Кільця і супутники Нептуна

Нептун відкритий у 1846 році Йоганном Галлє та Генріхом

Д’Аррестом. Нептун є най більш далекою планетою Сонячної
системи. Й ого орбіта проходить з відривом приблизно 4,5 млрд
км від Землі. Нептун здій снює один оберт навколо Сонця за
164 роки. Таким чином, якщо рахувати за нептуніанським
календарем, з моменту відкриття планети прой шло трохи
більше одного місцевого року.Нептун є крижаним гігантом. За
своєю внутрішньою будовою планета нагадує Уран. У той час
як атмосфера Нептуна в основному складається з водню та
гелію, у й ого мантії домінують вода, метан та аміак. У центрі
знаходиться кам'яно-крижане ядро. Астрономи виділяють такі
об'єкти в окрему категорію крижаних гігантів. Нептун дуже
схожий на Уран. Ці дві планети мають май же однакові розміри
і хімічний склад. Але Нептун має більш ефектний вигляд
завдяки смугастій блакитній атмосфері й окремим темним
тай фунам на й ого поверхні. Також Нептун має власну кільцеву
систему, що складається з п'яти основних кілець. Вони набагато
менші і тьмяніші від знаменитих кілець Сатурна і в основному
складаються з частинок, швидше за все покритих органічним
матеріалом, що надає їм червонуватий відтінок. Цікаві факти:
На Нептуні й дуть дощі з діамантів. У міру занурення вглиб
Нептуна температура і тиск у й ого надрах стрімко наростають.
Результати комп'ютерного моделювання говорять про те, що
на глибині близько семи тисяч км вони досягають такої
величини, що метан розпадається на елементи, що й ого
складають: вуглець і водень. Легший водень піднімається в
атмосферу Нептуна, а вуглець під впливом довкілля
перетворюється на кристали алмазу і потім повільно
опускається до ядра планети.
Кільця
Кільця Нептуна можуть складатися з крижаних часток,
покритих силікатами, або з матеріалу на основі вуглецю, —
найімовірніше, це він додає їм червонуватий відтінок.

відстань від центра Нептуна до початку

Назва
кільця

Галле 41 900 км

Левер'є 53 200 км

Ласселл 53 200 км

Араго 57 000 км

Адамс 62 930 км

Кільця названі на честь вчених, які зробили вагомий внесок у

відкриття та дослідження Нептуна: Джона Адамса, Й оганна
Ґалле, Вільяма Ласселла, Урбена Левер'є, Франсуа Араго.
Яскраві арки Нептуна, по всій видимості, є результатом
скупчення льоду, який легше будь-якої породи. Лід добре
відбиває світло, тому ми й бачимо їх сяй во. Однак питання
полягає в тому, чому арки знаходяться саме там, де вони
знаходяться. Початкові гіпотези вказували на те, що арки
Нептуна можуть пояснюватися вертикальною складовою в
орбіті одного з супутників Нептуна - Галатеї. Орбіта Галатеї
проходить між двома зовнішніми кільцями. Галатея
обертається навколо Нептуна повільніше, ніж кільця. Раніше
вважалося, що ця різниця у швидкості і є причиною
виникнення яскравих арок. Справа в тому, що кільця
обертаються удвічі швидше, ніж Галатея. Це означає, що у
трьох орбіт існує певна точка, де одночасно виявляються арка
і супутник.

Супутники
Сьогодні відомо 14 супутників Нептуна. До «Вояджера-2»
вважалося, що у планети тільки два супутники — Тритон і
Нереїда. У Тритона і Нереїди в ультрафіолетовому діапазоні
виявлені явища, що нагадують земні полярні сяй ва.
Тритон має дуже тонку газову оболонку, верхній шар якої
складається з азоту. У нижніх шарах виявлені метан і тверді
частинки азотних утворень. Поряд із кратерами на й ого
поверхні виявлені діючі вулкани, каньй они і гори.
Най більший супутник Нептуна, Тритон взагалі нетиповий як
для системи Нептуна, так і для основної частини Сонячної
системи. Існує припущення, що він утворився, як всі
«нормальні» планети та їх супутники, з первинної газопилової
хмари, натикається на безліч незбіжностей .
По-перше, Тритон виділяється з оточення Нептуна розмірами:
він лише трохи менше Місяця, інші супутники мінімум
ушестеро менше і мають неправильну форму. По-друге, він
рухається орбітою так, як ніби «котиться» в протилежну
сторону (напрямок обертання навколо своєї осі і навколо
планети протилежні). Вісь Тритона теж незвичай на: вона
нахилена на 157 градусів відносно осі самої планети. А
оскільки сам Нептун нахилений на 30 градусів, Тритон
виявляється «лежачим на боці».
Нереїда - супутник Нептуна, відкритий 1 травня 1949 року
Джерардом Кой пером. Названий на честь нереїд - морських
німф з грецької міфології. Діаметр Нереїди - 340 км, це третій
за розміром супутник Нептуна (після Тритона і Протея). Її
орбіта має один з най більших ексцентриситетів серед
супутників Сонячної системи (0,75), її відстань до Нептуна
коливається від 1,4 до 9,6 млн км (в середньому 5,5 млн км).
Високий ексцентриситет орбіти свідчить про те, що супутник,
можливо, є астероїдом або об'єктом поясу Кой пера, зловленим
Нептуном. Довгий час Нереїду вважали най віддаленішим
супутником Нептуна.

У 1989 році повз Нептун пролітав зонд "Вояджер-2". Нереїда в

той момент знаходилась на відстані 4,7 млн км (не в самій
близькій точці своєї орбіти). З такої великої відстані отримати
докладні знімки Нереїди не вдалося. Нереїда залишається
одним з най менше вивчених супутників у Сонячній системі.

Трито
н

II Нереїда

III Наяда

IV Таласа
V Деспіна

VI Галатея

VII Лариса

VIII Протей

IX Галімеда

X Псамафа

XI Сао

XII Лаомедея

XIII Несо

XIV Гіпокамп

V Деспіна

VI Галатея

VII Лариса

VIII Протей

IX Галімеда