Збройне повстання в Києві 16(29)

січня 1918р..
Вступ військ Муравйова до Києва 26
січня 1918р..
Більшовики зайняли Київ.
 Збройне повстання в Києві
16(29) січня 1918р.

Заколот почався вночі з 15 на 16 січня коли частина бійців Полку ім.

Сагайдачного захопила арсенал на Печерську. До нього приєдналися
робітники інших підприємств міста, частина вояків з українських
полків — Богданівського, Шевченківського та полку імені
Сагайдачного.

Головна мета - повстання зводилася до того, щоб оточити будинок

Педагогічного музею, де перебувала Центральна Рада, скинути її та
проголосити в Києві радянську владу в особі Харківського ЦВК Рад та
Народного Секретаріату.
 Вранці 16 (29) січня 1918 року
представники Київської ради
робітничих та солдатських депутатів
вручили Українській Центральній
Раді ультимативні вимоги: передати
владу Радам і роззброїти українські
військові частини. Центральна Рада
відхилила їх — натомість зажадала
беззастережної капітуляції. З вечора
в місті поновилися збройні сутички.
17 (30) січня в місті розпочався
загальний страйк, припинили
роботу водопровід, електростанція,
міський транспорт.

Українська влада виявилася неспроможною навести порядок у

столиці. У місті майже не було надійних військ, які підтримували
Центральну Раду, проти повсталих воювали лише окремі
підрозділи Богданівського, Полуботківського, Богунського полків,
Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, Вільне козацтво.
 Частина розпропагованих більшовиками вояків українських
полків виступила на їхньому боці, інші військові тримали
нейтралітет. Не було єдиного командування, військами
керували два штаби — коменданта міста Михайла Ковенка і
командувача Київським військовим округом Миколи Шинкаря.
 Вступ військ Муравйова до Києва
26 січня 1918р..
Більшовики зайняли Київ.
Протягом 23 січня (5 лютого) — 26 січня (8 лютого) 1918
року - штурм Києва
Шту́рм Ки́єва в сі́чні 1918 ро́ку — військова операція з захоплення міста Києва
російськими більшовиками під час першої радянсько-української війни.
Як наслідок - було захоплення Києва військами Ради народних
комісарів РСФСР та їх маріонетками з так званої Української
Народної Республіки Рад. Уряд Української Народної Республіки
полишив Київ. Наслідком захоплення були також масові
розстріли міського населення та демобілізованих офіцерів
колишньої російської імператорської армії, що перебували в
Києві, але не брали участі у цьому збройному конфлікті,
зберігаючи нейтралітет.
 Червоногвардійський загін, який брав
участь у боях у Києві
Отже, Січневе повстання для українського руху та
української культури мало непрості наслідки. Викликані
ним репресії російського самодержавства вдарили не
лише по поляках, а й по українцях, призвівши до
величезних втрат для останніх.