Варіант 1.

Коли, на думку Дж. Мільтона, досягнуто вищої межі громадянської

свободи? (Назвіть три положення).
Коли скарги з готовністю вислуховуються, ретельно розробляються та
швидко задовольняються.

Варіант 2.
Яку постать згадує Дж. Мільтон як свого супротивника і які погляди
останній сповідував?
Архієпископа ексетерського Голля. Він був захисником єпископату проти
пресвітеріан.

Варіант 3.
Дж. Мільтон згадує античну “Ареопагітику”, яку написав:
Д. Ісократ

Варіант 4.
Дж. Мільтон критикує закон про цензуру за заздалегідь складеним
планом, що містить чотири положення. Назвіть їх.
1. Винахідниками цього закону були люди, яких члени парламенту не
хотіли б прийняти в своє середовище (тобто історія цензури).
2. Як ставитись до читання взагалі?
3. Закон не допоможе знищенню спокусливих, революційних і
наклепницьких книг.
4. Закон послужить «гальмом істини», тобто учені не будуть
працювати, не буде нових відкриттів, здібності не будуть
розвиватися.

Варіант 5.
Дж. Мільтон виступав за повне чи часткове скасування цензури?
Обгрунтуйте свою відповідь словами англійського памфлетиста (у
переказі).
За часткове. Джон Мільтон вважав, що церква та держава мають все ж
стежити за книгами, бо ті можуть мати злочинний зміст, а злочинців треба
затримувати та судити.

Варіант 6.
Із чим порівнював Дж. Мільтон хорошу книгу і що означає в його
розумінні знищення хорошої книги?
Книга – жива істота, що зберігає у скоб енергію розуму автора. Хороша
книга – «дорогоцінний життєвий сік творчого духу, збережений як скарб
для майбутніх поколінь.
Той, хто знищує хорошу книгу, вбиває самий цей розум, «образ Божий», а
також вбиває доросле життя людини, досвід, накопичений у книзі.

Варіант 7.
Які твори в давніх Афінах цензурувались:
Б. Безбожників, Д. Наклепників.

Варіант 8.
На території якої держави античної Греції зовсім не було цензури?
На території Спарти.

Варіант 9.
Хто у давньому Римі був за, а хто – проти перебування грецьких
послів Карнеада, Крітолая та Діогена? Чому?
Катон-цензор був проти, бо вважав, що грецькі посли хочуть своїми
промовами «розбестити народ». Сципіон та деякі інші сенатори поважали
греків за їх розум та вважали їх вчення цікавими. Вони наполягли на тому,
щоб посли залишалися у давньому Римі, не підтримуючи «сабінську
нетерпимість» Катон-цензора.

Варіант 10.
З якої події почалась запровадження цензури у давньому Римі?
Після виступів перших латинських комічних поетів Невія та Плавта.

Варіант 11.
Дж. Мільтон наводить приклади свободи думок у давньому Римі.
Поясніть у зв’язку з цим співробітництво непримиренних противників
Лукреція – Цицерона та Тіта Лівія – Октавія-цезаря.
Октавій-цезар не заборонив історію Тіта Лівія, в якій той вихваляв партію
Помпея (сам Октавій-цезар належав до іншої партії ).
Цицерон перевидавав вірші Лукреція, хоча і заперечував погляди
останнього.
Варіант 12.
Після прийняття язичниками християнства свобода думки була:
А. Піддана «м’якій» цензурі.

Варіант 13.
Коли римсько-католицька церква запровадила цензуру:
В. Після 800 р.

Варіант 14.
Чим, за Дж. Мільтоном, відрізняється фізичне народження людини від
духовного народження книги? Хто (або що) знаходиться у гіршому
становищі?
Раніше книга народжувалась так само легко, як і дитина; ніхто не міг
цьому завадити. Якщо книга «народжувалась» поганою, то її знищували
так само, як, наприклад, неповноцінну дитину. Але згодом після
запровадження жорсткої цензури, книга опинилася у гіршому становищі,
адже її судять до то того, як вона побачить світ, не зважаючи на те, хороша
вона чи погана.

Варіант 15.
У чому, за Дж. Мільтоном, суть зв’язку між науками та читанням
книг?
Знання наук неможливе без читання книг : «Не буду довго зупинятися на
прикладах Мойсея, Даніїла та Павла, а також єгиптян, халдеїв та греків,
котрі добре знали науки, що навряд чи було можливо без читання книг цих
народів».

Варіант 16.
Чим можуть служити найкращі книги для розбещеного розуму, і чим
погані книги – для розважливого розуму? Що служить великою
допомогою для якнайшвидшого відшукання істини?
Найкращі книги для розбещеного розуму можуть служити приводом до зла
(як і все інше), а погані книги для розважливого розуму можуть служити
приводом до нових відкриттів, спростувань, попереджень та пояснень.

Варіант 17.
У чому полягає користь читання різноманітних книг? А шкода?
(Назвіть в останньому випадку, за Дж. Мільтоном, два положення).
Для того щоб зрозуміти істину, потрібно побачити і гріх, і брехню, і
зустрітися з хибними поглядами. У цьому полягає користь читання
найрізноманітніших книг.
Шкода полягає у тому, що, по-перше, «зараза може поширитись», тобто
погана література погано на тебе вплине. По-друге, книги нерідко дають
«сумнівні й темні відповіді» на суперечливі питання і можуть заплутати
читача.
Варіант 18.
Які два твердження на користь запровадження цензури критикує Дж.
Мільтон?
1. Мудра людина, подібно до хорошого металурга, може здобути
золото з найпоганішої книги як із шлаків, дурень же залишиться
дурнем з найкращою книгою, як і без неї.
2. Ми не повинні піддавати себе спокусам без потреби, а також не
витрачати свого часу даремно.

Варіант 19.
Що саме пропонує Дж. Мільтон парламенту в разі не скасування
закону про цензуру для абсурдного поширення останнього в
англійському суспільстві?
Джон Мільтон пропонує заборонити та знищити усі аморальні та не
цензуровані книги, які уже були надруковані та опубліковані; скласти їхній
список, щоб кожен міг знати, які з них дозволені і які ні, а також видати
наказ, щоб жодна іноземна книга не могла надходити в обіг, не
пройшовши через цензуру. Також треба скласти список усіх друкарів,
котрі часто порушують закон, і заборонити ввезення книг, що не
читаються підозрілими друкарнями.

Варіант 20.
У чому, за Дж. Мільтоном, полягає велике мистецтво управління
державою?
Потрібно не знищувати «помірковані відмінності і братерські несхожості»
всередині окремого народу, а навпаки використовувати їх для зміцнення
держави та виникнення « привабливої та витонченої симетрії, що панує в
усій побудові та в розташуванні її частин».

Варіант 21.
Яке видання називав Дж. Мільтон “безперервним придворним
пасквілем на парламент” Великобританії:
В. Меркуріус Аулікос.

Варіант 22.
У чому, за Дж. Мільтоном, полягала мета закону про цензуру:
А: Попередження виникнення нових сект і єресей.
Б: Поліпшення моралі в англійському суспільстві.

Варіант 23.
Чому Дж. Мільтон порівнював істину та розум з вовною та сукнами?
Джон Мільтон хотів показати, що істина та розум – це не товар, який
можна монополізувати, продавати та накладати на нього тавро, як у
випадку з вовною та сукнами.

Варіант 24.
Закон про цензуру встановлював, що “жодна книга не може бути
надрукована інакше, ніж якщо будуть зареєстровані імена…”:
В. Автора та видавця.