Слайд 2: Генуезька конференція проходила з 10 квітня по 19 травня 1922 року м. Генуя (Італія).

В
ній брали участь 29 держав. Особливістю цієї конференції стало те, шо це була перша міжнародна
конференція в Європі після Першої світової війни, у якій за стіл переговорів сіли представники
країн Антанти, колишнього Четверного союзу і радянської Росії.

Слайд 3: Основними учасниками були : РРФСР, Италия , Великобритания , Франция, Германия

США відмовилися взяти участь у конференції, аргументувавши це тим, що захід носить скоріше
політичний, ніж економічний характер (але був присутній спостерігач Річард Чайлд)

Слайд 4: Метою конференції було відновлення міжнародної торгівлі; налагодження економічного

співробітництва між країнами Європи з метою її економічної відбудови після Першої світової
війни; вироблення умов для нормалізації відносин із Росією та країнами колишнього Четверного
союзу.

Слайд 5: Офіційним приводом для зустрічі міжнародної громадськості стало питання про
економічне відновлення країн Східної та Центральної Європи, але справжньою метою конференції
була спроба відновити відносини між західними державами і Росією.

Справа в тому, що післявоєнна Європа потребувала відновлення. З’явилася необхідність

повернення Росії та Німеччини на світовий ринок. Капіталісти вважали, що зможуть без особливих
зусиль користуватися ресурсами незміцнілої радянської держави.

Слайд 6: Беручи до уваги розбіжності між західними державами, радянська делегація по дорозі в
Геную вела переговори з прибалтійськими країнами і досягла домовленості про спільні дії. Між
Росією, Латвією, Польщею та Естонією був підписаний Ризький договір про економічне
співробітництво і взаємну безпеку.

Слайд 7: Важлива подія, яка сталася в результаті Генуезької конференції — це Рапалльський

договір, підписаний 16 квітня 1922 року.

Чичерін (представник РСФСР) і Ратенау (представник Німеччини) разом з експертами зустрілися в

Рапалло поблизу Генуї і обговорили питання про взаємини між державами. В результаті зустрічі
був укладений сепаратний німецько-радянський договір.

У документі йшлося про відновлення системи дипломатичних і консульських відносин між

країнами. Це був перший в післявоєнній історії спільний удар, нанесений по загальносвітовій
ізоляції Німеччини і Радянської Росії.

Обидві сторони взаємно відмовилися від відшкодування військових витрат і претензій, пов’язаних
з націоналізацією німецького майна в РРФСР. Договір передбачав розвиток торгівлі, заснованої на
принципі взаємовигідного сприяння.

Попри вимоги союзників про розрив угоди, німці все-таки ратифікували документ. Саме тому їх
відсторонили від роботи в політичній комісії, а потім не допустили на конференцію в Гаазі.

Слайд 8: На конференції було створено 4 комісії:

•політична

•фінансова

•економічна

•транспортна

Російська радянська делегація була включена лише в політичну комісію.

Слайд 9: Позиції основних учасників конференції були :

Позиція країн Заходу була вироблена на конференціях в Каннах (січень 1922 р.) і Лондоні (лютий
1922 р.);

Визнання усіма учасниками конференції недоторканності іноземного капіталу і майна іноземців,

їхніх прав і доходів;

Визнання всіх державних боргів і зобов’язань попередніх урядів;

Утримуватися від ворожих дій стосовно сусідів тощо;

Слайд 10: Створення дипломатичного союзу дев’яти радянських республік (Росія, Україна,
Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Хорезмська, Бухарестська, Далекосхідна республіки).
Урядові Росії було доручено відстоювати спільні інтереси республік;

Установлення розмірів збитків, заподіяних країнами Заходу в ході інтервенції та громадянської

війни (39 млрд крб золотом);

Укладення Ризької угоди між Росією, Польщею, Латвією, Естонією про економічне співробітництво
та взаємну безпеку;

Проведення переговорів із Німеччиною про можливість укладення сепаратного миру (Німеччина

відмовилася).

Слайд 11: Щодо Росії висувалися вимоги:

сплатити довоєнні та воєнні борги всіх російських урядів на суму близько 18 млрд крб золотом;

повернути націоналізовану власність іноземців;

відшкодувати збитки іноземців після Жовтневої революції, для контролю створити комісію
російського боргу;

поновити екстериторіальний статус іноземців у Росії;

скасувати монополію зовнішньої торгівлі;

заборонити комуністичну пропаганду за кордоном. Єдиний фронт радянських республік.

Слайд 12: Результати конференції: сторони не змогли знайти спільної мови, проте відбулося
зближення' між Німеччиною і радянською Росією, які 16 квітня 1922 р. в містечку Рапалло (поблизу
Генуї) уклали договір.

Слайд 13: Отже, підводячи підсумки:

Головною проблемою обговорення була проблема економічних зв'язків та проблема повернення

російських боргів.Російська делегація виразила готовність обговорити питання про форму
компенсації колишнім іноземним власникам у Росії за умови визнання країни Рад у принципі і
надання їй кредитів. Російська делегація внесла пропозицію про загальне роззброєння. Питання,
що стояли на Генуезькій конференції, вирішені не були, частина з них була перенесена на Гаазьку
конференцію 1922 р. У ході Генуезької конференції російській дипломатії вдалося укласти
Рапалльський договір 1922 р. з Німеччиною.

Слайд 14: Дякую за увагу!