ПР 5.

Журналістика толерантності
1. Чи відповідає заголовок змісту публікації?
 Заголовок збігається із змістом публікації, оскільки в тексті розглядаються
проблеми інтеграції переселенців у Львові, зокрема їхніх відчуттів щодо
культурної та соціальної адаптації.
«Крім того, переселенцям не подобається, що у Львові дуже дорого
орендувати житло. Це, на їхню думку, свідчить про ефемерний патріотизм
львів'ян.»
2. Чи вживає автор мову ворожнечі?
 Для позначення мешканців сходу України інколи вживають узагальнену назву
східняк (жін. східня́чка, множ. східняки́ ) У деяких випадках його вживання
вважається образою.

3. Чи надає автор слово героям своєї публікації – переселенцям?

 Текст включає відповіді переселенців на питання щодо їхніх вражень та
думок про життя в Львові.

4. Чи є в тексті протиставлення «чужі» – «свої»?

 Так, в тексті присутній елемент протиставлення «чужі» – «свої». Автор
порівнює реакції біженців зі сходу та кримських татар на можливі зміни в
їхній релігійній та культурній ідентичності через проживання в Львові.
Кримські татари, за висновком автора, не відмовляються від таких змін, в
той час як біженці зі сходу не можуть чітко визначити своє ставлення до
цього питання.
5. Чи вдається автор до безпідставних узагальнень?
 Автор робить узагальнення щодо певних аспектів активності та самоорганізації
біженців на основі маленької вибірки опитуваних. Це не може бути підставою
для загальних висновків щодо всієї групи біженців. Такі узагальнення можуть
бути безпідставними, оскільки може існувати широкий спектр індивідуальних
відмінностей серед біженців.

6. Чи нав’язує автор читачеві певні висновки?

 Автор вказує на те, що кримські татари більш готові до змін у своїй релігійній
та культурній принадності порівняно з переселенцями із сходу. Це
розглядається як ознака "незначних культурних і ментальних розбіжностей".

7. Чи використовує автор дані соціологічних опитувань?

 Було проведено опитування переселенців, та включає відповіді, які дали
вони на різні питання.
8. Дані соціологічних опитувань можна вважати коректними?
Інформація про кількість опитаних (9 переселенців зі сходу та 15 з Криму) вказує
на те, що обсяг вибірки не є великим. Для соціологічних досліджень важливо мати
репрезентативну вибірку, яка відображала б широкий спектр поглядів і
характеристик цільової групи.
Завдяки обмеженій кількості опитаних дані соціологічних опитувань не можна
вважати кректними.

9. Загальні висновки щодо дотримання професійних журналістських стандартів

та етичних норм у публікації
 На мою думку, текст виглядає не дуже об'єктивним та має прояви
упередженості. Хоча обсяг вибірки є незначним, автор все одно зробив
безпідставні узагальнення щодо «біженців зі Сходу», хоча неможливо за
таким опитуванням зробити правильні висновки щодо всієї групи
населення. Тобто такі дані не є коректними. Важливо уникати передачі
стереотипів або негативних уявлень про групи населення.
Загальні правила висвітлення вразливих груп населення під час збройних
конфліктів:
 Не робіть загальних висновків або узагальнень щодо вразливих груп населення
під час збройних конфліктів, оскільки це може призвести до спотворення
реальної картини та створення стереотипів.
 Вибирайте слова та фрази, які є нейтральними і не мають негативного чи
образливого відтінку. Уникаючи вживання мовних штампів та
дискримінаційних висловлювань.
 Забезпечуйте об'єктивність в описі подій, уникаючи виразів, які можуть
сприйматися як пристрасті чи перекручення фактів.
 Переконайтеся в достовірності інформації, перш ніж включати її до публікації.
Невірна чи непідтверджена інформація може призвести до негативних наслідків
для вразливих груп.
 Наголошуйте на індивідуальних характеристиках осіб, уникаючи загальних
визначень груп населення. Звертайте увагу на різноманітність думок, досвіду та
реакцій.