Самостійна робота

Виконала: Мельнікова Руслана

Тема: Гелікобактерії та спірили. Біологічні властивості. Мікробіологічна
діагностика, що ними спричиняються. Препарати для лікування.

Варіант 1
Гелікобактерії
1. Класифікація.
Відносяться до родини Listeriaceae, Lactobacillaceae, Corynebacteriaceae,
Bacillaceae, Helicobacteraceae.

2. Патогенний для людини вид: Helicobacter pylori

3. Морфологічні особливості: палички, коки, кокобактерії, грампозитивні,

грам негативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, під кутом одна
до одної, напівзігнуті, рухомі, нерухомі (монотріх, амфітріх, перітріх), мають
капсулу, утворюють спору.

4. Епідеміологія:
Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм зараження: повітряно-краплинний, фекально-оральний, контактний,
аліментарний; ятрогенний, трансплацентарний
Фактори передачі: питна вода, харчові продукти, членистоногі, предмети
побуту.
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Вважається опортуністичною інфекцією: ендогенною, екзогенною.
Групи ризику: дорослі працездатного віку (чоловіки, жінки), діти, ВІЛ-
інфіковані, вагітні
5. Особливості фізіології: аероб, анаероб, факультативний анаероб,
карбоніл. Температурний оптимум: 25-28, 30-37, 35-37, 37-43°C.
Потреба у складних поживних середовищах.
6. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, цитотоксин,
екзотоксин, фосфоліпаза, лістеріолізин, гіалуронідаза, мембранний білок.
7. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: дихальні шляхіи, мигдалики, травний канал, слизова
генітального тракту, кон’юнктива ока, шкіра (мікротравми).
Клінічні прояви, гарячка, субфибрилітет, нудота, блювота, кашель, діарея,
пневмонія, мононуклеоз, хронічний атрофічний гастрит, ангіна, виразкова
хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, дуоденіт.
Яке ускладнення може виникнути при гелікобактерній інфекції? Лімфома,
аденокарцинома

8. Методи мікробіологічної діагностики:

Мікроскопія первинного матеріалу, виділення чистої культури, виявлення
антитіл, уреазна активність, біопроба, цитологічне дослідження біоптату,
алергодіагностика, виявлення антигену в калі.
Бактеріологічне дослідження: Для культивування збудника використовують
середовища з гемолізованою кров’ю барана з додаванням ванкоміцину. Умови –
мікроаерофільні. Колонії з’являються через 2-3 доби після засіву.
Диференціюють за уреазною активністю та та цитотоксичною активністю,яку
виявляють на культурі ентероцитів
Матеріал для дослідження:
Гній кров, ліквор, трупний матеріал, слиз з ротоглотки, сеча, кал, вагінальний
слиз, мозкова тканина, біоптат, меконій, кров з пуповини,
Поживні середовища: МПБ, МПА, глюкозний бульйон, глюкозний агар,
кровяний агар, середовище Ендо, жовтково-сольовий агар, вісмут-сульфіт агар,
глюкозно-печінковий більйон, із гемолізованою кров’ю барана та
ванкоміцином, Pylori agar.
Газовий склад атмосфери культивування? Вміст кисню не більше 5%, 5% СО2,
85-90% азоту
Характер колоній: дрібні, крупні, гемолітичні, R- , S- форми, щільні, прозорі,
наявність пігменту, наявність специфічного запаху, блискучі.
Коли з’являються колонії? На другий-третій день культивування
Ознакою H.pylori є : оксидазна, уреазна, фосфатазна, пептидазна, протеазна,
плазмокоагулазна, лецетиназна активність.
Методи ідентифікації: за біохімічною активністю, антигенною структурою,
лише в ПЛР, дихальний тест із сечовиною.
9. Лікування:
Антибіотики групи : аміноглікозидів, пеніциліну, цефалоспоринів, макролідів,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, нітрофурани, метронідазол.
10. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика, пасивна імунізація.