Агностицизм і його

історичні форми
Виконала: Попова Євгенія, гр.ФН-11
Що таке агностицизм?
Агностицизм - це світогляд, що представляє собою
щось середнє між вірою і науковою об 'єктивністю.
Дуже важливим для такої філософії є визнання
можливості існування надприродного. Сумніву
піддається тільки можливість об 'єктивного доказу
його присутності на землі.
Агностицизм у філософії - це не парадигма або школа. Це
інтелектуальна позиція. Людина, яка визнає себе агностиком,
препарує ідею віри за допомогою логіки. Він вважає докази
існування Бога недостатніми для однозначного розуміння. Разом з
тим філософи даного напрямку допускають можливість присутності в
природі вищих сил.

Агностицизм - це тотальний скептицизм.

Критична позиція апологетів даного вчення
пов 'язана з науковим поглядом на світ.
Агностиками можна вважати представників
кожної філософської школи, в якій
позиціонується неможливість абсолютного
пізнання істини.
 Проблеми агностицизму обумовлені сумнівом і
недовірою, що лежать в його основі. У філософії, що
претендує на звання матеріалістичної, повинні
надаватися аргументовані і переконливі відповіді на
гострі життєві питання. Агностики не можуть їх дати.
Апологет цього вчення не сумнівається в усьому
поспіль, як це робить скептик. Він не говорить "не знаю".
Агностик впевнений, що на неоднозначне запитання
можна відповісти як "так", так і "ні". Тобто можливі
полярно протилежні твердження.
ВИДИ АГНОСТИЦИЗМУ
скептицизм
релятивізм
ірраціоналізм
Скептицизм це філософія чи життєва позиція
людини, яка полягає в тому, щоб з
недовірою ставитися до одержуваних
знань або тверджень. Іншими словами,
можна сказати, що скептицизм – це
звичка «не брати все на віру», якщо
цьому немає незаперечних доказів та
фактів. Людей, які слідують подібному
методу сприйняття інформації,
заведено називати – скептиками.
Релятивізм
Сам термін латинського походження relativus, в
даному перекладі означає – відносний.
Здебільшого його розуміють як методологічний
принцип в змісті наукового пізнання. Ним
односторонньо підкреслюється постійна
змінність дійсності та заперечується відносна
стійкість речей та явищ. Релятивістами
заперечується розвиток пізнання як подолання
рівня знання, що не є доказом істинності,
суб’єктивності, яке в кінцевому результаті
приводить до агностицизму – заперечення
об’єктивного пізнання.
Ірраціоналізм це філософський перебіг,
який робить основною
характеристикою світу і
світорозуміння обмеженість
людського розуму в осягненні
того, що відбувається (примат-
початок). Ця течія є
протилежністю класичній
філософії, яка ставить на
перше місце розум і
раціональність.
 Суттю ірраціоналізму є припущення і утвердження ідеї
існування таких областей розуміння світу, які недоступні
людському розуму і які можна усвідомити і зрозуміти
тільки через віру, інтуїцію, інстинкт, почуття, інстинкт
тощо. Ірраціоналізм характеризує світогляди, що
обґрунтовують неспроможність в пізнанні
закономірностей і взаємозв 'язків реальності.
Ірраціоналізм є елементом різних філософських систем
і шкіл, а не самостійним напрямком філософії.
Так що ж все-таки таке агностицизм – шлях до
свободи пізнання або пережиток минулого?
Швидше, це шлях до свободи пізнання і нових
відкриттів, якщо прийняти відносність людського
знання не як обмежувач, а як виклик для
подальшого руху вперед. А ще це можливість
поставити під сумнів практично достатність і
остаточність будь-якого з раніше зроблених
відкриттів, що, в свою чергу, відкриває шлях до
нових наукових звершень.
 Ю ЗА УВ
У
ДЯК

АГУ
!