ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ, БІОНЕОРГАНІЧНОЇ ТА ФІЗКОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ

ЗБІРНИК
ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
З МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(Модуль 2. РІВНОВАГАВ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ НА

МЕЖІ ПОДІЛУ ФАЗ)
Збірник тестових завдань підготували викладачі кафедри загаль-
ної, біонеорганічної та фізколоїдної хімії ЛНМУ: доценти
В.В.Огурцов, Д.Д.Луцевич, І.В.Драпак, Р.С. Гасс, старший викладач
О.В.Кленіна, асистент О.З. Тимкевич

За загальною редакцією доцента В.В. Огурцова

2
 Вступ
Впровадження кредитно-модульної системи організації навчально-
го процесу вимагає застосування стандартизованих методів контролю з
метою кількісної оцінки ступеня засвоєння навчального матеріалу сту-
дентами підчас практичних занять та підсумкового модульного контро-
лю.
Даний збірник рекомендується студентам медичних факультетів
для поглибленого вивчення медичної хімії (Модуль 2. Рівновага в біоло-
гічних системах на межі поділу фаз) під час позааудиторного засвоєння
програмного матеріалу з цієї дисципліни та підготовки до практичних
занять і підсумкового модульного контролю. Він складається з 9-ти роз-
ділів, які включають більше 800 тестових питань з усіх тем програмного
матеріалу другого модуля. До 180 завдань наведено коментар правильної
відповіді, а вкінці посібника подано список правильних відповідей на всі
запитання.

3
Розділ 1

C. QT=RTln(p1/p2)
1.1. Ентропія є мірою невпорядковано-
D. pV= nRT
сті системи. Під час перебігу хімі-
E. ∆G0= –nFE0
чних і біохімічних реакцій та зміні
агрегатного стану речовин вели- 1.5. Для яких речовин стандартні теп-
чина ентропії може змінюватися. лоти згоряння (∆H°згор) рівні ну-
Вкажіть, не проводячи розрахун- лю?
ків, у якому з наведених процесів А. NO2, N2H4
ентропія зростає? B. P2O3, PH3
А. 4НCl(г) + О2(г) = 2Cl2(г) + C. СО, Н2
2Н2О(г) D. СО2, Н2О
B. 4Al(т) + 3С(т) = Al4С3(т) E. NO, NH3
C. С(графіт) + СО2(т) = 2СО(г)
D. Н2(г) + Cl(г) = 2HCl(г) 1.6. Стандартні умови визначаються
E. СН4(г) + Cl2(г) = CH3Cl(г) + наступними значеннями тиску та
HCl температури (параметрами стану):
А. 101,3 кПа, 298 К
1.2. При складанні теплових балансів B. 50 кПа, 298 К
хімічних процесів у виробництві C. 101,3 кПа, 0 К
ліків часто неможливо експериме- D. 50 кПа, 273 К
нтально визначити тепловий ефект E. 101,3 кПа, 273 К
процесу. У такому випадку для
розрахунків застосовують закон: 1.7. Найчастіше в технології фармаце-
А. Фарадея втичних препаратів підтримують
B. Вант-Гофа сталими температуру та тиск. Як
C. Нернста називається цей процес?
D. Рауля А. ізобарний
E. Гесса B. ізотермічний
C. ізобарно – ізотермічний
1.3. Виберіть правильний вираз для D. ізохорно – ізотермічний
Qp: E. ізохорний
А. Qp=dU-pdV
B. Qp=dU+pdV 1.8. Усі довільні процеси розчинення,
C. Qp=Qv-pdV дифузії в організмі проходять при
D. Qp=dU зростанні ентропії. Вказати, в яких
E. Qp=dS+pdV з наведених реакцій ∆So не зміню-
ється:
1.4. Реакція відновлення Fe2O3 воднем А. 2NO(г) + O2(г) = 2NO2(г)
відбувається за рівнянням Fe2O3(т) B. NH4NO3(т) = N2O(г) + 2H2O(г)
+ 3H2(р) ⇄ 2Fe(т) + 3H2O(г). ∆Hop= C. H2(г) + F2(г) = 2HF(г)
96,6 кДж. За якою формулою мож- D. 2SO2(г) + O2(г) = 2SO3(т)
на розрахувати температуру поча- E. NH4NO2(т) = 2H2O(г) + N2(г)
тку відновлення Fe2O3, якщо зміна
1.9. Як називається процес одержання
ектропії cкладає ∆So=0,1387
лікарських препаратів за сталих
кДж/(моль·К)?
температури та об’єму системи?
А. ∆Ho =T ∆So, T=∆H/∆S
А. ізохорний
B. QT=RTln(V2/V1)
4
 B. ізобарний B. залежить від послідовності
C. ізохорно – ізотермічний злиливання компонентів кис-
D. ізотермічний лота-луг
E. ізобарно – ізотермічний C. залежить від природи кислот-
ного залишку
1.10. Ентропія системи зменшується в D. визначається окислювальни-
процесі: ми властивостями
А. сублімації E. постійний
B. диссоціації
C. випаровування 1.15. Ентропія S – це критерій межі пе-
D. плавлення ребігу хімічних процесів в ізольо-
E. полімеризації ваній системі. У рівноважному
стані:
1.11. Яка маса води (в кг) виділяється А. S = 0
організмом через шкіру, якщо при B. S < 0
цьому втрачається 1800 кДж теп- C. S > 0
ла? D. S = Smax
А. 0,92 E. S = Smin
B. 0,46
C. 0,74 1.16. Ефективність реакцій органічного
D. 0,28 синтезу при взаємодії різноманіт-
E. 0,52 них речовин оцінюється за їх хімі-
чною спорідненістю, мірою якої
1.12. Який енергетичний процес забез- прийнято вважати:
печить достатньою кількістю енер- А. зміну енергії Гіббса
гії м‘язи спортсмена-плавця, щоб B. максимальну швидкість реак-
той зміг стрибнути у воду далі ції
своїх супротивників ? C. тепловий ефект реакції
А. гідроліз АТФ D. чутливість до дії каталізаторів
B. анаеробний гліколіз E. внутрішню енергію системи
C. ресинтез АТФ за рахунок
фосфокреатину 1.17. Критерієм перебігу реакцій синте-
D. ресинтез глікогену зу препаратів є зменшення вели-
E. окисне фосфорилювання чини енергії Гіббса. При сталості
яких параметрів системи змен-
1.13. Який тепловий ефект реакції ете- шення величини енергії Гіббса
рифікації оцтової кислоти етано- визначає напрямок процесу?
лом, якщо ентальпії згоряння кис- А. температури і тиску
лоти, спирту та ефіру відповідно B. тиску і об’єму
дорівнюють –870,7 кДж, –1365,4 C. тиску
кДж і –1801,2 кДж? D. маси і теплоємності
А. –246,1 E. об’єму і температури
B. –400,5
C. –434,9 1.18. Кількість зв’язаної енергії, відне-
D. +400,5 сена до температури, це…
E. +468,2 А. ентропія
B. енергія Гіббса
1.14. Тепловий ефект реакції нейтралі- C. ентальпія
зації кислот HCl, HNO3, H2SO4: D. внутрішня енергія
А. залежить від їх основності E. енергія Гельмгольца
5

1.19. Енергія Гіббса (ізобарно-
ізотермічний потенціал) є мірою:
А. повної енергії системи
B. ентальпії
C. енергії, яку можна використа-
ти для виконання роботи
D. розсіяної енергії
E. внутрішньої енергії системи
1.20. Який з записів найбільш точно
відображає фізичний зміст форму-
ли ∆G0=∆Ho–T∆So:
А. зміна вільної енергії Гіббса в
термодинамічній системі до-
рівнює різниці ентальпійного
і ентропійного факторів
B. тепловий ефект ізобарного
процесу залежить від корис-
ної роботи розширення
C. тепловий ефект ізобарного
процесу менше теплового
ефекту ізохорного на величи-
ну роботи розширення
D. вільна енергія системи дорів-
нює різниці ентропійного і
ентальпійного факторів
E. зменшення вільної енергії
залежить від зміни ентальпії в
системі
1.21. У деяких системах, що застосову-
ються в фармацевтичній технології
не спостерігаються зміни об’ємів.
В якому співвідношенні знахо-
дяться внутрішня енергія та ента-
льпія в таких системах?
А. ∆U < ∆H
B. ∆U = 2∆H
C. ∆U > ∆H
D. 2∆U = ∆H
E. ∆U = ∆H
1.22. Ентальпійний фактор ∆Н позитив-
ний, а ентропійний ∆S – негатив-
ний. Який напрям і умови проце-
су?
А. реакція протікає при темпера-
турі абсолютного нуля
B. реакція не відбувається взага-
6
лі
C. реакція може відбуватись
тільки при низьких темпера-
турах
D. реакція протікає при будь-
яких температурах
E. реакція може відбуватись
тільки при високих темпера-
турах
1.23. Який з записів найбільш точно
відбиває фізичний зміст формули
Qp = Qv+ pV:
А. тепловий ефект ізобарного
процесу більше теплового
ефекту ізохорного на величи-
ну роботи розширення
B. тепловий ефект ізобарного
процесу залежить від корис-
ної роботи (роботи розши-
рення)
C. зміна вільної енергії Гіббса в
термодинамічній системі до-
рівнює різниці ентальпійного
і ентропійного факторів
D. зменшення вільної енергії
залежить від зміни ентальпії в
системі
E. вільна енергія системи дорів-
нює різниці ентропійного і
ентальпійного факторів
1.24. В залежності від характеру взає-
модії з навколишнім середовищем
термодинамічні системи поділя-
ють на:
А. екзогенні і ендогенні.
B. ізольовані, відкриті, закриті
C. рівноважні і нерівноважні.
D. гомогенні і гетерогенні.
E. одно-, дво-, трикомпонентні
1.25. Чи буде виконуватися закон Гесса
за умови сталого об’єму?
А. іноді
B. так
C. деколи
D. ні
E. у крайніх випадках
 D. реакція може відбуватись
1.26. Основний закон термохімії (закон тільки при високих темпера-
Гесса) встановлює, що тепловий турах
ефект хімічної реакції:
E. реакція може відбуватись
А. не залежить від шляху перебі- тільки при низьких темпера-
гу реакції. турах
B. залежить від природи вихід-
них речовин. 1.30. Ентропія правильно утвореного
C. не залежить від природи реа- кристалу чистої речовини при аб-
гуючих речовин. солютному нулі…
D. залежить від природи продук- А. від’ємна
тів реакції. B. мінімальна
E. залежить від природи продук- C. дорівнює одиниці
тів реакції. D. максимальна
E. дорівнює нулю
1.27. В технології синтезу фармацевти-
чних препаратів багато процесів 1.31. Не проводячи розрахунків, визнач-
відбувається при сталих темпера- те, в результаті якої реакції ентро-
турі і тиску. Яку термодинамічну пія системи збільшується:
функцію треба обрати як критерій А. H2 + Cl2 = 2HCl
перебігу самодовільного процесу в B. 2CO + O2 = 2CO2
цих умовах? C. 2SO2 + O2 = 2SO3
А. енергія Гельмгольца D. 3H2 + N2 = 2NH3
B. ентальпія E. N2O4 = 2NO2
C. внутрішня енергія
D. енергія Гіббса 1.32. Вирахувати теплоту розчинення
E. ентропія кристалогідрату MgSO4⋅7H2O,
якщо, ентальпія розчинення
1.28. Важливе значення в термодинамі- MgSO4 становить 11,3 кДж/моль, а
чних розрахунках надається обчи- ентальпія гідратації дорівнює –
сленню вільної енергії Гіббса ∆G. 58,16 кДж/моль?
Самодовільний перебіг процесу за А. +46,9
ізобарно-ізотермічних умов мож- B. –40,6
ливе за умови: C. –69,5
А. ∆G≥0 D. 69,5
B. ∆G=0 E. –46,9
C. ∆G<0
D. ∆G>0 1.33. Чому рівний тепловий ефект хімі-
E. ∆G ≤ 0 чної реакції 2А+В=А2В при 101,3
кПа і 298 К, якщо ентальпії утво-
1.29. Ентальпійний фактор позитивний, рення ∆Нf0(A)=25 кДж/моль,
а ентропійний – негативний. Який ∆Нf0(В)=10 кДж/моль, ∆Нf0
напрям і умови процесу ? (А2В)=20 кДж/моль:
А. реакція відбувається при А. 40 кДж/моль
будь-яких температурах B. –40 кДж/моль
B. реакція може відбуватись при C. –10 кДж/моль
температурі абсолютного D. 10 кДж/моль
нуля E. –20 кДж/моль
C. реакція не відбувається взага-
лі 1.34. Ентальпія:

7
 А. залежить від шляху перебігу
процесу
B. не є функцією стану системи
C. залежить тільки від початко-
вих і кінцевих параметрів
D. залежить тільки від початко-
вих і не залежить від кінцевих
параметрів
E. мірою невпорядкованості
є D. це кінетична енергія всіх час-
системи
1.35. За сталістю яких параметрів сис-
теми зменшення енергії Гиббса
дорівнює максимально корисній
роботі процесу?
А. температурі і тиску
B. тиску
C. об’єму і температурі
D. масі і теплоємності
E. тиску й об’єму
1.36. Для ізохорного процесу тепловий
ефект рівний:
А. зміні вільної енергії Гібса.
B. зміні ентропії системи.
C. зміні ентальпії процесу
D. нулю.
E. зміні внутрішньої енергії.
1.37. Для ізобарного процесу тепловий
ефект:
А. дорівнює зміні ентальпії
B. завжди максимальний
C. дорівнює зміні внутрішньої
енергії
D. дорівнює нулю
E. завжди мінімальний
1.38. Що таке внутрішня енергія?
А. це повна енергія всіх части-
нок системи (молекул, атомів,
електронів тощо) за винятком
потенціальної енергії їх взає-
модії, кінетичної та потенціа-
льної енергії системи в цілому
B. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо) та по-
тенціальна енергія їх взаємо-
дії, за винятком кінетичної та
8
потенціальної енергії системи
в цілому
C. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо), включ-
но з кінетичною та потенціа-
льною енергіями системи в
цілому
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо), за ви-
нятком кінетичної та потенці-
альної енергії системи в ціло-
му
E. це кінетична енергія всіх час-
тинок системи (молекул, ато-
мів, електронів тощо) та по-
тенціальна енергія їх взаємо-
дії, включно з кінетичною та
потенціальною енергіями
системи в цілому
1.39. Процес може бути здійснений як
самодовільний, якщо у відповідно-
сті з математичним виразом
∆G0=∆Ho–T∆So
А. ∆Ho >0, | ∆Ho |>| T∆So |
B. | ∆Ho | > | T∆So|
C. ∆Ho >0, | ∆Ho |<| T∆So |
D. ∆Ho >0, T=0
E. | ∆Ho |=| T∆So|
1.40. Яке значення (в кДж/моль) відпо-
відає теплоті утворення етану,
якщо тепловий ефект реакції
С2H6(г) + 7/2 O2(г) = 2СО2(г) +
3Н2О(г) дорівнює –1423 кДж?
А. –34,5
B. –65,8
C. –89,4
D. –52,1
E. +65,8
1.41. При якій температурі (в оС) вста-
новиться рівновага реакції N2O(г)
+ О2(г) = 2NО2(г), якщо ∆H° = 57,4
кДж, ∆Sо = 0,177 кДж/(К·моль).
А. 37
B. 68
C. 25
 D. 51 E. теплові ефекти хімічних реа-
E. 95 кцій
1.42. Маса речовини (m) і її об’єм (V) 1.47. Який процес в термодинаміці на-
відносяться до групи: зивається ізобарно-зотермічним?
А. функцій стану стстеми А. V=const, P=const
B. екстенсивних параметрів B. T=const, V=const
C. термодинамічних потенціалів C. T=const, P=const
D. термохімічних параметрів D. T=const, U=const
E. інтенсивних параметрів E. P=const, U=const

1.43. Температура (Т) і тиск (Р) відно-
сяться до групи:
А. термодинамічних потенціалів
B. кінетичних параметрів
C. функцій стану стстеми
D. екстенсивних параметрів
E. інтенсивних параметрів
1.44. Який стан системи називається
рівноважним?
А. коли не змінюються з часом
інтенсивні параметри
B. коли параметри системи з
часом не змінюються
C. коли не змінюються з часом
екстенсивні параметри
D. коли термодинамічні потенці-
али не змінюються з часом
E. коли внутрішня енергія сис-
теми з часом не змінюється
1.45. Ознакою ізохорного-ізотермічного
процесу в термодимаміці є:
А. T=const, U=const
B. P=const, T=const
C. V=const, Q=const
D. T=const, V=const
E. P=const, U=const
1.46. Що вивчає хімічна термодинаміка?
А. перетворення одних видів
матерії в інші
B. перетворення різних форм
енергії при фізичних та хіміч-
них процесах
C. перетворення різних форм
енергії при хімічних реакціях
D. перетворення теплоти у внут-
рішню енергію при хімічних
процесах
9
1.48. Як називаються процеси, що про-
тікають при Р,Т=const із зменшен-
ням енергії Гіббса?
А. самочинними
B. адіабатичними
C. екзергонічними
D. ендергонічними
E. круговими
1.49. До якого типу відносяться систе-
ми, які обмінюються з оточуючим
середовищем лише енергією?
А. до закритих
B. до ізольованих
C. до рівноважних
D. до термодинамічних
E. до відкритих
1.50. До якого типу відноситься систе-
ма, коли в пробірку з розчином
H2SO4 занурена пластинка металі-
чного цинку?
А. фізична, гетерогенна, закрита
B. хімічна, гомогенна, ізольова-
на
C. хімічна, гетерогенна, відкрита
D. хімічна, гетерогенна, ізольо-
вана
E. хімічна, гомогенна, відкрита
1.51. Якщо в пробірці нагрівати вапняк,
то до якого виду можна віднести
дану систему?
А. гетерогенна, ізольована
B. гетерогенна, трифазна
C. гомогенна, однофазна
D. гетерогенна, закрита
E. гетерогенна, двофазна
1.52. Хімічні або фазові перетворення
 завжди супроводжуються виділен-
ням або поглинанням енергії, тому
що відбувається :
А. розрив одних хімічних
зв’язків і утворення інших
B. зміна ентропії системи
C. перехід речовини з одного
стану в інший
D. встановлення стану хімічної
рівноваги
E. зміна ізобарно-ізотермічного
потенціалу
1.53. В залежності від характеру взає-
модії з навколишнім середовищем
термодинамічні системи поділя-
ють на:
А. одно-, дво-, трикомпонентні
B. екзогенні і ендогенні
C. рівноважні і нерівноважні
D. ізольовані, відкриті, закриті
E. гомогенні і гетерогенні
1.54. Хімічні термодинаміка ґрунтується
на:
А. двох основних законах тер-
модинаміки
B. одному законі термодинаміки
C. трьох основних законах тер-
модинаміки
D. різних законах і рівняннях
фізики
E. основних законах фізики і
хімії
1.55. Функції стану системи залежать
від:
А. здатності системи поверта-
тись до вихідного стану
B. величини константи хімічної
рівноваги
C. обміну з навколишнім сере-
довищем речовиною і енергі-
єю
D. початкового і кінцевого стану
системи
E. шляху проходження процесу
1.56. Теплота і робота залежать від:
А. обміну з навколишнім сере-
10
B. початкового і кінцевого стану
системи
C. здатності системи поверта-
тись до вихідного стану
D. величини константи хімічної
рівноваги
E. шляху проходження процесу
1.57. Чи залежить значення ∆H0298 реак-
ції від наявності в системі каталі-
затора?
А. не залежить
B. залежить
C. залежить в гомогенних і гете-
рогенних системах
D. залежить в гомогенних сис-
темах
E. залежить в гетерогенних сис-
темах
1.58. Основний закон термохімії (закон
Гесса) встановлює:
А. залежність теплового ефекту
від природи речовини
B. незалежність теплового ефек-
ту від початкового і кінцевого
стану системи
C. незалежність теплового ефек-
ту від шляху процесу
D. залежність теплового ефекту
від шляху процесу
E. залежність теплового ефекту
від обміну енергією з навко-
лишнім середовищем
1.59. Хімічні процеси супроводжуються
тепловим ефектами, що підпоряд-
ковуються такому закону: ”Тепло-
вий ефект реакції залежить від
природи вихідних речовин та про-
дуктів реакції і не залежить від
шляху, по якому протікає процес”.
Це:
А. Закон Гесса
B. Закон Авогадро
C. Закон Генрі
D. Закон Нернста
E. Закон діючих мас
 C. утворенням
1.60. Для яких речовин стандартна теп- малодисоційованих молекул
лота утворення дорівнює нулю води
А. Н2О D. зарядом катіонів
B. СО2 E. утворенням розчинних солей
C. С6Н12О6
D. O3 1.65. На основі наведених стандартних
E. О2 ентальпій утворення ∆H°
галогеноводнів (в кДж/моль):
1.61. Вкажіть речовину, для якої тепло- ∆H°(HBr) = –36,3; ∆H°(HI) =
та утворення в стандартних умовах 26,6; ∆H°(HF) = −270,7;
рівна нулю? ∆H°(HCl) = −92,3 вкажіть, в якому
А. HF(р) порядку зростає їхня термічна
B. N2 (г) стійкість.
C. HF(г) А. HF < HBr < HCl < HI
D. H2O(г) B. HI > HBr > HCl > HF
E. N2(тв) C. HBr < HCl < HF < HI
1.62. Які з наведених реакцій належать D. HI < HBr < HCl < HF
до екзотермічних? E. HF < HCl < HBr < HI
1. N2 + O2 = 2NO Ентальпія розчинення безводного
1.66.
2. H2 + Cl2 = 2HCl сульфату натрію дорівнює
3. H2 + I2 = 2HI –11,3 кДж/моль, а ентальпія його
А. 2 гідратації дорівнює
B. 3 –58,16 кДж/моль. Яке значення (в
C. 1, 3 кДж/моль) відповідає ентальпії
D. 1 розчинення кристалогідрату
E. 1, 2, 3 Na2SO4·7H2O?
1.63. Які з наведених реакцій належать А. –46,86
до ендотермічних? B. –5,65
1. N2 + O2 = 2NO C. –54,2
2. H2 + Cl2 = 2HCl D. 46,9
3. H2 + S = H2S E. 63,7
А. 1, 2, 3 1.67. Якщо три хімічні реакції: 1. Na(к ) +
B. 3
1/2I2(к ) = NaI(к ); ∆H = –68,8 кДж 2.
C. 2, 3
H2S(р ) + I2(к) = S(к) + 2HI(к ); ∆H = –
D. 2
73,6 кДж 3. MgO(к) + H2O(р ) =
E. 1
Mg(OH)2(к ) ; ∆H = –36,8 кДж хара-
1.64. Чим пояснюють однакове ктеризуються наведеними вище
значення теплового ефекту Q в значеннями ентальпій, то найлег-
реакціях 1 – 3 за участю різних ше з них відбувається:
кислот і основ? А. ентальпія реакції не пов’язана
1. NaOH + HCl = NaCl + H2O + Q з легкістю її перебігу
2. KOH + HNO3 = KNO3 + H2O + Q B. перша реакція
3. RbOH + HI = RbI + H2O + Q C. третя реакція
А. йонним зв’язком у молекулах D. друга реакція
вихідних речовин E. усі однаково легко
B. полярністю зв’язку в
молекулах 1.68. Розчинення 1 моль мідного купо-
11
 росу відбувається з поглинанням B. –21,0 кДж/моль
11,5 кДж теплоти, а розчинення C. 10,5 кДж/моль
такої самої кількості купрум суль- D. –5,25 кДж/моль
фату – з виділенням 66,1 кДж теп- E. 5,25 кДж/моль
лоти. Обчисліть ентальпію гідра-
тації купрум сульфату (кДж/моль). 1.74. З трьох наведених реакцій екзоте-
А. –54,6 рмічною є:
B. 77,6 1. N2O4 = 2NO2
C. 54,6 2. 1/2 N2 + 1/2 O2 = NO
D. 77,8 3. H2 + 1/2 O2 =H2O
E. –67,4 А. 1
B. 2
1.69. Яка з наведених речовин найлегше C. 1, 2, 3
розкладається при нагріванні? D. 3
А. усі однаково легко E. жодна з наведених реакцій
B. N2O3(г)
C. NO2(г) 1.75. Для яких термодинамічних проце-
D. NO(г) сів тепловий ефект реакції дорів-
E. N2О(г) нює зміні нутрішньої енергії в
системі?
1.70. Як змінеться ентальпія системи в А. для ізобарних
результаті проходження реакції : B. для ізохорних
С(гр.) + 2 Н2(г) = СН4(г)? C. для рівноважних
А. збільшиться на 75 кДж D. для адіабатичних
B. збільшиться на 186 кДж E. для ізотермічних
C. зменшиться на 175 кДж
D. зменшиться на 51 кДж 1.76. Для яких термодинамічних проце-
E. зменшиться на 75 кДж сів тепловий ефект реакції дорів-
нює зміні ентальпії?
1.71. Математичним виразом першого А. для адіабатичних
закону термодинаміки є рівняння: B. для ізохорних
А. Q = ∆U – A C. для ізобарних
B. ∆U = Q – A D. для рівноважних
C. Q = – ∆Н E. для ізотермічних
D. Q = ∆U + A
1.77. Тепловий ефект переходу води з
E. ∆U = Q + A рідини в пару дорівнює:
1.72. Для якої речовини ентальпія утво- А. 44 кДж/моль
рення не дорівнює нулю? B. –44 кДж/моль
А. С(алмаз) C. 4,4 кДж/моль
B. N2(г) D. –241,8 кДж/моль
C. Р(білий) E. 40 кДж/моль
D. I2(к) 1.78. Для яких речовин стандартні теп-
E. С(графіт)
лоти згоряння ( ∆Н°згор.) дорівню-
1.73. При утворенні 11,2 л сірководню ють нулю?
виділилось 10,5 кДж теплоти. Чо- А. О2 , Н2
му дорівнює ентальпія утворення B. СО2 , Н2О
H2S? C. СО , Н2
А. 21,0 кДж/моль D. СО , NН3

12
 E. NO , NH3 C. за умови сталої температури
D. при температурі абсолютного
1.79. У якому співвідношенні знахо- нуля
дяться внутрішня енергія та ента- E. за умови сталого тиску
льпія в системах, у яких не спосте-
рігається зміни об’ємів? 1.85. Не проводячи обчислень, вкажіть,
А. 2U = H в якій з наведених реакцій ентро-
B. U = H пія зростає?
C. U = 2H А. CO(г) + Cl2(г) = COCl2(г)
D. U > H B. 2 NH3(г) = N2(г) + 3 H2(г)
E. U < H C. 4 Al(т) + 3 C(т) = Al4C3(т)
D. CH4(г) + Cl2(г) = CH3Cl(р) +
1.80. Процес може бути здійснений як HCl(г)
самочинний, якщо E. 2 Fe(к) + 3 Cl2(г) = 2 FeCl3(к)
А. ∆H0 < 0 і ∆S0 > 0
B. жоден з перелічених 1.86. Зміна вільної енергії Гіббса визна-
C. ∆H0 > 0 і ∆S0 < 0 чається за формулою:
D. |∆H0| = |T∆S0| А. G = H + T∆S
E. ∆H0 > 0, T=0 B. ∆G = T∆S – ∆H
C. ∆G = ∆H – T∆S
1.81. Вказати в яких з наведених проце- D. ∆G = T∆S – ∆U
сів ∆S0 > 0 E. F = U – TS
А. 2CO(г) + O2(г) → 2CO2(г)
B. 2H2S(г) + 3O2(г) → 2H2O(г) + 1.87. Енергія Гіббса (ізобарно-
2SO2(г) ізотермічний потенціал) є мірою:
C. жоден з перелічених А. розсіяної енергії
D. H2(г) + F2(г) → 2HF(г) B. внутрішньої енергії
E. NH4NO2(т) → 2H2O(г) + C. необоротності процесу
N2(г) D. енергії, яку можна використа-
ти для виконання роботи
1.82. Для якого з наведених процесів E. термодинамічної ймовірності
ентропія зростає? стану системи
А. випаровування спирту
B. полімеризація стиролу 1.88. Вкажіть, не проводячи розрахун-
C. замерзання води ків, для яких з наведених процесів
D. перетворення графіту в алмаз ентропія зростає?
E. дисоціація йонів А. 2СО(г) + О2(г) = 2СО(г)
B. H2(г) + Сl2(г) = 2HCl(г)
1.83. Чому дорівнює зміна ентропії при C. С(графіт) + СО2(г) = 2СО(г)
переході графіту в алмаз, якщо D. 2SO2(г) + 2NO2(г) = 2SO2(г) +
SС(алмаз)= 2,4 Дж/(моль·К)? N2(г)
А. –3,3 Дж/(моль·К) E. 4 HСl(г) + О2(г) = 2Cl2(г) + 2
B. 8,1 Дж/(моль·К) H2O(г)
C. 3,3 Дж/(моль·К)
D. 5,7 Дж/(моль·К) 1.89. Хімічна реакція неможлива при
E. –8,1 Дж/(моль·К) будь-яких температурах у випадку
коли:
1.84. Ентропія простих речовин може А. ∆H > 0, ∆S > 0, ∆G > 0
дорівнювати нулю тільки: B. ∆H < 0, ∆S > 0, ∆G > 0
А. за нормальних умов C. ∆H < 0, ∆S < 0, ∆G < 0
B. за стандартних умов
13
 D. ∆H > 0, ∆S < 0, ∆G > 0 відбувається в закритому автоклаві
E. ∆H < 0, ∆S < 0, ∆G > 0 при сталій температурі?
А. енергію Гельмгольця
1.90. Чи можливо визначити абсолютну B. енергію Гіббса
величину ентальпії та вільної ене- C. ентальпію
ргії Гіббса? D. ентропію
А. не можливо E. внутрішню енергію
B. можна визначити за стандар-
тних умов 1.95. Ентропія системи зменшується в
C. можна визначити за нормаль- процесі:
них умов А. випаровування
D. можливо B. сублімації
E. можна визначити експериме- C. плавлення
нтально D. полімеризації
E. дисоціації
1.91. Ентропія, як одна з основних тер-
модинамічних функцій, є мірою: 1.96. Що вивчає біоенергетика?
А. запасу енергії системи А. закони перетворення енергії
B. розсіяної енергії харчових продуктів в роботу
C. тепловмісту системи м’язів
D. внутрішньої енергії B. закони вивільнення енергії
E. енергії, яку можна використа- при розриві макроергічних
ти для виконання роботи зв’язків
C. закономірності переходу ене-
1.92. Чи можливий прямий процес для
ргії з одного виду в інший
реакції C(гр.) + CO2(г) = 2 CO(г)?
D. закони перетворення тепла в
При яких умовах?
живих організмах
А. можливий при сталому тиску
E. закони перетворення різних
B. можливий за стандартних видів енергії в живих організ-
умов
мах
C. неможливий навіть при висо-
кій температурі 1.97. До якого виду систем відносяться
D. можливий при високій темпе- біологічні системи?
ратурі А. гомогенних закритих
E. можливий за нормальних B. гомогенних відкритих
умов C. гетерогенних нерівноважних
D. гомогенних рівноважних
1.93. Критерієм напрямку реакцій є
E. гетерогенних ізольованих
зменшення енергії Гіббса. За ста-
лості яких параметрів системи 1.98. Клітини живого організму нале-
зменшення енергії Гіббса визначає жать до систем:
напрямок процесу? А. рівноважних
А. мати та теплоємності B. ізольованих
B. об’єму і температури C. відкритих
C. тиску та об’єму D. нерівноважних
D. тиску E. закритих
E. температури і тиску
1.99. Основні енергетичні затрати орга-
1.94. Який термодинамічний потенціал нізму людини покриваються за
треба вибрати як критерій самові- рахунок:
льного перебігу реакції, якщо вона А. білків
14
 B. вітамінів і мінералів ходиться в стаціонарному стані?
C. АТФ А. ентропія системи має макси-
D. вуглеводів мальне можливе значення
E. жирів B. не змінюється енергія Гіббса
C. безперервний обмін з оточу-
1.100. Яка добова потреба людини в ене- ючим середовищем, речови-
ргії при легкій фізичній роботі. ною, енергією
А. 15500–18500 кДж D. відсутність обміну з оточую-
B. 8400–11700 кДж чим середовищем речовиною
C. 6500–7000 кДж і енергією
D. 18000–20000 кДж E. відсутність в системі будь-
E. 12000–12500 кДж яких градієнтів
1.101. Яка добова потреб людини в енер- 1.106. Енергія, яка акумулювалась в ор-
гії при середніх фізичних наванта- ганізмі може виділитись для під-
женнях? тримки життєдіяльності клітин
А. 18000–20000 кДж тільки:
B. 12000–15000 кДж А. в процесі ферментативного
C. 15500–18500 кДж каталізу
D. 6500–7000 кДж B. при синтезі біологічно актив-
E. 8400–11700 кДж них речовин та біополімерів
C. при гідролізі АТФ
1.102. Добова потреба в білках для доро-
слої людини при нормальних фізи- D. в результаті фотосинтезу
чних навантаженнях становить: E. при окисленні харчових про-
дуктів
А. 60–70 г
B. 150–200 г 1.107. Акумулятором енергії в біосисте-
C. 50–80 г мах є молекули
D. 30–50 г А. АТФ
E. 80–100 г B. РНК
C. АДФ
1.103. Яка фізіологічна норма добового
D. НАДН
вживання жирів для дорослої лю-
E. ДНК
дини при середніх фізичних наван-
таженнях? 1.108. У біоенергетиці живий організм
А. 100–110 г розглядається як:
B. 90–100 г А. відкрита система в термоди-
C. 60–70 г намічній рівновазі
D. 30–50 г B. відкрита система в стаціонар-
E. 70–80 г ному стані
C. закрита система в стаціонар-
1.104. Добова потреба у вуглеводах до- ному стані
рослої людини при середніх фізи-
D. ізольована система в стані
чних навантаженнях становить:
рівноваги
А. 300–370 г
E. закрита система в стані рівно-
B. 250–280 г ваги
C. 380–390 г
D. 60–70 г 1.109. Яке рівняння є одним з виразів
E. 90–100 г другого начала термодинаміки для
біосистем?
1.105. Які особливості системи, що зна-
15
 А. ∆S = 0
B. S = Smax
C. ∆S
>0
∆τ
D. ∆Q
∆S =
T А. закритих в стаціонарному
E. ∆Q = T ⋅ ∆S
1.110. Яким станом характеризуються
біологічні системи?
А. текучим рівноважним
B. станом спокою
C. рівноважним
D. нерівноважним
E. необоротнім
1.111. Чому ККД перетворення хімічної
енергії харчових продуктів в робо-
ту м’язів дуже високий в порів-
нянні з відомими на даний час
двигунами?
А. пояснюється високою кало-
рійністю харчових продуктів
B. перетворення енергії відбува-
ється безпосередньо без виді-
лення її в формі теплоти
C. зумовлений перебуванням
біосистем у стаціонарному
стані
D. механізми перетворення енер-
гії на даний час не вивчені
E. пояснюється наявністю в ор-
ганізмі великої кількості фер-
ментів
1.112. В живому організмі швидкість
зростання ентропії обумовлена
протіканням незворотних процесів
має значення:
А. позитивне і мінімальне
B. позитивне і максимальне
C. негативне і мінімальне
D. стале
E. негативне і максимальне
1.113. Для яких систем теорема Приго-
жина встановлює знак і значення
швидкості зміни ентропії?
стані
B. відкритих в стані рівноваги
C. закритих в стані рівноваги
D. відкритих в стаціонарному
стані
E. ізольованих при постійному
тиску і температурі
1.114. Основний висновок з теореми
Пригожина полягає в тому, що в
біосистемах:
А. зміна ентропії менша нуля
B. зміна ентропії дорівнює нулю
C. затрати енергії Гіббса макси-
мальні
D. зміна внутрішньої енергії є
мінімальною
E. розсіювання енергії Гіббса є
мінімальним
1.115. Макроергічні сполуки є формою:
А. покращення обміну речовин в
організмі
B. розсіювання енергії Гібса та
ентропії в організмі
C. прискорення біохімічних реа-
кцій і процесів
D. переведення біополімерів у
мономери
E. акумулювання енергії в орга-
нізмі

16
Розділ 2

2.1. Вкажіть порядок і молекулярність 2.5. За правилом Вант-Гофа при під-

реакції кислотного гідролізу ети-
лацетату
А. мономолекулярна, другого
порядку
B. бімолекулярна, другого по-
рядку
C. бімолекулярна, третього по-
рядку
D. бімолекулярна, псевдо-
першого порядку
E. мономолекулярна, першого
порядку
2.2. В стані рівноваги концентрації
речовин (моль/л) в системі
N2 + 3Н2 ⇄ 2NH3
дорівнюють: [N2] = 0,01, [H2] = 3,6,
[NH3] = 0,40. Обчисліть початкові
концентрації азоту і водню.
А. [N2]= 0,21; [H2]= 4,0
B. [N2]= 0,42; [H2]= 4,2
C. [N2]= 0,21; [H2]= 4,2
D. [N2]= 0,42; [H2]= 6,2
E. [N2]= 0,3; [H2]= 5,1
2.3. Стан системи, який не змінюється
в часі за незмінних зовнішніх фак-
торів, називають…
А. ізохорним
B. ізобарним
C. рівноважним
D. нерівноважним
E. ізотермічним
2.4. Більшість хімічних реакцій проті-
кають у кілька стадій. Як назива-
ють реакції, в яких багаторазово
повторюється цикл елементарних
актів за участю активних часток.
А. рівноважні
B. ланцюгові
C. послідовні
D. фотохімічні
E. сполучені
17
вищенні температури на 10 град.
швидкість реакції зростає у:
А. температура не впливає на
швидкість реакції
B. 1,5 рази
C. 5 разів
D. 10 разів
E. 2–4 рази
2.6. Як зміниться швидкість простої
реакції 2A → B + C при зменшенні
початкової концентрації у 2 рази?
А. зменшиться у 2 рази
B. збільшиться у 4 рази
C. зменшиться у 4 рази
D. збільшиться у 2 рази
E. залишиться незмінною
2.7. Теорія хімічної рівноваги дозволяє
прогнозувати шляхи максимально-
го виходу лікарських препаратів у
процесі їх синтезу. Який з факто-
рів не впливає на зміщення хіміч-
ної рівноваги в оборотній реакції,
що відбувається в газовій фазі із
збільшенням числа моль продуктів
реакції?
А. зміна температури;
B. зміна концентрації вихідних
речовин;
C. зміна тиску.
D. додавання каталізатору;
E. зміна концентрації продуктів
реакції;
2.8. Знайти константу рівноваги реак-
ції N2O4 ⇄ 2NO2 якщо початкова
концентрація N2O4 становила 0,08
моль/л, а на момент досягнення
рівноваги продисоціювало 50 %
N2О4.
А. 0,16
B. 1,65
C. 0,83
 D. 0,01 E. адіабатичний
E. 0,64
2.14. Теорія хімічної рівноваги дозволяє
2.9. Деякі з хімічних процесів є рівно- прогнозувати шляхи максимально-
важними. Від якого з факторів го виходу синтезованих речовин.
залежить константа рівноваги? Визначте, для якої реакції збіль-
А. каталізатора шиться вихід продукту при збіль-
B. природи розчинника шенні тиску:
C. температури А. N2O4 = 2NO2
D. концентрації B. 2SO3(г) = 2SO2(г) + O2(г)
E. тиску C. 2NO +O2= 2NO2
D. N2 + O2 = 2NO
2.10. Вирахувати рівноважну концент- E. H2 + I2 = 2HI
рацію [CO] у системі
CO + H2O(г) ⇄ CO2 + H2, 2.15. Для якого з процесів підвищення
якщо вихідна суміш містила 2 температури збільшує вихід про-
моль СО, 3 моль H2O у розраху- дуктів реакції?
нку на 1 дм3 газової суміші. Конс- А. ендотермічного
танта хімічної рівноваги дорівнює B. ізохорного.
А. 0,06 C. ізобарного
B. 0,04 D. екзотермічного
C. 0,08 E. адіабатного
D. 0,03 2.16. Які дані необхідно використовува-
E. 0,02 ти, для розрахунку енергії актива-
2.11. Підвищення температури якого з ції реакції синтезу лікарського
процесів прискорює його? препарату?
А. ендотермічний А. зміна енергії Гіббса системи
B. ізобарний B. константи швидкості реакції
C. ізохорний при двох температурах
D. адіабатичний C. внутрішню енергію системи
E. ензотермічний D. тепловий ефект реакції
E. порядок реакції
2.12. Для якої системи при збільшенні
тиску рівновага зміститься в сто- 2.17. Теорія хімічної рівноваги дозволяє
рону прямої реакції? прогнозувати шляхи максимально-
А. CO (г) +H (г) ⇄ го виходу лікарських препаратів.
2 2 Який з факторів не впливає на
CO(г)+H2O(г) зміщення хімічної рівноваги?
B. H (г) + I (г) ⇄ 2HI(г) А. зміна температури
2 2
C. NH Cl(т) ⇄ HCl(г) +NH (г) B. додавання каталізатору
4 3
D. 2NO(г) + O (г) ⇄ 2NO (г) C. зміна тиску
2 2 D. зміна концентрації продуктів
E. COCl (г) ⇄ CO(г) +Cl (г) реакції
2 2
E. зміна концентрації вихідних
2.13. Зниження температури якого з речовин
процесів прискорює його?
А. ізохорний 2.18. Температурний коефіцієнт швид-
B. ізобарний кості реакції дорівнює 2. У скільки
C. ендотермічний разів зміниться швидкість цієї реа-
D. екзотермічний кції при зміні температури на 40 0?
18
 А. у 8 разів B. коефіцієнтом абсорції
B. у 24 рази C. константою дисоціації
C. у 32 рази D. добутком розчинності
D. у 16 разів E. ступенем розчинності
E. у 4 рази
2.23. Лікування отруєнь катіонами Мер-
2.19. Температурний коефіцієнт швид- курію (ІІ), Кадмію, Талію (І),
кості хімічної реакції рівний 4. У Плюмбуму (ІІ) та Стануму (ІІ)
скільки раз зросте швидкість цієї водним розчином натрй сульфіду
реакції, якщо температуру підви- грунтується на малій розчинності у
щити на 30о? воді сульфідів цих катіонів. Вихо-
А. в 32 рази дячи зі значень добутків розчинно-
B. в 16 раз сті, вкажіть найменш розчинний у
C. в 128 раз воді сульфід:
D. в 64 рази А. ДР(HgS) = 4,0·10–53
E. в 8 раз B. ДР(PbS) = 2,5·10–27
C. ДР(TlS2) = 5·10–21
2.20. Виходячи зі значень добутків роз- D. ДР(SnS) = 1,0·10–27
чинності [ДР], вкажіть,за допомо- E. ДР(CdS) = 1,2·10–28
гою якої реакції можна повністю
осадити катіони Ca2+ з розчину 2.24. В яких одиницях вимірюють шви-
А. Ca2+ + CrO42– = CaCrO4 дкість хімічної реакції в гомоген-
ДР(CaCrO4) =2,3·10–2 них системах?
B. Ca2+ + 2F– = CaF2 А. моль⋅л–1⋅хв.
ДР(CaF2) = 4,0·10–11 B. моль⋅м3⋅с–1
C. Ca2+ + C2O42– = CaC2O4 C. моль⋅мл–1⋅с–1
ДР(CaC2O4) = 3,8·10–9 D. моль⋅л–1⋅с–1
D. Ca2+ + CO32– = CaCO3 E. моль⋅м2⋅хв.–1
ДР(CaCO3) = 4,8·10–9
E. Ca2+ + SO42– = CaSO4 2.25. До зростання швидкості реакції
ДР(CaSO4) = 9,1·10 –8 шляхом збільшення кінетичної
енергії молекул призводить:
2.21. Вкажіть вірний варіант виразу А. усі перелічені способи
добутку розчинності кальцій ор- B. опромінення
тофосфату? C. охолодження
А. ДР[Ca3(PO4)2 = [Ca2+]·[PO43–] D. нагрівання
B. ДР[Ca3(PO4)2] = [Ca2+]3 + [ E. освітлення
PO43–]2
C. ДР[Ca3(PO4)2 = 2.26. Яка з наведених реакцій відбува-
[Ca3(PO4)2]/([Ca2+]3 · [ PO43–]2) ється з найбільшою швидкістю?
D. ДР[Ca3(PO4)2 = 3 А. H2 + I2 = 2HI
[Ca2+]·2[PO43–]/ [Ca3(PO4)2] B. 2SO2 + O2 = 2SO3
E. ДР[Ca3(PO4)2 = [Ca2+]3· [ PO43– C. H2O + H+ = H3O+
]2 D. 3H2 + N2 = 2NH3
E. MgCO3  →t
MgO + CO2
2.22. Розчинність малорозчинних речо-
вин (типу AgCl або BaSO4) харак- 2.27. Яка реакція відбулася з
теризують за допомогою спеціаль- найбільшою швидкістю, якщо за
ної константи, яку називають: однаковий проміжок часу
А. коефіцієнтом розчинності утворилось по 1,0 г продуктів?
19
 А. ½H2(г) + ½F2(г) = HF(г) D. це зміна концентрації вихід-
B. ½H2(г) + ½Br2(г) = HBr(г) них речовин за дуже малий
C. ½H2(г) + ½I2(г) = HI(г) проміжок часу
D. швидкість була однаковою E. це швидкість хім. р-ції в мо-
E. ½H2(г) + ½Cl2(г) = HCl(г) мент розпаду активованого
комплексу
2.28. Яка з наведених реакцій відбува-
ється з найбільшою швидкістю? 2.32. В яких одиницях вимірюють шви-
А. t дкість хімічної реакції в гетеро-
2NH3  → N2 +3H2 генних системах?
B. 2NO + Cl2 = 2NOCl А. мольּмлּс–1
C. NaOH + HCl = NaCl + H2O B. моль/(см3ּс)
D. CO + 2H2 → Kt
CH3OH C. мольּл/хв
E. C H O → Kt
2C H OH + D. мольּлּс–1
2 12 6 2 5
2CO2 E. кмольּм3ּхв–1

2.29. Який із наведених записів, згідно 2.33. Яке рівняння можна використати
закону дії мас, виражає швидкість для визначення миттєвої швидко-
реакції 2NO(г)+ O2(г) = 2NO2(г)? сті реакції?
А. k[NO]2·[O2] А. ∆c
B. 2k[NO] + [O2] υ=
C. k[NO2]2 ∆τ
D. [NO]2 + [O2] B. ∆c
E. [2NO] 2 ·[O2] υ =−
∆τ
2.30. Середня швидкість хімічної реак- C. c −c
ції характеризує: υ= 2 1
А. зміну концентрації усіх речо- τ 2 − τ1
вин за певний проміжок часу D.
B. концентрацію вихідних речо- υ = kc 2
вин в даний момент часу E. dc
C. концентрацію продуктів реа- υ =±
кції в даний момент часу dτ
D. зміну концентрації реагуючих
речовин за одиницю часу 2.34. Чи однаковою є швидкість хіміч-
E. зміну концентрації продуктів ної реакції у процесі її перебігу?
реакції від початку до кінця А. не однаковою – вона досягає
реакції максимуму через певний час
B. не однаковою – спочатку вона
2.31. Який фізичний зміст константи найменша, а потім збільшу-
швидкості реакції? ється
А. це зміна концентрації вихід- C. однаковою впродовж її пере-
них речовин за певний про- бігу
міжок часу D. не однаковою – спочатку вона
B. це швидкість хім. р-ції при найбільша, а потім зменшу-
однакових концентраціях ється
вихідних речовин E. не однаковою – вона досягає
C. це швидкість хім. р-ції при максимуму, коли прореагує
концентрації реактантів рів- половина взятої кількості
них одиниці реактантів
20
 фаз
2.35. Яке рівняння є математичним
D. усі названі способи
виразом закону дії мас для реакції
E. зменшення концентрації реа-
окиснення сульфур(ІV) оксиду? ктантів
А. ϑ = k[SO2] + [O2]
B. ϑ = k[SO3] 2.40. Миттєву швидкість хімічної реак-
C. ϑ = [SО2] [O2] ції визначають за рівнянням:
D. ϑ = [SO2] [O2]2 А. c −c
2 1
E. ϑ = k[SO2]2 [O2] υ=
τ 2 − τ1
2.36. Яка реакція відбулася з B.
найбільшою швидкістю, якщо за ∆c
однаковий проміжок часу
υ =−
∆τ
утворилось по 3,0 г продуктів? C. υ = tg α
I. ½H2(г) + ½Cl2(г) = HCl(г)
II. H2(г) + ½O2(г) = H2O(г) D. υ = kc
III. ½H2(г) + ½F2(г) = HF(г) E.
А. швидкість була однаковою
∆c
υ=
B. III ∆τ
C. II
D. I 2.41. Яке рівняння є математичним ви-
E. – разом закону дії мас для реакції
С(гр) + СО2(г) = 2СО(г) ?
2.37. Яка з наведених реакцій відбува- А. ϑ = k [С] [СO2]
ється з найбільшою швидкістю? B. ϑ = k [СO2]
А. t
C. ϑ = k[С] [СO]
2NH3  → N2 + 3H2
B. Ва(OH)2 + 2HCl = ВаCl2 + D. ϑ = k[СО2]
2H2O E. ϑ = k[С]
C. 2SO2+ O2 = 2SO3
2.42. Яке рівняння є математичним ви-
D. (C6H10O5)n + nH2O
+
разом закону дії мас для реакції
H
,t
→ nC6H12O6 Н2О(г) + СО(г) = СО2(г) +Н2(г)?
E. 2C2H5OH →
Kt
(C2H5)2O + А. ϑ = k ([Н2О ] + [СO])
H2O B. ϑ = k [Н2 ] [СO2]
C. ϑ = k [СO]
2.38. Яке рівняння є математичним ви- D. ϑ = [Н2О ] [СO]
разом закону дії мас для реакції E. ϑ = k[Н2О ] [СO]
окиснення карбон(II) оксиду?
А. ϑ = k[CO]2⋅[O2] 2.43. Укажіть правильний математич-
B. ϑ= k[2CO] ⋅[O2] ний вираз закону дії мас для реак-
C. ϑ = [CO]2⋅[O2] ції
D. ϑ = k[CO2]2 N2(г) + 3Н2(г) = 2NH3(г)
E. ϑ = [CО]⋅ [O2] А. ϑ = k[NH3 ]2
B. ϑ = 2[N2 ] 3[H2]
2.39. До зростання швидкості реакції у C. ϑ = k[N2 ] [H2]3
гетерогенних системах призво- D. ϑ = [N2 ] [H2]3
дить: E. ϑ = k[N2 ]+ [H2]3
А. охолодження
B. опромінення 2.44. Як називають основний закон хі-
C. збільшення поверхні поділу мічної кінетики?
21
 А. законом збереження маси А. зросте в 4 рази
речовини B. зросте в 16 разів
B. законом сталості складу C. зросте в 2 рази
C. законом дії мас D. зросте в 12 разів
D. законом еквівалентів E. зросте у 8 разів
E. законом розведення Остваль-
да 2.48. Якщо в системі, де відбувається
реакція 2Fe(к) + 3Cl2(г) = 2FeCl3(к),
2.45. У якому випадку в рівнянні тиск зменшити в 3 рази, то
∆C швидкість реакції:
ϑ =− , що є математичним А. зменшиться в 9 разів
∆τ B. зменшиться в 27 разів
виразом середньої швидкості C. не зміниться
хімічної реакції, ставимо знак D. збільшиться в 27 разів
”мінус”? E. збільшиться в 9 разів
А. його треба ставити завжди
B. коли швидкість визначаємо за 2.49. У скільки разів слід підвищити
зміною концентрації продук- тиск, щоб швидкість утворення
тів NO2 за реакцією 2NO + O2 →
C. його ставимо, якщо зміна 2NO2 зросла в 1000 разів?
концентрацій продукту не- А. у 100 разів
значна B. у 10 разів
D. коли швидкість визначаємо за C. у 20 разів
зміною концентрації вихідних D. у 50 разів
речовин E. у 5 разів
E. його ставимо, якщо зміна У скільки разів зростає швидкість
2.50.
концентрацій у процесі реак-
більшості хімічних реакцій при
ції велика
підвищенні температури на кожні
2.46. Від зміни яких чинників залежить 10 градусів?
константа швидкості реакції? А. у 2 – 3 рази
1. від зміни тиску B. у 2 рази
2. від зміни температури C. у 3 рази
3. від зміни об’єму D. у 2 – 4 рази
4. реакційного середовища E. у 4 рази
5. від введення каталізатора
2.51. Головну роль у збільшенні швид-
6. від зміни концентрації реагую-
кості реакції при підвищенні тем-
чих речовин
ператури відіграє:
А. 1, 2, 3
А. збільшення загального числа
B. 3, 4, 5
зіткнень між молекулами
C. 2, 4
B. зростання кінетичної енергії
D. 2, 5
молекул
E. 1, 3
C. збільшення швидкості руху
2.47. Як зміниться швидкість молекул
гомогенної реакції D. зменшення енергії активації
2SO2 + O2 = 2SO3, E. зростання частки активних
молекул
якщо концентрації вихідних
речовин збільшити в два рази? 2.52. Як зміниться швидкість реакції
окиснення нітроген(ІІ) оксиду,
22
 якщо об’єм системи зменшити у 2 кість реакції зросла у 32 рази, як-
рази? що γ = 2,0
А. зменшиться у 4 рази А. на 80 ˚С
B. збільшиться у 8 разів B. на 40 ˚С
C. збільшиться у 16 разів C. на 60 ˚С
D. збільшиться у 4 разів D. на 50 ˚С
E. зменшиться у 16 разів E. на 70 ˚С
2.53. Як треба змінити концентрацію 2.58. У скільки разів необхідно підви-
карбон(ІІ) оксиду в реакції щити тиск, щоб швидкість утво-
2СО(г) = СО2(г) + С(г), рення NO2 за реакцією
щоб її швидкість збільшилась у 9 2NO + O2 → 2NO2
разів? зросла в 125 разів?
А. збільшити у 5разів А. у 50 разів
B. збільшити у 3 рази B. у 25 разів
C. збільшити у 2 рази C. у 15 разів
D. збільшити у 6 разів D. у 5 разів
E. збільшити у 4 рази E. у 10 разів
2.54. Обчисліть температурний коефіці- 2.59. Як зміниться швидкість реакції
єнт реакції, якщо за температури між карбон(ІІ) оксидом і киснем,
80˚С вона закінчується за 320 с, а якщо концентрацію вихідних ре-
за 110˚С – за 40с. човин збільшити в 3 рази?
А. γ = 2,5 А. зросте у 27разів
B. γ = 2 B. зросте у 3 рази
C. γ = 3 C. не зміниться
D. γ = 3,2 D. зросте у 6 разів
E. γ = 2,8 E. зросте у 9 разів
2.55. За температури 40˚С реакція від- 2.60. На скільки градусів потрібно під-
бувається за 160 с (γ = 3), а за тем- вищити температуру, щоб швид-
ператури 60˚С ця реакція закін- кість реакції зросла у 90 разів,
читься за: якщо γ = 2,7?
А. 20 с А. на 20˚С
B. 60 с B. на 75˚С
C. 30 с C. на 60˚С
D. 0,3 с D. на 55˚С
E. 10 с E. на 45˚С
2.56. У скільки разів зростає швидкість 2.61. Укажіть правильний математич-
більшості реакцій при підвищенні ний вираз закону дії мас для реак-
температури на кожні 10 градусів? ції
А. у 3 рази СаСО3(к) → СаО(к) + СО2(г)
B. у 2–4 рази А. ϑ = k
C. у 4 рази B. ϑ = k[СаСО3 ]
D. у 2–3 рази C. ϑ = k[СаО] + [СO2]
E. у 2 рази D. ϑ = [СаСО3 ]
2.57. На скільки градусів потрібно під- E. ϑ = k[СаО ][СO2]
вищити температуру, щоб швид- 2.62. Обчисліть значення константи
23
 швидкості реакції типу А + В = АВ, B. збільшиться у 64 рази
якщо при концентраціях речовин А C. зменшиться у 16 разів
і В, що відповідно дорівнюють 0,5 D. зменшиться у 64 рази
і 0,1 моль/л швидкість реакції ста- E. не зміниться
новила 5ּ10–3 моль/(лּхв).
А. k = 100 2.67. У скільки разів необхідно збіль-
B. k = 0,1 шити концентрацію хлору у сис-
C. k = 100 темі
D. k = 0,05 2Al(к) + 3Cl2(г) = 2AlCl3(к),
E. k = 1ּ10–2 щоб швидкість реакції збільши-
лась у 64 рази?
2.63. У реакторі, де відбувається взає- А. у 4 рази
модія за рівнянням СО + Сl2 = B. у 2 рази
COCl2, концентрацію СО збільши- C. у 10 разів
ли від 0,3 до 1,2 моль/л, а Сl2 – від D. у 6 разів
0,2 до 0,6 моль/л. У скільки разів E. у 8 разів
зросла швидкість прямої реакції?
А. у 26 разів 2.68. Як зміниться швидкість реакції
B. у 8 разів 2Fe(к) + 3Cl2(г) = 2FeCl3(к),
C. у 18 разів якщо тиск у системі збільшити у 3
D. у 12 разів рази?
E. у 16 разів А. збільшиться у 9 разів
B. збільшиться у 27 разів
2.64. При підвищенні температури від C. зменшиться у 27разів
120 до 150˚С швидкість хімічної D. збільшиться у 3 рази
реакції зросла у 27 разів. Знайти E. зменшиться у 9 разів
температурний коефіцієнт швид-
кості реакції. 2.69. При охолодженні системи, де від-
А. γ = 3,2 бувається реакція
B. γ = 3 2NO + О2 = 2NO2
C. γ = 2,8 від 80 до 40˚С швидкість реакції
D. γ = 3,6 зменшилась у 250 разів. Знайти
E. γ = 2,1 температурний коефіцієнт швид-
кості реакції.
2.65. У скільки разів збільшиться швид- А. γ = 4,0
кість реакції при підвищенні тем- B. γ = 2,3
ператури на 40˚С, якщо при під- C. γ = 2,8
вищенні температури на 10˚С її D. γ = 3,6
швидкість зростає у три рази? E. γ = 3,0
А. у 9 раз
B. у 3 рази 2.70. Якщо в реакції
C. у 27 раз NH3 + HCl = NH4Cl
D. у 18 разів початкова концентрація HCl дорі-
E. у 81 раз внювала 0,65 моль/л, а через 0,2 с
стала 0,25 моль/л, то середня шви-
2.66. Як зміниться швидкість реакції дкість цієї реакції становила:
2NO + Cl2 = 2NOCl, А. 0,04 моль/(лּс)
якщо тиск у системі збільшити у 4 B. 0,02 моль/(лּс)
рази? C. 2 моль/(лּс)
А. збільшиться у 16 рази D. 0,1 моль/(лּс)
24
 E. 0,2 моль/(лּс) B. 3
C. 3,2
2.71. Обчисліть швидкість реакції, вна- D. 2
слідок якої концентрація йонів E. 2,6
Н3О+ зменшилась на 0,01 моль/дм3
за 1 нс (наносекунду). 2.76. Як зміниться швидкість прямої
А. 107моль/(дм3ּс) реакції
B. 10–6 моль/(дм3ּс) 3H2 + N2 ⇆ 2NH3,
C. 109моль/(дм3ּс) якщо об’єм системи зменшити у 2
D. 10–9 моль/(дм3ּс) рази?
E. 105моль/(дм3ּс) А. збільшиться у 12 разів
2.72. Обчисліть період піврозпаду ра- B. збільшиться у 16 разів
діонукліду Радону-220 (220Rn), C. зменшиться у 8 разів
якщо константа швидкості реакції D. збільшиться у 4 рази
дорівнює 1,26ּ10–2 с–1. E. збільшиться у 8 разів
А. 25 с 2.77. Як зміниться швидкість прямої
B. 5 с реакції
C. 70 с 2NO + O2 = 2NO2,
D. 0,5 с якщо концентрації вихідних
E. 55 с речовин збільшити в два рази?
2.73. Якщо в реакції А. зросте в 16 разів
СО(г) + Н2О(п)= СО2(г) + Н2(г) B. зросте в 4 рази
концентрація карбон(ІІ) оксиду за C. зросте в 2 рази
3 с змінилась від 1,0 моль/дм3 до D. зросте у 3 рази
0,4 моль/дм3, то середня швидкість E. зросте у 8 разів
реакції становила: 2.78. Укажіть середню швидкість реак-
А. 2,0 моль/(дм3ּс) ції
B. 2,4 моль/(дм3ּс) А2 + В2 = 2АВ,
C. 0,2 моль/(дм3ּс) якщо у проміжку часу 10 хв. поча-
D. 0,02 моль/(дм3ּс) ткова концентрація А2 становила
E. 1,2 моль/(дм3ּс) 0,1 моль/дм3, а кінцева 0,05
2.74. У скільки разів збільшиться швид- моль/дм3
кість хімічної реакції при підви- А. 2ּ10–3 моль/(дм3⋅хв)
щенні температури від 25 до 75 ˚С, B. 5,2ּ10–6 моль/(дм3⋅хв)
якщо γ = 2? C. 8,3ּ10–5 моль/(дм3⋅хв)
А. у 64 рази D. 4ּ10–4 моль/(дм3⋅хв)
B. у 50 разів E. 6,5ּ10–3 моль/(дм3⋅хв)
C. у 32 рази
D. у 25 разів 2.79. Математичним виразом константи
швидкості реакції нульового по-
E. у 24 рази
рядку є рівняння:
2.75. При охолодженні реакційної су- А. k0 = τ Cτ/C0
міші від 90 до 60˚С швидкість реа- B. k0 = τ С0/Сτ
кції зменшилась у 27 разів. Визна- C. k0 = 1/τ (Сτ - С0)
чіть температурний коефіцієнт D. k0 = 1/τ(С0 - Сτ)
швидкості реакції. E. k0 = Сτ - С0/∆τ
А. 4
2.80. Математичним виразом константи
25
 швидкості реакції І-го порядку є другого порядку
рівняння: E. бімолекулярною реакцією
А. 1 c нульового порядку
κ 1 = lg 1 Реакція одержання фосгену COCl2
τ c0 2.84.
із карбон(ІІ) оксиду і хлору є реак-
B. 1 c цією:
κ 1 = − lg 0 А. мономолекулярною другого
τ c1 порядку
C. 1 B. мономолекулярною нульово-
κ 1 = ln c1 − c0 го порядку
τ C. бімолекулярною першого
D. 1 c порядку
κ 1 = lg 0 D. мономолекулярною першого
τ c1 порядку
E. 2,303 c0 E. бімолекулярною другого по-
κ1 = lg рядку
τ c1
2.85. Прикладом розгалуженої ланцю-
2.81. Розкладання гідроген йодиду на гової реакції є:
поверхні металічного золота є реа- А. реакція взаємодії хлору з лу-
кцією: жним металом
А. першого порядку B. реакція взаємодії водню з
B. другого порядку хлором
C. дробового порядку C. реакція взаємодії водню з
D. вищого порядку киснем
E. нульового порядку D. реакція взаємодії водню з
азотом
2.82. Розкладання амоніаку на поверхні
E. реакція взаємодії хлору з ме-
вольфраму за схемою:
таном
t
2NH 3 
→N +3H 2 2
2.86. Укажіть правильну кінетичну ха-
є реакцією:
рактеристику реакції
А. вищого порядку
CuO(к) + H2(г) = Cu(к) + H2O(р):
B. нульового порядку
C. першого порядку А. реакція мономолекуляр-на
першого порядку
D. другого порядку
E. дробового порядку B. реакція гетерогенна другого
порядку
2.83. Реакція гідролізу сахарози, що C. реакція бімолекулярна друго-
відбувається за рівнянням го порядку
С12Н22О11 + Н2О = С6Н12О6 (Гл) + D. реакція бімолекулярна пер-
С6Н12О6(Фр) шого порядку
за кінетичною класифікацією є: E. реакція гомогенна другого
А. бімолекулярною реакцією порядку
першого порядку
2.87. У якому випадку константа швид-
B. мономолекулярною реакцією кості хімічної реакції дорівнює
першого порядку
швидкості реакції?
C. бімолекулярною реакцією
А. коли реакції відбуваються у
другого порядку
гетерогенній системі
D. мономолекулярною реакцією
26
 B. у всіх перелічених випадках
C. коли концентрації реактантів
дорівнюють 1 моль/дм3
D. коли реакції відбуваються у
гомогенній системі
E. коли концентрації реактантів
однакові і не дорівнюють 1
моль/дм3
2.88. У якому випадку порядок і моле-
кулярність хімічних реакцій спів-
падають?
А. тільки для ферментних реак-
цій
B. вони співпадають завжди
C. для фотохімічних реакцій
D. тільки для простих односта-
дійних реакцій
E. для складних багатостадійних
реакцій
2.89. Що таке енергія активації хімічної
реакції?
А. різниця між кінетичною енер-
гією молекул і потенціальною
енергією
B. різниця між тепловмістом
системи і енергією активова-
ного комплексу
C. різниця між внутрішньою
енергією і енергією активова-
ного комплексу
D. різниця між енергією активо-
ваного комплексу і середньою
енергією молекул реагуючих
речовин
E. різниця між енергією активо-
ваного комплексу і теплоєм-
ністю системи
2.90. В яких межах знаходиться енергія
активації переважної більшості
хімічних реакцій?
А. 50–150 кДж/моль
B. 150–300 кДж/моль
C. 100–300 кДж/моль
D. 100–200 кДж/моль
E. 40–200 кДж/моль
2.91. Яка з наведених реакцій відбува-
27
ється за молекулярним механіз-
мом?
А. H2 + Cl2 = 2HCl
B. 2NO + O2 = 2NO2
C. 2H2 + O2 = 2H2O
D. H3O+ + OH– = 2H2O
E. Ba2+ + SO42– = BaSO4
2.92. Яка з наведених реакцій відбува-
ється за радикальним механізмом?
А. HNO3 + KOH = KNO3 + H2O
B. AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3
C. 2NO + O2 = 2NO2
D. CH4 + Cl2 = CH3Cl + HCl
E. H2 + I2 = 2HI
2.93. У реакції фотосинтезу вуглеводів
із СО2 і Н2О сенсибілізатором є:
А. УФ-випромінювання
B. сонячне світло
C. вуглекислий газ
D. йони перехідних металів
E. хлорофіл
2.94. Якщо хімічна реакція характеризу-
ється енергією активації Еа > 120
кДж/моль, то її швидкість:
А. мала
B. велика
C. середня
D. дуже велика
E. дуже мала
2.95. З якою швидкістю відбуваються
реакції, які характеризуються ма-
лим значенням енергії активації
(Еа ≈ 40 кДж/моль)
А. з середньою швидкістю
B. з великою
C. з дуже малою швидкістю
D. з дуже великою швидкістю
E. з малою швидкістю
2.96. Чим пояснюється підвищення
швидкості реакції при введенні в
систему каталізатора?
1. Зменшенням енергії активації
2. Збільшенням середньої кінетич-
ної енергії молекул
3. Збільшенням числа активних
 молекул на поверхні твердих каталізаторів
4. Збільшенням числа зіткнень є:
А. 1, 3 А. проміжні активовані компле-
B. 2, 3 кси
C. 1, 4 B. активні центри
D. 2, 4 C. активні ансамблі
E. 1, 2 D. мультиплети
E. активні точки
2.97. Яку роль відіграють ферменти у
біохімічних реакціях? 2.101. За участю яких активних частинок
А. знижують енергію активації відбуваються ланцюгові реакції?
реакцій А. катіонів і аніонів
B. підвищують енергію активації B. йонних агрегатів
реакцій C. активних молекул
C. змінюють порядок реакції D. радикалів і атомів
D. змінюють константу швидко- E. тільки вільних радикалів
сті реакції
E. інгібують паралельні реакції 2.102. Як називають реакції, в яких одна
відбувається одночасно з другою,
2.98. З лікарських засобів, які широко термодинамічно неможливою?
використовують у медичній прак- А. поєднані
тиці, до групи ферментних препа- B. послідовні
ратів належить: C. паралельні
А. фестал D. фотохімічні
B. еритроміцин E. ланцюгові
C. седалгін
D. кофеїн 2.103. Для визначення енергії активації
E. баралгін хімічної реакції треба знати:
А. порядок реакції
2.99. Яку роль виконує каталізатор у B. тепловий ефект реакції
каталітичних реакціях? C. зміну енергії Гіббса
1. Полегшує досягнення cтану D. порядок і молекулярність
хімічної рівноваги реакції
2. Істотно збільшує константу хі- E. константи швидкості за двох
мічної рівноваги температур
3. Зменшує константу хімічної
рівноваги 2.104. Яким кінетичним рівнянням опи-
4. Утворює проміжну сполуку, яка сують реакцію розкладання лікар-
легко розкладається на продукт ських речовин?
взаємодії А. нульового порядку
5. Сприяє перебігу прямої реакції B. третього порядку
C. другого порядку
А. 1, 4 D. першого порядку
B. 1, 5 E. дробового порядку
C. 2,3 2.105. Як називають реакції, внаслідок
D. 5 яких утворення кінцевого продук-
E. 2, 5 ту відбувається через декілька
проміжних стадій?
2.100. Згідно теорії гетерогенного каталі-
зу Баландіна активними центрами А. паралельними
B. радикальними
28
 C. послідовними E. ϑo [ Е ]
D. спряженими ϑ=
E. ланцюговими KM + [S ]

2.106. Для реакції розкладання лікарської 2.110. Який фізичний зміст константи
речовини період напівперетворен- Михаеліса?
А. КМ = [Е], якщо[Е] = [S]
ня τ 1/ 2 визначають за рівнянням: B. –
А. τ = C /2 k C. КМ = [S], якщо ϑ = ϑ0
1/ 2 0 0
D. КМ = [Е], якщо ϑ = 1/2 ϑ
B. τ = 1/ k C
1/ 2 1 0 E. КМ = [S], якщо ϑ = ϑ/2
C. τ = 0,693/ k 2.111. Зазначте основну одиницю вимі-
1/ 2 1

D. τ = lg2/ k рювання молекулярної активності

1/ 2 1 ферментів:
E. τ = ln2/ k А. мольּдм–1ּс–1
0
1/ 2 B. ммольּл–1ּ с–1
2.107. З перелічених нижче лікарських C. ммольּсм3ּс–1
засобів до ферментних належить: D. хв–1
А. баралгін E. мольּл–1ּ хв–1
B. лідаза 2.112. Для визначення константи Михае-
C. пероксидаза ліса будують графік, відкладаючи
D. ціанокобаламін на осях (ордината - абсциса) такі
E. АТФ значення:
2.108. Як називають розділ медицини, що А. 1/ϑ і 1/[S]
займається застосуванням фермен- B. ϑ і 1/[S]
тних засобів у медицині? C. ϑ і [Е]
А. хіміотерапія D. ϑ і [S]
B. ензимотерапія E. 1/ϑ і 1/[Е]
C. ферментологія
2.113. Водний розчин гідроген пероксиду
D. пульмонологія
з масовою часткою Н2О2 3 % вико-
E. нефрологія
ристовують для обробки поранень.
2.109. Рівняння швидкості ферментних Чому в розчині Н2О2 розкладання
реакцій Михаеліса-Ментен запи- відбувається повільно, а при нане-
сують так: сенні на рану – швидко?
А. ϑ [S ] А. пероксид швидко розклада-
max
ϑ= ється при контакті з вуглеки-
K M + [S ] слим газом повітря
B. ϑo [ S ] B. фермент пероксидаза що міс-
ϑ= титься у крові, каталізує роз-
K M + [S ] кладання Н2О2
C. ϑзаг + [ S ] C. фермент каталаза, що міс-
ϑ= титься у крові, каталізує роз-
K M [S ] кладання Н2О2
D. ϑ [Е] D. пероксид швидко розклада-
ϑ = max ється при контакті з повітрям
K M + [S ] E. пероксид швидко розклада-
ється під дією електролітів
29
 крові А. ДР
S=
2.114. Катіон якого біоелемента входить m+n
до складу ферменту карбоангідра- B. S = ДР
зи?
А. Кобальт C. ДР
B. Кальцій S= (m⋅n)
m⋅n
C. Ферум D.
D. Цинк ДР
S= (m+n)
E. Купрум mm ⋅ nn
E. ДР
2.115. Чим пояснюють токсичну дію йо- S= (m+n)
нів важких металів на організм? m+n
А. зв’язуванням аніонів електро- 2.119. Який зв’язок енергії Гіббса з добу-
літів, що містяться у крові тком розчинності?
B. блокуванням S-H груп актив- А. ∆G = RTlg ДР
них центрів ферментів
B. lg ДР =∆G/(2,303RT)
C. блокуванням процесу перене-
C. lg ДР = –∆G/(2,303RT)
сення кисню від легень до
клітин D. ∆G = RTln ДР
D. утворення важкорозчинних E. ∆G = - RTln ДР
сполук з біорідинами 2.120. У якому варіанті вказана умова
E. впливом цих йонів на густину утворення пересиченого розчину
крові BaSO4?
2.116. Метод прискореного старіння лі- А. [Ba2+]⋅[SO42–] = ДР
ків, який використовують для ви- B. [Ba2+]· [SO42–] > ДР
значення їх терміну придатності, C. [Ba2+]⋅[SO42–] ≈ ДР
ґрунтується на застосуванні: D. [Ba2+]· [SO42–] < ДР
А. закону дії мас E. [Ba] ⋅[SO4]=ДР
B. рівняння Арреніуса
2.121. Насичений розчин AgI утворюєть-
C. закону розподілу Больцмана
ся за умови, що:
D. Законах Рауля
E. правила Вант-Гоффа А. [Ag+]⋅ [I–] < ДР
B. [Ag+]•[I–] > ДР
2.117. Як називають речовини, наприклад C. [Ag+]⋅ [I–]≈ДР
йони металів, нуклеотиди, вітамі- D. [Ag+]•[I–] = ДР
ни, які активують ферменти? E. [Ag+]+[I–] < ДР
А. активаторами
B. субстратами 2.122. Яка умова утворення осаду важко-
C. коферментами розчинного електроліту?
D. ензимами А. ЙД = ДР
E. апоферментами B. ЙД ≈ ДР
C. ЙД < ДР
2.118. За якою формулою вираховують D. -
розчинність (S) малорозчинного E. ЙД > ДР
електроліту типу AmBn, який дисо-
ціює за схемою 2.123. Добуток розчинності малорозчин-
них електролітів залежить від:
AmBn ⇄ mAn+ + nBm– ?
А. температури
B. концентрації солі
30
 C. наявності каталізатора
D. молярної концентрації йонів
E. усі перелічені
2.124. Яке рівняння можна використати
для знаходження ДР електроліту,
що дисоціює за схемою
AmBn ⇄ mAn+ + nBm– ?
А. ДР= [An+]⋅[Bm–]
B. ДР= [A]m⋅[В]n
C. ДР= [An+]m⋅[Bm–]n
D. ДР= a ⋅a
А n+ Bm-
E.
(
ДР= a An+ ) ⋅(a - )
Bm
2.125. Розчинність малорозчинних елект-
ролітів характеризують за допомо-
гою спеціальної константи, яку
називають:
А. коефіцієнтом абсорції
B. добутком розчинності
C. коефіцієнтом розчинності
D. ступенем розчинності
E. константою дисоціації
2.126. Вкажіть правильний варіант запи-
су математичного виразу добутку
розчинності ортофосфату кальцію
А. ДР = [Ca2+]3·[PO43–]2
B. ДР = 3[Ca2+]3+2[PO43–]2
C. ДР = ([Ca2+]3·[PO43–]2)/
[Ca3(PO4)2]
D. ДР = 3[Ca2+]3· 2[PO43–]2
E. ДР = [Ca2+]3 + [PO43–]2
2.127. Виходячи зі значень добутків роз-
чинності, вкажіть найменш роз-
чинний у воді сульфід:
А. ДР(PbS) = 2,5·10–27
B. ДР(CdS) = 1,2·10–28
C. ДР(SnS) = 1,0·10–27
D. ДР(TlS2) = 5·10–21
E. ДР(HgS) = 4,0·10–53
2.128. Які йони не можуть одночасно
знаходитися в розчині?
А. K+, NO3–
B. NH4+, Cl–
C. Na+, SO42–
31
D. Cu2+, SO42–
E. Fe2+, OH–
2.129. Вкажіть пару сполук, які можуть
бути в розчині одночасно:
А. Al(NO3)3 і HCl
B. NaOH і P2O5
C. Ba(OH)2 і CO2
D. AgNO3 і HCl
E. CuSO4 і BaCl2
2.130. Що таке добуток розчинності?
А. добуток молярних концентра-
цій йонів у насиченому роз-
чині малорозчинного елект-
роліту в степенях, що дорів-
нюють стехіометричним кое-
фіцієнтам
B. відношення концентрацій
йонів у розчині до концентра-
ції недисоційованих молекул
C. добуток концентрацій йонів
важкорозчинного електроліту
D. співвідношення концентрацій
йонів важкорозчинного елек-
троліту
E. добуток активностей йонів
будь-якого електроліту
2.131. У виразі ДР малорозчинного елек-
троліту активності йонів можна
замінити їх концентраціями тому,
що:
А. йонна сила насиченого розчи-
ну близька до нуля
B. коефіцієнт активності йонів
більший одиниці
C. коефіцієнт активності йонів
прямує до нуля
D. –
E. йонна сила насиченого розчи-
ну прямує до одиниці
2.132. Добуток розчинності малорозчин-
ного електроліту характеризує:
А. здатність малорозчинних еле-
ктролітів до дисоціації
B. електричну провідність таких
розчинів
C. –
 D. концентрацію важкорозчин-
ного електроліту у розчині
E. рівновагу в гетерогенній сис-
темі:
2.137. Який вираз справедливий для роз-
рахунку розчинності ферум(ІІІ)
гідроксиду (в моль/л)?

тверда речовина ⇄ насиче- ДР

А. S= 3
ний розчин малорозчинного 27
електроліту
B. S= 3 4ДР
2.133. Яке рівняння є математичним ви-
разом ДР малорозчинного магній ДР
C. S= 3
гідроксиду? 4
А. ДР= 2[Mg2+]·2[OH–]
ДР
B. ДР= [Mg2+]⋅[OH–] D. S= 4
27
C. ДР = a Mg 2 + ⋅ aOH _
E. S= ДР
D. ДР= [Mg2+]⋅[OH–]2
E. ДР= [Mg2+]·2[OH–] 2.138. Розчинність AgCl за температури
25 °С дорівнює 1,34⋅10–5. Вкажіть
2.134. Математичним виразом ДР каль- значення ДР.
цій фториду є рівняння:
А. 8,8 10–10
А. ДР = [Ca2+][F–]2
B. 5,2 10–5
B. ДР= [Ca2+] + [F–]
C. 3,6 10–4
C. ДР = [Ca2+][2F–]
D. 1,2 10–8
D. ДР = a(Ca2+) a(F–)
E. 1,8 10–10
E. ДР= [Ca2+] / [F–]2
2.139. Розчинність СuS за температури 25
2.135. Математичним виразом ДР арген-
°С дорівнює 2,44 ⋅10–18. Вкажіть
тум хромату є рівняння:
значення ДР.
А. ДР= [Ag+]+[Cr2O42–]
А. 1,2 10–32
B. ДР= [Ag+]2⋅[CrO42–]
B. 8,2 10–30
C. ДР= [Ag+]⋅[CrO42–]
C. 1,2 10–18
D. 2
D. 5,4 10–32
( )
ДР= aАg ⋅ aCrO
+ 2-

E. 6,0 10–36
4

E. ДР= 2[Ag+]•[CO42–]
2.140. Обчислити розчинність СаF2 у
2.136. Для розрахунку розчинності арге- воді, (моль/л), якщо ДР(СаF2) = 4,0
нтум сульфіду (в моль/л) викорис-
⋅10–11
товується рівняння:
А. 8,2 10–16
А. S= 3 4ДР B. 5,1 10–13
C. 8,5 10–18
ДР D. 2,1 10–14
B. S= 3
4 E. 4,0 10–12
ДР 2.141. Обчисліть Крівн. реакції
C. S= 3
4 2NO + O2 ⇄ 2NO2,
D. S= ДР якщо рівноважні концентрації
дорівнюють: [NO2] = 0,8 моль/дм3,
E. S=
ДР [NO] = 0,4 моль/дм3, [O2] = 0,2
2 моль/дм3.
32
 А. 16 стехіометричним коефіцієн-
B. 24 там
C. 20
D. 22 2.145. Математичним виразом константи
18 рівноваги реакції
E.
2SO2 + O2 ⇄ 2SO3
2.142. Принцип Лє–Шател'є дає можли- є рівняння:
вість контролю протікання хіміч-
ної реакції як в лабораторії, так і в [SO3 ]2 ⋅ [O2 ]
А. K p =
промисловості. Вкажіть, який з [SO 2 ]2
наведених процесів повинен про-
водитися при підвищеному тиску: [SO 2 ]2 ⋅ [O 2 ]
B. Kp =
А. 3H2(г) + N2(г) = 2NH3(г) [SO 3 ]2
B. Fe + H2O(г) = FeO + H2(г)
C. H2(г) + Cl2(г) = 2HCl(г) [SO 2 ]2
D. N2(г) + O2(г) = NO2(г) C. K p =
[SO3 ]2 ⋅ [O 2 ]
E. CO(г) + Cl2(г) = COCl2(г)
[SO3 ]2
2.143. Рівноважним називається такий D. K p =
стан системи, при якому: [SO 2 ]2 ⋅ [O 2 ]
А. швидкості прямої і зворотної [SO3 ]
реакції рівні E. Kp =
B. відбувається безперервний [SO2 ] ⋅ [O2 ]
обмін речовин та енергії з
2.146. Чому дорівнює константа рів-
навколишнім середовищем
новаги реакції
C. концентрації реагуючих речо-
вин однакові H2 + I2 ⇄ 2HI,
D. не змінюються маси реагую- якщо константа швидкості прямої
чих речовин реакції дорівнює 0,16, а зворотної
E. необхідні постійні витрати – 0,05?
енергії Гіббса А. 3,2
B. 0,1
2.144. Константою хімічної рівноваги C. 0,3
називається: D. 2,3
А. добуток зміни концентрацій E. 0,03
реагентів
B. добуток рівноважних концен- 2.147. Яке рівняння є виразом константи
трацій продуктів реакцій в рівноваги реакції
степенях, що дорівнюють FeO(к) + H2(г) ⇄ Fe(к) + H2O(г) ?
стехіометричним коефіцієн-
там
[H 2 O] ⋅ [Fe]
А. Kp =
C. відношення констант швид- [H 2 ] ⋅ [FeO]
кості прямої і зворотної реак-
ції [H 2 ]
B. K p =
D. відношення констант швид- [H 2 O]
кості зворотної і прямої реак-
ції [FeO] ⋅ [H 2 ]
C. K p =
E. добуток рівноважних концен- [Fe] ⋅ [H 2O]
трацій вихідних речовин в
степенях, що дорівнюють
33
 [H 2 O] водню
D. Kp = D. введення каталізатора, підви-
[H 2 ] ⋅ [FeO] щення температури
[H 2 О] E. підвищення температури,
E. Kp = зменшення тиску
[H 2 ]
2.151. При 450 °С константа рівноваги
2.148. Cинтез метанолу за реакцією реакції
CO(г) + 2H2(г) ⇄ CH3OH(р) H2 + Br2 ⇄ 2HBr
є процесом екзотермічним, тому дорівнює 50. Визначити константу
для збільшення виходу продукту рівноваги реакції розкладу НВr
необхідно: при цій же температурі?
А. підвищити температуру, збі- А. 0,02
льшити концентрацію мета- B. 0,07
нолу C. 0,2
B. підвищити температуру, під- D. 0,05
вищити тиск E. 0,5
C. підвищити температуру, ви-
водити водень із зони реакції 2.152. Для яких з наведених нижче реак-
D. понизити температуру, виво- цій рівновага зміститься в бік
дити СО із зони реакції утворення продуктів реакції при
E. понизити температуру, виво- підвищенні температури і тиску:
дити метанол із зони реакції N2(г) + 3H2(г) ⇄ 2NH3(г) – Q;
2.149. Які умови сприяють більшому C(т) + O2(г) ⇄ CO2(г) + Q;
виходу SО3 за реакцією N2O4(р) ⇄ 2NO2(г) – Q?
SO2 + 1/2O2 ⇄ SO3 ; ∆H°298 = – А. 2
98,9 кДж/моль . B. для всіх наведених реакцій
А. підвищення температури, C. 2, 3
зменшення об’єму реактора D. 1, 3
B. підвищення температури, E. 1
збільшення об’єму реактора
2.153. Стан системи, який не змінюється
C. зниження температури, зме- в часі при незмінних зовнішніх
ншення концентрації кисню факторах, називається:
D. підвищення температури, А. нерівноважним
зменшення тиску
B. стаціонарним
E. зниження температури, під- C. ізотермічним
вищення тиску
D. ізобарним
2.150. Більшому виходу аміаку в системі E. рівноважним
N2 + 3H2 ⇄ 2NH3; ∆H°298 = –92,4 2.154. Для якого з перелічених процесів
кДж/моль зниження температури буде його
сприяє: прискорювати?
А. зниження температури, під- А. ендотермічного
вищення концентрації аміаку B. адіабатичного
B. збільшення об’єму реактора, C. ізобарного
введення каталізатора D. екзотермічного
C. зниження температури, під- E. ізохорного
вищення концентрації азоту і
34
 B. NH Cl(т) ⇄ HCl(г) + NH (г)
2.155. Стаціонарним називається такий 4 3
стан системи, при якому: C. CO (г) + H (г) ⇄ CO(г) +
2 2
А. відсутній обмін речовин та H2O(г)
енергії D. H (г) + I (г) ⇄ 2HI(г)
2 2
B. відсутні будь-які градієнти E. 2NO(г) + O (г) ⇄ 2NO (г)
C. ентропія системи має макси- 2 2
мально можливе значення 2.157. Для якого з процесів підвищення
D. наявні сталі за величиною температури збільшує вихід про-
градієнти дуктів реакції?
E. швидкості прямої та зворот- А. Ізобарного
ної реакції рівні B. екзотермічного
2.156. Для якої системи при збільшенні C. ендотермічного
тиску рівновага зміститься в сто- D. адіабатичного
рону прямої реакції? E. ізохорного
А. COCl (г) ⇄ CO(г) + Cl (г)
2 2

Розділ 3
визначається:
3.1. До якого типу електродів відносять
А. величиною стрибка потенціалу
хлорсрібний електрод: в ході окисно-відновної реак-
А. другого роду ції.
B. першого роду B. температурою системи.
C. йон-селективних. C. величиною стандартних елект-
D. окисно-відновних родних потенціалів учасників
E. газових реакції.
3.2. Стандартний водневий електрод це D. величиною водневого показни-
платинова пластина, занурена в ка системи.
розчин сульфатної кислоти за тем- E. різницею стандартних елект-
ператури 298 К і р =1,013·105 Па з родних потенціалів учасників
активністю йонів Н3О+ реакції.
А. 1 моль/л 3.4. Як зміниться потенціал цинкового
B. 0,2 моль/л електрода при зменшенні концент-
C. 0,1 моль/л рації йонів цинку в 100 разів?
D. 2 моль/л А. збільшиться на 120 мВ
E. 0,5 моль/л B. зменшиться на 120 мВ
3.3. При проведенні окисно-відновної C. зменшиться на 60 мВ
реакції потрібно знати, яка із реа- D. зменшиться на 40 мВ
гуючих речовин буде відновником, E. збільшиться на 30 мВ
а яка – окисником. Напрямок про- 3.5. Мідна пластинка занурена в 0,1 М
ходження окисно-відновної реакції
35
 розчин купрум сульфату. Який по- C. приблизно 0 В
тенціал виникає на межі поділу 2-х D. приблизно –0,4 В
фаз? E. приблизно +0,4 В
А. дифузійний
B. мембранний 3.11. Як зміниться потенціал водневого
C. електрокінетичний електрода за температури 298,15 К,
D. електродний якщо 1 М розчин HCl , в який зану-
E. контактний рений електрод, розбавити в 100
разів?
3.6. Залежність величини електродного А. зменшиться на 0,413 В
потенціалу від різних чинників ви- B. збільшиться на 0,413 В
ражається рівнянням: C. збільшиться на 0,206 В
А. Арреніуса D. зменшиться на 0,118 В
B. Гіббса E. не зміниться
C. Вант-Гоффа
D. Нернста 3.12. Як зміниться потенціал водневого
E. Гесса електрода за температури 298,15 К ,
якщо 1 М розчин HCl цілком нейт-
3.7. До якого типу електродів відносять ралізувати?
каломельний електрод? А. не зміниться
А. йон-селективних B. зменшиться на 0,413 В
B. газових C. збільшиться на 0,118 В
C. окисно-відновних D. зменшиться на 0,118 В
D. першого роду E. збільшиться на 0,413 В
E. другого роду
3.13. У водневому електроді електродним
3.8. Вкажіть редокс-пари, для якого матеріалом є:
І2/2І– є відновником φо(І2/2І–) = 0,54 А. водень
В і значення ЕРС процесу позитив- B. залізо
не C. платина
А. Sn4+ = Sn2+, φо = 0,15B D. золото
B. Cl2 = 2Cl–, φо = 1,36В E. срібло
C. SO42– = S, φо = 0,45B
D. 2H+= H2, φо = 0,0B 3.14. Яка величина рН електродного роз-
E. 2S2O32– = S4O62–, φо = 0,09B чину стандартного водневого елект-
роду?
3.9. До якого типу відносять електрод, А. 1
складений за схемою Au3+| Au? B. 0,5
А. до електродів ІІ роду C. 2
B. до електродів І роду D. 10
C. окисно-відновних електродів E. 0
D. до електродів ІІІ роду
E. йон-селективних електродів 3.15. До якого типу електродів відносять
хлорсрібний електрод?
3.10. Яким приблизно буде потенціал А. другого роду
водневого електроду, зануреного до B. йон-селективних
дистильованої води за стандартної C. окисно-відновних
температури ? D. першого роду
А. приблизно –0,8 В E. газових
B. приблизно +0,8 В
3.16. До якого типу електродів відносять
36
 каломельний електрод: А. до електродів ІІІ роду
А. другого роду B. йон-селективних електродів
B. першого роду C. окисно-відновних електродів
C. газових D. до електродів І роду
D. йон-селективних E. до електродів ІІ роду
E. окисно-відновних
3.23. До якого типу відносять електрод,
3.17. До якого типу електродів відносять складений за схемою Al3+| Al?
водневий електрод А. до електродів ІІІ роду
А. першого роду B. йон-селективних електродів
B. другого роду C. окисно-відновних електродів
C. йон-селективних D. до електродів І роду
D. окисно-відновних E. до електродів ІІ роду
E. газових
3.24. Електрод складений за схемою
3.18. До якого типу електродів відносять AuSn4+, Sn2+ відносять до:
хінгідронний електрод: А. окисно-відновних
А. газових B. порівняння
B. першого роду C. йон-селективних
C. йон-селективних D. індикаторних
D. другого роду E. газових
E. окисно-відновних
3.25. Електрод складений за схемою
3.19. До якого типу електродів відносять СSn4+, Sn2+ відносять до:
скляний електрод: А. газових
А. окисно-відновних B. йон-селективних
B. йон-селективних C. індикаторних
C. першого роду D. окисно-відновних
D. другого роду E. порівняння
E. газових
3.26. Мідна пластинка занурена в 0,1 М
3.20. До якого типу відносять електрод, розчин купрум сульфату. Який за-
складений за схемою Au3+| Au? ряд набуває електрод?
А. окисно-відновних електродів А. позитивний
B. йон-селективних електродів B. нейтральний
C. до електродів ІІ роду C. –
D. до електродів ІІІ роду D. негативний
E. до електродів І роду E. –
3.21. До якого типу відносять електрод, 3.27. Мідна пластинка занурена в 1 М
складений за схемою розчин купрум хлоридуу. Який за-
KCl, AgCl | Ag? ряд набуває електрод?
А. окисно-відновних електродів А. –
B. йон-селективних електродів B. негативний
C. до електродів ІІІ роду C. нейтральний
D. до електродів І роду D. –
E. до електродів ІІ роду E. позитивний
3.22. До якого типу відносять електрод, 3.28. Алюмінієва пластинка занурена в
складений за схемою 0,1 М розчин алюміній сульфату.
KCl, Hg2Cl2  Hg? Який заряд набуває електрод?
37
 А. позитивний C. а((Zn2+)) = 7 моль/л
B. негативний D. а((Zn2+))= 0 моль/л
C. – E. а(Zn2+) = 1 моль/л
D. –
E. нейтральний 3.34. Рівняння для обчислення величини
потенціалу електродів І роду має
3.29. Алюмінієва пластинка занурена в 1 вигляд:
М розчин алюміній сульфату. Який А. ϕ = ϕ0 + RT/nF ⋅lga(Katn+)
заряд набуває електрод? B. ϕ = ϕ0 + ⋅lna(Katn+)
А. – C. ϕ = ϕ0 – RT/nF ⋅lna(Ann–)
B. позитивний D. ϕ = ϕ0 + RT/nF ⋅lna(Katn+)
C. – E. ϕ = ϕ0 + RT/nF ⋅lga(Ann–)
D. негативний
E. нейтральний 3.35. Рівняння для обчислення величини
потенціалу електродів ІІ роду має
3.30. Який з наведених електродів: магні- вигляд:
євий, цинковий, алюмінієвий, мід- А. ϕ = ϕ0 + RT/nF ⋅lna(Katn+)
ний, золотий має найбільший нега- B. ϕ = ϕ0 – RT/nF ⋅lna(Ann–)
тивний заряд? C. ϕ = ϕ0 – lna(Ann–)
А. магнієвий
D. ϕ = ϕ0 + RT/nF ⋅lga(Ann–)
B. цинковий
E. ϕ = ϕ0 + RT/nF ⋅lga(Katn+)
C. мідний
D. золотий 3.36. Мідна пластинка занурена в 0,1 М
E. алюмінієвий розчин купрум сульфату. Який по-
тенціал виникає на межі поділу 2-х
3.31. Який з наведених електродів: магні-
фаз?
євий, цинковий, алюмінієвий, мід-
ний, золотий має найбільший пози- А. контактний
B. електрокінетичний
тивний заряд?
C. електродний
А. золотий
D. дифузійний
B. мідний
E. мембранний
C. магнієвий
D. алюмінієвий 3.37. Пластинку з алюмінію помістили в
E. цинковий 0,01 М розчині алюміній сульфату.
Який потенціал виникає на межі
3.32. Потенціал водневого електроду
поділу 2-х фаз?
вважають стандартним, якщо він
А. електрокінетичний
відповідає таким вимогам:
B. контактний
А. р(Н2) = 10 атм; а(н+) = 10
моль/л C. дифузійний
D. мембранний
B. р(Н2) = 1 атм; а(н+) = 7 моль/л
E. електродний
C. р(Н2) = 0 атм; а(н+) = 0 моль/л
D. р(Н2) = 1 атм; а(н+) = 1 моль/л 3.38. Стандартний водневий електрод це
E. р(Н2) = 0,1 атм; а(н+) = 0,1 платинова пластина, занурена в
моль/л розчин сульфатної кислоти за тем-
3.33. Потенціал цинкового електроду ператури 298 К і р =1,013·105 Па з
вважають стандартним, якщо він активністю йонів Н3О+
відповідає таким вимогам: А. 2 моль/л
А. а((Zn2+)) = 0,1 моль/л B. 0,1 моль/л
B. а((Zn2+)) = 10 моль/л C. 1 моль/л
38
 D. 0,2 моль/л E. однакової швидкості йонів
E. 0,5 моль/л електроліту
3.39. Залежність величини електродного 3.44. Як називають потенціал, що вини-
потенціалу від різних чинників ви- кає на межі між двома розчинами,
ражається рівнянням: розділеними напівпроникною мем-
А. Гіббса браною?
B. Нернста А. мембраним
C. Арреніуса B. дифузійним
D. Вант-Гоффа C. стандартним
E. Гесса D. електродним
E. окисно-відновним
3.40. Потенціал окисно-відновного елек-
трода вважається стандартним коли: 3.45. Яка величина потенціалу хлор-
А. аок > авідн срібного електроду в насиченому
B. авідн = 1 моль/л розчині KCl?
C. аок = авідн А. –0,22 В
D. аок < авідн B. 0,25 В
E. аок = 1 моль/л C. –0,44 В
D. 0,22 В
3.41. Що таке електродний потенціал? E. 0,44 В
А. це стрибок потенціалу на межі
метал – метал 3.46. Яка величина потенціалу каломель-
B. це стрибок потенціалу на межі ного електроду в насиченому роз-
повітря – розчин електроліту чині KCl?
C. різниця мембранного і дифу- А. 0,25 В
зійного потенціалів B. 0,22 В
D. це різниця електричних потен- C. –0,50 В
ціалів у розчині електроліту D. –0,25 В
E. це стрибок потенціалу на межі E. 0,50 В
метал – розчин електроліту
3.47. Як зміниться потенціал водневого
3.42. Дифузійний потенціал виникає на електрода за температури 298,15 К,
межі поділу таких фаз: якщо 1 М розчин HCl , в який зану-
А. розчин електроліту – повітря рений електрод, розбавити в 100
B. метал – метал разів?
C. двох розчинів електроліту різ- А. збільшиться на 0,413В
ної концентрації B. збільшиться на 0,206В
D. метал – повітря C. зменшиться на 0,118В
E. метал – розчин електроліту D. не зміниться
E. зменшиться на 0,413В
3.43. Дифузійний потенціал виникає вна-
слідок: 3.48. Як зміниться потенціал водневого
А. асоціації йонів електроліту електрода за температури 298,15 К ,
B. надлишку аніонів у вихідному якщо 1 М розчин HCl цілком нейт-
розчині ралізувати?
C. різної швидкості йонів елект- А. зменшиться на 0,118В
роліту B. зменшиться на 0,413В
D. надлишку катіонів у вихідному C. збільшиться на 0,118В
розчині D. не зміниться

39
 E. збільшиться на 0,413В E. 0 В
3.49. Який з наведених електродів: сріб- 3.54. Яким приблизно буде потенціал
ний, хлорсрібний, водневий, цинко- водневого електроду (н. у.), зануре-
вий, мідний використовують, як ного в розчин з рН = 2 ?
електрод порівняння? А. 0 В
А. цинковий B. –0,6 В
B. мідний C. +0,6 В
C. хлорсрібний D. –0,12 В
D. водневий E. +0,12 В
E. срібний
3.55. Яким приблизно буде потенціал
3.50. Який з наведених електродів: сріб- водневого електроду (н. у.), зануре-
ний, каломельний, водневий, цин- ного в розчин з рН = 4?
ковий, мідний використовують, як А. +0,24 В
електрод порівняння? B. –0,6 В
А. цинковий C. +0,6 В
B. мідний D. 0 В
C. срібний E. –0,24 В
D. водневий
E. каломельний 3.56. Яка величина електродного потен-
ціалу системи CuCuSO4, якщо
3.51. Як зміниться потенціал цинкового С(CuSO4) = 2 моль/л, а α=0,5?
електроду (н.у.) при зменшенні А. 0,34 В
концентрації йонів цинку в 100 ра- B. 0,68 В
зів? C. –0,34 В
А. зменшиться на 29 мВ D. 0,17 В
B. зменшиться на 59 мВ E. –0,68 В
C. збільшиться на 50 мВ
D. зменшиться на 100 мВ 3.57. Яка величина електродного потен-
E. збільшиться на 100 мВ ціалу системи ZnZnSO4, якщо
С(ZnSO4) = 4 моль/л, а α=0,25?
3.52. На скільки мВ зміниться потенціал А. –0,76 В
кадмиєвого електроду (н.у.) при B. 3,14 В
збільшенні концентрації йонів кад- C. 0,76 В
мію в 10 разів? D. –0,38 В
А. на 15 мВ E. –3,14 В
B. на 120 мВ
C. на 59 мВ 3.58. Який з наведених гальванічних еле-
D. на 30 мВ ментів: Якобі–Даніеля, Вестона,
E. на 10 мВ концентраційний срібний, кислот-
ний акумулятор, лужний акумуля-
3.53. Яким приблизно буде потенціал тор використовують, як стандарт-
водневого електроду, зануреного до ний?
дистильованої води за стандартної А. –
температури ? B. Якобі–Даніеля
А. –0,8 В C. концентраційний срібний
B. –0,4 В D. Вестона
C. +0,4 В E. кислотний акумулятор
D. +0,8 В
3.59. На аноді гальванічного елементу
40
 відбувається процес: E. AlAl3+Ag+|Ag
А. збільшення ЕРС елементу
B. окиснення 3.65. Для експериментального вимірюва-
C. відновлення ння ЕРС гальванічних елементів
D. зменшення ЕРС елементу використовують метод:
E. приєднання електронів А. полярографії
B. компенсації
3.60. Який процес відбувається на катоді C. кондуктометрії
гальванічного елементу: D. потенціометрії
А. зменшення ЕРС елементу E. стандартів
B. віддача електронів
C. збільшення ЕРС елементу 3.66. Яка величина ЕРС елемента Якобі–
D. відновлення Даніеля, якщо активність катіонів
E. окиснення металів в електродних розчинах
дорівнює 1 моль/л?
3.61. В основі роботи елемента Якобі– А. –0,55 В
Даніеля лежить реакція: B. 0,55 В
А. Hg + Zn2+ ⇄ Hg2+ + Zn C. 1,1 В
B. Hg 2+ + Cd ⇄ Cd2+ + 2Hg D. –0,42 В
2 E. –1,1 В
C. Hg2+ + Zn ⇄ Hg + Zn2+
D. Cu + Zn2+ ⇄ Cu2+ + Zn 3.67. Яка величина ЕРС елемента Весто-
на?
E. Cu2+ + Zn ⇄ Cu + Zn2+ А. 0,513 В
B. –1,018 В
3.62. В основі роботи елемента Вестона C. –0,513 В
лежить реакція:
D. 0,254 В
А. Hg2+ + Zn ⇄ Hg + Zn2+ E. 1,018 В
B. Cu + Zn2+ ⇄ Cu2+ + Zn
3.68. При проведенні окисно-відновної
C. Hg + Zn2+ ⇄ Hg2+ + Zn реакції потрібно знати, яка із реа-
D. Hg 2+ + Cd ⇄ Cd2+ + 2Hg гуючих речовин буде відновником,
2
E. Cu2+ + Zn ⇄ Cu + Zn2+ а яка – окисником. Напрямок про-
ходження окисно-відновної реакції
3.63. Вкажіть, не проводячи розрахунків, визначається:
значення ЕРС якого гальванічного А. температурою системи.
елементу є найменшим? B. величиною стрибка потенціалу
А. ZnZn2+Cu2+|Cu в ході окисно-відновної реак-
B. CoCo2+Ni2+|Ni ції.
C. CdCd2+Ni2+|Ni C. величиною водневого показни-
D. CrCr2+Ag+|Ag ка системи.
D. різницею стандартних елект-
E. MgMg2+Ni2+|Ni
родних потенціалів учасників
3.64. Не проводячи розрахунків вкажіть, реакції.
значення ЕРС якого гальванічного E. величиною стандартних елект-
елементу є найбільшим? родних потенціалів учасників
А. MnMn2+Ag+|Ag реакції.
B. AlAl3+Fe2+|Fe 3.69. Потенціал якого із перелічених оки-
C. NiNi2+Ag+|Ag сно-відновних електродів залежить
D. AlAl3+Cu2+|Cu від рН середовища:
41
 А. Pt | Co2+, Co3+ AuSn4+, Sn2+ відносять до:
B. Pt | Mn2+, MnO4– А. порівняння
C. Pt | Sn2+, SN4+ B. газових
D. Pt | Ce3+, Ce4+ C. йон-селективних
E. Pt | Fe2+, Fe3+ D. індикаторних
E. окисно-відновних
3.70. До якого типу електродів відносять
хінгідронний електрод: 3.73. Електрод складений за схемою
А. окисно-відновних PtKI, I– відносять до:
B. першого роду А. порівняння
C. йон-селективних B. окисно-відновних
D. другого роду C. газових
E. газових D. індикаторних
E. йон-селективних
3.71. При проведенні окисно-відновної
реакції потрібно знати, яка із реа- 3.74. Які критерії самовільного перебігу
гуючих речовин буде відновником, окислювально-відновної реакції?
а яка – окисником. Напрямок про- А. ЕРС < 0; ∆G > 0
ходження окисно-відновної реакції B. ЕРС < 0; ∆G = 0
визначають за: C. ЕРС = 0; ∆G > 0
А. температурою системи. D. ЕРС > 0; ∆G > 0
B. величиною стрибка потенціалу E. ЕРС > 0; ∆G < 0
в ході окисно-відновної реак-
ції. 3.75. Яке рівняння застосовують для об-
C. різницею стандартних елект- числення потенціалу окисно-
родних потенціалів учасників відновних електродів?
реакції. А. Петерса
D. величиною стандартних елект- B. Гольдмана
родних потенціалів учасників C. Вестона
реакції. D. Кольрауша
E. величиною водневого показни- E. Гіббса
ка системи.
3.72. Електрод складений за схемою

Розділ 4
C. кислотно-основне
4.1. Який тип титрування можна про-
D. окисно-відновне
водити з допомогою гальванічного
E. комплексонометричне
елементу
Ag|AgCl, HCl|скл.мем.||досл. р- 4.2. Одним із електрохімічних методів
н||KCl, AgCl|Ag? аналізу є потенціометрія. Потенці-
А. осаджувальне ометрія – це метод аналізу, який
B. амперометричне ґрунтується на вимірюванні (ви-
42
 значенні): чення) та електроду порівняння.
А. потенціалу дифузного шару Який із запропонованих електродів
B. потенціалу індикаторного можна застосувати у якості елект-
електрода роду визначення?
C. потенціалу оксидаційно- А. срібний
відновної системи B. хлорсрібний
D. потенціалу електрода порів- C. стибієвий
няння D. каломельний
E. дзета-потенціалу E. платиновий
4.3. Який з електродів використовують 4.8. Концентрацію натрій броміду ви-
як електрод порівняння? значають методом потенціометри-
А. нормальний водневий чного титрування. Титрант – стан-
B. хінгідронний дартний розчин срібла нітрату.
C. цинковий; Виберіть індикаторний електрод:
D. водневий А. срібний
E. скляний B. платиновий
C. водневий
4.4. Який з електродів не можна вико- D. стібієвий
ристовувати як індикаторний (еле- E. хлорсрібний
ктрод визначення) для вимірюван-
ня рН розчину? 4.9. Який з електродів можна викорис-
А. скляний товувати як індикаторний при ви-
B. нормальний водневий мірюванні рН розчину?
C. водневий А. хлорсрібний
D. стибієвий B. мідний
E. хінгідронний C. каломельний
D. цинковий
4.5. Який з електродів використовують E. скляний
як електрод порівняння?
А. скляний 4.10. Який із перелічених електродів
B. водневий можна використати як індикатор-
C. мідний ний при титруванні основ:
D. насичений каломельний А. хінгідронний
E. хінгідронний B. каломельний
C. хлорсрібний
4.6. Потенціал якого із перелічених D. скляний
окисно-відновних електродів зале- E. платиновий
жить від рН середовища:
А. Pt | Fe2+, Fe3+ 4.11. За допомогою якої з пар електродів
B. Pt | Ce3+, Ce4+ визначають рН?
C. Pt | Co2+, Co3+ А. скляний – нас. каломельний
D. Pt | MnO42–, MnO4– B. кисневий – хінгідронний
E. Pt | Mn2+, MnO4– C. цинковий – хлорсрібний
D. мідний – водневий
4.7. Одним із сучасних методів вимі- E. мідний – каломельний
рювання рН біологічних рідин є
потенціометричний гальванічне 4.12. При проведенні перманганатомет-
коло якого складають з індикатор- ричного визначення калій йодиду
ного електроду (електроду визна- кінець титрування визначали поте-

43
 нціометричним методом. Який
індикаторний електрод застосову-
вали:
А. скляний
B. платиновий
C. хлорсрібний
D. ртутний
E. водневий
4.13. При дослідженні біологічних рідин
застосовується потенціометричний
метод визначення рН. Застосовую-
чи яку з пар електродів, не можна
визначити рН розчину?
А. скляний – хлорсрібний
B. нормальний водневий – вод-
невий
C. нормальний водневий – хлор-
срібний
D. водневий – хлорсрібний
E. нормальний водневий – скля-
ний
4.14. Для кількісного визначення калій
гідроксиду обраний метод потенці-
ометричного титрування. Точку
еквівалентності в цьому методі
визначають за різкою зміною:
А. напруги
B. електрорушійної сили
C. дифузійного струму
D. інтенсивності флуоресценції
E. сили струму
4.15. За допомогою якої з пар електродів
можна визначити рН?
А. водневий – хінгідронний
B. водневий – хлорсрібний
C. каломельний – хлорсрібний
D. скляний – хінгідронний
E. скляний – водневий
4.16. Який метод заснований на функці-
ональній залежності концентрації
досліджуваного компонента від
величини електродного потенціалу
А. амперметриний
B. потенціометричний
C. електрофорез
D. атомно-абсорбційна спектро-
44
скопія
E. кондуктометричний
4.17. Застосовуючи яку з пар електродів,
не можна визначити рН розчину?
А. водневий – хлорсрібний
B. скляний – хлорсрібний
C. нормальний водневий – скля-
ний
D. нормальний водневий – вод-
невий
E. нормальний водневий – хлор-
срібний
4.18. Потенціометричний метод визна-
чення рН як найбільш універсаль-
ний занесений до Державної фар-
макопеї. За допомогою якої з пар
електродів можна визначити рН?
А. скляний – хінгідронний
B. скляний – водневий
C. каломельний – хлорсрібний
D. водневий – хінгідронний
E. водневий – хлорсрібний
4.19. Потенціометричний метод визна-
чення рН як найбільш універсаль-
ний занесений до Державної фар-
макопеї. Який з електродів викори-
стовують як електрод порівняння?
А. цинковий;
B. скляний
C. нормальний водневий
D. хінгідронний
E. водневий
4.20. Який з електродів не можна вико-
ристовувати як електрод виз-
начення для вимірювання рН роз-
чину?
А. нормальний водневий
B. водневий
C. хінгідронний
D. скляний
E. стибієвий
4.21. За допомогою якої з пар електродів
визначають рН потенціометричним
методом?
А. мідний – водневий
B. мідний – каломельний
 C. цинковий – хлорсрібний B. хлорсрібний
D. кисневий – хінгідронний C. каломельний
E. скляний – нас. каломельний D. мідний
E. скляний
4.22. Визначить рН досліджуваного роз-
чину, якщо ЕРС воднево-каломель- 4.27. Який з електродів використовують
ного кола (н. у.) становить 0,43 В. як електрод порівняння в потенці-
Стандартний потенціал каломель- ометричному титруванні?
ного електроду дорівнює +0,25 В. А. хінгідронний
А. 3,3 B. скляний
B. 4,7 C. насичений каломельний
C. 2,1 D. водневий
D. 3,1 E. мідний
E. 2,1
4.28. Визначить рН досліджуваного роз-
4.23. Визначить рН досліджуваного роз- чину, якщо ЕРС хінгідронно-
чину, якщо ЕРС воднево- каломельного елементу (н. у.) ста-
хлорсрібного елементу (н. у.) ста- новить 0,31 В. Стандартний потен-
новить 0,515 В. Стандартний поте- ціал каломельного електроду дорі-
нціал каломельного електроду до- внює +0,25 В, а хінгідронного
рівнює +0,22 В. 0,708 В.
А. 3 А. 4,5
B. 6 B. 2,5
C. 4 C. 1,5
D. 5 D. 0,5
E. 2 E. 3,5
4.24. Яка величина потенціалу хінгід- 4.29. Визначить рН досліджуваного роз-
ронного електроду в розчині з ак- чину, якщо ЕРС хінгідронно-
тивністю йонів Н+ = 1 моль/л? хлорсрібного елементу (н. у.) ста-
А. 0,708 В новить 0,37 В. Стандартний потен-
B. 0 ціал каломельного електроду дорі-
C. –0,708 В внює +0,22 В, а хінгідронного
D. 0,354 В 0,708 В..
E. –0,354 В А. 5
B. 4
4.25. Яка приблизно величина потенці- C. 2
алу хінгідронного електроду в роз- D. 0,5
чині з рН = 5? E. 3
А. 0,5 В
B. 0,4 В 4.30. Який метод заснований на функці-
C. 0,7 В ональній залежності концентрації
D. –0,4 В досліджуваного компонента від
E. –0,5 В величини електродного потенціалу
А. електрофорез
4.26. Який з електродів можна викорис- B. амперметриний
товувати як індикаторний при C. атомно-абсорбційна спектро-
потенціометричному вимірюванні скопія
рН розчину? D. потенціометричний
А. цинковий E. кондуктометричний
45
 вати у якості електроду визна-
4.31. Для кількісного визначення калій чення?
гідроксиду обраний метод потенці-
А. платиновий
ометричного титрування. Точку
B. каломельний
еквівалентності в цьому методі
C. срібний
визначають за різкою зміною:
D. скляний
А. інтенсивності флуоресценції E. хлорсрібний
B. дифузійного струму
C. сили струму 4.36. Розчин FeSO4 титрують стандарт-
D. електропровідності ним розчином калій перманганату.
E. електрорушійної сили Для потенціометричного визначен-
ня кінцевої точки титрування в
4.32. Концентрацію натрій броміду ви- якості індикаторного електрода
значають методом потенціо- використовують:
метричного титрування. Титрант –
А. платиновий
стандартний розчин срібла нітрату.
B. водневий
Виберіть індикаторний електрод:
C. хлорсрібний
А. платиновий D. скляний
B. водневий E. каломельний
C. хлорсрібний
D. срібний 4.37. Для потенціометричного визначен-
E. стібієвий ня в розчині, який містить амоній і
натрій гідроксид, придатний інди-
4.33. Концентрацію калій хлориду ви- каторний електрод:
значають методом потенціо-
А. платиновий
метричного титрування. Титрант –
B. срібний
стандартний розчин срібла нітрату.
C. цинковий
Виберіть індикаторний електрод:
D. хлорсрібний
А. платиновий E. скляний
B. ртутний
C. водневий 4.38. Для потенціометричного визначен-
D. скляний ня в розчині, який містить ацетатну
E. хлорсрібний і хлридну кислоти, придатний ін-
дикаторний електрод:
4.34. Який з наведених електродів вико- А. скляний
ристовують як електрод порів-
B. срібний
няння в потенціометричному мето-
C. цинковий
ді визначення рН?
D. платиновий
А. насичений каломельний E. хлорсрібний
B. мідний
C. скляний 4.39. Проба вміщує розчин сульфоналі-
D. водневий цилової кислоти. Її концентрацію
E. хінгідронний визначають методом потенціо-
метрчного титрування. Виберіть
4.35. Одним із сучасних методів вимі- індикаторний електрод:
рювання рН біологічних рідин є
А. ртутно крапельний
гальванічне коло яке складають з
B. скляний
індикаторного електроду (елек-
C. каломельний
троду визначення) та електроду
D. хлорсрібний
порівняння. Який із запропоно-
E. цинковий
ваних електродів можна застосу-
46

4.40. Одним із електрохімічних методів
аналізу є потенціометричне титру-
вання – метод аналізу, який ґрун-
тується на вимірюванні:
А. потенціалу оксино-відновної
системи
B. дзета-потенціалу
C. потенціалу індикаторного
електрода
D. потенціалу електрода порів-
няння
E. потенціалу поверхні
4.41. Який з електродів використовують
як електрод порівняння в потенціо-
метричному титруванні?
А. насичений хлор срібний
B. хінгідронний
C. водневий
D. скляний
E. мідний
4.42. Який із перелічених електродів
можна використати як індикатор-
ний при титруванні основ:
А. хінгідронний
B. каломельний
C. скляний
D. хлорсрібний
E. платиновий
4.43. Який тип титрування можна про-
водити з допомогою гальванічного
елементу
Ag|AgCl, HCl|скляна мембра-
на|дослід. розчин|KCl, AgCl|Ag?
А. окисно-відновне
B. кислотно-основне
C. осаджувальне
D. комплекснометричне
E. амперметричне
4.44. При проведенні перманганато-
метричного визначення калій йо-
диду точну еквівалентності можна
визначити потенціометрично. Який
з електродів слід вибрати в ролі
індикаторного?
А. водневий
B. хлорсрібний
47
C. скляний
D. ртутний
E. платиновий
4.45. Який індикаторний електрод по-
трібно взяти при потенціометр-
ричному титруванні розчину KBr:
А. хінгідронний
B. каломельний
C. срібний
D. водневий
E. хлорсрібний
4.46. Дана крива потенціометричного
титрування
відповідає:
А. титруванню розчину слабкої
кислоти розчином лугу
B. титруванню суміші розчинів
сильної і слабкої основ розчи-
ном сильної кислоти
C. титруванню розчину лугу роз-
чином сильної кислоти
D. титруванню розчину сильної
кислоти розчином лугу
E. титруванню суміші розчинів
сильної і слабкої кислот роз-
чином лугу
4.47. Наведена крива титрування
є:
А. інтегральною кривою потен-
ціометричного титрування
B. кривою кондуктометричного
титрування
C. полярограмою
 D. диференціальною кривою
потенціометричного титруван-
ня
E. кривою амперометричного
титрування
4.48. Для визначення концентрації суль-
фатної кислоти потенціометриним
титруванням складають таке галь-
ванічне коло:
А. хлорсрібне –скляне
B. мідно–цинкове
C. ртуть–кадмієве
D. хінгідронно–хлорсрібне
E. хлорсрібний –каломельне
4.49. Точку еквівалентності в потенціо-
метричному титруванні знаходять
за:
А. максимумом стрибка титру-
вання
B. величиною рН
C. максимальним значенням ЕРС
D. серединою стрибка титру-
вання
E. мінімумом стрибка титру-
вання
4.50. Точці еквівалентності на диферен-
ціальному графіку потенціометр-
ричного титрування відповідає:
А. максимум кривої
B. мінімум кривої
C. середина стрибка титрування
D. максимум стрибка титрування
E. мінімум стрибка титрування
4.51. Індикаторним електродом у кис-
лотно-основному потенціометр-
ричному титруванні є:
А. стандартний водневий
B. хлорсрібний
C. каломельний
D. скляний
E. хінгідронний
4.52. У потенціометричному титруванні
в якості електроду порівняння ви-
користовують:
А. стібієвий
B. хінгідронний
48
C. скляний
D. хлорсрібний
E. водневий
4.53. У потенціометричному титруванні
індикаторним електродом є елект-
род потенціал якого:
А. є величиною сталою
B. залежить від концентрації
йонів титр анту, або титрує
мого розчину
C. залежить від температури
розчину
D. не залежить від температури
розчину
E. не залежить від концентрації
йонів титранту
4.54. У потенціометричному титруванні
електродом порівняння є електрод
потенціал якого:
А. змінюється в процесі титру-
вання
B. не залежить від температури
C. залежить від концентрації
розчину
D. залежить від концентрації
титрану
E. є величиною сталою за даних
умов титрування
4.55. У потенціометричному титруванні,
що ґрунтується на реакції осаджен-
ня індикаторним електродом є:
А. каломельний
B. водневий
C. срібний
D. скляний
E. хлорсрібний
4.56. У потенціометричному титруванні,
що ґрунтується на реакції осаджен-
ня електродом порівняння є:
А. стібієвий
B. хінгідронний
C. скляний
D. водневий
E. каломельний
4.57. Для побудови інтегральної кривої
потенціометричного титрування
 експериментально вимірюють: D. каломельний
А. точку еквівалентності E. платиновий
B. величину ЕРС гальванічного
елементу в процесі титрування 4.61. Однією з переваг потенціометр-
C. об’єм титранту ричного титрування є можливість
D. величину потенціалу елект- визначення концентрації:
роду порівняння А. лугів
E. об’єм титру- ємого розчину B. малорозчинних речовин
C. сильних кислот
4.58. За допомогою якої з пар електродів D. речовин у деяких сумішах
визначають концентрацію ацетат- E. слабких кислот
ної кислоти методом потенціо-
метричного титрування? 4.62. Потенціометричним титруванням
А. мідний – каломельний можна визначити концентрацію
B. скляний – нас. каломельний кислот у суміші, якщо різниця їх
C. цинковий – хлорсрібний констант йонізації складає:
D. мідний – водневий А. 1 порядок
E. кисневий – хінгідронний B. 3–4 порядки
C. 2 порядки
4.59. Для визначення концентрації роз- D. 0 порядків
чину КОН методом потенціо- E. 1–2 порядки
метричного титрування викорис-
товують наступний гальванічний 4.63. Потенціометричним титруванням
елемент: можна визначити концентрацію
А. Вестона солей у суміші, якщо різниця добу-
B. Якобі–Даніеля тку розчинності солей, що утво-
C. киснево–хінгідронний рюються в процесі титрування
D. хлорсрібно–каломельний складає:
E. хлорсрібно–скляний А. 2 порядки
B. 1–2 порядки
4.60. Індикаторним електродом в окис- C. 0 порядків
но-відновному потенціометрично- D. 3–4 порядки
му титруванні є: E. 1 порядок
А. хлорсрібний
B. хінгідронний
C. стандартний водневий

Розділ 5
А. десорбцією
5.1. Процес, під час якого відбуваєть- адсорбцією
B.
ся хімічна взаємодія між молеку- сублімацією
C.
лами адсорбата і поверхнево- сольватацією
D.
активними молекулами адсор- хемосорбцією
E.
бента, називають:
49
5.2. Яке рівняння може бути викорис- 5.7. Додавання поверхнево-активних
тане для обчислення поверхнево- речовин з метою утворення адсо-
го натягу водного розчину пропі- рбційних шарів широко викорис-
онової кислоти? товується в технології виробниц-
А. Релея тва ліків. Яка з речовин є поверх-
B. Гиббса нево-неактивною по відношенню
C. Шишковского до межі поділу вода - повітря?
D. Фрейндлиха А. ацетон
E. Гельмгольца-Смолуховского B. етанол
C. метиламін
5.3. Із перелічених речовин виберіть D. оцтова кислота
поверхнево-активну: E. сахароза
А. HNO3
B. NaCl 5.8. Стосовно води поверхнево-
C. С2H5OH активними речовинами є:
D. H2О А. сечовина
E. K4Fe[(CN)6]. B. HNO3
C. NaCl
5.4. Додавання поверхнево-активних D. валеріанова кислота
речовин з метою утворення адсо- E. нічого з переліченого
рбційних шарів широко викорис-
товують в технології виробництва 5.9. Як змінюються наведені нижче
ліків. Укажіть поверхнево- фізико-хімічні властивості при
активну речовину для межі поді- зменшенні довжини вуглеводне-
лу водний розчин – повітря? вого радикалу в молекулах ПАР?
А. NaCl А. зменшується міжфазний
B. NaOH поверхневий натяг.
C. HCl B. збільшується поверхнева
D. сахароза активність
E. масляна кислота C. зростає поверхнева актив-
ність.
5.5. Поверхнево-активна речовина за D. посилюються гідрофільні
природою є: властивості
А. гідрофобна речовина E. зростає адсорбція.
B. речовина органічного похо-
дження 5.10. Важливої характеристикою рідин
C. гідрофільна речовина є поверхневий натяг. Для якої з
D. полярна речовина речовин він є максимальним ?
E. дифільна речовина А. хлороформ
B. ацетон
5.6. У скільки разів (максимально) C. вода
зростає поверхнева активність D. етанол
ПАР при збільшенні вуглеводне- E. бензол
вого радикала на групу –СН2?
А. в 2,5 рази 5.11. Вкажіть розмірність величини
B. в 5,5 рази поверхневого натягу:
C. в 4,5 рази А. Н/м
D. в 3,5 рази B. Н·м2
E. в 1,5 рази C. Н·кг/м2
D. Н/м2
50
 E. Н/кг·м2 E. шар йонів на протилежно
зарядженій поверхні
5.12. Характерною особливістю будови
молекул поверхнево-активних 5.17. Чим пояснюється позитивна ад-
речовин є: сорбція ПАР?
А. неполярність А. хімічною взаємодією м іж
B. дифільність молекулами ПАР і водою
C. йоногенність B. слабкою взаємодією диполів
D. полярність води з молекулами ПАР, ніж
E. неіногенність взаємодії молекул ПАР між
собою
5.13. Яка теорія містить припущення C. протіканням хімічних реак-
про утворення полімолекулярних цій
шарів? D. малою розчинністю ПАР у
А. теорія БЕТ воді сильнішою взаємодією
B. теорія Ребіндера молекул ПАВ з водою, ніж
C. теорія Арреніуса молекул води між собою.
D. теорія Ленгмюра E. повною відсутністю взаємо-
E. теорія Ґіббса дій
5.14. Згідно правила Дюкло-Траубе 5.18. Важливою характеристикою рі-
коефіцієнт Траубе дорівнює: дин є поверхневий натяг. Для якої
А. 2–3 з речовин він є максимальним?
B. 4–4,5 А. ацетон
C. 3–3,5 B. бензол
D. 0–1 C. етанол
E. 1–2 D. хлороформ
E. вода
5.15. Який чинник впливає на величи-
ну граничної адсорбції ПАР на 5.19. Вкажіть поверхнево-активну
межі рідина–газ? речовину, яка адсорбується на
А. число активних центрів по- межі поділу водний розчин–
верхні розділу повітря?
B. площа поверхні розділу А. NaOH
C. довжина вуглеводневого B. Сахароза
радикала C. HCI
D. концентрація розчину ПАР D. NaCl
E. площа функціональної групи E. Масляна кислота
ПАР
5.20. Яке рівняння може бути викорис-
5.16. “Частокіл Ленгмюра” – це : тано для обчислення поверхнево-
А. насичений моношар ПАР на го натягу водного розчину пропі-
межі поділу тверда поверхня онової кислоти?
–газ А. Гельмгольца-
B. подвійний електричний шар Смолуховського
C. насичений моношар ПАР на B. Фрейндліха
межі поділу рідина–тверда C. Релея
поверхня D. Шишковського
D. насичений моношар ПАР на E. Ґіббса
межі поділу рідина–газ
5.21. Характерною особливістю будови
51
 молекул поверхнево-активних
молекул є:
А. дифільність
B. неіногенність
C. полярність
D. йоногенність
E. неполярність
5.22. Як змінюються фізико-хімічні
властивості при зменшенні дов-
жини вуглеводневого радикалу в
молекулах ПАР?
А. зменшується міжфазний
поверхневий натяг
B. зростає адсорбція
C. зростає поверхнева актив-
ність
D. збільшується поверхнева
активність
E. посилюються гідрофільні
властивості
5.23. Вкажіть, які з перелічених речо-
вин належать до поверхнево-
активних:
А. мінеральні кислоти та солі
B. сульфокислоти, аміни
C. луги, неорганічні кислоти
D. мила та карбонові кислоти
E. спирти та основи
5.24. Поверхневим натягом називаєть-
ся:
А. робота, необхідна для змен-
шення поверхні на 1 см2
B. робота, необхідна для збіль-
шення поверхні поділу фаз
на 1 см2
C. робота, необхідна для збіль-
шення поверхні поділу фаз
на 1 м2
D. робота, необхідна для змен-
шення поверхні на 1 м2
E. вільна поверхнева енергія,
віднесена до одиниці площі
поверхні поділу фаз
5.25. Поверхневими називаються яви-
ща, які відбуваються:
А. в усьому об’ємі розчину
52
B. на межі поділу фаз
C. в гомогенній системі
D. лише на рухомій поверхні
E. лише на твердій поверхні
5.26. Яка причина виникнення вільної
поверхневої енергії?
А. силове поле міжмолекуляр-
ної взаємодії зрівноважуєть-
ся
B. погана розчинність у системі
C. молекули поверхневого ша-
ру сильніше притягаються
молекулами газу, ніж рідини
D. нескомпенсовність сил між-
молекулярної взаємодії на
межі поділу фаз
E. добра розчинність у системі
5.27. В яких одиницях виражають по-
верхневий натяг?
А. Дж/моль
B. Дж/м2
C. Н/моль
D. Дж/(моль⋅К)
E. Н/м
5.28. Вода має аномально великий по-
верхневий натяг, тому що:
А. малий запас вільної поверх-
невої енергії
B. малі сили притягання між
диполями води
C. не існує сил міжмолекуляр-
ної взаємодії
D. постійно випаровування
E. великі сили притягання між
диполями води
5.29. Як змінюється поверхневий натяг
рідини при підвищенні темпера-
тури?
А. збільшується, потім зменшу-
ється
B. зменшується
C. не змінюється
D. зменшується, потім збільшу-
ється
E. збільшується

5.30. Запас вільної поверхневої енергії
можна зменшити:
А. зменшенням поверхні поділу
фаз
B. зменшенням поверхневого
натягу
C. збільшенням площі поверхні
D. збільшенням поверхневого
натягу
E.
5.31. Як пояснити з молекулярної точ-
ки зору зменшення поверхневого
натягу з підвищенням температу-
ри?
А. збільшенням сил міжмоле-
кулярної взаємодії
B. утворенням нових структур
C. зменшенням запасу вільної
поверхневої енергії
D. зменшенням сил між моле-
кулярної взаємодії як в
об’ємі рідини, так і в повер-
хневому шарі
E. зростанням запасу вільної
поверхневої енергії
5.32. Для вимірювання поверхневого
натягу рідини застосовують ме-
тоди:
А. сталагмометричний
B. кондуктометричний
C. рефратометричний
D. потенціометричний
E. максимального тиску утво-
рення та відриву бульбашок
повітря
5.33. До ПАР належать:
А. оксиди, гази
B. мила, альдегіди
C. луги, неорганічні солі
D. сульфокислоти, аміни
E. мінеральні кислоти, спирти
5.34. Поверхнево-активними назива-
ють речовини, які:
А. збільшують поверхневий
натяг води
B. добре розчиняються у воді
53
C. погано розчиняються у воді
D. зменшують поверхневий
натяг води
E. не змінюють поверхневого
натягу води
5.35. Октиловий спирт знижує поверх-
невий натяг води, тому що він:
А. має сталий поверхневий
натяг
B. має малий власний поверх-
невий натяг
C. має великий поверхневий
натяг
D. добре абсорбується
E. погано розчиняється у воді
5.36. Як зміниться величина поверхне-
вого натягу амілового спирту при
розведенні його водою?
А. збільшиться
B. зменшиться
C. не зміниться
D. практично не зміниться
E. стрімко зменшиться
5.37. Поверхневою активністю назива-
ється :
А. поверхнева енергія, віднесе-
на до одиниці поверхні
B. зміна поверхні розчину при
зміні концентрації речовини
на одиницю
C. збільшення адсорбції при
зменшенні концентрації ре-
човини на одиницю
D. поверхнева енергія, віднесе-
на до одиниці об’єму
E. відношення зміни поверхне-
вого натягу розчину до зміни
концентрації речовин на
одиницю
5.38. Як змінюється поверхнева актив-
ність спиртів із збільшенням кі-
лькості вуглецевих атомів у мо-
лекулі?
А. збільшується
B. не змінюється
C. нічого із переліченого
 D. усе перелічене
E. зменшується
5.39. Сформулюйте правило Дюкло–
Траубе.
А. при зменшенні довжини
вуглеводневого радикалу
поверхневий натяг зменшу-
ється
B. у гомологічному ряді при
збільшенні довжини вугле-
водневого радикалу на групу
СН2– поверхнева активність
зростає у 3–3,5 рази
C. при збільшенні довжини
вуглеводневого радикалу на
групу СН2– поверхневий
натяг зростає у 3–3,5 рази
при збільшенні довжини
D.
вуглеводневого радикалу на
групу СН2– поверхневий
натяг зростає у 2–34 рази
E. у гомологічному ряді при
збільшенні довжини вугле-
водневого радикалу на групу
СН2– поверхнева активність
зростає у 2–4 рази
5.40. Вкажіть, у якому з рядів кислоти
розміщені в порядку зменшення
поверхневого натягу їх розчинів
однакової концентрації?
А. CH3COOH – C3H7COOH –
C4H9COOH – C8H17COOH
B. нічого із переліченого
C. усе перелічене
D. C8H17COOH – C5H11COOH –
C2H5COOH – HCOOH
E. CH3COOH – HCOOH –
C3H7COOH – C5H11COOH
5.41. При зменшенні довжини вуглево-
дневого радикалу в молекулах
ПАР:
А. збільшується власний повер-
хневий натяг
B. посилюються гідрофільні
властивості
C. нічого із переліченого
D. зростає поверхнева актив-
54
ність
E. збільшується розчинність у
воді
5.42. При зменшенні поверхневого
натягу, адсорбція:
А. Г < 0
B. Г > 0
C. Г = 1
D. Г < 1
E. Г = 0
5.43. В технології виробництва ліків
широко використовують ефект
Ребіндера – адсорбційного зни-
ження міцності твердих тіл. При
якій умові речовина С буде адсо-
рбуватись на межі поділу фаз А і
В.
А. Речовина С хімічно взаємо-
діє з речовиною А
B. Речовина С хімічно взаємо-
діє з речовиною В
C. Речовина С знижує надли-
шок вільної поверхневої
енергії
D. Речовина С підвищує над-
лишок вільної поверхневої
енергії
E. Речовина С не змінює пове-
рхневої енергії
5.44. Застосування активного вугілля
для очищення антибіотиків обу-
мовлено процесом самодовільної
зміни концентрації компоненту у
поверхневому шарі водних роз-
чинів, порівняно з об’ємом фази.
Цей процес є
А. змочування
B. адсорбція
C. адгезія
D. когезія
E. десорбція
5.45. Яка із теорій адсорбції містить
припущення про утворення полі-
молекулярних шарів?
А. Теорія Ґіббса
B. Теорія Ленгмюра
 C. Теорія БЕТ C. зникає
D. Теорія Ребіндера D. збільшується
E. Теорія Арреніуса E. нічого з переліченого
5.46. Застосування активованого вугіл- 5.51. На якому явищі базується вико-
ля в медичній практиці базується ристання активованого вугілля у
на його: медичній практиці?
А. високій адсорбційній здат- А. когезія
ності B. адсорбція
B. розчинності в воді C. адгезія
C. гідрофобних властивостях D. розтікання
D. гідрофільних властивостях E. десорбція
E. малій густині
5.52. Високі терапевтичні властивості
5.47. Адсорбція газів твердим адсорбе- активованого вугілля обумовлені
нтом не залежить від: його великою питомою поверх-
А. парціального тиску нею. Явище, в результаті якого
B. природи газу відбувається поглинання газів
C. температури тільки поверхнею твердого тіла,
D. об’єму газу називається:
E. питомої поверхні адсорбенту А. десорбція
B. змочування
5.48. Які з наведених речовин застосо- C. адсорбція
вуються у медицині як адсорбен- D. адгезія
ти? E. когезія
А. гексаціаноферату(ІІІ) калію,
перманганат калію 5.53. Одним із найсучасніших методів
B. силікагель, активоване ву- очищення крові від токсичних
гілля речовин є гемосорбція. Яке явище
C. гідрокарбонат магнію, пер- лежить в основі цього методу?
манганат калію А. осмос
D. оксид алюмінію, гідрокарбо- B. коагуляція
нат магнію C. електропровідність
E. вугілля, сорбіт D. адсорбція
E. адгезія
5.49. Який адсорбент краще адсорбує
ПАР з водних розчинів 5.54. Застосування активного вугілля
А. активоване вугілля для очищення антибіотиків обу-
B. кварц мовлено процесом самодовільної
C. бентоніт зміни концентрації компоненту у
D. силікагель поверхневому шарі водних роз-
E. целюлоза чинів, порівняно з об’ємом фази.
Цей процес є:
5.50. Порошки, гранули, таблетки А. адгезія
складають до 80 % готових лікар- B. десорбція
ських форм сучасної рецептури. C. когезія
Зі збільшенням дисперсності по- D. змочування
рошків їх адсорбуюча дія E. адсорбція
А. зменшується
B. не змінюється 5.55. Правило вирівнювання полярнос-

55
 ті фаз сформулював:
А. Ребіндер
B. Ґіббс
C. Фрейндліх
D. Поляні
E. Ленгмюр
5.56. У лікарню поступив пацієнт з
важким отруєнням лікарським
препаратом, що вміщує сіль алка-
лоїду. Який з препаратів повинен
запропонувати лікар для надання
першої допомоги?
А. суспензію крохмалю
B. суспензію білої глини
C. альмагель
D. активоване вугілля
E. розчин гідрогенкарбонату
5.57. Процес, під час якого відбуваєть-
ся хімічна взаємодія між молеку-
лами адсорбата і поверхнево-
активними молекулами адсорбен-
та, називають:
А. хемосорбцією
B. адсорбцією
C. десорбцією
D. сублімацією
E. сольватацією
5.58. Речовини, які зменшують повер-
хневий натяг води називаються:
А. поверхнево-активні (ПАР)
B. нічого з перерахованих
C. полярографічно-активні
D. поверхнево-неактивні
E. оптично активні
5.59. Позитивною адсорбцією назива-
ється:
А. збільшення концентрації
речовини в усьому об’ємі
B. збільшення концентрації
речовини на поверхні поділу
фаз
C. Погане розчинення речовин
в об’ємі розчину
D. зменшення концентрації
речовини в поверхневому
шарі
56
E. добре розчинення речовин в
об’ємі розчину
5.60. Зв’язок між якими величинами
виражає рівнянням Ґіббса?
А. нічого із переліченого
B. усе перелічене
C. вільною поверхневою енер-
гією і площею поверхні
D. адсорбцією, концентрацією
розчину та поверхневою
активністю
E. поверхневим натягом і кон-
центрацією розчину
5.61. Що таке адсорбція?
А. проникнення адсорбату в
об’єм адсорбенту
B. звільнення поверхні адсор-
бенту від адсорбату
C. вбирання однієї речовини
іншою
D. зміна концентрації речовини
на поверхні адсорбенту
E. зміна концентрації речовини
в розчині
5.62. До процесу сорбції належать:
А. абсорбція
B. фракціонування
C. сублімація,
D. десорбція
E. розчинення
5.63. Адсорбентами є речовини:
А. які вбирають іншу речовину
і об’ємом і поверхнею
B. які не звільнюють поверхні
від адсорбата
C. на поверхні яких відбуваєть-
ся адсорбція
D. які вбирають іншу речовину
усім об’ємом
E. які поглинаються іншими
речовинами
5.64. Що таке адсорбат?
А. речовина, на поверхні якої
відбувається адсорбція
B. адсорбтив у адсорбованому
стані
 C. неадсорбований адсорбтив
D. речовина, яка дифундує в
об’єм вбирача
E. адсорбтив без адсорбентва
5.65. Теплотою адсорбції називається
така кількість теплоти, яка:
А. поглинається при адсорбції 1
моль адсорбтива
B. виділяється при адсорбції 1
моль адсорбтива
C. поглинає 1 моль адсорбента
D. виділяється при адсорбції
всієї маси адсорбтива
E. виділяється при десорбції
всієї маси адсорбтива
5.66. Як змінюється процес фізичної
адсорбції із зниженням темпера-
тури?
А. нічого із переліченого
B. зменшується
C. не змінюється
D. збільшується
E. усе перелічене
5.67. Процес, при якому відбувається
хімічна взаємодія між молекула-
ми адсорбата і поверхневими
молекулами адсорбента, назива-
ється:
А. сольватацією
B. хемосорбцією
C. абсорбцією
D. капілярна конденсація
E. десорбцією
5.68. Хімічна адсорбція характеризу-
ється такими ознаками:
А. необоротністю
Розділ 6
6.1. Для концентрування речовин та
57
B. зростанням при підвищенні
температури
C. усіма переліченими ознака-
ми
D. локалізованістю
E. хімічними взаємодіями
5.69. При підвищенні температури
хемосорбція:
А. збільшується синусоїдально
B. збільшується
C. зменшується синусоїдально
D. зменшується
E. не змінюється
5.70. В основі теорії мономолекулярної
адсорбції Ленгмюра лежать такі
положення:
А. адсорбат розподіляється на
адсорбенті мономолекуляр-
ним шаром
B. адсорбція відбувається лише
на активних центрах поверх-
ні адсорбента
C. адсорбція відбувається лише
в об’ємі адсорбента
D. адсорбція є нелокалізованою
E. адсорбція відбувається на
всій поверхні адсорбента
5.71. Який фізичний зміст константи
“К” в емпіричному рівнянні
Фрейндліха?
А. x/m = K, якщо m =1
B. x/m = K, якщо m =100
C. x/m = K, якщо х = 1
D. x/m = K, якщо Р = 1
E. x/m = K, якщо m =10
розділення їх сумішей застосову-
ють хроматографічний метод.
 Хроматографія – це метод аналі-
зу, який базується на перерозпо-
ділі речовини між:
А. твердою і газовою фазами
B. рідкою і газовою фазами
C. рідкою і твердою фазами
D. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою
E. рухомою і нерухомою фаза-
ми
6.2. Високі терапевтичні властивості
активованого вугілля зумовлені
його великою питомою поверх-
нею. Явище, в результаті якого
відбувається поглинання газів
тільки поверхнею твердого тіла,
називають:
А. адгезією
B. десорбцією
C. змочуванням
D. адсорбцією
E. когезією
6.3. Порошок, що складається з екст-
ракту беладони й активованого
вугілля, має знижену терапевтич-
ну активність. Яке поверхневе
явище впливає на зниження його
активності?
А. адсорбція
B. розтікання
C. десорбція
D. когезія
E. адгезія
6.4. Дія деяких лікарських препаратів
на організм обов’язково включає
стадію адсорбції. Від яких чинни-
ків не залежить адсорбція з роз-
чинів на твердій поверхні?
А. рівноважної молярної кон-
центрації адсорбтиву
B. температури
C. природи адсорбтиву
D. природи адсорбенту
E. тиску
6.5. Яке рівняння може бути викорис-
тано для кількісної характеристи-
58
А. рівняння Шишковського
B. рівняння Релея
C. рівняння Гельмгольца-
Смолухвського
D. рівняння Фрейндліха
E. рівняння Гіббса
6.6. При наданні швидкої допомоги
для зняття інтоксикації, виклика-
ної отруєнням препаратом, що
містить солі алкалоїдів, була за-
стосована суспензія деякого адсо-
рбенту. Укажіть, суспензія якого з
нижчеперелічених адсорбентів
була застосована.
А. каолін
B. бентоніт
C. силікагель
D. крохмаль
E. активоване вугілля
6.7. Хроматографічне розділення мо-
же проводиться двома способами:
планарним (на пластинках) та
колонковим. У колонкових (про-
точних) хроматографічних мето-
дах аналізу кількість досліджува-
ної речовини визначається за:
А. площею хроматографічного
піка.
B. шириною хроматографічно-
го піка.
C. об’ємом утримування.
D. часом утримування.
E. висотою еквівалентною тео-
ретичній тарілці.
6.8. Використання активованого ву-
гілля для очищення антибіотиків,
стічних вод і ін., зумовлено про-
цесом самодовільної зміни кон-
центрації компонента в поверхне-
вому шарі водних розчинів, у
порівнянні з об’ємом фази. Цей
процес називають
А. змочуванням
B. десорбцією
C. когезією
 D. адсорбцією C. гексаціаноферату(ІІІ) калію,
E. адгезією перманганат калію
D. гідрокарбонат магнію, пер-
6.9. Технологія виготовлення лікарсь- манганат калію
ких препаратів широко викорис- E. вугілля, сорбіт
товує явища адсорбції та йонного
обміну. Який з йонів вибірково 6.14. Порошки, гранули, таблетки
адсорбуватиметься з водного складають до 80 % готових лікар-
розчину на кристалі хлориду срі- ських форм сучасної рецептури.
бла? Зі збільшенням дисперсності по-
А. Cu2+ рошків їх адсорбуюча дія
B. OH– А. не змінюється
C. NO3– B. збільшується
D. Н+ C. зникає
E. Ag D. нічого з переліченого
E. зменшується
6.10. Добрими адсорбентами є:
А. силікагель, глини, пористе 6.15. На якому явищі базується вико-
скло ристання активованого вугілля у
B. крохмаль, мінеральні кисло- медичній практиці?
ти, солі А. когезія
C. сажа B. адгезія
D. целюлоза C. десорбція
E. активоване вугілля, тальк, D. адсорбція
графіт E. розтікання
6.11. Застосування активованого вугіл- 6.16. Високі терапевтичні властивості
ля в медичній практиці базується активованого вугілля обумовлені
на його: його великою питомою поверх-
А. високій адсорбційній здат- нею. Явище, в результаті якого
ності відбувається поглинання газів
B. гідрофобних властивостях тільки поверхнею твердого тіла,
C. малій густині називається:
D. гідрофільних властивостях А. адгезія
E. розчинності в воді B. змочування
C. когезія
6.12. Адсорбція газів твердим адсорбе- D. десорбція
нтом не залежить від:
E. адсорбція
А. температури
B. парціального тиску 6.17. Правило вирівнювання полярнос-
C. природи газу ті фаз сформулював:
D. питомої поверхні адсорбенту А. Ребіндер
E. об’єму газу B. Ленгмюр
C. Поляні
6.13. Які з наведених речовин застосо- D. Фрейндліх
вуються у медицині як адсорбен-
E. Ґіббс
ти?
А. силікагель, активоване ву- 6.18. У лікарню поступив пацієнт з
гілля важким отруєнням лікарським
B. оксид алюмінію, гідрокарбо- препаратом, що вміщує сіль алка-
нат магнію
59
 лоїду. Який з препаратів повинен D. які поглинаються іншими
запропонувати лікар для надання речовинами
першої допомоги? E. на поверхні яких відбуваєть-
А. активоване вугілля ся адсорбція
B. альмагель
C. суспензію білої глини 6.23. Застосування активованого вугіл-
ля у медичній практиці базується
D. суспензію крохмалю
на його:
E. розчин гідрогенкарбонату
А. поганій розчинності в воді
6.19. Позитивною адсорбцією назива- B. розчинності у воді
ється: C. адсорбційній здатності
А. збільшення концентрації D. малій густині
речовини на поверхні поділу E. гідрофобних властивостях
фаз
B. добре розчинення речовин в 6.24. Який адсорбент застосовують у
об’ємі розчину протигазах?
C. збільшення концентрації А. усе перелічене
речовини в усьому об’ємі B. активоване вугілля
D. погане розчинення речовин в C. глини
об’ємі розчину D. силікагель
E. зменшення концентрації E. пористе скло
речовини в поверхневому 6.25. При підвищенні температури
шарі хемосорбція:
6.20. Що таке адсорбція? А. зменшується
А. проникнення адсорбату в B. зменшується синусоїдально
об’єм адсорбенту C. збільшується
B. звільнення поверхні адсор- D. збільшується синусоїдально
бенту від адсорбату E. не змінюється
C. зміна концентрації речовини 6.26. Адсорбція газів твердими адсор-
на поверхні адсорбенту бентами не залежить від:
D. вбирання однієї речовини А. природи газу
іншою B. об’єму газу
E. зміна концентрації речовини C. маси адсорбенту
в розчині D. питомої поверхні адсорбенту
6.21. До процесу сорбції належать: E. температури
А. абсорбція
6.27. Високі терапевтичні властивості
B. десорбція активованого вугілля обумовлені
C. фракціонування його великою питомою поверх-
D. сублімація, нею. Явище, в результаті якого
E. розчинення відбувається поглинання газів
6.22. Адсорбентами є речовини: тільки поверхнею твердого тіла,
А. які не звільнюють поверхні називається:
від адсорбата А. десорбція
B. які вбирають іншу речовину B. змочування
і об’ємом і поверхнею C. когезія
C. які вбирають іншу речовину D. адгезія
усім об’ємом E. адсорбція

60

6.28. Що таке імуносорбенти?
А. речовини, які застосовують
для вилучення антигенів із
складних сумішей
B. сорбенти, які здатні заміню-
вати свої рухливі катіони на
аніони з розчину
C. речовини з імобілізованими
на них антитілами, які засто-
совують для вилучення ан-
тигенів із складних сумішей
D. речовини з імобілізованими
на них антигенами, які здатні
вилучати антитіла із склад-
них сумішей
E. речовини із складних сумі-
шей
6.29. Добрими адсорбентами є:
А. сажа
B. крохмаль, мінеральні кисло-
ти, солі
C. целюлоза
D. активоване вугілля, тальк,
графіт
E. силікагель, глини, пористе
скло
6.30. Застосування активного вугілля
для очищення антибіотиків обу-
мовлено процесом самодовільної
зміни концентрації компоненту у
поверхневому шарі водних роз-
чинів, порівняно з об’ємом фази.
Цей процес є
А. змочування
B. адгезія
C. десорбція
D. адсорбція
E. когезія
6.31. Одним із найсучасніших методів
очищення крові від токсичних
речовин є гемосорбція. Яке явище
лежить в основі цього методу ?
А. осмос
B. коагуляція
C. адсорбція
D. адгезія
61
E. електропровідність
6.32. Застосування активного вугілля
для очищення антибіотиків обу-
мовлено процесом самодовільної
зміни концентрації компоненту у
поверхневому шарі водних роз-
чинів, порівняно з об’ємом фази.
Цей процес є:
А. десорбція
B. адсорбція
C. адгезія
D. змочування
E. когезія
6.33. Процес, під час якого відбуваєть-
ся хімічна взаємодія між молеку-
лами адсорбата і поверхнево-
активними молекулами адсорбен-
ту, називають:
А. сублімацією
B. десорбцією
C. хемосорбцією
D. сольватацією
E. адсорбцією
6.34. На адсорбцію речовин із розчинів
впливають:
А. природа розчиненої речови-
ни, розчинника, адсорбенту
B. нічого з переліченого
C. все перелічене
D. об’єм розчину, маса адсор-
бенту
E. тиск, маса розчину
6.35. Які з адсорбентів є гідрофобни-
ми?
А. графіт, тальк, активоване
вугілля
B. оксиди
C. цеоліт
D. алюмогель, пористе скло,
трепел
E. бензол, глюкоза, луги
6.36. Згідно з правилом Панета–
Фаянса, на поверхні кристалічно-
го твердого адсорбенту з розчину
адсорбується той йон, який:
 А. не входить до складу крис-
талічної гратки адсорбенту
B. утворює з одним із йонів
гратки важкорозчинну спо-
луку
C. входить до складу кристалі-
чної гратки адсорбенту
D. утворює з одним із йонів
гратки важкорозчинну спо-
луку
E. не входить до складу крис-
талічної гратки адсорбенту
6.37. Одним із найсучасніших методів
очищення крові від токсичних
речовин є гемосорбція. Яке фізи-
чне явище лежить в основі цього
методу ?
А. електропровідність
B. осмос
C. адсорбція
D. адгезія
E. коагуляція
6.38. У технології ліків широко засто-
совують знесолену воду. Який
фізико-хімічний процес лежить в
основі її одержання?
А. фізична адсорбція
B. реакція осадження
C. йонообмінна адсорбція
D. полімолекулярна адсорбція
E. реакція нейтралізації
6.39. Особливістю адсорбції з розчинів
електролітів є:
А. адсорбція молекул розчин-
ника
B. швидкість процесу
C. вибіркова адсорбція лише
певних іонів
D. однакова адсорбція всіх йо-
нів
E. однакова адсорбція йонів і
молекул
6.40. На адсорбцію з розчинів електро-
літів впливають такі фактори:
А. заряд йона
B. радіус йона
62
C. ступінь гідратації йона
D. природа адсорбенту
E. усі перелічені фактори
6.41. Суть йонообмінної адсорбції по-
лягає в обміні:
А. аніонів адсорбенту на катіо-
ни з розчину
B. йонів подвійного електрич-
ного шару адсорбенту на
йони такого ж знаку із роз-
чину
C. катіонів адсорбенту на аніо-
ни з розчину
D. катіонів на молекули з роз-
чину
E. аніонів на молекули з розчи-
ну
6.42. Йонітами називають високомоле-
кулярні адсорбенти:
А. які здатні замінювати свої
катіони на аніони з розчину
B. на поверхні яких відбуваєть-
ся процес еквівалентного
йонного обміну
C. які замінюють свої аніони на
катіони з розчину
D. які здатні замінювати свої
катіони на молекули з роз-
чину
E. які здатні замінювати свої
катіони на аніони та молеку-
ли з розчину
6.43. Аніонітами є йонообмінники, які
обмінюють свої рухливі аніони
на:
А.
B. аніони з розчину в еквівале-
нтних кількостях
C. катіони з розчину
D.
E. катіони і аніони
6.44. Яке з рівнянь відображає процес
катіонного обміну?
А. Катіоніт– Ме++ Аніоніт+ОН–
→ Катіоніт–Аніоніт+ + Н2О
B. Катіоніт–Н+ + Аn– → Катіо-
 ніт–Аn– + Н+Ме+
C. Катіоніт–Н+ + Ме+Аn– →
Катіоніт–Ме++ Н+Аn–
D. Катіоніт–Н+ + Ме+Аn– →
Катіоніт–Аn– + Н+Ме+
E. Катіоніт–Н+ + Аніоніт+ОН–
→ Катіоніт–Аніоніт+ + Н2О
6.45. Принцип дії аніонітів можна зо-
бразити рівнянням:
А. Аніоніт+ОН– + Ме+Аn– →
Аніоніт+Аn– + Ме+ОН
B. Аніоніт+ОН– + Катіоніт–Н+
→ Аніоніт+Катіоніт– + Н2О
C. Катіоніт–Н+ + Аніоніт+ОН–
→ Катіоніт–Аніоніт+ + Н2О
D. Катіоніт– Ме++ Аніоніт+ОН–
→ Катіоніт–Аніоніт+ + Н2О
E. Аніоніт+ОН– + Ме+Аn– →
Аніоніт+Ме+ + Аn–ОН–
6.46. Які рівняння лежать в основі де-
мінералізації води?
А. киснення-відновлення
B. Аніоніт+(ОН–)2 +SO42– →
Аніоніт+SO42– +2ОН–
C. гідролізу
D. Катіоніт–Н+ + Аніоніт+ОН–
→ Аніоніт+Катіоніт– + Н2О
E. Катіоніт–(Н+)2 + Ca2+ →
Катіоніт–Са2+ + 2Н+
6.47. Молекули катіонітів вміщують
такі активні групи:
А. C6H5– ; –NH2; =N–
B. –NH2; =N–; –NH2
C. –OH; =NH ; –NH2
D. –SO3H; –COOH; –CH2SO3H;
фенольний гідроксил
E. –OH; =NH ; C6H5––
6.48. Які активні групи містять моле-
кули аніонітів?
А. –ОН; =NH; –NH2; =N–
B. –CH2SO3H; фенольний гід-
роксил
C. –SO3H; –COOH; –CH2SO3H;
фенольний гідроксил
D. –SO3H; –СООН; –NH2
E. –OH; =NH ; –NH2
63
6.49. Який фізичний зміст коефіцієнта
“К” у рівнянні ізотерми адсорбції
Ленгмюра?
А. константа адсорбційної рів-
новаги
B. константа кінетичної рівно-
ваги
C. величина поверхневої актив-
ності
D. величина максимальної де-
сорбції
E. величина максимальної ад-
сорбції
6.50. Катіонітами є йоніти, на поверхні
яких відбувається процес еквіва-
лентного обміну:
А. катіонів
B. аніонів
C. усіх наявних у розчині час-
тинок
D. молекул
E. катіонів і аніонів
6.51. Яке правило використовують для
описання адсорбції йонів із роз-
чину на твердому адсорбенті?
А. Паннета- Фаянса
B. Дюкло-Траубе
C. Ребіндера
D. Вант-Гоффа
E. Шульца-Гарді
6.52. Технологія виготовлення лікарсь-
ких препаратів широко викорис-
товує явища адсорбції та йонного
обміну. Який з йонів вибірково
адсорбуватиметься з водного
розчину на кристалі хлориду срі-
бла?
А. OH–
B. Н+
C. Cu2+
D. NO3–
E. Ag
6.53. Одним із методів вилучення йонів
важких металів із води є погли-
нання їх цеолітами (неорганічни-
ми йонітами). Яке явище при
 цьому спостерігається?
А. хемосорбція
B. абсорбція
C. йонний обмін
D. капілярна конденсація
E. молекулярно-ситовий ефект
6.54. Технологія виготовлення лікарсь-
ких препаратів широко викорис-
товує явища адсорбції та йонного
обміну. Який з йонів вибірково
адсорбуватиметься з водного
розчину на кристалі хлориду срі-
бла?
А. Ag+
B. Н+
C. Cu2+
D. OH–.
E. NO3–
6.55. Для концентрування речовин та
розділення їх сумішей застосову-
ють хроматографічний метод.
Хроматографія – це метод аналі-
зу, який базується на перерозпо-
ділі речовини між:
А. рідкою і твердою фазами.
B. рухомою і нерухомою фаза-
ми.
C. твердою і газовою фазами.
D. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою.
E. рідкою і газовою фазами.
6.56. Для концентрування речовин та
розділення їх сумішей застосову-
ють хроматографічний метод.
Хроматографія – це метод аналі-
зу, який базується на перерозпо-
ділі речовини між:
Розділ 7
7.1. Структурною одиницею колоїд-
64
А. рідкою і твердою фазами.
B. рухомою і нерухомою фаза-
ми
C. рідкою і газовою фазами
D. твердою і газовою фазами
E. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою
6.57. Хроматографію в медицині засто-
совують для:
А. гемосорбції
B. введення лікарських речо-
вин
C. очистки крові
D. кількісного визначення ре-
човин
E. визначення поверхневого
натягу
6.58. Хроматографія базується на пере-
розподілі речовини між:
А. рухомою і нерухомою фаза-
ми
B. двома рідкими фазами
C. твердою і газовою фазами
D. двома рідкими фазами, які не
змішуються між собою
E. рідкою і твердою фазами.
6.59. Метод аналізу, який базується на
перерозподілі речовини між ру-
хомою і нерухомою фазами нази-
вається:
А. спектрометрія
B. потенціометрія
C. гемосорбція
D. хроматографія
E. кондуктометрія
 є:
мицелла 7.6. Яка формула міцели золю, отри-
А.
цвиттер-іон маного в результаті реакції гідро-
B.
атом лізу:
C.
D. йон FeCl3 + 3HCl → Fe(OH)3 + 3HCl
E. молекула і до якого електроду будуть змі-
щуватися йони дифузійного шару
7.2. Як змінюється інтенсивність роз- під час електрофорезу?
сіяного світла для однієї й самої А. {[(mFe(OH)3)nCl–]n–3(n –
колоїдної системи, якщо довжину x)Fe3+}n– xFe3+; до катоду
хвилі падаючого світла збільшити B. {[(mFe(OH)3)3nOH–]3n–(n –
вдвічі? x)Fe3+}x+ xFe3+; до катоду
А. зросте у 4 рази C. {[(mFe(OH)3)nFeO+]n+(n –
B. зросте у 24 рази x)Cl–}x+ xCl–; до аноду
C. зменшиться у 8 разів D. {[(mFe(OH)3)nFeO+]n+(3n –
D. не зміниться x)Cl–}x+ xCl–; до катоду
E. зменшиться в 16 разів E. {[(mFe(OH)3)nFe3+(3n – x)Cl–
}x+ xCl–; до катоду
7.3. Емульсії, мазі, пасти та ін. мо-
жуть бути виготовлені подріб- 7.7. Важливим способом для виявлен-
ненням твердих і рідких речовин ня колоїдного стану, тобто гете-
у відповідному середовищі. Цей рогенності системи, є прохо-
процес є дження світла крізь систему. При
А. коагуляція цьому пучок світла:
B. седиментація А. проникає усередину часточ-
C. диспергація ки
D. конденсація B. відбивається
E. адгезія C. поглинається
D. заломлюється
7.4. Які методи ґрунтуються на функ-
E. розсіюється у виді світного
ціональній залежності між конце-
конуса
нтрацією досліджуваного компо-
нента та інтенсивністю погли- 7.8. В аптечній практиці при приготу-
нання світла ванні ліків, якщо тверда лікарська
А. амперметрія речовина не розчиняється у воді,
B. потенціометрія її готують як мікрогетерогенну
C. полярографія систему з рідким дисперсійним
D. адсорбційна хроматографія середовищем і твердою дисперс-
E. спектрофотометрія ною фазою з розміром часток 10–
6
–10–4 м. Така лікарська форма є
7.5. Колоїдний розчин – це одна з А. порошком
лікарських форм. Вкажіть струк- B. аерозолем
турну одиницю колоїдного роз- C. ліпоїдним золі
чину. D. емульсією
А. молекула E. суспензією
B. міцела
C. атом 7.9. Золь золота має розмір часточок
D. йон дисперсної фази 10–8 м. До якого
E. вільний радикал типу дисперсних систем (класи-
фікація за ступенем дисперсності)
65
 варто віднести дану лікарську
форму?
А. колоїднодисперсних
B. гетерогенних
C. ультрамикрогетерогенних
D. мікрогетерогенних
E. грубодисперсних
7.10. Яке з оптичних явищ у суспензіях
більш інтенсивне?
А. поглинання світла
B. заломлення світла
C. відбиття світла
D. розсіювання світла
E. пропускання світла
7.11. Для аналізу розчинів високомоле-
кулярних речовин широко засто-
совуються оптичні методи аналі-
зу. Яке з явищ забезпечує блакит-
не забарвлення білувато-
каламутного золю хлориду сріб-
ла?
А. заломлення світла часточка-
ми дисперсної фази
B. відбиття світла часточками
золю
C. поглинання світла часточка-
ми дисперсної фази
D. розсіювання світла (опалес-
ценція)
E. проходження світла крізь
золь
7.12. Колоїдні розчини з найвищим
ступенем дисперсності одержу-
ють:
А. заміною розчинника
B. диспергуванням
C. фізичною конденсацією
D. хімічною конденсацією
E. пептизацією
7.13. У фармацевтичній практиці ши-
роко використовують виготов-
лення лікарських форм у вигляді
колоїдно-дисперсних систем. До
методів фізичної конденсації від-
носиться:
А. заміна розчинника
66
B. гідроліз
C. окиснення
D. відновлення
E. подвійний обмін
7.14. Для очищення колоїдних розчи-
нів деяких лікарських препаратів
від домішок сторонніх речовин
використовують різні методи. Як
називають процес самодовільного
виділення з колоїдного розчину
розчинних низькомолекулярних
домішок шляхом проникнення їх
крізь рослинні, тваринні або шту-
чні мембрани?
А. електроосмосом
B. діалізом
C. електродіалізом
D. ультрафільтрацією
E. фільтруванням
7.15. Яка формула міцели ліфобного
золю, отриманого за реакцією:
AgNO3 + KCl → AgCl + KNO3
і який з електролітів був взятий у
надлишку, якщо під час електро-
форезу йони дифузійного шару
переміщуються до катоду?
А. {[(mAgCl) nAg+]n+ (n –
x)NO3–}x+xNO3–; надлишок
KCl
B. {[(mAgCl) nCl–]n– (n – x)K+}x–
xK+; надлишок AgNO3
C. {[(mAgCl) nAg+]n+ (n –
x)NO3–}x+xNO3–; надлишок
AgNO3
D. {[(mAgCl) nAg+]n+ (n –
x)NO3–}x+xCl–; надлишок
AgNO3
E. {[(mAgCl) nCl–]n– (n –
x)K+}x– xK+; надлишок KCl
7.16. Вільнодисперсними системами є:
А. мазі
B. гелі
C. емульсії
D. піни
E. пасти
7.17. З наведених систем до зв’язано
 дисперсних належать:
А. аерозолі
B. розчини ВМС.
C. драглі
D. гідрозолі
E. емульсії
7.18. Деякі лікарські препарати, напри-
клад коларгол, застосовуються в
медицині у колоїдній формі. Яку
з формул матиме міцела золю
йодиду срібла, що одержаний за
надлишку калій йодиду ?
А. {[(mAgI)nK+]n+ (n –x)I–}x+xI–
B. {[(mAgI)nI–]n– (n –x)K+}x+xK+
C. {[(mAgI)nAg+]n+ (n –x)I–}x+xI–
D. {[(mAgI)nAg+]n+ (n –
x)K+}x+xK+
E. {[(mAgI)nI–]n– (n –x)Ag+}x–
xAg+
7.19. Білі золі – це золі, які
А. повністю поглинають світло
B. виготовлені з білої речовини
C. світяться у темряві
D. не поглинають світло
E. заломлюють світло
7.20. Деякі лікарські препарати є коло-
їдними розчинами. Вкажіть, який
розмір часточок дисперсної фази
відповідає колоїдному ступеню
дисперсності?
А. 10–10 – 10–11м
B. > 10–3 м
C. 10–5 – 10–7м
D. 10–7 – 10–9 м
E. 10–5 – 10–3 м;
7.21. До колоїдно-дисперсних відно-
сяться системи, розмір часточок
яких знаходиться у межах:
А. 10–7–10–4 м
B. < 10–9 м
C. 10–9–10–7 м
D. 10–9–10–4 м
E. > 10–4 м
7.22. Технологія виготовлення лікарсь-
ких препаратів широко викорис-
67
А. NO3–
B. Ag+
C. OH–
D. Н+
E. Na+
7.23. Який з електролітів необхідно
використовувати як стабілізатор,
щоб золь аргентум йодиду мав
позитивно заряджені гранули:
А. KCl
B. KI
C. AgNO3
D. NaI
E. КNO3
7.24. Який з електролітів необхідно
використати як стабілізатор, що-
би золь берлінської блакиті мав
позитивно заряджені гранули:
А. Fe4[Fe(CN)6]3
B. KCl
C. NaI
D. FeCl3
E. K4[Fe(CN)6]
7.25. Вивчення способів одержання
колоїдних розчинів, емульсій,
мазей, паст, порошків тощо дає
можливість визначити раціональ-
ну технологію їх виготовлення як
лікарських форм. Яким з методів
одержаний золь броміду срібла,
якщо до 10 мл розчину нітрату
срібла з молярною концентрацією
С(AgNO3) = 0,005моль/л додали
40 мл розчину калій броміду з
молярною концентрацією С(KBr)
= 0,0025моль/л?
А. хімічної конденсації
B. фізичної конденсації
C. розчиненням осаду AgBr в
дисперсійному середовищі
D. хімічного диспергування
(пептизацією)
 E. фізичного диспергування B. коагуляцією розчину.
C. фільтруванням крізь паперо-
7.26. Ліофільний колоїд - це система вий фільтр.
типу D. електрофорезом.
А. Р/Р E. ультрафільтрацією.
B. Г/Г
C. Т/Е 7.31. Довжину світлової хвилі зменши-
D. Р/Г ли у 2 рази. Як змінилася інтен-
E. Т/Р сивність розсіювання світла дис-
персною системою?
7.27. В основі старіння колоїдних сис- А. зросла у 2 рази
тем лежить процес: B. зросла у 4 рази
А. пептизації C. зросла у 16 разів
B. гелеутворення D. зменшилась у 16 разів
C. набрякання E. зменшилась у 4 рази
D. сінерезісу
E. тиксотропії 7.32. Грубодисперсні системи з рідким
дисперсійним середовищем і тве-
7.28. Процес очищення крові за допо- рдою дисперсною фазою назива-
могою “штучної нирки”, при яко- ються:
му кров під тиском протікає між А. аерозолі
двома мембранами, які омива- B. піни
ються зовні фізіологічним розчи- C. емульсії
ном ґрунтується на : D. суспензії
А. діспергації E. порошки
B. седиментації
C. коагуляції 7.33. Деякі лікарські препарати є коло-
D. діалізі та ультрафільтрації їдними розчинами. До колоїдно-
E. електрфорезі дисперсних належать системи із
розмірами частинок:
7.29. За допомогою “штучної нирки” А. 10–7 – 10–4 м
можливе очищення крові, що є B. <10–9 м
колоїдною системою, від продук- C. 10–9 – 10–4 м
тів обміну – низькомолекулярних D. 10–9 – 10–7 м
речовин. Кров під тиском проті- E. >10–4 м
кає між двома мембранами, що
омиваються ззовні фізіологічним 7.34. Частинки AgCl у водному середо-
розчином. З крові виділяються вищі мають розмір 5⋅10–6м. Дана
“шлаки”. Цей процес базується дисперсна система є:
на: А. справжнім розчином
А. діалізі B. колоїдним розчином
B. диспергації C. аерозолем
C. седиментації D. емульсією
D. адсорбції E. суспензією
E. коагуляції
7.35. Очищення крові за допомогою
7.30. Очистити колоїдний розчин від “штучної нирки”, коли кров під
низькомолекулярних домішок тиском протікає між двома мем-
можна: бранами, які омиваються зовні
А. діалізом. фізіологічним розчином, базуєть-

68
 ся на:
А. діалізі та ультрафільтрації А. дифузія
B. седиментації B. осмос
C. електрофорезі C. електрофорез
D. коагуляції D. ультрафільтрація
E. диспергації E. діаліз
7.36. Найкращим методом очищення 7.41. Величина осмотичного тиску
золю від надлишку електролітів є: колоїдних розчинів:
А. діаліз А. висока, постійна
B. електрофорез B. осмотичний тиск у колоїд-
C. електродіаліз них розчинів відсутній
D. ультрафільтрація C. низька, постійна
E. звичайне фільтрування D. висока, непостійна
E. низька, непостійна
7.37. Методом діалізу можна очистити
золь від домішок: 7.42. Оптичні властивості золів зумов-
А. низькомолекулярних речо- люються явищем:
вин А. дифракції світла
B. заряджених частинок B. заломлення світла
C. високомолекулярних речо- C. поглинання світла
вин D. відбивання світла
D. грубодисперсних частинок E. розсіювання світла
E. усіх перелічених домішок
7.43. Для дослідження властивостей
7.38. Повністю відділити дисперсну колоїдних розчинів найбільш
фазу від дисперсійного середо- придатні методи:
вища у колоїдних розчинах мож- А. потенціометрія, рефрактоме-
на методом: трія
А. електрофорезу B. ультрамікроскопія, нефело-
B. діалізу метрія
C. ультрафільтрації C. оптична мікроскопія, коло-
D. електродіалізу риметрія
E. компенсаційного діалізу D. поляриметрія, турбідіметрія
E. індикаторне титрування,
7.39. Броунівський рух зумовлений: полярографія
А. гідратацією йонів, наявних у
розчині 7.44. В основі нефелометричного ви-
B. тепловим рухом частинок значення концентрації золів ле-
дисперсійного середовища жить рівняння:
C. зарядом частинок дисперсної А. C = ∆T/K
фази B. h1/h2 = C2/C1
D. адсорбційними явищами на C. C = 10ρω/M
поверхні частинок D. C = Vnρ/V0
E. міжйонною взаємодією E. h1/h2 = C1/C2

7.40. Вимивання низькомолекулярних 7.45. Залежність інтенсивності розсію-

речовин розчинником через на- вання світла дисперсною систе-
півпроникну мембрану, яка не мою від різних чинників описує
пропускає частинок дисперсної рівняння:
А. Гельмгольца-
69
 Смолуховського
B. Шульце-Гарді 7.50. Броунівський рух найбільш помі-
Банкрофта тний у випадку:
C.
D. Релея А. гелів
E. Тіндаля B. істинних розчинів
C. емульсій
7.46. Метод дослідження золів, який D. колоїдних систем
дає змогу підрахувати кількість E. суспензій
частинок золю у певному об’ємі,
– це: 7.51. Поділ дисперсних систем на ліо-
фільні і ліофобні – це класифіка-
А. ультрамікроскопія
ція за:
B. колориметрія
C. діаліз А. дисперсністю
D. оптична мікроскопія B. структурно-механічними
властивостями
E. нефелометрія
C. міжфазною взаємодією
7.47. За даними нефелометрії розміри D. агрегатним станом
частинок золю обчислюють, ви- E. електричними властивостя-
користовуючи рівняння: ми
А. Релея
7.52. Апарат “штучна нирка” працює за
B. Тіндаля
принципом:
C. Стокса
А. адсорбції
D. Шульце-Гарді
B. електродіалізу
E. Гельмгольца-
C. діалізу
Смолуховського
D. компенсаційного діалізу
7.48. Яка з наведених формул є вира- E. ультрафільтрації
зом рівняння Релея?
7.53. Який з електролітів є стабілізато-
ν2 ⋅ V ром золю берлінської блакиті з
А. I p = I 0 ⋅ K
λ4 позитивно зарядженими гранула-
ми:
ν ⋅ V2
B. I p = I0 ⋅ K А. Будь-який інший електроліт
λ B. KCl
νV 2 C. K4[Fe(CN)6]
C. I p = I 0 ⋅ K lg 4 D. Fe3[Fe(CN)6]
λ
E. FeCl3
ν ⋅ V2
D. I p = I0 + K 4
λ 7.54. Який з електролітів є стабілізато-
ром золю аргентум йодиду з по-
ν ⋅ V2 зитивно зарядженими гранулами:
E. I p = I0 ⋅ K 4
λ А. KI
B. KCl
7.49. При зменшенні діаметра частинок C. AgNO3
дисперсної системи у 2 рази дис- D. Будь-який інший електроліт
персність системи E. КNO3
А. зростає у 2 рази
B. зростає у 4 рази 7.55. Гідроліз якої солі може призвести
C. зменшується у 8 разів до утворення золю?
D. зменшується в 4 рази А. Na2S
E. зменшується у 2 рази B. CH3COOK
70
 C. Na2CO3 B. FeOCl
D. FeCl3 C. K4[Fe(CN)6]
E. NH4Cl D. HCl
E. KOH
7.56. Взаємодія яких речовин може
призвести до утворення золю? 7.61. Для одержання золю BaSO4 з
А. Na + H2O → від’ємним зарядом гранул в ролі
B. Na2SO3 + O2 → пептизатора можна використати:
C. NaOH + HCl → А. K2SO4
D. H2S + NaOH → B. HCl
E. H2S + O2 → C. BaC2O4
D. BaCl2
7.57. Золь кислоти може утворитися E. CaCl2
при гідролізі солі:
А. Ni(NO3)2 7.62. При тривалому стоянні розведе-
B. KH2PO4 них розчинів FeCl3 колір розчину
C. FeSO4 темнішає, появляється опалесце-
D. Na2SiO3 нція внаслідок утворення золю
E. ZnCl2 Fe(OH)3. Яким методом одержано
золь?
7.58. Золь утворився внаслідок змішу- А. пептизації
вання однакових об’ємів 0,001 М B. хімічної конденсації, окисно-
розчинів AgNO3 і K2CrO4. Які відновна реакція
йони є потенціалвизначальними? C. хімічної конденсації, реакція
А. NO3– подвійного обміну
B. K+ D. хімічної конденсації, реакція
C. CrO42– гідролізу
D. Ag+ E. фізичної конденсації
E. CrO42– або Ag+ (утвориться
міцела в ізоелектричниму 7.63. До розчину, що містить йони Na+,
стані) Mg2+, Ba2+, Cl–, NO3–, додали роз-
чин KOH. Золь якої речовини
7.59. Золь утворився внаслідок змішу- може утворитися?
вання однакових об’ємів 0,002 М А. Mg(OH)2
розчинів Pb(NO3)2 і KI. Які йони B. KNO3
утворять дифузний шар міцели? C. BaCl2
А. NO3– D. BaCl(OH)
B. Pb2+ E. Ba(OH)2
C. I–
D. дифузний шар відсутній 7.64. В якому середовищі треба прово-
(міцела в ізоелектричному дити відновлення KMnO4, щоб
стані) отримати золь MnO2 ?
E. +K А. сильнокислому
B. лужному
7.60. Щоб отримати золь Fe(OH)3 ме- C. нейтральному
тодом дисолюційної (опосередко- D. кислому
ваної) пептизації, до свіжоутво- E. в будь-якому
реного осаду Fe(OH)3 треба дода-
ти невелику кількість: 7.65. Використавши реакцію гідролізу,
А. FeCl3 можна отримати золь

71
 А. BaSO4 C. йон
B. KOH D. молекула
C. Ni(OH)2 E. вільний радикал
D. Ba(OH)2
E. H2SO4 7.70. У фармацевтичній практиці ши-
роко використовують виготов-
7.66. Які умови треба створити, щоб лення лікарських форм у вигляді
отримати колоїдний розчин мето- колоїдно-дисперсних систем. До
дом хімічної конденсації? методів фізичної конденсації на-
А. висока концентрація розчи- лежить:
нів, надлишок одного з реак- А. гідроліз
тантів B. заміна розчинника
B. висока концентрація розчи- C. подвійний обмін
нів, нагрівання D. окиснення
C. низька концентрація розчи- E. відновлення
нів, еквіваленті кількості
реактантів 7.71. Яка вимога є необхідною для
D. низька концентрація розчи- реакції, щоб її можна було вико-
нів, надлишок одного з реак- ристати для одержання золю?
тантів А. гомогенність
E. низька концентрація розчи- B. один із продуктів реакції має
нів, нагрівання бути нерозчинний
C. висока швидкість (мала Еакт.)
7.67. Потенціалвизначальними можуть D. екзотермічність
бути йони, які: E. одним із продуктів реакції
А. йони з найбільшим зарядом має бути газ
B. йони, рухливість яких у роз-
чині є найбільшою 7.72. Який з електролітів є стабілізато-
C. входять до складу нерозчин- ром золю берлінської блакиті з
ного агрегату або утворюють негативно зарядженими гранула-
ізоморфну з ним структуру ми:
D. будь-які йони, наявні у роз- А. FeCl3
чині B. KCl
E. тільки комплексні йони C. Fe3[Fe(CN)6]
D. будь-який інший електроліт
7.68. Додавання якої речовини до роз- E. K4[Fe(CN)6]
чину Pb(NO3)2 може призвести до
утворення золю? 7.73. золь сірки утворюється при взає-
А. Pb(CH3COO)2 модії Na2S2O3 з:
B. BaSO4 А. HCl
C. HNO3 B. NH3
D. KI C. I2
E. KNO3 D. KCl
E. H2O
7.69. Колоїдні розчини використову-
ються як лікарські форми. Вка- 7.74. Явище переміщення дисперсної
жіть структурну одиницю колоїд- фази аерозолю у напрямку зни-
ного розчину. ження температури називається:
А. атом А. термоліз
B. міцела B. термофорез
C. електрофорез
72
 D. термопреципітація E. С17Н35СООК
E. фотофорез
7.80. Міцелоутворення у розчинах по-
7.75. Для яких систем характерна се- верхнево активних речовин акти-
диментація? вно відбувається, якщо:
А. розчинів електролітів А. ПАР добре розчиняється в
B. золів даному розчиннику
C. розчинів неелектролітів B. ПАР перед розчиненням
D. суспензій була подрібнена для забез-
E. розчинів ВМР печення частинкам якомога
меншого розміру
7.76. Емульсії для парентерального C. довжина С-ланцюга ПАР
застосування є: забезпечує достатню повер-
А. справжніми (молекулярни- хневу активність
ми) розчинами D. концентрація ПАР менша від
B. розчинами високомолеку- ККМ
лярних речовин E. концентрація ПАР не менша
C. колоїдними розчинами від ККМ
D. грубодисперсними система-
ми 7.81. Явище переходу в колоїдний стан
E. мікрогетерогенними систе- нерозчинних у звичайних умовах
мами речовин за наявності у розчині
ПАР називається:
7.77. Солюбілізація можлива, якщо: А. конденсація
А. довжина С-ланцюга ПАР B. колоїдний захист
забезпечує її достатню пове- C. пептизація
рхневу активність D. солюбілізація
B. концентрація ПАР у розчині E. сенсибілізація
не менша від ККМ
C. забезпечено потрібний сту- 7.82. Неправильну форму краплин ма-
пінь дисперсності ПАР ють
D. забезпечено оптимальну А. розведені емульсії
температуру процесу B. емульсії, що мають високу
E. концентрація ПАР у розчині в’язкість складників
менша від ККМ C. висококонцентровані емуль-
сії
7.78. При змішуванні яких двох рідин D. всі типи емульсій
може утворитися емульсія?
E. концентровані емульсії
А. етанол та діетиловий ефір
B. вода і толуол 7.83. Солі, що складаються з катіонів
C. олія і гексан 2- і 3-валентних металів і аніонів
D. гліцерин і вода жирних кислот, стабілізують ему-
E. вода і етанол льсії типу:
А. стабілізують один із типів
7.79. Яка з наведених речовин при роз- емульсій залежно від конк-
чиненні у воді здатна утворити ретного випадку
міцели?
B. м/в
А. С2Н5ОН C. обидва типи емульсій
B. (CH3)3N D. в/м
C. КОН E. ні одного типу емульсій
D. Н3РО4
73
 системи
7.84. Низька електропровідність ему- D. малих розмірів частинок
льсії свідчить, що:
E. великих розмірів частинок
А. дана емульсія є емульсією
типу в/м 7.89. Термофорез, фотофорез і термо-
B. рухливість краплин даної преципітація аерозолів належать
емульсії є низькою внаслідок до їх:
високої в’язкості дисперсій- А. оптичних властивостей
ного середовища B. методів одержання
C. емульсія є висококонцентро- C. методів підвищення стійкос-
ваною ті
D. дана емульсія є емульсією D. електричних властивостей
типу м/в E. кінетичних властивостей
E. використаний емульгатор є
неелектролітом 7.90. Аерозолі з яким радіусом части-
нок дисперсної фази є найстійкі-
7.85. Встановити тип емульсії можна шими?
шляхом: А. <10–9 м
А. розведення B. 10–8 – 10–6 м
B. додавання електроліту C. >10–4 м
C. титрування D. 10–6 – 10–4 м
D. електрофорезу E. 10–9 – 10–8 м
E. центрифугування
7.91. Грубодисперсна система з рідким
7.86. Розміри краплин емульсій пере- дисперсійним середовищем і ви-
важно мають розміри: сокою, що наближається до гра-
А. < 10–9 м ничної, концентрацією твердої
B. 10–5 – 10–4 м дисперсної фази, називається:
C. 10–9 – 10–7 м А. мазь
D. 10–4 м B. паста
E. 10–7 – 10–5 м C. порошок
D. гель
7.87. Міцелярні розчини поверхнево
E. суспензія
активних речовин належать до:
А. ліофільних колоїдних розчи- 7.92. Тип емульсії залежить від:
нів А. співвідношення компонентів
B. грубодисперсних систем B. природи компонентів
C. емульсій C. природи емульгатора
D. ліофобних колоїдних розчи- D. кількості емульгатора
нів E. способу диспергування
E. справжніх розчинів
7.93. Седиментація характерна для:
7.88. Для аерозолів характерна велика А. ліофобних колоїдів
інтенсивність розсіювання світла B. справжніх розчинів
внаслідок: C. ліофільних колоїдів
А. великої швидкості руху час- D. суспензій
тинок E. емульсій
B. прозорості газового диспер-
сійного середовища 7.94. Для частинок аерозолів характер-
C. великої різниці показників ні:
заломлення світла фазами А. наявність подвійного елект-
74
 ричного шару, заряд відсут-
ній
B. відсутність подвійного елек-
тричного шару, заряд випад-
ковий
C. відсутність подвійного елек-
тричного шару і заряду
D. наявний електронейтральний
Розділ 8
8.1. Яке з перелічених явищ не є елек-
трокінетичним?
А. стандартний електродний
потенціал
B. електроосмос
C. електрофорез
D. потенціал седиментації
E. потенціал протікання
8.2. Як впливає величина прикладеної
напруги у процесі електрофорезу
на електрофоретичну рухливість?
А. ці величини не можна порів-
нювати
B. прямо пропорційно
C. із зменшенням напруги елек-
тропровідність різко зростає
D. не впливає
E. електрофоретична рухли-
вість зростає, якщо напруга
зменшується
8.3. Електрокінетичний потенціал
дисперсної системи завжди
А. більший від термодинаміч-
ного потенціалу
B. позитивний
C. негативний
D. дорівнює термодинамічному
потенціалу
E. менший від термодинаміч-
ного потенціалу
75
E. наявність подвійного елект-
ричного шару, заряд випад-
ковий
8.4. Рух часток дисперсної фази в
нерухомому дисперсійному сере-
довищі під дією різниці потенціа-
лів називають:
А. електроосмосом
B. електрофорезом
C. потенціалом протікання
D. потенціалом седиментації
E. броунівським рухом
8.5. Спрямоване переміщення диспер-
сійного середовища в постійному
електричному полі називається:
А. електроосмос
B. адсорбція
C. потенціал седиментації
D. потенціал протікання
E. електрофорез
8.6. Метод електрофорезу є фармако-
пейним методом визначення сту-
пеня чистоти антибіотиків, віта-
мінів та інших лікарських речо-
вин. Яке явище називають елект-
рофорезом?
А. самодовільне проникнення
йонів низькомолекулярних
електролітів крізь напівпро-
никну мембрану
B. осідання колоїдних часточок
під дією сили тяжіння
C. рух часточок дисперсної
 фази відносно нерухомого А. термодинамічний
дисперсійного середовища B. електродний
під впливом постійного еле- C. дзета-потенціал
ктричного поля D. дифузійний
D. рух молекул дисперсійного E. хімічний
середовища відносно неру-
хомої дисперсної фази під 8.10. Позитивно заряджений золь фе-
впливом постійного елект- рум(ІІІ) гідроксиду одержали
ричного поля методом гідролізу. Який з йонів-
E. рух йонів розчину електролі- коагуляторів буде мати найменше
ту під дією зовнішнього еле- значення порогу коагуляції?
ктричного поля А. бромід
B. сульфат
8.7. Яким є значення критичної вели- C. нітрат
чини дзета-потенціалу для біль- D. фосфат
шості золів? E. хлорид
А. 35–40 мВ
B. 25–30 мВ 8.11. Позитивно заряджений золь фе-
C. 20–25 мВ рум гідрокисиду одержали мето-
D. 30–35 мВ дом гідролізу. Який з йонів-
E. 45–50 мВ коагуляторів буде мати найбіль-
ше значення порогу коагуляції?
8.8. Що таке критичне значення дзета- А. фосфат
потенціалу? B. хлорид
А. це найменша величина дзе- C. сульфат
та–потенціалу, за якого коа- D. карбонат
гуляція відбувається з поміт- E. оксалат
ною швидкістю (явна коагу-
ляція) 8.12. Спрямоване переміщення диспер-
B. це величина дзета–потен- сійного середовища в постійному
ціалу, за якого починається електричному полі, є
формування дифузійного А. потенціал седиментації
шару. B. електрофорез
C. це найбільша величина дзе- C. потенціал перебігу
та-потенціалу, за якого тов- D. адбсорбція
щина адсорбційного шару E. електроосмос
перевищує товщину дифуз-
8.13. Мірою заряду білків, бактерій,
ного шару.
вірусів, лейкоцитів, еритроцитів є
D. це найбільша величина дзе- електрокінетичний потенціал. На
та–потенціалу, за якого шви-
цій властивості засновані методи
дкість перебігу коагуляції
розділення та аналізу білків,
практично не помітна.
спинномозкової рідини, сироват-
E. це найменша величина дзе- ки крові, сечі, тощо. На якій межі
та–потенціалу, за якого тов-
поділу виникає електрокінетич-
щина дифузійного шару пе-
ний потенціал?
ревищує товщину адсор-
А. агрегат – адсорбційний шар
бційного шару.
протиіонів
8.9. Який потенціал зумовлює стій- B. міцела – дисперсійне середо-
кість колоїдних систем? вище
76
 C. агрегат – потенціал виз-
начаючійони
D. гранула –дифузійний шар
E. ядро – адсорбційний шар
протиіонів
8.14. На виникненні електрокінетично-
го потенціалу заснований метод
електрофорезу, що використову-
ють у фармації для розділення
деяких сумішей амінокислот,
антибіотиків, ферментів та ін.
Користуючись даними з перемі-
щення межі поділу золь-бічна
рідина за один і той же проміжок
часу вкажіть, в якому випадку
електрокінетичний потенціал
часточок колоїдного розчину
буде найбільшим?
А. 1,0·10–7 м
B. 2·10–7 м
C. 1,8·10–8 м
D. 4,0·10–8 м
E. 1,5·10–7 м
8.15. При зменшенні захисної дії білків
холестерин відкладається на стін-
ках судин внаслідок злипання
його часточок , це явище назива-
ють
А. тиксотропією
B. пептизацією
C. синергізм
D. коагуляцією
E. сенсибілізацією
8.16. В якому ступені заряд йона-
коагулятора входить до матема-
тичного виразу закона Дерягіна-
Ландау для порога концентрацій-
ної коагуляції?
А. +1
B. +4
C. +2
D. –6
E. –3
8.17. Золь аргентум йодиду одержаний
в надлишку калій йодиду. Який з
наведених електролітів матиме
77
найбільшу коагулюючу здатність
по відношенню до цього золю?
А. алюмінію нітрит
B. калію сульфат
C. цинку нітрат
D. феруму(ІІ) хлорид
E. калію гексаціаноферат (ІІІ)
8.18. Коагулянти та антикоагулянти
застосовують у медицині та фар-
мації. Що таке поріг коагуляції?
А. мінімальна концентрація
електроліту, при перевищен-
ні якої спостерігається коа-
гуляція
B. мінімальна концентрація
емульсії, при перевищенні
якої спостерігається коагу-
ляція
C. мінімальна концентрація
гелю, при перевищенні якої
спостерігається коагуляція
D. мінімальна концентрація
неелектроліту, при переви-
щенні якої спостерігається
коагуляція
E. мінімальна концентрація
золю, при перевищенні якої
спостерігається коагуляція
8.19. Захисні числа деяких високомо-
лекулярних речовин рівний: же-
латин – 0,1; казеїнат натрію – 0,5;
крохмаль – 35; декстрин – 20;
сапонін – 40. Яка із запропонова-
них високомолекулярних речовин
володіє найбільшою захисною
дією?
А. желатин
B. сапонін
C. декстрин
D. крохмаль
E. казеїнат натрію
8.20. Коагулююча здатність йонів з
однаковими зарядами та електро-
нною структурою збільшується із
зменшенням їх ступеня гідратації.
Який з катіонів має найменшу
коагулюючу здатність по відно-
 шенню до золю AgI з від’ємно
зарядженими часточками?
А. Li+
B. Rb+
C. Cs+
D. Na+
E. K+
8.21. При зливанні золів з протилежно
зарядженими гранулами відбува-
ється:
А. седиментація
B. взаємна коагуляція
C. колоїдний захист
D. підвищення агрегатної стій-
кості
E. підвищення седиментаційної
стійкості
8.22. Коагулююча здатність електролі-
ту залежить від:
А. валентності йона-коагулято-
ра
B. густини золю
C. ступеня дисперсності золю
D. об’єму золю
E. концентрації електроліту
8.23. Золь ферум(ІІІ) гідроксиду, час-
точки якого заряджені позитивно,
коагулюють електролітами. Який
з наведених електролітів має най-
більшу здатність до коагуляції?
А. алюмінію нітрат
B. калію хлорид
C. натрію фосфат
D. феруму(ІІ) сульфат
E. алюмінію карбонат
8.24. Коагулянти та антикоагулянти
застосовують у медицині та фар-
мації. Коагулююча здатність ані-
онів зростає в ряду:
А. величини його валентності
B. величини електрокінетично-
го потенціалу
C. температури
D. величини потенціалу повер-
хні
E. концентрації електроліту
78
8.25. У лабораторії отриманий колоїд-
ний розчин лікарської речовини.
З якою метою до нього додають
високомолекулярну речовину?
А. для підвищення його стій-
кості
B. для седиментації
C. для коагуляції
D. для посилення дії електролі-
ту – стабілізатора
E. для зниження його стійкості
8.26. Яку з наведених речовин треба
додати до гідрозолю аргентуму,
щоб підвищити його стійкість?
А. калій олеат
B. желатин
C. каолін
D. етиловий спирт
E. плюмбум стеарат
8.27. Фармацевтичний препарат прота-
ргол – це колоїдний розчин окси-
ду срібла. Для підвищення його
агрегативної стійкості до нього
додають високомолекулярні спо-
луки (білки). Користуючись ве-
личинами срібного числа (в мг)
виберіть ВМС, яка матиме найбі-
льшу захисну дію?
А. яєчний альбумін – 2,5
B. желатин – 0,035 мг
C. сапонін – 35,0 мг
D. декстрин – 100,0 мг
E. гемоглобін – 0,25 мг
8.28. Здатність ВМС захищати золь від
коагуляції визначають:
А. порогом коагуляції
B. захисним числом
C. електрофорезом
D. величиною ϕs-потенціалу
E. величиною ζ-потенціалу
8.29. У колоїдний розчин була додана
необхідна кількість желатину для
того, щоб:
А. викликати седиментацію
B. викликати коагуляція
 C. понизити його стійкість D. потенціал протікання
D. підвищити його стійкість E. електроосмос
E. підсилити дія електроліту-
стабілізатора 8.35. В основі розділення білків мето-
дом електрофорезу лежить від-
8.30. Фармацевтичний препарат колар- мінність їх:
гол – це колоїдний розчин срібла, А. молекулярної маси
до складу якого входить високо- B. розчинності
молекулярна сполука. Яку функ- C. дзета-потенціалу
цію виконує ця сполука? D. здатності до взаємодії з мо-
А. викликає коагуляцію лекулами розчинника
B. зменшує агрегатну стійкість E. форми молекули
C. підвищує агрегатну стійкість
D. сприяє седиментації 8.36. Електрокінетичний потенціал
E. збільшує ступінь дисперсно- розраховується за рівнянням:
сті А. s⋅I ⋅η p
ς=
8.31. Протаргол і коларгол можуть τ ⋅ λ ⋅ I0 ⋅ ε
втрачати агрегатну стійкість вна- B. s⋅η
слідок злипання часточок диспер- ς=
сної фази, цей процес називають τ⋅E⋅D⋅ε
А. драглюванням C. s⋅l⋅η
B. набряканням ς=
C. коагуляцією τ⋅H⋅D⋅ε
D. седиментацією D. s⋅l⋅η
ς=
E. пептизацією τ⋅E⋅D⋅ε
E. s⋅l⋅D⋅η
8.32. Який потенціал зумовлює стій- ς=
кість колоїдних систем? E⋅ε
А. дзета-потенціал
B. хімічний 8.37. До електрокінетичних явищ на-
C. дифузійний лежать:
D. електродний А. електродіаліз, вівідіаліз
E. термодинамічний B. коагуляція, флокуляція, се-
диментація
8.33. Спрямоване переміщення диспер- C. електрофорез, електроосмос
сійного середовища в постійному D. термофорез, сенсибілізація
електричному полі називається: E. колоїдний захист, коацерва-
А. електрофорез ція
B. потенціал седиментації
C. адсорбція 8.38. Електрокінетичний потенціал
D. електроосмос вимірюють методом
E. потенціал перебігу А. нефелометрії
B. електрофорезу
8.34. Рух частинок дисперсної фази в C. потенціометрії
нерухомому дисперсійному сере- D. кондуктометрії
довищі під дією різниці потенціа- E. полярографії
лів називається:
А. потенціал седиментації 8.39. Як зміниться електрофоретична
B. потенціал перебігу швидкість частинок золю, якщо
C. електрофорез в’язкість середовища зросте у 2
79
 рази?
А. не зміниться 8.44. У процесі електрофорезу під дією
електричного поля переміщують-
B. зросте в 4 рази
ся:
C. зменшиться в 4 рази
D. зменшиться у 2 рази А. міцела в цілому
E. зросте у 2 рази B. лише йони
C. агрегат
8.40. Одним із методів визначення D. гранула
знака заряду колоїдних частинок E. ядро
є:
А. ультрафільтрація 8.45. Якщо вміщений у постійне елект-
ричне поле золь не виявляє ознак
B. нефелометрія
переміщення, то це означає, що:
C. ультрамікроскопія
D. електрофорез А. золь вміщено у вакуум
E. діаліз B. ζ>0
C. ζ<0
8.41. При електрофорезі за однаковий D. ζ=0
час переміщуються на найбільшу E. частинки золю більші від
відстань частинки, які мають: критичного розміру
А. найменшу молярну масу
B. найбільший діаметр 8.46. Електрокінетичні явища вперше
C. найбільшу молярну масу спостерігав:
D. найбільший електрокінетич- А. Ф.Панет
ний потенціал B. Ф.Рейсс
E. найменший діаметр C. Г.Гельмгольц
D. М.Смолуховський
8.42. Електрофоретична рухливість – E. М.Фарадей
це:
А. добуток лінійної швидкості 8.47. Колоїдні частинки проявляють
частинок на напругу між електрокінетичні властивості
електродами завдяки:
B. швидкість частинок золю, А. наданню заряду зовнішнім
дзета-потенціал якого дорів- джерелом
нює одиниці B. взаємодії з полярними моле-
C. швидкість частинок золю у кулами розчинника
вакуумі C. виникненню електродного
D. шлях, який проходять части- потенціалу
нки золю за час τ при D. утворенню на поверхні по-
Н=1В/м двійного електричного шару
E. об’ємна швидкість частинок E. виникненню окисно-
золю відновного потенціалу

8.43. Градієнт потенціалу обчислюють 8.48. Як зміниться лінійна швидкість

за формулою: частинок золю при електрофорезі,
А. H=E/l якщо його ζ-потенціал зросте у 2
B. H=ζ/l рази?
C. H=E·S А. зменшиться у 2 рази
D. H=ζ·l B. зменшиться у 4 рази
C. зросте у 4 рази
E. H=l/E
D. зросте у 2 рази

80
 E. не зміниться
8.49. Як зміниться електрофоретична
рухливість частинок золю при
електрофорезі, якщо його напруга
електрофорезу зросте у 2 рази (всі
інші параметри незмінні)?
А. зменшиться у 2 рази
B. збільшиться у 2 рази
C. не зміниться
D. зменшиться у 4 рази
E. збільшиться у 4 рази
8.50. Метод електрофорезу придатний
для розділення:
А. біологічних колоїдних сис-
тем та білків
B. катіонів металів
C. електролітів
D. суспензій
E. аніонів
8.51. Золь вважається стійким, якщо
його дзета-потенціал:
А. <30 мВ
B. >30 мВ
C. >1 мВ
D. дорівнює нулю
E. >10 мВ
8.52. Чим характерний ізоелектричний
стан міцели?
А. дифузний шар відсутній, ζ =
0, стійкість мінімальна
B. адсорбційний шар відсутній,
ζ ≠ 0, стійкість максимальна
C. ζ може мати різні значення,
йони дифузного шару мак-
симально гідратовані
D. ζ < 0, золь стійкий
E. ζ > 0, золь стійкий
8.53. При виготовленні колоїдних пре-
паратів срібла протарголу і кола-
рголу білкові речовини до них
додають для:
А. покращення сприйняття
препарату організмом
B. збільшення розмірів части-
нок
81
C. протидії можливим хімічним
реакціям
D. колоїдного захисту розчинів
E. забезпечення додаткової
лікувальної дії
8.54. Щоб викликати коагуляцію золю,
до нього потрібно додати розчину
(виберіть з поданого переліку):
А. CaCO3
B. SrCO3
C. MgSO4
D. BaSO4
E. MgCO3
8.55. Електролітна коагуляція застосо-
вується для:
А. визначення знака заряду
частинок золів
B. виділення електролітів з
розчинів
C. очистки питної та стічних
вод
D. одержання знесоленої води
E. підвищення концентрації
золів
8.56. Коагулянти та антикоагулянти
застосовують у медицині та фар-
мації. Що таке поріг коагуляції?
А. мінімальна концентрація
електроліту, при перевищен-
ні якої спостерігається коа-
гуляція.
B. мінімальна концентрація
емульсії, при перевищенні
якої спостерігається коагу-
ляція.
C. мінімальна концентрація
гелю, при перевищенні якої
спостерігається коагуляція.
D. мінімальна концентрація
неелектроліту, при переви-
щенні якої спостерігається
коагуляція.
E. мінімальна концентрація
золю, при перевищенні якої
спостерігається коагуляція.
8.57. Позитивно заряджений золь гід-
 роксиду заліза одержаний мето- D. пептизація
дом гідролізу. Який з йонів- E. седиментація
коагулянтів буде мати найменше
значення порога коагуляції? 8.62. Підвищити стійкість колоїдного
А. хлорид розчину можна шляхом:
B. сульфат А. додавання високомолеку-
C. нітрат лярних речовин
D. бромід B. додавання електролітів
E. фосфат C. збільшення концентрації
дисперсної фази
8.58. При зливанні золів з протилежно D. зміни температури
зарядженими гранулами відбува- E. зменшення концентрації
ється: дисперсної фази
А. колоїдний захист
B. взаємна коагуляція. 8.63. Золь AgI одержано додаванням до
100 см3 0,001 М розчину КІ 10 см3
C. підвищення седиментаційної
стійкості. розчину AgNO3 такої ж концент-
рації. Який електроліт буде мати
D. седиментація.
до утвореного золю найменший
E. підвищення агрегатної стій-
кості. поріг коагуляції?
А. MgSO4
8.59. Розчини протарголу і коларголу з B. K3[Fe(CN)6]
часом можуть змінювати свою C. AlPO4
структуру і втрачати агрегатну D. NaCl
стійкість внаслідок злипання час- E. AlCl3
тинок дисперсної фази, цей про-
цес називається: 8.64. Явище підвищення порогу коагу-
А. гелеутворення ляції при додаванні до золю висо-
B. коагуляція комолекулярних речовин – це:
C. пептизація А. седиментація
D. набухання B. коагуляція
E. седиментація C. діаліз
D. сенсибілізація
8.60. В разі ослаблення захисної дії E. колоїдний захист
білків частинки холестерину зли-
паються і відкладаються на стін- 8.65. Золь AgI одержано додаванням до
ках судин; це явище є: 100 см3 0,001 М розчину AgNO3
А. сенсибілізація 10 см3 розчину КІ такої ж концен-
B. пептизація трації. Який електроліт буде мати
C. тиксотропія до утвореного золю найменший
D. синергізм поріг коагуляції?
E. коагуляція А. K3[Fe(CN)6]
B. AlPO4
8.61. Протаргол і коларгол можуть C. MgSO4
втрачати агрегатну стійкість при D. AlCl3
злипанні часточок дисперсної E. NaCl
фази, цей процес називають:
А. набрякання 8.66. Коагулююча здатність йонів з
B. драглеутворення однаковим зарядом:
C. коагуляція А. зростає зі зменшенням раді-
уса гідратованого йона
82
 B. не залежить від розмірів
йонів
C. зростає зі зменшенням раді-
уса дегідратованого йона
D. зростає зі збільшенням раді-
уса гідратованого йона
E. зростає зі зменшенням раді-
уса дегідратованого йона
8.67. Коагуляція – це:
А. процес осідання частинок
дисперсної фази під дією
зовнішніх чинників
B. дезагрегація частинок дис-
персної фази
C. зменшення здатності до ві-
льного переміщення части-
нок дисперсної фази
D. зменшення дисперсності
системи внаслідок злипання
частинок дисперсної фази
E. адсорбція низькомолеку-
лярних домішок частинками
дисперсної фази
8.68. Йон може проявити коагулюючу
дію лише тоді, коли:
А. його заряд протилежний
заряду колоїдних частинок
B. він має позитивний або нега-
тивний заряд не менше 2
C. його заряд співпадає з заря-
дом колоїдних частинок
D. його діаметр більший від
діаметра молекули диспер-
сійного середовища
E. його концентрація у розчині
достатньо висока
8.69. Явище зниження порогу коагуля-
ції при додаванні до золю певних
речовин – це:
А. седиментація
B. звикання
C. коагуляція
D. колоїдний захист
E. сенсибілізація
8.70. Золь сірки одержано окисненням
сірководню киснем повітря. Який
83
йон має найбільшу коагулюючу
здатність до цього золю?
А. PO43–
B. Al3+
C. [Fe(CN)6]4–
D. Cl–
E. K+
8.71. Величиною, що кількісно харак-
теризує захисну дію ВМР, є:
А. захисне число
B. коагулююча здатність
C. поріг коагуляції
D. потенціал седиментації
E. дзета-потенціал
8.72. Кінетична стійкість дисперсних
систем – це їхня здатність:
А. утворювати зв’язки між час-
тинками, які перешкоджають
їх переміщенню
B. протистояти агрегації части-
нок
C. протистояти дії зовнішнього
електричного поля
D. утворювати стійкі сольватні
оболонки
E. протистояти силі тяжіння
8.73. Агрегативна стійкість дисперсних
систем – це їхня здатність:
А. протистояти дії зовнішнього
електричного поля
B. утворювати зв’язки між час-
тинками, які перешкоджають
їх переміщенню
C. утворювати стійкі сольватні
оболонки
D. протистояти силі тяжіння
E. протистояти агрегації части-
нок
8.74. Швидкість коагуляції істотно
залежить від концентрації елект-
роліту-коагулянта під час пері-
оду:
А. швидкої коагуляції
B. повільної коагуляції
C. всього процесу коагуляції
D. явної коагуляції
 E. прихованої коагуляції
8.75. В основі захисту ліофобних золів
від коагуляції електролітами ле-
жить:
А. підвищення ступеня диспер-
сності частинок дисперсної
фази
B. зменшення міжфазного по-
верхневого натягу
C. збільшення міжфазного по-
верхневого натягу
D. утворення на поверхні коло-
їдних частинок молекуляр-
них адсорбційних шарів
E. надання частинкам золю
додаткового електричного
заряду
8.76. Для коагуляції золю замість елек-
троліту з 1-зарядним йоном-
коагулятором використали елект-
роліт з 2-зарядним йоном. Як
змінився поріг коагуляції
А. зменшився у 2 рази
B. зріс у 2 рази
C. зріс на 2-3 порядки
D. зменшився у 4 рази
E. зменшився на 2-3 порядки
8.77. Змішали два золі з протилежним
зарядом гранул. Яке явище спо-
стерігається?
А. перехід системи у справжній
розчин
B. підвищення стійкості систе-
ми
C. взаємна коагуляція
D. обернення фаз
E. електрофорез
8.78. Чому у медицині в ролі фізіологі-
чного ізотонічного розчину вико-
ристовують розчин NaCl і не ви-
користовують інших розчинів,
наприклад, MgSO4?
А. щоб уникнути коагуляції
біоколоїдів двозарядними
йонами, які мають високу
коагулюючу здатність
84
B. через відсутність токсичнос-
ті і прямих терапевтичних
ефектів NaCl
C. через малу молекулярну
масу NaCl
D. через доступність солі NaCl
E. через високу розчинність
NaCl
8.79. Під час періоду швидкої коагуля-
ції ζ-потенціал:
А. ζ > 0
B. ζ = 0
C. ζ > 30 мВ
D. ζ < 0
E. ζ < 30 мВ
8.80. Швидкість коагуляції найбільш
помітно залежить від концентра-
ції йона-коагулятора в періоді:
А. явної коагуляції
B. повільної коагуляції
C. прихованої коагуляції
D. однаково під час усіх пері-
одів
E. швидкої коагуляції
8.81. Поріг коагуляції на кінетичній
кривій коагуляції відповідає:
А. точці переходу від прихова-
ної до повільної коагуляції
B. точці переходу від повільної
до швидкої коагуляції
C. середині періоду повільної
коагуляції
D. середині періоду швидкої
коагуляції
E. середині періоду прихованої
коагуляції
8.82. Швидкість коагуляції не залежить
від концентрації йона-
коагулятора в періоді:
А. явної коагуляції
B. повільної коагуляції
C. під час усіх періодів
D. швидкої коагуляції
E. прихованої коагуляції
8.83. Обернена до порогу коагуляції
 величина – це: D. K2SO4
А. агрегативна стійкість E. NaCl
B. швидкість коагуляції
C. кінетична стійкість 8.86. Серед йонів з однаковою величи-
D. захисне число ною і знаком заряду більшу коа-
E. коагулююча здатність гулюючу дію виявляють ті йони,
що мають:
8.84. Найменший поріг коагуляції сто- А. більший радіус у дегідрато-
совно золю Al(OH)3, одержаного ваному стані
за реакцією гідролізу, буде мати B. більший радіус у гідратова-
електроліт: ному стані
А. AlCl3 C. складаються із меншого чис-
B. MgSO4 ла атомів
C. CaCl2 D. менший радіус у гідратова-
D. KBr ному стані
E. K3PO4 E. менший радіус у дегідрато-
ваному стані
8.85. Найбільшу коагулюючу здатність
стосовно золю сірки, одержаного 8.87. Зоною стійкості золю можна вва-
окисненням розчиненого у воді жати період:
сірководню киснем повітря, має А. швидкої коагуляції
електроліт: B. повільної коагуляції
А. CaCl2 C. ні один з кінетичних періодів
B. AlCl3 D. явної коагуляції
C. K3PO4 E. прихованої коагуляції

Розділ 9

9.1. Який з перелічених чинників не

впливає на ступінь набрякання
ВМС?
А. присутність електролітів
B. природа розчинника
C. об’єм розчинника
D. рН середовища
E. температура
9.2. В ізоелектричній точці для роз-
чинів високомолекулярних спо-
лук:
А. відсутні заряджені полярні
угрупування
B. сумарний позитивний заряд
полярних угрупувань дорі-
85
C. відсутній дифузійний шар
D. відсутній адсорбційний шар
E. відбувається руйнування
структури макромолекулли
9.3. Які властивості не характерні
для розчинів ВМС?
А. світло розсіювання
B. гомогенність
C. великий осмотичний тиск
D. термодинамічна нестійкість
E. термодинамічна нестійкість
9.4. У яких одиницях СІ вимірюють
 величину в'язкості?
9.9. Характерною особливістю роз-
А. Н/м
чинів високомолекулярних ре-
B. Н·с/м
човин, у тому числі і тих, що
C. Па/м
застосовують у фармації, є їх
D. Па·с
висока в’язкість. В’язкість роз-
E. кг/Дж
чинів білків буде найменшою
9.5. Зворотну денатурацію білків при:
викликає: А. рН <7
А. додавання сильних кислот B. рН= рНІЕТ
B. додавання лугів C. рН>рН ІЕТ
C. додавання етанола в неве- D. рН< рНІЕТ
ликій кількості E. рН>7
D. тривале нагрівання за тем-
ператури понад 60 оС 9.10. Осмотичний тиск розчинів по-
лімерів обчислюють за рівнян-
E. жорстке йонизуюче ви-
промінювання ням:
А. Галлера
9.6. Розчини ВМС одержують: B. Рауля
А. реакцією поліконденсації C. Вант-Гоффа
B. розчиненням у відповідно- D. Пуазейля
му розчиннику E. Штаудінгера
C. диспергуванням
D. реакцією полімеризації 9.11. За яких умов обмежене набря-
E. пептизацією кання желатину переходить у
необмежене (утворення розчи-
9.7. Розчини високомолекулярних ну)?
сполук (ліпофільних колоїдів) А. у присутності йонів Cl–.
одержують: B. при нагріванні
А. ультразвуковим подрібнен- C. при охолодженні.
ням D. за рН середовища, що від-
B. механічним подрібненням повідає ізоелектричній точ-
часточок дисперсної фази ці
C. прямим розчиненням дис- E. у присутності йонів SO42–.
персної фази в диспер-
сійному середовищі 9.12. Ізоелектрична точка міозину
D. коагуляцією м’язів дорівнює 5. За яких зна-
E. конденсаційними методами ченнях рН електрофоретична
рухливість макроіонів міозину
9.8. Високомолекулярні речовини дорівнює нулю?
(ВМР) широко використовують А. 3,0
у фармації. Яка властивість іс- B. 7,0
тинних розчинів характерна і C. 2,0
для розчинів ВМР? D. 4,0
А. розсіювання світла E. 5,0
B. броунівський рух
C. наявність поверхні поділу 9.13. Стійкість розчинів високомоле-
D. велика структурована кулярних лікарських речовин
в’язкість порушується при додаванні до
E. термодинамічна стійкість них різноманітних електролітів.
Висолюючий ефект електролітів
86
 залежить, головним чином, від:
А. ступеня гідратації йонів
B. тривалості дії
C. температури
D. швидкості руху йонів
E. молекулярної маси елект-
ролітів
9.14. До високомолеку-лярних відно-
сять речовини з молекулярною
масою від:
А. 10–4 –10–6 та менше
B. 102 - 104
C. 104 -106 та більше
D. 10–2 – 10–3
E. 102 - 103
9.15. Із наведених хімічних речовин
до ВМР належать:
А. білок, казеїн, желатин
B. сахароза, глюкоза, целюло-
за
C. аланін, анілін, гліцин
D. етанол, фенол, білок
E. лактоза, мальтоза, крохмаль
9.16. Із наведених хімічних речовин
до ВМР належать:
А. глікоген, білок, цистеїн
B. бензамід, гемоглобін, ета-
нол
C. аланін, анілін, гліцин
D. гліцерин, етиленгліколь,
АТФ
E. лавсан, целюлоза, гемогло-
бін
9.17. Із наведених хімічних речовин
до ВМР природного походження
належать:
А. глікоген, білок, цистеїн
B. білок, поліетилен, бутадіє-
новий каучук
C. капрон,нітрон,поліестр
D. глікоген, гемоглобін, агар-
агар
E. поліамід, нітрон, лавсан
9.18. Із наведених хімічних речовин
до ВМР природного походження
належать:
87
А. крохмаль, казеїн, желатин
B. поліамід, нітрон, лавсан
C. глікоген, білок, цистеїн
D. лактоза, мальтоза, крохмаль
E. білок, поліетилен, бутадіє-
новий каучук
9.19. Які з наведених полімерів одер-
жують синтетичним способом?
А. білок, поліетилен, бутадіє-
новий каучук
B. лавсан, целюлоза, гемогло-
бін
C. капрон, нітрон, поліестр
D. глікоген, гемоглобін, агар-
агар
E. білок, казеїн, желатин
9.20. Які з наведених полімерів одер-
жують синтетичним способом?
А. ізопреновий каучук, жела-
тина, найлон
B. поліхлорвініл, лавсан, полі-
стирол
C. капрон, білок, полівінол
D. білок, поліетилен, бутадіє-
новий каучук
E. білок, казеїн, желатин
9.21. За своїм походженням ВМР
розділяють на:
А. синтетичні
B. натуральні
C. біологічні і синтетичні
D. природні і синтетичні
E. природні і хімічні
9.22. За формою макромолекул розрі-
зняють ВМР:
А. глобулярні і тетраедичні
B. кулеподібні і глобулярні
C. фібрилярні і тетраедичні
D. полі молекулярні і розга-
лужені
E. глобулярні і фібрилярні
9.23. Структура ВМР буває:
1. лінійна; 2.розгалужена; 3.
асиметрична; 4.симетрична; 5.
просторова
 А. 1, 3, 5 полімеру
B. 1, 2, 5. B. процес утворення макромо-
C. 3, 4, 5 лекул полімеру простим
D. 1, 2, 4 сполученням молекул мо-
E. 2, 3, 4 номеру між собою
C. реакція сполучення моле-
9.24. Органічні ВМР за складом мак- кул мономерів в макромо-
ромолекул розділяють на: лекули з виділенням низь-
А. карболанцюгові, фібролан- комолекулярних речовин
цюгові D. сполучення молекул моно-
B. карболанцюгові, монолан- меру в макромолекули по-
цюгові, елементарні лімеру за рахунок розриву
C. сульфоланцюгові, гетеро- кратних зв’язків
ланцюгові E. сполучення молекул моно-
D. нітроланцюгові, полілан- меру в макромолекули по-
цюгові, елементоорганічні лімеру за рахунок розриву
E. карболанцюгові, гетерола- ланцюга
нцюгові, елементоорганічні
9.28. В результаті якої реакції утво-
9.25. За допомогою яких реакцій оде- рюються білки в живих організ-
ржують ВМР: А. подвійного мах?
обміну; Б. полімеризації; В. А. поліконденсації альфа-
заміщення; Г. поліконденсації амінокислот
А. Б, Г B. полімеризації моносахари-
B. В, Г дів
C. А, Б C. поліконденсації моносаха-
D. А, Г ридів
E. А, В D. полімеризації амінокислот
9.26. Полімеризацією називається E. обміну моносахаридів
реакція: 9.29. ВМР можна отримати методом:
А. сполучення молекул моно- А. органічних перетворень
меру в макромолекули по- B. біологічних перетворень
лімеру за рахунок розриву C. хімічних перетворень
ланцюга D. синтетичних перетворень
B. взаємодія полімерів між E. фізичних перетворень
собою
C. сполучення молекул моно- 9.30. Структурною одиницею поліме-
меру в макромолекули по- рних сполук є:
лімеру за рахунок розриву А. комплексні іони
кратних зв’язків B. аніони і катіони
D. сполучення молекул моно- C. окремі молекули
меру між собою з виділен- D. полімерні ланцюги
ням низькомолекулярної E. макромолекули
речовини
E. взаємодія полімерів з утво- 9.31. Поліелектроліти це:
ренням ланцюга А. сукупність електролітів з
високою і низькою молеку-
9.27. Що таке поліконденсація? лярною масою
А. укрупнення макромолекул B. низькомолекулярні речови-
88
 ни А. міжмолекулярний і металі-
C. електроліти з високою мо- чний
лекулярною масою B. хімічний і міжмолекуляр-
D. білки, здатні до дисоціації у ний
водних розчинах C. міжмолекулярний і водне-
E. електроліти з низькою мо- вий
лекулярною масою D. водневий і металічний
E. хімічний і внутрішньомо-
9.32. Відомо, що типовими фізични- лекулярний
ми станами ВМР є:
А. кристалічний, склоподіб- 9.36. Розчини ВМР від колоїдних
ний, рідкий розчинів відрізняються такими
B. в’язкотекучий, твердий, властивостями:
рідкий, А. гомогенністю і міцелярною
C. твердий, рідкий, гелеподіб- будовою частинок
ний B. малою швидкістю дифузії і
D. газоподібний, плазмоподіб- світлорозсіюванням
ний, рідкий C. світлорозсіюванням
E. в’язкотекучий, високоелас- D. малою швидкістю дифузії
тичний, склоподібний E. не проходять через напів-
проникні мембрани
9.33. З перелічених фізичних власти-
востей для полімерних матеріа- 9.37. Розчини ВМР відрізняються від
лів не характерні: А. низька те- справжніх розчинів такими вла-
мпература топлення; Б. еласти- стивостями:
чність; В. оборотна деформація; А. малим осмотичним тиском і
Г. крихкість; Д. пластичність термодинамічною стійкіс-
А. А, В тю
B. Б, В B. гомогенністю та оборотніс-
C. Г, Д тю
D. А, Г C. малим осмотичним тиском і
E. А, Д малою швидкістю дифузії
D. оборотністю і малою швид-
9.34. Які властивості не характерні кістю дифузії
для розчинів ВМР? E. термодинамічною стійкіс-
А. термодинамічна стійкість; Б. тю
гомогенність; В. великий осмо- 9.38. У якому з розчинників одержу-
тичний тиск; Г. термодинамічна ють термодинамічно стійкі роз-
нестійкість; Д. світлорозсіюван- чини білків?
ня; Е. велика структурована А. бензол
в’язкість B. ацетон
А. В, Г C. гексан
B. Г, Д D. вода
C. А, В E. толуол
D. Б, В
E. А, Д 9.39. ВМР утворюють золі або диспе-
рсії у розчинниках:
9.35. Які типи зв’язку зумовлюють А. полярність яких відповідає
специфічні властивості поліме- полярності ВМР
рів
89
 B. полярність яких не відпові- що супроводжується збіль-
дає полярності ВМР шенням маси та об’єму
C. при взаємному змішуванні полімеру
D. при їх конденсації E. вбирання розчинника ВМР,
E. природа яких відповідає що супроводжується змен-
природі ВМР шенням маси та об’єму
полімеру
9.40. ВМР утворюють молекулярні
розчини тільки у розчинниках: 9.44. Які стадії процесу набухання?
А. полярність яких відповідає А. дифузія розчинника у полімер
полярності ВМР (∆Н > 0);
B. не утворюють Б. сольватація макромолекул
C. утворюють тільки при на- полімеру, що супроводжується
гріванні контракцією (∆Н < 0);
D. полярність яких не відпові- В. збільшення маси та об’єму
дає полярності ВМР полімеру (∆Н > 0);
E. природа яких не відповідає Г. збільшення об’єму та маси
природі ВМР полімеру (∆Н = 0)
9.41. Добра розчинність желатини у А. Б, Г
воді пояснюється: B. Б, В
А. універсальністю розчинни- C. А, Б
ка D. А, Б, В
B. великою молекулярною E. А, В
масою 9.45. Причиною набухання гелів є:
C. наявністю в молекулах А. однакова швидкість осмосу
желатини гідрофільних ВМР і розчинника
груп B. велика молекулярна маса
D. полярністю розчинника ВМР
E. наявністю в молекулах C. однакова швидкість дифузії
желатини гідрофобних груп ВМР і розчинника
9.42. Який процес передує розчинен- D. висока молекулярна маса
ню ВМР у відповідному розчин- розчинника
нику? E. дифузія молекул розчинни-
А. виділення тепла ка у проміжки між макро-
B. дифузія молекулами ВМР
C. вбирання тепла 9.46. Які є типи набухання?
D. осмос А. дифузійне; Б. осмотичне; В.
E. набрякання обмежене; Г. необмежене; Д.
9.43. Набуханням гелів називається онкотичне
процес: А. Г, Д
А. процес розчинення поліме- B. В, Г
ру C. Б, В
B. вбирання полімеру розчин- D. А, Б
ником E. А, Б, Д
C. однакової дифузії молекул 9.47. Який тип набухання желатини у
полімеру та розчинника гарячій воді?
D. вбирання розчинника ВМР, А. обмежене
90
 B. необмежене C. m − m0
C. осмотичне α=
D. онкотичне m
E. дифузійне D. π0 −π
α=
9.48. Який тип набухання желатини у π0
холодній воді?
E. π −π0
А. обмежене
B. онкотичне
α=
C. осмотичне
π0
D. необмежене 9.52. Ступінь набухання вираховують
E. дифузійне за формулою:
9.49. Процес набухання кількісно А. m−m 0
характеризується: α=
m
А. константою і швидкістю B.
набухання π −π0
B. природою розчинника і
α=
π
ВМР C.
C. ступенем і швидкістю на- π −π
бухання
α= 0
π0
D. ступенем і константою на-
бухання D. V − V0
E. масою ВМР α=
V0
9.50. Ступенем набухання гелів нази- E.
вається: V −κ
α= 0
А. відношення приросту об'єму V0
полімеру до його початкового
об'єму; Б. приріст маси полімеру 9.53. На ступінь набухання гелів не
при набуханні; В. збільшення впливають такі фактори:
об’єму полімеру при набуханні;
Г. відношення приросту маси А. рН середовища; Б. тиск; В.
полімеру до його початкової температура; Г. об’єм розчин-
маси ника; Д. природа розчинника; Е.
А. А, В присутність електролітів
B. А, Г А. Д, Е
C. В, Г B. А, Б, В
D. А, Б C. Г, Д, Е
E. Б, Г D. Б, Г
E. А, Б
9.51. Ступінь набухання вираховують
за формулою: 9.54. За яких умов обмежене набу-
А. хання желатину переходить у
π −π 0 необмежене (утворення розчи-
α=
π ну)?
B. А. при нагріванні
m − m0 B. у присутності електролітів
α=
m0 C. при охолодженні
D. у присутності каталізатора

91
 E. у присутності йонів SO42– C. I–, CH3COO–, Cl–, SO42–,
СNS–
9.55. Синтетичні високомолекулярні D. CNS–, I–, Br–, NO3–, Cl–,
сполуки контактних лінз набря- CH3COO–, SO42–
кають у вологому середовищі E. CH3COO–, NO3–, SO42–,
очей. Набрякнутий матеріал лінз CNS–, Cl–
має певну кількість води. Це
приклад: 9.59. В якому ряді аніони розміщені в
А. синтетичного набрякання порядку їх спадаючого впливу
B. необмеженого набрякання на набухання ВМР?
C. кінетичного набрякання А. Cl–, CH3COO–, SO42–, CNS–,
D. адгезійного набрякання NO3–
E. обмеженого набрякання B. I–, CH3COO–, Cl–, SO42–,
СNS–
9.56. Константу швидкості набухання C. SO42–, CH3COO–, Cl–, NO3–,
полімеру визначають за рівнян- I–, CNS–
ням: D. CNS–, I–, Br–, NO3–, Cl–,
А. α CH3COO–, SO42–
max
k= E. CH3COO–, NO3–, SO42–,
α max − α t CNS–, Cl–
B. 1
k= 9.60. Як зміниться ступінь набухання
t полівінілового спирту при дода-
C. ванні сульфату калію?
α max А. спочатку збільшиться, а
k = ln
α max − α t далі не зміниться
B. збільшиться
D. 1 α max
k = ⋅ ln C. не зміниться
t α max − α t D. зменшиться
E. спочатку збільшиться, а
E. 1 α max далі зменшиться
k= ⋅
t α max − α t 9.61. Як зміниться ступінь набухання
полівінілового спирту при дода-
9.57. Тиск набухання полімеру визна-
ванні тіоціанату калію?
чають за рівнянням:
А. не зміниться
А.
π = k ⋅c B. спочатку зменшиться, а
B. далі збільшиться
π = k ⋅ cn C. спочатку зменшиться, а
C. π = icRT далі не зміниться
D.
π = c 2 RT D. зменшиться
E. збільшиться
E. π = cRT
9.62. Які із наведених пар електролі-
9.58. В якому ряді аніони розміщені в тів сприяють набуханню?
порядку їх зростаючого впливу А. CH3COO–, SO42–
на набухання ВМР? B. CNS–, I–
А. SO42–, CH3COO–, Cl–, NO3–, C. Br–, CH3COO–
I–, CNS– D. Cl–, CH3COO–
B. Cl–, CH3COO–, SO42–, CNS–, E. NO3–, SO42–
NO3–
92
 чення
9.63. Які із наведених пар електролі-
А. Д
тів сприяють набуханню?
B. В, Г
А. Br–, CH3COO– C. А, В
B. NO3–, SO42– D. А, Б
C. Cl–, CH3COO– E. А, Г
D. I–, Br–
E. CH3COO–, SO42– 9.69. При якому значенні рН елект-
рофоретична рухливість білків
9.64. Які із наведених електролітів буде мінімальною?
руйнують структуру води?
А. рН = рНІЕТ
А. Cl–, CH3COO–, SO42–, B. рН > рН ІЕТ
B. CH3COO–, NO3–, SO42–, C. рН >7
CNS–,
D. рН < рНІЕТ
C. NO3–, SO42– E. рН < 7
D. Br–, CH3COO–
E. CNS–, I–, Br–, NO3– 9.70. Білки відіграють велику роль у
процесах життєдіяльності. Ізо-
9.65. Які із наведених електролітів електрична точка білка дорівнює
наближають структуру води до 4,7. При якому рН макроіон
структури льоду? білка рухається до катода?
А. CH3COO–, SO42– А. 7,0
B. NO3–, SO42– B. 4,7
C. CNS–, I–, Br–, NO3– C. 3,5
D. SO42–, CNS–, D. 11,5
E. Br–, CH3COO– E. 5,0
9.66. Який із наведених іонів не Білки відіграють велику роль у
9.71.
впливає на ступінь набухання? процесах життєдіяльності. При
А. CNS– якому значенні рН електрофоре-
B. Br– тична рухомість желатину дорі-
C. Cl– внює нулю (ізоелектрична точка
D. CH3COO– желатину дорівнює 4,7)?
E. I– А. 9,4
9.67. Ізоелектричним станом білка B. 4,7
називається такий стан, коли C. 14,0
його частинки: D. 7,0
А. рухаються до анода E. 5,5
B. рухаються до катода 9.72. Ізоелектрична точка білка дорі-
C. мають негативний заряд внює 5,7. При якому рН макро-
D. електронейтральні іон білка рухається до анода?
E. мають позитивний заряд А. 5,7
9.68. Які значення наведених фізико- B. 5,0
хімічних величин відповідають C. 7,0
ізоелектричній точці? D. 4,7
А. мінімум набухання; Б. мак- E. 4,0
симум коагуляції; В. мінімум Визначити знак заряду частинок
9.73.
в’язкості; Г. мінімум осмотич- желатини (pНІЕТ=4,2), що знахо-
ного тиску; Д. усі наведені зна-
93
 диться у буферному розчині з C. рН < 7
рН=2,8. D. рН > 7
А. частинки частково заря- E. менших за рНІЕТ
джені
B. нейтральний 9.78. Ізоелектрична точка міозину
C. негативний м’язів дорівнює 5. При яких
D. частинки незаряджені значеннях рН електрофоретична
E. позитивний рухливість макроіонів міозину
дорівнює нулю?
9.74. Драглі – це: А. 2,0
А. трьохфазні системи B. 7,0
B. гомогенні структуровані C. 3.0;
розчини полімерів, які D. 6,0
втратили свою текучість E. 5,0
C. гетерогенні структуровані
системи, утворені твердими 9.79. Контракція – це процес:
колоїдними частинками А. сталість загального об'єму
D. гомогенні структуровані системи при набуханні
розчини полімерів, які ма- B. зменшення об'єму полімеру
ють високу текучість при набуханні
E. двофазні системи з макро- C. збільшення об'єму поліме-
молекул полімеру і розчин- ру при набуханні
ника D. зменшення загального об'-
єму системи при набуханні
9.75. Для драглів не характерні: E. збільшення загального
А. нетекучість та еластичність об'єму системи при набу-
B. гомогенність та пружність ханні
C. еластичність та пружність
D. гомогенність та текучість 9.80. Контракція описується емпірич-
E. гетерогенність та текучість ним рівнянням:
А. 2
Утворенню драглів із розчинів
am
9.76. Vk =
полімерів сприяють такі фак- b3 + m
тори: B. a∆m
А. зниження температури; Б. Vk =
концентрування; В. внесення ∆b + m
речовин, які знижують розчин- C. am
ність полімеру; Г. усі наведені Vk =
фактори b+m
А. Г D.
B. А, Г a 2cm
Vk =
C. А, В b + ∆m
D. А, Б E.
E. Б, В a+m
Vk =
9.77. При яких значеннях рН середо- bm
вища процес драглювання вира- 9.81. Який процес лежить в основі
жений найсильніше? висолювання?
А. більших за рНІЕТ А. дифузія
B. близьких до рНІЕТ B. дегідратація ВМР
94
 C. гідратація ВМР
D. осмос
E. осмотичний тиск
9.82. Відмінністю висолювання ВМР
від коагуляції золів є :
А. застосування великої концен-
трації електроліту; Б. необорот-
ність; В. виконання правила
Шульце–Гарді; Г. не виконання
правила Шульце–Гарді
А. А, Г
B. В, Г
C. А, Б
D. Б, Г
E. Б, В
9.83. Коацервація – це процес:
А. розділення розчину ВМР на
дві рідкі фази з різною кон-
центрацією полімеру
B. випадання ВМР в осад
C. висолювання білків
D. незворотне осадження біл-
ків
E. зниження розчинності ВМР
шляхом заміни розчинника
9.84. Тиксотропія – це явище:
А. необоротного переходу
розчину ВМР у драглі
B. необоротного руйнування
ВМР
C. оборотного переходу роз-
чину ВМР у драглі
D. утворення осаду ВМР
E. необоротного переходу
драглів у розчин ВМР
9.85. Що таке синерезис?
А. перехід драглів у розчин
ВМР
B. перехід розчину ВМР у
драглі
C. самочинне ущільнення
структури драглів у процесі
старіння за рахунок відо-
кремлення рідини із збере-
женням загальної форми
D. необоротній перехід розчи-
95
ну ВМР у драглі
E. оборотній перехід розчину
ВМР у драглі
9.86. Стійкість розчинів високомоле-
кулярних лікарських речовин
порушується при додаванні до
них різноманітних електролітів.
Висолювальний ефект електро-
літів залежить, головним чином,
від:
А. молекулярної маси елект-
ролітів
B. зниження розчинності ВМР
шляхом заміни розчинника
C. швидкості руху іонів
D. ступеня гідратації іонів
E. тиску та температури
9.87. Що таке денатурація білків?
А. необоротній перехід розчи-
ну ВМР у драглі
B. зниження розчинності біл-
ків шляхом заміни розчин-
ника
C. оборотне осадження білків
під дією концентрованих
розчинів електролітів
D. необоротне специфічне
осадження білків, що су-
проводжується зміною їх
структури
E. перехід драглів у розчин
ВМР
9.88. Що називається висолюванням?
А. зміна структури ВМР під
дією високої температури
B. необоротне осадження
ВМР при додаванні розчи-
нів електролітів
C. збільшення розчинності
полімеру шляхом заміни
розчинника
D. зміна структури ВМР під
дією високого тиску
E. оборотне осадження ВМР
при додаванні концентро-
ваних розчинів електролітів
 А. сильна взаємодія між мак-
9.89. Висолююча дія аніонів залежить ромолекулами ВМР з утво-
від: ренням структурованих
А. концентрації електроліту систем
B. радіусу іона B. слабка взаємодія між моле-
C. швидкості руху іона кулами розчинника і полі-
D. заряду іона меру
E. здатності до сольватації C. підвищення тиску та тем-
9.90. Старінням розчинів ВМР нази- ператури
вається: D. відсутність взаємодії між
А. осадження ВМР під дією молекулами ВМР і розчин-
високого тиску ника
B. необоротне осадження E. вільна поверхнева енергія
ВМР при додаванні розчи- Які фактори впливають на
9.94.
нів електролітів в’язкість розчинів ВМР?
C. осадження ВМР під дією А. концентрація розчину; Б.
високої температури молекулярна маса полімеру; В.
D. зміна в'язкості розчинів форма макромолекул полімеру;
ВМР під дією концентро- Г. усі наведені фактори
ваних розчинів солей
А. Г
E. поступова самочинна зміна B. А, Б
в’язкості розчинів ВМР при
C. Б
стоянні
D. А
9.91. Що таке в’язкість рідини? E. В
А. швидкість рідини під час її
9.95. За якою формулою вираховують
витікання
питому в’язкість розчину ВМР?
B. відношення об’єму до маси
А. ητ
C. сила тертя між прилеглими 0 x
шарами рідини під час її
ηпит =
витікання
τ0
D. відношення маси до об’єму B. η +τx
E. вільна поверхнева енергія, ηпит = 0
віднесена до одиниці пове- τ0
рхні C. η = η0 (1 + 2,5ϕ )
9.92. Які розчини ВМР підлягають D. η + η0
закону Ньютона? ηпит =
А. розведені, які не містять η0
асоціатів E.
B. концентровані та розведені, η − η0
ηпит =
які не містять асоціатів η0
C. дуже розведені, у яких
практично відсутня міжмо- 9.96. При збільшенні рН середовища
лекулярна взаємодія осмотичний тиск розчинів полі-
D. усі перелічені розчини електролітів:
E. концентровані А. зростає до певного гранич-
ного значення
9.93. Причиною аномальної в’язкості B. зменшується до безмежнос-
розчинів ВМР є:
96
 ті
C. не змінюється D. вплив концентрації елект-
D. зростає до безмежності роліту на величину осмоти-
E. зменшується до рНІЕТ, а чного тиску
потім зростає E. вплив молекулярної маси
полімеру на величину ос-
9.97. Осмотичний тиск розчинів по- мотичного тиску
лімерів описується рівнянням:
А. Штаудінгера 9.101. Онкотичний тиск плазми крові
B. Вант-Гоффа це:
C. Пуазейля А. тиск неелектролітів розчи-
D. Рауля нених у плазмі крові
E. Галлера B. тиск електролітів розчине-
них у плазмі крові
9.98. Який математичний вираз уза- C. частина осмотичного тиску
гальненого рівняння Штаудінге- плазми крові, яка обумов-
ра? лена низькомолекулярними
А. η = η0 (1 + 2,5ϕ ) речовинами
B. η + η0 D. загальний осмотичний тиск
ηпит = плазми крові
η0 E. частина осмотичного тиску
C. α плазми крові, яка обумов-
[ η ]=K · M лена ВМР
D. η − η0
ηпит = 9.102. Мембранна рівновага Доннана
η0 це:
E. M =K· η А. рівновага в розчинах, роз-
ділених мембраною, яка
9.99. Який вираз має рівняння Галле- проникна для всіх видів
ра? іонів
А. CR B. рівновага в розчинах, роз-
π= + bc
M ділених мембраною, яка
B. CRT непроникна хоча б для од-
π= + bc 2 ного виду іонів
M
C. рівновага між розчинами
C. CT 2
π = bc ВМР
m D. рівновага в розчинах, роз-
D. ділених мембраною, яка
π = bc 2
проникна тільки для одного
E. C
π = RT виду іонів
M E. рівновага в розчинах, роз-
ділених мембраною, яка
9.100. Константа “b” у рівнянні Галле-
непроникна для всіх видів
ра характеризує:
іонів
А. відхилення від закону Вант-
Гоффа за рахунок міжмоле- 9.103. Рівняння Доннана має вигляд:
кулярної взаємодії А. c
B. вплив розчинника на вели- x=
чину осмотичного тиску c + 2c2
C. вплив температури на ве-
97
 B. c2
x= 9.104. Який метод є фармакопейним
c1 + 2c2 для визначення молекулярної
C. маси ВМР
c22 А. осмометрія
x=
c1 + 2c2 B. ебуліоскопія
D. C. кріометрія
c22 D. потенціометрія
x= E. віскозиметрія
c1 + c2
E. c22
x=
c1 − 2c2

Коментарі до правильних відповідей

Розділ 1
1.1. Правильна відповідь C тому, що:
у кристалічному стані речовина
має максимальну впорядкова-
ність,а зміна агрегатного стану
речовин призводить до збільшен-
ня величини ентропії системи
1.2. Правильна відповідь E тому, що:
теплові баланси хімічних проце-
сів описуються законом Гесса
1.3. Правильна відповідь B тому, що:
тепловий ефект ізобарного про-
цесу вираховують за рівнянням
Qp=dU+pdV
1.4. Правильна відповідь A тому, що:
температуру початку відновлен-
ня Fe2O3, якщо відома зміна ект-
ропії, можна розрахувати за фо-
рмулою ∆Ho =T ∆So, звідки
T=∆H/∆S
1.5. Правильна відповідь D тому, що:
стандартною теплотою згоряння
прийнято вважати теплоту зго-
рян-ня у кисні 1 моль речовини
за стандартних умов до найпрос-
ті-ших оксидів. Речовини СО2,
98
Н2О не згоряють
1.6. Правильна відповідь A тому, що:
стандартні умови визначаються
такими значеннями тиску та тем-
ператури (параметрами стану):
101,3 кПа, 298 К
1.7. Правильна відповідь C тому, що:
процеси, які відбуваються за
сталих тиску та температури
називають ізобарно – ізотерміч-
ними.
1.8. Правильна відповідь C тому, що:
процеси пов’язані з фазовими
переходами , а також хімічні
взаємодії в гомогенних системах,
де має місце зміна числа часто-
чок, відбуваються зі збільшенням
величини ентропії
1.9. Правильна відповідь C тому, що:
процеси за сталих температури
та об’єму системи називають
ізохорно – ізотермічними
1.10. Правильна відповідь E тому, що:
при полімеризації система пере-
ходить до більш впорядкованого
 стану, тому ентропія зменшуєть-
ся.
1.11. Правильна відповідь C тому, що:
при переході одного моля (18г
втрата маси) витрачається 44
кДж (285.8-241.8), а при втраті
1800 – 0,736кг ( 0.018кг -- 44
кДж Х кг -- 1800 кДж) х =
0,74 кг
1.12. Правильна відповідь A тому, що:
основним джерелом забезпечен-
ня енерговитрат у живих органі-
змах є гідроліз АТФ
1.13. Правильна відповідь C тому, що:
на основі закону Геса ∆Hr298 =–
(–870,7 + (–1365,4 )) –1801,2 = –
434,9 кДж/моль
1.14. Правильна відповідь E тому, що:
максимальна кількість теплоти,
яка виділяється або поглинається
в необоротному процесі за ста-
лого об’єму або тиску, називають
тепловим ефектом хімічної реак-
ції, яка є величиною сталою для
нейтралізації сильних кислот
лугами
1.15. Правильна відповідь D тому, що:
критерієм перебігу хімічних про-
цесів в ізольованій системі за
умови термодинамічної рівнова-
ги є максимальні значення ент-
ропії
1.16. Правильна відповідь A тому, що:
критерієм ефективності перебігу
процесу реакції є зміна енергії
Гіббса – (∆G)
1.17. Правильна відповідь A тому, що:
критерієм довільності протікання
процесу реакції є зменшення
енергії Гіббса ∆G за ізобарно-
ізотермічних умов
1.18. Правильна відповідь A тому, що:
кількість зв’язаної енергії, відне-
сеної до температури за означен-
99
1.19. Правильна відповідь C тому, що:
зміна енергії Гіббса для оборот-
ного ізобарно-ізотер-мічного
процесу дорівнює максимальній
роботі Amax = –∆G.
1.20. Правильна відповідь A тому, що:
зміна вільної енергії Гіббса в
термодинамічній системі дорів-
нює різниці ентальпійного і ент-
ропійного факторів
1.21. Правильна відповідь E тому, що:
згідно термодинамічних дове-
день в ізобарному процесі (р =
const) ∆U = ∆H
1.22. Правильна відповідь B тому, що:
згідно рівняння ∆G = ∆H – T∆S,
якщо ∆H >0, а ∆S < 0, то ∆G >0,
реакція не взагалі не відбуваєть-
ся
1.23. Правильна відповідь A тому, що:
згідно положень хімічної термо-
динаміки тепловий ефект ізобар-
ного процесу більший вівд теп-
лового ефекту ізохорного на ве-
личину роботи розширення
1.24. Правильна відповідь B тому, що:
згідно положень термодинаміки
залежно від від характеру взає-
модії з навколишнім середови-
щем термодинамічні системи
поділяють на ізольовані, закриті
та відкриті
1.25. Правильна відповідь B тому, що:
закон Гесса за означенням вико-
нується за умови сталого об’єму
або сталого тиску в необоротно-
му процесі
1.26. Правильна відповідь A тому, що:
закон Гесса встановлює, що теп-
ловий ефект хімічної реакції не
залежить від шляху перебігу
 реакції, а лише від початкового і
кінцевого стану системи
1.27. Правильна відповідь D тому, що:
за ізобарно-ізотермічних умов
критерієм довільності перебігу
процесу є значення величини
енергії Гіббса G
1.28. Правильна відповідь C тому, що:
за ізобарно-ізотермічних умов
критерієм довільності перебігу
процесу реакції є зменшення
енергії Гіббса ∆G
1.29. Правильна відповідь C тому, що:
за вказаних умов згідно рівняння
∆G = ∆H – T∆S ∆G >0, реакція
не відбуватиметься взагалі
1.30. Правильна відповідь E тому, що:
ентропія, як міра невпорядкова-
ності або термодинамічної ймо-
вірності стану системи за назва-
них умов, дорівнюватиме нулю
1.31. Правильна відповідь E тому, що:
ентропія як міра невпорядкова-
ності або термодинамічної ймо-
вірності стану системи з утво-
ренням більшого числа частинок
внаслідок розпаду вихідної речо-
вини зростатиме
1.32. Правильна відповідь A тому, що:
ентальпія розчинення. криста-
лічної речовини дорівнює алгеб-
раїчній сумі ентальпій руйнуван-
ня кристалічної решітки (∆Hруйн
> 0) та сольватації її йонів
(∆Hгідрат < 0): ∆Н0розч = ∆H0руйн –
∆H0гідрат. ∆Н0розч = (11,3 – (–
58,16)) = 46,86 ≈ 46,9 кДж/моль
Правильна відповідь B тому, що:
1.33.
ентальпія реакції дорівнює
∆H r 298 = ∑ ν i ∆H c0298(вих) − ∑ ν i ∆H c0298
∆Hr298 = 20 – ( 2⋅25 + 10) =
40 кДж/моль
Правильна відповідь C тому, що:
1.34.
ентальпія є функцією стану, тому
її величина не залежить від шля-
ху перебігу процесу, а тільки від
значення початкових і кінцевих
параметрів
1.35. Правильна відповідь A тому, що:
для оборотного ізобарно-ізо-
термічного процесу максимальна
робота дорівнює зменшенню
вільної енергії Гіббса: Amax = –
∆G, тобто максимально корисна
робота процесу буде за сталих
температури і тиску максималь-
ною
Правильна відповідь E тому, що:
1.36.
для ізохорного процесу тепловий
ефект рівний зміні внутрішньої
енергії системи. QV = ∆U
1.37. Правильна відповідь A тому, що:
для ізобарного процесу тепловий
ефект вираховують за рівнянням
Qp=dU+pdV =dU+А, звідси теп-
ловий єфект процесу залежить
від зміни ентальпії
1.38. Правильна відповідь B тому, що:
внутрішня енергія, згідно поло-
жень термодинаміки, є сума кі-
нетичної енергії всіх часточок
системи (молекул, атомів, елект-
ронів тощо) та потенціальної
енергії їх взаємодії, за винятком
кінетичної та потенціальної ене-
ргії системи в цілому
1.39. Правильна відповідь C тому, що:
∆Ho >0, | ∆Ho |<| T∆So оскільки
умовою самодовільності проце-
сів є значення величини ∆G0 < 0
1.40. Правильна відповідь C тому, що:
∆H r 298 = ∑ ν i ∆H c0298(вих) − ∑ ν i ∆H c0298
– ∆Hr298=–2⋅393,5 +(– 3⋅241,8 ) –Х =
–1423. Звідси, Х = –
89,4кДж/моль
100
 ∆H°/ ∆Sо=324,3 K = 51 оС
1.41. Правильна відповідь D тому, що:
∆G = ∆H – T∆S = 0 , звідси T=

Розділ 2

2.1. Правильна відповідь D тому, що:

ця реакція є реакцією першого
порядку, оскільки в процесі її
перебігу змінюється лише кон-
центрація етилацетату, а концен-
трація води практично не зміню-
ється, але за молекулярністю
вона є бімолекулярною. Такі
реакції називають псевдомоно-
молекулярними, або псевдо-
першого порядку
2.2. Правильна відповідь C тому, що:
у рівноважному стані амоніаку є
0.4 моль, згідно рівняння реакції
N2 прореагувало 0.2 моль, зна-
чить, на початку було
0,21моль(0.2+ 0,01). аналогічно
визначають і [H2]
2.3. Правильна відповідь C тому, що:
рівноважним називають стан
системи, який не змінюється в
часі за незмінних зовнішніх чин-
ників
2.4. Правильна відповідь B тому, що:
реакції, у яких багаторазово по-
вторюється цикл елементарних
актів за участю хімічно активних
часточок, вільних атомів чи ра-
дикалів з ненасиченою валентні-
стю називають ланцюговими
2.5. Правильна відповідь E тому, що:
при підвищенні температури на
10 град. швидкість гомогенної
хімічної реакції зростає у 2-4
рази
2.6. Правильна відповідь C тому, що:
правильна відповідь: зменшиться
101
 у 4 рази , тому що
V k ( 2a ) 2 1 згідно принципу Ле-Шателье
V = 2 = 2
=
V1 k (2 ⋅ 2a) 4 рівновага динамічного стану
2.7. Правильна відповідь D тому, що:
на зміщення хімічної рівноваги в
оборотній реакції, що відбува-
ється в газовій фазі із збільшен-
ням числа моль продуктів, згідно
теорії каталізу, не впливає дода-
вання каталізатора, інші чинники
впливатимуть згідно принципу
Ле-Шателье
2.8. Правильна відповідь A тому, що:
константу рівноваги реакції N2O4
⇄ 2NO2 розраховують згідно
формули К=[NO2]2 / N2O4]
К=[0,08]2 / [0,04] = 0,16
2.9. Правильна відповідь C тому, що:
константа рівноваги залежить від
температури, оскільки хімічна
реакція знаходиться у стані рів-
новаги характерного для даної
реакції за відповідної температу-
ри
Правильна відповідь C тому, що:
2.10.
згідно рівняння для константи
рівноваги, позначивши через х
концентрацію СО, матимемо (х
)2/(2–х )(3–х )=1 звідки х = 1,2
моль/дм3, тоді рівноважна кон-
центрація [CO] = (2 – 1.2) = 0,8
моль/дм3
Правильна відповідь A тому, що:
2.11.
згідно принципу Ле-Шателье у
даному випадку підвищення те-
мператури прискорюватиме ен-
дотермічний процес
2.12. Правильна відповідь D тому, що:
згідно принципу Ле-Шателье
рівновага динамічного стану
системи при підвищенні тиску в
системі буде зміщуватися в бік
утворення речовин, що займають
менший об’ємом.
102
2.13. Правильна відповідь D тому, що:
системи може бути зміщена за
рахунок зміни температури, тис-
ку або концентрації, у даному
випадку зниження температури
прискорюватиме екзотермічний
процес
2.14. Правильна відповідь C тому, що:
згідно принципу Ле Шателье при
збільшенні тиску у даній системі
збільшуватиметься вихід продук-
тів реакції
2.15. Правильна відповідь A тому, що:
згідно принципу Ле Шателье
підвищення температури збіль-
шуватиме вихід продуктів реак-
ції ендотермічного процесу
2.16. Правильна відповідь B тому, що:
енергії активації реакції розрахо-
вують за рівнянням Арреніуса,
яке включає константи швидко-
стей за двох різних температур
2.17. Правильна відповідь B тому, що:
додавання каталізатору приско-
рює хімічний процес, але не
впливає на зміщення стану хімі-
чної рівноваги
2.18. Правильна відповідь D тому, що:
використовуючи математичний
вираз правила Вант–Гоффа мо-
жемо записати
Vt2 40
=γ 10
= 2 4 = 16
Vt1
2.19. Правильна відповідь D тому, що:
використовуючи математичний
вираз правила Вант–Гофа може-
мо записати
t 2 −t1
Vt 2
=γ 10
= 4 3 = 64
Vt1

2.20. Правильна відповідь B тому, що:
чим більша величина ДР, тим
більш розчинний важкорозчин-
ний електроліт і навпаки
ДР(СаF2) = 4⋅10–11 – найменше
значення
2.21. Правильна відповідь E тому, що:
ДР важкорозчинного електроліту
дорівнює добутку концентрацій
йонів у степенях, що дорівнюють
стехіо-метричним коефіцієнтам у
рівнянні його дисоціації:
Розділ 3
3.1. Правильна відповідь A тому, що:
хлорсрібний електрод складаєть-
ся з срібної дротини, яка покрита
шаром аргентум хлориду та зна-
ходиться у розчині калій хлори-
ду, тобто це електрод другого
роду
3.2. Правильна відповідь A тому, що:
стандартний водневий електрод
це платинова пластина, занурена
в розчин сірчаної кислоти з акти-
вністю йонів Н3О+, що дорівнює
одиниці за температурі 298 К і р
=1,013·105 Па
3.3. Правильна відповідь E тому, що:
різниця стандартних електродних
потенціалів учасників реакції
характеризує напрямок реакції,
чим більша позитивна величина
різниці потенціалів тим краще
відбувається пряма реакція.
3.4. Правильна відповідь C тому, що:
потенціал електроду при зме-
ншені концентрації йонів цинку
в 100 разів, наприклад від 1 до
103
ДР(МnNm) = [M] n ⋅[N] m
2.22. Правильна відповідь D тому, що:
добуток концентрацій йонів у
насиченому розчині за даної те-
мператури є величиною сталою і
не залежить від температури
2.23. Правильна відповідь A тому, що:
HgS характеризується най-
меншим значенням ДР, а чим
менше значення ДР малорозчин-
ного електроліту, тим гірше він
розчиняється у воді,
ДР(МnNm) = [M] n ⋅[N] m
Правильна відповідь D тому, що:
3.5.
між мідною пластинкою і розчи-
ном купрум сульфату виникає
стрибок потенціалу, який нази-
вають електродним.
Правильна відповідь D тому, що:
3.6.
лише рівняння Нернста дає зале-
жність величини електродного
потенціалу від певних чинників
2,303RT
ϕ = ϕ0 + lg a Me n +
nF
3.7. Правильна відповідь E тому, що:
каломельний електрод відносять
до електродів другого роду, тому
що він складається з ртуті, яка
покрита шаром каломелі та зна-
ходиться у розчині калій хлориду
3.8. Правильна відповідь B тому, що:
І2/2І– буде відновником для цієї
пари і значення ЕРС буде пози-
 тивним Е= е+– е– = 1,36 – 0,54 =
0,82 В
3.9. Правильна відповідь B тому, що:
електроди, які виготовлені з ме-
талевої пластинки, яка занурена
у розчин власних йонів Ме/Men+,
є електродами І роду
3.10. Правильна відповідь D тому, що:
дистильована вода має рН =7 і
ϕводн.= –0,059l⋅рН ≈ 0,4 В
3.11. Правильна відповідь D тому, що:
Розділ 4
4.1. Правильна відповідь C тому, що:
у цьому колі використовують як
індикаторний скляний електрод,
а величина його потенціалу і,
відповідно ЕРС елемента, зале-
жить від активності йонів гідро-
ксонію
4.2. Правильна відповідь B тому, що:
поблизу точки еквівалентності
відбувається різка зміна лише
потенціалу індикаторного елект-
рода (стрибок потенціалу)
4.3. Правильна відповідь A тому, що:
нормальний водневий електрод є
електродом порівняння (стандар-
тним), з активністю йонів
Н3О+=1 при Т= 298К. Величина
його потенціалу дорівнює нулю
4.4. Правильна відповідь B тому, що:
нормальний водневий електрод є
електродом порівняння (стандар-
тним), з активністю йонів
Н3О+=1 при Т= 298К. Величина
його потенціалу дорівнює нулю і
його не можна використовувати
104
в 1 М розчині за температури 298
К ϕ = –0,059 lgaH+ = 0, а при роз-
бавленні у 100 раз ϕ = –0,059 lg
0,01= –0,059 ⋅ (–2)= 0,118 В
3.12. Правильна відповідь E тому, що:
в 1 М розчині за температури 298
К ϕ = –0,059 lgaH+ = 0, а при ней-
тралізації ϕ = –0,059 lg 10–7= –
0,059 ⋅ (–7) = 0,413В
4.5. Правильна відповідь D тому, що:
нас. каломельний електрод це
електрод II роду, його потенціал
у насиченому розчині KCl є ве-
личиною сталою (+0,22 В) тому
його використовують як елект-
род порівняння
4.6. Правильна відповідь E тому, що:
на цьому електроді окисно-
відновна реакція відбувається за
участю йонів Н+: MnO4 + 8H+ +
5e– = Mn2+ + 4 Н2O
4.7. Правильна відповідь C тому, що:
лише потенціал стибієвого елек-
трода залежить від рН середови-
ща досліджуваного розчину
4.8. Правильна відповідь A тому, що:
лише потенціал срібного елект-
рода залежить від концентрації
катіонів срібла (титранта), яка
змінюється в процесі титрування
4.9. Правильна відповідь E тому, що:
лише потенціал скляного елект-
рода залежить від активності
 йонів гідроксонію
4.10. Правильна відповідь D тому, що:
лише потенціал скляного елект-
рода залежить від активності
йонів гідроксонію
4.11. Правильна відповідь A тому, що:
лише ЕРС цього кола залежить
від активності йонів гідроксонію
і рН середовища
4.12. Правильна відповідь B тому, що:
за будь-якого ОВП платиновий
індикаторний електрод приймає
потенціал, що відповідає ОВ
системі, яка утворюється під час
титрування
4.13. Правильна відповідь C тому, що:
ЕРС такого кола не залежить від
активності йонів водню. Вели-
чини потенціалів електродів ма-
ють стале значення
Розділ 5
5.1. Правильна відповідь E тому, що:
хемосорбція зумовлена хімічни-
ми реакціями між поверхневими
молекулами адсорбенту і адсор-
бату
5.2. Правильна відповідь C тому, що:
правильна відповідь: Шишковс-
кого , тому що з усіх вказаних
рівнянь лише це використовуєть-
ся для обчислення поверхневого
натягу
5.3. Правильна відповідь C тому, що:
лише молекули речовин, які ма-
ють дифільну будову є поверхне-
во-активними. Серед вказаних
речовин такою є С2H5OH
105
4.14. Правильна відповідь B тому, що:
для потенціометричного титру-
вання складають гальванічний
елемент , зміну ЕРС якого конт-
ролюють в процесі титрування
4.15. Правильна відповідь B тому, що:
водневий електрод є електродом
визначення, а хлорсрібний – еле-
ктродом порівняння
4.16. Правильна відповідь B тому, що:
в процесі потенціометричного
титрування відбувається зміна
потенціалу індикаторного елект-
рода, потенціал якого залежить
від концентрації йонів які визна-
чаються, або від концентрації
йонів титранту
5.4. Правильна відповідь E тому, що:
лише молекули масляної кислоти
мають дифільну будову і є ПАР,
тобто вони зменшують поверх-
невий натяг на межі поділу роз-
чин – повітря
5.5. Правильна відповідь E тому, що:
лише дифільні речовини, моле-
кули яких складаються з неполя-
рної (вуглеводневий радикал) та
полярної (функціо-нальна група)
частин проявляють поверхневу
активність
5.6. Правильна відповідь D тому, що:
згідно правила Дюкло-Траубе
поверхнева активність жирних
 кислот, спиртів та інших дифіль-
них сполук у водних розчинах
однакової концентрації збільшу-
ється у 3-3,5 рази зі збільшенням
довжини вуглеводневого радика-
лу на одну –СН2– групу
5.7. Правильна відповідь E тому, що:
з перелічених речовин лише са-
хароза є поверхнево-інактивною
речовиною. Решта речовин ма-
ють дифільну будову молекул і є
поверхнево-активними
5.8. Правильна відповідь D тому, що:
з перелічених речовин лише мо-
лекули валеріанової кислоти
мають дифільну будову, тому
вона є ПАР
5.9. Правильна відповідь D тому, що:
гідрофобні властивості ПАР
прямо пропорційно залежать від
довжини вуглеводневого радика-
ла, зменшення його довжини
призводить до посилення гідро-
фільних властивостей ПАР
5.10. Правильна відповідь C тому, що:
Розділ 6
6.1. Правильна відповідь E тому, що:
хроматографія – це метод розді-
лення речовин за допомогою
сорбційних процесів при напря-
мленому русі однієї з фаз (рухо-
мої). Внаслідок чого відбувається
процес концентрування речовини
на нерухомій фазі
6.2. Правильна відповідь D тому, що:
процес сорбції, який відбувається
тільки на поверхні твердого тіла
називається адсорбцією
106
вода з усіх перелічен6их рідин
має найбільший поверхневий
натяг і по відношенню до неї всі
речовини поділяють на поверх-
нево - активні та поверхнево -
інактивні
5.11. Правильна відповідь A тому, що:
величину поверхневого натягу
вимірюють в одиницях сили на
одиницю довжини (Н/м),або ве-
личиною енергії на одиницю
площі (Дж/м2)
5.12. Правильна відповідь B тому, що:
в молекулах ПАР розрізняють дві
частини: неполярну (вуглеводне-
вий радикал) та полярної (функ-
ціональну групу), тому молекули
з такою будовою виявляють по-
верхневу активність і вони є ди-
фільними
6.3. Правильна відповідь A тому, що:
певна кількість екстракту бела-
дони адсорбується на активова-
ному вугіллі, яке є адсорбентом,
що призводить до зменшення
концентрації діючої речовини
6.4. Правильна відповідь E тому, що:
на адсорбцію речовин з розчинів
на твердій поверхні не впливає
тільки тиск, інші наведені чин-
ники збільшують, зменшують,
або не впливають на величину
 адсорбції
6.5. Правильна відповідь D тому, що:
лише це рівняння характеризує
адсорбцію на межі "тверде тіло -
1 6.8. Правильна відповідь D тому, що:
x активоване вугілля є гідрофоб-
газ": = kp n
m ним адсорбентом, тобто під час
адсорбції відбувається процес
6.6. Правильна відповідь E тому, що: самодовільної зміни концентрації
згідно правилу вирівнювання компонентів на його поверхні,
полярностей (правило Ребіндера) порівняно з концентрацією в
активоване вугілля (гідрофобний об’ємній фазі на межі поділу фаз
адсорбент) має найкращі адсорб-
ційні властивості у водних роз-
чинах
6.7. Правильна відповідь A тому, що:
в колонковому (проточному)

Розділ 7

7.1. Правильна відповідь A тому, що:

часточка колоїдного розчину має
складну будову, головною части-
ною якої є ядро навколо якого
формується подвійний електрич-
ний шар. Таку часточку назива-
ють міцелою.
7.2. Правильна відповідь E тому, що:
у рівнянні Релея, яке описує за-
лежність інтенсивності розсіяно-
го світла від багатьох чинників, у
тому числі і від довжини хвилі
падаючого світла, ця величина
знаходиться у знаменнику у чет-
вертій степені. Тому, при збіль-
шенні довжини хвилі світла вдві-
чі інтенсивність розсіяного світ-
ла зменшиться у 42 = 16 разів.
7.3. Правильна відповідь C тому, що:
у даному випадку ці лікарські
7.4. Правильна відповідь E тому, що:
у відповідності до закону Буге-
ра–Ламберта–Бера під час про-
ходження світла крізь розчин
речовин відбувається його по-
глинання, величину якого визна-
чають спектрофотометричним
методом.
7.5. Правильна відповідь B тому, що:
структурною одиницею колоїд-
ного розчину є міцела – тобто
часточка дисперсної фази, що
оточена подвійним електричним
шаром.
7.6. Правильна відповідь C тому, що:

107
 стабілізатором у даному випадку
можуть бути електроліти FeCl3
або FeOCl, який утворюється під
час гідролізу. Будова міцели на-
ведена для стабілізатора FeOCl,
протиінами є йони Cl–.
7.7. Правильна відповідь E тому, що:
розміри часточок колоїдних роз-
чинів співрозмірні із довжиною
хвилі світла (d ≈ 1/2λ), внаслідок
чого вони розсіюють світло, що
проявляється у появі світного
конусу
7.8. Правильна відповідь E тому, що:
розміри часточок дисперсної
фази відповідають розмірам гру-
бодисперсних систем (10–7–10–4
м) і дана лікарська форма є су-
спензією.
7.9. Правильна відповідь C тому, що:
розмір часточок золю золота
знаходиться у межах 10–9–10–7 м,
що відповідає розмірам часточок
ультрамикрогетерогенних сис-
тем.
7.10. Правильна відповідь C тому, що:
розмір часточок дисперсної фази
суспензій більший від довжини
хвилі світла, що призводить в
основному до його відбиття.
7.11. Правильна відповідь D тому, що:
розмір молекул ВМС наближа-
ється до розмірів часточок колої-
днодисперсних систем.
7.12. Правильна відповідь D тому, що:
процес хімічної конденсації по-
лягає і утворенні молекул або
атомів нерозчинної сполуки які
об’єднуються у міцелу і мають
найменшій ступень дисперсності,
що відповідає золям з най-
меншим ступенем дисперсності.
7.13. Правильна відповідь A тому, що:
під час одержання колоїдно-
дисперсних систем методом за-
108
міни розчинника відбувається
лише процес об’єднання часто-
чок дисперсної фази, розчинність
яких зменшується в наслідок
розбавлення розчинника у якому
вони добре розчинні.
7.14. Правильна відповідь B тому, що:
очистити колоїдний розчин від
домішок низькомолекулярних
речовин можна лише методом
діалізу. При застосуванні інших
запропонованих методів цього
досягти неможливо.
7.15. Правильна відповідь E тому, що:
оскільки йони дифузійного шару
під час електрофорезу переміщу-
валися до катоду, то гранули
золю мають негативний заряд
який вони можуть одержати ли-
ше за рахунок йонів Cl–. У над-
лишку був узятий електроліт KCl
.
7.16. Правильна відповідь C тому, що:
лише емульсії є вільно дисперс-
ними системами, тобто такими в
яких часточки дисперсної фази
не утворюють просторову струк-
туру і можуть вільно переміщу-
ватись.
7.17. Правильна відповідь C тому, що:
лише драглі є зв’язано дисперс-
ними системами, тобто такими в
яких часточки дисперсної фази
утворюють просторову структу-
ру і не можуть вільно переміщу-
ватись.
7.18. Правильна відповідь B тому, що:
калій йодид слугуватиме стабілі-
затором і, згідно з правилом Па-
нета–Фаянса, потенціал визнача-
льними йонами будуть йони I– .
7.19. Правильна відповідь D тому, що:
золі з найменшим ступенем дис-
персності в основному розсіють
світло (явище дифракції) і мають
 матове (біле) світіння.
7.20. Правильна відповідь D тому, що:
згідно класифікації дисперсних
систем за ступенем дисперсності
до колоїдно-дисперсних систем
відносять такі в яких розмір час-
точок дисперсної фази знахо-
диться у межах 10–7–10–9 м.
7.21. Правильна відповідь C тому, що:
згідно класифікації дисперсних
систем за ступенем дисперсності
до колоїдно-дисперсних систем
відносять такі в яких розмір час-
точок дисперсної фази знахо-
диться у межах 10–7–10–9 м.
7.22. Правильна відповідь B тому, що:
згідно з правилом Панета–
Фаянса, на агрегаті адсорбуються
ті йони, які мають до нього спо-
рідненість. У даному випадку на
агрегаті можуть адсорбуватися
лише йони Ag+.
7.23. Правильна відповідь C тому, що:
згідно з правилом Панета–
Фаянса, на агрегаті адсорбуються
ті йони, які мають до нього спо-
рідненість. У даному випадку на
агрегаті можуть адсорбуватися
йони срібла або йоду, але пози-
тивний заряд ядру надають йони
срібла, тому необхідно викорис-
тати електроліт AgNO3.
Правильна відповідь D тому, що:
7.24.
згідно з правилом Панета–
Фаянса, на агрегаті адсорбуються
ті йони, які мають до нього спо-
рідненість. У даному випадку на
агрегаті можуть адсорбуватися
йони заліза або [Fe(CN)6]4–, але
позитивний заряд ядру надають
йони заліза, тому необхідно ви-
користати електроліт FeCl3 .
109
7.25. Правильна відповідь A тому, що:
даний метод відноситься до ме-
тодів хімічної конденсації. У
наслідок перебігу хімічної реак-
ції з розчинних електролітів
утворюється нерозчинна сполука
(AgBr), яка утворює міцелу коло-
їдного розчину.
7.26. Правильна відповідь E тому, що:
ліофільні колоїди є розчинами
твердих ВМС у відповідних роз-
чинниках.
7.27. Правильна відповідь D тому, що:
в процесі синерезису відбуваєть-
ся ущільнення драглів. Це явище
супроводжується утворенням
більш концентрованого розчину
полімеру та виділенням диспер-
сійного середовища
7.28. Правильна відповідь D тому, що:
в процесі діалізу та ультрафіль-
трації кров очищується від низь-
комолекулярних домішок, що
неможливе при застосуванні
інших запропонованих методів.
7.29. Правильна відповідь A тому, що:
в процесі діалізу кров очищуєть-
ся від низькомолекулярних до-
мішок, що неможливе при засто-
суванні інших запропонованих
методів.
7.30. Правильна відповідь A тому, що:
в процесі діалізу колоїдного
розчину він очищується від ни-
зькомолекулярних домішок, що
неможливе при застосуванні
інших запропонованих методів.
Розділ 8
8.1. Правильна відповідь A тому, що:
усі перелічені явища, крім стан-
дартного електродного потенці-
алу, який виникає на межі поділу
метал – розчин електроліту, є
електрокінетичними.
8.2. Правильна відповідь E тому, що:
у рівнянні, за яким обчислюють
електрофоретичну рухливість,
величина прикладеної напруги
знаходиться у знаменнику.
8.3. Правильна відповідь E тому, що:
термодинамічний потенціал або
потенціал поверхні є різниця
потенціалів, що виникає між
усіма йонами міцели, натомість
електрокінетичний потенціал –
це, у першому наближенні, поте-
нціал який виникає між грану-
лою та дифузійним шаром під
час її руху у постійному електри-
чному полі. Відповідно електро-
кінетичний потенціал завжди
менший від термодинамічного.
8.4. Правильна відповідь B тому, що:
рух заряджених часточок диспер-
сної фази у постійному електрич-
ному полі до протилежно заряд-
женого електрода електрофоре-
зом.
8.5. Правильна відповідь A тому, що:
рух дисперсійного середовища
відносно нерухомої дисперсної
фази у постійному електричному
полі називають електроосмосом.
8.6. Правильна відповідь C тому, що:
під час електрофорезу рухаються
лише заряджені часточки диспе-
рсних систем.
8.7. Правильна відповідь B тому, що:
найменша величина дзета-
110
потенціалу при якому золь є
стійким дорівнює 25–30 мВ
8.8. Правильна відповідь A тому, що:
згідно теорії ПЕШ, критичне зна-
чення дзета–потенціалу є мірою
стійкості дисперсної системи і
дорівнює ≈30 мВ. Якщо величи-
на дзета-потеціалу дорівнює,
більша від критичного значення
то починається явна коагуляція
колоїдного розчину.
8.9. Правильна відповідь C тому, що:
згідно теорії будови ПЕШ, лише
дзета-потенціал визначає величи-
ну потенціалу гранули і є мірою
стійкості колоїдних розчинів.
8.10. Правильна відповідь D тому, що:
згідно з правилом Шульце–Гарді
йони коагулятори повинні мати
заряд протилежний заряду грану-
ли і чим вища його валентність,
тим краща його коагулюючи дія.
У даному випадку найбільшу
коагулюючи дію (найменше зна-
чення порогу коагуляції) мати-
муть фосфат-іони.
8.11. Правильна відповідь B тому, що:
згідно з правилом Шульце–Гарді
йони коагулятори повинні мати
заряд протилежний заряду грану-
ли і чим вища його валентність,
тим краща його коагулюючи дія.
У даному випадку найменшу
коагулюючи дію (найбільше зна-
чення порогу коагуляції) мати-
муть хлрид-іони.
8.12. Правильна відповідь E тому, що:
електроосмосом називають про-
цес переміщення в постійному
електричному полі дисперсійно-
го середовища відносно нерухо-
мої дисперсної фази.
8.13. Правильна відповідь D тому, що:
електрокінетичний потенціал
виникає під час руху колоїдної
часточку з частиною протийонів
дифузійного щару у постійному
електричному полі на межі поді-
лу гранула – дисперсійне середо-
вище (зі залишками проти йонів).
8.14. Правильна відповідь B тому, що:
величина електрокінетичного
потенціалу у першу чергу зале-
жить від кількості потенціалвиз-
начальних йонів, а ця величина
залежить від розміру агрегату і
відповідно розміру колоїдної
часточки. Чим більший розмір
часточки колоїдного розчину –
тим більшим буде елек5трокіне-
тичний потенціал.
Правильна відповідь D тому, що:
8.15.
явище злипання часточок диспе-
рсної фази колоїдно-дисперсних
систем називають коагуляцією.
Правильна відповідь D тому, що:
8.16.
у рівнянні Дерягіна–Ландау ве-
личина заряду йона-коагулятора
у шостій степні стоїть у знамен-
нику .
Правильна відповідь A тому, що:
8.17.
у надлишку калій йодиду золь
аргентум йодиду матиме негати-
вний заряд. Тому, згідно з прави-
лом Шульце–Гарді, найкращим
коагулятором буде алюмінію
нітрит.
8.18. Правильна відповідь A тому, що:
під порогом коагуляції розумі-
ють мінімальну кількість елект-
роліту (мг-екв/л) яку необхідно
додати до золю, щоби відбулась
явна коагуляція.
Правильна відповідь A тому, що:
8.19.
найбільшою захисною дією воло-
діють ВМС, які мають найменше
захисне число.
111
8.20. Правильна відповідь A тому, що:
йон літію має маїє найбільший
ступень гідратації.
8.21. Правильна відповідь B тому, що:
зливання золів з протилежно
зарядженими гранулами призво-
дить до його руйнування (гете-
рокоагуляції).
8.22. Правильна відповідь A тому, що:
згідно правилу Щульце–Гарді
коагулюючи здатність електролі-
ту залежить від валентності йо-
на-коагулятора. Чим вона вища,
тим менший поріг коагуляції.
8.23. Правильна відповідь C тому, що:
згідно правилу Шульце–Гарді,
йоном-коагулятором є той йон
який заряд протилежний заряду
гранули і чим вища його вален-
тність тим він має більшу коагу-
люючи властивість.
8.24. Правильна відповідь A тому, що:
згідно з правилом Шульце–Гарді,
чим вища валентність йона-коа-
гулятора, тим сильніша його коа-
гулююча здатність.
8.25. Правильна відповідь A тому, що:
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
8.26. Правильна відповідь B тому, що:
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
8.27. Правильна відповідь B тому, що:
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості. Здат-
ність ВМС захищати золь від
коагуляції визначається захис-
ним числом. Чим воно менше, ти
захисні властивості ВМС більші.
8.28. Правильна відповідь B тому, що:
додавання до колоїдних розчинів
 гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості. Здат-
ність ВМС захищати золь від
коагуляції визначається захис-
ним числом.
8.29. Правильна відповідь D тому, що:
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
8.30. Правильна відповідь C тому, що:
Розділ 9
9.1. Правильна відповідь C тому, що:
якщо розчинник, узятий у доста-
тньої кількості не впливає на
ступінь набрякання ВМС.
9.2. Правильна відповідь B тому, що:
це твердження відповідає визна-
ченню ІЕТ ВМС.
9.3. Правильна відповідь E тому, що:
усі перелічені властивості, крім
термодинамічної нестійкості,
характерні для розчинів ВМС.
Оскільки розчини ВМС є моле-
кулярно-дисперсними і є термо-
динамічно стійкими, то для них
не характерна термодинамічна
нестійкість.
9.4. Правильна відповідь D тому, що:
у одиницях СІ в’язкість вимірю-
ють в Па·с.
9.5. Правильна відповідь C тому, що:
тому, що лише додавання етано-
лу до розчину білків не викликає
денатурації – незворотного оса-
дження білків.
9.6. Правильна відповідь B тому, що:
розчини ВМС (молекулярно-
112
додавання до колоїдних розчинів
гідрофільних ВМС призводить
до підвищення їх стійкості.
8.31. Правильна відповідь C тому, що:
втрату агрегатної стійкості вна-
слідок їх укрупнення називають
коагуляцією.
Правильна відповідь C тому, що:
9.7.
розчини ВМС (молекулярно-
дисперсні системи) одержують
лише їх безпосереднім розчинен-
ням у відповідних розчинниках
внаслідок їх необмеженого наб-
рякання.
Правильна відповідь E тому, що:
9.8.
розчини ВМР є істинними і для
них характерна термодинамічна
стійкість, та само як і для істин-
них розчинів.
Правильна відповідь B тому, що:
9.9.
при рН, який дорівнює рНІЕТ,
молекули білків мають глобуляр-
ну форму, якій відповідає най-
менша поверхня поділу і, відпо-
відно, найменше значення
в’язкості.
Правильна відповідь A тому, що:
9.10.
осмотичний тиск розчинів ВМС
можна обчислити лише за рів-
 нянням Галлера.
9.11. Правильна відповідь B тому, що:
лише під час нагрівання обмеже- 9.13. Правильна відповідь A тому, що:
не набрякання ВМС може пере- згідно теорії Гофмейстера висо-
йти в необмежене з утворенням люючий ефект йонів електролітів
розчину. прямо пропорційно залежить від
ступеня їх гідратації.
9.12. Правильна відповідь E тому, що:
лише за рН, що дорівнює рНІЕТ
(5,0) молекули міозину матимуть
нейтральний заряд і їх електро-

Правильні відповіді до тестових питань

1.1. C 1.33. B 2.12. A 2.44. B 3.28. A
1.2. B 1.34. B 2.13. E 2.45. C 3.29. B
1.3. A 1.35. A 2.14. C 2.46. B 3.30. B
1.4. B 1.36. B 2.15. E 2.47. C 3.31. C
1.5. D 1.37. A 2.16. B 2.48. D 3.32. B
1.6. B 1.38. D 2.17. B 3.1. C 3.33. C
1.7. C 1.39. D 2.18. B 3.2. B 3.34. C
1.8. A 1.40. E 2.19. E 3.3. D 3.35. B
1.9. E 1.41. D 2.20. C 3.4. E 3.36. E
1.10. B 1.42. B 2.21. D 3.5. E 3.37. E
1.11. D 1.43. A 2.22. C 3.6. C 3.38. A
1.12. A 1.44. E 2.23. D 3.7. D 3.39. E
1.13. B 1.45. A 2.24. A 3.8. A 3.40. B
1.14. C 1.46. B 2.25. E 3.9. E 3.41. D
1.15. D 1.47. A 2.26. C 3.10. E 3.42. E
1.16. B 1.48. A 2.27. C 3.11. E 3.43. A
1.17. A 1.49. B 2.28. D 3.12. B 3.44. A
1.18. D 1.50. C 2.29. A 3.13. C 3.45. D
1.19. D 1.51. C 2.30. E 3.14. E 3.46. D
1.20. A 1.52. B 2.31. C 3.15. A 3.47. B
1.21. E 1.53. A 2.32. D 3.16. A 3.48. D
1.22. C 2.1. D 2.33. B 3.17. A 3.49. B
1.23. E 2.2. D 2.34. B 3.18. C 3.50. A
1.24. A 2.3. A 2.35. A 3.19. A 3.51. C
1.25. B 2.4. D 2.36. B 3.20. D 3.52. C
1.26. B 2.5. B 2.37. B 3.21. B 3.53. E
1.27. B 2.6. A 2.38. D 3.22. D 3.54. E
1.28. D 2.7. C 2.39. D 3.23. B 3.55. B
1.29. D 2.8. D 2.40. D 3.24. C 3.56. A
1.30. D 2.9. B 2.41. D 3.25. D 3.57. A
1.31. B 2.10. E 2.42. C 3.26. E 3.58. B
1.32. D 2.11. D 2.43. D 3.27. E 3.59. C
113
3.60. D 4.16. C 4.65. B 5.6. E 5.55. A
3.61. D 4.17. E 4.66. B 5.7. B 5.56. E
3.62. C 4.18. E 4.67. A 5.8. E 5.57. B
3.63. D 4.19. B 4.68. B 5.9. E 5.58. A
3.64. B 4.20. E 4.69. A 5.10. E 5.59. C
3.65. C 4.21. A 4.70. B 5.11. D 5.60. D
3.66. B 4.22. A 4.71. A 5.12. C 5.61. E
3.67. C 4.23. B 4.72. D 5.13. C 5.62. A
3.68. C 4.24. A 4.73. C 5.14. C 5.63. E
3.69. C 4.25. D 4.74. C 5.15. A 5.64. B
3.70. A 4.26. E 4.75. C 5.16. C 5.65. A
3.71. C 4.27. B 4.76. B 5.17. A 5.66. A
3.72. B 4.28. E 4.77. C 5.18. A 5.67. C
3.73. E 4.29. C 4.78. A 5.19. C 5.68. E
3.74. A 4.30. D 4.79. E 5.20. A 5.69. C
3.75. D 4.31. C 4.80. A 5.21. D 5.70. A
3.76. A 4.32. A 4.81. D 5.22. D 5.71. C
3.77. E 4.33. B 4.82. B 5.23. D 5.72. E
3.78. D 4.34. A 4.83. C 5.24. C 5.73. B
3.79. C 4.35. A 4.84. A 5.25. B 5.74. E
3.80. A 4.36. B 4.85. D 5.26. A 5.75. B
3.81. B 4.37. B 4.86. C 5.27. B 5.76. E
3.82. C 4.38. B 4.87. C 5.28. A 5.77. D
3.83. D 4.39. E 4.88. E 5.29. D 5.78. E
3.84. D 4.40. E 4.89. A 5.30. C 5.79. E
3.85. C 4.41. A 4.90. B 5.31. A 6.1. D
3.86. B 4.42. B 4.91. E 5.32. E 6.2. A
3.87. C 4.43. D 4.92. D 5.33. B 6.3. A
3.88. A 4.44. D 4.93. B 5.34. E 6.4. B
3.89. A 4.45. A 4.94. B 5.35. E 6.5. E
3.90. C 4.46. C 4.95. E 5.36. B 6.6. C
3.91. A 4.47. E 4.96. E 5.37. A 6.7. A
3.92. E 4.48. D 4.97. E 5.38. A 6.8. B
3.93. B 4.49. D 4.98. B 5.39. A 6.9. C
4.1. C 4.50. B 4.99. E 5.40. B 6.10. C
4.2. E 4.51. C 4.100. D 5.41. D 6.11. D
4.3. E 4.52. B 4.101. C 5.42. A 6.12. B
4.4. D 4.53. B 4.102. E 5.43. C 6.13. B
4.5. C 4.54. C 4.103. B 5.44. C 6.14. D
4.6. A 4.55. C 4.104. D 5.45. B 6.15. C
4.7. D 4.56. E 4.105. B 5.46. C 6.16. E
4.8. D 4.57. C 4.106. B 5.47. B 6.17. A
4.9. D 4.58. C 4.107. A 5.48. B 6.18. D
4.10. E 4.59. E 4.108. A 5.49. E 6.19. D
4.11. E 4.60. D 5.1. E 5.50. B 6.20. E
4.12. D 4.61. E 5.2. C 5.51. A 6.21. A
4.13. E 4.62. C 5.3. D 5.52. B 6.22. B
4.14. C 4.63. B 5.4. E 5.53. C 6.23. B
4.15. D 4.64. A 5.5. C 5.54. D 6.24. A
114
6.25. C 6.74. A 7.25. D 7.74. B 8.22. C
6.26. D 6.75. A 7.26. A 7.75. A 8.23. D
6.27. D 6.76. C 7.27. B 7.76. C 8.24. A
6.28. D 6.77. A 7.28. A 7.77. C 8.25. C
6.29. A 6.78. B 7.29. D 7.78. A 8.26. D
6.30. C 6.79. C 7.30. B 7.79. E 8.27. A
6.31. B 6.80. E 7.31. C 7.80. C 8.28. D
6.32. A 6.81. A 7.32. D 7.81. D 8.29. B
6.33. B 6.82. B 7.33. B 7.82. C 8.30. A
6.34. E 6.83. E 7.34. D 7.83. E 8.31. A
6.35. E 6.84. D 7.35. B 7.84. A 8.32. A
6.36. A 6.85. C 7.36. B 7.85. D 8.33. C
6.37. E 6.86. D 7.37. C 7.86. E 8.34. D
6.38. E 6.87. C 7.38. C 7.87. E 8.35. C
6.39. C 6.88. A 7.39. E 7.88. D 8.36. C
6.40. A 6.89. A 7.40. E 7.89. C 8.37. B
6.41. A 6.90. C 7.41. E 7.90. D 8.38. A
6.42. B 6.91. E 7.42. A 7.91. A 8.39. E
6.43. B 6.92. D 7.43. E 7.92. A 8.40. C
6.44. E 6.93. B 7.44. B 7.93. C 8.41. B
6.45. C 6.94. B 7.45. E 7.94. E 8.42. D
6.46. C 6.95. E 7.46. C 7.95. B 8.43. A
6.47. B 6.96. E 7.47. D 7.96. B 8.44. D
6.48. B 6.97. E 7.48. A 7.97. E 8.45. E
6.49. A 6.98. D 7.49. C 7.98. E 8.46. B
6.50. D 7.1. C 7.50. A 7.99. C 8.47. E
6.51. E 7.2. A 7.51. D 7.100. E 8.48. E
6.52. D 7.3. B 7.52. D 7.101. E 8.49. B
6.53. C 7.4. E 7.53. B 8.1. C 8.50. A
6.54. A 7.5. C 7.54. E 8.2. E 8.51. E
6.55. C 7.6. E 7.55. E 8.3. D 8.52. A
6.56. C 7.7. B 7.56. D 8.4. A 8.53. A
6.57. E 7.8. C 7.57. E 8.5. E 8.54. E
6.58. A 7.9. A 7.58. B 8.6. B 8.55. E
6.59. E 7.10. C 7.59. D 8.7. B 8.56. B
6.60. A 7.11. D 7.60. D 8.8. B 8.57. B
6.61. B 7.12. A 7.61. A 8.9. E 8.58. C
6.62. A 7.13. C 7.62. A 8.10. C 8.59. E
6.63. B 7.14. B 7.63. A 8.11. A 8.60. B
6.64. D 7.15. A 7.64. B 8.12. D 8.61. C
6.65. B 7.16. B 7.65. A 8.13. A 8.62. A
6.66. C 7.17. A 7.66. D 8.14. C 8.63. D
6.67. E 7.18. C 7.67. E 8.15. E 8.64. E
6.68. D 7.19. B 7.68. E 8.16. E 8.65. A
6.69. E 7.20. E 7.69. B 8.17. D 8.66. A
6.70. E 7.21. B 7.70. E 8.18. B 8.67. B
6.71. C 7.22. D 7.71. B 8.19. E 8.68. D
6.72. C 7.23. A 7.72. D 8.20. A 8.69. C
6.73. B 7.24. D 7.73. C 8.21. A 8.70. A
115
8.71. B 8.91. D 9.8. D 9.28. D 9.48. D
8.72. A 8.92. D 9.9. E 9.29. C 9.49. A
8.73. A 8.93. A 9.10. B 9.30. A 9.50. E
8.74. C 8.94. A 9.11. E 9.31. B 9.51. B
8.75. D 8.95. A 9.12. A 9.32. D 9.52. D
8.76. B 8.96. E 9.13. C 9.33. D 9.53. C
8.77. D 8.97. B 9.14. A 9.34. A 9.54. D
8.78. C 8.98. C 9.15. C 9.35. C 9.55. A
8.79. D 8.99. E 9.16. E 9.36. D 9.56. C
8.80. C 8.100. B 9.17. E 9.37. C 9.57. C
8.81. D 8.101. B 9.18. D 9.38. C 9.58. D
8.82. A 8.102. B 9.19. C 9.39. E 9.59. D
8.83. D 8.103. D 9.20. A 9.40. B 9.60. B
8.84. C 9.1. C 9.21. A 9.41. C 9.61. E
8.85. B 9.2. D 9.22. B 9.42. A 9.62. B
8.86. B 9.3. B 9.23. D 9.43. D 9.63. C
8.87. C 9.4. B 9.24. E 9.44. A
8.88. A 9.5. B 9.25. A 9.45. C
8.89. E 9.6. C 9.26. A 9.46. D
8.90. A 9.7. C 9.27. C 9.47. B

116
 Зміст
Вступ .............................................................................................................................3
Розділ 1..........................................................................................................................3
Розділ 1..........................................................................................................................4
Розділ 2....................................................................................................................... 17
Розділ 3....................................................................................................................... 35
Розділ 4....................................................................................................................... 42
Розділ 5....................................................................................................................... 49
Розділ 6....................................................................................................................... 57
Розділ 7....................................................................................................................... 64
Розділ 8....................................................................................................................... 75
Розділ 9....................................................................................................................... 85
Коментарі до правильних відповідей.................................................................... 98
Розділ 1 ............................................................................................................... 98
Розділ 2 ............................................................................................................. 101
Розділ 3 ............................................................................................................. 103
Розділ 4 ............................................................................................................. 104
Розділ 5 ............................................................................................................. 105
Розділ 6 ............................................................................................................. 106
Розділ 7 ............................................................................................................. 107
Розділ 8 ............................................................................................................. 110
Розділ 9 ............................................................................................................. 112
Правильні відповіді до тестових питань ............................................................ 113
Зміст.......................................................................................................................... 117

117