Кількість суверенних держав і залежних територій по континентах.

Європа

Невизнані та частково визнані держави[ред. | ред. код]

Фор
Назва Назва
ма Столи Пло Насел
Прапор Мапа офіційн державною Валюта
прав ця ща[3] ення[2]
а назва мовою
ління

Абхазія
абх. Аҧсны (Аре Апсар, Ро
Республі Респу 8
спублика сійський Сухумі
ка бліка 600
Аҧсны) рубль
Абхазія

алб. Kosovë (Rep

Косово ublika e Kosovës)
Республі серб. Косово/Kos Респу Пришт 10 1 836
Євро
ка ovo (Република бліка ина 887 529
Косово Косово/Republik
a Kosovo)

Нагірно-
вірм. Լեռնայի
Карабас Степа
ն Ղարաբաղի Респу 11
ька Драм накер
Հանրապետո бліка 500
Республі т
ւթյուն
ка

ос. Хуссар
Ирыстон
Південн груз. სამხრეთ Респу Російськи Цхінва 3
а Осетія ოსეთი бліка й рубль лі 900
рос. Южная
Осетия

Турецьк тур. Kuzey Kıbrıs Респу Турецька Лефко 3

а Türk Cumhuriyeti бліка ліра ша 355
Республі
ка
Північно
 го Кіпру

молд. Републик
а Молдовеняскэ
Нистрянэ
Придніст
укр. Придністро
ровська
вська Придніст
Молдавс Респу Тирас 4
Молдавська ровський
ька бліка поль 163
Республіка рубль
Республі
рос. Приднестр
ка
овская
Молдавская
Республика

Території[ред. | ред. код]

Залежні території[ред. | ред. код]

Назва
Назва
офіці Принал Столи Пло Населе
Прапор Мапа державною Валюта
йна ежність ця ща[3] ння[2]
мовою
назва

англ. Akrotiri
Акрот and Dhekelia
Вели
ирі і (Western and Епіско
ка Євро 254
Декелі Eastern) пі
Британія
я Sovereign Base
Areas

Аланд
швед. Åland (La
ські Фінл Маріє 13
ndskapet Євро
остров яндія хамн 324
Åland)
и
 англ. Bailiwick
of Вели Сент-
Фунт
Гернсі Guernsey фр. B ка Пітер- 78
Гернсі
ailliage de Британія Порт
Guernesey

Вели Гібралта
Гібрал Гібра
англ. Gibraltar ка рський 6,5
тар лтар
Британія фунт

менс. Ellan Вели

Острів Менськ Дугла
Vannin англ. Isl ка 572
Мен ий фунт с
e of Man Британія

Фарер
ські фар. Føroyar да Фарерсь Торсг 1
Данія
остров н. Færøerne ка крона авн 399
и

Шпіцб Норв Норвезь Лонг'ї 61

норв. Svalbard
ерген егія ка крона р 022

Ян- норв. Jan Норв Норвезь

373
Маєн Mayen егія ка крона
Території з автономним статусом[ред. | ред. код]

Назва Назва
Приналеж Площ Населен
Прапор Мапа офіційна офіційною Столиця
ність а[3] ня[2]
назва мовою

Аджарія
Аджарсь груз. აჭარის
ка ავტონომიურ
автоном ი Грузія Батумі 2 900
на რესპუბლიკა
республі (რესპუბლიკა)
ка

Адигея рос. Республик

Республі а Адыгея
Росія Майкоп 7 600
ка адиг. Адыгэ
Адигея Республик

Велик 130
Англія англ. England Лондон
а Британія 395

335,6
Афон грец. Άγιο Όρος Греція Каріес
3
 рос. Республик
а
Башкортоста
Башкорт 142
н Росія Уфа
остан 947
башк. Башҡор
тостан
Республикаһы

італ. Valle
Валле- d'Aosta
Італія Аоста 3 262
д'Аоста фр. Vallée
d'Aoste

Бельгі 16
Валлонія Намюр
я 844

серб. Аутоном
на покрајина
Војводина
угор. Vajdaság
Autonóm
Tartomány
словац. Autonó
Воєводи 21
mna pokrajina Сербія Нові Сад
на 500
Vojvodina
рум. Provincia
Autonomă
Voivodina
русин. Автоно
мна Покраїна
Войводина

рос. Автоном
ное
территориал
ьное
образование
Молдо
Гагаузія Гагаузия Комрат 1 832
ва
рум. Unitatea
Teritorială
Autonomă
Găgăuzia
гаг. Gagauz Yeri
 рос. Республик
а Ингушетия
Інгушетія Росія Магас 4 000
інг. ГІалгІай
Мохк

рос. Кабардин
о-Балкарская
Республика
кабард. Къэбэр
Кабарди дей-Балъкъэр
Республикэ 12
но- Росія Нальчик
500
Балкарія
карач.-балк. Къ
абарты-
Малкъар
Республика

рос. Республик
а Калмыкия 76
Калмикія Росія Еліста
калм. Хальмг 100
Таңһч

рос. Карачаево
-Черкесская
Республика
карач.-балк. Къ
арачай-Черкес
Республика
кабард. Къэрэ
Карачаєв шей-Шэрджэс 14
о- Республикэ Росія Черкеськ
100
Черкесія

ног. Карашай-
Шеркеш
Республикасы
абаз. Къарча-
Черкес
Республика

рос. Республик
а Карелия

карел. Karjalan Петрозав 172

Карелія Росія
tazavaldu одськ 400

вепс. Karjalan
Tazovaldkund
 рос. Республик
а Коми Сиктивка 415
Комі Росія
комі Коми р 900
Республика

Сімфероп 26
Крим Україна
оль 081

рос. Республик
а Марий Эл
марій. Марий Йошкар- 23
Марій Ел Росія
Эл Республика Ола 200
гірськомар. Ма
ры Эл

рос. Республик
а Мордовия
мокш. Мордов
Мордові ской 26
Росія Саранськ
я Республикась 200
ерз. Мордовск
яй
Республикась

рос. Ненецкий
автономный
Ненецьк
округ
ий Нар'ян- 176
ненець. Ненёц Росія
автономн Мар 700
ие
ий округ
автономной
окрук

англ. Northern
Ireland
Північна ірл. Tuaisceart Велик 13
Белфаст
Ірландія Éireann а Британія 843
ольст.-шотл. N
orlin Airlann

Північна рос. Республик Росія Владикав 8 000

Осетія а Северная каз
Осетия —
Алания
ос. Цæгат
Ирыстон
 Алани
Республикæ

Боснія
Республі
серб. Републик і 24
ка Баня-Лука
а Српска Герцегови 811
Сербська
на

24
Сардинія італ. Sardegna Італія Кальярі
090

25
Сицилія італ. Sicilia Італія Палермо
708

рос. Республик
а Татарстан
Татарста 68
тат. Татарста Росія Казань
н 000
н
Республикасы

італ. Trentino-
Alto Adige
Трентіно-
нім. Trentino- 13
Альто- Італія Тренто
Südtirol 607
Адідже
ладин. Trentin-
Südtirol

рос. Удмуртск
ая Республика 42
Удмуртія Росія Іжевськ
удм. Удмурт 061
Республика

англ. Wales Велик 20

Уельс Кардіфф
валл. Cymru а Британія 779
Федераці Боснія
я Боснія і і 24
Сараєво
Герцегов Герцегови 382
ина на

Бельгі 13
Фландрія нід. Vlaanderen Брюссель
я 522

Фріулі-
італ. Friuli-
Венеція- Італія Трієст 7 884
Venezia Giulia
Джулія

рос. Чеченская
Республика 15
Чечня Росія Грозний
чеч. Нохчийн 000
Республика

рос. Чувашска
я Республика Чебоксар 18
Чувашія Росія
чув. Чăваш и 300
Республики

Шотланді
я
 Назва
Назва
офіцій Принале Столиц Пло Населе
Прапор Мапа державною Валюта
на жність я ща[1] ння[2]
мовою
назва

Америк
анські англ. Virgin Шарло
Долар 1
Віргінсь Islands of the США тта- 105,3
США 910
кі United States Амалія
острови

Вели Східно-
Ангілья англ. Anguilla ка Карибськ Валлі 91 15,4
Британія ий долар

нід. Aruba Ніде Арубськи Ораньє

Аруба 180 107,6
пап'ям. Aruba рланди й флорін стад

Бермуд англ. Bermud Вели Бермудс

Гамільт
ські a (Bermuda ка ький 54 69,1
он
острови Islands) Британія долар

Британс
ькі Вели
англ. British Долар Род-
Віргінсь ка 151 31,1
Virgin Island США Таун
кі Британія
острови

фр. Guadelou
Гваделу pe Фран Бас-
Євро 1,6 405,5
па Шаблон:Lang- ція Тер
gcf
 2
Ґренла гренл. Kalaali Данська
Данія Нуук 166 57,7
ндія t Nunaat крона
086

Долар
Кайман Вели
англ. Cayman Каймано Джорд
ові ка 264 52,6
Islands вих жтаун
острови Британія
островів

Нідерлан
нід. Curaçao дський
Кюраса Ніде Віллем
пап'ям. Kòrso антильсь 444 145,8
о рланди стад
u кий
гульден

Фор-
Мартин фр. Martiniqu Фран
Євро де- 1,1 403,7
іка e ція
Франс

Вели Східно-
Монтсе англ. Montser
ка Карибськ Плімут 102 5,2
ррат rat
Британія ий долар

англ. Navassa
Навасса США — — 5,4 —
Island
Півден
на
Джорд англ. South
жія та Georgia and Вели Фунт
Грютві 3
Півден the South ка стерлінгі 20
кен 903
ні Sandwich Британія в
Сандвіч Islands
еві
острови

Пуерто- англ. Puerto

Рико Rico (Common
Вільно wealth of
асоційо Puerto Rico)
Долар Сан- 13
вана ісп. Puerto США 3 690,9
США Хуан 790
держав Rico (Estado
а Libre Asociado
Пуерт de Puerto
о-Рико Rico)

Сен-
Бартел
емі
фр. Saint-
Заморс
Barthélemy (C
ька Фран Густаві
ollectivité de Євро 21 7,3
спільно ція я
Saint-
та
Barthélemy)
Сен-
Барте
лемі

Сен-
Мартен
Заморс
фр. Saint-
ька
Martin (Collec Фран
спільно Євро Маріго 54,4 31,0
tivité de Saint- ція
та
Martin)
Сен-
Марте
н

Нідерлан
нід. Sint
дський
Сінт- Maarten Ніде Філіпсб
антильсь 34 39,1
Мартен англ. Sint рланди ург
кий
Maarten
гульден
Сен-
фр. Saint-
П'єр і Фран Сен-
Pierre-et- Євро 242 5,8
Мікело ція П'єр
Miquelon
н

Остров
англ. Turks Вели
и Теркс Долар Коберн
and Caicos ка 948 46,4
і США -Таун
Islands Британія
Кейкос

Фолкле Вели Фолклен

ісп. Falkland Порт- 12
ндські ка дський 3 140
Islands Стенлі 173
острови Британія фунт

Францу фр. Guyane (G

Фран
зька uyane
ція
Гвіана Française)
 Назва Назва
Принал Стол Пло Насел
Прапор Мапа офіційн державною Валюта
ежність иця ща[4] ення[5]
а назва мовою

англ. American
Америк
Samoa Долар Паго-
анське США 199 54,9
самоан. Amerika США Паго
Самоа
Sāmoa

Волліс і
Футуна
Французь
Терито фр. Wallis-et-
кий
рія Futuna (Territoire Фра Мата-
тихоокеа 142 15,5
острові des îles Wallis-et- нція Уту
нський
в Волліс Futuna)
франк
і
Футуна

Гуам
англ. Guam (Terri
Терито Долар Хагат
tory of Guam) США 544 159,9
рія США на
чам. Guåhån
Гуам

Нов
Новозела
англ. Niue а
Ніуе ндський Алофі 260 1,3
ніуе Niuē-fekai Зеланді
долар
я

Французь
Нова кий
фр. Nouvelle- Фра Нуме 18
Каледо тихоокеа 260,2
Calédonie нція а 575
нія нський
франк

англ. Norfolk
Норфол
Island (Territory
к Австралій
of Norfolk Island) Авст Кінгст
Острів ський 36 2,1
піткерн. Norfuk ралія он
Норфол долар
Ailen (Teritrii a'
к
Norfuk Ailen)
 Нов
англ. Cook Новозела
Острови а Авару
Islands ндський 236 10,8
Кука Зеланді а
Шаблон:Lang-rar долар
я

англ. Northern
Північні Mariana
Маріанс Islands (Common
ькі wealth of the
Острови Northern Mariana
Співдру Islands)
жність чам. Notte Долар Сайп
США 464 51,4
Північн Mariånas (Sanka США ан
их ttan Siha Na Islas
Маріан Mariånas)
ських кар. Commonwe
Остров alth Téél Falúw
ів kka Efáng llól
Marianas

англ. Pitcairn Вел

Новозела
Islands (Pitcairn, ика Адам
Піткерн ндський 47 0,048
Henderson, Ducie Британі стаун
долар
and Oeno Islands) я

Нов
Новозела
токелау, самоан. а
Токелау ндський Атафу 12 1,4
і англ. Tokelau Зеланді
долар
я

Французь
Францу фр. Polynésie
кий
зька française Фра Папе 4
тихоокеа 274,5
Полінез таїт. Pōrīnetia нція ете 167
нський
ія Farāni
франк

Території у складі незалежних держав[ред. | ред. код]

Назва Назва
офіці державн Принале Столи Площ Населе
Прапор Мапа Валюта
йна ою жність ця а[4] ння
назва мовою
Мідве англ. Mid
США — — 6,2
й way

Джонс англ. Joh Долар

США — 2,63
тон nston США

ісп. Isla
Острів de Pascua Чилійськ Ханга-
Чилі
Пасхи рап. Rapa ий песо Роа
Nui

Острів англ. Wa Долар

США — 6,5
Вейк ke Island США

Індонезі Порт-
індонез. Індон 421 9
Папуа йська Нумба
Papua езія 81
рупія й

Західн індонез. Індонезі

Індон Манок 97 02
е Papua йська
езія варі 4
Папуа Barat рупія