Роберт Бернс – шотландський поет, фольклорист, автор численних віршів і поем, написаних на так

званому «рівнинному шотландському» та англійською мовами. Роберт Бернс біографія скорочено

на українській мові розповість про життєвий та творчий шлях поета.

Роберт Бернс коротка біографія

Роберт Бернс народився 25 січня 1759 в селі Аллоуей (Шотландія), в сім’ї фермера Вільяма
Бернесса. Він був старшим із 7 дітей у родині. Вихованням дітей Бернсів займалися: мати, батько,
тітка.

У 1765 році його батько взяв в оренду господарство Маунт-Оліфант, і хлопчикові довелося
працювати нарівні з дорослими, терпіти голод, підриваючи своє здоров’я.

Незважаючи на тяжке дитинство, Р.Бернс опанував: математику, латину, французьку. Свої твори
він писав шотландською.

У 1781 році Бернс вступив до масонської ложі; масонство досить сильно вплинуло на його
творчість.

З 1783 Роберт починає складати вірші на ейширському діалекті.

У 1784 році помирає батько, і після низки невдалих спроб зайнятися сільським господарством
Роберт з братом Гилбертом переїжджає в Моссгіл.

У 1786 році виходить перша книга Бернса, Poems, Chiefly in the Scottish dialect («Вірші переважно
на шотландському діалекті»). До початкового періоду творчості також відносяться: «Джон Ячмінне
Зерно» (1782), «Веселі жебраки» (1785), «Молитва святенника Віллі», «Свята ярмарка» (1786).
Поет швидко стає відомий по всій Шотландії.

У 1787 році Бернс переїжджає в Едінбург і стає вхожий у вищий світ столиці. В Единбурзі Бернс
познайомився з популяризатором шотландського фольклору Джемсом Джонсоном, разом з яким
вони почали видавати збірку «Шотландський музичний музей». У цьому виданні поет опублікував
безліч шотландських балад у своїй обробці і власних творів.
Характерна риса творів Р.Бернса це фольклорна основа.

Книги, що видаються приносять Бернсові певний дохід. Він спробував вкласти зароблені
гонорарами кошти в оренду ферми, але тільки втратив свій невеликий капітал. Основним
джерелом коштів для існування з 1791 стала робота на посаді збирача акцизів в Дамфріс.

Роберт Бернс вів досить вільний спосіб життя, і у нього було три незаконнонароджених дочки від
випадкових і недовгих зв’язків. У 1787 році він одружився зі своєю давньою коханою Джин Армор.
У цьому шлюбі у нього народилося п’ятеро дітей.

У період 1787-1794 були створені відомі поеми «Тем О’Шентер” (1790) і «Чесна бідність» (1795),
«Ода, присвячена пам’яті місіс Освальд» (1789). У вірші, присвяченому Джону Андерсону (1789),
тридцятирічний автор несподівано розмірковує про схил життя, про смерть.

По суті, займатися поезією Бернс був змушений в перервах між основною роботою. Останні роки
він провів у нужді і за тиждень до смерті ледь не потрапив у боргову в’язницю.

Бернс помер 21 липня 1796 в Дамфрісі, куди виїхав вже хворим у службових справах. Йому було
всього 37 років.

Роберт Бернс «Моя Любов» аналіз (паспорт)

Літературний паспорт твору

Автор – Роберт Бернс

Рік написання – 1794.

Цев вірш Бернс присвятив своїй дружині.

Тема – кохання та його значення в житті людини.

Головна думка – життєрадісна віра у всепереможну силу хохання

Художні засоби:

гіпербола – посхнуть усі моря, потануть брили скал, згасне сонця пал

епітети – рожевий квіт, веселий спів, весінньому саду, єдиная моя, пишна рожа, весняних днів,
краса безмежна;

метафори – «моя любов — рожевий квіт», «моя любов — веселий спів»,

звертання – Єдиная моя!

повтори – моя любов.

Символ кохання у вірші – троянда, серце.

Поезія кохання шотландського поета Р. Бернса зачаровує щирістю, мелодійністю та

простодушністю. У його віршах ідеться про почуття звичайної людини, яка сумує, радіє, страждає і
вірить у щастя.

Почуттям ліричного героя немає меж “Яка краса твоя безмежна, така й любов моя”, він упевнений,
що кохатиме вічно «поки всі висохнуть моря», «розтопиться граніт», «поки не западеться світ».

Сам Бернс сприймав кохання як надзвичайно важливе джерело натхнення: «Безперечно, існує
безпосередній зв’язок між любов’ю, музикою і віршами, — стверджував митець. — Любов — це
світлий дар Природи. Можу сказати про себе, що я ніколи не мав жодної думки чи схильності
стати поетом, доки не закохався. А тоді рима і мелодія стали… голосом мого серця».

Історія написання вірша «Моя Любов»

У своїх віршах він поетизував образ гарної дівчини (bonnie lass). Але за життя Р. Бернса
шотландські красуні насміхалися над ним і чекали, коли ж співець дівочої краси зустріне справжнє
кохання.

Це трапилося 1785 р., коли Р. Бернс познайомився з Джин Армор. Вони поклялись одне одному у
вірності. За давнім каледонським звичаєм вони підписали шлюбний контракт, у якому перед
Богом навіки оголосили себе чоловіком і дружиною. На шляху до щастя подружжю довелося
багато й виснажливо працювати, пережити скруту й розлуку. Однак вони таки зуміли зберегти
найважливіше — своє кохання.
Багатий батько Джин не дав дозволу на шлюб і почав судове переслідування молодого поета. А Р.
Бернс був бідним, тому мусив тривалий час переховуватися.

Потрапивши до м. Единбурга, поет опублікував свої вірші, які пізніше ввійшли до його зібрання
творів. Так він здобув популярність. А кохання жило в його серці. У 1788 р. він узяв офіційний
шлюб із Джин Армор. До речі, першим слухачем його творів була саме вона.

Поезію «Моя любов — рожевий квіт…», як і багато інших ліричних віршів, Бернс присвятив
дружині — жінці, яка стала його долею. Цей твір випромінює життєрадісну віру у всепереможну
силу справжнього кохання.

Вірш «A Red, Red Rose» уперше з’явився в 1794 р. в журналі «Scots Songs», виданий за сприяння
популяризатора шотландських пісень П. Урбані, з яким певний час співпрацював Р. Бернс. Поет
щиро вірив у те, що шотландська пісня не повинна загубитися в минулому. У передмові до твору
П. Урбані писав, що вірш «A Red, Red Rose» він отримав від «відомого шотландського поета», який
почув подібні слова з уст простої сільської дівчини.

У шотландському діалекті англійської мови слово любов— luve в оригіналі вірша використовується
на позначення дієслова любити, але воно пишеться з великої літери в значенні кохана.