У мене є право

У мене є право. Твердження цієї фрази відлунює в історії, відбиваючись у

боротьбі за справедливість, рівність і гідність. У мене є право. Ці три прості
слова тримають у собі весь світ людської свободи. Це вигук тих, хто шукає
визнання їхньої цінності, незалежності та місця у суспільстві. У мене є право на
свободу. Право не бути рабом- основа людських можливостей, принцип, що
закарбовувався у совість всіх цивілізації на протязі століть.

Рабство, реліквія, яка заплямувала історію агонією примусової праці,

привласненням людей та експлуатацією, переслідує нас ще досі, відлунюючись
у ерах, коли люди були позбавлені будь яких людських прав та розглядалися
більше як власність аніж живе створіння. Але з цією темною сторінкою
людської цивілізації ми дійшли до висновку- жодна людина не має бути
предметом для нелюдських умов рабства. Визнання цього права це набагато
більше, чим просто його оголошення. Воно уособлює колективне зобов’язання
дотримуватися кордонів людської честі, тим самим запевняючи що жоден
індивідуал стає власністю, обмінюється на щось або продається іншій людині.
Право не бути рабом це не лише закон, а й заклик до нашого суспільства
захищати свободи, що і визначають наше існування.

Кожна людина має право на власне життя, власний вибір та розвиток подій.
Раніше, расизм був однією з найпоширеніших причин рабства.
Афроамериканці, через їхній колір шкіри, не поважалися у білошкірому
суспільстві. Деякі люди проводили все життя, працюючи на рабовласника. Вони
не мали права на власну думку, відносини, розмови. Їх просто не вважали
людьми. Навіть в Україні був свій тип рабовласництва- кріпацтво. Той же
самий продаж та купівля, робота на пана. У сучасному світі все ще існують
похідні від рабовласництва. Наприклад, близько 22 мільйони одружені усупереч
своєму бажанню, а ще 28 мільйони працюють примусово. Жертвами торгівлі
людьми стають 25-27 мільйонів осіб. Жахливо, хіба не так?

Протягом всіх часів у світі існувала дискримінація та сміливі особистості, які

повставали з ціллю боротьби задля справедливості тих, хто зазнали важкої долі.
Вони невтомно йшли до рівенства будь якою ціною, стаючи при цьому ізгоями.
Ці люди прокладали шлях до світу, де кайдани опресій навіки розбито. Але не
дивлячись на ці зусилля, спектр рабства в наші дні все ще існує . Це нагадує нам
що боротьба за свободу все ще є актуальною та потребує постійного нагляду та
узгоджених дій, які зупинять ці звірства.

Надання права на свободу це світовий обов’язок всіх керівників народів,

виходячи за рамки географічних кордонів, культурних відмінностей та
розбіжностей, рівнів економічного розвитку. Це потребує глобального союзу,
коаліції націй, об’єднаних з метою досягнення світу, де кожен може жити
вільно та навіть не думати про рабство. Я маю право на свободу. Ти маєш право
на свободу. Так давайте закінчимо цю несправедливість та зробимо так, щоб
наші нащадки мали лише нагадування про минуле, а не живий приклад.

Автор: Гира Дар’ Олександрівна.

Вчитель: Климковецька Наталія Сергіївна

Боярський академічний ліцей «Інтелект» боярської міської ради

10-Б клас