УДК: 623.

396

М. І. ЛИСИЙ
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ І СТРУКТУРА ПЕРСПЕКТИВНОГО ЗАСОБУ ВИЯВЛЕННЯ

ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОГО ТИПУ

У роботі розглянуто принцип побудови лінійного сигналізаційного засобу виявлення волоконно-оптичного

сейсмомагнітометричного типу. Розроблено математичну модель і структуру перспективного лінійного
сигналізаційного засобу виявлення волоконно-оптичного магнітометричного типу.

В останнє десятиліття питанням розвитку засобів охорони надається велика увага. Проблемним
питанням розробки структур перспективних засобів виявлення порушників є визначення не тільки факту
порушення межі об'єкту, кордону, але й координат впливу порушника на чутливий елемент сигналізаційного
засобу виявлення (СЗВ).
Невідповідність сучасним вимогам електричних СЗВ, інтенсивний розвиток волоконної оптики спонукав
до пошуку шляхів розробки принципів побудови структур засобів для охорони об'єктів [1-3], для вимірювання
різноманітних фізичних величин розподілених протяжних об'єктів [4–9].із застосуванням волоконно-оптичних
(ВО) приладів. Аналіз зазначених публікацій дозволяє відзначити, що проблемними є питання об’єднання
сигналів від багатьох датчиків, складність обробки інформації. Відсутність детальних публікацій та розробок
волоконно-оптичних засобів сейсмомагнітометричного типу, електричний тип таких засобів є найбільш
перспективним [10], для охорони протяжних об'єктів робить актуальним моделювання розробки структур ВО
СЗВ.
Метою роботи є розробка математичної моделі функціонування та структури лінійного СЗВ ВО
сейсмомагнітометричного типу.
Перспективним напрямком розвитку СЗВ є розробка лінійного СЗВ ВО сейсмомагнітометричного типу.
Метою комбінування сейсмічного та магнітометричного принципів роботи одного засобу є забезпечення його
роботи при впливі сильних електромагнітних перешкод, джерелом яких може бути сумісна робота засобів
активної охорони, що загалом підвищить інформативність сигналів від об'єктів виявлення [7].
Реалізувати такий тип засобів доцільно із застосуванням ВО бреггівських дифракційних решіток (БДР)
[4,7]. ВО БДР є основним типом спектральних ВО датчиків. Така решітка представляє собою бреггівське
дзеркало, тобто періодичну структуру показника заломлення, виготовленого безпосередньо у волоконному
світловоді. Решітки відбивають світло у вузькому спектральному діапазоні. Запис решіток може проводитися,
наприклад, із застосуванням спеціальної фазової маски та ультрафіолетового випромінювання безпосередньо при
виготовленні волоконного світловода.
При впливі на світловод з БДР механічної напруги (сейсмосигналу) або іншого фізичного ефекту, який
приводить до зміни періоду решіток, відбувається зміна параметрів відбитого сигналу, реєстрація якого дозволяє
визначити величину впливу. Значний інтерес до датчиків на основі ВО БДР пов'язаний з тим, що крім загальних
переваг ВО приладів вони відрізняються тим, що:
чутливим елементом є волоконний світловод з решітками;
мають високу чутливість при реєстрації механічного впливу;
мають високу перешкодозахищеність флуктуацій інтенсивності випромінювання;
забезпечують можливість об'єднання великої кількості ВО датчиків в одному волоконному світловоді.
Вплив механічної напруги на волоконний світловод приводить до зміни резонансної довжини хвилі ВО
БДР, що може реєструватися на основі вимірювання потужності відбитого від решіток випромінювання відомим
методом оптичної часової рефлектометрії. В роботі [4] розроблено принцип реєстрації сигналів чутливих
елементів на основі БДР методом оптичної часової рефлектометрії. Структурна схема вимірювальної системи на
основі ВО БДР складається з ВО рефлектометра та волоконного світловоду з записаними БДР. Такий принцип
побудови структури ВО вимірювальної системи покладено в основу принципу побудови ВО СЗВ. Розглянемо
детальніше вивід математичної моделі СЗВ.
Механічний вплив на волоконний світловод приводить до зміни резонансної зміни довжини хвилі БДР і
як наслідок до зміни потужності відбитого випромінювання [4]:

(1)
 ABG    FBG  FBG ,
d
P 
d
де P – зміна потужності відбитого випромінювання при зміні резонансної довжини хвилі
ВО БДР;
ABG  – функція, що описує огинаючу розподілу спектральної щільності потужностей

зондуючого імпульсу рефлектометра;

BG – резонансна довжина хвилі БДР;

 FBG – напівширина спектра відбиття випромінювання БДР;

FBG – зсув резонансної довжини хвилі БДР в залежності від зовнішнього впливу.

У якості зовнішнього впливу у [4] розглянуто вплив механічної напруги. Разом з тим, відомо, що
деформації магнітострикційного матеріалу, які виникають під дією детектуємої зміни напруженості магнітного
поля, перетворюються в деформацію волоконного світловоду, що застосовується в інтерферометричних датчиках
магнітного поля. Складність структури та принципу обробки інформації таких датчиків не дозволяє розглядати
їх як базову основу перспективних ВО СЗВ. Тому у подальшому проведемо удосконалення принципу оптичної
часової рефлектометрії ВО БДР.
Зв'язок між величиною відносної деформації волоконного світловоду і зсувом резонансної довжини
хвилі БДР задається співвідношенням [6]:
FBG  1  Pe   BG   , (2)

де Pe – ефективний коефіцієнт фотопружності матеріалу волоконного світловоду

(зазвичай близько 0,22);
  – відносна деформація видовження волоконного світловоду.

Датчик магнітного поля з чутливим елементом у вигляді волоконного світловоду зі смугами

магнітометричного матеріалу буде реагувати і на сейсмічний сигнал і на зміну напруженості магнітного поля.
Зробимо допущення, що всі деформації магнітострикційного матеріалу, які виникають під впливом внесення
металічних предметів у чутливу зону датчика, повністю перетворюються в деформацію волоконного світловоду.
Це досягається шляхом нанесення товстої плівки на поверхню волокна [11]. Враховуючи зазначене допущення,
відносну деформацію видовження волоконного світловоду виражають наступним чином [5]:

  K  H   CC , (3)

де  CC – відносна деформація світловоду через вплив сейсмічного сигналу;

К – константа магнітострикції;

Н – напруженість магнітного поля.

Напруженість магнітного поля Н, в якому знаходиться датчик, можна представити як суму

напруженостей постійного поля Землі Но і магнітного поля, яке вносить порушник Нs, тоді [11]:
k  Hs (4)
  K  Ho    CC
2 Ho
де Ho – напруженість магнітного поля Землі;

Hs – напруженість магнітного поля порушника.

Враховуючи вирази (1) - (4) запишемо математичну модель для визначення зміни потужності відбитого
випромінювання при зміні резонансної довжини хвилі ВО БДР через вплив магнітного поля і сейсмічного
сигналу:

 k  Hs  (5)
 ABG    FBG  BG   K Ho 
d
P    CC  .
d  2 Ho 

Зміна потужності, що описується виразом (5), відбитого випромінювання від ВО БДР, яка представляє
корисний сигнал, реєструється методом оптичної часової рефлектометрії, прямопропорційна зміні напруженості
магнітного поля порушника та механічному впливу сейсмосигналу порушника, тобто:
P  f Hs,  CC  (6)

Вираз (6) є загальним записом математичної моделі принципу роботи перспективного СЗВ порушників
кордону ВО магнітометричного типу.
Виходячи з розглянутого принципу роботи побудуємо структуру лінійного СЗВ ВО
сейсмомагнітометричного типу, рис. 1.
 Рефлектометр

1 2

Рис. 1. Структура лінійного сигналізаційного засобу виявлення волоконно-оптичного

сейсмомагнітометричного типу: 1 – ВО БДР з магнітострикційним матеріалом; 2 – ВО БДР.

Принцип роботи такої системи базується на реєстрації методом оптичної часової рефлектометрії
відбитого випромінювання від ВО БДР при впливі на них сейсмічного сигналу і магнітного поля. Це дозволить
застосувати такий СЗВ разом з засобом активного захисту і забезпечить виявлення порушників, рівень впливу
яких перевищує чутливість засобу до змін магнітного поля і сейсмічних вібрацій.
Висновок. У роботі розглянуто принцип побудови структури сигналізаційного засобу виявлення.
Виведено математичну модель принципу роботи засобу волоконно-оптичного сейсмомагнітометричного типу з
об’єднанням сигналів від бреггівських дифракційних решіток на основі оптичної часової рефлектометрії.
Запропоновано структуру перспективного сигналізаційного засобу виявлення волоконно-оптичного типу, що
реагує на сейсмосигнал і на магнітне поле порушника.
Напрямком подальших досліджень є обґрунтування вимог до засобу виявлення волоконно-оптичного
сейсмомагнітометричного типу, обґрунтування достовірності теоретичних викладок, шляхом моделювання
роботи засобу, а також вибір магнітострикційного матеріалу для покриття жил світловодів.

Література
1. Иванченко П., Красовский В. Распределенные волоконно-оптические системы для охраны периметра:
перспективные технологии // Алгоритм безопасности, - №4, 2003. - С.48-50.
2. Звежинский С.С., Ларин А.І. Периметровые маскируемые магнитометрические средства обнаружения
// Специальная техника, 2001, - №4. С.8 -14 (www.bre.ru/security).
3. Введенский Б.С. Системы охраны периметров с волоконно-оптическими сенсорами // Специальная
техника. - №4. 2004. (http://st.ess.ru / index.)
4. Дышлюк А. В. Принципы создания оптоэлектронных информационно-измерительных систем
мониторинга безопасности эксплуатации техногенных объектов: Дисс. ... канд. ф. - м. наук. - Владивосток:
ДВГТУ. - 2006. - 174с.
5. Петров Ю. С. Методы создания измерительных преобразователей для распределенных волоконно-
оптических измерительных систем: Автореф. ... канд. техн. наук. - Владивосток: ДВГТУ. - 2006. - 19с.
6. Кульчин Ю. Н. Распределенные волоконно-оптические сети. - м.: ФИЗМАТЛИТ, 2001. - 272с.
7. Гармаш В. Б. и др. Возможности, задачи и перспективы волоконно-оптических измерительных
систем в современном приборостроении // Фотон-экспрес. - №6, - 2005. С. 128 - 140.
8. FFT Secure.Link.Future Fibre Technologies Pty.LTD.2006. p.10. (http.FFT.com.ua)
9. Горшков Б. Г., Парамонов В. М., Курков А. С., Кулаков А. Т. Фазовочувсвительный волоконный
рефлектометр для распределенных датчиков внешнего воздействия // Lightwave Russian Edition. - №4, - 2005.
С. 47 - 49.
 10. Звежинский С. С., Ларин А. И. Периметровые маскируемые магнитометрические средства
обнаружения // Специальная техника. - №4, - 2001. - С. 8 - 14.
11. Волоконная оптика и приборостроение // Под общ. ред. М. М. Бутусова. - Л.: Машиностроение.
1987. - 328 с.

М. І. Лисий