Баклажкова Ірина 1 група

Ви психолог. Перед вами пацієнт, який відчув покращення і хоче

припинити прийом антидепресантів, щоб "не розвинулася
залежність".
Які психосоціальні інтервенції слід провести та які рекомендації слід надати пацієнту?
У разі виникнення у пацієнта бажання припинити приймання антидепресантів
слід наголосити, що він має повідомити про це лікаря.
Варто пояснити пацієнту необхідність саме поетапного зменшення дози
протягом певного часу (так зване «звуження»), але зазначити, що більшість осіб
успішно припиняють застосування антидепресантів.
Також попередити про синдром відміни у разі різкого припинення або
пропуску приймання ліків (застосування неповної дози). Який може проявлятися
головним болем, тривогою, порушенням сну, прискореним серцебиттям, зниженням
настрою, тощо. Ці симптоми можуть бути легкими і непомітними, а можуть тяжкими і
склаждними.
Тому не можна самостійно припиняти або зменшумати дозування.Якщо він
почуває покращення, то варто звернутися до психіатра, який їх призначив. Лікар
може оцінити стан і прийняти рішення о продовженні, зменшенні або заміні
ліків.

Дивіться. Залежність — це потяг до вживання речовин з постійним

бажанням збільшити дозування. У вас же такого немає, так?
Тому що в антидепресантів відчуття потягу до їх вживання немає,
вони діють по іншому. Вони не викликають залежності чи привикання, як
прийняти вважати в суспільстві.
І дуже важливо не плутати залежність з синдромом відміни, це зовсім
різні речі, хоча багато хто приймає одне за інше.
Антидеприсанти діють за накопичувальною системою, тому їх
вживання має певні тривалі терміни, і саме тому важливо
дотримуватись схеми лікування, яку призначив лікар. І навіть після
покращення стану, потрібно продовжувати їх вживання, для закріплення
ефекту.
Сподіваюсь, що змогла заспокоїти вас і зменшити хвилювання.

Але, яке б рішення ви не прийняли, повідомте, будь ласка, про це свого

лікаря.