Історія світового стріт-арту: від

розмітки території бандами до

вуличного мистецтва
Роботу виконували Руденко Анастасія та Дубіна Анастасія
Батьківщиною вуличного
мистецтва по праву можна
вважають США. Одними з перших
проявів стріт-арту стали графіті,
які місцеві хулігани малювали на
вагонах і стінах будинків. Як
правило, це були назви вуличних
банд. Малювавши нuапис, вони
позначають свою територію.
Графіті почали набирати
популярність в 1920-30-х роках в
Лос-Анджелесі і Нью-Йорку. Потім
настало тимчасове затишшя. 2
КІЛРОЙ БУВ ТУТ
Під час Другої світової поширився
особливий вид настінних написів –
людина з довгим носом з написом
“Kilroy was here”. Це означало, що
якийсь солдат Кілрой, ім'я якого
згодом стало загальним, вже побував в
місці, куди приходили американські
солдати. Самі військовослужбовці
пізніше почали малювати такого ж
чоловічка всюди, куди потрапляли,
щоб розіграти інших солдат і видати
свої написи за малюнки реального
Кілроя. Цей напівлегендарний персонаж
досі час від часу зустрічається у
сучасному стріт-арті.
 Творчість, близька до сучасного
стилю, почала з'являтися у США
тільки у 70-х роках. У 60-70-х було
кілька гучних історій, пов'язаних із
графіті.
У 1967 році підліток Дерріл Маккрей
закохався в дівчину Синтию і, щоб
завоювати її серце, залишав напис зі
своїм псевдонімом та визнанням
“Cornbread loves Cynthia” на
вулицях Філадельфії, де вони обидва
жили. Це спрацювало: Синтія
відповіла креативному хлопцю
взаємністю і вони почали
зустрічатися.
 Ще один графітник, про якого пам'ятають досі – хлопець грецького
походження Деметріус під псевдонімом Taki з Нью-Йорка. Приблизно в
той же час, що і закоханий Дерріл, він почав розмальовувати стіни
рідного міста, але з банальною метою заявити про себе. Він, як і
Cornbread, відрізнявся від інших тим що сміливо вийшов за межі свого
району і залишив нагадування про себе з номером вулиці, на якій жив –
TAKI 183 – по всьому Нью-Йорку.
У наступні пару років графітники
почали розділяти основні
шрифти – серед інших, з'явився
популярний досі “дутий” стиль
бабл, а бруклінський майстер
Pistol вперше намалював
тривимірні літери – ефект
досягався за рахунок
окантовки букв. Тоді ж у
райтерів (так вони себе
називали) з'явився власний
сленг. Крім того, вони вплелися в
культуру хіп-хопу, яка якраз
активно розвивалася.
ТЕРИТОРІЇ БАНД ТА ГРАФІТІ
Банди та мафіозні групи почали
використовувати вуличне
мистецтво для позначення своєї
території. Вони використовували
примітивні позначки, такі як
каракулі та мітки, щоб
попередити інших про свою
присутність. Ці позначки
служили сигналом іншим
бандам триматися подалі від
їхнього району. Однак цей вид
вуличного мистецтва не визнали
мистецтвом, а скоріше
вандалізмом
 ПРОТЕСТИ ТА ГРАФІТІ
З розвитком суспільства вуличне мистецтво стало
не просто засобом позначення території. Це
перетворилося на форму політичного протесту,
коли художники використовували свої навички,
щоб висловити свою думку з низки соціальних і
політичних питань. Наприклад, під час руху за
громадянські права в Сполучених Штатах вуличне
мистецтво використовувалося для просування
соціальної справедливості та привернення уваги
до боротьби за свої права
 СТРІТ АРТ СЬОГОДНІ
Сьогодні стріт-арт розвинувся ще далі, і
його можна знайти в містах по всьому
світу. Стиль став різноманітнішим і
виразнішим, художники використовують
низку технік, включаючи графіті, вуличні
інсталяції та фрески. Багато вуличних
художників використовують своє
мистецтво, щоб коментувати суспільні та
політичні проблеми, тоді як інші
створюють роботи, які є суто
естетичними або мають на меті принести
радість.
 ВИСНОВОК
Історія світового стріт-арту відображає захопливу еволюцію від простої розмітки
території бандами до виразного, мистецького втілення на вулицях. Починаючи як
засіб ідентифікації банд чи політичних повідомлень на стінах, стріт-арт
перетворився в важливу форму виразності, що стала визначальною частиною
сучасної мистецької сцени.
Зміна сприйняття від розмітки до вуличного мистецтва показує, що стріт-арт
став не просто актом вандалізму, але й засобом висловлення ідей, креативного
виразу та способом активного взаємодії з публікою. Ця форма мистецтва стала
платформою для висловлення соціальних, політичних та культурних поглядів, а
також сприяла розвитку нових тенденцій та стилів у мистецтві.
Зростаючий інтерес до стріт-арту відображає його вплив на сучасну культуру.
Він став інструментом для висвітлення важливих тем, спонукає до роздумів та
обговорень, а також трансформує публічний простір у місце, де кожен може
зіткнутися з мистецтвом навіть без відвідування галерей.
Таким чином, історія світового стріт-арту свідчить про його важливість як форми
самовираження та мистецької еволюції, яка змінює спосіб сприйняття міста,
культури та самого мистецтва.