ПРАВОВІ АКТИ СОЮЗУ (b) делегований акт може набути чинності, лише якщо Європейським Парламентом

або
Стаття 288
Радою не було висловлено жодного заперечення протягом періоду, встановленого
Для виконання повноважень Союзу установи ухвалюють регламенти, директиви,
законодавчим актом.
рішення, рекомендації та висновки.
Для цілей пунктів (a) та (b) Європейський Парламент діє більшістю складу своїх
Регламент має загальне застосування. Він є обов’язковим у повному обсязі та повинен
членів, а Рада – кваліфікованою більшістю.
прямо застосовуватися в усіх державах-членах.
3. Прикметник «делегований» додається до заголовку делегованих актів.
Директива є обов’язковою щодо результату, якого необхідно досягти, для кожної
держави-члена, якій її адресовано, проте залишає національним органам влади вибір Стаття 291
форми та засобів.
1. Держави-члени ухвалюють всі заходи національного законодавства, необхідні для
Рішення є обов’язковим у повному обсязі. Якщо рішення визначає тих, кому воно впровадження актів Союзу, що є зобов’язальними.
адресовано, воно є обов’язковим лише для них.
2. У разі потреби в уніфікованих умовах для впровадження актів Союзу, що є
Рекомендації та висновки не є зобов’язальними. зобов’язальними, такі акти покладають імплементаційні повноваження на Комісію, а у
належним чином обґрунтованих окремих випадках та у випадках, передбачених
Стаття 289
статтями 24 та 26 Договору про Європейський Союз, – на Раду.
1. Звичайна законодавча процедура полягає у спільному ухваленні Європейським
3. Для цілей частини 2 Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою
Парламентом та Радою регламенту, директиви або рішення за пропозицією Комісії. Ця
регламентів згідно зі звичайною законодавчою процедурою, заздалегідь встановлюють
процедура визначається в статті 294.
правила та загальні принципи стосовно механізмів контролю з боку держав-членів
2. В окремих випадках, передбачених Договорами, ухвалення регламентів, директив реалізації Комісією імплементаційних повноважень.
або рішень Європейським Парламентом за участю Ради або Радою за участю
4. Слово «імплентаційний» додається до заголовку імплементаційних актів.
Європейського Парламенту є спеціальною законодавчою процедурою.
Стаття 292
3. Правові акти, ухвалені згідно з законодавчою процедурою, є законодавчими актами.
Рада ухвалює рекомендації. Вона діє за пропозицією Комісії в усіх випадках, коли
4. В окремих випадках, передбачених Договорами, законодавчі акти можуть
Договори передбачають ухвалення актів за пропозицією Комісії. Рада діє одностайно у
ухвалюватися за ініціативою групи держав-членів або Європейського Парламенту, за
тих сферах, у яких для ухвалення акту Союзу вимагається одностайність. Комісія та
рекомендацією Європейського центрального банку або на запит Суду чи
Європейський центральний банк ухвалюють рекомендації в окремих випадках,
Європейського інвестиційного банку.
передбачених Договорами.
Стаття 290
Стаття 293
1. Законодавчі акти можуть делегувати Комісії повноваження ухвалювати
1. Якщо відповідно до Договорів Рада діє за пропозицією Комісії, вона може вносити
незаконодавчі акти загального застосування для доповнення або внесення змін до
зміни до такої пропозиції, лише діючи одностайно, окрім випадків, зазначених у
певних неістотних елементів законодавчого акту.
частинах 10 та 13 статті 294, статтях 310, 312 та 314 та у частині 2 статті 315.
Цілі, зміст, сфера застосування та тривалість делегування повноважень чітко
2. Доки Рада не вчинила дій, Комісія може змінити свою пропозицію у будь-який час
визначаються у законодавчих актах. Істотні елементи сфери закріплюються за
протягом процедури ухвалювання акту Союзу.
законодавчими актами та відповідно не є предметом делегування повноважень.
Стаття 294
2. Законодавчі акти чітко встановлюють умови, якими регулюється делегування;
ціумови можуть бути такими: 1. Якщо в Договорах зроблено посилання на звичайну законодавчу процедуру, для
ухвалення акту застосовується така процедура.
(a) Європейський Парламент або Рада можуть прийняти рішення скасувати
2. Комісія подає пропозицію до Європейського Парламенту та Ради.
делегування;
3. Європейський Парламент ухвалює свою позицію в першому читанні та повідомляє
про неї Раді.
4. Якщо Рада затверджує позицію Європейського Парламенту, зазначений акт
ухвалюється у формулюванні, що відповідає позиції Європейського Парламенту.
5. Якщо Рада не затверджує позицію Європейського Парламенту, вона ухвалює свою
позицію в першому читанні та повідомляє про неї Європейському Парламенту.
6. Рада інформує Європейський Парламент у повному обсязі про причини, що
спонукали її до ухвалення власної позиції в першому читанні. Комісія в повному
обсязі інформує Європейський Парламент про свою позицію.
Друге читання
7. Якщо протягом трьох місяців після цього повідомлення Європейський Парламент:
(а) затверджує позицію Ради у першому читанні або не приймає рішення, зазначений
акт вважається ухваленим у формулюванні, яке відповідає позиції Ради;
(b) відхиляє позицію Ради у першому читанні більшістю членів свого складу,
запропонований акт вважається неухваленим;
(c) пропонує зміни до позиції Ради у першому читанні більшістю членів свого складу,
то текст, змінений таким чином, передається Раді та Комісії, які надають висновок
щодо цих змін.
8. Якщо протягом трьох місяців після отримання змін від Європейського Парламенту,
Рада, діючи кваліфікованою більшістю:
(а) затверджує всі ці зміни, цей акт вважається прийнятим;
(b) не затверджує всі ці зміни, Голова Ради за згодою Голови Європейського
Парламенту протягом шести тижнів скликає засідання Погоджувального комітету.
9. Рада діє одностайно щодо внесення змін, щодо яких Комісія видала негативний
висновок.
Погодження
10. Погоджувальний комітет, до складу якого входять члени Ради або їхні
представники та така сама кількість членів, що представляють Європейський
Парламент, має своїм завданням досягнення згоди щодо спільного тексту
кваліфікованою більшістю членів Ради або їхніх представників та більшістю членів,
що представляють Європейський Парламент, протягом шести тижнів від дати його
скликання на основі позицій Європейського Парламенту та Ради в другому читанні.
11. Комісія бере участь у роботі Погоджувального комітету та висуває всі необхідні
ініціативи для того, щоб повторно погодити позиції Європейського Парламенту та
Ради.
12. Якщо протягом шести тижнів від дати скликання Погоджувального комітету він не
затверджує спільного тексту, запропонований акт вважається неухваленим.
Третє читання
13. Якщо протягом цього періоду Погоджувальний комітет затверджує спільний текст,
Європейський Парламент, діючи більшістю поданих голосів, та Рада, діючи
кваліфікованою більшістю, мають шість тижнів від дати затвердження для ухвалення
відповідного акту згідно з погодженим текстом. Якщо їм це не вдалось,
запропонований акт вважається неухваленим.
14. Тримісячний та шеститижневий строки, зазначені в цій статті, продовжуються за
ініціативою Європейського Парламенту або Ради щонайбільше на один місяць або два
тижні відповідно.
Спеціальні положення
15. Якщо у випадках, передбачених Договорами, за ініціативою групи держав-членів,
за рекомендацією Європейського центрального банку або на вимогу Суду
Європейського Союзу законодавчий акт підлягає застосуванню звичайної
законодавчої процедури, частина 2, друге речення частини 6 та частина 9 не
застосовуються. У такому разі Європейський Парламент та Рада передають
запропонований акт Комісії із зазначенням своїх позицій в першому та другому
читаннях. Європейський Парламент або Рада можуть протягом усієї процедури
звернутися щодо отримання висновку Комісії, який Комісія також може видати за
власною ініціативою. Комісія, якщо вона вважає за необхідне, може взяти участь в
засіданні Погоджувального комітету відповідно до частини 11.
Стаття 295
Європейський Парламент, Рада та Комісія можуть проводити консультації між собою
та за спільною згодою встановлювати положення щодо їхньої співпраці. З цією метою
вони можуть згідно з Договорами укладати міжінституційні угоди, які можуть бути
зобов’язальними.
Стаття 296
Якщо Договори не визначають вид акту, який має ухвалюватися, установи обирають
його тип залежно від випадку згідно з процедурами, що застосовуються, та відповідно
до принципу пропорційності. Правові акти зазначають підстави, на яких вони
ґрунтуються, та містять посилання на будь-які пропозиції, ініціативи, рекомендації,
запити або висновки, що вимагаються Договорами.
Під час розгляду проектів законодавчих актів Європейський Парламент та Рада
утримуються від схвалення актів, що не передбачені відповідною законодавчою
процедурою у цій сфері.
Стаття 297
1. Законодавчі акти, ухвалені згідно зі звичайною законодавчою процедурою, зацікавленої країни мають юрисдикцію щодо скарг на те, що забезпечення виконання
підписуються Головою Європейського Парламенту та Головою Ради. Законодавчі проводиться невідповідним чином.
акти, ухвалені згідно зі спеціальною законодавчою процедурою, підписуються
Головою установи, яка їх ухвалила. Законодавчі акти публікуються в Офіційному
віснику Європейського Союзу. Вони набувають чинності з дати, вказаної в них, або за Загальна схема видів правових актів ЄС
відсутності такої – на двадцятий день після їхнього опублікування.
2. Незаконодавчі акти, ухвалені у формі регламентів, директив або рішень, коли такі
не зазначають, кому вони адресовані, підписуються Головою установи, яка їх Постанова Директива Рішення Рекомендації/
ухвалила.
Регламенти та директиви, які адресовано усім державам-членам, а також рішення, які Висновки
не зазначають тих, кому вони адресовані, публікуються в Офіційному віснику
Європейського об’єкт кожна країна-член усі або лише певні певні країни-члени, певні країни-члени,
країни-члени окремі фізичні чи фізичні й юридичні
Союзу. юридичні особи особи

Вони набирають чинності з дати, вказаної в них, або за відсутності такої – на обов’язковість обов’язкова у всіх обов’язкова з обов’язкове у всіх не мають
своїх частинах, погляду своїх частинах для обов’язкової сили
двадцятий день після їхнього опублікування. документ прямої дії сформульованої того, кому воно
Інші директиви та рішення, які визначають тих, кому вони адресовані, повідомляються мети; адресоване
тим, кому їх було адресовано, та набувають чинності після такого повідомлення. форми та засоби
реалізації
Стаття 298
обираються вільно
1. При виконані своїх завдань установи, органи, служби та агенції Союзу
користуються підтримкою відкритої, ефективної та незалежної Європейської
адміністрації.
2. Відповідно до Штатних правил та Умов працевлаштування, ухвалених на основі
статті 336, Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою регламентів, згідно
зі звичайною законодавчою процедурою встановлюють положення з цією метою.
Стаття 299
Акти Ради, Комісії або Європейського центрального банку, що накладають грошові
зобов’язання на осіб, окрім держав, підлягають обов’язковому виконанню.
Забезпечення виконання регулюється цивільно-процесуальними нормами, чинними в
державі, на території якої воно здійснюється. Наказ про забезпечення виконання
додається до рішення без інших формальностей, крім визначення автентичності
рішення, національним органом влади, який призначається урядом кожної держави-
члена для цих цілей та про який повідомляється Комісії та Суду Європейського
Союзу.
Коли ці формальності виконано за поданням зацікавленої сторони, ця сторона може
приступити до забезпечення виконання відповідно до національного законодавства
шляхом передачі питання безпосередньо до компетентного органу влади.
Забезпечення виконання може бути призупинене лише рішенням Суду. Проте суди