1

Практичне заняття № 3

Просте речення

Прості речення можуть бути ускладненими або неускладненими.

Найчастіше прості речення є ускладненими.
У ділових паперах прості речення часто бувають ускладненими
однорідними, відокремленими членами речення, вставними словами та
словосполученнями, звертаннями.
Вживання однорідних членів речення в текстах художнього,
розмовно-побутового, публіцистичного, епістолярного стилів часто створює
художньо-образний ефект, увиразнює вислів.
У нехудожніх функціональних стилях, зокрема офіційно-діловому,
однорідні члени речення відтворюють логічний хід думки, її послідовне
розгортання або уточнення одних понять іншими, більш конкретними:
Режисер зобов'язується не заперечувати проти відтворення,
розповсюдження, публічного показу, субтитрування, дублювання та
озвучування фільму.
Дуже поширені в ділових паперах прості речення, ускладнені
препозитивними дієприкметниковими та дієприслівниковими
зворотами.
Невідокремлені дієприкметникові звороти усталилися як певні
синтаксичні формули: передбачені контрактом умови, згадана вище подія,
одержані нами результати. Вони створюють “стилістичний колорит
інформативного безстороннього мовлення”: Зазначені вище факти
свідчать про неможливість проведення акції на початку місяця.

Препозитивний дієприслівниковий зворот надає висловлюванню

відтінок книжного мовлення, викликає характерну для синтаксичної будови
книжної фрази нагнітальну висхідну інтонацію: Враховуючи Вашу
пропозицію, пропонуємо розглянути новий проект.
У діловому мовленні активно функціонують обставини, виражені
сполученням іменників з прийменниками: незважаючи на, у зв'язку з,
залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з,
за згодою, відповідно до, на випадок. Вони надають висловлюванню
офіційного характеру, стандартизують мовлення. Відокремлені обставини не
тільки уточнюють місце, час, спосіб дії тощо, а й увиразнюють об'єкт,
привертають до нього увагу: Згідно з наказом №17 від 21.04.2004, працівники
ПП “Верховина” повинні подати довідки про стан здоров'я до 01.05.2004.
Вставні слова і словосполучення відрізняються від інших складників
речення не тільки тим, що не мають з ними граматичного зв'язку, вони не
набувають також і “нормативного” семантичного зв'язку, але, як правило,
вносять у висловлювання те чи інше стилістичне забарвлення, оцінюють
висловлену там думку, дають побіжні зауваження тощо. Таким чином,
 2
вставні елементи глибоко вростають у речення як стилістичний
фактор”.
В офіційно-діловому стилі вставні слова й словосполучення зде-
більшого позбавлені емоційного забарвлення.

Значення Вставні слова, що вживаються в діловому мовленні

1. Ступінь безперечно, безсумнівно, безумовно, звичайно,

вірогідності звісно, зрозуміло, справді, дійсно, щоправда, природно,
повідомлення без сумніву, певна річ, смію запевнити, я знаю, мабуть,
може, можливо, певно, напевно, очевидно, ймовірно,
сподіваюся, треба гадати

2. Емоційна оцінка на радість, на щастя, на жаль

того, 5
про що
повідомляється,
почуття (радість,
жаль, подив) мовця
3. Джерело на думку, на мою (твою, його, її, їх) думку, на мій
повідомлення погляд, пам'ятаю, за результатами дослідження

4. Зв'язок думок, по-перше, по-друге, насамперед, передусім,

послідовність насамкінець, нарешті, з одного боку, до речі, між
викладу іншим, крім того, навпаки, отже, таким чином,
наприклад, зокрема, взагалі, проте, однак

5. Привертання, припустимо, погодьтесь, прошу вас, міг

активізація уваги зрозуміли, зрозумійте, вибачте, будь ласка
співрозмовника
6. Характер іншими словами, коротше кажучи, можна
висловлення або сказати
способи
оформлення думок

Звертання є також засобом ускладнення простого речення. Його

форми та умови їх вживання створюють різні відтінки: урочистості,
ліричності, інтимності тощо.
За стилістичними функціями розрізняють власне звертання і
риторичні звертання. В офіційно-діловому стилі вживаються здебільшого
власне звертання. Ними можуть бути назви людей за їхнім соціальним
станом, професією, національністю тощо (пане директоре, українці).
Звертання поширені в текстах службових листів, їх здебільшого вживають з
прикметниками шановний, вельмишановний для підкреслення поваги: шановний
пане Олександре, вельмишановний пане професоре.