Варіант 2 Гайдей Іван БР-21

1. Основні закономірності росту та розвитку організму.

2. Запалення,як типовий патологічний процес. Альтерація - перша стадія
запалення.
3. Венозна гіперемія: причини та клінічні ознаки.
4. Принципи класифікації гіпоксії. Види гіпоксії
4. Гіпоксія це стан кисневої недостатності. В залежності від причини
виникнення розрізняють гіпоксичну гіпоксію(неможливість зовнішнього
дихання забезпечити організм достатнім рівнем кисню), гемічну
гіпоксію(неможливість еритроцитів транспортувати кисень через зменшення
можливості гемоглобіну зв’язати кисень), циркуляторну
гіпоксію(неможливість серцево-судинної системи транспортувати кисень
еритроцитами), тканинну гіпоксію(неможливість тканин засвоїти кисень),
гіпоксію навантаження(неадекватне кисневе постачання внаслідок
збільшеної потреби кисню) і змішану гіпоксію. За поширеністю розрізняють
місцеву і загальну гіпоксію, за швидкістю розвитку і тривалістю:
блискавичну, гостру, підгостру і хронічну гіпоксію, за ступенем тяжкості
класифікують як легку, помірну, тяжку, критичну (смертельну) гіпоксію.
3. Серед причин венозної гіперемії є закупорка вен, здавлювання вен
пухлиною, рубцем, рідиною набряків, слабка еластичність вен, знижений
тонус гладеньких м’язів стінок судин.
Ознаками венозної гіперемії є локальне зниження температури, синюшність
(ціаноз) шкіри і слизових оболонок, збільшення розмірів ділянки тканини чи
органу, набряк, підвищення тиску в венах та капілярах та зниження
артеріального тиску.
2. Запалення – це природна захисна реакція організму на місцеве
пошкодження. Вона включає в себе зміни мікроциркуляції, системи крові та
сполучної тканини, які спрямовані на усунення пошкоджувального агента та
відновлення тканин. Запалення поділяється на 3 стадії: альтерація ексудація і
проліферація. Альтерація в свою чергу поділяється на первинну та вторинну.
Первинна це ушкодження клітин і міжклітинних структур під дією
шкідливого фактору, вторинна – це ушкодження внутрішньоклітинних
структур. Головний процес альтерації – це активізація медіаторів запалення
які сприяють розвитку запалення.
1. Онтогенез має такі основні закономірності
Запрограмованість онтогенезу. Наш індивідуальний розвиток це поєднання
спадкової інформації закодованої в генах та чинників зовнішнього
середовища.
Нерівномірність процесів онтогенезу. Процеси онтогенезу здійснюються з
різною інтенсивністю протягом всіх періодів життя.
Незворотність онтогенезу. Під час розвитку повернутися до «минулої версії»
себе не є можливим.
Періодичність онтогенезу. Онтогенез поділяється на періоди, та має два
основних періода: ембріональний та постембіональний.