Націоналі́зм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є

теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її

первинності в державотворчому процесі[1][2] — це відрізняє націоналізм від
інших ідеологій — лібералізму, консерватизму, соціал-
демократизму, анархізму та комунізму. У кожній з них поняття нації відіграє
певну роль, але не є найважливішим. Має різні форми і національні
різновиди, що пояснюється різними історичними та суспільними
обставинами їх виникнення.[3]
Націоналізм просуває інтереси певної нації[4], особливо з метою здобуття та
підтримки суверенітету (самоврядування) нації над своєю батьківщиною.
Націоналізм стверджує, що кожна нація має керувати собою, вільною від
зовнішнього втручання (самовизначення), що нація є природним та
ідеальним підґрунтям для політики[5], і що нація є єдиним правомірним
джерелом політичної влади (народний суверенітет).[4][6]
У своїй основі проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну
незалежність, наявність національної ідеї задля практичного захисту умов
життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних
цінностей.
На практиці, націоналізм можна розглядати як позитивний чи негативний,
залежно від контексту та індивідуального світогляду. Націоналізм був
важливим рушієм у рухах за незалежність, таких як Грецька
революція, Ірландська революція, Сіоністський рух, який створив
сучасний Ізраїль, і розпад Радянського Союзу.[7][8] І навпаки, радикальний
націоналізм у поєднанні з расовою ненавистю також був ключовим
фактором Голокосту, вчиненого нацистською Німеччиною. Норвезькі
політологи Пол Кост і Гельґе Блаккісруд називають націоналізм сучасної
Росії важливим рушієм анексії Криму.[9]

Не плутати з націоналізмом — концепцією, де нація є найвищою формою

суспільної єдності та має первинність в державотворчому процесі.
Націона́ л-соціалі́зм (нім. Nationalsozialismus),
скорочено нацизм (нім. Nazismus[1][2]) — тоталітарна імперська політична
ідеологія, яка була політичною доктриною керівництва Німеччини та
правлячої Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (у
часи Третього рейху), а також у деяких інших країнах. Базується
на міфах про історичну велич своєї нації, її належність до "вищої раси", що,
на думку ідеологів нацизму, дає їй право на розширення так званого
"життевого простору"[3], захоплюючи території інших держав та проводячи
на них політику геноциду[4]. Часто представляється як різновид
та синонімфашизму, хоча такий погляд є невірним, через певну відмінність
цих двох ідеологій. Ці ознаки нацизму ми можемо зараз побачити
в путінській Росії.
Націонал-соціалізм у Німеччині заснований на
теоріях антисемітизму, расової ієрархії і соціального дарвінізму. Німецькі
народи (яких відносили до так званої нордичної раси) зображалися як
втілення європеоїдних «арійців» і «вища раса». На противагу як капіталізму,
так і комунізму він був спрямований на подолання соціальних відмінностей,
з усіма частинами однорідного суспільства, та
дотримання традиціоналізму як антитези намаганню штучними
інструментами створювати видимість національної єдності у
різнонаціональних країнах. Ідеологи німецького націонал-соціалізму вважали
історичні території германських племен як додаткові землі для розширення
держави. Наразі націонал-соціалізм вважається людиноненависницькою
ідеологією.