Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет радіофізики електроніки, та комп'ютерних систем

Реферат
зі Вступу до університетських студій
на тему:
«Система освіти СРСР»

Виконав:
студент 1 курсу,
групи КІ-2
спеціальності «Комп'ютерна інженерія»
Мохонько Дмитро Олексійович

Київ - 2023
 Зміст
1) Етапи розвитку системи освіти в СРСР
2) Організація навчального процесу
3) Висновки щодо впливу системи освіти СРСР на суспільство
 Етапи розвитку системи освіти в СРСР
Після війни розгорнулася робота з відновлення роботи шкіл на всій території України. У
1949 р. здійснено перехід до загальної обов'язкової семирічної освіти, у 1956 р.
з'являється новий тип школи — школа-інтернат. 24 грудня 1958 р. було прийнято закон
«Про зміцнення зв'язку школи з життям та про дальший розвиток системи народної
освіти в СРСР», яким передбачався перехід на обов'язкову 8-річну освіту для дітей віком
від 7 до 15—16 років; основний тип середньої загальноосвітньої трудової політехнічної
школи з виробничим навчанням (11-річні: 8 класів + 3 роки для здобуття повної
середньої освіти та професійної підготовки). З 1964 р. середня школа стала 10-річною. У
1966 р. скасовано обов'язкову професійну підготовку в загальноосвітніх школах.
Починаючи з сьомого класу, вводяться факультативні курси з окремих навчальних
предметів. З 1972 р. здійснюється перехід до обов'язкової середньої освіти.
У 1984 р. було прийнято основні напрями шкільної реформи, що передбачала
підвищення якості освіти й виховання. Згодом було здійснено перехід на навчання дітей з
6-річного віку та на 11-річний термін шкільного навчання; змінювалася структура
загальноосвітньої школи (початкова — 1—4 класи, неповна середня — 1—9 класи,
середня школа — 1—11 класи); зменшувалася наповнюваність 1—9 класів до 30, 10—11
— до 25 учнів. Проте через економічну кризу в країні ці реформи загальмували.
Вища освіта
З самого початку звільнення Української РСР були розроблені конкретні заходи стосовно
відновлення роботи вузів. Значну допомогу українським вузам надавали російські:
матеріальну, технічну базу, прилади тощо. Завдяки партії і керівництва, допомоги
братських народів, зусиллями багатьох тисяч трудящих ся і студентської молоді мережа
вузів в Україні за короткий час була відновлена.
У важкі воєнні роки студентство як і все радянське населення переживало серйозні
матеріально-побутові труднощі: не вистачало приміщень для занять, гуртожитків,
їдалень, учбових посібників, підручників, лабораторного обладнання. Для їх подолання
партійні і радянські організації виділили кошти і спеціальні майстерні, які виготовляли
меблі, обладнання.
Завдяки цим змінам у 1944 р. до роботи приступило 5700 викладачів. В тому числі 720
професорів і 1420 доцентів. Вже в 1944/45 р. вузи УРСР випустили 8360 фахівців
різноманітних професій. З кожним роком збільшувалися державні асигнування на вищу
освіту. Якщо в 1946 р. вони складали близько 4,2 млрд. карбованців, то в 1947 р. – більше
6 млрд, а в 1950 р. більше 7 млрд. У 1947 р. Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли
рішення про покращення матеріально-технічної бази Київського державного
університету.
У 1950/51 р. в республіці функціонувало 160 вузів. Кількість студентів перевищила
навіть довоєнний період і складала 201,5 тис. осіб. Працювали також 584 середніх
спеціальних навчальних закладів, у яких навчалося 227,8 тис. осіб.
Велика Вітчизняна війна дала про себе знати своїми негативними наслідками не тільки
на побутовому та державному рівні, але й на культурному розвитку. Особливо
постраждала народна освіта, якою дуже переймалося Радянське керівництво. Важливість
освіченості українського народу зумовила владу зробити все можливе задля відновлення
рівня освіти довоєнного періоду. Ці завдання були з успіхом виконані і навіть
перевершили всі очікування.
 Загальні риси системи освіти в СРСР
Загальна структура освітньої системи в СРСР мала офіційну назву "народна". Заснована в
1917 році, головною метою радянської освіти було виховання та навчання молодого
покоління відповідно до комуністичної ідеології та потреб часу. Важливою моральною
метою була підготовка кваліфікованих працівників, готових приєднатися до колективу та
будувати прогресивне майбутнє. Ідеологічний вплив комуністичної пропаганди
охоплював не тільки гуманітарні науки, але й природничі та точні науки, інколи
обмежуючи їх розвиток під впливом ідеології. Учні та студенти в СРСР практично не
вивчали іноземні мови, і статистика свідчить, що лише обмежена кількість випускників
могли похвалитися хоча б базовим рівнем знань іноземної мови. Ці знання, однак, не
дозволяли ефективного спілкування на іноземних мовах.

Однією з переваг системи була велика увага до вивчення точних наук, таких як
математика та фізика, оскільки влада розуміла їх стратегічне значення для розвитку
індустріалізації та оборонної промисловості.

Також важливим аспектом була зміцнена мотивація учнів до навчання. Молодь розуміла,
що вивчення шкільних предметів має певну мету і важливість. Освічені спеціалісти були
забезпечені роботою та житлом, а вчителі та викладачі володіли високим статусом у
суспільстві, отримуючи достойну оплату за свою працю.

Однак цю систему супроводжували і певні негативні аспекти. Наприклад, великі обсяги

знань, які вимагалася від учнів, були неосяжними для більшості. Розриви в успішності
серед учнів, а також хитрощі з розподілом на різні рівні класів, дозволяли уникнути
зниження загальних показників успішності. Також ідеологічний тиск впливав на
гуманітарні науки, що призводило до обмежень у вивченні окремих предметів та
областей знань.

Узагальнено, радянська система освіти мала свої переваги, такі як зміцнена мотивація та
акцент на точні науки, але водночас супроводжувалася певними недоліками, такими як
ідеологічний тиск та обмеження в знаннях іноземних мов.
 Організація навчального процесу
У період з 1930 по 1950 роки в СРСР відбулися суттєві зміни в галузі науки та освіти, які
були тісно пов'язані з ідеологічними та політичними трансформаціями у країні.
Експериментальні дослідження, спрямовані на вивчення людської особистості без
заздалегідь визначених результатів, втратили підтримку нового партійного керівництва.
Замість точних оцінок розвитку особистості студента, влада впроваджувала сегрегацію за
класовим, соціальним і ідеологічним принципом.
Психодіагностику, психоаналіз і педологію оголосили "лженауками", а вчених, що
займалися цими напрямками, називали "класовими ворогами". Офіційне психолого-
педагогічне вчення було переведено з експериментальної бази на метафізичну основу
соціологізації в рамках більшовицької ідеології.
У сфері вищої освіти відбулися різкі зміни, спрямовані на утвердження утилітарної
моделі професійної вищої школи. Вища освіта була зведена до рівня елементарної
професійної підготовки, і вихідці з технічних вузів, фактично, не отримували інженерної
підготовки, як це вказано в їх дипломах.
Організаційна структура авторитарної моделі вищої школи була військово-
бюрократичною, виключаючи будь-які "буржуазні" тенденції. Державна монополія у
будівництві утилітарної моделі вищої освіти призвела до ігнорування громадських
запитів і обмеження свободи вибору спеціальностей.
Спроби реформ в кінці 1950-х років не порушили сутнісних проблем вищої освіти, і вони
не враховували питань самоврядування та незалежності вищих навчальних закладів.
Психоаналітик Сабіна Шпільрейн та психотехнік Ісаак Шпільрейн стали жертвами
репресій, а їхні дії та внесок у науку та освіту були признані "класовими ворогами".
Також виокремлюються інші видатні постаті того часу, такі як Якуб Колас, поет і
активіст, який стикався з репресіями через свою підтримку білоруської мови, і Марія
Крупенина, діяч освіти, яка також стала об'єктом політичних переслідувань.
Усе це свідчить про те, що ідеологічна лінія та репресії суттєво впливали на розвиток
науки та освіти в СРСР протягом зазначеного періоду.
 Сучасний взгляд на систему освіти СРСР
Порівнюючи радянську систему освіти з сучасною, можна виділити різноманітні аспекти,
що впливали та впливають на рівень підготовки учнів у різні часи. За словами експертів
та освітян, у обох системах є як позитивні, так і негативні сторони.
Освіта в СРСР відзначалася великим авторитетом вчителя та середнім рівнем програм,
спрямованих на середнього учня. Система професійно-технічної освіти також
забезпечувала учням можливість отримати певну спеціальність. Однак, негативами були
обмежений доступ до інформації та велика наповнюваність у класах.
Сучасна система освіти, за словами експертів, надає доступ до більшої кількості
інформації завдяки розвитку технологій та має більш об'єктивну систему оцінювання.
Проте, недоліками є перевантаженість програм, великі об'єми домашнього завдання та
певне зниження інтелектуального розвитку через використання гаджетів.
Отже, висновок полягає в тому, що обидві системи мають свої переваги та недоліки, і
важливо розглядати їх у контексті розвитку суспільства, технологій та вимог сучасного
світу. Розглядаючи різні аспекти, можна здійснити більш обґрунтований підхід до
удосконалення сучасної системи освіти.
 Висновок
Система освіти в СРСР відзначалася великим впливом ідеології та централізованого
контролю влади, спрямованих на формування соціалістичного світогляду та забезпечення
кадрами для промисловості та науки. Після Октябрьської революції була розпочата
активна реформа, яка змінювала навчальні програми та методи, усувала релігійний вплив
та акцентувала на ідеологічних принципах комунізму. В період індустріалізації та
Великої Вітчизняної війни освіта стала стратегічним інструментом для формування
робочої сили та спеціалістів для військових та економічних потреб. Після війни система
розвивалася, але ідеологічний контроль підсилювався. У сучасності відбуваються спроби
реформування освітньої системи Росії, але залишки минулої системи, такі як
централізація та уніфікація, ускладнюють впровадження інновацій та адаптацію до
сучасних вимог. Наслідки минулого відчутні не лише в історичному контексті, а й у
сучасних реаліях російської освіти, вимагаючи уваги до балансу між збереженням
традицій та досягненням нового рівня освітньої системи.
Джерела:
https://studfile.net/preview/9208479/page:39/
https://stud.com.ua/130985/pedagogika/osvita_srsr_seredini_drugiy_polovini_stolittya
https://www.rbc.ua/ukr/styler/sovetskoe-obrazovanie-luchshee-mire-mif-realnost-
1630593674.html