СУЧАСНІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ЗАСОБІВ АКТИВНОГО ЗАХИСТУ

УДК 623.4.01
Лисий Микола Іванович, к. т. н.
Національна академія Державної
прикордонної служби України,
М. Хмельницький

Вступ.
Державний кордон концентрує в собі прояви багатьох видів реальних і
потенційних загроз, що зобов'язує сприймати їх адекватно рівню національної
безпеки, аналізувати та прогнозувати їхні зміни для прийняття виважених
рішень щодо протидії. У зв’язку із цим планується забезпечити новий якісний
рівень стану захищеності державного кордону за рахунок створенням
інтегрованої системи охорони кордону, однією зі складових якої є система
інженерно-технічного контролю [1].
Як на нашу думку, така система представляє собою сукупність
інтегрованих у єдиний комплекс технічних засобів з метою забезпечення
необхідних умов для своєчасного виявлення, супроводження, ускладнення дій
порушників законодавства про державний кордон України та наведення на них
сил оперативного реагування [2].
Ускладнення дій порушників кордону дозволить примусити їх
відмовитися від своїх намірів або забезпечить умови щодо затримання
порушників. Реалізація зазначеного можлива з використанням інженерних
загороджень, проте вони не у повній мірі відповідають сучасним вимогам щодо
облаштування кордону. Тому доцільніше розглянути одну із складових системи
контролю, а саме підсистему активного захисту, основу якої складають засоби
активного захисту, функціонування яких направлено на ускладнення
пересування порушників. Проте такі засоби не набули широкого застосуванні в
охороні кордону, що пояснюється досить високою небезпекою їх
функціонування.
 Тому, метою роботи є розгляд технічних рішень засобів активного
захисту, які забезпечують нелетальний вплив на порушника активним
елементом, що змусить порушника відмовитися від своїх намірів або
забезпечить ефективні умови його затримання.
Результати дослідження.
Специфіка функціонального призначення засобів активного захисту
відображається в самій назві і полягає в активній протидії порушникові за
допомогою активних елементів технічних засобів. Такі засоби впливають на
органи чуття або окрему ділянку організму людини на межі максимальної
больової дії з подальшою психологічною і просторовою дезорієнтацією і,
можливо, короткочасною втратою свідомості без суттєвого впливу для здоров'я.
Засоби активного захисту розглянуто у [3], враховуючи матеріал
публікації проведемо класифікацію таких засобів, яку подано у табл.1.
Таблиця 1
Класифікація засобів активного захисту
№ Класифікаційна ознака Вид засобу активного захисту
з/п порівняння (підкреслено переважні види)
1 Територіальне розміщення розподілений, зосереджений
2 Спосіб впливу на порушника неконтактної дії, контактної дії
3 Середовище встановлення розміщується у ґрунті або у воді, кріпиться на
елементу впливу опорах, встановлюється на об’єктах,
використовується дротяне загородження
4 Фізичний принцип дії димогазогенераторний, звуковий, світловий,
магнітоімпульсного метання, електромагнітного
випромінювання, електрошоковий

Обґрунтуємо технічні рішення засоби активного захисту як можливого

елементу перспективної системи інженерно-технічного контролю. Засоби, які
призначенні для охорони кордону, повинні відрізнятися можливістю
територіального розподілення активного елементу, забезпечувати неконтактний
вплив на правопорушника, мати естетичний вид, що досягається розміщенням
їх у ґрунті, воді, на опорах. З метою визначення адекватного для прикордонних
умов засобу, спочатку розглянемо можливі фізичні принципи їх дії.
Димогазогенераторні, світлові, звукові засоби мають радіус дії у декілька
десятків метрів [3], що дозволяє їх класифікувати як засоби із зосередженим
елементом впливу, а тому вони не можуть ефективно використовуватися для
охорони протяжних ділянок кордону (див. п. 1 табл. 1).
Засоби активного захисту магнітоімпульсного метання впливають на
порушника шляхом вистрілювання металізованих предметів під дією
електромагніту. Вони потребують встановлення спеціальних споруд або
елементів конструкції об’єкту захисту, а тому вони також відносяться до
засобів із зосередженим елементом впливу [4].
В останні роки широкого розвитку набули засоби електромагнітного
випромінювання украй високої частоти [5]. Точкове нагрівання тіла людини
таким випромінюванням спричиняє шоковий стан. Факторами, що обмежують
їх використання для захисту ділянок кордону є необхідність забезпечення
прямої радіолокаційної видимості між правопорушником і засобом, а також
точного наведення променя на ціль, що також викликає певні труднощі для їх
ефективного застосування.
Загалом розглянуті засоби використовуються для захисту від
несанкціонованого доступу до об’єктів, що пояснює їхню "непристосованість"
до умов кордону.
Разом із тим, електрошокові засоби мають досить широкий спектр
технічних рішень. Розглянемо їх класифікацію (рис. 1).

ЕЛЕКТРОШОКОВІ ЗАСОБИ АКТИВНОГО ЗАХИСТУ

крокової напруги за типом фізичної дії напруги дотику

поділяються на такі,
ємкісного струму що використовують електропровідної аерозолі
вплив
неконтактної електризації електричного поля струму у воді

Рис. 1. Класифікація електрошокових засобів активного захисту

Найбільш поширеними електрошоковими засобами є такі, що
використовують напругу дотику до активного елементу засобів активного
захисту, виготовленого у вигляді електроогорожі. До таких засобів відносяться
системи: Electro-Fence ( фірма APS, Англія); Electro-Guard 5000 (фірма DeTikon,
США); GM5 (фірма G.M. Advanced & Fencing Security Technologies, Ізраїль);
ЭЗМ-М, ЭЗ-О (ОАО “Схема”, Росія) [6, 7]. Робота таких засобів передбачає
використання дротяного загородження як елементу впливу, що може бути
ушкоджене великими тваринами та не відповідає вимозі естетичності.
Технічні рішення електрошокових засобів з впливом електропровідної
аерозолі розроблені у дослідженнях [8. 9]. Такі засоби потребують постійного
поповнення діючою речовиною та мають малий радіус дії, що не дозволяє
розглядати їх як перспективні для охорони кордону.
У воді вплив на людину здійснюється за рахунок формування
електропровідного поля струму металевим провідником або огорожею [10, 11].
Ефективний вплив у воді досягається за рахунок раціонального вибору
параметрів електричного поля струму. Дане технічне рішення є перспективним
для прикриття водних рубежів. Можливим напрямком розвитку таких засобів є
дослідження несинусоідальної форми електричного сигналу впливу. Слід
відзначити досить незначну кількість публікацій у даній області, що тільки
підтверджує необхідність подальшого їх дослідження.
Засоби з впливом кроковою напругою описано у [12]. Електрошокова
міна багаторазового використання забезпечує генерацію напруги впливу
безпосередньо при дії на неї порушником. Окремий такий засіб є зосередженої
дії, проте сукупність мін, укладених у смузі вздовж ділянки кордону утворюють
квазірозподілений засіб, що можливо розглядати для охорони протяжної
ділянки.
Наступним видом електрошокових засобів є такі, у яких в якості
активного елементу використано укладений у ґрунт металевий дріт [13]. Проте,
для реалізації охорони протяжних ділянок, забезпечення його функціонування
буде приводити до значних витрат електроенергії. Загалом засоби з впливом
крокової напруги є перспективними, але для їх ефективної роботи необхідно
провести дослідження щодо раціонального формування сигналу впливу.
Один із напрямків вирішення даного завдання запропонований у [14].
Ефективний вплив здійснюється шляхом зміни полярності ємнісного струму,
що протікає через тіло людини. Елемент впливу у вигляді дроту повинен
кріпитися на опорах вздовж ділянки охорони. Теоретичні дослідження
параметрів такого засобу потребують підтвердження проведенням
експерименту.
Сутність технічного рішення, яке базується на неконтактній електризації,
полягає у формуванні таких амплітудно-часових характеристик сигналу впливу,
що забезпечують перезаряд ємності тіла людини, навіть якщо вона ізольована
від ґрунту і не має контакту з активним елементом [15]. Дальність дії складає
декілька сантиметрів, що вимагає використання в якості активного елементу
металевої сітки. Проте дослідження у напрямку збільшення дальності
неконтактної електризації та можливості її застосування для засобів, що
розміщуються у ґрунті є перспективними.
Загалом слід відмітити тенденцією розвитку засобів активного захисту у
напрямках зниження залежності їх функціонування від людського чинника;
забезпечення можливості швидкої перезарядки активною речовиною;
зменшення демаскуючих ознак при спрацьовуванні; розширення номенклатури
активних елементів; регулювання ступеню впливу на правопорушника;
спрощення управління. Актуальними є питання щодо покращення організації
процесу експлуатації засобів, що обумовлюються наступними недоліками:
початкові витрати на придбання й установку достатньо великі, оскільки,
окрім самих засобів необхідно мати високоякісну сигналізацію, що знижує
ризик помилкових спрацьовувань і забезпечує точність визначення координат
правопорушника;
неправильне використання засобів активного захисту, може спровокувати
їх дію на обслуговуючий персонал;
робота засобів підвищує вимоги щодо їх електромагнітної сумісності з
іншими засобами охорони;
можливі негативні наслідки для здоров'я правопорушника.
Подальшими напрямками дослідження передбачається розробка
методики побудови структури засобів активного захисту неконтактної дії.
 Висновки.
1. Інтенсивний розвиток засобів активного захисту дозволяє прогнозувати
їх домінуючу роль у перспективній структурі інженерно-технічного контролю і,
як наслідок, відхід від традиційного алгоритму функціонування системи
охорони кордону у цілому.
2. Визначений напрямок пошуку нових технічних рішень щодо розвитку
засобів активного захисту вимагає перегляду концептуальних питань щодо
трансформації завдання недопущення порушень законодавства про державний
кордон та затримання правопорушників у завдання, яке направлено на
примушення потенційних порушників відмовитись від своїх намірів.
Література.
1. Звіт про виконання НДР «Система інженерно-технічного контролю
органу охорони державного кордону», - Шифр 207 – 0704І. – 2007, - 99 с.
2. Лисий М. І., Міхєєв Б. М., Купрієнко Д. А. Обґрунтування
раціональної структури системи технічного контролю за ділянками державного
кордону України. // Зб. наук. пр. “Труди академії” – К.: НАОУ, 2007. –
№4 (77). – С. 212-217.
3. Журин С., Шабуров А. Обзор современных технических средств
нелетального воздействия // Мир и безопасность, – 2006. - №3. – С. 20–23.
4. Татмышевский К. В., Козлов С. А. Магнитно-импульсные
метательные устройства в качестве средств поражения
в системах активной защиты объектов особой важности // Специальная
техника. - 2005. - № 5. - С. 28-31.
5. Способ защиты зон объектов от несанкционированного
проникновения с помощью КВЧ излучения и устройство для его
осуществления: Пат. RU № 2279137, МПК G08B 15/00/ Соснов Д. Ю. и др.;
Опубл. 27.06.2006.
6. Вахлаков В. Инженерные сооружения и средства как составная часть
системы охраны периметра // Мир и безопасность. – 2004. - № 3. – С. 23-26.
7. Электризуемые заграждения. Каталог ОАО "Схема". – 2005, - 2 с.
 8. Способ защиты охраняемой территории от несанкционированного
проникновения и система его осуществления: Пат. RU № 2210115, МПК G08B
13/22/ Морев А. И. и др.; Опубл. 08.10.2003.
9. Струйное электрошоковое устройство: Пат. RU № 2241191, МПК
F41B 09/00/ Точили О Н. и др.; Опубл. 27.11.2004.
10. Удинцев Д. Н. Создание средств активной защиты объектов,
расположенных вблизи акваторий. Физиологический аспект // Специальная
техника. - 2003. - № 3. - С. 28-31.
11. Водное электризуемое заграждение: Пат. RU № 94028924, МПК Н05С
01/00/ Удинцев Д. Н. и др.; Опубл. 08.10.2003.
12. Электрошоковая мина многократного использования: Пат. RU №
2215967, МПК 7F41B15/00/ Точилин О. Н.; Опубл. 10.11.2003.
13. Способ защиты зон объектов от несанкционированного
проникновения: Пат. RU № 2226001, МПК 7G08B15/00/ Белозоров А. В.,
Точилин О. Н.; Опубл. 20.03.2004.
14. Лисий М. І. Математична модель сигналу впливу на порушника
кордону ємнісним струмом, який формується засобом активного захисту
неконтактного типу // Зб. наук. пр. – Хмельницький: НАДПСУ, 2007. – №39,
ч. ІІ.
15. Способ предотвращения несанкционированного проникновения на
охраняемый объект и устройство для его осуществления: Пат. RU № 2084959;
МПК 6G08B13/22/ Рощупкин Е. Я. и др.; Опубл. 20.07.1997.