Professional Documents
Culture Documents
Питання До Теми 2
Питання До Теми 2
1. Що Ви знаєте про Веди, Упанішади? Розкрийте зміст ідей давньоіндійської філософії: “карма”, “сансара”,
“мокша”, “атман”, “брахман”, “порушу”, “пракриті”.
«Упанішади» - це колекція філософських та духовних текстів, які є однією з частин Веданти. Вони є
останньою частиною Вед і представляють собою завершення ведійської традиції. Упанішади спрямовані на
глибоке розуміння природи всесвіту, людини та абсолютної реальності; розглядають філософські та
метафізичні аспекти; вирізняються високим рівнем трансцендентної мудрості та прагненням до особистого
внутрішнього пізнань; представляють собою діалоги між гуру та учнями.
«Карма» — це закон посмертних перевтілень особис тості, закон посмертної віддяки за добро і зло через
перевтілення. Доброчесна людина одержує після смерті здорове тіло і щасливу долю, людина, яка творить
зло, після смерті спускається по еволюційних східцях униз — аж до перетворення у тварину.
«Сансара» - це круговорот перероджень людини, який приносить душі страждання. Після смерті душа знову
народжується в новому тілі.
«Мокша» - це звільнення від кругообігу народження та смерті, від усіх страждань та обмежень
матеріального існування.
«Брахман»- — представник бога на землі і людина могла стати їм тільки по праву народження. Вони ставали
вчителями, священнослужителями, жерцями, вченими, філософами, правителями і ра дниками правителів.
«Пракриті» - природа, натура, першопричина всіх об'єктів, дійова причина, своєрідна матерія. Вона існує
сама по собі.
Тибетський Буддизм - це великий комплекс учень і способів медитації, що включає традиції Хінаяни,
Махаяни і Ваджраяни. Склався у XII–XV століттях у Тибеті як феодальна ідеологія на базі віровчення і
культу буддистської школи Гелуг-ба.
Основні риси:
- тантричні аспекти, що передбачають використання ритуалів, мантр та мудрих практик для досягнення
духовних цілей,
- характерні догми про тотожність буття і страждання, про необхідність спасіння від буття шляхом
подолання «вічного переродження»,
- розвинена система церков та монастирів, де монахи та лами грають ключову роль у духовному навчанні.
Дзен-буддизм - це течія, яка зародилася в Китаї в V ст. н.е. основоположником якої вважається індійський
буддистський монах Бодхідхарма, який потім став першим Патріархом чань (дзен).
Основні риси:
- використання коанів,
- акцент на лінійних патріархах, які передають духовні традиції від учителя до учня,
Джайнізм - релігійне вчення, що сформувалося приблизно ІХ столітті до н.е., яке ставить за основу любов
до усіх живих істот.
Основні риси:
Соціально-політичне Етничне
- Конфуцій висуває ідеал держави, в якій - Постійний акцент на справедливість,
імператорська влада зливається з владою людяність та взаємоповагу як основні
чиновників, що поєднують у собі якості принципи взаємовідносин між людьми.
філософів, художників і вчених. Він вважав - Освіта розглядається як засіб виховання
гуманітарність основним принципом. Це моральності та відповідальності.
означало любов до ближнього, повагу до Самовдосконалення вважається ключовим
інших і виражалося у відносинах між для розвитку характеру та гідності.
родичами, приятелями і в суспільстві - Важливою є ієрархія в сім'ї, де діти повинні
загалом. поважати батьків, а батьки віддавати їм
- Притаманний елемент соціальної гармонії. свою любов та виховувати в них добрі
- Ритуали та обряди сприяли підтримці якості.
соціального порядку та вираженню поваги - Здатність взяти на себе відповідальність за
до традицій. свої вчинки.
- Цінності вірності та правдивості були
важливими для конфуціанства.
- Воля показує потрібність визначеності та
сильного характеру.
- Здержаність в їжі, вживання розкошей та
ведення загальної мірності підкреслювалася
як важлива для дотримання гідності та
етичних норм.