Professional Documents
Culture Documents
Семінар 3 Приставська Діана 08-102
Семінар 3 Приставська Діана 08-102
Живопис:
Провідним жанром залишається іконописання, яке у ХVІ ст. набуває все
виразніших реалістичних рис, що пов’язане із впливом культури Ренесансу. Так,
зокрема, галицькі (“святочні”) ікони ХVІ ст. (наприклад, “Воскресіння
Христове”) несуть у собі виразну монументальну тенденцію, яка йде від
мистецтва стародавньої князівської Русі. Але в ретельно врівноваженій
композиції, чудовій гармонізації кольорів, відчуваються вже виразні ренесансні
риси.
В українському мистецтві широкого застосування набув орнамент. Якщо в XV
ст. він зустрічався лише на полях ікон та німбах святих, то в XVI ст. іконописці
щедро прикрашали візерунками фон, а іноді навіть одяг. Любов до
декоративності як вираження етнічних смаків українського народу — розписи
хат, печей, різьблення тощо — зблизила іконописне мистецтво з народним
життям.
Потреби друкарства і мистецького оформлення книг зумовили появу та розвиток
графіки, яка зародилася в Україні у ХVІ ст. Перший відомий український гравер
– Ілля. Він ілюстрував “Києво-Печерський патерик” – пам’ятку житійної
літератури. З початку ХVІІ ст. збереглося чимало графічних робіт безіменних
авторів. Усі вони створені під сильним впливом західноєвропейського
Відродження.
Близько до граверного мистецтва стояли також геральдика (зображення родових
гербів, гербів міст) та сфрагістика (виготовлення печаток). Вони також
перебували під впливом Заходу.
Література:
Серед літературних жанрів України початку XIV - першої половини XVII ст.
важливе місце займає літописання. Однією з найцікавіших пам’яток історичної
думки є Густинський літопис («Кройніка»)
У литовсько-польську добу широкого розвитку набуває в Україні усна народна
творчість, зокрема історична поезія, яка зароджується в XV ст. В ній найповніше
проявились національні особливості духовної культури українського народу.
Поява історичних пісень та дум пов’язана з боротьбою українського народу
проти турецько-татарської агресії та польсько-шляхетського панування.
Могутній поштовх народнопісенній творчості в Україні дало виникнення
українського козацтва та Запорізької Січі.
У другій половині ХVІІ ст. розвивається жанр проповідницької та
публіцистичної прози. Одним із найяскравіших представників його був Іоанікій
Галятовський. Замолоду він уклав збірку проповідей “Ключ розуміння”з
доданим до неї першим вітчизняним курсом гомілетики (теорії проповіді)
“Наука, альбо способ зложення казання”
Визначними історичними творами, які вперше з’явилися наприкінці ХVІІ ст.,
були так звані козацькі літописи. Це літературні твори, у яких рельєфно,
широкопланово змальовано події визвольної війни під проводом
Б.Хмельницького. Провідне місце серед них займають літописи Самовидця
(анонімного автора, який саме таким іменем підписав власний твір), Григорія
Грабянки та Самійла Величка.
Книжкова графіка:
Разом із живописом важливе місце в історії української художньої культури
польсько-литовської доби посідають книжкова мініатюра і графіка.
Найвизначнішою пам’яткою цього мистецтва є Пересопницьке Євангеліє. У
центрі кожної із чотирьох його мініатюр розташовані на золотому фоні невеликі
зображення євангелістів. Особливу увагу в цих мініатюрах привертає широке
обрамлення з багатим орнаментом. Сміливе чергування зелених, червоних,
ніжно-бузкових кольорів і творче застосування ренесансних декоративних
мотивів надають бордюрам ошатності та яскравої декоративності. За стилем
оформлення до Пересопницького Євангелія подібні мініатюри Загоровського
«Апостола».
Українська гравюра відображала не лише традиційні біблійні сюжети, але й
реальне життя, побутові деталі, соціальні суперечності, що існували в
суспільстві на той час. У цьому зв’язку особливо характерним є Учительне
Євангеліє 1637 року, в якому в образі «немилостивого збирача податків»
зображений польський пан, що спостерігає за жнивами. За спиною пана
художник зобразив смерть із косою. Елементи соціальної критики містять і деякі
інші гравюри Учительного Євангелія: «Притча про виноградаря й невірних
слуг», «Притча про багатія та Лазаря» тощо.