1. Питання: Класифікація видів випробувань.

Залежно в від призначення випробувань їх можна розділити на такі групи:

дослідницькі, доводочні, приймальні, контрольні, приймально–здавальні,
експлуатаційні.

Дослідницькі випробування включають аналіз різних видів двигунів,

включаючи нові типи та системи, а також альтернативні види палив. Вони
проводяться в лабораторних умовах і допомагають у виборі оптимальних схем
та матеріалів для подальшого вдосконалення двигунів. Також ці випробування
можуть включати студентські лабораторні роботи для визначення
регулювальних параметрів двигуна.

Довідкові випробування перевіряють нові та модернізовані двигуни на

відповідність технічним вимогам, матеріалам та експлуатаційним властивостям
в стендових умовах або на транспортних засобах в лабораторіях заводів та
наукових інститутів.

Приймальні випробування - це тестування нових або модернізованих двигунів

після доводочних робіт.

Контрольні випробування виконуються на серійних двигунах для перевірки

відповідності технічним вимогам.

Приймально-здавальні випробування проводять на всіх вироблених двигунах за

заводською програмою в спеціальній випробувальній станції, визначаючи
основні показники при повному навантаженні після пуску двигуна.

Експлуатаційні випробування визначають витрати матеріалів, знос та

моторесурс двигуна в реальних умовах експлуатації, проводяться на
спеціальних дільницях заводів або науково-дослідницьких інститутах.

2. Питання: Пружинні манометри. Барометри.

Принцип роботи пружинних манометрів полягає у використанні деформації
різного роду пружних елементів. Вони є портативними і з великим діапазоном
вимірювань.
Найчастіше використовують манометри з трубчатою пружиною, яка називається
трубкою Бурзона.
Еліптичний або овальний переріз такої трубки під дією тиску у внутрішній
порожнині хоче набути круглого перерізу, а трубка розрівнюється.
Переміщення вільного кінця трубки за допомогою важільного механізму
передається на стрілку, кут повороту якої пропорційний величині вимірюваного
тиску.
Для повірки манометрів використовують зразкові манометри з двома трубками.
Однак пружинні манометри мають недоліки: деяка нечутливість за рахунок
зазорів в механізмі; здатність стрілки до коливальних рухів.

Щодо барометрів варто відзначити, що при випробуваннях ДВЗ тиск

навколишнього середовища служить рівнем, з яким порівнюють тиски в
досліджуваних потоках газів і рідин, а також є початковою величиною для
приведення отриманих показників до стандартних (нормальних) умов.
Для визначення тиску навколишнього середовища використовують ртутні
барометри і пружинні барометри-анероїди.

Ртутні барометри чутливі до вібрацій та поштовхів, тому зберігати їх

потрібно в належній упаковці, а анероїди – розміщувати горизонтально на
пружинних кріпленнях.

3. Питання: Які характеристики двигуна змінюються при

визначенні характеристики оптимального регулювання
ДВЗ з іскровим запалюванням?
Коли мова йде про змінні параметри двигуна при визначенні характеристики
оптимального регулювання ДВЗ згадують про графічні залежності оптимальних
значень витрат палива за годину, питомої витрати палива, коефіцієнта надміру
повітря, а також інших показників двигуна від параметра, який цікавить
дослідника. Найбільш часто таким параметром приймають потужність.

4. Питання: Вимірювання температури. Рідинні

термометри.
При випробуваннях ДВЗ вимірюють температуру в дуже широких межах
C. Для визначення ступеня нагрітості тіла його вводять в тепловий
контакт з другим тілом, яке називається термометром.

За принципом дії термометри діляться на:

– механічні;
– електромеханічні;
– електричні.
До механічних термометрів відносять такі, дія яких базується на тепловому
розширенні рідких і твердих тіл, на зміні тиску газів або рідини і її пари в
замкнутих системах, які викликають механічне переміщення або зміну тиску з
перетворенням в механічне переміщення, пропорційне нагріву.
Найбільшого поширення з цієї групи термометрів набули рідинні і
манометричні термометри.
До електромеханічних і електричних термометрів відносять різні термометри
опору, в яких використані властивості провідникових, напівпровідникових
термоопорів, термометри з напівпровідниковими діодами і тріодами як
чутливими елементами, а також термоелектричні термометри, які дозволяють
вимірювати тепловий стан середовища за зміною термоелектрорушійної сили в
термометричній парі провідників.
Із названих термометрів найчастіше використовують електричні.
Шкали термометрів частіше всього проградуйовані в градусах Цельсія.
В системі СІ прийнята термодинамічна шкала за одиницю температури
прийнято Кельвін.

Рідинні термометри
Робота рідинних термометрів розширення базується на неоднаковому
розширенні при нагріві їх оболонки і рідини, яка в них знаходиться. Вони
складаються із прозорого балончика з припаяною до нього капілярною трубкою
та шкали.
Оболонку і капілярні трубки виготовляють із скла або кварцу як рідини
використовують ртуть або спирт, менше толуол і пентан.
Найбільшого поширення набули ртутні термометри.
Ртутні термометри використовуються для визначення температур до +357ºС
(температура кипіння ртуті). При вимірюванні більш високих температур (до
550ºС), необхідно підвищити температуру кипіння ртуті. Для цього простір над
ртуттю в термометрі заповнюють очищеним азотом під високим тиском (» 10
МН/м2), а також використовують кварцове скло.