Лекція 1.

2
Тема:« Високовольтні ізоляційні матеріали »

Ціль заняття: Сформувати у курсантів систему знань про властивості

електронегативних газів, їх використання, про проблеми викликані короною
змінного струму. Познайомити курсантів з властивостями типових
ізоляційних матеріалів.

План заняття:
1. Електронегативні гази, приєднання й деіонізація.
2. Корона змінного струму. Проблеми, викликані короною.
3. Типові ізоляційні матеріали.

Тема й зміст заняття відповідають вимогам: IMO MODEL COURSE №7.08-

1.4.1; Стандарту компетентності Кодексу ПДНВ А-ІІІ/6 щодо підготовки
суднових електромеханіків з компетенції «Експлуатація та технічне
обслуговування силових систем з напругою більше ніж 1000 вольт» та А-III/5
щодо підготовки суднових механіків з компетенції «Електрообладнання,
електронна апаратура і системи управління на допоміжному рівні».

Вступ.

Якщо різниця потенціалів існує між двома провідниками, то необхідно

тримати їх роздільно (isolated), щоб запобігти небажаний потік електричного
струму від одного провідника через ізолюючий простір до іншого. Коли
провідники відокремлені один від одного, то шар газу (повітря) заповнює
простір між ними, утворюючи електричну ізоляцію (insulation). Як
пояснювалося вище, напруженість поля у цьому проміжку буде залежати від
різниці потенціалів та розміру іскрового проміжку. Якщо напруженість поля
у цьому іскровому проміжку перевищить визначений поріг, то газ почне
іонізувати, і станеться пробій ізоляції. До пробою можуть мати місце коронні
розряди в областях більш високої напруженості поля.
У більшості випадків в якості ізолюючого газу використовують повітря
при атмосферному тиску на таких об’єктах, як повітряні лінії передачі та
підстанції на відкритому повітрі. Основною корисною властивістю повітря
при експлуатації і обслуговуванні обладнання і систем автоматичного
перемикання є здатність його швидко відновлювати свої ізолюючі
властивості після відключення напруги.
Деякі гази є електронегативними (electronegative), і розряди в них
гасяться за рахунок деіонізуючих дій. Найбільш відомим газом із цій галузі є
Гексафторид сірки (SF6), який використовують при високому тиску у
компактних металевих газо-ізольованих підстанціях (GIS).
Певні типи рідин також можуть використовуватися в якості ізоляційних
матеріалів, маючи більш високі ізоляційні властивості, ніж гази. Широко
використовують також тверді ізоляційні матеріали, які є за низкою
параметрів кращими, ніж гази та рідини. Розглянемо окремо властивості цих
матеріалів.

Гази.

Основним ізоляційним матеріалом, використовуваним в відкритих

силових системах, є повітря, що містить у основному азот і кисень з тиском і
температурою навколишнього середовища. Стислі гази, такі як SF6,
використовуються в герметичному закритому обладнанні. Ці гази зазвичай є
хорошими ізоляторами.
Атом газу, як і будь-який, атом, складається з ядра, що володіє
позитивним зарядом і негативно заряджених електронів на орбітах. Зазвичай,
у газових атомів результуючий заряд дорівнює нулю, оскільки позитивні і
негативні заряди врівноважуються і на відміну від провідників електрики, їх
електрони не мобільні. Однак, при певних умовах, при високій напрузі
електричного поля, гази можуть іонізувати, формуючи вільні електрони і
викликаючи потік електричного струму. Це проявляється у вигляді
електричних розрядів, які утворюються в зонах підвищеної напруженості,
приводячи до іскріння (низькі поточні розряди) або до дугового розряду.
Блискавка – типовий прояв цієї дії.

Іонізація

Процес іонізації можна пояснити розглядом однорідного поля між

електродами, як показано на рис. 1. Тут простір між пластинами заповнено
газовими атомами або молекулами з вільним простором між ними.

Рис. 1. Іонізація електронним зіткненням з атомами газу.

 Процес ініціюється вільними електронами, які потрапляють з атмосфери
внаслідок іонізації космічною радіацією. Такий електрон прискорюється в
полі, віддаляючись від негативно зарядженої пластини і стикаючись на
шляху з атомом чи молекулою газу. Якщо зіткнення буде еластичним
(elastic), то кінетична енергія електрона збережеться, якщо ж нееластичним,
то частина енергії передається молекулі газу. І якщо ця енергія перевищить
енергію іонізації атома газу, то один або більше електронів можуть покинути
свою орбіту, й атом втратить негативний заряд, стаючи позитивним іоном.
Вільні електрони прискорюються в напрямку позитивного електрода, і вони
можуть надалі, залежно від щільності атомів, брати участь у майбутніх
зіткненнях.

Електронегативні гази, приєднання й деіонізація.

У певних газів є власна властивість електро-негативності

(electronegativity) або електронної спорідненості, завдяки чому вільні
електрони притягуються і з’єднуються з молекулами газу. Це важлива
властивість, оскільки кількість вільних електронів грає головну роль у
процесі їх множення і виникнення лавинного розряду.
Найпоширенішими газами у пристроях силового електрообладнання є
кисень (20% змісту в повітрі) і Гексафторид сірки SF6.
Молекула SF6 має стійку восьмигранну конструкцію і приблизно у 5
разів важча за повітря. Газ безбарвний і нетоксичний в чистому вигляді, але
може викликати задуху через його вагу.
Пробій однорідних зазорів: вплив тиску і довжини зазору (Закон
Пашена).
В невеликих однорідних зазорах, як встановлено емпірично, при
стандартному тиску (1 бар = 101,3 kPa = 760 мм ртутного стовпа) і
температури (20°С), відбувається пробій полем напруженістю приблизно 30
кВ/см. При більш низьких тисках щільність молекул газу зменшується, і
середній вільний шлях між сутичками подовжується. Електрони тому
розвивають більш високі швидкості перед зіткненням з молекулами газу,
тому рівень напруги пробою знижується для одного й того самого зазору.
При дуже низькому тиску, характерному для вакуумних контакторів, атоми
газу знаходяться далеко один від одного, тому ймовірність зіткнень
понижується, в результаті іонізація і пробій будуть відбуватися при більш
високій напрузі. Для розрахунку залежностей між такими параметрами як
напруженість електричного поля Е, тиск газу P і довжина зазору d щодо
іонізації газу і пробою використовує закон Пашена і запропоновані на його
основі Сохстом і Шредером емпіричні формули для однорідних зазорів зі
значеннями Рd між 10‾² і 5×10‾² бар×см:

(1.3)
 де: V – напруга пробою в кВ (пік), Рd в бар×см. На рис. 2. представлені
криві Пашена для повітря.
Більш спрощеною формулою для критичної величини напруженості Еа
в кВ/см по Таунсенду є:

Еа = 30 +1,35 / d (1.4)

Пробій неоднорідних іскрових проміжків: ефект поляризації.

Якщо напруга у зазорі неоднорідного поля збільшується, то
лавиноподібний процес іонізації починається в тих місцях, де поле високе, і
це супроводжується утворенням коронних розрядів. Якщо напруга
збільшиться вище межі початкової корони, то лавини перейдуть у стримерні
(streamer) утворення, перекриваючи зазор і викликаючи пробій. Тому
напруга пробою неоднорідного зазору набагато нижча, ніж в однорідному
зазорі того ж розміру і емпіричне правило «Rule of thumb» 30 кВ/см для
неоднорідних полів не застосовується.

Рис. 2. Криві Пашена для повітря.

Випробування в зазорах з напругою постійного струму та

односпрямованим імпульсами показують, що в неоднорідному іскровому
проміжку найнижча напруга поверхневого пробою відбувається у «самого
гострого» електрода, що має позитивну полярність щодо іншого електрода.
При напрузі змінного струму пробій неодмінно відбувається при піку
позитивної напівхвилі.

Механізм пробою довгих іскрових проміжків: механізм лідера.

 В довгих повітряних зазорах, властивих високовольтним мережам
(EHV), мають місце різні механізми пробою, особливо в режимі комутації
силових ланцюгів, коли процес ініціюється комутаційним імпульсом.
Спочатку утворюються стримери іскрового (коронного) розряду, які потім
зливаються в гарячу іонізовану дугу, звану «лідером». Особливо вразливі
довгі зазори (> 1 м) з боку комутаційних імпульсів, оскільки вони
дозволяють пробою розвиватися у відповідності з механізмом лідера подібно
до розвитку блискавки. Цей факт має важливе значення щодо впливу на
систему ізоляції ліній передачі електроенергії.

Пробій, іскровий розряд і дуги.

Розглянемо схему ділянки силової системи, представлену на рис. 3.

Показаний зазор (gap), представлений як найкоротша відстань від
високовольтного провідника до землі, часто через ізолятор.

Рис. 3. Схема ділянки силової системи з зазором.

При перенапругах, повітря в зазорі пробивається, приводячи до

збільшеною напруги електричного поля. Механізм пробою залежить від
природи зазору. На виникнення розряду впливає також форма хвилі
перенапруги. Зазвичай напруги пробою імпульсами короткої тривалості за
величиною вище робочої напруги в мережі. Часто пробій зазору відбувається
під дією перенапруги від зовнішнього джерела, такого як грозові розряди.
При пробої утворюється дуга (враховуючи, що імпеданс Z не надто високий),
яка підтримується напругою системи, обумовлюючи протікання сталого
струму короткого замикання, на який повинен відреагувати мережевий
автомат СВ. Якщо ж імпеданс Z високий, то може не утворитися стійка дуга і
в такому випадку може бути тільки уривчасте іскріння, що повторюється.
Перехід до дуги можна пояснити рис. 4., що показує вольт-амперну
характеристику зазору, заповненого газом в мережі постійного струму.
 Рис. 4. Вольт-амперна характеристика переходу до корони і дуги

Подібні процеси відбуваються також в мережах змінного струму.

Спочатку лавина-утворюючи електрони призводять до випадковим розрядів,
до тих пір, поки потенціал не досягне значення іскроутворення Vс. У цій
точці встановлюється яскрава корона (Glow) і яскравий розряд переходить в
дугу.

Корона змінного струму.

Спочатку струм корони є чисто ємнісним (випереджаючи напругу на
90°). Проте вже на початку корони з’являються високо-частотні імпульси, що
збігаються з піками напруги. Імпульси, викликані стримерними розрядами
(streamer), відбуваються в позитивній напівхвилі.

Корона в гострих точках

Загострені місця можуть бути виражені як малі сфери радіусом а. Якщо
заземлення об’єкти віддалені далеко від сфери джерела, то електричне поле
сфери визначається як Еa = V/a.
Проблеми, викликані короною.
Корона може проявлятися як блакитний люмінесцентний розряд на
провідниках з виділенням озону і викликати:
Інтерференцію (Radio Interference Voltage – RIV): швидкозмінних
імпульси струму корони (особливо при позитивних стримерних розрядах),
що випромінюють електромагнітні перешкоди в діапазоні від 0,2 до 10 МГц.
Втрати: Струм корони, який встановився, має частоту мережі, що
викликає додаткові втрати в лінії. Зазвичай добре спроектовані лінії передачі
будуть мати низьке значення радіо інтерференції RI, і, тому малі втрати. Під
час дощу, однак, утворюється корона на краплинах і дротах, і крім
додаткових втрат типу RI зростатимуть втрати потужності. На лініях
передачі 500 кВ втрати можуть становити десятків мегават.
Заходи по зниженню корони
 Встановлено, що утворення корони інтенсифікується в загострених
місцях, що мають малий радіус заокруглення. Тому у виробництві
високовольтної апаратури необхідно уникати гострих країв і ділянок. Для
високовольтних ліній необхідно застосовувати виті дроти, тож для ліній 600
кВ використовують лінії, звиті з 6 провідників.
Корисне використання властивостей корони
З іншого боку в промисловості корона має багато корисних застосувань,
включаючи фотокопіювальні машини, електростатичні збирачі пилу і
озонові генератори.

Тверді та рідкі ізоляційні матеріали.

Як відомо, пробій часто викликається іонізацією з причини зіткнення

електронів з нейтральними атомами газу. При цьому, відповідно до закону
Пашена, збільшення щільності газу призводить до зменшення відрізків
розгону вільних електронів і зниження їх кінетичної енергії, зіткнення їх з
молекулами газу стають еластичними, що покращує електричну міцність
ізоляційного середовища і знижує ймовірність пробою. Тому, логічно можна
зробити висновок про те, що електрична стійкість рідин і твердих речовин
краще, ніж газів. Однак при цьому потрібно пам’ятати, що на практиці
електрична міцність рідких і твердих матеріалів може виявитися менше
передбачуваної через забруднення і дефекти. Рідкі і тверді матеріали
класифікуються також як діелектрики, тобто вони мають властивість
поляризації, яка виражається діелектричної постійною, яка вище одиниці.
Діелектрична постійна. Відомо, що діелектрик містить диполі, які за
відсутності напруги розташовуються в безладді, а при прикладенні напруги
між електродами встановлюється електричне поле, яке діє на диполі
діелектрика, упорядковуючи їх так, як показано на рис. 5.

Без напруги З прикладеною напругою

Рис. 5. Полярізація діелектриків.

Дія диполів викликає появу додаткового заряду на електродах, в

порівнянні з тим, коли між електродами знаходиться повітря, тобто
заповнений простір характеризується більш високою ємністю C = V/Q.
Діелектрична постійна або відносна проникність визначається формулою εr =
Cdiel/Cair. Діелектрики з високими діелектричними константами
використовуються у виготовленні конденсаторів. Ці діелектрики повинні
також мати високу електричну міцність, тобто міцність на пробій.
Втрати в діелектриках. При прикладенні до полюсів діелектрика
напруги постійного струму його диполі шикуються так, як показано на рис.
5. Якщо ж буде прикладено напругу змінного струму, то його диполі почнуть
вібрувати з частотою прикладеної напруги, виділяючи при цьому тепло від
тертя (на цьому заснований принцип роботи мікрохвильових печей).
Оскільки немає матеріалів з чистими ізоляторами, то мають місце втрати
провідності. Для ідеального конденсатора кут між струмом I с і напругою V
становить 90о, а для реального 90о – δ. Тому втрати потужності будуть
визначатися формулою P = V×I×tgδ = 2πfCV2tgδ. Термін tgδ відомий, як
коефіцієнт втрат, і є явним показником якості ізоляційного матеріалу і
зокрема для трансформаторної олії.

Типові ізоляційні матеріали.

Оскільки внутрішньомолекулярні відстані у твердих матеріалах
коротше, ніж в рідинах, то перспектива лавиноподібного формування
обумовлює кращі умови для пробою. Феномен пробою досі досить добре не
розкритий, оскільки можливі різні процеси. Такі аспекти на практиці, як
домішки і порожнечі знижують точність теоретичних розрахунків. В таблиці
1. приведені параметри деяких типових твердих ізоляційних матеріалів:

Таблиця 1. Параметри деяких типових твердих ізоляційних матеріалів.

Діелектричн
Материа

Властивочті
електрична
а постійна

міцність
(кВ/мм)

Застосува
Типова
tg δ

ння
л

Стійка при Ізоляція електричних

5,5 ÷ 30×1 високих машин
Слюда –
7 0–4 температур (до 20 кВ) разом з
ах епоксидами
Просякнута маслом в
20÷
ізоляції обмоток
Папір – 50×1 – –
високовольтних
0–4
трансформаторів
10 ÷ Скляні ковпаки і
4,5 ÷ 10 ÷
Скло 100×1 Крихке шпильки ізоляторів.
7 50
0–4 Скляні волокна з
 епоксидної гумою
3 ÷ 30 20 ÷ Ізолятори, прохідні
Фарфор 6 –
10–4 40 ізолятори
Поперечно пов’язаний
(XLPE) поліетилен
1÷
30 ÷ використовується в
Поліетилен 2,3 10×10– –
4 40 ізоляції ВВ кабелів до 110
кВ
Полівінілхлори > 100 11 ÷
5,5 – HV кабелі
д ×10–4 30
Політетрафтор
Високотемпературне
етилен 2 2×10–4 19 –
обладнання
(тефлон)
Інкапсуляція HV
Епоксидна трансформаторів струму і
гума з напруги.
кварцовим 4 – 18 – Ізолятори
наповнювачем трансформаторів:
циклоаліфатичні смоли
Етилен – Ізолятори, що
пропіленовий використовують
2÷3 – – –
каучук скловолоконний
(EPDM) сердечник
Ізолятори, що
Властивості
використовують
Силікон 3÷6 – – гідрофобної
скловолоконний
поверхні
сердечник

Механізми пошкодження твердих ізоляційних матеріалів

Електрична міцність твердих матеріалів є, як і для рідин, набагато
нижче, ніж міцність, отримана шляхом фізичних досліджень. Основними
механізмами пошкодження є термальні руйнування, дендритні утворення,
викликані внутрішніми порційними розрядами, та тріщинами, викликаними
зовнішніми дугами.
Термічні ушкодження. Втрати в діелектриках і провідниках
збільшуються нелінійно, пропорційно квадрату прикладеної напруги. Тому,
якщо напруга вище допустимої, то теплові втрати призведуть до
перевищення температурної межі ізоляційного матеріалу, висушування його
кругового шару з подальшим підвищенням опору та термічної нестабільності
і, як наслідок, старіння ізоляції та її пошкодження.
Комбіновані ізоляційні системи із застосуванням газів, твердих і
рідких середовищ.
 Дуже часто газоподібні, тверді і рідкі ізоляційні матеріали застосовують
разом в ізоляційних системах для підвищення діелектричної міцності
газонаповнених середовищ (за винятком SF6 при високому тиску). З цієї
причини масло використовують у трансформаторах, а епоксидну гуму для
герметизації компонентів таких, як ТС на 11 кВ. Однак, введення твердих
матеріалів в зазор може змінити справу в гіршу сторону, якщо не подбати
про видалення повітряних бульбашок і перепусток.
Приклад. Якщо до однорідного повітряного зазору у 10 см прикласти
напругу V = 200 кВ, то при напруженості Еair = 200/10 = 20 кВ/см не буде
виникати пробою в цьому зазорі. Якщо, у порядок підвищення надійності, 9
см цього зазору заповнити епоксидом з відносною діелектричної
проникністю (діелектричної постійної) εr = 3, і враховуючи, що при цьому
Eepoxy = Eair/3, то в цій комбінованому ізоляційному середовищі напруга V
розподілиться за формулою: V = 200 = 1Eair + 9Eepoxy = 1Eair + 3Eair = 4Eair, тобто
Eair = 200/4 = 50 кВ/см. Повітря в зазорі, таким чином, пробивається, але
ізоляція не слабшає. Однак, тривалі розряди і супровід їх ультрафіолетом, а
також озонові виділення можуть призвести ізоляцію до псування після
закінчення деякого часу, можливому обвуглюванню, тріщинам і
руйнуванню.

Деякий феномен трапляється, коли в епоксидному литті мається

повітряний міхур. Напруженість поля в міхурі, на підставі вищевикладеного,
буде більше, ніж в епоксиді. З іншого боку, діелектрична міцність повітря
менше, ніж епоксиду, тому розряди, що відбуваються в міхурі, атакують
кристалічну структуру твердого матеріалу, приводячи до утворенню
дендритів та, можливо, до руйнування. Існують діагностичні методи
визначення цих розрядів. Просочення і лиття, яку запущено у вакуумі,
забезпечує видалення повітря і бульбашок газу. Поліетиленові кабелі також
схильні до такого виду розрядів, якщо в ізоляції існують повітряні порожнечі
або простори між ізоляцією і провідником струму.

Узагальнення властивостей типових ізоляційних матеріалів.

В таблиці 2 приведено порівняння властивостей основних типів ізоляції.

Таблиця 2. Порівняння властивостей основних типів ізоляції.

Тверді Рідкі матеріали
Повітря SF6
матеріали
Діелектри 1 1 3÷6 2÷4
чна
постійна
Діелектри 30 (при одному 120 (при 4 барах) 200÷400 240
чна барі)
 міцність
Переваги Плинність, Плинність, Можуть нести Плинність,
самовідновлюва самовідновлюваємі провідники, можна
ємість, достаток сть, висока висока спорожнити /
діелектрична діелектрична рециркуляція і
міцність, хороші міцність, заміна, можна
властивості деякі типи випробувати як
дугогасіння в можна циркулює
вимикачах відливати холодоагент
Недоліки Низька Розміщувати в Не Вбирає вологу,
діелектрична гарячому стані, поновлюється піддається
міцність і виділення самостійно забруднення
діелектрична токсичних Не заповнює
постійна, речовин при малі простори
проблеми при пробої
випробуванні із
послідовним
твердим або
рідинним
ізолятор.

Питання для самоконтролю.

1. Розкрити сутність термінів isolated і insulating. Що є основним

корисною властивістю повітря, як ізоляційного матеріалу.
2. Розкрити сутність процесу іонізації газів. Пояснити вплив тиску і
величини зазору на пробій однорідних зазорів. Закон Пашена та спрощені
формули розрахунку напруги електричного поля.
3. Механізм пробою повітря в зазорі, розряди, корона, проблеми і заходи
по зниженню корони.
4. Розкрити поняття діелектричної постійною, поляризації діелектрика і
втрат в діелектриках.
5. Пояснити шкідливість наявності бульбашок в твердих ізоляційних
матеріалах.

Література.
1. Високовольтні технології в морській електроінженерії: монографія / В.В.
Будашко, О.М. Піпченко, В.В. Пономаренко, В.А. Шевченко. – Одеса : НУ «
ОМА» , 2020. – 398 с.
2. Безпечна експлуатація суднового високовольтного електрообладнання
Навч . посібник /О.М. Піпченко , В.В. Пономаренко, А.Є. Савельєв , В.А.
Шевченко. Одеса: ТЕС, 2008. - 262 стор .