ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Починаємо вивчати фізику …………………..……………………...5
Розділ 2. Будова речовини ………………………………………………………12
Розділ 3. Світлові явища ………………………..………………………..……17
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………31

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………32
 Починаємо вивчати фізику

1. Куб із довжиною ребра 1,2 м розрізали на

маленькі кубики з довжиною ребра 20 см та,
поставивши усі кубики один на одного,
“побудували” башту.
Яку висоту матиме така башта?

Розв’язок.
Якщо кожне ребро куба розділити на відрізки по 0,2 м, то отримаємо 6 таких
відрізків, тобто утвориться 6 шарів по 6·6=36 кубиків у ряді і 6·36=216 кубиків у
кубі. Якщо скласти всі 216 кубиків один на одного, то висота утвореної башти
становитиме 216·0,2=43,2 м.

2. Уявимо, що товщина льоду на ставку збільшується за кожну добу

на 4,5 мм. Якою стане товщина льоду за тиждень, якщо початкова товщина
льоду становила 0,02 м.

Розв’язок.
За тиждень товщина льоду збільшиься на величину Δh = Nh1=7·4,5 мм = 31,5 мм. Тоді
за тиждень товщина льоду стане H+Δh=20 мм + 31,5 мм =51,5 мм.

3. Земля, рухаючись навколо Сонця по орбіті, за 1 с переміщується на

30 км. Який шлях проходить Земля за 1 рік? На який кут повертається Земля
навколо своєї осі за 1 хв?

Розв’язок.
Якщо за 1 с Земля переміщується по орбіті на 30 км, то за один рік Земля
пройде шлях більший у 60·60·24·365 раз більший. Тоді s =
60·60·24·365с·30000м=94608·107 м.
За 24 год Земля навколо осі повертається на кут 360°. Тоді за 1 хв земля
0
360
повернеться на кут рівний =¿0,15°
24 · 60

4. Куб об’ємом 1 м3 розділили на кубики об’ємом 1 мм3 кожен.

Скільки часу потрібно для того, щоб вкласти всі кубики в ряд, якщо на
вкладку одного кубика йде 1 с?

Розв’язок.
Щоб отримати кубик об’ємом 1 мм3, тобто із ребром 1 мм, потрібно кожне
ребро кубика об’ємом 1 м3 розділити на 1000 частин, у результаті чого ми отримаємо
 1 мільярд кубиків об’ємом 1 мм3, отже щоб вкласти всі ці кубики в ряд нам потрібно
мільярд секунд = 16666667 хв = 2 77778 год = 11574 дні =31,8 роки

5. Хлопчик Петрик любить доглядати за рибками, які знаходяться у

акваріумі. Акваріум має форму прямокутного паралелепіпеда розміром 15
см на 30 см у який налито воду товщиною 25 см. На день народження
Петрикові подарували новий акваріум такої ж форми, але розміром 20 см
на 45 см. Іменинник відразу перелив воду із старого акваріуму у новий. На
якій висоті від дна знаходився рівень води у новому акваріумі?
Розв’язок.
Об’єм води внаслідок переливання води із одного акваріума у інший
змінюватися не буде, отже 15·30·25=20·45·h, звідси шукана висота рівня води
15· 30 ·25
в новому акваріумі h = = 12,5 см
20 · 45

6. Із несправного крана капає вода. Капельки відриваються і падають з

інтервалом 5 с одна за одною в посудину місткістю 300 мл. Об’єм капельки 60
мм3. За який час заповниться посудина?
Розв’язок.
Якщо об’єм однієї капельки 60 мм3, а місткість посуди 300 мл, то щоб заповнити посуду
потрібно n=300 мл/60 мм3=5000 капель. Так, як капельки падають з інтервалом 5 с, то 5000
капель впадуть за час 5000·5с=25000с.

7. Шматком господарського мила прали 7 разів, у результаті чого його

довжина, ширина та висота зменшилися удвічі. Скільки ще разів його можна
використати для прання?
Розв’язок.
Якщо після сьомого прання розміри мила зменшилися вдвічі, тобто довжина а, ширина b і
висота h зменшилися вдвічі (стали відповідно а/2, в/2 і h/2), то за одне прання
abh
abh− abh
використовували ΔV= 8 = , тобто восьму частину всього куска. Значить мило
8
7
можна використати вісім разів. За умовою задачі мило використовували 7 разів, отже ним
можна скористатися ще лише один раз.

8. У народі кажуть, що для того, щоб пізнати людину, потрібно з’їсти з нею
пуд (16 кг) солі. Скільки часу знадобиться для цього, якщо добова норма
споживання солі 5 г на добу?
Розв’язок.

За умовою задачі пуд солі потрібно з’їсти двом, отже на одну людини припадає половина,
тобто 8 кг. Якщо кожного дня споживати норму(5 г солі), то всю сіль можна з’їсти за час 8
кг/5г=1600 днів.
 9. Кахельна плитка має форму прямокутника розміром 15*30 (см). Яка
найменша кількість таких плиток знадобиться, щоб викласти стіну розміром
1,9*3,6 м? Якщо плитку розрізати, то можна використати лише одну якусь її
частину.
Розв’язок.
Плитку можна класти двома способами. Довшою
стороною(30 см) вгору, (випадок а), або вздовж стіни,
довжина якої 3,6 м( випадок b). В обох випадках для того,
щоб закласти стіну розміром 1,8 м*3,6 м потрібно 144
плитки. А так як один розмір стіни становить 1,9 м, то
потрібно ще закласти частину стіни прямокутної форми
розміром 0,1 м*3,6 м. За умовою задачі із розрізаної плитки
можна використати лише одну її частину. Якщо класти плитку, як у випадку а), то потрібно
розрізати 3,6/0,15=24 плитки, а у випадку b) – 3,6/0,3=12 плиток. Отже менша кількість
плиток знадобиться для кладки за схемою b), при цьому буде використано 144+12=156
плиток.

10. Який найбільший радіус може мати куля, щоб поміститися в коробку, що
має форму куба, об’єм якого 64 см3?
Розв’язок.
Найбільший діаметр кулі d, яка поміщена в коробку, дорівнюватиме розміру
сторони коробки a. Якщо відомий об’єм куба, то ребро куба а, дорівнюватиме
√3 64 см=4 см. Максимальний діаметр кулі, яку можна розмістити у коробці
також дорівнюватиме 4 см. Тоді радіус кулі дорівнюватиме половині діаметра
4 см/2 = 2 см.

11. Коли металічну кулю, площа поверхні якої становить S= 100 см2, покрили
тонким шаром хрому, то маса кулі збільшилася на 36 мг. Якої товщини шар хрому
нанесли на кулю, якщо відомо, що маса хрому об’ємом 1 см3 дорівнює 7,2 г?
Розв’язок.

Якщо маса кулі збільшилася на 36 мг, то на кулю нанесли хром об’ємом 5·10-3см3. Так як на
кулю нанесли тонкий шар хрому, то можна об’єм хрому, який нанесли на кулю, обчислити
так V=Sh, де h – товщина шару хрому. Отже h = V/S =0,0005 мм.
 Будова речовини(8)
1. Молекули настільки малі, що якщо подумки виокремити з повітря кубик з
довжиною ребра 1 см, то за нормальних умов цей кубик міститиме 27 мільярдів
молекул. Які розміри повинен мати куб, щоб у ньому поміщалося 27 тисяч
молекул?

Розв’язок.
Якщо в уявному кубику з ребром а1 міститься N1 молекул, то у кубику з ребром а2 їх буде N2.
N 1 N2 N 1 N2
Кількість молекул, які знаходяться в одиниці об’єму незмінна, отже = ; = ; звідси
V 1 V 2 a31 a32
3
N2 3
a 2= a1 =10-12м3, тоді а2=10-4 м
N1

2. В зв’язку з тим, що при нагріванні на 1°С розміри сталевих виробів

збільшуються на 0,0012%, між рейками залізничного полотна залишають невеликі
зазори. Якою має бути відстань між сталевими рейками завдовжки 20 м при
температурі 0°С, щоб після нагрівання до 50°С рейки не доторкалися?

Розв’язок.
За умовою задачі при нагріванні рейки на 1°С, її розміри збільшаться на величину
Δl=20м·0,0012%/100%=0,00024м. Якщо рейку нагріти на 50°С, то розміри рейки збільшаться
на величину 0,00024м·50°С=0,012м

3. Маса суцільного куба, виготовленого із деякої речовини, становить 8 кг.

Яку масу буде мати куб, виготовлений із тієї ж речовини, але із ребром вдвічі
меншим?

Розв’язок.
Маса куба прямо пропорційна його об’єму, тобто m=ρV=ρa3, де ρ – густина речовини, а V=a3
– його об’єм. Якщо зменшити ребро куба вдвічі, то маса куба із ребром а/2 становитиме m1=ρ
3
a m
= . Отже, маса куба, якщо його ребро зменшити вдвічі, зменшиться у 8 разів.
8 8

4. Золото можна розплющити до товщини 0,1 мкм. Поверхню якої площі

можна покрити листком золота, маса якого 2 г? Густина золота 19300 кг/м3.

Розв’язок.
Якщо маса листка золота 2 г, то його об’єм становитиме V=m/ρ=0,002 кг/19300кг/м3=10-7м3.
Якщо золото такого об’єму розплющити до товщини 10-7м, то площа цього листка
становитиме S=V/h=10-7м3/10-7м=1м2.

5. Будова кристалу деякого металу схематично

зображена на малюнку. Атоми знаходяться у вершинах
кубиків і утворюють кубічну кристалічну решітку. Відомо,
що густина цього металу дорівнює ρ = 7900 кг/м3, а маса
одного атома m0 = 9,3·10-26 кг. Знайдіть об’єм одного кубика
– елементарної комірки цієї кристалічної решітки.
 Розв’язок.
Кожна комірка кристалічної гратки утворена 6 атомами цього металу. Кожна
комірка цієї гратки межує із 6 іншими такими ж комірками. Тобто на одну
комірку кристалічної гратки припадає один атом металу. 1 м3 цього металу
матиме масу 7900 кг. Тоді 7900 кг/(9,3 ·10-26 кг)=850·1026 атомів є в 1м3 металу,
отже об’єм елементарної комірки кристалічної гратки становитиме
1м3/(850·1026)=1,1·10-29м3

6. Виготовляючи астрономічне дзеркало, на поверхню 1 м2 напилили 0,1 г

срібла. Оцініть розмір атомів Аргентуму ( срібла), якщо дзеркальний покрив
складається із 100 шарів атомів. Густина срібла становить 10500 кг/м3.

Розв’язок.
Під час виготовлення дзеркала на поверхню напилили срібло, загальний об’єм якого
становив V=m/ρ. З іншого боку об’єм срібла, напиленого на поверхню становить
m
V=S·h=S·100·d, де h – товщина шару срібла, а d – діаметр атома срібла, тоді d= =
100 Sρ
9,5·10-11м.

7. Коли у відро, до краю наповнене водою, поклали мідну деталь, маса відра із
її вмістом збільшилася на 3,2 кг. Яка маса деталі? Густина міді 8900 кг/м3.

Розв’язок.
Якщо у відро, доверху наповнене водою, покласти мідну деталь масою mд, то з відра витече
частина води mв, об’єм якої дорівнюватиме об’єму мідної деталі Vд. Тоді маса відра з її
Δm
вмістом збільшиться на величину Δm=mд-mв=ρм Vд-ρв Vд, звідси Vд= , а маса цієї деталі
ρ м−ρ в
Δm
становитиме ρм Vд= ρ =3,6 кг.
ρ м−ρ в м

8. Визначте масу порожнистого куба з свинцю. Повна площа зовнішньої

поверхні куба 216 см2, товщина стінок – 2 мм. Густина свинцю 11300 кг/м2.

Розв’язок.
Масу порожнистого куба можна визначити із співвідношення m=ρV, де
V=2a2h+4(a-2h)(a-h)h – об’єм латуні, який пішов на виготовлення куба,
а-ребро куба. Визначити ребро куба а, можна із виразу, що описує
площу поверхні куба S=6а2. Тоді а=√2 216/6 см =6 см. Отже m=0,45 кг.

9. Сталева кулька вмерзла у шматок льоду. Об’єм тіла, що

утворилося, 50 см3, а маса 114 г. Знайдіть об’єм кульки. Густина сталі
ρс=7800 кг/м3, а льоду ρл= 900 кг/м3.

Розв’язок.
Об’єм тіла V=50 см3, складається із об’єму кульки Vк і об’єму льоду Vл. Аналогічно маса
m=114 г, є сумою мас кульки mк і маси льоду mл. Отже можемо записати m= mк+ mл= ρс Vк+
 ρл Vл. Врахувавши, що Vл=V-Vк, маємо m= ρс Vк+ ρл(V-Vк). Знаходимо із цього рівняння Vк=
m−ρ л V m−ρ л V
, тоді mc= ρ =0,078 кг
ρс −ρ л ρс −ρ л с

10.Маса кожної з двох однакових посудин, які заповнено свинцевим дробом,

дорівнює 2100 г. Коли в одну з посудин долили доверху воду, а в другу -
невідому рідину, маси посудин стали відповідно 2200 г і 2185 г. Яка густина
невідомої рідини?
Густина води 1000 кг/м3.

Розв’язок.
За умовою задачі кількість свинцю в обидвох посудинах однакова, отже об’єм води Vв і
невідомої рідини Vp, які долили до свинцю також однакові: Vв=Vp. Внаслідок доливання води
маса посудини збільшилася на величину Δm=2200 г-2100 г=100 г, значить долили воду об’ємом
0 ,1 кг
Δm
Vв= = кг =10-4м3. Такий самий об’єм невідомої рідини влили в іншу посудину, при
ρв 100 3
м
цьому її маса змінилася на 2185 г-2100 г=85г. Тепер можемо обчислити густина невідомої
0 , 085 кг
рідини ρр ¿ −4 3 =850кг/м3.
10 м

11. Браслет масою 80 г виготовлений із сплаву золота і срібла. Обчислити масу

золота і срібла в браслеті. Відомо, що при занурені браслета в посудину з
водою рівень води піднявся на 2 мм. Стінки посудини вертикальні, площа
дна 25 см2. Густина золота 19,3·103 кг/м3. Густина срібла 10,5·103 кг/м3.

Розв’язок.
Об’єм браслета V=Sh=Vз і Vс, де Vз,Vс – об’єм золота і срібла в браслеті відповідно. Маса
М −ρс V
браслета М=mз+mc= ρз Vз+ ρс Vс= ρз Vз+ ρс(V-Vз), звідси Vз= . Тепер можемо
ρз −ρс
М −ρс V
порахувати масу золота mз= ρз Vз= ρз =0,0603 кг.
ρз −ρс
 Світлові явища(16)

1. Однією з одиниць довжини, яку застосовують в астрономії, є

світловий рік. Один світловий рік дорівнює відстані, яку проходить світло у
вакуумі за один рік. Найближча до Сонячної системи зірка Проксима із сузір’я
Центавра, знаходиться на відстані 4,24 світлових років. Виразіть цю відстань в
метрах, якщо швидкість світла у вакуумі становить 300 000 км/с?
Розв’язок.
За 1 с світло проходить шлях 300 000 км, тоді за 4,24 роки світло пройде шлях
s=300000 км/с·4,24·365·24·60·60с=40113792000000 км.

2. Джерело світла, діаметр якого D=8 см, знаходиться на відстані L=2

см від екрана. На якій найменшій відстані від екрана потрібно розмістити м’яч,
що проходить через центри джерела світла і м’яча, перпендикулярна площині
екрана.
Розв’язок.

Нехай ОС відстань від екрана до джерела світла, а

О1С відстань від м’яча до екрана. З подібності трикутників
Lr
АОС і ВО1С маємо АО/ВО1=ОС/О1С. Отже маємо l= =0,8 м.
R

3. Збоку від дзеркала О΄O в точці А стоїть

хлопчик. Другий хлопчик наближається до дзеркала по
перпендикуляру ВС, який проходить через його
середину. Розмір дзеркала l= 2СО=ОD=1 м. На якій
відстані від дзеркала буде знаходитися другий хлопчик
в момент, коли обидва хлопці побачать один одного у
дзеркалі?
Розв’язок.

Рухаючись до дзеркала в деякій точці В другий

хлопчик побачить першого. Трикутники ВОС і АОD
подібні( кут ВОС дорівнює куту АОD – згідно закону
відбивання, а кути АDО і ВСО прямі), тому маємо
АD/ВС=DО/ОС, звідси ВС=l/2=0,5 м.

4. В кімнаті висотою
H=4 м на відстані h=2,5 м від
підлоги висить лампа. Плоске
дзеркало діаметром d= 5 см
лежить на підлозі на відстані
l=0,5 м (по горизонталі) від лампи. Якого максимального діаметра d1 буде від
нього зайчик на стелі?
Розв’язок.

Нехай лампа знаходиться в точці S. Пучок світла буде падати на дзеркало,

відбиватися від нього і утворить на поверхні стелі зайчика діаметром S1S2=OB-OA. ОВ
ОА H+ h
визначимо із подібності трикутників SOA i SDE: = , аналогічно із подібності
l h
ОВ H+ h
трикутників SOB i SDF, маємо = . Із останніх двох рівнянь матимемо d1= OB-OA=d
l+ d h
H+ h
=13 cм.
h

5. В одному із дослідів Р.
Вуду необхідно було спрямувати
вздовж труби, вкопаної в землю,
потужний пучок світла. Для цього Вуд
вирішив використати сонячне світло.
Сонце пересувається по небу, тому дзеркало необхідно повертати, що
виконувалося за допомогою годинникового механізму. На який кут поверталося
дзеркало за годину? Як напрямлена вісь обертання?
Розв’язок.
Пучок світла, що падає на дзеркало під кутом α, відбивається від дзеркала під кутом β,
причому α= β. За умовою задачі відбитий промінь повинен завжди бути напрямленим вздовж
труби. По відношенню до відбитого променя перпендикуляр до дзеркала утворюватиме кут β,
а падаючий промінь – кут α+β=2 β, отже кут на який повернеться перпендикуляр до дзеркала
за одну годину буде вдвічі меншим ніж кут, на який зміститься Сонце відносно труби. За одну
добу Сонце здійснює один оберт навколо Землі, тоді за одну годину Сонце повернеться на кут
в 24 рази менший( тривалість доби 24 год), тобто 360°/24=15°, відповідно дзеркало повинно за
цей час повернутися на кут вдвічі менший: 15°/2=7,5°.так як відносно Землі обертання сонця
здійснюється навколо земної осі, то і вісь обертання дзеркала повинна бути паралельною осі
обертання Землі.

6. Відстань між двома точковими джерелами світла L=36 см. Де між ними
потрібно розмістити збірну лінзу із фокусною відстанню F=10 см, щоб
зображення обох джерел світла отрималися в одній точці?

Розв’язок.
.Так як лінза розташована між двома джерелами, то одночасно їх дійсні або уявні
зображення співпадати не можуть. Отже напевне зображення одного джерела світла дійсне, а
іншого уявне.
 Нехай d 1і d 2– відстані від джерел світла до лінзи і зображення першого джерела світла
дійсне, а другого – уявне. Відстань від лінзи до зображень будуть відповідно f 1 і f 2, причому
F d1 F d2
f 1> 0 , а f 2<0. Із формули лінзи можемо виразити: f 1= і f 2= . За умовою задачі
(d 1−F) (d 2−F)
F d1
зображення від обох джерел світла отримано в одній точці, отже f1= – f2. Тоді маємо =
(d 1−F )
F d2
-– , звідси 2 d1 d2 =F(d1 + d2) . Враховуючи, що d1 + d2 =L, отримаємо рівняння 2
(d 2−F )
2
d 1−2 L d 1+ FL=0 розв’язок якого дає d1=30 см, d2=6 cм.

7. Точка S рухається із швидкістю υ=3 м/с, а дзеркало – із швидкістю u=2

м/с, рух рівномірний і прямолінійний. З якою швидкістю V і в
якому напрямі буде рухатися зображення точки S?
Розв’язок.

Швидкість точки S матиме дві складові. В напрямку руху точки S,

зображення точки S матиме туж складову υ, а у напрямку руху дзеркала
зображення точки S буде наближатися до точки S із швидкістю 2u. Тоді за
теоремою Піфагора матимемо V=√ v 2 + 4 u2 = 5 м/с.

8. Точка S рухається між двома дзеркалами,

площини яких утворюють кут 90°, із швидкістю υ=1,5 м/с.
Якою буде відстань між першими зображеннями точки S у
дзеркалах через 3 с після початку руху? Початкове положення
точки S в момент початку руху визначається координатами
х0=1,5 см, а y0=2,5 см.
Розв’язок.

У початковий момент зображення точки S у дзеркалі, що

знаходиться у площині y буде знаходитися у точці із координатами S1(-1,5;2,5), а зображення
точки S у дзеркалі, що знаходиться у площині х буде знаходитися у точці із координатами
S2(1,5;-2,5).через 3 с після початку руху зображення точки S будуть знаходитися у точках з
координатами S΄1(-6;2,5) та S΄2(6;-2,5). В результаті відстань між точками S΄1і S΄2 становитиме 13
см.

9. Побудувати промінь, який вийшовши з

точки А після відбивання від двох
взаємно перпендикулярних дзеркал,
прийде в точку В.

10. Фотолюбитель сфотографував Місяць на

нічному небі. Чим відрізнялася б фотографія Місяця,
зроблена тим самим фотографом, як би:
 а) під час фотографування нижня половина об’єктива була б закрита.
б) в момент фотографування на об’єктиві сидітиме муха.
в)на який кут на нічному небі зміститься Місяць за час експозиції, яка
рівна 1 с?

Розв’язок.
а) якщо під час фотографування нижня половина об’єктива буде закрита, то отримана
таким чином фотографія буде відрізнятися лише освітленістю зображення, яке буде вдвічі
темніше, ніж при повністю відкритому об’єктиві.
б) аналогічно як і у випадку а), якщо на об’єктиві в момент фотографування сидітиме
муха, то яскравість отриманого зображення буде меншим пропорційно до площі об’єктива,
який закриватиме муха.
в) так як період обертання місяця навколо Землі значно більший періоду обертання
Землі навколо осі, то за 1 с Земля встигне повернутися навколо осі на кут рівний
0
360
=¿0,004°
24 · 60· 60 с
.
11. В центрі збірної лінзи з фокусною
відстанню F1=10 см вирізано круглий отвір і в нього
вставлено ще одна збірна лінза з меншою фокусною
відстанню F2=15 см. Побудуйте зображення предмета
АВ в цій «подвійній лінзі» і розрахуйте на якій
відстані від предмета АВ буде його зображення, якщо
предмет АВ знаходиться на відстані 40 см.
Розв’язок.

Обидві лінзи будуть «працювати» незалежно одна

від одної, тобто в цьому випадку ми можемо отримати
два зображення предмета АВ, які, в залежності від
оптичної сили лінзи, будуть знаходитися на різній
відстані від лінзи. Ці відстані можна порахувати на
1 1 1
основі формули для тонкої лінзи: = + .
F f d
Підставивши числові дані отримаємо, що зображення предмета АВ буде знаходитися
на відстані 24 та 13 см

12. На малюнку: S – точкове джерело

світла, S’ – його зображення у тонкій лінзі АА1,
ОО1 – її головна оптична вісь. Побудуйте
зображення джерела S1.

Розв’язок.

За допомогою
побудови визначимо
положення фокусів лінзи. Із
умови випливає, що S’ – це уявне зображення. Отже, проведемо через точку S деяку пряму, не
паралельну до головної оптичної осі. Точка В – це точка перетину цієї прямої із площиною
лінзи. Світловий промінь після заломлення у точці В буде проходити таким чином, щоб його
продовження пройшло через зображення S’. Далі, через оптичний центр лінзи О проводимо
пряму, паралельну SВ. Перетин цієї прямої із прямою S’В утворює положення побічного
фокусу F’.
Тепер потрібно провести другу побудову, яка безпосередньо розв’язує поставлену
задачу. Будуємо пряму S1В1, паралельну SВ. Після заломлення у точці В 1 промінь має пройти
через побічний фокус F’. Його перетин із головною оптичною віссю (точка S1’) і є
зображенням джерела S1.

13. Вздовж головної оптичної осі тонкої збірної лінзи з фокусною

відстанню F=12 см розташований предмет, один кінець якого знаходиться на
відстані d1=17,9 см від лінзи, а інший – на відстані d2=18,1 см. Визначте у
скільки разів k відрізняються розміри предмета та його зображення?

Розв’язок.
Обидва кінці предмета розташовані на відстанях d>F від лінзи, тому зображення всього
предмета у збірній лінзі буде дійсним. Так як предмет розташовано вздовж головної
оптичної осі, то і його зображення отримається вздовж цієї осі. Зображення кінців предмета
Fd1 Fd2
знаходяться на відстанях f1= і f2= від лінзи. Розмір предмета дорівнює (d2 – d1), а
d 1−F d 2−F
f 1−f 2
розмір зображення дорівнює (f1 – f2). Тоді k= =4
d 2−d 1

14. Джерело світла знаходиться на відстані а=35 см від збірної лінзи з

фокусною відстанню F1=20 см. З іншого боку лінзи на відстані b =38 cм
розташована розсіювальна лінза із фокусною відстанню F2= 12 см. Де буде
розташовано зображення джерела світла ?

Розв’язок.
Побудуємо зображення джерела світла S. Проведемо через оптичний центр лінзи пряму
NO1||SA, яка перетне фокальну площину цієї лінзи в точці В. АВ – хід променя SA після
заломлення в лінзі Л1. Цей промінь попадає на розсіювальну лінзу Л2 у точці С. Через
оптичний центр О2 лінзи Л2 проведемо промінь О2М||ВС. Він перетне фокальну площину
лінзи Л2 у точці К; КС – продовження променя після заломлення в лінзі, CD – його хід після
виходу із лінзи Л2. Продовження променя CD перетне оптичну вісь системи лінз у точці S2; S2
– уявне зображення джерела світла S в системі збірної і розсіювальної лінзи.
Знайдемо положення точки S1
(зображення предмета в збірній лінзі).
Нехай S1O1=f1 (відстань від зображення S1
до лінзи Л1). За формулою тонкої лінзи
1 1 1
= + , звідси f1=46,6 см. Відстань
F1 a f 1
О2S1 = f1-b = 8,6 см = d2, де S1 уявне
джерело світла для розсіювальної лінзи,
 1 1 1 F2 d2
тому =
F2 d2 f 2
+ , звідси f2 = . Так як лінза розсіювальна, а джерело світла уявне, то
d 2−F 2
F2=-12 см, d2 = -8,6 см, отже f2=30,3 см.

15.. Світильник з молочного скла має форму кулі. Він підвішений на

висоті h = 1м над центром круглого столу діаметром 2 м. Сила світла 50 кд.
Визначити світловий потік лампи, освітленість в центрі і на краю стола.

Розв’язок.
Світловий потік, випромінюваний джерелом світла силою Ι ,

Φ=4 πΙ =628 лм

Ι
E1 = .
Освітленість в центрі столу h2 =50 лк

√ ()
2
Ι d h
E2 = 2 cos i , r = h2 + cos i= .
r 2 r
Освітленість на краю стола де . Тому
Ιh
E2 = =17 , 7 лк

[ ( )]
3
2
d2 2
h +
2

17.. Ідеально матова поверхня з коефіцієнтом ¬ том відображення k = 0,9 має

освітленість Е = 30 лк. Визначити її яскравість.

Розв’язок.

Від поверхні дифузно відбивається світловий потік. Φ=kES . Якщо яскравість не залежить
kE
( Ι α=Ι 0 cosα ) , то Ф = πВS, звідки; B= =8,59
від напрямку π кд/м2

16. Круглий стіл освітлений лампою, що висить на висоті Н над його

центром. Визначити відстань від лампи до краю центральної зони, на яку
припадає поло вина світлового потоку, що падає на стіл, якщо радіус столу
дорівнює R. Лампу вважати точковим джерелом світла.

Розв’язок.
 Відстані від лампи до краю шуканої зони позначимо через r.Тоді тілесний кут, що
2 π ( r −H )
Ω1 =
спирається на цю зону, r а спирається на всю поверхню столу
2 π ( √ R2 + H 2−H )
Ω2 =
√ R2 + H 2
1
Φ 1= Φ 2
для точкового джерела світла Φ 1=Ι Ω 1 іΦ 2=Ι Ω2 . Але 2 , звідси
2 H √ H 2 + R2
r=
( √ H 2 +R2 −H )r =2(r−H ) √ H 2 +R 2 и H + √ H 2+ R 2
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. С.У. Гончаренко. Конкурсні задачі з фізики. Київ, Техніка, 1967.
2. С.У. Гончаренко. Олімпіади з фізики. Харків, Основа, 2008.
3. С.У.Гончаренко, Є.В.Коршак. Фізика. Олімпіадні задачі. Тернопіль,
Навчальна книга – Богдан, 1999.
4. В. Алексейчук , О. Гальчинський, Г. Шопа. Обласні олімпіади з фізики.
Львів, Євросвіт, 2004.
5. І.М. Гельфгат, Л.Е.Генденштейн, Л.А.Кирик. 1001 задача з фізики.
Харків, Гімназія, 2006.
6. Л.А.Кирик. Фізика. Збірник задач. 8 клас.
7. І.М. Гельфгат, Л.Е.Генденштейн. Фізика. Запитання, задачі, тести. 8 клас.
Харків, Гімназія, 2008.
 ДОДАТОК
Довідкові таблиці.
1. Густина речовини
Речовина ρ, кг/м3
Алюміній 2800

Бензин 780

Вода 1000

Гас 750

Гелій 0,178

Дерево 400
Золото 19300

Метан 0,72

Мідь 8900
Повітря 1,225

Ртуть 13000

Свинець 11300

Срібло 10500

Сталь 7800

Чавун 7000
2. МАТЕМАТИЧНИЙ ДОВІДНИЧОК

Довжина кола l = πD = 2πR

2
Площа круга S=
πD
=π R
2
4

Площа сфери S =4πR2

Об’єм кулі 4
S = 3 πR3

Об’єм
прямокутного V=abc
паралелепіпеда

Об’єм циліндра V=πR2h

Теорема c2=a2+b2
Піфагора