ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………………….4
Розділ 1. МЕХАНІЧНИЙ РУХ…………………………………………………..…5
Розділ 2. ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ………………………………………………………...12
Розділ 3. МЕХАНІКА РІДИН ТА ГАЗІВ. ТИСК………………………..………17
Розділ 4. РОБОТА. ПОТУЖНІСТЬ. ЕНЕРГІЯ……………………………….…21
Розділ 5. КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ. ТЕПЛОВІ МАШИНИ……………………..23
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….28

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….29

1
 1. МЕХАНІЧНИЙ РУХ
(13 типових задач)
1.1 Велосипедист рухаючись по «вісімці» перемістився з
точки А у точку В по траєкторії, що показана на
малюнку. Визначте пройдений шлях і переміщення
велосипедиста. Радіуси кіл становлять r1=3 м і r2=5 м.
Пряма, що проходить через центри кіл, перпендикулярна
до радіусів проведених у точки А і В відповідно.

Розв’язок
Шлях s, пройдений велосипедистом із точки А у точку В рівний сумі
довжин кiл радіуса r1 і r2. Тобто .
Переміщення велосипедиста під час руху з точки А у точку В:
АВ=АО+ОВ. За теоремою Піфагора , а . Тоді
.

1.2 Хлопчик спостерігав за поїздом, який рівномірно рухався в напрямку тунелю.

Він визначив, що поїзд протягом 24 с в’їжджав у тунель і за 40 с виїхав з нього.
Знаючи, що довжина тунелю 240 м, визначити швидкість і довжину поїзда.

Розв’язок
Поїзд починає в’їжджати в тунель, коли перший вагон
поїзда минає точку В (початок тунелю). Щоб в’їхати в
тунель поїзд повинен пройти шлях, який дорівнює
довжині поїзда , де - швидкість поїзда, t1=24 с.
Поїзд виїжджає з тунелю, коли останній вагон поїзда
пройде точку С; тоді перший вагон буде знаходитися на відстані l від виходу з тунелю. Отже,
виїхавши з тунелю поїзд проїхав шлях . Враховуючи, що , маємо
. Довжина поїзда буде становити l=15 м/с∙24 с=360 м.

1.3. а) Літак піднімається вгору з швидкістю 700 км/год і за 4 хв досягає висоти 4

км. З якою швидкістю рухається по поверхні Землі тінь від літака, якщо Сонце в
зеніті?

Розв’язок
Літак, злітаючи з точки А в напрямку точки В, рухався протягом часу t та пролетів шлях, який
дорівнює відстані між точками АВ=υt. Тінь від літака по поверхні Землі буде рухатися із
швидкістю υ1 і за час t опиниться в точці С, тому АС=υ1t. Оскільки за умовою задачі Сонце в
2
зеніті, то тінь від літака буде знаходитися на вертикалі, що
проходить через Сонце і літак. За теоремою Піфагора

(υt)2=(υ1t)2+h2, звідси км/год.

1.3 б) Теплохід довжиною 300 м рухається

прямолінійно по озеру із постійною швидкістю. Катер,
швидкість якого 90 км/год, проходить шлях від носа до
корми рухомого теплохода і назад за час 37,5 с. Знайдіть швидкість теплохода.

Розв’язок
Під час руху катера і теплохода в одному напрямку, час руху катера від носа до корми

; коли катер і теплохід рухаються у протилежних напрямках, то час руху буде інший ,
де L – довжина теплохода, – швидкість катера, і – швидкість теплохода. Оскільки рух від
корми теплохода і назад тривав час t=37,5 с, то маємо , звідки

1.4 а) На змаганнях спортсмен половину дистанції проїхав на велосипеді з

швидкістю 24 км/год. Далі половину часу руху, що залишився, він пробіг із
швидкістю 12 км/год , а потім останній відрізок дистанції проплив із швидкістю 6
км/год. Визначте середню швидкість руху спортсмена на дистанції під час змагань.

Розв’язок
Середня швидкість руху велосипедиста , де s1, s2 i s3 - відрізки шляху, пройдені

відповідно за час t1, t2 i t3 з швидкостями , та . За умовою задачі s1=s2+s3 і t2=t3. Середня

швидкість на другій половині шляху s2+s3 буде , оскільки t2=t3. Тому можна записати

км/год.

1.4 б) Знайдіть середню швидкість руху автомобіля, якщо відомо, що на

проходження окремих частин шляху, довжини яких відносяться як 1:3:4:2, було
затрачено проміжки часу, значення яких відносяться як 2:4:3:1. На останній ділянці
шляху швидкість автомобіля становила 80 км/год. Вважати, що на кожній ділянці
шляху автомобіль рухався рівномірно.

Розв’язок
Нехай s найкоротша довжина шляху, який пройшов автомобіль, а t – найменший час, протягом
якого автомобіль рухався на певній частині шляху, тоді s, 3s, 4s i 2s довжини відповідно першої,
другої, третьої та четвертої частин, а 2t, 4t, 3t i t – час руху на кожній із них. Запишемо вираз для

3
середньої швидкості . На останній ділянці шляху швидкість

руху автомобіля становила 80 км/год, тобто (2s/t)=80 км/год, тоді км/год.

1.5 Вздовж залізниці через кожні 100 м розставлені стовпчики з номерами «1»,
«2»,. . . , «10», «1», «2»,. . . , «10»,. . . . Через 2 хвилини після того, як кабіна
машиніста поїзда, що рівномірно рухається, проїхала стовпчик з цифрою «1»,
машиніст побачив у вікні стовпчик з цифрою «2». Через який час після проїзду
цього стовпчика кабіна машиніста може проїхати повз найближчого стовпчикa з
цифрою «3»? Швидкість поїзда менша за 100 км /год.
Розв’язок
В умові задачі сказано, що через 2 хвилини поїзд опинився біля стовпчика з цифрою «2». Це
означає, що за даний час поїзд міг проїхати 100 м, 1100 м, 2100 м, 3100 м, 4100 м, і т. д.
Оскільки швидкість поїзда менша за 100 км/год, то поїзд не може проїхати за 2 хв відстань
більшу, ніж s=100 км/год·1/30 год≈3,3 км. Отже, можна розглядати тільки такі значення
відстані: 100 м, 1100 м, 2100 м та 3100 м. Їм відповідають такі значення швидкості: 100 м / 120 с
≈0,83 м/с, 1100 м / 120 с ≈9,17 м/с, 2100 м / 120 с≈17,5 м/с, 3100 м / 120 с≈25,8 м/с. Оскільки за
умовою відстань від кабіни машиніста до найближчого стовпчика з цифрою «3» складає 100 м,
то можливі такі значення часу проходження цієї відстані:
t1=100 м / (0,83 м/с)=120 с;
t2=100 м / (9,17 м/с)=10,9 с;
t3=100 м / (17,5 м/с)=5,7 с;
t4=100 м / (25,8 м/с)=3,9 с.

1.6 На довгому прямому шосе автомобілі

рухаються з постійною швидкістю всюди, за
винятком моста, по якому автомобілі рухаються
з іншою постійною швидкістю . На малюнку
зображений графік залежності відстані між
двома автомобілями, які їдуть один за одним,
від часу. Знайдіть швидкості та , а також
довжину мосту.
Розв’язок
Поки обидва автомобілі рухаються по шосе або по мосту, відстань між ними залишається
незмінною: l1 = 400 м або l2 = 200 м. Відстань починає зменшуватися, коли перший автомобіль
в'їжджає на міст. Тому зрозуміло, що другий автомобіль в цей момент часу (t1=10 с на графіку)
знаходиться на відстані 11=400 м від виїзду на міст. При русі першого автомобіля по мосту
відстані між ним і другим автомобілем, що рухається по шосе, як видно з графіка, скорочується
до моменту часу t2 =30 с на l1-l2=200 м за час t2-t1=20 с, тобто вони зближаються із швидкістю
. Таким чином, швидкість і час, за який другий автомобіль
доїде до моста, не може бути більше 400 м / (10м/с)=40 с.
В момент часу t2=30 с відстань між автомобілями перестає змінюватися. Це означає, що
вони знову рухаються з однаковими швидкостями - або перший автомобіль з'їхав з моста, або
другий в'їхав на міст. У першому випадку в'їзд другого автомобіля на міст буде відповідати
моменту часу t3=60 с, коли відстань між автомобілями починає знову зростати (див. графік).
Оскільки це відбулося тільки через t3-t1 =50 c після в'їзду першого автомобіля на міст, перший
4
випадок неможливий, і в даних умовах реалізується друга можливість, коли у момент t3 = 60 с
перший автомобіль з'їжджає з мосту.
Таким чином другий автомобіль проїхав по шосе 11=400 м за час t2-t1 = 20 с і його
швидкість дорівнювала 20 м/с. Швидкість автомобілів на мосту дорівнюватиме 20 м/с-10 м/с
=10 м/с. Перший автомобіль подолав міст з швидкістю 10 м/с за час 60 с – 10 с =50 с (з графіка),
отже довжина мосту дорівнює 10 м/с·50 с =500 м.

1.7 а) На прямій дорозі знаходяться велосипедист, мотоцикліст та пішохід між

ними. У початковий момент часу відстань від пішохода до велосипедиста у 2 рази
менша, ніж до мотоцикліста. Велосипедист і мотоцикліст починають рухатися
назустріч один одному iз швидкостями 20 км/год і 60 км/год відповідно. У який
бік і з якою швидкістю повинен йти пішохід, щоб зустрітися одночасно з
велосипедистом і мотоциклістом?
Розв’язок
Нехай в початковий момент часу велосипедист
знаходиться в точці А, пішохід у точці В, а
мотоцикліст у точці С. Припустимо, що місцем
зустрічі велосипедиста, мотоцикліста і пішохода є
точка О (вважаємо, що пішохід рухається із швидкістю у напрямку велосипедиста). До
моменту зустрічі за час t велосипедист проїде шлях АО, мотоцикліст – шлях СО, а пішохід
пройде шлях ВО. Враховуючи, що ВС=2АВ (за умовою задачі), маємо: , де
– швидкість велосипедиста, а – швидкість мотоцикліста. Тепер з цього рівняння
визначаємо км/год.

1.7 б). Шофер легкового автомобіля починає обгін трейлера на швидкості 90

км/год в той момент, коли відстань між автомобілями становила 20 м, і
повертається в попередню смугу руху в той момент, коли автомобіль випередив
трейлер на 15 м. Визначте час, протягом якого тривав обгін. Швидкість трейлера
72 км/год. Довжина легкового автомобіля 4 м, а трейлера 16 м.

Розв’язок
Якщо систему відліку пов’язати з трейлером, то відносно нього легковий автомобіль буде
рухатися із відносною швидкістю . Для того, щоб обгін
відбувся за умовою задачі, потрібно, аби перед легкового автомобіля перемістився відносно
трейлера з точки А, у якій починається обгін
до точки Е. АЕ=АВ+ВС+СD+DE=55м, де АВ –
відстань між автомобілями на початку обгону,
ВС - довжина трейлера, СD – відстань між
трейлером і задньою частиною легкового
автомобіля, DE – розміри легкового автомобіля. Тепер знайдемо час обгону t=55 м/(5 м/с) =11 с.

1.8. Два велосипедисти рівномірно рухаються по треку, який має форму колу.
Перший велосипедист, рухаючись в напрямку руху стрілки годинника, робить
один оберт за 50 с, другий, рухаючись проти напрямку руху стрілки годинника,
робить один оберт за 40 с. Знайдіть час t між двома послідовними зустрічами
велосипедистів.

5
Розв’язок
Нехай лінійна швидкість руху по колу першого велосипедиста
, а другого . Рухаючись в протилежних
напрямках з точки А, велосипедисти зустрінуться у точці В, при
чому загальний шлях, який пройдуть велосипедисти від зустрічі
до наступної зустрічі буде дорівнювати довжині кола, отже
, звідси .

1.9 а) З якою частотою відносно вертикальної осі повинен обертатися тонкостінний

циліндр, радіус якого R=10 см, щоб після влучання кулі, швидкість якої ,
у стінці циліндра залишився лише один отвір? Вважати, що куля летить
горизонтально і перетинає вісь обертання.

Розв’язок
Якщо куля пробиває циліндр і пролітає через
нього, залишаючи лише один отвір, то це можливо
лише в тому випадку, коли куля, пробивши
циліндр в точці А, пролітає через вісь обертання
циліндра і потрапляє у точку В, при чому циліндр
за цей час встигає обернутися на 180° так, щоб
точка А опинилася на місці точки В і куля
вилетить із циліндра через той самий отвір. Час
руху кулі в циліндрі - це час,
протягом якого циліндр робить половину оберта.
Повний оберт циліндр здійснить за час
. Частота обертання -
величина,обернена до періоду обертання:
.

1.9 б) Стрічка перемотується з однієї котушки на іншу. Швидкість подачі стрічки

постійна і дорівнює 0,5 м/с. Визначте радіус і кутову швидкість обертання мотка
через 20 с після початку перемотування. Початковий радіус мотка 5 см, а товщина
стрічки 0,1 мм.

Розв’язок
Кутова швидкість може бути знайдена з
виразу ; для визначення кутової
швидкості ω необхідно знати радіус мотка
після часу змотування t. Об’єм стрічки,
змотаної за час t, дорівнює ,
де – довжина, Δl – товщина і h – ширина
стрічки. З іншого боку, це й самий об’єм
дорівнює .

6
Прирівнявши праві частини виразів для об’єму, маємо = 0,047; звідси:

=10,6 с-1 .

1.10 а) Циліндр притиснений між паралельними рейками, які рухаються із

швидкостями 5 м/с і 6 м/с. З якою швидкістю рухається центр циліндра?
Пробуксовування немає.

Розв’язок
В даній задачі циліндр буде обертатися проти
годинникової стрілки, а центр циліндра рухатиметься
вліво. Кожна точка циліндра одночасно бере участь як в
поступальному русі з швидкістю руху центра , так і
обертальному русі з лінійною швидкістю , величина і
напрям якої залежать від положення точки на диску.
Векторна сума цих швидкостей дорівнює відповідній
швидкості точки на краю циліндра. Для верхньої точки А
маємо , а для нижньої В . Віднімемо
ці рівняння і отримуємо =0,5 м/с.

1.10 б) Котушка з намотаною ниткою лежить на

горизонтальній поверхні і може котитися по ній
без проковзування. Зовнішній радіус котушки 5
см, внутрішній 3 см. З якою швидкістю і в якому
напрямку буде переміщуватися вісь котушки,
якщо кінець нитки тягнути в горизонтальному
напрямку із швидкістю 2 м/с?
Розв’язок
Рух котушки по горизонтальній поверхні можна розглядати в кожен момент часу як обертання з
деякою кутовою швидкістю навколо осі, яка проходить через точку дотику А до поверхні (так-
званої миттєвої осі). Для точки В на внутрішній поверхні , для центра котушки
. Поділимо друге рівняння на перше і отримуємо вираз для швидкості
.

1.10 в) Два концентричних колеса радіусами 50 см і

25 см обертаються у протилежних напрямках з
частотою 5 об/с і 10 об/с відповідно. Поміж ними
затиснено третє колесо так, як зображено на рисунку.
Яка частота обертання цього колеса навколо власної
осі? Проковзування відсутнє.

Розв’язок

7
Спочатку знайдемо лінійні швидкості руху точок на колесах. Для великого колеса
, для малого .
Аналогічно до задачі 1.10.1 знайдемо швидкість руху центра . Тоді швидкістю

=15,7 м/с, а кутова швидкість , де r0 – радіус третього колеса. З рисунка видно, що

м.? Оскільки , то частота обертання третього колеса має

визначатиметься виразом 20 об/с.

1.11 На стіні в рубці капітана судна висить годинник, маятник якого коливається з
частотою 0,5 Гц. Середня швидкість судна становить 5 м/с. Скільки коливань
здійснить маятник за час подорожі судна з Одеси до Маріуполя, якщо відстань
між містами становить 540 км?

Розв’язок
Частота коливань показує кількість коливань, що відбуваються за одиницю часу. Тоді за час
подорожі t відбудеться коливань.

1.12 Струна коливається із частотою 720 Гц. Амплітуда коливань точки, що

розташована на середині струни становить 2 мм. Який шлях пройде ця точка за 2
с?

Розв’язок
Оскільки амплітуда А коливань струни становить 2 мм, а це четверта частина шляху коливання,
то за одне коливання точка струни проходить шлях s, рівний 4A=8 мм. За t секунд точка струни
здійснить νt коливань і шлях пройдений точкою s=4Aνt=11,52 м.

1.13 Автомобіль віддаляється від стіни рухаючись із швидкістю 72 км/год по

дорозі, яка утворює кут 90° із стіною. В момент, коли відстань до стіни була рівна
120 м, шофер подає короткий сигнал. Яку відстань проїде автомобіль до моменту,
коли шофер почує відлуння? Швидкість звуку у повітрі 340 м/с.

Розв’язок
Нехай в момент подачі звукового сигналу автомобіль
знаходився на відстані L від стіни (точка В). За час t,
поки звук пройшов відстань до стіни і від неї,
автомобіль, рухаючись із швидкістю , змістився на
деяку відстань х праворуч і шофер почує відлуння в
деякій точці С. Виходячи з цих міркувань можемо
записати х=υt i 2L+x=υзвt. Виключаючи з рівнянь час

отримуємо .

8
 2 ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ

(13 типових задач)

Взаємодія тіл.

2.1 Куля масою m1=10 г, що летить горизонтально, потрапляє в дерев’яний куб,

ребро якого становить 10 см, що лежить на гладкій горизонтальній поверхні, і
застряє в ньому. Визначте, якою була швидкість кулі, якщо після влучання кулі
куб набув швидкості υ2=5 м/с? Густина дерева 400 кг/м3.
Розв’язок
В результаті взаємодії двох тіл відношення мас тіл дорівнює оберненому відношенню змін
швидкостей їхніх рухів. Тому , звідси . Масу куба знайдемо за його

густиною m2=ρV=ρa3, тоді =200 м/с.

Важіль. Блок. Прості механізми.

2.2 До кінців важеля довжиною L=50 см підвішено мідний та срібний куби

однакового об’єму. На якій відстані від середини важеля треба розмістити точку
опори, щоб важіль перебував у рівновазі? Густина міді ρм=8900 кг/м3, а срібла
ρс=10500 кг/м3.

Розв’язок
Нехай О точка рівноваги важеля. Запишемо умову рівноваги
важеля mcgAO=mмgOВ, тут АО і ОВ плечі сил, що діють на
срібний і мідний куб відповідно. Якщо виразити масу куба
через густину та об’єм, і ввести позначення АО=х та ОВ=L-
x, матимемо ρсVgx=ρмVg(L-x), звідси .
Отже, точку опори потрібно змістити на 2 см від середини
стержня в напрямку до куба із більшою густиною.

2.3 При зважуванні на нерівноплечих терезах маса тіла на одній шальці терезів
виявилась рівною 0,3 кг, а на іншій 0,34 кг. Визначте справжню масу тіла.

Розв’язок
Якщо терези нерівноплечні, то плечі важільних терезів l1 і l2 різної довжини. Тоді умова
рівноваги важеля при першому зважуванні m1gl1=Mgl2, а при другому: Mgl1=m2gl2. Поділивши
першу рівність на другу отримаємо , звідси кг.

9
2.4 На якій відстані від лівого кінця важеля слід
розмістити точку опори, щоб важіль перебував у
рівновазі? Довжина важеля L=60 см, маси вантажів
m1=2 кг і m2=3 кг.

Розв’язок
Нехай плече сили з боку тягарця m1 буде l, тoді плече
сили, що діє з боку іншого тягарця m2, буде L-l.
Запишемо умову рівноваги важеля Fl=m2g(L-l).
Враховуючи, що сила F дорівнює силі натягу нитки Т 1 і
становить половину (рухомий блок!) величини сили
тяжіння, що діє на вантаж m1, маємо m1gl/2=m2g(L-l).
Звідси можна визначити м.

2.5 Колесо радіусом 40 см і масою 5 кг стоїть перед сходинкою висотою 5 см. Яку
найменшу горизонтальну силу треба прикласти до осі колеса, щоб воно могло
піднятися на сходинку? Тертя не враховувати.

Розв’язок
Щоб колесо могло піднятися, момент горизонтальної сили
відносно точки А повинен бути більшим (рівним) за
момент сили тяжіння mg відносно цієї ж точки. Плече сили F
становить l1=R-h, а сили тяжіння (див. прямокутний
трикутник) . Тоді умова
піднімання колеса на сходинку запишеться так:
, звідси =28,6 Н.

Сили пружності, тертя, тяжіння. Вага тіла. Невагомість

2.6 П’ять однакових пружинок масою m=5 г кожна утворюють ланцюжок, який
підвісили за один кінець. На скільки витягнеться ланцюжок, якщо жорсткість
пружини k=19,6 Н/м? Вважайте, що пружинка під дією власної ваги не
деформується.

Розв’язок
Загальне видовження ланцюжка буде сумою видовжень всіх пружинок відповідно. Найнижча
пружинка у ланцюжку буде нерозтягнута (за умовою). Передостання пружинка буде
розтягуватися під дією ваги останньої пружинки. Для неї можемо записати закон Гука kх4=mg,
звідси х4=mg/k. Для третьої пружинки х3=2mg/k, оскільки вона розтягується під дією ваги

10
останньої і передостанньої пружинок. Аналогічно і для інших пружинок: х2=3mg/k і х1=4mg/k.
Тоді загальне видовження х=х1+х2+х3+х4=10mg/k=0,025 м.

2.7 Під дією вантажу пружина розтягнулася до

величини l=10 см. Якщо тепер до підвішеного
вантажу підвісити ще одну таку ж пружину, а до неї
такий же вантаж, то вся система розтягнеться до
значення довжини l1=16 см. Чому дорівнює довжина
недеформованої пружини.

Розв’язок
Нехай довжина недеформованої пружини l0, тоді запишемо
закон Гука для випадку а): k(l-l0)=mg, аналогічно для випадку
б): k(l1-l0)=2mg. Тепер поділивши другу рівність на першу та розв’язавши рівняння, отримуємо
l0=2l-l1=4 см.

2.8 Знайдіть коефіцієнт пружності системи, яка складається із двох пружин, які
мають коефіцієнт пружності k1=40 Н/м і k2=60 Н/м відповідно, якщо вони з’єднані:
а) послідовно, б) паралельно.

Розв’язок
а) При послідовному з’єднанні сила пружності, яка виникає у пружинах, однакова. .
За законом Гука для окремих пружин: , . Для з’єднаних послідовно пружин:
, де kпосл – коефіцієнт пружності системи, х=х1+х2. Виразивши видовження із закону

Гука для кожного випадку отримуємо: . Оскільки всі сили однакові, то

, тобто =24 Н/м.

б) При паралельному з’єднанні деформація пружин однакова . Сумарна сила

пружності F=F1+ F2. Застосувавши закон Гука, маємо . Оскільки видовження
однакові, то коефіцієнт пружності системи при паралельному з’єднанні =100 Н/м.

2.9 а) Яку вагу матиме порожнистий чавунний куб, ребро якого a=12 см, а
товщина стінок становить h=1 см? Густина чавуну ρ=7000 кг/м3

Розв’язок
Вагу куба визначемо за формулою Р=mg, де m=ρV, а V –об’єм чавуну у кубі, який знаходимо як
різницю об’єма куба і об’єму порожнини: V=a3-(a-2h)3, тоді P=ρg(a3-(a-2h)3)=49,9 Н.

2.9 б) Довжина ребра порожнистого чавунного куба вагою 27,8 Н дорівнює 12 см.
Яка товщина стінок куба? Густина чавуну ρ=7000 кг/м3.

Розв’язок

11
Маса куба , де об’єм V чавуну може бути знайдений за формулою V=a3-(a-2h)3. Тоді
. Отже . Тоді товщина стінок куба

= 0,01м.

2.10 У посудину, доверху заповнену водою, опустили 100 срібних монет масою 15
г кожна. На скільки змінилася при цьому вага посудини з її вмістом? Густина
срібла ρс=10500 кг/м3, густина води ρв=1000 кг/м3.

Розв’язок
Якщо у посудину, доверху наповнену водою кинути монету, то монета потоне і з посудини
виллється певна кількість води, яка буде рівна об’єму монети. При цьому маса посудини з її
вмістом зменшиться на величину маси води, що вилилася, і збільшиться на величину маси
монети. Враховуючи це можемо записати Δm=100(mм-mв). Оскільки , то

1,35 кг.

2.11 На поверхні стола лежить 7 однакових книжок. У якому випадку потрібно

прикласти меншу силу: щоб зрушити 6 верхніх чи витягнути із гірки четверту
зверху книжку, притримуючи (але не піднімаючи) інші?

Розв’язок
Щоб зрушити 6 книг потрібно прикласти силу F, яка дорівнюватиме силі тертя, що виникне під
час руху книг. Якщо маса книжки m, а коефіцієнт тертя µ, то F=µ6mg (переміщуємо 6 книг).
Якщо будемо витягувати четверту зверху книжку, то на неї будуть діяти дві сили тертя. Одна з
них вздовж поверхні, що розділяє четверту та п’яту книжки, і дорівнюватиме µ4mg, а інша -
вздовж поверхні між третьою та четвертою книжками, яка дорівнюватиме µ3mg. В сумі
отримаємо µ7mg

2.12 Магніт масою 100 г «прилип» до вертикальної сталевої плити, притягуючись

до неї із силою f=10 Н. Коефіцієнт тертя між магнітом і плитою становить µ=0,3.
Яку вертикальну силу треба прикласти до магніту, щоб він ковзав по плиті вгору?

Розв’язок
Для того, щоб магніт ковзав по плиті вгору потрібно прикласти силу F,
яка дорівнюватиме сумі сили тяжіння, яка діє на магніт, і сили тертя, яка
виникне між магнітом і поверхнею під час ковзання магніту. Оскільки
FТ= µN, а сила реакції опори N=f, то у підсумку маємо F=mg+µf=4 Н.

2.13 Пуста коробка поставлена на горизонтальну поверхню. До

верхньої грані коробки паралельно площині прикладена сила F,
під дією якої коробка рухається рівномірно. Ширина коробки в напрямку дії сили
становить 18 см. Коефіцієнт тертя коробки до площини становить µ=0,3. За якої
максимальної висоти коробка буде рухатися не перевертаючись.
12
Розв’язок
Якщо силу F прикласти до коробки в деякій точці С,
то вона перебуватиме в рівновазі. У згоді з другим
законом Ньютона для поступального руху маємо:
F=Fтр=µmg. Застосуємо правило моментів для
обертального руху відносно точки О: Fb=mga/2
(вважаємо, що центр тяжіння знаходиться в
геометричному центрі). Із цих двох рівнянь маємо
b=a/2µ=30 см.

13
 3 МЕХАНІКА РІДИН ТА ГАЗІВ. ТИСК

(12 типових задач)

Сила Архімеда. Плавання тіл

3.1 Браслет масою 80 г виготовлений із сплаву золота і срібла. Обчислити масу
золота і срібла в браслеті. Відомо, що при занурені браслета в посудину з водою
рівень води піднявся на 2 мм. Стінки посудини вертикальні, площа дна 25 см2.
Густина золота ρз=19,3·103 кг/м3, густина срібла ρс =10,5·103 кг/м3.
Розв’язок
Об’єм браслета V=Sh=Vз+Vс, де Vз та Vс – об’єм золота і срібла в браслеті відповідно. Маса

браслета М=mз+mc=ρзVз+ρсVс=ρзVз+ρс(V-Vз), звідси . Отже, маса золота

=0,0603 кг.

3.2 Водолаз знайшов золотий зливок і зважив його відразу під водою,
користуючись рівноплечими терезами зі сталевими гирями. Маса злитку виявилася
рівною 643 г. Однак, коли водолаз продав свій скарб, то його звинуватили в обмані,
заявивши, що золота набагато менше. Скільки золота було насправді у зливку?
Густина золота ρз=19300 кг/м3, густина срібла ρс=10500 кг/м3, густина води ρв=1000
кг/м3
Розв’язок
У воді діятиме виштовхувальна сила Архімеда,
яку необхідно враховувати при зважуванні. Умова
рівноваги рівноплечих терезів – рівність сил
натягу ниток (з використанням другого закону
Ньютона та після проектування сил, зображених
на рисунку) запишеться наступним чином
. Отже

0,591 кг.

3.3 Крижина, всередині якої знаходиться кусок свинцю, плаває в циліндричній

посудині з водою. Коли крижина розтала, то рівень води в посудині знизився на 3
см. Визначте масу куска свинцю, якщо радіус посудини 20 см. Густина свинцю
ρс=11300 кг/м3, густина води ρв=1000 кг/м3.

Розв’язок
Розглянемо випадок, коли на поверхню води поставлено однорідну крижину. Крижина витисне
частину води у посудині об’ємом ΔV, причому маса води об’єму ΔV буде дорівнювати масі
цього шматка льоду і після танення льоду рівень води у посудині не зміниться. Якщо на
крижину поставимо кусочок свинцю масою m, то рівень води зросте на величину Н, причому
mg=ρвgV=ρвgSH. Після танення льоду кусочок свинцю потоне і рівень води зросте на величину

14
h, так що ρвgSh=ρcgVc.З малюнка видно, що

. Таким чином

= 4,1 кг.

3.4 У рідині з постійною швидкістю опускається

кулька радіуса R і маси m. Яку масу повинна мати кулька такого ж радіуса, щоб
вона піднімалася з тією ж швидкістю, з якою опускається перша кулька? Густина
рідини ρ, сила опору прямо пропорційна до швидкості.
Розв’язок
Закон Архімеда застосовують лише до
нерухомої рідини (у рухомій рідині
відбувається зміна статичного тиску залежно
від швидкості руху кульки, а архімедова сила
залежить від сил статичного тиску, що діють
на тіло). Припустимо, що кулька рухається
досить повільно і можемо застосовувати
поняття архімедової сили. Запишемо умову
рівномірного руху кульки, що опускається
mg=FА+Fo. Умова рівномірного руху вгору
запишеться так: FА=m1g+Fo. Сила опору для
обох кульок однакова, оскільки кульки повинні рухатися з однаковою швидкістю; також
однакова сила Архімеда, тому що кульки мають однакові розміри. Розв’язуючи систему двох
рівнянь, отримаємо .

3.5 Літальний апарат, що складається з підвішених до декількох наповнених

гелієм кульок кошика, пасажира та баласту з мішечків із піском, завис на
невеликій висоті. Раптом одна з кульок луснула. Яку мінімальну масу баласту
повинен скинути пасажир, щоб припинити падіння? Об’єм однієї кульки 10 м 3.
Густина повітря ρп=1,225 кг/м3, густина гелію ρг=0,178 кг/м3. Масою матеріалу, з
якого виготовлено кульки, знехтувати.

Розв’язок
Внаслідок лускання однієї з кульок, підіймальна сила літального апарата зменшилася на
величину ΔF=V(ρп-ρг)g. Для того, щоб припинити падіння, з кошика потрібно скинути баласт,
вага якого mg=ΔF. Звідси m=V(ρп-ρг)=10,47 кг.

3.6 На пружині жорсткістю k=100 Н/м висить вантаж масою m=100 г. після того,
як пружину із вантажем опустили у воду, довжина пружини зменшилася на
Δx=1,6см. Визначте густину речовини ρ, з якої виготовлений вантаж.
Розв’язок
Якщо до пружини жорсткістю k підвісити вантаж масою m, то під дією вантажу пружина
видовжиться на величину x, при чому буде виконуватися рівність kx=mg. Якщо ту ж систему
помістити у воду, то на тягарець окрім сили тяжіння, буде діяти сила Архімеда і в результаті
15
видовження пружини зменшиться і стане x1, при чому матимемо рівність kx1=mg-ρвgVт.
врахувавши, що Vт=m/ρ і розв’язавши систему двох рівнянь матимемо =2450 кг/м3.

3.7 Визначте силу натягу нитки, яка з’єднує дві кульки об’ємом V=10 см3 кожна,
якщо одна кулька наполовину занурена у воду, а маса другої кульки в 3 рази
більша від маси першої кульки. Густина води ρв=1000 кг/м3.
Розв’язок
Якщо кульки нерухомі, то на основі умови рівноваги сил (див.
рисунок) для кульки, що знаходиться під водою маємо T=3mg-
Fa=3mg-ρвgV, а для кульки, яка наполовину занурена у воду
матимемо mg+3mg=ρвgV+ρвgV/2. Із останнього рівняння знайдемо
. Отже сила натягу нитки
0,0125 Н.

Тиск

3.8 На столі один на одному стоять два однорідні куби, що виготовлені з різних
речовин. Ребро більшого куба вдвічі більше від ребра меншого куба. Яке
відношення густин матеріалів, з яких вироблено куби, якщо верхній куб чинить
такий самий тиск на нижній, як нижній на стіл?

Розв’язок
Нехай ребро меншого куба з густиною ρ1 дорівнює а, тоді ребро більшого куба з густиною ρ2 буде
2а. Більший куб чинить на стіл тиск Р=Mg/S, а верхній куб на нижній створює тиск р=mg/s. З
рівності тисків Р=р, маємо Mg/S=mg/s. Врахувавши, що M=ρ1V=ρ1(2a)3, m=ρ2v=ρ2a3 і S=(2a)2, s=a2,
отримаємо 2ρ1=ρ2.

3.9 Визначте, яку найбільшу висоту може мати стіна, побудована із цегли, якщо
границя міцності цегли на стиск становить 107 Па, а густина цегли 1,5·103 кг/м3.
Розв’язок
Оскільки тиск , то максимальна висота стіни звідси
м.

3.10 У циліндричну посудину налито ртуть і воду однакового об’єму. Загальна

висота рідин становить l=10 см. Визначте тиск рідин на дно посудини.
Атмосферний тиск 105 Па. Густина ртуті ρp=13000 кг/м3, густина води ρp=1000
кг/м3.
Розв’язок

16
Сумарний тиск складається з атмосферного та гідростатичних тисків: р=р0+рр+рв=р0+ρpgl/2+
ρвgl/2=106500 Па.

3.11 У сполучених посудинах міститься ртуть. В одну з посудин доливають воду,

а в другу – гас. Висота стовпа води 20 см. Якою має бути висота стовпа гасу, щоб
рівні ртуті в обох посудинах збігалися? Густина ртуті ρp=13000 кг/м3, гасу ρг=700
кг/м3, води ρв=1000 кг/м3.
Розв’язок
Запишемо умову рівноваги тисків в сполученій посудині.
ρвgH=ρгgh+ρpg(H-h) звідси м.

3.12 На дно акваріума довжиною 40 см і шириною 20 см поклали алюмінієвий куб

масою 800 г. На скільки збільшився внаслідок цього тиск води на дно, якщо вода з
акваріуму не виливалася? Куб занурений у воду повністю. Густина алюмінію ρа=
2800 кг/м3, густина води ρв=1000 кг/м3.
Розв’язок
Якщо на дно акваріуму покласти алюмінієвий куб масою m, то він витіснить частину рідини
об’ємом V=m/ρa, а тому рівень води в акваріумі підніметься на висоту і тиск води на

дно посудини збільшиться на величину Па.

17
 4 РОБОТА. ПОТУЖНІСТЬ. ЕНЕРГІЯ
(8 типових задач)
Механічна робота і потужність
4.1 Стальний кубик, ребро якого становить a=10 см, знаходиться під водою на
глибині h=3 м. Яку роботу потрібно виконати, щоб підняти його на висоту H=2 м
над водою? Густина сталі ρc=7800 кг/м3, густина води ρв=1000 кг/м3.
Розв’язок
При підніманні кубика у воді A1=mgh-ρвga3h. Якщо кубик піднімати над водою, то А 2=mgH .
Враховуючи, що m=ρcV=ρca3, загальна робота А=mgh-ρвga3h+mgH=ga3(ρc(h+H)-ρвh)=360 Дж.

4.2 На пружині, коефіцієнт пружності якого становить 100

Н/м, підвішений мідний циліндр висотою 25 см і площею
основи 100 см2. Дно циліндрика торкається поверхні води.
Яку роботу потрібно виконати, щоб циліндр повністю
занурити у воду? Силою тертя знехтувати.

Розв’язок
Для занурення циліндра у воду потрібно виконати роботу по
деформації пружини на величину h, що дорівнює висоті циліндра, і
роботу по подоланню сили Архімеда, яка буде виникати під час занурення циліндра. Якщо
вважати, що і сила пружності, і сила Архімеда будуть зростати пропорційно до глибини
занурення циліндра, то при обчисленні роботи, потрібної для занурення циліндра, будемо
використовувати середнє значення сили пружності і сили Архімеда. Отже
A=(Fпр+FA)h=(kh/2+ρвgV/2)h= h2(k+ρвgS)/2=6,25 Дж.

4.3 Для відкачування води з підвалу використали насос потужністю 330 Вт.
Ширина підвалу 6 м, довжина – 24 м, а висота 4 м. За який час можна відкачати
воду? Вважайте, що в процесі відкачування потужність насоса не змінювалася.
Розв’язок
Знаючи зв’язок потужності та роботи, маємо A=Pt=mgh/2=ρваbh2/2. Звідси с.

4.4 Яку роботу виконує сила тиску газів при виштовхувані ядра з гармати, якщо
довжина ствола l=1,6 м, діаметр ядра d=10 см, а середній тиск у стволі гармати під
час пострілу у 2000 разів більший за атмосферний тиск? Вважати, що
атмосферний тиск становить 100 кПа.
Розв’язок
Виходячи з того, що A=Fs, F=p/S, S=πR2 і s=l, маємо A=4pl/πd2=2·109Дж.

4.5 Сила тяги тепловоза дорівнює 24 кН. Потужність двигунів 400 кВт. За який
час поїзд, що рівномірно рухається, пройде шлях, що дорівнює 15 км?
Розв’язок
A=Fs=Pt, отже t=Fs/P=900 c.

18
 Потенціальна і кінетична енергія.
4.6 Яку роботу потрібно виконати, щоб підняти на ланцюзі з колодязя глибиною
20 м відро з водою? Маса ланцюга mл=5 кг, маса відра mв=1 кг, а місткість відра
V=14 л.
Розв’язок
Для того, щоб підняти відро, наповнене водою, потрібно виконати роботу проти сили тяжіння,
А1=(mвg+ρвVg)h=3000 Дж. Крім цього потрібно піднімати й ланцюг, маса якого під час підйому
буде ріномірно зменшуватися від 5 кг до 0 (можна брати середнє значення сили). Отже робота
по підійманню ланцюга буде рівна А2=0,5mлgh=500 Дж. Отже, повна робота А=А1+ А2=3500 Дж.

4.7 Басейн площею 100 м2 заповнено водою до рівня 2 м і поділено навпіл

рухомою вертикальною перегородкою. Перегородку повільно пересунули так, що
вона поділила площу басейна у співвідношенні 1:3. Яку роботу було виконано
при переміщенні перегородки? Вода не проникала крізь перегородку і не
переливалася через край басейну.
Розв’язок
Внаслідок пересування перегородки будуть змінюватися рівні води у частинах басейну, а, отже,
потенціальна енергія води. Відзначимо, що початкові потенціальні енергії води в обох частинах
басейна однакові.
Оскільки об’єм води в частинах басейну не змінюється, то для першої частини
0,5Sh=0,75SH; новий рівень води H=2h/3; Знайдемо зміну потенціальної енергії в частині
басейну, площа якої збільшується: , тобто потенціальна
енергія зменшилася.
Розглянемо тепер ту частину басейну, площа якої зменшується. Тоді 0,5Sh=0,75SH1;
H1=2h; , тобто потенціальна енергія збільшилася.

Тоді загальна зміна потенціальної енергії

=0,67·106 Дж.
4.8 З якою швидкістю вилетить кулька масою 10 г із дула іграшкового
пістолета, якщо жорсткість пружини дорівнює 200 Н/м, і перед пострілом вона
була стиснена на 5 см. Тертям знехтувати.
Розв’язок
Потенціальна енергія деформованої пружини kx2/2 перейде у кінетичну енергію руху кульки
mυ2/2. Виходячи з цього м/с.

19
 5. КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ. ТЕПЛОВІ МАШИНИ
(20 типових задач)
Кількість теплоти. Рівняння теплового балансу
5.1 Щоб підтримувати в кімнаті температуру tк=20°С при температурі на вулиці
tв1=-10°С доводиться спалювати V=20 м3 природнього газу. Скільки газу
доведеться спалювати для підтримання в кімнаті тієї ж температури, якщо
температура повітря на вулиці знизиться до tв2=-20°С?
Розв’язок
Внаслідок різниці температур повітря у кімнаті й на вулиці виникає потік теплоти назовні,
пропорційний різниці температур в кімнаті й на вулиці. Втрати теплоти Q кімнатою за добу
пропорційна різниці температур: Q=k(tк-tв). Щоб температура кімнати при цьому не
змінювалася, необхідно спалювати щоденно таку кількість газу, щоб поповнити цю втрату
теплоти: Q=qm. При температурі на вулиці tв1 втрати теплоти дорівнюють Q1=k(tк-tв1), при цьому
потрібно спалити дров масою m1=ρV1, при чому k(tк-tв1)=qm1. Аналогічно для температури tв2
маємо k(tк-tв2)=qm2. Поділивши рівняння можемо отримати вираз для об’єму
м3.

5.2 а) Каструлю, в яку налито 1 л води, ніяк не вдається довести до кипіння

(температура води з часом не змінюється) за допомогою нагрівника потужністю
100 Вт. Визначте за який час вода охолоне на 1 градус, якщо вимкнути нагрівник.
Теплоємністю каструлі знехтувати.
Розв’язок
Якщо температура води у посудині з часом не змінюється, а нагрівник працює, значить
кількість теплоти, яку отримує вода від нагрівника за одиницю часу, дорівнює кількості
теплоти, яку віддає посудина з водою у навколишній простір. Звідси зрозуміло, що потужність
нагрівника дорівнює потужності, яку віддає посудина з водою у навколишній простір. Якщо
нагрівник вимкнути, то каструля з водою віддаватиме 100 Дж за одну секунду, тобто Pt=cmΔt.
Звідси час, за який посудина з водою охолоне на один градус .

5.2 б) За допомогою маленького нагрівача потужністю Р=250 Вт воду у відрі

вдалося довести до максимальної температури 40°С. Який об'єм води у відрі,
якщо після відключення нагрівача температура зменшилася на 1°С за 2 хвилини?
Теплоємністю нагрівача і відра знехтувати.
Розв’язок
Подібно до попередньої задачі отримуємо, що л.

5.3 У жарку погоду склянку з водою охолоджують, підкладаючи в неї маленькі

шматочки льоду, як тільки розтане один, тут же підкладають другий, а надлишок
води переливається через край і витікає із склянки. Шматочок льоду масою m=5 г
тане за t=5 хв. За який час вода у склянці нагріється на Δt=1°С, якщо забудуть
покласти черговий шматочок льоду? Маса води в склянці M=200 г, масою склянки
знехтувати. Питома теплота плавлення льоду λ=334∙103 Дж/кг.
20
Розв’язок
Якщо не враховувати теплоємність склянки (за умовою), то кількість теплоти, яку отримує
склянка з водою за час t від навколишнього середовища при температурі 0°С, Q=λm. За даних
умов із навколишнього середовища склянка з водою отримує Q/t Дж теплоти за одну секунду.
Якщо забудуть покласти черговий шматочок льоду, вважаючи, що у жарку погоду зміна
температури води від 0°С до 1°С не змінить умов теплообміну, то час τ, протягом якого
температура води у склянці зміниться на один градус, знайдемо із наступного рівняння τQ/t
=cMΔt. Звідси .

5.4 У калориметр з деякою кількістю води влили ложку окропу. Внаслідок чого
температура в калориметрі піднялася на 5°С. Після переливання ще однієї ложки
окропу температура піднялася ще на 4°С. Якою була початкова температура в
калориметрі? Теплообмін із навколишнім середовищем не враховувати.
Розв’язок
Нехай теплоємність калориметра з деякою кількістю води ск, а теплоємність ложки окропу со.
запишемо рівняння теплового балансу після вливання однієї ложки окропу: ск(t0+5°С-
t0)=сo(100°С–(t0+5°С)); двох ложок: ск(t0+9°С-t0)=2сo(100°С-(t0+9°С)). Поділивши другий вираз
на перший та розв’язавши рівняння, отримаємо t0=55°C.

5.5 З якої висоти повинна впасти крапля води, щоб внаслідок удару до землі вона
нагрілася на 1°С? Опором повітря знехтувати. Питома теплоємність води с=4200
Дж/(кг∙°С).
Розв’язок
Враховуючи, що падіння краплі відбувалося без втрат енергії і припустивши, що вся
потенціальна енергія перейшла у внутрішню, матимемо mgh=cmΔt. Звідси h=cΔt/g=420 м.

5.6 Показ термометра, який дістали з окропу, зменшився від 100°С до 99°С за дві
секунди. За який час покази термометра зменшаться від 60°С до 59°С? Вважайте,
що кількість теплоти, яку тіло щосекунди передає навколишньому середовищу,
пропорційна до різниці температур між тілом і навколишнім середовищем.
Температура в кімнаті 20°С.
Розв’язок
Під час охолодження води на 1°С виділяється певна кількість теплоти Q. Якщо кількість
теплоти, що віддає вода навколишньому середовищі пропорційно до різниці температур між
тілом і навколишнім середовищем, то для випадків охолодження води від 100°С і 80°С
відповідно матимемо: Q/t1=k(100°С-20°С) i Q/t2=k(60°С-20°С), звідси t2=t1·2=4 с.

5.7 Електричний прилад потужністю P=50 кВт охолоджується проточною водою,

яка тече по трубі діаметром d=15 мм. При встановленому режимі вода
нагрівається на Δt=15°С. Визначити швидкість руху води по системі охолодження,
якщо на нагрівання води йде η=60% енергії установки.
Розв’язок
Якщо вода рухається по трубі із швидкістю , то за час t через трубу протече вода масою
і для цього випадку маємо: .

21
Звідси м/с.

Теплота згоряння палива. Плавлення і випаровування речовини

5.8 Із якою мінімальною швидкістю повинна рухатися крижини, щоб внаслідок
зіткнення із нерухомою перешкодою повністю розплавитися? Температура
крижинки перед зіткненням 0°С. Питома теплота плавлення льоду λ=334∙103
Дж/кг.
Розв’язок
Якщо вважати, що вся кінетична енергія крижинки йде на плавлення, то маємо , звідси
м/с.

5.9 У посудині з водою, температура якої 0°С, плаває шматок льоду, в який
вмерзнула дробинка. Маса води М, маса дробинки m. Яку найменшу кількість
теплоти потрібно затратити, щоб крижина почала тонути? Густина льоду ρл, води
ρв, дробинки ρд, питома теплота плавлення льоду λ.

Розв’язок
Для того, щоб крижинка разом із вмерзлою дробинкою почали тонути, потрібно частину
крижинки масою Δm перетворити у воду затративши при цьому кількість теплоти Q=λΔm (так
як лід знаходиться при температурі плавлення). Запишемо умову плавання крижинки і
дробинки в той момент, коли система ще плаває, але повністю занурена у воду:
, виразивши в останньому рівнянні об’єм тіла через масу і

густину матимемо . У підсумку маємо .

5.10 Господиня поставила в холодильну камеру накриту кришкою каструлю з

водою кімнатної температури t0=20°С. Через τ1=20 хв на стінках каструлі почав
утворюватися лід. Через який час вся вода замерзне? Питома теплоємність води
с=4200 Дж/(кг∙°С). Питома теплота плавлення льоду λ=334∙103 Дж/кг.
Розв’язок
Нехай q=Q/τ кількість теплоти, яка забирається від води холодильником за одиницю часу. Тоді
рівняння теплового балансу для охолодження води і її замерзання запишемо наступним чином:
qτ1=cm(t0-0°С) і qτ2=λm. Поділивши друге рівняння на перше, отримаємо:

хв.

5.11 В алюмінієвій посуді масою ma=0,2 кг знаходиться mв=0,5 л води і mл=200 г

льоду при температурі 0°С. Посудину нагрівають на електроплитці потужністю
P=600 Вт протягом t=30 хв. Скільки води википіло за цей час, якщо ККД плитки
становить 50%?

22
Розв’язок
Кількість теплоти, виділена електроплиткою, йде на плавлення льоду, нагрівання всієї води,
нагрівання посудини, а також перетворення певної кількості води у водяну пару, тому маємо:
ηPt=λmл+cв(mв+mл) (100°C-0°C)+саma(100°C-0°C)+ΔmL, де Δm – маса води, що перетворилася в
пару. Звідси Δm =(ηPt-λmл-cв(mв+mл) (100°C-0°C)-саma(100°C-0°C))/L=0,07 кг.

5.12 До якої температури потрібно охолодити шматок алюмінію, щоб після

опускання його у воду з температурою 0°С він піднявся з дна завдяки обмерзанню
льодом? Питома теплоємність алюмінію са=880 Дж/(кг∙°С). Питома теплота
плавлення льоду λ=334∙103 Дж/кг.

Розв’язок
При опусканні алюмінію у воду з температурою 0°С почнеться теплообмін. Холодніший
алюміній буде отримувати енергію Qa=camaΔt, а вода віддаватиме енергію Qв=λm,
охолоджуючись і перетворюючись у лід, намерзаючи на куску алюмінію, причому Qa=Qв. Щоб
система алюміній-лід почала спливати, повинна виконуватися рівність FA=mag+mлg, звідси

ρвg(Va+Vл)=ρaVag+ρлVлg. В результаті отримаємо , тобто це буде

можливо за температури куска алюмінію нижче -2150°С, що абсолютно неможливо.

5.13 Нагрітий алюмінієвий куб поклали на лід, і куб цілком занурився в лід. До
якої температури було нагріто куб? Температура льоду 0°С, втратами тепла
знехтувати. Вважайте, що все тепло, яке виділялося при охолодженні куба йшло
на плавлення льоду. Питома теплоємність алюмінію са=880 Дж/(кг∙°С). Питома
теплота плавлення льоду λ=334∙103 Дж/кг.
Розв’язок
Під час охолодження куба лід почне топитися і куб буде занурюватися у лід, витісняючи своєю
воду, яка утворилася під час танення льоду. Враховуючи це, матимемо: саmaΔt=λmл, виразивши
масу через густину і об’єм, матимемо .

5.14 В теплоізольованій посудині знаходяться лід і вода масою 2 кг і 10 кг

відповідно при температурі 0°С. В посудину впускають водяну пару при
температурі 100°С. Яка маса води виявиться в посудині в той момент, коли
температура води стане 80°С? Питома теплоємність води с=4200 Дж/(кг∙°С).
Питома теплота плавлення льоду λ=334∙103 Дж/кг. Питома теплота пароутворення
води r=2,3·106 Дж/кг.
Розв’язок
Водяна пара масою mп конденсується і віддає тепло, утворена вода матиме температуру
t3=100°С, а тому буде охолоджуватися до температури t2=80°С (при цьому теж виділяється
теплота). Отримана в результаті цих процесів теплота піде на плавлення льоду mл при
температурі t1=0°С та нагрівання отриманої маси води mл+mв до температури t2. Таким чином,
рівняння теплового балансу матиме вигляд . Знайдемо

потрібну масу водяної пари, яку треба впустити: =2 кг. Шукана

кінцева маса води у посудині 14 кг.

23
5.15 Газова колонка споживає 1,2 м3 метану за годину. Визначте температуру
води, яку нагріває колонка, якщо швидкість течії води по трубах становить 0,5
м/с. Діаметр труби 1 см, початкова температура води 11°С. ККД нагрівника 60%.
Густина метану 0,72 кг/м3, питома теплота згорання метану 44·106 Дж/кг, питома
теплоємність води с=4200 Дж/(кг∙°С).
Розв’язок
При згоранні метану виділяється теплота (причому V=τV0, де V0 – швидкість
витрати палива, τ – час роботи колонки), яка йде на нагрівання води від температури t1=11°С до
t2. Масу води можна подати у вигляді . Таким чином

і шукана температура має вигляд 43°С.

Теплові машини
5.16 Визначте об’єм бензину, який витрачає автомобіль за 10 хв, якщо потужність
його двигуна становить 55 кВт, а ККД 25%. Питома теплота згоряння бензину 46
МДж/кг, густина бензину 780 кг/м3.
Розв’язок
, звідси л.

5.17.1 Автомобіль, масою 1,5 т перевозить горизонтальною дорогою 500 кг

вантажу, витрачаючи за 1 хв 15 г бензину. Визначте швидкість автомобіля, якщо
ККД двигуна 30%, а коефіцієнт опору 0,01.
Розв’язок
Під час рівномірного руху сила тяги автомобіля F дорівнює силі опору Fo: F=Fo=µ(m+M)g.
Оскільки як , де - маса спаленого бензину. Звідси

м/с.

5.17.2 Реактивний літак має чотири двигуни, кожний з яких розвиває силу тяги
F=30 кН. Коефіцієнт корисної дії двигунів дорівнює 0,25. Знайдіть витрати гасу
на переліт завдовжки l=4000 км.
Розв’язок
Подібно до попередньої задачі , звідси т.

24
 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гончаренко С.У. Конкурсні задачі з фізики.- Київ: Техніка, 1967.

2. Гончаренко С.У. Олімпіади з фізики.- Харків: Основа, 2008.
3. Гончаренко С.У., Коршак Є.В. Фізика. Олімпіадні задачі.- Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 1999.
4. Алексейчук В., Гальчинський О., Шопа Г. Обласні олімпіади з фізики.-
Львів: Євросвіт, 2004.
5. Гельфгат І.М., Генденштейн Л.Е., Кирик Л.А. 1001 задача з фізики.- Харків:
Гімназія, 2006.
6. Кирик Л.А. Фізика. Збірник задач. 8 клас. Харків: Гімназія, 2008.
7. Гельфгат І.М., Генденштейн Л.Е. Фізика. Запитання, задачі, тести. 8 клас.-
Харків: Гімназія, 2008.

25
 ДОДАТОК
Довідкові таблиці.

1. Густина речовини

Речовина ρ, кг/м3
Алюміній 2800

Бензин 780

Вода 1000

Гас 750

Гелій 0,178

Дерево 400
Золото 19300

Метан 0,72

Мідь 8900
Повітря 1,225

Ртуть 13000

Свинець 11300

Срібло 10500

Сталь 7800

Чавун 7000

2. Питома теплота згоряння палива

Речовина Питома теплота згоряння, Дж/кг

Бензин 46·106

Гас 43·106

Дрова 10·106

Метан, природній газ 44·106

26
 3. Питома теплоємність твердих тіл

Питома
Питома
теплота Температура
Речовина теплоємність,
плавлення, плавлення, °С
Дж/(кг∙°С)
Дж/кг

Лід 2100 334∙103 0

Алюміній 880 390∙103 660

Мідь 400 210∙103 1085

4. Теплові властивості води

Речовина Питома Питома Температура

теплоємність, теплота кипіння, °С
Дж/(кг∙°С) пароутворення,
Дж/кг

Вода 4200 2,3·106 100

5. Деякі математичні формули

Довжина кола l = πD = 2πR

Площа круга S=

Площа сфери S = 4πR2

Об’єм кулі S = πR3

27
 Об’єм
прямокутного V = abc
паралелепіпеда

Об’єм циліндра V= πR2h

Теорема Піфагора c2=a2+b2

28