Коляда

КОЛЯДА́ «старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями; обрядова

різдвяна пісня; винагорода за колядування»
 Слово "коляда" українською має глибокі історичні корені та пов'язане з
традиційними обрядами різдвяного періоду.
 Етимологічно слово "коляда" пов'язане зі слов'янським коренем "кол-" чи
"коля-", що вказує на обряди, пов'язані із зимовим сонцестоянням та
приходом нового року. Термін має давню історію в слов'янських та
українських традиціях.
 Слово "коляда" може бути пов'язане із культом Сонця та його обрядами,
де ці обряди відображають спроби призвести до повернення сонця та
весняного пробудження природи.
Отже, "коляда" етимологічно пов'язана з давніми обрядами та обрядами, що
відзначають перехід від старого року до нового, а також із зимовими святами та
релігійними традиціями.

Вертеп
ВЕРТЕ́ П «старовинний ляльковий театр
 Етимологічно слово "вертеп" походить від слов'янського кореня "верт" чи
"верти", що означає "крутити" чи "обертати". У контексті різдвяних
традицій "вертеп" може вказувати на рухомий, коловий театр, що
представляє різдвяну історію.
 Це слово пов'язане з театральними представленнями, які відображають
події, пов'язані з народженням Ісуса Христа. У вертепах
використовуються фігури та ляльки, які рухаються чи обертаються, щоб
створювати живописні інсценізації різдвяної історії.
Отже, слово "вертеп" може бути відображенням рухомої частини або
театрального виступу, який представляє релігійні обряди та традиції в різдвяну
ніч.
 Кутя
КУТЯ́ «обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен з солодкою підливою»
 Слово "кутя" має етимологію, пов'язану з традиційним українським
стравою, яка призначена для споживання під час святкових обрядів,
зокрема, під час Різдва.
 Етимологічно слово "кутя" походить від слов'янського кореня "кут", що
має значення "куток" або "місце, де щось роблять". У контексті "куті" це
може вказувати на особливе місце чи область, де готується чи подається
ця страва під час святкових обрядів.
 Сам термін "кутя" пов'язаний із звичаєм готувати цю страву в особливому
куточку чи місці під час релігійних свят, зокрема, Різдва. Ймовірно,
виникнення слова пов'язане з обрядами, коли господиня готувала кутю як
обідню страву на святковому столі.
 р. кутья́ «кутя», бр. куцця́ «кутя; святий вечір», др. кутия «кутя», кутья,
болг. [куча] «пшениця, зварена для поминок; коливо», стсл. коуцига» «вид
страви (очевидно, горох або хліб, розмочений у воді)».

Пампух
ПАМПУ́ ХА «пампушка»
 Слово "пампух" українською має етимологію, пов'язану з традиційними
українськими стравами, зокрема, з випічкою.
 Етимологічно слово "пампух" формується від кореня "пам-" чи "памп-",
яке може бути пов'язане з дією набряку чи вздуття, що характерне для
цього виду випічки. Також можливо, що це слово має зв'язок із словом
"пампушка", яке є іншим варіантом назви цього виду випічки.
 Слово "пампух" може виникнути як результат фонетичної трансформації
та звучання слова "пампушка", де суфікс "-ух" може бути використаний
для надання пестливого, розмовного відтінку.
 р. бр. пампу́ шка, п. pampuch, pampuszka, pańtuch, pańkuk, ч. pampuška,
слц. вл. pampuch, нл. paḿpug, pampuch, pampuk, pampušk;
Отже, слово "пампух" вказує на конкретний вид випічки, який, можливо,
спочатку був асоційований зі своєрідним вздуттям чи набряком під час
приготування.
 Узвар
 Слово "узвар" українською має глибокі традиційні корені і вказує на
страву, приготовану з сушених фруктів та ягід.
 Етимологічно слово "узвар" може бути пов'язане із старослов'янським та
староукраїнським коренем "уз-" чи "узв-", що означає варити чи готувати.
Це може вказувати на те, що узвар приготовлюється шляхом варіння
сушених фруктів у воді, додаючи до них цукор або мед для
підсолодження.
 "Узвар" є традиційною українською стравою, особливо популярною
взимку, коли свіжі фрукти та ягоди недоступні. Це слово і страва, яку воно
позначає, є частиною національної кулінарної спадщини та традицій.
р. вари́ ть, бр. вары́ ць, др. варити, п. warzyć, ч. vařiti, слц. variť, вл. waric,
нл. wariś, болг. варя́ «варю», м. вари «варить», схв. ва́рити, слн. varíti,
стсл. варити;