Тріцька Віта ПО-41

Тема: «Осінь мила, осінь щира і весела, і сумна».

Мета: ознайомити учнів з народним календарем, зі звичаями та обрядами
українського народу. За допомогою віршів розкрити красу рідної природи.
Спробувати залучити дітей до творчої діяльності: майстрування костюмів,
складання осінніх букетів, виготовлення аплікацій і робіт з природничого
матеріалу, святкове оформлення залу.

Оформлення: на стенді намальований український віночок зі стрічками та

напис назви свята, уздовж стінки розклеєні паперові різнокольорові
листочки, гриби, овочі; букети і композиції з осінніх дарів осені (овочів,
фруктів, листя, плодів дерев, кущів), сніп пшениці, жита.
Хід уроку:
1. Привітання. Монтаж.
У нас сьогодні гарне свято,
Гостей зібралося багато.
А ну ж на них ви подивіться
І веселенько усміхніться,
І привітайте їх у нас,
Що завітали в добрий час.

Здрастуйте, люди добрі!

Здрастуйте, люди хороші!
Здрастуйте, люди веселі!
Привіт вам у нашій оселі!

І за давнім українським звичаєм

Гостей добрих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо короваєм
Любов’ю і миром.
(Діти вручають гостям коровай)

Вчитель:
- А чому присвячується наше свято, ви дізнаєтесь вгадавши загадку.
У садах, гаях блукає,
Жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості (Осінь)

Сьогодні мова піде про красуню і чарівницю – осінь.

Осінь – це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня –
весна.
В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними
ягідками калини.
Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою
підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й
починається Осінь.

Бояться Осені пташки, як тільки побачать її ластівки, злітаються і

про щось тривожно радяться. А журавлі піднімаються високо в
небо й тривожно курличуть. Любить Осінь заходити в садки
Коли вона загляне в сад,
Наллється соком виноград,
Чудові яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.

Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках –
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті.
І ми її уклінно просим:
«Заходь у гості щедра осінь!»

Музика – заходить Осінь

Осінь щедра, довгождана,

Годувальниця ти наша!
Ми раді зустрітися знову с тобою.
Бачиш, як гарно прикрашений зал?
Діти старались й чекали на тебе!

2. Вихід Осені
Осінь:
- Доброго дня, любі друзі! Я рада, що ви чекали на мене.
Я – Осінь, та сама пора року, про яку прийнято казати – сиро,
Холодно, дощова погода. Але про осінь є й інші слова:
Золота, багряна, врожайна, щедра.
 Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає Косу,
гріється. То пісню заспіває про срібні павутинки, то якусь пригоду
розкаже.
3. Інсценування оповідання Владислава Ширяєва «Була собі осінь».

Осінь: - Якось погожого осіннього дня побачила я над селом веселого

повітряного змія. Глянув він довкола на сади та луки й замилувався:
- Що то за краса. А таки гарна осінь!
- Почула ті слова сорока.

Сорока: - Ой і Осінь. Ну й краса!

До горобця.
- Бачив? Що за красуня ця осінь!

Горобець: - Чого ти репетуєш?

«Краса! Краса» А що з тієї краси?
Ні комара, ні мушки тобі. Вже котрий
день сушняком перебуваюся!

Сорока: - І то правда, що з тієї краси!

До корови.
- Чула, усі кажуть, осінь красуня!
А що з тієї краси, коли ні комара, ні
мухи?!

Корова: - Ну і дурепа ж ти, то ж і є

краса,
Що немає твоїх мух та комарів.
Тим осінь і гарна!

Сорока (до зайця).

- Агов, вухастий! Ти як гадаєш –
осінь гарна?

Заєць: - Та що ж у ній гарного? Глянь,

листя облітає. Біда! Ой біда з тією
осінню!

Сорока (до ведмедя):

- Отож і я кажу, що біда з тією
осінню.
- Біда! Біда іде, Мишко! Незабаром
все листя поопадає – тоді ніде не
сховаєшся, ні за кущем, ні за деревом…
А все через ту осінь!

Ведмідь: - А чого ж це мені під кущами

ховатися? Я собі ось барліг на зиму
приготував, матрац сухим листям набив.
Осінь гарна!

Білочка: - І я осінь шаную. Вона щира,

вродлива і нас до зими готує. Он скільки
нам подарувала грибів, жолудів,
горішків. Добра осінь, лагідна.
Сорока: - Зовсім я заплуталась. Чи гарна
осінь, чи зла. А ви що думаєте?

4. Відповіді дітей.

Золота красуня – осінь-чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує.
І картини дивні, чарівні малює!
Небо синє-синє, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини наче сонце квіти!
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтний.

Осінь – добра, лагідна – це пора збору хліба та овочів, час заготовлі

запасів на цілу зиму.
Щедра та врожайна пора року.

Восені ми йдемо до школи після канікул.

Осінь золотиста!
Яскрава та барвиста!
Ми у гості тебе ждали
З вереснем тепленьким,
Ми до школи завітали
З зошитом новеньким.
Вчитель:
- Сьогодні ми з вами не тільки з’ясуємо, яка осінь.
Ми відчуємо красу поетичного слова, почуємо, як
Кожний поет по-різному бачить і відчуває цю пору року,
Які слова вони знайшли, щоб описати свої почуття.
А тепер вирушаємо у подорож по осені від місяця до місяця.
Завдання осені.
Осінь: - Діти, дякую вам за теплі слова, сказані про мене. Але не сама
до вас прийшла
- Я синочків привела.
Як моїх синочків звати,
Прошу загадки вгадати.

1). У південний край землі

Відлітають журавлі,
Знов лункий дзвінкий звінок
Нас покликав на урок.
(Вересень)
2). Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди,
І з дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць…
(Жовтень)
3). Каплі з неба, дахів стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Погорнів без листя сад…
Що за місяць? (Листопад)

(Місяці заходять до залу)

Зустріч з місяцями
Вересень: - Звуть мене Вереснем.
Звучить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
- А чому мене так звуть? Тому, що раніше у цьому місяці цвіла
рослина – вереск, з якої готували смачні компоти та варили
варення.
А перше свято у вересні 8 числа «Наталі-вівсяниці». До цієї пори
робітники намагаються прибрати весь врожай вівса. Це свято проводили
дуже весело. У вересні запасали гірку ягоду-горбину.
- А що ви про мене знаєте?
- Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі
І сонце на злотистім сні гойдається вгорі:
Всю ніч квітка питала квітку:
- Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
А сьогодні вже восени!
- У вересня щедра рука.
- Заходьте! – він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград –
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня садівника.

Вересень місяць добре газдує

Овоч смачненький дітям дарує.

Вересень: - Так, як місяць вересень-садівник та городник.

Я не сам до вас завітав, а привів ще й своїх друзів. Тільки махну
рукою – вони і з’являються.

Інсценована пісня.
«Ходить гарбуз по городу»
Вересень: - Чи сподобались вам мої друзі?
Вони всі сусіди, з однієї грядки, але не близькі родичі.
Хто з вас визначить серед них родичів?
*Гарбуз, диня, огірочки – родичі
*Бараболя – родичка помідора, морквина – буряка.
*Квасоля родичається з бобом та горохом.

Вересень: -Молодці, що допомогли овочам своїх родичів відшукати.

Вчитель: - Багато чого подарував нам вересень: рум’яні яблука, соковиті

груші, великі кавуни. Скільки роботи було у господарів, щоб зібрати
врожай. У вересні закінчували свою роботу хлібороби.

Вчитель: Пісня «Ой у полі косарі»

- Послухайте, що народ говорить про вересень.

- Як вересніє, то дощик сіє.

- Вересень ходить по краю, та виганяє птиць з гаю.
- Вересень збирає, а весна з’їдає.
- А для грибників – це найкраща пора.
- Іди в ліс, та збирай врожай. Може де ще і пізню ягідку знайдеш.
Але треба знати де і що шукати.

Осінь: - Діти, а що кажуть поети про жовтень?

- А місяць жовтень мряку розсіє,

В лісах і садочках лист пожовтіє.

Тихо жовтень ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.
Ясен листя обсипає,
Дуб похмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала – наче золота.
Вітер мов би ненароком
Їй косиці розпліта.

Від вітру коливаються

Пожовклі дерева,
А листя з них зривається
І пісеньку співа:
- Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.

Пісня «Падає лист»

Танок «Вальс осіннього листя»

Жовтень: - Здрастуйте, діти!

Послухав я про себе гарні вірші, подивився танок.
Дякую за все. Але і я хочу вам розповісти про себе.

Починається місяць із народного свята – День Зосима – заступника

бджіл – 2 жовтня. Хазяїн у цей час старався підготувати вулики до
зими, зібрати останній медок. А 14 жовтня свято Покрови: до обіду
стоїть осінь, а після обіду зима (так казали у народі). У цей день
робили останній збір грибів. Їх сушили, маринували, варили,
смажили і готували смачні страви.

Осінь: - У нас є ще третій, пізній брат-місяць.

Що ж ти нам розкажеш?
Листопад:
- Я славний місяць Листопад,
Все листя обтрусив підряд,
Замів стежини чисто,
Прикрасив кожне місто.

У народі кажуть: «Листопад – сутінки року. 11листопада свято Анастасії-

Вівчарниці, у цей день стрижуть овець. Господарі у цей день годують
пастухів за те, що овець зберегли. 14 листопада день Кузьми-Дем’яна.
Кажуть: «Кузьмини – про осінь помини». А наприкінці листопада, 21
числа – Михайлів день. Гроші зароблені, кладові запаси мають, пшениця
є, врожай зібрано. У цей день свято в усіх хатах, в кожній родині, ходять
один до одного в гості, пригощають стравами.

Ми теж знаємо, що листопад – той жалю не має: з дерев останнє листя

зриває.

Листопад, падолист.
Тихий сад. Вітру свист.
Ходить садом листопад,
Підміта чистенько сад.
Ще у листопаді небеса
Прозорі, як глибінь ріки.
Падають, як зорі, з явора листки,
А над полем нитка дзвенить, як струна.
Зажурилась квітка – чує сніг вона.

Облягає дощ холодний

З усіх боків і країв,
Зграя зляканого птаства
Полетіла із гаїв.

Вітер виє з поля на долину,

Над водою гне з вербою
Червону калину;
На калині одиноке гніздечко гойдає
А де ж дівся соловейко. Не питай – не знає.
Летить соловейко за море,
Спочинку не має,
І долини, і діброви, і луки минає.
Ні в вишневому садочку,
Ні в лісі густому
Ні живеться, не сидиться
Йому молодому.
Пісня «Шпак»
Вересень: - Попрацювали ми цієї осені, натомилися.
А тепер нам час прощатись.

Жовтень: - Тепер і відпочити можна.

Листопад: Як тільки яблука і грушки почнемо з дерева трусити,

овочі на городах збирати так і будемо знати – Що Вересень прийшов.
А мине рік – знову ми до вас завітаємо.

Коли птахи відлетять, звірі в нірки та барлоги почнуть ховатися,

листячко на деревах пожовкне, знаємо – що гостює у нас Жовтень.

А коли ж у лісі стане тихо-тихо, листя з дерев опаде – Листопад, тебе

будемо у Дібровах і парках шукати.

Вчитель:
- Ось ми і закінчили мандрівку по осені.
Так яка вона осінь?
Не тільки поети помічають красу осені.
Наші діти теж її помітили і відтворили у своїх малюнках.
А починаючі поети склали власні вірші.
(діти читають вірші)

Вчитель:
- І на кінець свята діти хочуть подарувати танок.

Танок «Падає, падає листя»

Місяці: - А тепер і нам пора.

Прощавайте, люди,
Низький вам уклін,
Щастя і здоров’я
Зичим вам усім!
Осінь: - Ну, спасибі вам, хлопці і дівчата,
А мені пора прощатись,
В ліс осінній добиратись,
Я кажу усім «Бувайте»
Осені не забувайте!
(Осінь бере місяців за руки і йдуть)