випадки не правильних дій льотного складу, надання
екіпажам не правильних рекомендацій і вказівок з боку групи управління
польотами, зменшило аварійність та сприяло збереженню життя та здоров’я
льотного складу державної авіації і збереженню авіаційної техніки.
УДК 378.2
Сорокатий М.І., к.ф.-м.н., доцент, старший викладач кафедри інженерної
механіка (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Войтович М.І., к.ф.-м.н.,
доцент, старший викладач кафедри інженерної механіка (озброєння та техніки
інженерних військ) Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного, Білаш О.В., к.е.н., доцент, професор кафедри інженерної
механіка (озброєння та техніки інженерних військ) Національної академії
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 004.94
Споришев К.О., к.т.н., доцент, докторант ад’юнктури та докторантури
Національної академії Національної гвардії України, полковник
УДК 355.242
Стадніченко В.Г., заступник начальника кафедри тактики військ
протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
Павловський В.А., курсант факультету протиповітряної оборони Сухопутних
військ Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана
Кожедуба
УДК 623.618.5
Старцев В.В., науковий співробітник науково-дослідної лабораторії Наукового
центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних
Сил ім. Івана Кожедуба, Побережний Л.Л., старший науковий співробітник
науково-дослідного відділу Наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник,
316
Сальна Н.Є. науковий співробітник науково-дослідного відділу Наукового
центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних
Сил ім. Івана Кожедуба, майор, Титова А.В., молодший науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії Наукового центру Повітряних Сил Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, капітан
319
УДК 004.93
Стасєв Ю.В., д.т.н., професор, професор кафедри Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Гончаренко К.Г., слухач
магістратури Харківського національного університету Повітряних Сил ім.
Івана Кожедуба, лейтенант, Романюк В.А., слухач магістратури Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, старший
лейтенант
321
УДК 004.056.53
Стасєв Ю.В., д.т.н., професор, професор кафедри Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Козюберда К.В., слухач
магістратури Харківського національного університету Повітряних Сил ім.
Івана Кожедуба, лейтенант, Гончаренко А.О., слухач магістратури
Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,
старший лейтенант
УДК 621.396.99
Стасєв Ю.В., д.т.н., професор, професор кафедри Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Козюберда М.Р., слухач
магістратури Харківського національного університету Повітряних Сил ім.
Івана Кожедуба, лейтенант, Непокритов Д.М., доцент кафедри Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, майор
УДК 621.81/.85
Степанов М.С., д.т.н., професор, професор кафедри технології
машинобудування і металорізальних верстатів НТУ “ХПІ”, Літовченко П.І.,
к.т.н., доцент, доцент кафедри інженерної механіки Національної академії
Національної гвардії України, Корнієнко В.О., студент НТУ “ХПІ”
УДК 355.6
Суконько С.М., д-р філософії, заступник начальника науково-дослідного
центру – начальник науково-дослідної лабораторії забезпечення службово-
бойової діяльності Національної гвардії України, полковник, Недільський
В.В., к.ю.н., старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України
Національної академії Національної гвардії України, полковник, Мясников
О.В., науковий співробітник науково-дослідної лабораторії забезпечення
службово-бойової діяльності Національної гвардії України Національної
академії Національної гвардії України
УДК 621.391
Твердохлібов В.В., к.т.н., с.н.с. начальник науково-дослідного управління
Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС
України, полковник, Кадет Н.П., старший викладач Національного авіаційного
університету
УДК 539.3
Ткачук М.М., д.т.н., провідний науковий співробітник каф. ІТС КГМ
ім. О.О. Морозова Національного технічного університету “ХПІ”,
Грабовський А.В., д.т.н., провідний науковий співробітник каф. ТММіСАПР
Національного технічного університету “ХПІ”, Ткачук М.А., д.т.н., професор,
завідувач каф. ТММіСАПР Національного технічного університету “ХПІ”,
Васильєв А.Ю., к.т.н., старший науковий співробітник каф. ТММіСАПР
Національного технічного університету “ХПІ”, Кравченко С.О., д.т.н.,
провідний науковий співробітник каф. ДГЕУ Національного технічного
університету “ХПІ”
УДК 539.3
Ткачук М.М., д.т.н., провідний науковий співробітник каф. ІТС КГМ
ім. О.О. Морозова Національного технічного університету “ХПІ”,
Грабовський А.В., д.т.н., провідний науковий співробітник каф. ТММіСАПР
Національного технічного університету “ХПІ”, Ткачук М.А., д.т.н., професор,
завідувач каф. ТММіСАПР Національного технічного університету “ХПІ”,
Васильєв А.Ю., к.т.н., старший науковий співробітник каф. ТММіСАПР
Національного технічного університету “ХПІ”, Рікунов О.М., к.т.н., доцент,
доцент кафедри управління та логістики оперативного факультету
330
Національної академії Національної гвардії України, полковник
УДК 355.65
Товма Л.Ф., к.т.н., доцент, старший науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії
України Національної академії Національної гвардії України, Касьянов І.В.,
331
заступник командира військової частини 3052 з тилу – начальник тилу,
підполковник
УДК 331.102.24:355
Токар О.А., старший викладач кафедри тактики військ протиповітряної
оборони Сухопутних військ факультету протиповітряної оборони Сухопутних
військ Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана
Кожедуба, підполковник, Черкашин С.В., викладач кафедри тактики військ
протиповітряної оборони Сухопутних військ факультету протиповітряної
оборони Сухопутних військ Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, капітан
334
дешифрувальника, умови і тривалість роботи, наявність і використання
технічних засобів, зокрема засобів автоматизації.
Аналіз можливостей наземного комплексу повітряної розвідки
“Посередник-1”, який знаходиться на озброєнні в Повітряних Силах Збройних
Сил України, показав наступне:
– по-перше, штатний розвідувальний комплекс призначений для збору,
обробки і реєстрації тільки аналогових даних, одержаних від технічних засобів
бортової комплексної системи повітряної розвідки БКР-1, а також для
складання і передачі розвіддонесень і виготовлення розвіддокументів за
результатами дешифрування і фотограмметричної обробки розвідданих;
– по-друге, обробка матеріалів повітряної розвідки від застарілих
аналогових засобів в наземних фотолабораторіях займає значний час. Це веде
до затримки доставки розвідувальних донесень до зацікавлених штабів і,
відповідно, прийняття рішень старшими та вищими штабами затягується у часі;
– по-третє, існуючі наземні системи збору та обробки розвідувальної
інформації Повітряних Сил Збройних Сил України на сьогоднішній день
морально застаріли. Вони неспроможні приймати і обробляти цифрову
розвідувальну інформацію від усіх розвідувальних засобів, створені на
застарілій аналоговій елементній базі, дуже громіздкі та немобільні,
енерговитратні. При цьому безпосередньо дешифрування аерофотознімків
виконується не автоматизовано.
Таким чином, задача розпізнавання компактних (точкових) об’єктів
повітряної розвідки відноситься до класу неструктурованих задач і вирішується
з використанням об’єктно-орієнтованого підходу, якій на відміну від піксельно-
орієнтованого, враховує форму, розмір, текстуру, однорідність, просторовий
взаємозв’язок елементів об’єктів.
УДК 355.657.2
Торопчин Д.Г., к.іст.н., доцент, доцент кафедри управління повсякденною
діяльністю військ та тилового забезпечення. Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
УДК 621.39
Турінський О.В., к.т.н., Командувач підготовки Командування Повітряних
Сил Збройних Сил України, Місайлов В.Л., д.т.н., с.н.с., начальник відділу
Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації
озброєння та військової техніки, Головняк Д.В., д-р філософії, провідний
науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту випробувань
і сертифікації озброєння та військової техніки, Маліновська І.Л., науковий
співробітник Наукового центру Повітряних Сил Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
337
– набуття початкових навичок у застосуванні озброєння, військової
техніки, зброї (в умовах наближених до реалістичних, в дуельних ситуаціях, з
економією моторесурсу та об’єктивною оцінкою);
– підтримання професійних навичок (одиночні тренажери, електронні та
мультимедійні тири, навчально-тренувальні комплекси з використанням
озброєння та військової техніки та їх макетів);
– набуття навичок командирами з управління боєм та особовим складом в
діях у складі підрозділу (колективні тренажери, системи лазерного
прицілювання та ураження);
– навчання штабів (системи імітаційного моделювання бойових дій).
Тренажерна база Збройних Сил України повинна забезпечувати навчання
і тренування злагодженим діям на всіх рівнях управління щодо:
– вирішення завдань оперативного рівня;
– вирішення завдань оперативно-тактичного рівня;
– вирішення завдань тактичного рівня;
– відпрацювання вправ (нормативів) з бойової підготовки (роботи)
екіпажів (розрахунків, бойових обслуг);
– документування результатів тренування.
Проведення політики щодо вступу до Північноатлантичного альянсу,
набуття з ним взаємосумісності, висунули вимогу щодо сумісності тренажерів,
які розробляються, допускаються до експлуатації, поставляються на озброєння
в Україні, з тренажерними засобами (training tools) країн – членів НАТО.
У системі бойової підготовки армій країн – членів НАТО активно зростає
роль підготовки, перепідготовки та тренування особового складу за допомогою
тренажерів. Це обумовлюється, насамперед, економічними факторами, а також
високою ефективністю навчання, під час якого можна відтворювати і багато
разів повторювати процес навчання, поступово насичуючи його більш
складними ситуаціями, наближеними до бойових. Також в арміях країн – членів
НАТО спостерігається тенденція щодо використання комплексних тактичних
тренажерів, які на відміну від спеціалізованих (індивідуальних), що призначені
для набуття певних навичок, дозволяють проводити підготовку фахівців у
складі екіпажів (розрахунків), взводів, рот та інших підрозділів, а також
відтворювати увесь обсяг їх функціональних обов’язків.
Досвід, технологічні та конструктивні напрацювання дозволяють вже
зараз створювати комплексні тактичні тренажери, які могли б стати базою для
підготовки екіпажів (розрахунків) і підрозділів, а також бойового злагодження
підрозділів і військових частин у повному складі.
Проте аналіз використання тренажерів різних типів показав, що в Україні
немає єдиної політики в галузі створення тренажерних комплексів.
Такий стан створення засобів навчальної матеріально-технічної бази не
відповідає вимогам Концепції розвитку тренажерної бази Збройних Сил
України та призводить до гальмування процесу забезпечення Збройних Сил
України сучасними тренажерними засобами, та як наслідок – до зниження рівня
підготовленості військовослужбовців, злагодженості підрозділів і військових
частин.
338
Одним з дієвих шляхів вирішення зазначеної проблеми є впровадження
стандартів, що регулюватимуть вимоги до тренажерів, як це впроваджено в
інших критичних галузях застосування тренажерів для підготовки персоналу,
таких як: цивільна авіація, ядерна енергетика, медицина тощо.
В НАТО створено структуру, що опікується уніфікацією вимог та
створенням і впровадженням стандартів з моделювання та імітації – NATO
Modeling and Simulation Group (NMSG), однією зі сфер відповідальності якої є
регулювання створення та уніфікація тренажерних засобів, забезпечення
можливості їх технічної сумісності. Основним документом, що регламентує
стандартизацію та рекомендовані практики НАТО в галузі моделювання та
імітації є STANREC 4815/AMSP-01 NATO Modeling and Simulation Profile
(“Опис стандартів НАТО з моделювання та імітації”).
В Збройних Силах України ініційовано впровадження зазначеного
STANREC в діяльність Збройних Сил України з метою розвитку тренажерної
бази та гармонізації її з системою підготовки НАТО.
Отже, в результаті проведеного аналізу причин невідповідності стану
забезпечення військових частин, навчальних центрів, вищих військових
навчальних закладів сучасними тренажерними комплексами вимогам Концепції
розвитку тренажерної бази Збройних Сил України встановлено, що однією з
основних причин є відсутність стандартизації в цій галузі. Окреслено
можливість вирішення зазначеної невідповідності шляхом опрацювання та
впровадження стандартів NATO в галузі моделювання та імітації.
УДК 539.3
Угрімов С.В., д.т.н., с.н.с., учений секретар Інституту проблем
машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, Кобильнік В.А.
339
До скління спеціальної техніки висуваються додаткові вимоги щодо
стійкості при ударі вибуховими хвилями та уламками, які зазвичай допов-
нюються ще більш жорсткими вимогами щодо кулестійкості. Таке скління
може мати значну товщину, при цьому обмеження на вагу є менш суворими.
Скління має систему електрообігріву, яка виключає можливість
зледеніння скла, що працює в умовах низької температури навколишнього
середовища. Електробігрівний шар (або тепловиділяюча сітка) наноситься на
внутрішню поверхню зовнішнього шару, його робота може приводити до
закипання клейового шару, до значних температурних навантажень у
зовнішньому шарі, виникнення зон відлітання.
На рис. 1 показані деякі випадки руйнування та дефектів, які іноді
виникають при експлуатації. На рис. 1, а наведено вид руйнування скла при
пробитті птахом, на рис. 1, б –характерне розтріскування покривного скла під
впливом температурних навантажень, а на рис. 1, в – кутове розшарування.
У роботі аналізуються деякі характерні проблеми, що виникають при
проєктуванні, виготовленні та експлуатації стекол літальних апаратів і наземної
техніки військового та цивільного призначення.
Вартість сировини та виготовлення скління, особливо молірованого
(скривленого), надзвичайно висока. Для скління використовується
багатошарова конструкція, що виготовляється із шарів скла, які з’єднуються
клейовими шарами. Якщо для скління звичайного автотранспорту, як правило,
використовуються триплекси, то для бронемашин, літаків цивільного та
військового призначення – пакети із суттєво більшою кількістю шарів і,
відповідно, більшою жорсткістю пакета.
а) б) в)
Рисунок 1 – Руйнування та дефекти скління
340
структуру. Надійність конструкції залежить від міцності й довговічності шарів
зі скла, адгезійних та механічних властивостей шарів із полімеру.
Першою проблемою при виготовленні скління є забезпечення
виробництва якісною сировиною та точне дотримання технологій
виготовлення. Міцність звичайного силікатного скла характеризується
коливанням у широкому діапазоні навіть в межах одній партії скла і становить
приблизно 20-80 МПа. У провідних світових виробників силікатного скла цей
розкид значень менший, але для виготовлення високоякісних виробів необхідно
використовувати не звичайні, а спеціальні стекла, які мало представлені на
ринку.
Міцність скла при розтягуючих деформаціях значно менша, ніж при
стискаючих. Причиною цього є поверхневі тріщини невеликого розміру. Скло
має специфічний поверхневий тріщинуватий шар, обумовлений процесом
виготовлення. В умовах експлуатації він змінюється за рахунок модифікації
існуючих дефектів і утворення нових мікротріщин. Критична величина
коефіцієнта інтенсивності напружень KIC, яка являється мірою тріщиностійкості
матеріалу, знаходиться для звичайного скла в межах 0,4 – 0,7 МПа м , що у
сто разів менше, ніж для сталі. Механізми зміцнення скла (іонний обмін,
термозміцнення, хімічне травлення, полірування) дозволяють зменшити
негативний вплив поверхневих дефектів за рахунок штучного створення
залишкових стискаючих напружень у склі та/або видалення пошкодженого
шару. Але будь яке зміцнення змінює і характер його руйнування, що впливає
на остаточну прозорість скла.
Іншою важливою задачею при проєктуванні є створення композицій скла,
оптимізованих за характеристиками ваги, надійності та вартості. Це вимагає
наявності ефективних розрахункових методів оцінки міцності скла при
комплексному впливі усіх експлуатаційних навантажень та в умовах
надзвичайних ситуацій. При цьому слід враховувати, що проєктування скління,
здатного витримати підвищений тиск, удар птахом та удар кулею має суттєві
відмінності. При дії підвищеного тиску, зіткненні із птахом пакет повинен
поглинути енергію за рахунок пружного деформування, а при ударі кулею на
початковій стадії процес має істотно локальний характер, пов’язаний із
пробиванням та руйнуванням шарів. У силу складності та наявних недоліків
описання процесів ударних навантажень, реакції на них багатошарової
конструкції та механізмів крихкого руйнування скла на практиці проєктування
знайшли широке застосування натурні випробування скління.
Розвиток техніки та засобів ураження, підвищення вимог до безпеки
вимагає постійного удосконалення усіх конструкцій літальних апаратів та
спеціальної техніки. Однією із складових цієї задачі є забезпечення надійності
та довговічності скління, підвищення його кулестійкості. Недостатня міцність
та кулестійкість елементів скління, складність методів контролю поверхневих
дефектів мікроскопічних розмірів у склі при виробництві і експлуатації
вимагають розробки нових підходів і технічних рішень для розвитку сучасних
технологій створення конструкцій.
341
Одним із головних напрямів підвищення міцності скління є використання
якісних силікатних стекол, які мають вищу середню міцність та меншу
дисперсію її значень. Істотне підвищення міцності можна забезпечити
використовуючи зміцнені стекла, у тому числі комплексно. При цьому
необхідно враховувати зміну механізму руйнування скла. Оптимальне
проєктування скління із урахуванням можливостей та існуючих обмежень при
застосуванні зміцнених стекол, а також комплексним урахуванням
експлуатаційних та аварійних навантажень дозволить отримати конструкції
меншої товщини. Використання органічних стекол усередині пакета та
внутрішнього полікарбонатного шару – ще один напрямок зменшення ваги
конструкції. Крім того, нові можливості відкриває використання у пакеті нових
матеріалів, які мають надзвичайно високу поверхневу твердість, таких як
лейкосапфір та ін. Але такі матеріали мають високу вартість і їх масове
виробництво обмежено. Підвищення ж міцності існуючого скління, без
необхідності внесення змін в конструкцію та проведення усього комплексу
випробувань можна забезпечити застосуванням у пакеті стекол з більшою
міцністю або застосовуючи, як тимчасове рішення, додаткове локальне
бронювання кабін. Результати підвищення кулестійкості та міцності скління
демонструються на прикладі скління літаків та спеціальної техніки.
УДК 539.3
Угрімов С.В., д.т.н., с.н.с.., учений секретар Інституту проблем
машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, Ярещенко О.В., аспірант
Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України
УДК 355.48
Фалько С.А., к.іст.н., доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних
дисциплін Національної академії Національної гвардії України
344
Важливе питання багатьох учасників навчального процесу –
звинувачення воєнно-історичної науки у консерватизмі. Також аргументи
проти соціального значення історії інколи забарвлені у дійсно консервативні
тони. Вони найчастіше ґрунтуються на тезі, що “пов’язані з сучасністю”
дослідження несумісні з головним обов'язком дослідника точно відображати
минуле та з вимогами наукової об'єктивності. Цей аргумент має широке
поширення серед цивільних учених-істориків. Він користується підтримкою
багатьох, хто у всіх інших відносинах не є консерватором, але вважає, що
йдеться про професійні принципи. Звичайно, незалежно від того, чи має
консервативний підхід під собою підстави чи ні, заперечення прикладного
значення воєнної історії є проявом зайвої обережності, воно, без сумніву
помилкове.
Зрозуміло прагнення первісних прихильників методики нової історичної
свідомості, яка ґрунтується на пошуках наукових відповідей на проблеми
досліджень, прагнення дистанціюватися від актуальних злободенних тем, таких
як значення соціальних змін 2014-2023 років, або аналіз діяльності силових
структур України на полі бою. Вони лякаються політичної відповідальностю.
Дослідники дуже добре усвідомлювали, як сильно в минулому страждав
предмет воєнної історії від усіляких пропагандистів. Реформування та
подальший розвиток системи військової освіти нашої держави, що неминуле
буде продовжене, здійснюється відповідно до керівних документів, прийнятих
військовим керівництвом України. Приклад ефективної допомоги
командування – Доктрина з воєнно-історичної роботи у Збройних Силах
України, яка була створена за керівництвом начальника Генерального штабу
Збройних Сил України та затвердженої 07 листопаду 2020 р. Це гарантує
аргументовану пріоритетність вказаних в Доктрині напрямів роботи підчас
вибору тем досліджень.
Підкреслімо – у наукових дослідженнях необхідно спиратися на вивчення
реального бойового досвіду Збройних сил України, Національної гвардії
України, якій отримано в наслідок організації сучасній війні. Для цього
необхідно організовувати справжні, якісні наукові дослідження щодо проблем,
пов’язаних із найважливішими напрямками воєнної науки. Ці дослідження в
світової воєнної науці отримали назву – воєнно-історичних.
На наш погляд, до них відносяться такі напрями бойової та організаційної
діяльності частин Збройних сил України та Національної гвардії України як:
тактичні дії у умовах організації бойових дії; особливості організації резерву
сил оборони України; скорочення часу та покращення якості навчання
молодших командирів та курсантів вищих навчальних закладів в умовах
воєнного часу; особливості взаємодії із союзними країнами НАТО; покращення
конкретних програм підготовки офіцерів з урахуванням бойового досвіду
воєнних дій 2022–2023 рр.; організація взаємодії між силовими структурами на
полі бою та у процесі організації повсякденної діяльності в тилу; роль та
особливості Сил територіальної оборони як окремого роду сил ЗСУ та їх
взаємодія з Національною гвардією України та СБУ, тощо.
345
Для організації аналітичних досліджень буде корисно використовувати
досвід передових дослідників нашої батьківщини. До них можна віднести
роботи Володимира Горбуліна, такі як “Як перемогти Росію у війні
майбутнього” надрукованою у 2021 році та перевиданою у 2023 році. У цій
роботі розкрито проблеми організації територіальної оборони в Україні,
створення сучасних кібервійськ.
Цікавими, для теми є роботи Головнокомандувача Збройних Сил України,
генерала В.Ф. Залужного. Як приклад варто згадати його статтю
“Реформування воєнної організації держави: трансформація завдань та функцій
Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України”,
надруковану у 2021 році в журналі “Наука і оборона”. Вона звертає увагу до
проблеми управління армією.
Без сумніву буде корисним коли, підчас проведення дослідження
враховувався досвід підготовки збройних та правоохоронних сил у провідних
країнах світу. Цікавими є культурні та антропологічні методи в тому, що
раніше було кількісним демографічним та соціальним підходом вивчення
проблем воєнної історії одним із засновників цього напряму є відомий
англійський дослідник Майкл Говард.
Важлива методика проведення воєнно-історичних робот. Проведення
воєнно-історичного дослідження сприяє інтелектуальному росту
військовослужбовця. Аргументація за організацію роботи цього напряму –
потрібно опанувати провідні матеріали з тематики дослідження.
Дуже цінними, для проведення воєнно-історичного дослідження є процес
обробки літератури підчас роботи. Автор опанує матеріали які видані відомих
авторів-лідерів воєнно-теоретичних, наукових досліджень в яких викладені
висновки які обґрунтовані з допомогою кращої методики. Як правило матеріали
воєнно-історичного аналізу друкуються в авторитетних, сучасних фахових
журналах. Сенс яких у пошуках нових відповідей на принципові воєнно
практичні проблеми.
Певний інтерес становлять військово-історичні дослідження відомих
істориків-військовослужбовців. Такі автори розуміють тренди сучасної воєнно-
історичної науки. Це такі роботи: як книжка Едварда Дрі – “Номонган: тактичні
бойові дії радянських і японських військ” – де автор розглядає організацію
бойових дій вночі в умовах панування ворога в техніці. Корум Дж. У своїй
книзі “Коріння бліцкригу”: Ганс фон Зект та німецька військова реформа”
розповідає про ефективну військову реформу в Німеччині в 20-ті роки ХХ
століття.
УДК 621.396.96
Федоров А.В., доктор філософії, науковий співробітник науково-дослідної
лабораторії Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана
Кожедуба, підполковник, Додух О.М., к.т.н, провідний науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Гризо Д.А., студентка
346
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Ляшенко О.І.,
науковий співробітник науково-дослідної лабораторії Харківського
національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, майор
347
– Рекомендації з оборонного планування на основі спроможностей в
Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджені
Міністром оборони України 12.06.2017;
– Рекомендації з порядку організації (проведення) оцінювання
спроможностей у Збройних Силах України, затверджені Міністром оборони
України 07.12.2017;
– Методичні рекомендації з управління проєктами, затверджені
Міністром оборони України 20.02.2019;
– Методичні рекомендації з фінансово-економічного обґрунтування
вартості повного життєвого циклу спроможностей з урахуванням принципів та
стандартів НАТО, затверджені Міністром оборони України 02.06.2020.
У цих документах вартість життєвого циклу визначається як сумарні
витрати трудових, матеріальних і фінансових ресурсів в їх грошовому
вираженні, пов’язані з реалізацією життєвого циклу комплексу (системи,
зразка, спроможності).
Товар, послуга чи певна робота коштує певну ціну, але вона є лише
одним із елементів витрат у всьому процесі придбання, володіння, експлуатації,
утилізації або демілітарізації.
Вартість життєвого циклу означає врахування всіх витрат, які будуть
понесені протягом життя продукту, роботи чи послуги: ціна придбання та всі
пов’язані з цим витрати (доставка, установка, страхування тощо); операційні
витрати, включаючи використання енергії, палива та води, запасні частини та
обслуговування; витрати на закінчення терміну експлуатації (такі як виведення
з експлуатації чи знешкодження) або залишкова вартість (тобто дохід від
продажу товару).
Аналіз документів країн NATO показав, що концепція вартості життєвого
циклу широко використовується при здійсненні публічних закупівель на стадії
планування для порівняння технологій та при розробці технічних специфікацій,
або як частина критерію при визначенні переможця для порівняння вартості
пропозицій та при обранні найбільш економічно вигідної пропозиції.
Стосовно вартості життєвого циклу засобів радіолокації слід відзначити
певні особливості:
– витрати на логістику засобів радіолокації “старого парку” є високими та
постійно зростають;
– протягом життєвого циклу зразка постійно існують та виникають нові
загрози, які потребують додаткових інвестицій: нові технології малопомітності;
нові можливості безпілотних літальних апаратів, балістичних ракет; вплив
засобів РЕБ; кібератаки на комп’ютери радіолокаційної системи;
– в умовах суттєвого обмеження фінансових ресурсів усі витрати
скорочуються.
Термін служби засобів радіолокації військового призначення обмежений,
але достатньо тривалий, ближче до кінця терміну служби військової техніки
потрібна загальна модернізація або модернізація систем, інакше з точки зору
експлуатації немає сенсу її підтримувати.
348
Проведений аналіз показує, що при визначенні вартості життєвого циклу
можна використовувати наступні орієнтовні показники. Ресурс засобу
радіолокації у середньому становить 10 років, а термін його служби – 20 років.
Вартість придбання нового засобу радіолокації можна оцінити як X±50%, де Х
– середньоринкова ціна, або ціна базової комплектації, що розрахована
компанією. Додаткова складова ±50%, визначається специфічними військовими
вимогами, які можуть бути мінімальними або максимальними.
Зазначимо, що зниження вимог до РЛС на цьому етапі не призведе до
суттєвого зниження вартості, бо витрати на виробництво РЛС та будь-яке інше
військове обладнання визначаються виробниками ще на початковому етапі
проекту, а не замовником.
Вартість можна лише дещо відкоригувати в кінці проектування. Більше
того, на цьому етапі також розраховується та фіксується вартість повної та
розширеної логістичної підтримки засобу радіолокації. Зазвичай повну вартість
логістичної підтримки обладнання протягом 20 років Y можна оцінити як
середньоринкова ціна придбання Х, помножена на 3. Націнка може складати
близько Y±20% і залежить від обсягу та якості послуг. Слід враховувати той
факт, що виробник намагається максимізувати свій прибуток та часто має
монополію на логістичні та технічні послуги.
Світовий досвід показує, що у більшості країн NATO не існує ефективної
системи інформаційного менеджменту, яка б дозволяла отримувати дані про
повні або хоча б часткові витрати на життєвий цикл наявних систем озброєння.
Надійність інформації, що зберігається в існуючих системах, є низькою, вона
зберігається на різних носіях та в різних форматах, інформація, отримана від
виробників, є однобічною.
В Україні доцільно спиратися на вже наявні в державі системи,
наприклад, система “Прозорро”. Дослідники приділяють значну увагу
прозорості формування вартості життєвого циклу зразків ОВТ, для цього
рекомендується створювати незалежні наглядові ради.
Аналіз показує необхідність створення інформаційних систем які б
зберігали та обробляли статистичні дані на усіх етапах життєвого циклу засобів
радіолокації. Наявність таких даних дозволить створювати математичні моделі
вартості життєвого циклу наявних об’єктів та екстраполювати їх на нові зразки
засобів радіолокації.
УДК 657.01
Цюкало Л.В., д-р філософії, начальник науково-дослідної лабораторії проблем
фінансового забезпечення військ (сил) науково-дослідного управління
військово-гуманітарних досліджень науково-дослідного центру Військового
інституту КНУ ім. Тараса Шевченка, підполковник, Андрієнко О.О., старший
викладач кафедри фінансового забезпечення військ військового факультету сил
підтримки та забезпечення Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка,
підполковник
349
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИПЛАТИ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ
ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ ПІДЙОМНОЇ ДОПОМОГИ
350
УДК 355.4
Чернявський П.С., командир військової частини А4680, підполковник
УДК 629.34.037
Чмир В.М., к.т.н., доцент, доцент кафедри інженерного та технічного
забезпечення Національної академії Державної прикордонної служби України
351
ім. Б. Хмельницького
352
статистичні моделі відновлення залежності та метод максимальної
правдоподібності.
Для розробки практичних рекомендацій прогнозування динаміки змін та
готовності АТ до експлуатації в умовах воєнного стану спочатку необхідно
представити виконання завдання у вигляді розробки адекватної ймовірнісної
моделі зменшення коефіцієнта їх готовності. При цьому, розв’язання завдання
об’єктивного прогнозування динаміки зміни рівня показника технічного стану
зразка АТ за наслідками спостереження фактичної зміни цього параметра в
дискретні моменти ретроспективного інтервалу часу зазвичай пов’язане з
відомими труднощами. Невизначеності випадкового і антагоністичного
характеру пов’язані з важко передбачуваним набором причин і чинників. Деякі
з них сприяють збереженню коефіцієнта готовності будь-якого зразка АТ за
часом експлуатації, а інші чинники перешкоджають збереженню цього
показника.
Експериментальні оцінки вказаної динаміки в умовах воєнного стану
вважаються проблемними через непередбаченість адекватного відтворення
ситуації з оцінкою залишкового нормованого ресурсу (пробігу) зразка АТ до
капітального ремонту або до списання, в ситуації, що є близькою до реальної.
Запропонований метод, що покладений в основу методики враховує
об’єктивне протиборство чинників процесу, що сприяють і перешкоджають
реалізації ефекту збереження рівня коефіцієнта готовності. Він заснований на
застосуванні імовірнісної моделі, яка є адекватнішою, ніж відомі.
Метод дозволяє прогнозувати (по обмеженій сукупності
експериментальних даних) динаміку зменшення за часом рівня коефіцієнта
готовності зразка в довільний заданий момент часу його експлуатації, а також
дозволяє визначати момент часу, при якому цей показник технічного стану
досягає деякого заданого або допустимого рівня.
В практичному застосування методу доцільно отримувати так само
відомості по кожному зразку АТ органу Держприкордонслужби. Ця інформація
дозволить ухвалювати більш обґрунтовані рішення, що стосуються корекції
планів експлуатації, а також рішення, що спрямовані на своєчасне оновлення
зразків, рівень технічної готовності яких наближається до гранично
допустимого рівня його зниження через природні процеси його фізичного
старіння.
Отже, отримані наукові результати дозволяють вирішити ряд практичних
завдань з підвищення ефективності використання АТ органами
Держприкордонслужби в умовах воєнного стану.
Основним напрямком подальших розвідок за даною тематикою
вбачається розробка і застосування програмного продукту, для реалізації цих
розрахунків на персональній ЕОМ, що дозволить прогнозувати тренд і його
довірчі інтервали протягом декілька хвилин так як розрахунки параметрів
функції прогнозних значень показника коефіцієнта готовності зразка
принципової складності не представляють, проте, є достатньо громіздкими.
353
УДК 355.535.2
Чорний А.М., к.психол.н., доцент кафедри прикордонного контролю
Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана
Хмельницького, підполковник
УДК 355.415
Шебанов А.С., викладач кафедри інженерних спеціальних дисциплін
факультету Сил підтримки Національної академії сухопутних військ ім.
гетьмана Петра Сагайдачного, майор
УДК 343.619
Шевченко М.О., старший викладач кафедри вогневої підготовки Національної
академії внутрішніх справ, капітан поліції, Кашпуренко А.В., старший
викладач кафедри вогневої підготовки Національної академії внутрішніх справ,
капітан поліції
УДК 358.43:[623.437:004.4]
Шейгас О.К., к.т.н., доцент, начальник кафедри повітряної навігації та
бойового управління авіацією льотного факультету Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, полковник, Степанко О.С.,
старший викладач кафедри повітряної навігації та бойового управління
авіацією льотного факультету Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Сітков О.М., старший
викладач кафедри повітряної навігації та бойового управління авіацією
льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил
ім. Івана Кожедуба, підполковник
361
Після підготовки та оцінки вихідних даних для проведення розрахунків
(моделювання) готується графічне зображення вихідної обстановки на
картографічному фоні.
На робочому місці програми “Віраж-РД Авіа” оператор відкриває
збережені файли програмою “Віраж-РД РТВ” та проводить оперативно-
тактичні розрахунки з урахуванням радіолокаційного поля утвореного РЛС
радіотехнічних частин і підрозділів. Після проведення оперативно-тактичних
розрахунків оператор робочого місця програми “Віраж-РД Авіа” готує данні
для проведення оцінки, аналізу отриманих результатів та надання командиру
пропозицій на прийняття рішення на ведення бойових дій.
Висновки
На комплексному тренажері забезпечено багаторівневу систему
підготовки особового складу – від ознайомлення з основними діями за фахом
до роботи у складі бойового розрахунку.
Особливими перевагами запропонованого підходу є:
– безперервність процесу навчання та удосконалення системи підготовки
при поетапній модернізації;
– можливість проведення наукових досліджень з питань підготовки
льотного складу та осіб ГКП;
– випробування нових навігаційних систем на етапі модернізації
літальних апаратів та розробка методик їх застосування для льотного складу;
– виконання вправ за курсом навчально-льотної підготовки з подальшим
аналізом за даними об’єктивного контролю.
УДК 358.43:623.437]:355.23.3.2
Шейгас О.К., к.т.н., доцент, начальник кафедри повітряної навігації та
бойового управління авіацією льотного факультету Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, полковник, Федюк С.В.,
доцент кафедри повітряної навігації та бойового управління авіацією льотного
факультету Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана
Кожедуба, Єлісєєв Є.С., старший викладач кафедри повітряної навігації та
бойового управління авіацією льотного факультету Харківського національного
університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник
УДК 007.5
Шишкін О.Ю., начальник відділу інспектувань Головного управління
Національної гвардії України, полковник, Нікорчук А.І., к.т.н., начальник
кафедри автобронетанкової техніки факультету логістики Національної
академії Національної гвардії України, полковник
УДК 658.7
Шпак С.В., старший викладач кафедри інженерної техніки, Національна
академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, підполковник,
Маліновський Н.О., старший викладач кафедри інженерної техніки,
Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,
підполковник, Гембарський О.С., викладач кафедри інженерної техніки,
Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
365
До основних особливостей логістичного забезпечення в ході маневрених
бойових дій слід віднести: детальне планування логістичного забезпечення
підрозділів у ході виведення їх до районів виконання завдань та ведення
маневрених бойових дій під час підготовки підрозділів логістичного
забезпечення; особливу увагу при цьому необхідно звернути на постійне
уточнення завдань з логістичного забезпечення; організацію поповнення
запасів МТЗ у підрозділах замість витрачених і втрачених; організацію заходів
щодо забезпечення боєздатності ОВТ, своєчасного відновлення максимально
можливої кількості ОВТ, що вийшли з ладу; використання місцевої
промислової та ремонтної бази. Ще однією особливістю логістичного
забезпечення маневрених бойових дій є їх ведення підрозділами у декількох
районах, що можуть розміщуватися на значній відстані від баз забезпечення, та
необхідності одночасного забезпечення великої кількості підрозділів (органів)
різної відомчої належності, що діють у відриві від підрозділів логістичного
забезпечення.
Це потребує створення додаткових запасів ракет і боєприпасів у бойових
підрозділах, які ведуть бойові маневрені дії, а МТЗ – у підрозділах логістичного
забезпечення, включених до бойових груп. Як правило, забезпечення
підрозділів матеріально-технічними засобами, зокрема боєприпасами,
здійснювалося з тимчасово створюваних органів забезпечення, наприклад,
польового артилерійського складу.
Поповнення запасів МТЗ підрозділів, які ведуть маневрені бойові дії,
може здійснюватися повітряним транспортом, з максимальним використанням
трофейної техніки та майна та місцевих ресурсів. Всі заходи організовуються і
здійснюються так, щоб не розкривався задум маневрених бойових дій. Досвід
організації та ведення бойових дій свідчить про те, що для забезпечення
маневрених дій підрозділів тривалістю до 5 діб, в них у першу чергу
створювалися необхідні запаси боєприпасів – декілька бойових комплектів
залежно від завдань підрозділу.
Довідково. За досвідом виконання завдань одного з підрозділів сил
оборони витрати боєприпасів складали:
– артилерійських пострілів, мін, ПТКР – по 0,6 – 0,7 бк;
– ракет до зенітних ракетних комплексів типу “Стріла” – 0,3-0,5 бк;
– танкових і БМП – до 1,0 бк;
– до стрілецької зброї – 0,5-0,6 бк;
– пально-мастильних матеріалів – додаткові запаси залежно від відстані,
яку планується подолати у ході маневру:
– пального – автомобільного бензину – 0,1-0,15 запр., дизельного палива
– 0,25-0,3 запр.;
– танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери та автомобілі
дозаправлялися пальним з бочок і дрібної тари на одному з останніх привалів
перед рубежем можливої зустрічі з противником;
– продовольства – забезпечення продовольством (сухими пайками) на
визначену кількість людей з урахуванням тривалості маневру.
366
Добовий польовий набір продуктів (ДПНП) за 15 нормою на визначену
кількість особового складу з урахуванням тривалості маневру. За цією нормою
забезпечується особовий склад у разі неможливості готувати гарячі страви із
продуктів за основною нормою харчування.
ДПНП 15-ї норми дає повноцінне харчування на добу. Такий пайок
містить набір консервованих готових страв і поділяється на три частини –
“Сніданок”, “Обід” і “Вечерю”, містить приблизно 4500 калорій та необхідні
інструменти (виделки, серветки тощо). Його можна їсти холодним або
розігріти. До складу ДПНП входить безполуменевий нагрівач їжі, за допомогою
якого здійснюється підігрівання перших та других страв.
Забезпечення бутильованою водою із розрахунку 1,5 л на одну особу у
зимовий період та 3 л у літній період. Пошкоджені зразки ОВТ, що потребували
середнього ремонту, евакуювалися в найближчі ремонтно-відновлювальні
органи (РВО). ОВТ, що підлягало капітальному ремонту, евакуйовувалося на
станції завантаження для відправлення їх у військові частини (підрозділи,
установи) логістики ЗСУ, ремонтні підприємства держави та Міністерства
оборони України. У разі неможливості евакуації до РВО та загрози захоплення
противником, ОВТ знищувалося.
Вимоги організації логістичного забезпечення мобільних вогневих груп
(МВГр) визначалися багатьма факторами, роль і значення яких при виконанні
кожного завдання можуть бути різними.
До основних факторів можна віднести:
– бойовий склад і завдання мобільних груп;
– тривалість і способи дій мобільних груп;
– противник та імовірні способи його дій проти мобільних груп;
– строки, порядок їх створення і введення в бій;
– можливості підрозділів логістичного забезпечення щодо задоволення
потреб мобільних груп.
Залежно від завдань, що виконувалися, логістичне забезпечення
мобільних груп здійснювалося в загальній системі, або вимагали підвищеної
автономності (створення додаткових запасів боєприпасів, продовольства, інших
МТЗ; залучення до складу групи додаткових технічних засобів тощо).
Вимоги щодо підвищеної автономності задовільняються, як за рахунок
підвищення спроможностей самої мобільної групи, так і за рахунок сил і
засобів старшого начальника. Разом з тим, підвищення автономності групи не
повинно знижувати її рухомість і маневреність. У вирішенні цього протиріччя і
полягає успіх забезпечення мобільних груп.
Забезпечення підрозділів, що здійснюють маневрені бойові дії,
витратними матеріально-технічними засобами, зокрема боєприпасами, пально-
мастильними матеріалами може здійснюватися з тимчасово створюваних
органів логістичного забезпечення.
УДК 658.7
Шпак С.В., старший викладач кафедри інженерної техніки, Національна
академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, підполковник,
367
Фещин В.В., викладач кафедри інженерної техніки, Національна академія
сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, майор
368
При плануванні транспортного забезпечення наступальних дій (операцій),
враховуючи негативний досвід логістичного забезпечення зс рф, доцільно
виконувати наступні заходи щодо:
– перешкоджання спробам противника, що відходить, здійснювати
загородження та руйнування транспортних комунікацій;
– своєчасного виявлення та усунення загороджень противника;
– безперервного ведення технічної (дорожньої) розвідки мережі
залізничних і автомобільних доріг;
– своєчасного уточнення напрямків відновлення з урахуванням обсягів
руйнувань на них і зосередження основних зусиль сил та засобів МТЗ;
– максимального використання вцілілих ділянок залізничних та
автомобільних доріг, воєнних шляхів підвезення і евакуації для нарощування
залізничних доріг, ВАД;
– швидкого висування необхідних сил і засобів до об’єктів, що
відновлюються та розгортання відновлювальних робіт;
– широкого використання місцевих ресурсів;
– своєчасної доставки до місць проведення робіт відновлювальних
матеріалів та конструкцій;
– вмілого маневру силами і засобами логістики.
Під час комплектування підрозділів ЗС України новітніми зразками ОВТ
необхідно враховувати стан підготовки та оснащеності підрозділів технічного
(логістичного) забезпечення відповідними силами і засобами з метою
подальшого використання за призначенням цих зразків, а також їх технічного
обслуговування та ремонту.
Доукомплектування підрозділів ЗС України доцільно здійснювати (у разі
можливості) однотипним озброєнням та військовою технікою одного покоління
з метою забезпечення зазначених зразків силами і засобами штатних
підрозділів технічного (логістичного) забезпечення.
Необхідно приділяти належну увагу виконанню заходів з відновлення
пошкодженого ОВТ, як основного способу поповнення втраченого озброєння
та військової техніки бойових військових частин та підрозділів ЗС України, а
також підтримувати працездатний стан ОВТ, що знаходиться на
довгостроковому зберіганні у ЗС України.
Використовувати трофейне ОВТ, як один із ефективних способів
поповнення втрат.
Для поповнення військових частин та підрозділів ЗС України замість
втраченого ОВТ використовуються танки Т-72 всіх модифікацій, Т-90, БТР-
82А, БМД-2, стрілецька зброя, вантажівки тощо.
Значна кількість трофейного ОВТ може в подальшому
використовуватись:
– для поповнення військових частин та підрозділів ЗС України, що мають
втрати ОВТ внаслідок ведення бойових дій;
– в якості ремонтного фонду для відновлення власних ОВТ.
369
УДК 681.3.62:004.383
Якимець Р.М., слухач Військового інституту телекомунікацій та
інформатизації ім. Героїв Крут, старший лейтенант, Штаненко С.С., доцент
кафедри телекомунікаційних систем та мереж Військового інституту
телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, підполковник,
Сердюк П.Є., викладач кафедри військової підготовки Військового інституту
телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, майор
374
ХІІ МІЖНАРОДНА
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Формат паперу 60х84/16. Ум. друк. арк. 15,62. Тираж 200 прим. Зам. № 531